Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер: "Цьогоріч ми збільшили фінансову підтримку спортсменів і тренерів втричі"
Ексклюзивне інтерв’ю начальника Одеської обласної військової адміністрації та голови Одеської обласної футбольної асоціації.
Одещина залишається одним із найактивніших спортивних регіонів України навіть в умовах повномасштабної війни. Попри безпекові виклики та економічні труднощі, в області продовжують проводити всеукраїнські турніри, оновлювати спортивну інфраструктуру, підтримувати дитячий, професійний, ветеранський та адаптивний спорт.
Для начальника Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера спорт – це значно більше, ніж медалі. Це інструмент національної стійкості, реабілітації ветеранів, підтримки ментального здоров’я та розвитку молодого покоління.
В ексклюзивному інтерв’ю для SportBusiness.Media Олег Кіпер розповів про головні спортивні досягнення Одещини, розвиток ветеранського та адаптивного спорту, відновлення спортивної інфраструктури, підтримку федерацій і спортсменів, а також про те, яке місце спорт займає у стратегії розвитку регіону під час війни, пише ІП "Кур'єр".
- Олег Олександрович, Ви сьогодні багато уваги приділяєте розвитку спорту на Одещині. Яку роль спорт відіграв у Вашому житті?
- Мені спорт дав дуже багато. З дитинства займався футболом, вільною боротьбою, волейболом. Спорт сформував характер. Уміння не здаватися, підніматися після поразки. Без цього в житті – ніяк. На власному досвіді знаю, що спорт – це суцільний позитив. І щоразу переконуюсь у цьому, дивлячись на наших ветеранів, які через спорт відновлюються та повертаються до активного життя.
- Попри повномасштабну війну Одещина продовжує проводити масштабні спортивні заходи та підтримувати спортсменів. Наскільки складно сьогодні утримувати спортивну галузь? Яка робота була зроблена?
- Це не легкий кейс. З 2022 року Одеса втратила багато змагань, регіон покинули тисячі людей. Серед них і професійні спортсмени, і діти, які є фундаментом спорту. Зараз ми розвиваємо спорт, щоб діти тренувалися і у перспективі давали результати для країни.
Спорт – це найкраща інвестиція в майбутнє здорової нації. Це про ментальне здоров’я, мотивацію молоді, реабілітацію ветеранів та міжнародний імідж України. Важливо, щоб прапор України високо піднімався на п’єдесталах, а гімн України лунав на весь світ. Це частина загальної стратегії Президента України і один з тих чинників, що допомагають нам триматися як держава на 5-му році війни.
Ще три роки тому ШВСМ «Олімпієць» фактично не функціонував через недбалість колишнього директора і область це не влаштовувало. У межах кримінального провадження були виявлені порушення, після чого об’єкт вдалося ввести в експлуатацію. Для Одещини це було принципово – відновити роботу однієї з головних спортивних арен області.
Поступово почали проводити там масові змагання: благодійні турніри на підтримку наших Героїв, відкритий турнір з аматорського боксу «Гарт нації», чемпіонат України з пауерліфтингу серед ветаранів, мілітарі та цивільних. Більше того, там регулярно готуються до змагань наші ветерани, легкоатлети і боксери. Десять років тому зал «Олімпійця» був залитий водою, а зараз це сучасний комплекс з кондиціонерами, генераторами, зручними роздягальнями. Думаю, спортсменам комфортно там тренуватися.
Ще один важливий об’єкт – Палац спорту. Попри пошкодження після ворожих обстрілів його оперативно відновили і вже за кілька тижнів там відбувся Кубок України з хокею.
Ми також провели відкритий чемпіонат Одеської області зі змішаних єдиноборств MMA на честь 35-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського, який зібрав понад 190 спортсменів регіону.
Разом зі спортивною спільнотою Одещини продовжуємо робити все можливе для розвитку спортивної культури Одещини. Плануємо нові масштабні заходи та турніри для ветеранів, людей з інвалідністю та цивільних із залученням громад області. Наші головні пріоритети – доступність, інклюзія та безпека.
Впроваджуємо клубну систему спорту в межах мультиспортивного проєкту «Шлях чемпіонів». Вже відкрито 33 спортивні класи у 19 закладах загальної середньої освіти, що є найбільшим показником в Україні. В рамках проєкту в 2025 році обласний спортивний клуб «Грек» отримав фінансування з обласного бюджету, а тренування тепер проходять в 4 населених пунктах області: в Одесі, Чорноморську, Подільську та селі Градениці.
