http://izmail.es/ Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ru © Издательский дом «Курьер» http://izmail.es/article/61080/ Акваторії Хаджибейського і Сухого лиманів на Одещині перспективні для розвитку марикультури. <header> <div>На цьому наголосив представник Інституту морської біології НАН України Юрій Квач.</div> <div>Так, Хаджибейський лиман має значну середню глибину – 5&nbsp;м – і високу продуктивність. У ньому перспективно вирощувати прісноводну креветку японську та мохнорукого краба китайського. До речі, останній – елемент елітної шанхайської кухні, зауважив Юрій Квач.</div> <div>Серед переваг Сухого лиману – вільний водообмін із морем, достатня солоність (10-15&nbsp;проміле) та наявність морської фауни. У цьому лимані пропонується для вирощування 2 види креветок – прісноводної гігантської та прісноводної японської.</div> <div>Також, за словами Юрія Квача, для вирощування в акваторіях південного заходу України об’єктах марикультури перспективними є середземноморські мідії, тихоокеанська та європейська устриці, японська анадара, піщана мія та трав’яний чилим.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> <figure> <div> <br> </div> </figure></header> Регіон http://izmail.es/article/61080/ 2023-05-29 11:27:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61079/ Суд, прощення чи співчуття. Як Україна карає за колабораціонізм і чому потрібні зміни. <div><em>1941 рік. Йшов перший тиждень румунської окупації Одеси. Осінній ранок, зловісний та неосяжно трагічний. Загарбники влаштували кровожерливі репресії проти цивільних, особливо євреїв, на знак помсти за підрив свого штабу.</em><br><strong></strong></div> <div><em>Ставленик окупантів, міський голова Герман Пинтя того ранку побачив на головних вулицях ввіреного йому міста повішених людей.</em></div> <div><em>&quot;Варварство, ганьба, від якої ніколи не відмитись перед цивілізованим світом&quot;, – </em>так пізніше Пинтя описував цей день у спогадах. І стверджував: такими ж словами він звітував у 1941 своєму румунському керівництву.</div> <div>Пинтя народився в Російській імперії, вчився в Києві. На відміну від більшості румунських окупантів, говорив з Одесою однією мовою. Він керував цим містом за часів Голокосту й масових злочинів. Підпорядковувався тим, хто винищував народи і руйнував держави.&nbsp;</div> <div>Водночас він підтримував в Одесі життя, відбудовував, налагоджував роботу. І коли настав час відповідати за скоєне перед судом, прискіпливо доводив, що був не злодієм, а лише, як сказали би зараз, &quot;міцним господарником&quot;.</div> <div>Архіви рапортів про той самий день &quot;ганьби, від якої не відмитись&quot;. Свідки, які пригадували, як Пинтя рятував євреїв. Далекоглядна відстороненість від репресивних органів. Усе це допомогло румунському політику вберегти життя і свободу під час полювань на колаборантів, що розгорнулись по всій Європі після Другої світової.</div> <div>Чи мали такі, як Пинтя, бути покарані, і наскільки жорстоко?</div> <div>Серед безлічі нових викликів, що постали тоді перед світом переможців у війні, було й запитання, як оцінювати співпрацю населення окупованих територій з ворогом. І кожна держава тоді відповідала на нього по-своєму.&nbsp;</div> <div>Тепер це запитання наново виринуло перед Україною. І як і вісім десятків років тому, може лише здаватись легким і однозначним. Насправді ж тема колабораціонізму –&nbsp;це поле численних дискусій, сумнівів і відкритих питань.</div> <div>Одним зі свідчень цього стала нещодавня <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/05/2/7400380/&quot;>публічна суперечка</a> між віцепрем'єркою з питань реінтеграції окупованих територій Іриною Верещук та уповноваженим з прав людини Дмитром Лубінцем.&nbsp;</div> <div>Верещук закликала мешканців ТОТ <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/05/1/7400170/&quot;>не погоджуватись на російські паспорти</a> і жодним чином не співпрацювати з ворогом. Тоді як Лубінець порадив українцям брати паспорти, <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/04/30/7400097/&quot;>щоб вижити</a>.<em></em></div> <div><em></em>УП вирішила розібратись, де проходить межа між колабораціонізмом і виживанням в окупації. Де її проводить український закон і чому на практиці виникають проблеми. Як цю межу визначали в світі і чи можемо ми орієнтуватись на іноземний досвід.<em></em></div> <em><strong>Як і кого в Україні зараз карають за колабораціонізм</strong></em> <div>Попри довгі роки окупації Криму й частини Донеччини та Луганщини, в українському кримінальному кодексі не було статті про колабораціонізм аж до 2022 року.</div> <div>Весь цей час проти силовиків і суддів відкривали справи за держзраду. Щодо мешканців, які, наприклад, допомагали росіянам із фейковими &quot;референдумами&quot; – за &quot;посягання на територіальну цілісність&quot;. Також проти колаборантів застосовували статті про &quot;захоплення влади&quot; та &quot;участь у терористичній організації&quot;.</div> <div>Не кожен, хто так чи інакше допомагав ворогу, підпадав під ці визначення. Оскільки все це – важкі злочини, які потребують особливої уваги в доказах.</div> <div><em>&quot;А співпраця на побутовому рівні не була криміналізована, </em>– розповідає Олена Луньова, правозахисниця Центру прав людини ZMINA. –<em> І весь час виникало питання про людей, які співпрацюють з окупантами&quot;.</em></div> <div>У суспільстві вже з 2014-го наростав запит на покарання зрадників. Гюндуз Мамедов, який у 2016-2019 роках очолював прокуратуру Криму, пояснює, який баланс знайшли правоохоронці:</div> <div><em>&quot;Ми встановили понад 22 тисячі людей, які на момент окупації Криму працювали в правоохоронних органах. Багато з них залишились там і продовжили працювати на окупаційну владу. Притягати до відповідальності почали тих, хто мав стосунок до переслідування громадян. А по всіх інших – чекали, коли щось у законі зміниться, коли з'явиться м'якша кваліфікація&quot;.</em></div> <div>Стаття про колабораціонізм так і не з'являлась в законі, оскільки правники не могли дійти спільної думки, як її виписати. Адже закон вимагає чітко формулювати: які саме дії будуть покарані.</div> <div><em>&quot;Коли починались обговорення &quot;давайте криміналізуємо співпрацю&quot;, ми в цих дискусіях ніколи не могли дійти до вичерпного переліку діянь, які мають вважатись злочином. Співпраця – це&nbsp;дуже широке поняття, </em>– розповідає Луньова. –<em> І весь цей час у дискусіях перемагали аргументи, що краще не чіпати, ніж криміналізувати і отримати суттєві порушення прав людини&quot;.</em></div> <div>Правозахисники раз у раз пояснювали: життя в окупації не є злочином, а жити тривалий час на території і зовсім не взаємодіяти з тими, хто її контролює, неможливо.</div> <div> У парламенті лежали два законопроєкти про колабораціонізм. Один із них поданий у 2021-му від &quot;Слуги народу&quot;, згодом він і був ухвалений.</div> <div>Олена Луньова пригадує, як цей проєкт обговорювали на комітеті – тоді Офіс генпрокурора разом із Міністерством внутрішніх справ виступали проти формулювань, підготовлених депутатами. Оскільки вони зробили би злочинцями занадто широке коло людей. Науково-експертне управління Ради дало свій висновок, де йшлося про низку недоліків ініціативи нардепів.</div> <div>Та на початку березня 2022-го парламент в екстреному режимі все ж підтримав цей законопроєкт.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Нова стаття ввела покарання за кілька ступенів злочину:</em></span></div> <ul><li><em>заперечення агресії</em> – карається позбавленням права на певні посади на 10-15 років;</li><li><em>добровільне зайняття посади в окупаційний органах влади</em> – те саме покарання + конфіскація майна;</li><li><em>пропаганда в освітніх закладах та впровадження окупаційних стандартів в освіті </em>– виправні роботи до 2 років / арешт до 6 місяців / позбавлення волі до 3 років і &quot;люстрація&quot; на 10-15 років;</li><li><em>передача матеріальних ресурсів війську окупанта, господарська діяльність &quot;у взаємодії з державою-агресором&quot;</em> –&nbsp;штраф до 170 тисяч гривень / ув'язнення на 3-5 років / позбавлення права на посади і конфіскація майна;</li><li><em>посади, пов'язані &quot;з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій&quot;, участь в організації &quot;референдумів&quot;</em> – ув'язнення на 5-10 років з &quot;люстрацією&quot; та конфіскацією майна;</li><li><em>політичні заходи та пропаганда на підтримку агресора</em> – покарання, аналогічне до попереднього, але з 10-12 роками ув'язнення;</li><li><em>добровільне зайняття посад у судових і правоохоронних органах окупанта, служба в його армії, надання йому допомоги у боях проти України</em> – ув'язнення на 12-15 років з &quot;люстрацією&quot; та конфіскацією майна.