Коли скерування недостатньо: чому в приватних лабораторіях важко записатися на аналізи та чи законні такі обмеження
Із 2023 року українські пацієнти отримали можливість безоплатно здавати частину аналізів у приватних лабораторіях за електронним скеруваням від сімейного лікаря або фахівця вузької кваліфікації.
Функція швидко здобула популярність: пацієнти отримали більший вибір медичних закладів, щоб обрати найзручніший – за розташуванням, графіком роботи чи умовами обслуговування.
Однак останніми місяцями скористатися цією можливістю стало значно складніше. Часом потрібно "полювати" на вільні місця для запису в приватну лабораторію і тижнями чекати на візит.
З такою проблемою до редакції УП звернулася читачка Надія, яка зіткнулася з такими складнощами, пише ІП "Кур'єр".
Жінка поділилася, що її родич старшого віку звернувся до лікаря, який видав електронні скерування на безкоштовні лабораторні дослідження.
У таких випадках держава покриває вартість аналізів, якщо скерування використати в державних, комунальних або приватних медичних закладах, якщо ті уклали відповідний договір із Національною службою здоров'я України.
Надія вирішила повести рідного на дослідження в приватну лабораторію, однак неочікувано виявила, що для прийому за е-скеруванням необхідно чекати кілька тижнів.
"Якщо платити самостійно за аналізи, то прийти можна в будь-який день. Якщо від НСЗУ – обов'язковий попередній запис.
І от у "Сінево" у Броварах місце можна знайти лише через місяць. А людині результати аналізів потрібні зараз, щоб лікар міг призначити лікування. Вона не може чекати", – розповіла Надія.
Зрештою жінці та її родичу довелося заплатити за аналізи, аби отримати результати швидше, адже, за винятком тривалого очікування, умови проведення досліджень у приватній лабораторії їм підходили найбільше.
УП вирішила з'ясувати, як великі мережі приватних лабораторій організовують попередній запис клієнтів за е-скеруванням, скільки потрібно очікувати на запис та чи законні такі обмеження.
Як у приватних лабораторіях проводять дослідження за е-скеруваннями?
В Україні існує багато мереж приватних лабораторій, частина з яких сконтрактована з НСЗУ. Для пацієнта це означає, що деякі послуги, які покриває Програма медичних гарантій, можна отримати безкоштовно – їхню вартість покриє держава.
Дані за першу половину червня 2026 року показують, що лабораторні дослідження за ПМГ роблять у 1087 приватних закладах – це майже кожна п'ята лабораторія в Україні.
Однак потрапити в приватні заклади важче, ніж зробити аналізи в державних чи комунальних лікарнях. Якщо в останніх достатньо прийти у робочий час і дочекатися прийому в живій черзі, то в приватних доведеться підкорити онлайн-запис і зіткнутися з тривалий часом очікування та обмеженнями щодо кількості досліджень.
Наприклад, аналізи за Програмою медичних гарантій (ПМГ) у "Сінево" можна лише після попереднього запису – онлайн або через контакт-центр.
На сайті лабораторії стверджують, що попередній запис роблять для того, щоб завчасно перевірити, чи аналізи справді можуть виконати безкоштовно для клієнта.
"Попередній запис дозволить пришвидшити обслуговування та уникнути довгого очікування", – пояснюють у мережі.
Водночас у "Сінево" існують обмеження і щодо кількості е-направлень, за якими можна безоплатно зробити дослідження. Клієнтам дозволяють використати не більше ніж два скерування на місяць і не частіше одного на тиждень.
Виключно за записом через медичну інформаційну систему Helsi прийом проводять і в іншій лабораторії – CSD LAB.
Аби зробити запис, доведеться попередньо зареєструватися на платформі. Однак складнощі на цьому не закінчуються. Вільні місця в Helsi можна побачити безкоштовно лише на найближчі 13 днів – за доступ до додаткових двох тижнів запису доведеться платити.
Крім того, вільні "слоти" за е-скеруванням обмежені в часі – запис доступний впродовж трьох годин на день (здебільшого з 9 до 12 години із записом кожні 15 хвилин).
У редакції намагалися перевірити, чи вдасться знайти вільне місце для здачі аналізів у кількох випадково обраних лабораторіях мережі в різних областях.
Найскладнішою виявилася ситуація в Києві. З п'яти столичних закладів запис можна було зробити в одному – і той мала лише одну вільну "комірку".
Дещо простіше вільні "слоти" можна знайти в інших містах, як-от Львові, Дніпрі, Одесі та Хмельницькому. Однак і там ситуація залежить від окремої лабораторії. Подекуди запис доступний за декілька днів або через тиждень, а часом на найближчий період "комірок" немає зовсім.
При цьому функція онлайн-запису через Helsi недоступна в деяких менших містах, де працюють відділення CSD LAB. Як альтернативу там пропонують звертатися "напряму".
