Борги можна списати, але чи заберуть квартиру? В Україні на 37% побільшало справ про банкрутство громадян

Українці дедалі частіше звертаються до суду через неможливість виплачувати борги. За даними Opendatabot, у січні-вересні 2026 року зафіксували 1293 справи про неплатоспроможність громадян. Це на 37% більше, ніж за дев’ять місяців 2025-го, пише ІП "Кур'єр" із посиланням на borgexpert.

Кількість процедур зростає вже четвертий рік поспіль. За дев’ять місяців 2026 року показник на 40% перевищив результат усього 2024 року та наблизився до річної статистики 2025-го - 1348 громадян.

Загалом із 2021 року неплатоспроможними визнали 5014 українців.

Найчастіше справи стосувалися людей віком 25–45 років - 876 осіб. Жінки становили 53% від загальної кількості, чоловіки - 47%.

Найбільше проваджень зафіксували в Києві (228), Київській (130) та Львівській (109) областях.

Процедура неплатоспроможності фізичної особи передбачена Кодексом України з процедур банкрутства. Вона відбувається через господарський суд, а подати заяву може лише сам боржник.

Як пояснив 24 Каналу адвокат та арбітражний керуючий Сергій Литвиненко, суд оцінює фінансовий стан людини, її доходи, майно та добросовісність.

Важливо, що з 2023 року закон не встановлює мінімальної суми боргу у 30 мінімальних зарплат для відкриття процедури.

Підставами для звернення можуть бути, зокрема:
припинення виплат за кредитами та іншими зобов’язаннями, коли прострочення
перевищує половину щомісячних платежів протягом двох місяців;
відсутність майна, на яке можна звернути стягнення;
інші обставини, що свідчать про загрозу неплатоспроможності.

Суд може розпочати реструктуризацію боргів. Якщо вона не дає результату, можливе погашення заборгованості коштом майна боржника. Після завершення процедури суд розв'язує питання про звільнення від відповідних зобов’язань.

Банкрутство не означає, що людина автоматично звільняється від усіх фінансових зобов’язань.
Зокрема, не списуються:
аліменти;
відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров’я або смертю людини;
інші вимоги, нерозривно пов’язані з особою боржника.
Тому перед початком процедури важливо з’ясувати, які саме зобов’язання можуть бути врегульовані через суд.

Закон передбачає захист єдиного житла сім’ї боржника за певних умов. Йдеться про квартиру площею не більше 60 квадратних метрів або житловою площею не більше 13,65 квадратного метра на кожного члена сім’ї. Для житлового будинку встановлено межу у 120 квадратних метрів.

Однак цей захист не є безумовним. Якщо житло перебуває в іпотеці, діють окремі правила. Тому наявність лише однієї квартири чи будинку не гарантує, що майно залишиться у власника.

Також боржнику слід враховувати витрати на процедуру - зокрема, оплату роботи арбітражного керуючого та, за потреби, юридичний супровід.

Після визнання банкрутом протягом п’яти років людина повинна письмово повідомляти про цей факт перед укладенням кредитних договорів, договорів позики, поруки чи застави. Повторне відкриття справи про неплатоспроможність у цей період обмежене законом.

Банкрутство компанії та неплатоспроможність фізичної особи - різні процедури.

Для підприємств передбачено санацію, яка має допомогти відновити платоспроможність, або ліквідацію з погашенням вимог кредиторів шляхом активів.

Водночас власники та керівники бізнесу можуть мати особисті фінансові ризики. Якщо власник поручився за боргами компанії, кредитор може вимагати виконання зобов’язань від нього. За визначених законом обставин керівників чи інших відповідальних осіб також можуть притягнути до субсидіарної відповідальності.

Операції з майном підприємства, зокрема передача активів пов’язаним особам, можуть перевірятися та оскаржуватися в суді.

Для фізичних осіб-підприємців застосовуються правила неплатоспроможності фізичних осіб. ФОП відповідає за зобов’язаннями особистим майном, крім того, на яке законом заборонено звертати стягнення.

У вересні 2026 року Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №15024, який передбачає спрощену процедуру банкрутства для мікро- та малих підприємств.

Серед запропонованих змін - скорочення строків процедур до 180 днів і зменшення адміністративного навантаження. Проте це поки законодавча пропозиція, а не чинні правила.

Також в Україні впроваджується механізм превентивної реструктуризації. Він має дозволити підприємствам домовлятися з кредиторами та врегульовувати фінансові труднощі ще до початку повноцінної процедури банкрутства.

Отже, банкрутство може стати способом юридично врегулювати непосильні борги, але воно не гарантує збереження всього майна чи списання кожного зобов’язання. Перед зверненням до суду потрібно оцінити фінансову ситуацію та конкретні правові наслідки.
Підготувала Рина ТЕНІНА