</li></ul> <div>Якщо будь-яка з цих дій призвела до загибелі людей чи інших тяжких наслідків, то покарання посилюється до 15 років або довічного ув'язнення.</div> <div>Вже у червні 2022 силовики по всій країні розслідували 1300 справ про колабораціонізм, а 82 навіть встигли відправити на розгляд до суду.</div> <div>Зараз у прокуратурі кажуть: покарання колаборантів є одним із пріоритетних напрямків. Його обговорюють, зокрема, і на нарадах у генпрокурора.</div> <div>Загалом до квітня 2023 року включно силовики зареєстрували майже 5,5 тисяч справ за колабораціонізм, орієнтовно в 1,4 тисячі з них оголосили підозри.</div> <div>Лише протягом 2022 року суди отримали 659 таких справ і розглянули майже половину – 308.&nbsp;</div> <div>За перший рік 272 особи було визнано винними і жодної не виправдали, пів сотні пішли на угоду зі слідством, визнавши свою провину. У зовсім незначній кількості випадків справи повертали прокурору на доопрацювання чи закривали.</div> <div><em>&quot;Значна частина злочинів, близько 50% від направлених до суду обвинувальних актів, стосується зайняття посад у квазіправоохоронних, судових органах і в окупаційних адміністраціях&quot;,</em> – розповідає УП Марія Бурдейна, заступниця начальника профільного департаменту Офісу генпрокурора.</div> <div>Чверть від справ про колабораціонізм стосуються публічного заперечення агресії. Ще близько 10% – господарський та освітній колабораціонізм, тобто послуги й товари для окупантів і російські стандарти в навчанні.</div> <div>Чимало справ також заведені щодо організаторів так званих &quot;референдумів&quot;. Це не лише гауляйтери окупованих регіонів, а й інші задіяні мешканці – члени &quot;виборчих комісій&quot;, агітатори.</div> <div>Та попри чималі зусилля, кинуті на покарання колаборантів, цей процес виявився далеко не досконалими.</div> <div><em><strong>Що не так з покаранням колаборантів в Україні</strong></em></div> <div>Як мешканцям окупованих територій зрозуміти, що є злочином, а що ні?</div> <div>У відповідь на це питання і правозахисники, і правоохоронці нерідко відповідають: <em>&quot;Якщо говорити про український закон, то зараз межу злочинності провести дуже складно&quot;.</em></div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Це – перша й головна проблема. Кримінальний кодекс не дає визначення колабораціонізму.&nbsp;</em></span></div> <div><em>&quot;У статті вказано лише на його форми і прояви&quot;, </em>– розказує УП прокурорка Марія Бурдейна.</div> <div>Юрист-міжнародник Микола Юрлов відкриває статтю про &quot;колабораціонізм&quot; і, цитуючи її, припускає: звичайного прибиральника можна записати в злочинці, якщо він значиться в окупаційний органах.&nbsp;</div> <div><em>&quot;У нього можуть конфіскувати все його нещасне майно,</em> – підсумовує Юрлов. –<em> Старший двірник, якому підпорядковуються молодші двірники, уже виконує організаційно-розпорядчі функції – а це від 5 до 10 років позбавлення волі&quot;.</em></div> <div>Представниця Президента в Криму Таміла Ташева звертала увагу, що, за нинішнім законом, під переслідування можуть підпасти&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/480100-hto-pracuvatime-v-krimu-pisla-deokupacii-j-kogo-vvazati-kolaborantom-vidpovidae-tamila-taseva/&quot; target=&quot;_blank&quot;>200 тисяч мешканців</a> півострова.&nbsp;</div> <div>Особливо гостро це питання стоятиме для тих людей, які працюють у критичній інфраструктурі, зокрема у сфері постачання світла, води, газу. Оскільки їхніми послугами користуються й окупанти.&nbsp;</div> <div>Переліку галузей, в яких бізнесу чи комунальним установам не заборонено співпрацювати з ворогом, у законі не існує.</div> <div>В Офісі генпрокурора, щоправда, кажуть, що мають інструменти, щоб запобігти повальному засудженню умовних двірників. Зокрема, людину можна звільнити від покарання, враховуючи малозначність її дій або примус.</div> <div>Але практика показує, що серед вироків за колабораціонізм є чимала кількість справ за пости в соцмережах або розмови з односельчанами.</div> <div>Причому такі справи – своєрідний win-win для обох сторін. Адже для правоохоронців нескладно зібрати докази &quot;злочинного ТікТок&quot;. У той же час, за &quot;публічне заперечення агресії&quot; карають лише позбавленням права на ті чи інші посади.</div> <div><em>&quot;Більшість засуджених у таких справах є безробітними, непрацюючими, пенсіонерами або особами похилого віку, а також раніше судимими&quot;, </em>– розповідає прокурорка Бурдейна.</div> <div>Тобто для цих людей своєрідна люстрація не є суттєвим наслідком. Зокрема, через це, як звертають увагу правозахисники, підсудні і йдуть на угоди зі слідством.</div> <div> А от користь для держави й суспільства від такого win-win-покарання дуже сумнівна. Якщо не сказати взагалі відсутня.</div> <div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Друга проблема – схожі статті в кримінальному кодексі, які перетинаються з колабораціонізмом.&nbsp;</span></em></div> <div>Наприклад, &quot;пропаганда війни&quot;, &quot;виправдовування агресії&quot;, &quot;пособництво державі-агресору&quot;.&nbsp;</div> <div>Правоохоронці, які працюють із такими справами, кажуть: маркерів, які би дозволили відмежувати схожі злочини, немає. І при цьому аналогічні статті передбачають кардинально різне покарання.</div> <div>Якщо слідчий і прокурор визначать пропутінський ТікТок як &quot;колабораціонізм&quot;, то людину лише позбавлять права працювати на певних посадах. Якщо ж слідство вирішить, що вороже відео було &quot;виправдовуванням агресії&quot; – це вже до 5 років ув'язнення.</div> <div>Прикладів такої різної кваліфікації вже є чимало в українській практиці.</div> <div>У жовтні минулого року в Дніпрі судили <a href=&quot;https://reyestr.court.gov.ua/Review/106840963&quot; target=&quot;_blank&quot;>біженку з Маріуполя</a>. Вона, за твердженням слідства, ховаючись від обстрілів у місті, звинувачувала в усьому українську армію, а під час евакуації на російському блокпості прославляла загарбників. Попри визнання провини і каяття, несудимій раніше матері двох дітей дали 5 років ув'язнення і конфіскацію майна.</div> <div>Водночас офіційно безробітний, неодноразово судимий за грабіж і наркотики одесит, який восени 2022-го розказував у магазині, що <a href=&quot;https://reyestr.court.gov.ua/Review/107971109&quot; target=&quot;_blank&quot;>&quot;Путін молодець&quot;</a>, був покараний забороною працювати у владі на 10 років.</div> <div><em>&quot;Це поле для корупції. Оскільки правоохоронці можуть через кваліфікацію обирати, чи сяде людина в тюрму, чи ні, </em>– наголошує правозахисниця Олена Луньова. – <em>Це поле для вибіркового правосуддя, для несправедливості і порушень прав людини&quot;.</em></div> <div>Хаотичність та подекуди неспівмірність покарання за колабораціонізм викликає третю проблему – не юридичну, але дуже практичну.<strong> </strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Це страх, непорозуміння і недовіра до української влади зі сторони мешканців окупованих територій.</span><strong> </strong>І росіяни не зволікають користуватись цим, залякуючи населення.</div> <div>Микола Юрлов працює в організації &quot;Truth Hounds&quot;, що займається документуванням міжнародних злочинів у російсько-українській війні. Юрист пригадує свідчення колишніх полонених, з якими після тортур окупанти знімають відео-&quot;зізнання&quot;:</div> <div><em>&quot;росіяни їм розказують: &quot;Ти зараз виїдеш, тебе свої ж з'їдять, ми відео з тобою зняли, тебе СБУ загребе як зрадника&quot;&quot;.