Причиною стала активніша увага французького регулятора із захисту персональних даних (CNIL) до прозорості цифрового маркетингу. Компанії дедалі частіше інформують користувачів про технології збору даних і надають можливість відмовитися від такого відстеження.
Ця тема привернула увагу французьких медіа, зокрема RFI, яке опублікувало детальне пояснення про те, як працюють «пікселі-шпигуни» в електронній пошті та які дані вони можуть збирати, пише ІП "Кур'єр".
Що таке «піксель відстеження»?
Попри гучну назву, йдеться не про вірус і не про шпигунське програмне забезпечення.
Піксель відстеження - це крихітне, зазвичай прозоре зображення розміром один на один піксель, яке вбудовується в електронний лист. Коли одержувач відкриває повідомлення, його поштовий клієнт автоматично завантажує це зображення із сервера відправника. Саме в цей момент система отримує сигнал, що лист був відкритий.
На відміну від звичайних вкладень, користувач не бачить цей елемент і навіть не підозрює про його існування.
Яку інформацію можуть збирати?
Можливості залежать від сервісу, однак найчастіше такі пікселі дозволяють визначити чи був відкритий лист; дату і час відкриття; кількість переглядів; тип пристрою (смартфон чи комп'ютер); операційну систему; IP-адресу; приблизне місце перебування користувача; інколи - чи було переслано повідомлення або натиснуто на посилання.
Для маркетингових відділів це надзвичайно цінна інформація. Вона дозволяє оцінити ефективність рекламних кампаній, зрозуміти, які теми викликають найбільший інтерес, та адаптувати майбутні розсилки під конкретного користувача.
Чому про це заговорили саме зараз?
Насправді технологія існує вже понад два десятиліття. Її активно використовують онлайн-магазини, банки, авіакомпанії, медіа та державні установи. Змінилося інше - вимоги до прозорості.
У Європейському Союзі персональні дані захищає Загальний регламент про захист даних (GDPR), а у Франції його виконання контролює Національна комісія з інформатики та свобод (CNIL). Останнім часом регулятор наголошує, що компанії повинні чітко пояснювати користувачам, які саме технології використовують для збору інформації, з якою метою та як людина може відмовитися від такого відстеження.
Саме тому французи дедалі частіше бачать електронні листи із повідомленням про використання tracking pixels.
Коли це може становити ризик?
Експерти з кібербезпеки звертають увагу, що аналогічну технологію можуть використовувати і зловмисники.
Наприклад, піксель дозволяє підтвердити, що певна електронна адреса є активною і що її власник читає листи. Після цього така адреса може стати ціллю більш персоналізованих фішингових атак або рекламного спаму.
Сам по собі піксель не заражає комп'ютер і не краде паролі. Проте він допомагає зібрати інформацію, яка може бути використана для подальших атак соціальної інженерії.
Як зменшити відстеження?
Фахівці рекомендують кілька простих кроків:
Деякі сучасні поштові платформи вже автоматично приховують IP-адресу користувача або завантажують усі зображення через власні сервери, що значно ускладнює збір інформації про одержувача.
Чи стосуються ці правила України?
Нині Загальний регламент ЄС про захист даних - GDPR - не діє в Україні як внутрішній закон. Однак подальше просування України до членства в Європейському Союзі передбачає поступове приведення національного законодавства у відповідність до європейських норм. Захист персональних даних належить до сфери фундаментальних прав, яку Єврокомісія оцінює під час переговорів про вступ. Серед очікуваних змін - оновлення українського закону про персональні дані, створення незалежного наглядового органу, посилення контролю та відповідальності за непрозоре використання інформації про користувачів.
Тому в перспективі українські компанії, ймовірно, матимуть докладніше повідомляти користувачів про цифрове відстеження, пояснювати мету збору даних і надавати реальну можливість відмовитися від нього. Це може стосуватися й прихованих пікселів в електронних листах, особливо якщо з їхньою допомогою фіксують відкриття повідомлення, IP-адресу, пристрій або поведінку одержувача. Водночас такі зміни не відбудуться автоматично лише через статус кандидата на вступ до ЄС: для цього Україні необхідно ухвалити нові закони, створити ефективний механізм контролю та забезпечити їхнє практичне виконання.
Підготувала Рина ТЕНІНА