Під час блекаутів допомагали спортивним залам отримати генератори. Працюємо над відкриттям спортивних секцій в усіх куточках області – через систему спортивних фестивалей. Роботи багато і ми не зупиняємося!
- Яке місце спорт займає у стратегії розвитку області під час війни? Які головні пріоритети?
- Спорт є важливою складовою стійкості регіону. Від початку моєї роботи на посаді спорт був і залишається серед пріоритетів. Наші ключові напрямки – розвиток дитячо-юнацького спорту, підтримка ветеранського та адаптивного спорту, оновлення спортивної інфраструктури та створення можливостей для молоді. Одещина активно долучається до президентських ініціатив – «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги». У цьому навчальному році від Одеської області у змаганнях взяли участь 3262 команди. Вражаючі цифри, які говорять самі за себе. За підсумками реєстрації на «Пліч-о-пліч всеукраїнські студентські ліги» наш регіон упевнено увійшов до ТОП-2 в Україні за кількістю учасників. Будемо і надалі підтримувати спорт вищих досягнень, залучати молодь до масового спорту і розвивати адаптивний спорт.
- Чи змінилося Ваше особисте ставлення до спорту після численних зустрічей зі спортсменами та ветеранами? Наскільки важливо сьогодні через спорт підтримувати ментальний стан людей в умовах війни? Проблеми з якими до Вас звертаються спортсмени?
- У спорті людина концентрується на результаті і хоча б на певний час відволікається від щоденних проблем. Це особливо важливо під час війни. Окрема тема – ветерани.
Кожен з ветеранів заплатив високу ціну за нашу свободу і тому ми постійно працюємо над їхньою інтеграцією в спортивне життя. За останні 10 місяців за участі ветеранів на обласному і всеукраїнському рівнях проведено 12 заходів. Минулого року у всеукраїнських змаганнях для ветеранів «На хвилі» взяли 260 ветеранів. Чемпіонат України з пауерліфтингу серед ветаранів, мілітарі та цивільних зібрав 140 учасників з 15 областей.
- Цього року Одещина суттєво збільшує фінансову підтримку спортсменів і тренерів, які представляють область та країну на змаганнях різного рівня. Ви вже підписали відповідне розпорядження. Чому саме зараз було важливо ухвалити таке рішення? Чи може така система підтримки допомогти зменшити відтік талановитих спортсменів в інші регіони або за кордон?
- Ми збільшили фінансову підтримку спортсменів і тренерів втричі. Запровадили щоквартальні виплати за призові місця на міжнародних і всеукраїнських стартах, а також на міжнародних змаганнях серед військових і ветеранів. До програми підтримки включені й кандидати на Олімпійські, Паралімпійські та Дефлімпійські ігри.
Конкуренція за сильних спортсменів існувала завжди, тому наше завдання створити для них належні умови і підтримувати не лише чемпіонів. Також формуємо резервну спортивну команду при Управлінні фізкультури і спорту для спортсменів до 23-х років, які входять до складу національних збірних. Це запрацює з січня 2027 року.
Продовжимо підтримувати спортивні федерації, залучати більше дітей і створювати умови для розвитку спортсменів саме на Одещині.
- Сьогодні ветеранський спорт в Україні стрімко розвивається. Яку роль Одещина хоче відігравати у цьому напрямку? Як були проведені масштабні відкриті змагання з адаптивного спорту серед ветеранів Одещини в Сергіївці та Білгород-Дністровському у межах проєкту «Спортивний простір єдності»? Ваші враження.
- Я був на змаганнях в останній день, коли підводили підсумки. Найціннішим стало спілкування з ветеранами у неформальній атмосфері вже після завершення офіційної частини. Для багатьох це була можливість зустріти побратимів, яких вони не бачили роками, поспілкуватися за спільним столом. Кожен район привіз своїх героїв: близько 200 ветеранів взяли участь у змаганнях. Протягом кількох днів вони змагалися у 14 видах спорту, відновлювалися, спілкувалися, проводили час разом. Атмосфера справді була особлива. Саме заради таких моментів й варто розвивати ветеранський спорт.
Розкажу про нашу ініціативу «Спортивний простір єдності». Це виїзні показові заходи з адаптивного спорту для Захисників і членів їх родин. У межах проєкту в усіх районах області було проведено близько 20 показових заходів.