</em></div> <div>Правозахисники переказують й інший приклад, коли батьки дітей, вивезених з Херсонщини в Крим, не подавали заяви до українських органів, побоюючись переслідування. Хоча в цьому випадку вони є лише жертвами російських злочинів.</div> <div>Аналогічна ситуація з російськими паспортами. Україна твердо звинувачує росію у примусовій паспортизації. А значить ті, хто їх отримують – передусім жертви Москви, а не злочинці.&nbsp;</div> <div>Наразі правозахисникам невідомо про випадки, коли би російські документи стали причиною переслідування. Однак в уряді написали законопроєкт, який пропонує ввести покарання за добровільне отримання паспорта.&nbsp;</div> <div><em>&quot;Коли людина отримує паспорт в окупації, неможливо визначити, хто отримав під тиском, а хто ні</em>, – критикує такі ідеї правозахисниця Луньова. – <em>Якщо це пенсіонер, який не може отримувати пенсію від України, і йому немає на що жити? У такому випадку отримання паспорту вважається таким, що під тиском?&quot;.</em></div> <div>Луньова припускає, що стаття про колабораціонізм з'явилась в Україні як превенція, тобто запобіжник. Вона мала на меті швидко попередити українців: допомагати ворогу заборонено.&nbsp;</div> <div>Однак такі підходи не можуть працювати в реаліях окупації, що триває рік-два чи дев'ять. Тим більше – якщо Україна планує повертати захоплені території.&nbsp;</div> <div>Зараз зміни до статті про колабораціонізм обговорюють у правоохоронному комітеті Ради. Там створена спеціальна робоча група. Однак це має бути частина більшого плану з реінтеграції регіонів, комплексного і продуманого.</div> <div><em><strong>Як Україні знайти межу між колабораціонізмом і життям в окупації</strong></em></div> <div><em>&quot;Люди залишаються людьми останні декілька мільйонів років. Насамперед вмикається звичайне бажання вижити&quot;,</em> – одеський історик <a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/articles/2023/05/26/7403820/&quot;>Олександр Бабич</a> ще до великої війни писав дисертацію про стратегію виживання цивільних в окупації за часів Другої світової.</div> <div>Бабич говорить про контекст, в який важливо зануритись перед тим, як дискутувати про жорстокість покарання колаборантів.&nbsp;</div> <div><em>&quot;Коли проходить місяць-два окупації, люди звикають. Ви вважаєте окупацію своїм новим життям. Беремо Одесу 1941 року – офіційно у нас партизанів, які входили в якісь групи спротиву, було трохи більше 100 чоловік. При довоєнному населенні в 604 тисячі мешканців. У 1942-43 роках в Одесі майже не існувало підпілля&quot;.</em></div> <div>В евакуацію в 1941 з Одеси встигли виїхати близько половини населення – 310 тисяч. На низових і середніх ланках окупаційної влади працювали місцеві. На верхньому рівні загарбники обіймали близько третини посад. Серед віцемерів, які працювали з головою Германом Пинтею, 2 з 5 були місцевими.</div> <div><em>&quot;Пинтю двічі намагались осудити. І обидва рази він був виправданий, бо він як міський голова просто виконував господарські функції&quot;, </em>– каже Бабич.</div> <div>Саме після Другої світової слово &quot;колаборант&quot; набуло нині знайомого нам забарвлення і значення. Тоді європейські держави розгорнули переслідування тих, хто допомагав нацистам. Нерідко ці переслідування мали дуже масовий характер.</div> <div>Як приклад часто <a href=&quot;https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2021/05/collaborationismua_web.pdf&quot; target=&quot;_blank&quot;>наводять Францію</a>. Там за співпрацю з ворогом було засуджено 125 тисяч людей. Окремо існувало покарання за &quot;національне безчестя&quot;,&nbsp;непатріотичність, за яку французів, серед іншого, позбавляли пенсії. Через таку процедуру пройшло 50 тисяч осіб. І майже 80% із них згодом були амністовані.&nbsp;</div> <div>В інших державах за брак патріотизму також могли обмежувати громадянські права чи закривати доступ по певних посад. У Нідерландах такі звинувачення торкнулись 405 тисяч осіб – 7% дорослого населення країни. Там же у 20 тисяч жінок забрали громадянство, оскільки їхні чоловіки були засуджені за співпрацю з ворогом.</div> <div>У Норвегії наряду зі звичними формами покарання дітям, народженим від німців, відмовляли у громадянстві. Родичі засуджених потрапляли під низку обмежень, зокрема, права голосування, служби в армії, праці на керівних посадах.</div> <div>Однак уряд Норвегії швидко зрозумів, що масштаби покарання загрожують економіці країни. І тому був змушений обмежувати таке переслідування. А Бельгія та Нідерланди знімали звинувачення за економічну співпрацю з ворогом або ж коригували вимоги до того, як цю співпрацю треба доводити.</div> <div><em>&quot;Не можна сказати, що в міжнародній практиці є готове рішення, яке можна було би взяти й імпортувати, </em>– каже Микола Юрлов.</div> <div>Правозахисники доповнюють: міжнародний досвід радше можна використовувати як приклад занадто радикальних підходів, які однаково довелося згортати.&nbsp;</div> <div>Міжнародне гуманітарне право не забороняє окрему добровільну співпрацю з ворогом. Ба більше, воно зобов'язує окупанта зберегти режим, який був на території до його приходу, і, звісно, забезпечити життя людей.</div> <div> У повоєнному світі ООН створила систему, яку радить застосовувати всім державам для подолання наслідків війни. Вона називається перехідним правосуддям.</div> <div>Це не стільки правові, скільки політико-правові рамки. Вони сконцентровані навколо жертв війни, направлені на відновлення їхніх прав, встановлення справедливості і примирення.</div> <div><em>&quot;У перехідного правосуддя є 4 ключових елементи, </em>– пояснює Дар'я Свиридова, правозахисниця коаліції &quot;Україна. П'ята ранку&quot;.</div> <div><em>По-перше, має бути обов'язково встановлена істина, задокументовано все, що відбулось.&nbsp;</em></div> <div><em>Друге – має бути запобігання безкарності. Ті, хто винні у найтяжчих злочинах, мають понести за це відповідальність.&nbsp;</em></div> <div><em>Третій елемент –&nbsp;це відшкодування шкоди жертвам.&nbsp;</em></div> <div><em>Четвертий – гарантії неповторення, держава має робити все, щоб війна не повторилась&quot;.</em></div> <div>За цими нормами, відповідальності у жодному разі й поза будь-якими строками давності не можуть уникнути люди, які винні в міжнародних злочинах.&nbsp;</div> <div>Однак важливим елементом перехідного правосуддя є амністія. Тією чи іншою мірою її застосовували всі країни, які виходили з війни.</div> <div>Ще один інструмент – це люстрація. Вона може стати одним із запобіжників проти нових порушень прав людини й водночас дозволить не віддавати під суд сотні тисяч людей.</div> <div><em>&quot;Якщо ми покараємо всіх людей, які хоч якось були дотичні до окупаційної влади, а не вчиняли дії, які спричинили тяжкі наслідки, то це буде створювати незадоволення, буде наростати конфлікт&quot;,</em> –&nbsp;доповнює Свиридова.</div> <div>Будь-яка відповідальність, люстрація й амністія мають бути&nbsp;персональними. Адже стигматизація тих, кому довелось співіснувати з окупантами, точно не сприятиме встановленню правди.</div> <div>Знайти одне рішення на всі випадки колаборації неможливо. Тому багато залежатиме від судової системи і її доброчесності.</div> <div><em>Усе це – питання не статті в кримінальному кодексі, а державної політики, яка має бути готова вже &quot;на вчора&quot;. І написана за участі різних експертів і, в тому числі, з урахуванням думки суспільства.</em></div> <div><a href=&quot;https://ratinggroup.ua/research/ukraine/pravoviy_zahist_postrazhdalih_v_d_vo_nnih_zlochin_v_ros_23-26_grudnya_2022.html&quot; target=&quot;_blank&quot;><em>Опитування</em></a><em> показують готовність більшості населення погодитись на амністію, наприклад, для вчителів, лікарів, соцпрацівників, комунальників. А навпаки – суспільство не допускає такого послаблення для силовиків, політиків, військових.</em></div> <div><em>Попри довгий досвід окупації територій, Україна на державному рівні не поспішає з написанням стратегії деокупації.</em></div> <div><em>&quot;До Зеленського її не було взагалі, – </em>пригадує колишній прокурор Криму Гюндуз Мамедов<em>. – Потім її написання відбувалось у поодинокому порядку, окремими людьми&quot;.