RSS

Історія тренера з пейнтболу з Каховського району, якого окупанти викрали, оголосивши "екстремістом"

Історія тренера з пейнтболу з Каховського району, якого окупанти викрали, оголосивши "екстремістом"

російські окупанти двічі викрадали жителя міста Таврійськ Каховського району Павла Зозулюка, який до великої війни працював тренером із пейнтболу. Вдруге росіяни ув’язнили 43-річного чоловіка влітку 2023 року. Відтоді родина намагається визволити його.

Історію Павла Зозулюка розповідає Медійна ініціатива за права людини, журналісти якої поспілкувалися із сестрою та племінником викраденого чоловіка.
Не міг стояти осторонь
До повномасштабного вторгнення "рф" Павло Зозулюк працював тренером із пейнтболу. Та широкому загалу був відомий не лише через це. Як кажуть рідні, чоловік не міг пройти повз несправедливість чи незаконні дії. Згадують, як у Каховці місцевий підприємець купив ділянку під кафе у мікрорайоні Світлово. На ній ріс старий платан, і бізнесмен, не довго думаючи, спиляв дерево. Павло обурився, висвітлював це в соцмережах і навіть писав заяву в поліцію.
Таких прикладів у його житті багато, розповідає Наталія Лукашенко (у дівоцтві – Зозулюк), сестра Павла Зозулюка. Чоловік, зокрема, ходив на сесії Каховської міськради й ставив депутатам питання про бюджетні витрати.  
«У 2014 році була ситуація, коли в АТО загинули четверо хлопців із нашого міста. Тоді на сесії міської ради вирішили виплачувати кожній із їхніх родин по 12 тисяч гривень на рік, аби підтримувати дітей. Потім котрийсь із міських голів сказав припинити виплати, бо для міського бюджету це важко. То Павло прийшов на сесію, виступав там, мовляв, як так можна взагалі – це лише чотири людини, і для бюджету міста це просто копійки. Він ніколи не був байдужим до людських проблем», – згадує Наталія.
Жінка вважає, що її брат, який ніколи не соромився казати чиновникам та іншим представниками місцевої влади про їхні зловживання, перейшов комусь дорогу.
«У нас у місті є один проросійський телеграм-канал, має назву “КГБ”, розшифровується як “Каховский городской быт”. Я туди іноді заходжу, щоб подивитися, що відбувається в місті. Хтось виклав там затримання Паші [ідеться про відео з другого затримання Зозулюка]. І я почитала коментарі. Один із коментаторів писав: “О, Зозулюк довыделывался!” Я не зберігала собі той скрін, але стало зрозуміло, що Павло багато кому стоїть, як то кажуть, поперек горла», – розповідає його сестра.
З початком великої війни та окупації Херсонщини Павло Зозуляк підробляв зварювальником. З дружиною чоловік розлучився, але до двох маленьких дітей був прив’язаний. За словами рідних, саме через доньку Дарʼю та сина Кирила він залишився на підконтрольній росіянам території. Із Херсонщини колишня дружина разом із дітьми виїхала лише влітку 2023 року.
«Головне, що цілий та живий»
Уперше росіяни викрали Павла 10 жовтня 2022 року. Близько дев’ятої ранку до приватного будинку в Таврійську під’їхав броньований «Тигр». З автівки вибігли кілька озброєних російських військових і почали гучно стукати у вікна. З будинку на ґвалт вийшов чоловік. Окупанти натягнули йому на голову мішок, посадили в машину й повезли геть. 
Ніхто з його рідних цього не бачив. Мати намагалася розшукати сина, ходила в окупаційну комендатуру. Лише на третій день дізналася, що Павла утримують у Каховці в будівлі поліційного відділку на вулиці Мелітопольській. Саме туди окупанти звозили викрадених у регіоні людей і зачиняли їх у підвалі.
У відділку жінці сказали, що Павла забрали через співпрацю з українською теробороною, але під час обшуку в нього не знайшли ані зброї, ані вибухівки.
«Десь у 2017-2018 році він був присутній на зборах територіальної оборони Каховки, але я не вважаю це військовою діяльністю», – розповідає його сестра.
Племінник Павла Станіслав Лукашенко, син Наталії, каже, що в місцевих пабліках була інформація, що поруч із будинком Павла живуть колаборанти, і це нібито вони навели росіян на нього. Утім, додає хлопець, про його дядька й так усі знали. Багато інформації є в інтернеті, тож для росіян не склало б проблеми її знайти.
Після першого викрадення окупанти утримували чоловіка впродовж 12 днів, додому він повернувся 22 жовтня. Про звільнення брата Наталія дізналася від нього самого, той написав лаконічне повідомлення: «Жив, здоров». Жінка згадує, що після повернення додому він був у пригніченому стані.
«Не хотів розмовляти. Я його запитала: “Як твої нирки?” Бо чула, що росіяни можуть бити затриманих по нирках. Він відповів: “З нирками нормально, дуже болить голова. Мабуть, струс. П’ю для розширення судин, знеболювальне і для розрідження крові», – згадує вона.