На сайті мережі немає інформації про обмеження щодо кількості досліджень чи е-направлень. Інформація в контакт-центрі підтверджує, що межі не існує – обсяг лабораторних досліджень визначає лікар.
Дещо інша ситуація в мережі "Смартлаб", де проведення досліджень за програмою НСЗУ називають "соціальною ініціативою".
Для здачі аналізів за е-скеруванням там не вимагають попереднього запису – достатньо отримати код від лікаря та звернутися у відділення.
При цьому безкоштовно для клієнтів там погоджуються виконати п'ять досліджень за одним скеруванням.
Як мережі пояснюють особливі умови для клієнтів за е-скеруванням?
У відповідь на запит редакції у "Сінево" заявили, що обов'язковий попередній запис не вважають обмеженням.
У мережі лабораторій розповіли, що щомісяця проводять від 300 до 400 тисяч тестів, вартість лише 188 415 з яких компенсує держава за договором з НСЗУ. Решту – від 112 до 122 тисяч досліджень – проводять власним коштом, стверджують у компанії.
"Формально, після досягнення прописаної в угоді кількості тестів, лабораторія могла б припинити надання послуг за ПМГ до наступного місяця.
Для нас і клієнтів після 188 416-го тесту послуги стають благодійністю. Ми ухвалили рішення не зупиняти процес, і тому "Сінево" не відмовляє клієнтам", – заявили в мережі.
Там пояснили, що ліміти на кількість досліджень встановили для того, щоб "більша кількість клієнтів могла скористатися ПМГ".
У "Сінево" додали, що готові виконувати більше досліджень за договором із НСЗУ, однак для цього потребують "прозорі умови як для державних та приватних закладів".
"Формулу "гроші йдуть за пацієнтом" потрібно реалізувати на практиці. Тобто система має працювати так, щоб лікар направив на аналізи, пацієнт отримав послугу в тому медичному закладі, який йому підходить, а держава покрила ці витрати згідно з тарифами.
Ми підтримуємо саму ідею ПМГ і готові продовжувати інвестувати в її розвиток і розширювати доступ клієнтів до якісної лабораторної діагностики.
"Сінево" і надалі намагатиметься організувати роботу так, щоб максимальна кількість клієнтів могла скористатися програмою, навіть з урахуванням тих обмежень чи неузгодженостей, які зараз є.", – заявили в мережі лабораторій.
У CSD LAB УП пояснили, що працюють за попереднім електронним записом, аби:
- забезпечувати належну якість медичних послуг;
- оптимізувати прийом клієнтів;
- ефективно використовувати ресурси медичного закладу.
Водночас там запевнили, що клієнтів можуть приймати і в день звернення на місці, якщо для цього залишаються вільні "комірки".
"Враховуючи, що медичні послуги, які надаються у межах ПМГ, мають підвищений попит, це може впливати на наявність вільних слотів для прийому безпосередньо в день звернення пацієнта", – наголосили в мережі.
У CSD LAB додали, що обмежень за кількістю обстежень не встановлюють самостійно, оскільки у своїй роботі керуються вимогами чинного законодавства та умовами договору з НСЗУ.
У компанії повідомили, що за перші п'ять місяців 2026 року там виконали понад 207 тисяч безоплатних для клієнтів досліджень у межах ПМГ – це понад 41 тисяча щомісяця.
Редакція також звернулася із запитом до мережі "Смартлаб", аби дізнатися, чому там запровадили ліміт за кількістю аналізів, однак відповіді не отримала.
Що кажуть про обмеження на лабораторні дослідження в приватних мережах в НСЗУ?
УП в НСЗУ повідомили, що приватні лабораторії, які долучилися до ПМГ, мають дотримуватися кількох вимог при записі клієнтів:
- забезпечити функціонування електронної черги на щонайменше 30 календарних днів;
- кожного робочого дня мати щонайменше десять місць для запису.
Там додали, що сам обов'язковий попередній запис у деяких лабораторіях не є порушенням умов договору.
Однак така вимога може дійсно обмежувати доступ до послуги, якщо створює суттєво інші умови, порівняно з тими пацієнтами, які платять за аналізи самостійно.
"Ключовим критерієм порушення умов договору є недотримання встановленого мінімуму місць у черзі (щонайменше десять на кожен клас сервісу на день) та/або недоступність черги в системі eHealth", – пояснили в НСЗУ.
У службі пояснили, що жоден нормативно-правовий акт щодо ПМГ не встановлює лімітів на дослідження. Їхній обсяг має визначати виключно лікар за медичними показаннями, а не лабораторії внутрішніми правилами.
"Відмова надавача виконати дослідження, призначені лікарем у межах скерування, фактично означає ненадання послуги, оплаченої за рахунок коштів Програми медичних гарантій, що є порушенням умов договору з НСЗУ", – наголосили там.