</em></div> <div><em>За словами Свиридової, група експертів за участю правозахисників, правоохоронців, депутатів уже розробила план, який включає інструменти перехідного правосуддя. Поки він непублічний і переданий Президенту.</em></div> <div><em>&quot;Важливо, щоб питання колабораціонізму було, по-перше, сформульоване. А по-друге, скомуніковане, – </em>підсумовує юрист Микола Юрлов<em>. – Щоб вийшов Зеленський у своєму вечірньому зверненні і сказав: це можна, а це не можна, за це вас після деокупації &quot;приймуть&quot;, а за це – ні&quot;.<br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><br></em></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61079/ 2023-05-29 10:46:56 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61078/ На всіх деокупованих територіях, де базувалися військові рф, знаходили сліди їхніх страшних злочинів. Правоохоронці виявили 1376 тіл загиблих, 15 місць масового поховання людей. Катували окупанти по-різному – душили автомобільним тросом, били током, просто били. Після цього людей, як правило, страчували. Спокійного життя у російських злочинців точно не буде – по них ведуться розслідування, збирають докази і оголошують вироки. Якщо когось затримають у третій країні і передадуть Києву, то вони відбуватимуть покарання в Україні. <div>Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів <em><strong>Андрій Нєбитов</strong>. </em>Він – <em><strong>начальник Головного управління Національної поліції в Київській області. </strong></em></div> <div><strong><em>- Відомо про безліч фактів катувань і мародерств, які вчиняли росіяни під час окупації. Коли звільняли нашу територію, які найжахливіші злочини побачили? Які тортури застосовували до місцевих? Що вас найбільше нажахало?</em></strong></div> <div>- Найжахливіший злочин – це вбивство людини. А ще жахливіше – вбивство дитини. Ми бачили масові вбивства дітей, людей похилого віку. На всіх деокупованих територіях, де базувалася росія. Загалом маємо 1376 тіл загиблих. Виявили 15 місць масового поховання людей. Три місця, де стовідсотково відбувалося катування. Катували по-різному. Душили автомобільним тросом, били током, просто били. Були окремі кати, які за допомогою дерев'яних палиць ламали людям суглоби. У нас є ці свідчення. На жаль, це все було масово. Після цього людей, як правило, страчували. Мало кому вдалося вижити.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Це – масовий садизм</em></span></div> <div><strong><em>- Що росіяни намагалися цим досягти?</em></strong></div> <div>- Це - масовий садизм. На всій території, де вони були, викрадали, катували, вбивали людей. росіяни очікували зустріч з квітами, але всюди був супротив. Та ненависть, яка у росіян є всередині, відобразилася на людях в окупації. Всі правоохоронні органи націлені на те, щоб розкривати воєнні злочини росіян. На базі Нацполу створена база даних воєнних злочинів, куди всі дають інформацію по солдатах російської армії, найманцях, які перебували на території України. У цій базі вже більше 200 тисяч осіб. Окремо працюємо по процесуальному обґрунтуванню. У поліції Київщини напрацьовано більше 40 росіян, які вчиняли злочини на території нашої області.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Андрій Нєбитов – начальник Головного управління Національної поліції в Київській області. Працював на посадах від оперуповноваженого до керівника управління у підрозділах карного розшуку, боротьби зі злочинами пов'язаними з торгівлею людьми, боротьби з кіберзлочинністю та боротьби з економічною злочинністю Донеччини, Чернігівщини та Києва. В 2016 році проходив службу у Департаменті карного розшуку Національної поліції України. З грудня цього ж року – заступник начальника ГУНП в Київській області – начальник кримінальної поліції. На посаді начальника Головного управління Національної поліції в Київській області – з липня 2019-го. </em></span></div> <div><strong><em>- Що це значить?</em></strong></div> <div>– Зібрано документальні докази. Їм заочно оголошені підозри. Далі йде процес судового розгляду і вирок. Після цього особу можна оголосити в міжнародний розшук. Тобто фактично до зміни політичного режиму в росії вони будуть у безпеці тільки там. Всі інші країни, які підтримують цивілізований світ і є учасниками Інтерполу, будуть зобов'язані їх затримувати та передавати Україні. Але багато з цих справ – підслідність Служби безпеки України. Вона ретельно працює над справами, які ми передали. І там напрацьовано ще більше осіб.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Перші затримані – це були ті росіяни, що десантувалися у Гостомелі</em></span></div> <div><strong><em>- Багатьом злочинцям вдалося втекти в </em></strong><strong><em>росію?</em></strong></div> <div>- Кого не вбили, ті втекли. Перші затримані - це були ті росіяни, що десантувалися у Гостомелі. Зведені загони ОМОНу, СОБРу. 15 росіян вдалося взяти в полон. Вони були поранені, їх лікували. Передали СБУ. Далі вже закрита інформація. Можливо, їх у таких випадках передають на обмін, щоб повертати наших бійців. Але є певна кількість росіян, які перебувають у наших в'язницях, вони дають покази. З ними відбуваються слідчі дії.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Спокійного життя у російських злочинців точно не буде</em></span></div> <div><em><strong>- За минулий і цей роки відкрили майже 11,5 тис. кримінальних справ щодо злочинів, скоєних російськими військовими на Київщині, більшість із них – за статтею про порушення законів і звичаїв ведення війни. Суд над злочинцями можна реалізувати в Україні чи це вже справи до міжнародних судів?</strong></em></div> <div>- Звичайно, можна в Україні. Для цього ми і працюємо. Ведеться розслідування. Далі суд – без участі обвинуваченого. Ми можемо це робити і одним з перших, хто це відчув, Янукович. Він – заочно засуджений. Якщо буде затриманий і його передають українському правосуддю, то він відбуватиме покарання. Теж саме стосується росіян. Тому робота направлена на те, щоб ми максимально задокументували злочини. Бо це важливо для оголошення вироків нашими судами. А вже вони можуть стати підґрунтям для міжнародного суду для засудження взагалі всього режиму. Практика Другої світової війни показує, що термінів дії немає. Скільки будемо жити, стільки працюватимемо. Спокійного життя у російських злочинців точно не буде. Якщо росіян затримають у третій країні і передадуть Україні, то вони відбуватимуть покарання у нас.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Якщо впізнати буде складно – так буває зазвичай – беруть зразок ДНК</em></span></div> <div><strong><em>- Нещодавно ви розповідали, що після деокупації Київської області навесні 2022 року зниклими безвісти досі вважається 281 людина. Із моменту деокупації вже знайдено 1376 тіл наших співвітчизників. За даними експертів, 717 людей вбито з вогнепальної зброї. Дотепер залишається невпізнаними 190 тіл. У чому полягає найбільша складність під час пошуку? Як відбувається процес ідентифікації цих тіл?</em></strong><br> - Пошуки тривають. Але, як правило, росіяни знищували сліди злочинів. Закопували тіла в ями. Останні наші знахідки були саме на їхніх позиціях, де у них були штаби. Туди звозили українців, катували і вбивали. Шукати складно. Але коли тіло знайдено, виїжджає слідчо-оперативна група, криміналістична лабораторія, проводится детальний огляд території, вилучають речі. Одразу залучаються судово-медичні експерти. Далі тіла відправляють до лабораторій, там проводять експертизи. Якщо впізнати буде складно – так буває зазвичай – беруть зразок ДНК. Який поміщають до бази даних. Тому якщо у вас хтось зник або знаєте такі випадки, повідомляйте до поліції. У всіх родичів зниклої 281 людини відібрали зразок ДНК і помістили в бази.</div> <div><strong><em>- Що це за мобільна американська ДНК-лабораторія, яка дуже оперативно видає результати досліджень? Скільки їх? За яких обставин її використовують?