Вони допомагають ветеранам знайомитися з новими можливостями реабілітації та залучають громади до створення спортивних просторів на місцях. Фіналом проєкту й стали масштабні відкриті змагання з адаптивного спорту в Білгород-Дністровському і Сергіївці одразу на п’яти локаціях. Відгуки учасників та громад лише позитивні, а головний результат – готовність розвивати ветеранський спорт далі. За підсумками чемпіонату буде сформована збірна Одеської області для участі у всеукраїнських змаганнях.
- Які програми підтримки ветеранів через спорт уже працюють в області і скільки створено ветеранських хабів?
- В області діє комплексна програма підтримки Захисників та Захисниць України, яка передбачає розвиток адаптивного спорту як одного з інструментів реабілітації ветеранів. На 2026 рік передбачено 4,0 млн грн на проведення всеукраїнських змагань з адаптивного спорту. Крім того, ми регулярно організовуємо реабілітаційні заходи для наших Героїв: кіберспорт, риболовлю, іпотерапію, кульову стрільбу, стрільбу з лука тощо.
- На Вашу думку, чи достатньо сьогодні спортивної інфраструктури для ветеранів та людей з ампутаціями?
- Поки що ні. Ми розуміємо, що кількість ветеранів та ветеранок зростає, а разом з нею і потреба у якісній спортивній інфраструктурі та можливостях для реабілітації. Сьогодні вже працюють окремі програми, клуби та ініціативи, які допомагають ветеранам повертатися до активного життя через спорт. Але все ще бракує сучасних доступних спортивних майданчиків, спеціалізованого обладнання та системної підтримки на рівні громад, особливо це відчувається в невеликих містах і селах області. Водночас попит на такі можливості постійно зростає, адже спорт сьогодні це не лише про фізичне відновлення, а й про психологічну адаптацію, соціалізацію ветеранів та повернення до повноцінного життя.
- Як область співпрацює з федераціями, клубами та громадськими організаціями у напрямку ветеранського спорту? Є зацікавленість з боку бізнесу інвестувати саме у ветеранський спорт?
- Розвиток ветеранського спорту неможливий без партнерства. Ми активно співпрацюємо зі спортивними федераціями, громадськими організаціями, волонтерами та громадами. Зокрема, разом з громадською організацією «Одеська обласна федерація ветеранської підтримки та адаптивного спорту» реалізовуємо спільні заходи, реабілітаційні тренування, турніри та проєкти. Важливу роль відіграють місцеві спортивні клуби та громадські організації, які створюють для ветеранів середовище підтримки та мотивації. Також бачимо дедалі більшу зацікавленість бізнесу. Підприємці все частіше сприймають підтримку ветеранів не лише як соціальну функцію, але як інвестицію у розвиток людського потенціалу та майбутнє регіону.
- Одеса прийняла масштабний Чемпіонат України з пауерліфтингу серед ветеранів, мілітарі та цивільних. Понад 200 учасників, десятки особистих історій боротьби та відновлення. Наскільки такі турніри важливі не лише фізично, а й психологічно для ветеранів і людей, які приходять подивитись на змагання?
- Такі турніри мають значення значно ширше, ніж спортивний результат. Для ветеранів – це можливість поставити нові цілі, перевірити власні сили, повернути впевненість у собі та відчути підтримку.
Коли бачиш ветеранів, які після важких поранень виходять на поміст і демонструють неймовірну силу духу, це надихає значно більше, ніж будь-які слова. Хочу подякувати кожному ветерану за мужність, витримку та приклад незламності. Також вдячний Міністерству у справах ветеранів України, спортивним федераціям, волонтерам та всім партнерам, які долучилися до організації чемпіонату.
- На Одещині вперше відбувся відкритий чемпіонат з технологічного спорту у дисциплінах FPV-дронів. Призери отримали від Вас ваучери на придбання дронів. Ви зазначили, що «технологічний спорт – внесок у нашу спільну перемогу». Які Ваші враження від такого турніру? Як планує Одещина і надалі розвивати технологічний спорт?
- Війна кардинально змінила роль безпілотних технологій. Сьогодні навички керування дронами мають не лише спортивне, а й практичне значення. Саме тому розвиток технологічного спорту – важливий напрямок для держави.
