Кінець епохи "зливів" чи пастка для бізнесу: як новий закон про комерційну таємницю може змінити правила гри

Українське законодавство у сфері охорони корпоративних секретів тривалий час залишалося фрагментарним. Норми були розпорошені між Цивільним, Господарським та Кримінальним кодексами, а також законами «Про захист від недобросовісної конкуренції» та «Про зовнішньоекономічну діяльність». Розлогіше розповідає ІП "Кур'єр".

Під час двосторонньої зустрічі з Європейською Комісією в межах скринінгу українського законодавства (переговорний розділ 7 «Право інтелектуальної власності») було ідентифіковано значні прогалини. На виконання Національної програми адаптації до права ЄС та Угоди про асоціацію Уряд розробив спеціальний Закон України «Про захист комерційних таємниць», а також внесення змін до ЦК, КК та ГПК України.

Законопроєкти передбачають набрання чинності з дня, наступного за опублікуванням, та введення в дію з 1 січня 2028 року.

Головні зміни для бізнесу
Законопроєкт запроваджує чіткі критерії. Інформація вважається комерційною таємницею, якщо вона відповідає трьом обов’язковим вимогам:

• Є секретною (не є загальновідомою або легкодоступною);

• Має комерційну цінність саме через свою секретність;

• Вона була предметом відповідних існуючим обставинам заходів щодо збереження секретності, вжитих особою, яка її контролює.

Окремо закріплюється поняття ноу-хау - це сукупність практичної інформації, отриманої завдяки досвіду та випробуванням, яка є секретною, істотною (важливою для виробництва або послуг) та визначеною (достатньо вичерпною для перевірки).

Зміни Цивільного кодексу: виключення з об’єктів ІВ
Зі статті 420 Цивільного кодексу України виключається «комерційна таємниця» як об’єкт права інтелектуальної власності. Натомість Кодекс доповнюється статтею 420¹ та новою редакцією Глави 46. До комерційних таємниць застосовуватимуться положення про ІВ лише тоді, коли це не суперечить природі таких об’єктів.

Важлива зміна для бізнесу те, що у частині 3 ст. 506 ЦК України прямо передбачено, що права на комерційну таємницю можуть бути вкладом до статутного капіталу юридичної особи, предметом зобов’язань та використовуватися в інших цивільних відносинах.

Що вважається правомірним, а що - порушенням?
Законопроєкт детально розмежовує дії конкурентів та працівників:

Правомірні дії: самостійне відкриття; спостереження, вивчення, розбирання або випробування продукту (зворотний інжиніринг), який правомірно перебуває у володінні особи; реалізація прав працівників на інформацію.

Неправомірні дії: несанкціонований доступ, привласнення чи копіювання документів, файлів чи матеріалів; порушення угоди про конфіденційність (NDA); порушення договірних обмежень.

Окремо криміналізується та забороняється введення в оборот, імпорт, експорт чи зберігання «товарів, що є предметом порушення» (товарів, характеристики чи виробництво яких отримали істотні переваги завдяки вкраденій таємниці).

Зміни у господарському судочинстві (ГПК України)
Судові спори щодо комерційних таємниць віднесено до юрисдикції господарських судів. Для запобігання витоку інформації під час розгляду справи запроваджуються нові процесуальні гарантії:

• Проведення закритих судових засідань;
• Обмеження кола осіб, які мають доступ до документів справи (щонайменше по одній фізичній особі від сторони та їхні адвокати);
• Виготовлення неконфіденційних (редагованих) версій судових рішень для публічного доступу;
• Обов’язок збереження конфіденційності діє і після закінчення судового процесу.

Альтернативні компенсації та зміни до Кримінального кодексу
У разі доведення порушення володілець таємниці може вимагати відшкодування фактичних збитків та упущеної вигоди. Як альтернативу законопроєкт дає можливість позивачу вимагати разову грошову виплату.

Його розмір визначається судом у межах від 2 до 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, але не може бути меншим за розмір роялті, яке було б сплачено за правомірне використання цієї інформації.

У Кримінальному кодексі України пропонується уточнити термінологію статей 231 та 232. Замість застарілого поняття «власник» вводиться термін «володілець комерційної таємниці», а до криміналізованого діяння «розголошення» додається уточнення «(розкриття)».

Ризики для бізнесу

Пастка «розумних заходів збереження секретності»
Якщо компанія не зможе довести в суді, що вживала реальних (технічних, юридичних, організаційних) заходів для збереження секретності інформації, вона втратить право на її захист. Формального напису «Confidential» у кутку документа буде недостатньо.

Легалізація зворотного інжинірингу (Reverse Engineering)
Законопроєкт прямо дозволяє розбирати та досліджувати будь-який продукт, що правомірно потрапив на ринок. Якщо ваші технологічні рішення не захищені патентом, конкуренти зможуть легально скопіювати їх шляхом аналізу готового виробу.

Фінансовий тягар та зустрічне забезпечення для позивача
Щоб отримати ухвалу про забезпечення позову (зупинення продажу товарів конкурента), позивачу доведеться вносити грошовий депозит або надавати банківську гарантію для покриття можливих збитків відповідача. Якщо позов виявиться необґрунтованим, суд може зобов’язати позивача відшкодувати всі збитки та оприлюднити рішення про програш за свій рахунок.

Примусове ліцензування для «добросовісного порушника»
Якщо порушник не знав і не міг знати про неправомірне походження таємниці, а судова заборона завдасть йому непропорційної шкоди, суд може замінити заборону на виплату компенсації в межах звичайного роялті. Це створює ризик легалізації використання чужих ноу-хау третіми особами.

Широкий імунітет для «викривачів» (Whistleblowers)
Законопроєкт звільняє від відповідальності осіб, які розкрили комерційну таємницю для «виявлення неналежної поведінки або правопорушення у суспільних інтересах». Це створює ризик недобросовісного зливу корпоративних даних звільненими працівниками під прикриттям «суспільного інтересу».

Урядовий пакет законопроєктів про захист комерційних таємниць - це необхідний крок для євроінтеграції та гармонізації українського законодавства з acquis ЄС. Він створює сучасні процесуальні інструменти захисту у господарських судах, дозволяє оцінювати ноу-хау як вклад до статутного капіталу та запроваджує жорсткі санкції проти прямих крадіжок.

Водночас бізнесу варто готуватися до введення закону в дію з 1 січня 2028 року вже зараз. Перевірка системи розмежування доступів, впровадження технічних засобів захисту даних, оновлення NDA та трудових договорів стануть обов’язковою умовою для того, щоб скористатися новим юридичним щитом у суді.
Підготувала Рина ТЕНІНА