</em></strong></div> <div>- У нас їх дві. Також є відповідна лабораторія у Головному управлінні Нацполіції і є дві у Харківській поліції. І нам, і харківській поліції ці лабораторії подарував Говард Баффет (<em>американський бізнесмен, колишній політик, філантроп, фотограф, фермер і охоронець природи. - Gazeta.ua</em>). Спеціально для розслідування воєнних злочинів та ідентифікації тіл. Під час стандартної експертизи потрібно не менше три доби. А цей апарат видає інформацію через 90 хвилин. Це дуже ефективна і мобільна машина. Ми використовуємо у трагічних ситуаціях, де багато людей загиблі. Працювали, коли розбився гелікоптер у Броварах. Наші спеціалісти з цією машиною працювали в Умані, коли ракета потрапили у житловий будинок. Головна функція зараз – розслідування і документування злочинів рф.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Вистачає ресурсів допомагати з тілами загиблих зі Сходу</em></span></div> <div><strong><em>- Чи вистачає ресурсу і технічного, і людського, щоб ідентифікувати тіла? Чи співпрацює поліція Київщини щодо документування і розслідування російських злочинів з іноземними спеціалістами? Якщо так, з яких вони країн?</em></strong></div> <div>- Поліцейські з ковідних часів звикли, що ми працюємо у такому темпі і режимі. Нам навіть вистачає ресурсів допомагати з тілами загиблих зі Сходу. Поліцейські Київської області опрацювали більше тисячі загиблих. Це серйозна допомога. Ресурсів вистачає. З іноземцями працюємо. На першому етапі були спеціалісти з Франції. Були фахівці з Польщі з мінно-вибухової справи. Допомагали нам місяць, але насправді самі отримали унікальний досвід. У нас працювали 42 експерти Міжнародного кримінального суду на запрошення Генеральної прокуратури. Головним результатом було те, що надали рекомендації, яким чином документувати, щоб далі це визнавалося у МКС. Він не такий швидкий, як нам хотілося б. Бо наводили приклад – досі розслідують потрапляння російської ракети у школу в Сирії. А хто пам'ятає, коли це було? Звісно, ці механізми треба змінювати. Я сподіваюся, що саме українські юристи, правоохоронці, Генеральна прокуратура зможуть зробити МКС більш ефективним. Або це буде міжнародний трибунал, який зможе бути значно ефективнішим. Бо старі механізми не дуже працюють.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Це колосальна робота – працювати з людьми, яким не болить, як тобі</em></span></div> <div><em><strong>- Виходить, наша правоохоронна система працює значно швидше, ніж міжнародні суди та організації?</strong></em></div> <div>- Працюємо так, бо у нас немає вибору. Це наш обов'язок захистити Батьківщину. Бо війна йде не тільки на фронті. Вона і в юридичних колах, на дипломатичному фронті, у медіа. Це колосальна робота – працювати з людьми, яким не болить, як тобі. Я бачив це по очах деяких міжнародних делегацій.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Андрій Нєбитов: &quot;Всі правоохоронні органи націлені на те, щоб розкривати воєнні злочини росіян. На базі Нацполу створена база даних воєнних злочинів, куди всі дають інформацію по солдатах російської армії, найманцях, які перебували на території України. У цій базі вже більше 200 тисяч осіб&quot; </em></span></div> <div><em><strong>- В усі міста перш за все запускали фільтраційні команди - групи зачистки – розповідали ви. Чим займалися ці групи? Кого виявляли – росіян чи тих, хто допомагав окупантам? Скількох людей вдалося затримати в результаті цих зачисток?</strong></em></div> <div>- На деокупованих територіях першими повертали наші відділки поліції. З генераторами, старлінками. Щоб люди могли під'єднатися і повідомити родичам, що все гаразд. Другі групи – оперативники, кінологи, вибухотехніки, слідчі. Вони проходили кожен дім, збирали інформацію. Виявляли тіла, місця замінування. Це були рейди, щоб зафіксувати факти російських злочинів. Наші зведені загони зараз працюють на Херсонщині, як і наші спецпризначенці трьох підрозділів працюють на Сході – виконують бойові завдання разом із Збройними силами. Нам вдалося зафіксувати злочини росіян. А в Маріуполі ми, на жаль, вже нічого не зафіксуємо. росіяни вже знищили більшість злочинів і тіл. Якби не вдалося швидко звільнити Київщину, то вони зробили би теж саме тут. І весь світ не дізнався би про Бучу.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Зареєстрували за перші два місяці 89 кримінальних проваджень, пов'язаних з колабораціонізмом</em></span></div> <div><em><strong>- Вдавалося в результаті рейдів виявляти колаборантів та самих росіян, що не встигли втекти?</strong></em></div> <div>- Було і те, і інше. За період стабілізаційних заходів зареєстрували за перші два місяці 89 кримінальних проваджень, пов'язаних з колабораціонізмом. До квітня поки це відносилося до нашої підслідності встигли 13 підозр оголосити і стільки ж справ доправити до суду. Все інше передали СБУ. Але цю інформація продовжуємо збирати. Ті, хто надавав домівки, паливо, підказував дорогу – фактично всіх виявили. Окремо працювали над питанням мародерів. За перші три місяці після деокупації зареєстрували більше 800 кримінальних проваджень за статтею крадіжка під час військового стану. 370 встигли повідомити про підозру.</div> <div><strong><em>- Це найчастіше була крадіжка громадського майна чи у своїх сусідів крали?</em></strong></div> <div>- У своїх сусідів. Крали, користуючись тим, що люди виїхали або не могли дістатися домівок.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Багато людей з Київщини окупанти вивезли в </em><em>росію</em></span></div> <div><strong><em>- Під час захоплення Київської області загарбники незаконно вивезли на територію </em></strong><strong><em>білорусі та </em></strong><strong><em>російської </em></strong><strong><em>федерації 147 місцевих жителів. Про це повідомив голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба у листопаді минулого року. Яка їхня доля?</em></strong></div> <div>- Ми вважаємо їх як зниклих безвісти, якщо їх окупанти вивезли за кордон. З Олексієм Кулебою працювали на створення гуманітарних коридорів, і тоді росіяни обманювали людей – що нібито звідти ніхто не приїде. Саджали в автобуси і везли в росію. Спілкуємося з чоловіком, який так потрапив в рф. Пройшов через тортури, був у в'язниці в росії. Їх примушували співати гімн росії, били, не давали їжі. Пощастило через Червоний хрест повернутися в Україну. Він розповів, що бачив багато людей з Київщини, яких вивезли росіяни. Але не може сказати прізвищ. Теж саме розповів неповнолітній хлопець, якого в Іванкові викрали росіяни. Били і катували, хоча знали, що йому лише 16 років. Вивезли в білорусь. Його брат в росії досі. Окупанти посадили його до в'язниці – звичайну цивільну людину. Більше року він там.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>31 дитину було поранено. Найменшій дитині було шість місяців</em></span></div> <div><strong><em>- </em></strong><strong><em>росіяни також крали дітей з окупованих територій. Скількох дітей викрали з Київщини? Скількох вдалося повернути? Як триває процес повернення тих, хто ще в полоні? Чи є ті діти, чия доля досі невідома?</em></strong></div> <div>- Під час активних бойових дій на Київщині росія вбила 38 дітей. 31 дитину було поранено. Найменшій дитині було шість місяців. Маємо чотирьох дітей, які вважаються зниклими безвісти. Одна родина з трьома дітьми зараз перебуває на території рф. Вони були вимушені виїхати - не було ні їжі, ні води, ні електрики. Зараз з ними зв'язку немає. Від колег знаю, скільки дітей викрали з того ж Маріуполя. Змогли всі дитячі будинків завчасно евакуювати. В окупацію потрапив тільки психоневрологічний центр у Бородянці. Але завдяки перемовинам тоді вдалося перевезти цих людей у безпечне місце.</div> <div><strong><em>- Була інформація, що цивільних росіяни повертають з великими проблемами і це потребує додаткових переговорів. Чи дійсно це так? Скільки ще цивільних залишається у полоні росіян?</em></strong></div> <div>- росіяни наробили злочинів і дійсно неохоче повертають свідків своїх дій. Бо окупанти просто викрали цивільних і посадили до в'язниці. Це терористичні дії. Сподіваюся, що всі 281 людина зникла безвісти – всі живі і знаходяться в рф. Хоча розумію, що декого вони вже вбили. Ще не повернувся в Богданівку наш колега. Її окупували за ніч. В його дім зайшли російські солдати, забрали. Досі не знаємо його долі. Чоловік має дружину і дитину. Коли його повернемо, це буде ще один свідок російського тероризму.