Чемпіонат вперше пройшов на Одещині та зібрав близько 70 учасників. Одним з найцікавіших етапів стали перегони в умовах обмеженого простору. Разом із Федерацією технологічного спорту відзначили переможців ваучерами на придбання дронів.
Під час Кубка України також отримали сертифікат національного рекорду України – перші в Україні перегони FPV-дронів у катакомбах. Це поштовх розвивати технологічний спорт надалі та допомагати молоді опановувати сучасні технології.
- На XXVIII Конгресі УАФ футбол назвали частиною національної стійкості. Що особисто для вас означає ця теза? Наскільки змінилася роль футболу в Україні у контексті повномасштабної війни? Наскільки змінилася його філософія та державна політика у спорті?
- Перш за все хочу подякувати Українській асоціації футболу, його президенту Андрію Шевченку, нашим тренерам і всім, хто продовжує розвивати цей вид спорту в умовах війни. Попри постійні ворожі атаки, в Україні тривають чемпіонати, працюють футбольні школи та тренуються діти. Футбол залишається одним з наймасовіших видів спорту. Тільки в Одесі функціонують 122 дитячі футбольні команди і 26 – дорослі.
Актуальні питання, які ми обговорювали на конгресі – безпека під час проведення матчів, відновлення спортивної інфраструктури та розвиток дитячо-юнацького футболу. Це також визначено Президентом України одним із головних пріоритетів державної політики.
Для дітей футбол – це можливість мати дитинство навіть під час війни. Для ветеранів – реабілітація, повернення до активного життя. Для громад – це спосіб згуртувати людей навколо спільних цінностей. А для всієї країни – це потужний міжнародний голос України.
- Чи планує Одещина створювати власну команду з ампфутболу для участі у чемпіонаті України з ампфутболу серед ветеранів і ветеранок війни?
- Переконаний, що така команда на Одещині з’явиться. Перші кроки в цьому напрямку вже зроблені: наші ветерани проходили тренування в інших регіонах. Ми спілкуємося з військовими у госпіталях та працюємо над формуванням команди. Сьогодні головне – створити для ветеранів необхідні умови та зацікавити долучатися до ампфутболу. На жаль, Одещина все ще відчуває дефіцит якісних спортивних майданчиків. Але поступово відновлюємо інфраструктуру. Одеська обласна футбольна асоціація наразі працює над будівництвом футбольного поля відповідно до стандартів УЄФА та багатофункціональної спортивної бази «Одещина».
- Одеська школа греко-римської боротьби традиційно залишається однією з найсильніших в Україні. Наші борці виборюють медалі різного ґатунку на національних і міжнародних аренах. Місто Південне прийняло два крутих турнірів: Кубок України з греко-римської боротьби та вперше у своїй історії Кубок Чорного моря. У чому секрет таких стабільних результатів?
- Спортивний комплекс в Південному один з найкращих – не дивно, що там пройшли змагання національного рівня. Окрема повага Івану Янковському. Хлопцю лише 20 років, але яка в нього витримка проти сильних суперників. Особисто бачив його бій. В нього було пошкоджено плече, але виборов перше місце і путівку на Чемпіонат світу, а Вʼячеслав Байрактар завоював бронзу. Знаючи його характер і можливості, сподіваюся привезе в Одесу медалі. Потужний хлопець і конкуренція на змаганнях була шалена.
Наприклад, Владлен Козлюк та Михайло Вишнивецький стали бронзовими призерами чемпіонату Європи з греко-римської боротьби у Тирані. Бачу, як в них горять очі і як вони мріють представляти нас на Олімпійських іграх 2028 в Лос-Анджелесі. Вони на килимах боряться за Україну! Бажаю їм всім реалізувати мрії!
- Попри війну Одещина продовжує інвестувати у спортивну інфраструктуру. Ви вже розказали про Одеську ШВСМ «Олімпієць» та Палац Спорту. Можете поділитися: які ще спортивні об’єкти вже відновлені? Які у планах?
- Легендарна СДЮШОР «Крижинка» пройшла масштабне оновлення. Коли вперше побачив стан арени, було очевидно, що так не може виглядати спортивний об’єкт із такою історією. Разом із новим керівництвом, батьками та меценатами вдалося відновити арену, роздягальні, тренувальні приміщення, модернізувати обладнання. Влітку плануємо встановити сонячні панелі та продовжити розвиток комплексу. Найкраща оцінка цієї роботи – результати спортсменів.