Наталія хвилювалася за брата, в якого й до полону були проблеми зі здоров’ям – він не чув на одне вухо, страждав від болю в хребті. Але крім цієї короткої згадки про струс мозку, Павло майже нічого не розповідав рідним про своє перебування в підвалі у росіян.
«Ми розуміли, що з ним там поводилися жорстоко, але сам він нічого не розказував, і ми не розпитували. Головне, що живий і цілий. Взагалі, ніхто тут у нас не хоче про таке розповідати, це психологічно важко», – згадує ті події племінник Станіслав.
Пізніше родина дізналася, що коли Павла допитували, то йому так затисли вгорі кайданки, що він не міг відповісти на жодне запитання. Через біль у руках чоловік мало не втрачав свідомість. Із власних джерел родичам стало відомо, що допитували чоловіка ефесбешники. До лікарні після полону Павло не звертався: для цього потрібен російський паспорт, а в нього його немає.
Мати Павла не перенесла викрадення сина – померла за два місяці потому. Її онук Станіслав переконаний, що причиною став стрес, пов’язаний із переслідуванням Павла.
Друге викрадення
За 9 місяців після звільнення окупанти вдруге прийшли по Павла. Та на цей раз повелися хитріше.
Після смерті матері чоловік двічі на тиждень приїжджав у Каховку до свого батька, який отримав інвалідність внаслідок інсульту, допомагав йому поратись по господарству. У той день, 27 липня 2023 року, він саме був у нього. 
Рано-вранці, коли Павло тільки прокинувся, до будинку під’їхали три позашляховики. З них вийшли близько 10 російських військових. Вони силою вломились у помешкання і, нічого не пояснюючи, вдруге викрали чоловіка. Під час викрадення його не били й навіть дозволили одягнутися. 
За деякий час у будинку Павла в Таврійську окупанти провели ретельний обшук, під час якого нібито знайшли агітаційні листівки «Правого сектору» й травматичний пістолет. Станіслав Лукашенко запевняє, що зброю Павлу підкинули:
«Я знаю, що в дядька не було зброї. Під час першого обшуку нічого не знайшли, а тут з’явилася – дуже дивно».
За словами Наталії, до обшуку брошур «Правого сектору» в її брата також не було:
«Якби там були якісь брошури, про які у своїх постах говорять росіяни, то їх знайшли б іще під час першого обшуку. Та навіть якщо уявити, що вони там дійсно були і їх чомусь не знайшли під час першого обшуку, то очевидно, що після затримання Паша точно б їх знищив».
Самого Павла теж привезли на обшук. Свідки, які бачили його під час обшуку, пізніше розповіли, що на лобі в нього були синці та й загалом видавалося, що його перед цим били. 
Викрадення Павла росіяни вирішили використати у своїх пропагандистських цілях. Для цього влаштували цілу виставу: відео затримання знімали не в нього вдома, а в мікрорайоні Світлово в Каховці і аж за місяць після затримання – 27 серпня. Як пояснює племінник Станіслав, Павло там не жив, знайомих у цьому мікрорайоні в нього не було. 
Кадри з постановкою окупанти розповсюдили в соцмережах та російських ЗМІ. Це подавалося як захоплення «екстреміста» з «Правого сектору» – організації, з якої в росії зробили національну лякалку. На «покаянному» відео в інтернеті чоловік, обличчя якого розмите, на камеру розповідає, що «у 2014 році вступив в осередок “Правого сектору” в місті Нова Каховка, де надавав транспортні послуги та вчив базовим навичкам стрільби».
«Він був тренером з пейнтболу для молоді. От про нього й сказали, ніби він тренував екстремістів “Правого сектору” для штурму "рф". Відео без імені, без особливих деталей, а просто: “У місті Каховка затримали 42-річного екстреміста”», – каже Станіслав. 
Наталія говорить, що Павло не належав до жодної політичної партії, завжди казав, що його це не цікавить. 
Десь за тиждень до другого обшуку Павлу дозволили зателефонувати своєму батькові. Він не сказав, де його утримують, але повідомив, що живий і здоровий, а також, що на нього завели карну справу за російським законодавством за участь у діяльності «Правого сектору» у 2014-2016 роках.
Лист із полону
Після цього чоловік зник. Близькі намагалися шукати його: була інформація, що окупанти відвезли Павла в селище Новотроїцьке в Генічеському районі, за 85 км від Каховки. Але зачіпка ні до чого не привела. 
Уже в жовтні 2023 року родина отримала листа від Павла, з якого з’ясувалось, що він перебуває в СІЗО в селі Чонгар на межі Херсонщини з АР Крим. 
«У листі точно почерк дядька. Видно, що писав не поспішаючи. Лист прийшов за два дні після написання, там на ньому є штамп із датою 14 жовтня», – пояснює Станіслав.