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Ми зібрали 60 тисяч одиниць вогнепальної зброї</em></span></div> <div><strong><em>- На початку повномасштабного вторгнення добровольчим формуванням у Київській області роздали понад 16 тис. одиниць зброї, станом на травень за добровольцями закріплено 8,2 тис. одиниць зброї. Після звільнення Київщини почалася кампанія по здачі зброї. На руках у цивільного населення залишалося багато трофейної зброї? Як ведете цю роботу?</em></strong></div> <div>- Почали цим займатися одразу після деокупації. Проводили інвентаризацію зброї і поміщення її в спеціальний арсенал. Ми зібрали 60 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Зараз залишилося 63 ДФТ з 82. 18 з них здали зброю. Загалом на руках залишилося понад 8 тисяч одиниць. Вони зберігаються у військових частинах. Зброю отримують виключно для виконання бойових завдань. Коли почали цей процес, сказали, що і трофейну зброю теж треба облікувати. Нам передали 3 тисячі одиниць трофейної зброї.</div> <div><strong><em>- Скажіть, чи достатньо такої кількості військових і зброї, яка є зараз, у разі нового нападу </em></strong><strong><em>росії чи її сателіта </em></strong><strong><em>білорусі з півночі? Наша держава готується до такого можливого варіанту?</em></strong></div> <div>- Заходи з розбудови нашої оборони почалися з 1 квітня минулого року – тобто першого дня деокупації наших територій. І вони не закінчуються. Щоб захистити нашу область, створили багато фортифікаційних споруд. Генерал Наєв постійно відвідує цю зону і каже, що вона серйозно захищена. Встановлений потужний захист наших північних кордонів. Камери бачать на декілька кілометрів з тепловізійним ефектом. Це класна допомога для наших військових. Ми, СБУ, ЗСУ проводимо заходи, щоб унеможливити диверсійну діяльність на кордоні. Це систематично відбувається у кожному районі. Окремо проводимо навчання швидкого створення блокпостів та евакуацію населення.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Більше прольотів над Київським водосховищем не буде</em></span></div> <div>Наші спеціальні підрозділи вже по-іншому оснащені, ніж було до лютого минулого року. Ми перебрали на себе багато мілітарних функцій, але це зараз – наш обов'язок із захисту України. Більше прольотів над Київським водосховищем не буде. А якщо хтось спробує – то це буде схоже на тир.</div> <div><em><strong>- Тобто держава готується, що такий варіант можливий?</strong></em></div> <div>- Ми готуємося. Як каже генерал Наєв, зараз загрози ударного угруповання з білорусі чи росії на півночі немає. Але ми повинні бути готові до найгіршого сценарію.</div> <div><strong><em>- Ви розповідали, що на Київщині люди забирали собі важку броньовану трофейну техніку. Наприклад, на одній з автостоянок стояв замаскований російський БТР-80. Фактично новий. Скільки таких випадків було? Яку техніку забирали собі? Що з цих випадків вас найбільше здивувало?</em></strong></div> <div>- Були різні випадки. Дехто намагався забрати частину танка. Мабуть, на метал. Ми вилучали різну техніку. Один з найцікавіших випадків – зенітно-ракетний комплекс &quot;Тор&quot;. Він був пошкоджений, без ракет. Все, що знаходяться, передаємо військовим. Вони ремонтують, і російська техніка працює проти них самих. Гранати вилучаємо у людей. Останній випадок – автомат Калашникова сотої версії – тобто останньої російської модернізації. Чоловік вирішив постріляти з нього в небо. Притягнули його до відповідальності. Якщо хтось намагався забрати техніку на метал, то дивилися трохи поблажливо на таке підприємництво. Але, звісно, все вилучали. А там, де намагалися приховати робочу техніку, були навіть кримінальні провадження. Бо вона потрібна для захисту України. Тому закликаю громадян: якщо маєте трофейну зброю, то передайте її в поліцію. І вона перейде до рук ЗСУ і комусь врятує життя. А ті ж самі гранати можуть когось залишити без руки.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>З минулого року вдвічі більше реєструємо злочинів, пов'язаних з незаконним обігом зброї</em></span></div> <div><em><strong>- Ви очікуєте проблему, що після війни у людей залишиться багато зброї на руках?</strong></em></div> <div>- Зброя буде. Багато з виданої, наприклад, втрачено. Тому поліція готується до цього. Ми з минулого року вдвічі більше реєструємо злочинів, пов'язаних з незаконним обігом зброї. На сьогодні притягнули до відповідальності майже 90 осіб. Вилучили 42 автомата, 15 кулеметів, гранатометів. Більше 300 гранат, більше 50 одиниць саморобної зброї або пістолетів. Більше 130 кілограмів вибухівки. Велику кількість боєприпасів. Розуміємо, що це маленька частина того, що є. Люди можуть всім цим травмуватися. Ця зброя може потрапити у кримінал. Нацполіція посилює свою оперативну діяльність на виявлення таких злочинів і каналів постачання зброї. Тільки на Київщині провели 10 оперативних закупівель – тобто це люди, які намагалися продавати зброю.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>&quot;Професійні&quot; злочинці втекли з держави</em></span></div> <div><em><strong>- Як війна вплинула на стан кримінальної активності на Київщині? Яка зараз ситуація?</strong></em></div> <div>– &quot;Професійні&quot; злочинці втекли з держави. Комендантська година, блокпости – все це заважає. Наприклад, організованим групам, бандам, квартирним злодіям, автокоадіям. Але активізувалися злочини в інтернеті, соцмережах. Пропонують неіснуючі товари, займаються фішингом – дають шкідливі посилання, де намагаються викрасти кошти чи інформацію під виглядом &quot;працівників банків&quot; чи &quot;сина у халепі&quot;. Тому треба бути обережними.</div> <div><strong><em>- А ще з'явилися нові злочини – коли викладають роботу ППО. Як з цим на Київщині?</em></strong></div> <div>- У нас це було минулого року. Одразу вирахували людину спільно з СБУ. Ця інформація, на жаль, була корисна для росіян. Хоча людина викладала це несвідомо. Такі люди не уникнуть спілкування з правоохоронними органами. І це неприємне відчуття. Там буде серйозна перевірка. По Києву останнім часом було багато таких випадків. Але по Київщині – ні. Ми за цим слідкуємо. Але місця розташування ППО у столиці значно ближче до багатоповерхівок. І людям легше фіксувати роботу. В області це простіше контролювати.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> <div>&nbsp;</div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61078/ 2023-05-29 09:34:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61077/ Зниклим безвісти в Україні вважається військовослужбовець, інформацію про якого внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Аби долучити людину до цього списку, потрібно написати заяви до Центру комплектування та соціальної підтримки та Національної поліції України. Це – першочергові дії для рідних зниклого. <div>Про це в ефірі&nbsp;&quot;Українського радіо Дніпра&quot;&nbsp;в рамках проєкту &quot;Дієва допомога&quot; розповіла правозахисниця громадської організації &quot;Правозахисна група &quot;СІЧ&quot; Ксенія Онищенко.</div><div><em>Які кроки ще треба зробити для пошуку зниклого військового та чого слід остерігатися – в матеріалі &quot;Суспільного Дніпра<a href=&quot;https://suspilne.media/regions/dnipropetrovsk-region/&quot; target=&quot;_blank&quot;></a>&quot;.</em></div><div><em><strong>Крок 1. Звернутися до військкомату та поліції</strong></em></div><div>Правозахисниця Ксенія Онищенко радить розпочати пошуки зниклого військовослужбовця зі звернень до офіційних органів.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; height=&quot;25&quot; alt=&quot;&quot; Втрачений=&quot;&quot; зв'язок&quot;.=&quot;&quot; Правозахисниця=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Дніпра=&quot;&quot; розповіла,=&quot;&quot; як=&quot;&quot; шукати=&quot;&quot; безвісти=&quot;&quot; зниклих=&quot;&quot; військовослужбовців&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/51663e720f429413.