Вихованці «Крижинки» Іван Качур та Тетяна Бєлодонова на своєму дебютному Чемпіонаті світу в Таллінні увійшли до 12 найсильніших спортсменів планети. Це підтверджує, що системна робота дає результат. І цей результат не випадковість, а наслідок системної роботи з відновлення цього спортивного об’єкту.
СК «Таїрове» вже скоро презентує нову футбольну спортивну базу у Красносільській ТГ (Іллічанка), щоб діти мали змогу тренуватися і грати в футбол.
Є чудові спортивні помічники – море, пісок, сонце. Для ветеранів є інклюзивні пляжі: муніципальні і приватні. Умови є. Задача, щоб навчально-тренувальні збори команд проводилися не десь за кордоном, а в нас. Так запрацює і наша економіка.
- Наскільки складно організовувати масштабні турніри в умовах воєнного часу Ви вже сказали. Чи планує Одещина й надалі приймати великі всеукраїнські та міжнародні турніри?
- Дякую спортсменам за те, що не бояться до нас приїжджати. Ми під тривогами проводимо змагання, щоб повернути в Одесу спорт. З повагою ставлюсь до кожного регіону, але на західній Україні простіше організувати змагання чи збір. Нам складніше, але намагатимося і далі це зробити. Провели 6 етап Всеукраїнських змагань з фігурного катання і наші спортсмени отримали найвищу категорію. Заради цього потрібно це робити. Це важливо для людей, для спортсменів і для самого іміджу регіону. І ми точно не плануємо зупинятися.
- Ви регулярно зустрічаєтеся з провідними спортсменами Одещини з різних видів спорту. Що найбільше вражає у цих людях сьогодні?
- Найбільше вражає їхня стійкість та мотивація. Попри війну, складні умови, постійний стрес – вони продовжують тренуватися, перемагати та представляти Україну на міжнародному рівні. Це люди з дуже сильним характером.
- Чи може спорт сьогодні бути інструментом позитивного іміджу Одещини? Як Ви оцінюєте рівень спортивного маркетингу в регіоні? Хотіли би Ви, щоб саме спортсмени Одещини ставали обличчям світових брендів?
- Безумовно. У нас вже спортсмени, які представляють Україну та Одещину на міжнародному рівні, зокрема легенда світового карате – Анжеліка Терлюга, перша ракетка України Еліна Світоліна та інші. Але хотілося би, щоб таких прикладів було більше. Спорт сьогодні – це й потужна міжнародна комунікація. Через перемоги спортсменів світ бачить сильну, талановиту та незламну Україну. Одещина має величезний спортивний потенціал, тому нам потрібно розвивати спортивний маркетинг, медіа та співпрацю з бізнесом. За кожною перемогою стоять роки праці спортсменів і тренерів. Наше завдання – підтримати їх, навіть попри складні умови воєнного часу та значне навантаження на бюджет. Нам є чим пишатись і що показати світові.
- Хто готовий інвестувати в спорт на Одещині зараз: бізнес, міжнародні партнери?
- Є бізнесмени, які приходять з готовими пропозиціями підтримки спорту. Ми відкриті до співпраці з усіма, хто готовий вкладати у розвиток дітей, молоді і ветеранів. Головне, щоб ця підтримка давала результат для людей. Якщо можна допомогти бізнесу – допомагаємо, а бізнес підтримує спортивні проєкти, команди та розвиток інфраструктури. Саме таке партнерство працює найкраще.
- Падел сьогодні стає глобальним спортивним трендом. Роналдо інвестує 4 млн євро у мережу падел-кортів у Бразилії. Перша ракетка України Еліна Світоліна відкрила Svito Padel Club у Києві, навіть формується національна збірна з цього виду спорту. Чи є у планах області підтримка цього тренду?
- Дійсно, падел стрімко набирає обертів. Ми уважно стежимо за розвитком нових спортивних напрямків і бачимо, що Одещина має всі можливості для розвитку цього виду спорту: як з точки зору клімату, так і спортивної інфраструктури. Поки що переважно це комерційна історія, але інтерес до паделу зростає. Якщо цей напрямок продовжить активно розвиватися та залучати людей, будемо розглядати можливості його підтримки.
- Одеські каратисти стабільно виборюють медалі різного ґатунку на всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Чим може похизуватися Одещина зараз?