У НСЗУ зауважують: якщо медичну послугу надають за ПМГ, за неї не можуть вимагати від пацієнтів грошей. Крім того, працівники медичних закладів зобов'язані розповідати про можливість отримати послуги безкоштовно.
"Якщо внаслідок обмежень пацієнти фактично позбавляються можливості реалізувати своє право на безоплатну медичну допомогу та вимушені звертатися за послугами на платній основі, це є порушенням як умов договору з НСЗУ, так і засадничих принципів Закону України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення", – заявили в службі.
Якщо пацієнту відмовляють у послузі або пропонують її оплатити, про порушення варто повідомити через форму звернень або на гарячу лінію за безкоштовним номером 1677.
У НСЗУ повідомили "УП. Життя", що візьмуть до уваги інформацію про обмеження, які для клієнтів з е-скеруванням встановлюють деякі лабораторії. Якщо вдасться підтвердити, що умови договорів не дотримані, до порушників застосують заходи, визначені угодою.
"Пріоритет діяльності НСЗУ – якісна та доступна медична допомога для кожного українця", – запевнили там.
Нечесні правила гри? Чому приватні лабораторії оскаржують нові умови роботи з НСЗУ у суді
У мережі приватних лабораторій "Сінево" розповіли "УП. Життя", що обмеження на дослідження за ПМГ впроваджували поступово через обсяги за контрактом з НСЗУ. Умови співпраці передбачають, що держава наперед погоджує фіксовану кількість послуг, яку готова оплачувати щомісяця.
Однак ситуацію ускладнили нові правила, які Кабінет Міністрів запровадив наприкінці грудня 2025. Зміни визначили, що уряд у 2026 році інакше оплачуватиме дослідження за ПМГ, порівняно з правилами, що діяли з 2023 року.
"Постанова Кабміну №1808 запровадила штучні понижувальні коефіцієнти виключно для приватних лабораторій, що призвело до зменшення контракту з НСЗУ на 70%.
В той же час державні та комунальні установи від дії цього коефіцієнта прямо звільнені. У результаті приватні лабораторії отримують лише 33% відшкодування за проведені дослідження, тоді як заклади державного та комунального сектору – 100% вартості за аналогічні послуги", – стверджують у CSD Lab.
Співзасновник і CEO компанії Олександр Дудін заявляє, що зміни запровадили "заднім числом" – після того, як послуги надали клієнтам. У мережі вважають, що такі умови суперечать принципу "гроші йдуть за пацієнтом" і створюють нерівні умови участі в ПМГ для установ різних форм власності.
"Заклади заходили в програму на одних умовах, а потім правила гри для них змінили – без попередження і без обговорення з учасниками ринку. Це підриває саму основу партнерства між державою і надавачами послуг", – в "Сінево".
Мережі "Сінево" та CDS Lab звернулися зі скаргами до суду та Антимонопольного комітету, адже вважають, що нововведення порушують принципи чесної конкуренції.
Водночас у приватних лабораторіях продовжують виконувати дослідження за е-скеруваннями.
"Ми не розглядаємо вихід із програми – навпаки, хочемо працювати в ній і надалі, бо саме завдяки участі приватних лабораторій сотні тисяч людей отримали доступ до безоплатної діагностики. Але щоб ця система була стійкою в довгостроковій перспективі, правила мають бути рівними і прозорими для всіх учасників", – пояснили свою позицію в "Сінево".
У НСЗУ в коментарі для УП заперечили, що коригувальні коефіцієнти спрямовані проти приватних медичних закладів, а нові правила порушують конкурентні умови на ринку. Там заявили, що обмеження впровадили не за критерієм форми власності надавачів послуг, а за їхньою специфікою роботи.
"Механізм застосування коригувальних коефіцієнтів застосовується до тих надавачів, у яких клінічна складова (сервіс "Консультування та лікування") становить менше 33% у загальній структурі послуг.
Приватний заклад із клінічною домінантою працює за тими самими правилами, що й комунальний, і навпаки. Якщо комунальний займається переважно діагностикою без клінічного ведення, він так само підпадає під дію коефіцієнта", – пояснили в службі.
Там визнали, що правило має деякі винятки для окремих державних чи комунальних закладів – наприклад, онкологічних, інфекційних, фтизіатричних чи психіатричних. При цьому в НСЗУ наголошують, що такі особливості також не варто вважати привілеєм за формою власності.
"Ці винятки відображають специфіку їхніх функцій, роль у системі охорони здоров'я та інший обсяг системних зобов'язань порівняно з вузькоспеціалізованими надавачами.
Економічний та управлінський підхід полягає в тому, що ПМГ фінансує комплексну амбулаторну допомогу (коли клінічне рішення та ведення пацієнта є головними), а не просто оплачує масовий потік аналізів як ізольований товар", – додали в НСЗУ.
Підготувала Рина ТЕНІНА
What's Your Reaction?