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div></div></div><div><em>&quot;Якщо ви втратили зв’язок з військовослужбовцем, перш за все потрібно: звернутися до центру комплектування та соціальної підтримки (військкомату) за місцем свого проживання та дізнатися наявну інформацію про військового, написавши заяву про втрату зв’язку з людиною; подати заяву про розшук зниклого безвісти до Нацполіції за місцем проживання, працівники якої повинні внести дані до «Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». З цього моменту – військовослужбовець набуває статусу зниклого безвісти, а родич стає потерпілою особою&quot;</em>, – сказала фахівчиня.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; height=&quot;25&quot; alt=&quot;&quot; Втрачений=&quot;&quot; зв'язок&quot;.=&quot;&quot; Правозахисниця=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Дніпра=&quot;&quot; розповіла,=&quot;&quot; як=&quot;&quot; шукати=&quot;&quot; безвісти=&quot;&quot; зниклих=&quot;&quot; військовослужбовців&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/9ee229ed2cb098dd.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div></div></div><div><em><strong>Крок 2. Звернутися до спеціалізованих органів</strong></em></div><div>Правозахисниця радить паралельно звернутися ще до кількох органів:</div><ul><li><em>Уповноваженого з прав розшуку зниклих безвісти (зв’язатися з регіональними координаторами можна через гарячу лінію 0-800-339-247);</em></li><li><em>Координаційного центру пошуку зниклих безвісти (097 433-46-22);</em></li><li><em>Національного інформаційного бюро (гаряча&nbsp;лінія 16-48).</em></li></ul><div>Всі ці державні органи уповноважені і зобов’язані займатися розслідуванням зниклих безвісти, каже вона.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; height=&quot;25&quot; alt=&quot;&quot; Втрачений=&quot;&quot; зв'язок&quot;.=&quot;&quot; Правозахисниця=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Дніпра=&quot;&quot; розповіла,=&quot;&quot; як=&quot;&quot; шукати=&quot;&quot; безвісти=&quot;&quot; зниклих=&quot;&quot; військовослужбовців&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/d613bd56db6aaa24.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div></div></div><div><strong><em>Крок 3. Моніторити соцмережі</em></strong></div><div>Також за словами Ксенії Онищенко, зараз родичі зниклих безвісти військових переглядають відео та фото полонених, які виставляють у соцмережі представники РФ. Якщо на якомусь з них ви впізнали рідну людину - зробіть скріншоти і надішліть їх в усі інстанції, в які зверталися з первинною інформацією про зниклого.</div><div><em>&quot;Потрібно завантажити ці фото або відео. Звернутися до слідчого з клопотанням про проведення портретної експертизи. Надати ці фото з інтернет-ресурсів і надати фото, які були до полону. Чіткі фото з сімейного альбому, за якими можна провести ідентифікацію. Протягом певного часу слідчий виносить постанову про проведення експертизи. І вже протягом місяця чи скільки необхідно за слідчими діями можна отримати висновок експерта. І потім його додавати в усі організації з пошуку зниклих”,</em> – каже Ксенія Онищенко.</div><div><strong><em>Чого треба остерігатися</em></strong></div><div>А ось самостійно розміщувати фото й дані зниклого родича у соцмережах правозахисниця не радить. Це своєрідна &quot;принада&quot; для шахраїв.</div><div>Також вона застерігає про необдумані кроки, коли родичі починають використовувати інтернет та соціальні мережі, пересилати документи чи інформацію в різних пабліках, сторінках та каналах. Розголос інформації може нашкодити здоров’ю і життю бійця.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; height=&quot;25&quot; alt=&quot;&quot; Втрачений=&quot;&quot; зв'язок&quot;.=&quot;&quot; Правозахисниця=&quot;&quot; з=&quot;&quot; Дніпра=&quot;&quot; розповіла,=&quot;&quot; як=&quot;&quot; шукати=&quot;&quot; безвісти=&quot;&quot; зниклих=&quot;&quot; військовослужбовців&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/6b2695ec6eff1fd4.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div><div><br></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61077/ 2023-05-28 23:37:07 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61076/ Перехід до накопичувальної пенсійної системи буде поступовим та передбачає перехідний період, під час якого вона працюватиме за змішаним принципом. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини» заявив <em><strong>Юрій Камельчук, нардеп від фракції партії «Слуга народу» та співавтор законопроєкту про накопичувальне пенсійне забезпечення</strong></em>.<br><em>«Пенсійна система буде змішаною на початку, буде певний перехідний період»</em>, - зазначив народний обранець.<br>За його словами, накопичувальна пенсійна система могла би бути впроваджена набагато раніше.<br><em>«Приблизно з 2002 року передумови точно були. А так існувала стара пенсійна система, яка, як в „чорну діру“ збирала ті кошти. В більшості випадків ми маємо ситуацію, що пенсіонер здебільшого - це бідна людина»</em>, - підкреслив він.<br>Камельчук вважає, що в ідеалі в Україні має бути впроваджена повністю накопичувальна система.<br><em>«Принцип простий. В цивілізованих країнах існують державні чи недержавні фонди - функціонал згідно з законом та перевірками в них має бути однаковий - які генерують прибуток на вклад. Кошти не просто складаються в „накопичувальну банку“, а починають працювати»</em>, - підсумував депутат.<br>Своєю чергою <em><strong>Павло Розенко, міністр соціальної політики України у 2014-2016 роках, </strong></em>розповів, що чинне пенсійне законодавство, яке було ухвалене на початку 2000-х років, передбачає трирівневу пенсійну систему, де паралельно існують солідарна пенсійна система, накопичувальна пенсійна система та недержавне пенсійне страхування. При цьому в реальності нині працює лише солідарна система, через що розмір пенсії в більшості випадків є незначним.<br><em>«Одна з причин, чому українці отримують невеликі пенсії, - тому, що замість того, щоб українець отримував пенсію з трьох джерел, він отримує лише з солідарної системи, а накопичувальна система в принципі не працює. Другого рівня сьогодні немає, а третій рівень - недержавне пенсійне страхування - хоча і працює, і є сьогодні недержавні пенсійні фонди, але без повноцінного запуску другого рівня цей механізм теж обмежений»,</em> - розповів він.<br>За словами експосадовця, нині фактично відбувається розвиток пенсійного законодавства в тому ключі, в якому це було ухвалено на початку 2000-х років.<br><em>«Щонайменше на 15 років Україна запізнилася із запровадженням накопичувальної пенсійної системи, ми втратили певним чином ціле покоління людей, які позбавлені можливості отримувати пенсію з трьох джерел, а отже більшу, ніж зараз є», </em>- зауважив Розенко.<br>При цьому він звернув увагу на те, що недержавні пенсійні фонди вже працюють на українському ринку.<br><em>«По-друге, українські компанії, зокрема, успішно торгують своїми акціями і в тому числі вони купуються. Я категорично проти тієї моделі, де буде створена чергова державна установа, яка буде займатися накопичувальною пенсійною системою»,</em> - наголосив ексміністр. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Новини України та світу http://izmail.es/article/61076/ 2023-05-28 21:48:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61075/ Операція РДК та легіону &quot;Свобода Росії&quot; зі &quot;звільнення&quot; Бєлгородщини справила неабияке враження на Захід. Там здивовано спостерігають, як руйнується міф про &quot;всемогутню&quot; росію. <div><div><div>Визвольний рух у росії розпочався з Бєлгородщини. Російський добровольчий корпус та легіон &quot;Свободи Росії&quot; оголосили, що їхня операція на цьому <a photosrc=&quot;https://24tv.ua/resources/photos/news/202305/2322652.jpg?v=1685264441000&amp;w=260&amp;h=153&amp;fit=cover&quot; href=&quot;https://24tv.ua/zvilnennya-byelgoroda-rdk-svoboda-rosiyi-hochut-diyti-do-moskvi_n2322652&quot; target=&quot;_blank&quot;>не завершиться</a>. Захід дуже здивований цим розвитком подій. Про це <strong></strong>24 Каналу<strong></strong> розповів громадський і політичний діяч із США, депутат окружних зборів округу Рок у штаті Вісконсин Юрій Рашкін.</div><div><strong><em>Міф зруйновано</em></strong></div><div>У США за подіями в росії спостерігають з певним захватом і здивуванням. Їх абсолютно вражає, як міф про &quot;потужну&quot; і &quot;велику&quot; Росію з тріском розбився об реальність.