- Це колосальна щоденна праця. Приємно, що саме одеські каратисти стали творцями історичної перемоги України на чемпіонаті Європи 2026 серед кадетів, юніорів і молоді. Здобули 6 медалей: 2 золоті та 4 срібні. Це найкращий результат в історії виступів Одещини на цих престижних змаганнях. Софія Елій з Чорноморська перемогла у фіналі спортсменку з росії, яка виступала під нейтральним статусом. Після поєдинку Софія відмовилась тиснути їй руку та фотографуватися разом. Відео цього моменту розлетілося соцмережами.
Ми також провели Katana Cup 2026 – масштабний турнір на узбережжі Чорноморська. Можна впевнено сказати, що в нас є спортсмени, які мають шанси стати основою національної збірної.
І, звісно, наша легенда світового карате – Анжеліка Терлюга. Шлях Анжеліки – це приклад сили, дисципліни та відданості спорту.
- Успіхи нашої СК «Балта» стали однією з головних спортивних історій сезону для Одещини. Як Ви оцінюєте цей результат? У чому секрет успіху таких команд навіть у надскладний час?
- Сама громада не могла забезпечити функціонування такої команди, тому ми їм допомагаємо. Два роки поспіль команда завойовувала Кубок України та стала срібним призером чемпіонату України серед жіночих команд Суперліги. Всього за кілька років СК «Балта» пройшла неймовірний шлях – від дебюту у Першій лізі до перемог на всеукраїнському рівні та виходу на європейський рівень. В них були вже єврокубкові матчі в Європі. Це круто. Дякую президенту клубу Сергію Кольцову, головному тренеру Володимиру Мірчеву та всьому колективу команди за відданість своїй справі.
Особливо пишаємося командою «Мрія-2006» з пляжного футболу. Два роки назад наші дівчата з невеличкого містечка Ананьїв стали чемпіонками світу. Цього року команда успішно подолала груповий етап Кубка європейських чемпіонів, який вони виграли у 2020 році. Рейтинг «Мрії-2006» навіть вищий, ніж у національної збірної України з футболу: у світовому рейтингу жіночих команд з пляжного футболу наша команда посідає 9-те місце. Просто про них мало говорять. Зараз разом з головою їхньої громади Юрієм Тищенком працюємо над розвитком спортивної інфраструктури, щоб понад 200 дітей мали можливості для тренувань.
- Одещина вперше прийняла наймасштабніший суперфінал головної хокейної події сезону – Української аматорської хокейної ліги (UAHL) Кубок чемпіонів. Ваші емоції від цього турніру?
- Хлопці АХК «Одещина» здобули історичну перемогу над АХК «Динамо» Харків із рахунком 4:3. Важливий результат для регіонального хокею. Проведення таких турнірів вкотре підтверджує, що наш регіон активно підтримує спортивні ініціативи та розвиток аматорського спорту також.
- ХК «Одещина» здобув бронзу Чемпіонату України вже у своєму дебютному сезоні. Чи стало це для Вас приємною несподіванкою?
- Бронза у дебютному сезоні – дуже хороший результат. Значить, ми все правильно робимо. Разом із президентом Федерації хокею України Сергієм Мазуром ми багато працювали над тим, щоб хокей на Одещині отримав новий імпульс розвитку. Створення команди дозволило не лише зробити можливим саме проведення чемпіонату України, а й побудувати систему розвитку дитячого хокею в регіоні. Зараз хокейна команда збірної України вперше увійшла до елітного дивізіону ЧС вперше за 20 років. Понад 100 дітей вже займаються хокеєм. Позитивно бачити шестирічних дітей, які починають свій шлях у цьому спорті. Наші юні зірки ХК «Одещина» беруть участь у міжнародних турнірах та вже виграли Кубок Чорного моря. Просто дякую тренерам, батькам і всім, хто підтримує розвиток дитячого хокею на Одещині.
- Вилкове традиційно асоціюється з водою та веслуванням. За підтримки Одеської ОВА та Вашого сприяння для Вилківської ДЮСШ закупили нові спортивні байдарки. Наскільки важливо інвестувати у спортивні школи саме у невеликих громадах області?
- Для нас принципово важливо, щоб якісний спорт розвивався не лише у великих містах, а й у кожній громаді. Саме там часто формується справжній спортивний характер і з’являються майбутні чемпіони. Вилкове має унікальні, глибокі традиції веслування, і ми бачимо результати роботи місцевої спортивної школи: діти регулярно перемагають на всеукраїнських змаганнях та гідно представляють Одещину. Тому підтримка таких шкіл – це інвестиція у майбутнє дітей, громади та всього регіону.