Лист, який надійшов рідним від Павла Зозулюка із СІЗО. Фото: сімейний архів
Павло розказав рідним, що перебуває під слідством, але не знає, як довго триватиме розслідування.
«Написав, що справу на нього завели через його коло знайомств 2014 року. Що слідчий у нього молодий і намагається розкрутити справу з нічого, а адвокати постійно змінюються, сенсу від них жодного, тож він не знає, чим закінчиться його справа», – розповідає Наталія.
Після цього адвокат повідомив родині, що Павла везуть у Новотроїцьке, де нібито утримують затриманих, яким оголосили звинувачення. Він знову обіцяв дати можливість поспілкуватися з ним телефоном, але обіцяного дзвінка батько так і не дочекався. 
Той самий адвокат повідомив, що Павла Зозулюка звинуватили у приналежності до групи «Красная стрєла», пригадує Наталія:
«Він сказав, що Паші закидають належність до якоїсь “Красної стрєли”, чи якось так, та зв’язки з “Правим сектором”. Що це за “Красная стрєла”, я жодного поняття не маю. Сказали, нібито він у цю групу вступив, а потім вийшов».
Звернення та запити
Наталія Лукашенко виїхала з окупованої Херсонщини на початку липня 2022 року – задовго до полону брата. Разом із невісткою, дружиною Станіслава, маленькою онукою та молодшим сином вони евакуювалися до ЄС.
«В окупації стало зовсім скрутно. 14 березня у нас народилась онучка. Вона була на штучному вигодовуванні, яке було складно знайти. Одна пачка такого харчування коштувала 1000 гривень. Гроші почали закінчуватись, роботи не було, підприємства закривалися», – пригадує Наталія.
Її сестра, яка жила за кордоном упродовж останніх 10 років, покликала жінку до себе. Тож вона вирішила вивезти дітей з-під обстрілів:
«Наші ЗСУ саме почали наступати на Давидів Брід. Це Бериславський район Херсонської області. У Каховці теж почались прильоти, я розуміла, що сидіти по сирих підвалах із маленькою дитиною – це не вихід. Вирішили виїздити».
Її старший син Станіслав, чоловік, батьки та брат залишися на окупованій частині Херсонщини. Набагато пізніше, уже в серпні 2023 року, Станіславу також вдалося виїхати через Крим, він проходив російську фільтрацію в Армянську на півночі півострова. 
До цього в нього вдома росіяни 8 разів проводили обшуки. Зазвичай, згадує хлопець, усе відбувалося спокійно, але якось окупанти перевернули догори дриґом увесь будинок: шафи, полички на кухні, на горище лазили, навіть сіно вилами перекидували. Утім, нічого підозрілого не знайшли. 
З Херсонщини до Криму, а потім у росію і ЄС Станіслав Лукашенко виїхав без особливих проблем.   
Після першого викрадення Павла Наталія зателефонувала в Нацполіцію України, розповіла про ситуацію. Їй порадили написати звернення на офіційному сайті поліції, та через програмну помилку зробити це не вдалося. 
Також вона зверталася до організації «КримSOS», до волонтерів, подала звернення до Національного інформаційного бюро. Утім, підтвердження про фіксацію факту першого викрадення жінка так і не отримала. Родичі її чоловіка, які перебували в Києві, паралельно писали до Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Після другого викрадення Наталія звернулася також до СБУ. Утім, жодних відповідей не отримала. Наразі родина Зозулюка шукає адвоката, який зголоситься захищати чоловіка, та не втрачає надії на його звільнення.
Підготувала Рина ТЕНІНА

10.03.2024    

Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!


Поділитися новиною

Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели": Телеграм-канал Фейсбук группа


*Залишити коментарі можуть зареєстровані користувачі Facebook.

-->
Угору