Хочу окремо підкреслити, що ми системно працюємо над відновленням водного спорту в регіоні. Наразі вже відкрито акваторії в закритих водоймах для тренувань і змагань з водних видів спорту. Цього літа запрацюють базові стоянки і майданчики для занять з вітрильного спорту і академічної греблі в Холодній Балці та Білгород-Дністровському. Також ці стоянки будуть використовуватися для занять ветеранів в адаптивному напрямку.
Символічним підсумком цієї роботи стане знакова подія: наприкінці червня Одещина вперше з 2022 року проведе Всеукраїнські змагання з вітрильного спорту серед юнаків – «Вітрила Білої фортеці».
- У Міністерстві молоді та спорту говорять про перехід до європейської моделі, де саме спортивні клуби стають основою розвитку спорту в громадах. Чи готова до цього Одещина? Які головні пропозиції від Одещини були озвучені під час обговорення законопроєкту? Яким ви бачите український спорт після ухвалення нового закону через 5-10 років?
- Думаю, в умовах війни повноцінно він навряд чи запрацює. Все залежить від людей. Якщо кожен голова громади справді вкладатиметься, підключатиме бізнес, інвестиції, популяризуватиме спорт серед дітей – тоді так.
Саме клубна система дозволяє залучати більше дітей, партнерів, бізнес та створювати конкуренцію за якість підготовки. Новий закон має дати громадам і клубам більше можливостей для розвитку та самостійності. І дуже важливо, щоб у цій моделі спорт був максимально доступним для дітей, ветеранів та молоді незалежно від місця проживання. Для нас принципово, щоб спорт у громадах не зникав, а навпаки ставав сильнішим і ближчим до людей. Дуже важливо, щоб спорт став не витратою, а інвестицією у здорову та сильну націю.
- Ви вже три роки очолюєте Одеську обласну військову адміністрацію. Якщо говорити саме про спортивну сферу: які ключові досягнення за цей час Ви могли б виділити?
- Хокей, волейбол, жіночий пляжний футбол, бокс… Якось не хочу виділяти щось одне: скільки б ми не зробили – здається, що мало. Головне – увага нашим ветеранам та військовим. Основний розвиток спорту я залишив би на післявоєнний час, коли зайдуть бізнес та інвестиції. Кажу це з досвіду спілкування з міжнародними партнерами, які цікавляться нашими майданчиками. Головне – не пропустити цей момент і не забути про спорт. І, звісно, змінювати ставлення до нього і в регіоні, і в Україні загалом.
- Яку головну спортивну подію Ви хотіли б побачити в Одесі після перемоги? Ваші побажання спортивній спільноті Одещини.
- Хотів би бачити не одну подію, а повернення великого спортивного життя на Одещину. Я виріс тут і щороку в серпні приїжджав до Одеси на Кубок України з футболу та відкриття чемпіонату. Моя мрія – щоб ми знову мали змогу відчути ту атмосферу, коли стадіон гуде, зібравши 40 тисяч вболівальників. У нас абсолютно все є для масштабних свят: зручна логістика, море, сонце, фантастична кухня, неповторний колорит та неймовірні люди з фірмовим одеським гумором. Крім того, регіон має колосальний потенціал для розвитку водних і пляжних видів спорту – дуже хотів би, щоб наші регати знову підняли вітрила у мирній акваторії. Але, на жаль, триває жорстока війна.
Щойно по дорозі на роботу читав новини, що в країні-бензоколонці вже починається дефіцит палива. Вони мають відчути, що таке палива, світла тощо, оперувати людей під генераторами. Що ж, вони мають на собі відчути, як це жити без світла і тепла, робити операції під звуки сирен. Можливо, бодай тоді до них прийде якесь розуміння.
Всім спортсменам бажаю берегти себе від травм, ніколи не зупинятися на досягнутому і вміти гідно сприймати поразки. Адже психологічна стійкість у спорті вирішує все. Чотири року тому нам пророкували поразку за 3 дні, але ми витримали, об’єдналися і довели світові протилежне. Бажаю нашим атлетам такої ж залізобетонної віри у власні сили і нових перемог під українським прапором.
Підготувала Рина ТЕНІНА
What's Your Reaction?