</div><div><em>&quot;Зараз ми бачимо, що у Заходу почалось &quot;пробудження&quot;. Це говорить про те, що вже коли росія програє війну, санкції не будуть автоматично зняті. росії такого не вибачать&quot;,</em> – зазначив Юрій Рашкін.</div><div>Країні-терористу дуже дорого обійдеться війна в Україні та залякування всього цивілізованого світу. Крім того, це допоможе перейти на зелену енергетику, адже світ поступово відмовлятиметься від російських нафтопродуктів.</div><div><em>&quot;Як росія зараз розвалюється – в якомусь сенсі потішно спостерігати зі Штатів&quot;</em>, – підкреслив депутат зі США.</div><div>Зокрема, мовиться про те, як змінилась реакція влади на деяких політичних та військових діячів. Наприклад, євгєній пригожин не цурається тепер критикувати самого владіміра путіна. Усі його провокативні заяви фактично &quot;сходять з рук&quot;. Щобільше, його інтерв'ю перекладають та читають за кордоном. </div><div>На Захід він створює &quot;незабутнє враження&quot;, проте не у сенсі захоплення. А в сенсі бездіяльності путіна. Схоже, влада &quot;бункерного&quot; починає хитатися.</div><div><div> </div></div><div><em><strong>Чорна смуга для росії</strong></em></div><div>До певної міри зараз у часі збіглись три дуже цікаві події: контрнаступ ЗСУ, чвари російських еліт та частковий супротив російського населення.</div><div><em>&quot;Страх мав зіграти злий жарт над росією. І він зіграв. росіяни добре розуміють страх та гроші. Зараз цей страх активізувався, після цього ми побачили більше виття від пригожина, поступове невдоволення та повну незахищеність росії&quot;,</em> – зауважив Рашкін.</div><div>росія не може ані збити безпілотник над кремлем, ані захистити власні кордони. На Заході дивляться на це, мліючи.</div><div>Варто зауважити, що генерал Бен Ходжес та генерал Марк Гертлінг, знаючи російську армію, робили доволі сміливі на той час прогнози у війні росії з Україною. Натомість експерти, які дивились на цифри, заявляли, що росія не може програти, бо ж у неї &quot;стільки всього&quot;. Вони й показали, яке обмежене у них розуміння ситуації.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div><br></div> <br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61075/ 2023-05-28 19:20:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61074/ Щитоподібна залоза являє собою ендокринний орган, який виробляє гормони тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці гормони потрібні для нормального функціонування практично всіх органів та систем організму. Іноді щитоподібна залоза не може виробляти достатню кількість гормонів, іноді гормону виробляється забагато. Найбільш поширені ознаки захворювання щитоподібної залози: <br><ul><li><em>зміна ваги,&nbsp;</em></li><li><em>раптові перепади настрою,</em></li><li><em>дискомфорт в області шиї,&nbsp;</em></li><li><em>сухість шкіри,&nbsp;</em></li><li><em>розлади кишківника,&nbsp;</em></li><li><em>зміни серцевого ритму,&nbsp;</em></li><li><em>сонливість,&nbsp;</em></li><li><em>неуважність,&nbsp;</em></li><li><em>ламкість нігтів і волосся тощо.&nbsp;</em></li></ul>Тому перше, що потрібно зробити в таких випадках - звертатися до сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Адже саме лікар первинної медичної допомоги є найпершим порадником у профілактиці та діагностиці будь-якого захворювання. <br>Саме лікар первинної ланки надасть фахову консультацію, зважаючи на стан здоров’я пацієнта, фактори ризику та можливу спадковість. При необхідності сімейний лікар випише електронне направлення на проведення лабораторних аналізів чи УЗД, або - на консультацію до ендокринолога. <br>Щоб потрапити на консультацію до ендокринолога, здати аналізи чи пройти обстеження, потрібно обрати заклад, який має договір з НСЗУ на амбулаторну допомогу. Це - пакет “Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах”. Важливо спочатку зателефонувати до поліклініки та уточнити, чи працює у них ендокринолог. Також для діагностики захворювань щитоподібної залози пацієнти з направленням можуть безоплатно пройти УЗД та зробити такі аналізи як тироксин (Т4 загальний, Т4 вільний), трийодтиронін (Т3 загальний, Т3 вільний), тиреотропний гормон (ТТГ), тиреоглобулін (ТГ), паратгормон (ПТГ), інсулін та інші. Це також можливе&nbsp;у поліклініках та діагностичних центрах, які мають договір з НСЗУ та необхідне для діагностики обладнання. <br>Якщо захворювання щитоподібної залози у пацієнта хронічне і він або вона уже має лікуючого лікаря-ендокринолога, то тоді звертатися до ендокринолога можна без направлення сімейного лікаря. <br>Якщо ж пацієнт із захворюванням щитоподібної залози потребує планової госпіталізації чи операції, за направленням лікаря він отримає цю послугу безоплатно в закладах, які мають договір на стаціонарне лікування. Це такі пакети як “Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій”, “Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах, в тому числі й пакет хірургії одного дня. Важливо знати, коли пацієнти звертаються до медзакладу у невідкладному стані, направлення не потрібне. <br>В рамках Програми медичних гарантій пацієнти можуть вільно обирати будь-який медичний заклад, який має договір з НСЗУ на амбулаторну, стаціонарну чи іншу допомогу, щоб отримати необхідну діагностику, консультацію чи лікування. <br>За даними ЕСОЗ, цьогоріч 17 393 пацієнти&nbsp;з захворюваннями щитоподібної залози отримувач медичну допомогу в рамках програми медичних гарантій. <br>Також варто пам'ятати про необхідність періодичних відвідувань свого сімейного лікаря.&nbsp;&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Здоров'я http://izmail.es/article/61074/ 2023-05-28 17:44:48 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61073/ росія не змінювала тактику масованих ударів по території України, а орієнтувалася на власні можливості та результати бойових дій. <div>Про це заявила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр в інтерв'ю телеканалу &quot;Рада&quot;.</div><div><em>&quot;Ворог з різною інтенсивністю веде бойові дії, тому що у них просто різної інтенсивності можливості. Десь в чомусь вони вичерпуються, вони поповнюють свої запаси. Десь в чомусь вони бачать, що не можуть виконати свої задачі, наприклад, вони починають руйнувати&quot;</em>, - сказала Маляр.</div><div>Вона пояснила, що атаки російських військ -&nbsp;це їх реакція на результати, які вони отримують чи не отримують, і загроза ракетних обстрілів по всій території України зберігається.</div><div><em>&quot;Я б навпаки говорила, що росіяни не відмовляються від основної своєї мети захоплення всієї території. Але через те, що їм не вдалося це зробити з самого початку, вони зараз рухаються поетапно. Їхній перший етап, який вони для себе поставили – це Схід України, Донецька, Луганська області. Вони намагаються зараз виконати цей етап&quot;, </em>– додала заступниця голови Міноборони.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61073/ 2023-05-28 15:39:52 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61072/ У місті Вилкове на Одещині поступово готуються до туристичного сезону. А поки туристів немає – місцеві мешканці вирощують полуницю, картоплю та виноград, ловлять рибу та керують човнами. <span style=&quot;font-style:italic&quot;>Як живе українська Венеція&nbsp;під час війни -&nbsp;читайте у матеріалі &quot;Суспільного&quot;.<br></span><div>Поблизу міста Вилкове розташований острів Анкудінов, до якого можна дібратися на човні через Очаківський рукав Дунаю.</div><div><em>&quot;До цього часу на острові живуть старообрядці й до 1970-х років тут була школа, магазин, електростанція. Нині це сади, городи, дачі. Зараз тут мається біля 300 садиб на острові. Але досить багато закинуті, тому що чисельність населення зменшилась. Люди почали відновлювати садиби в аспекті зеленого туризму&quot;, - </em>розповів експерт з управління водно-болотними угіддями Михайло Жмуд.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><div><br></div></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Вилкове&quot; title=&quot;Вилкове&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/f537eba0b7b38a4c.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div></div><div>На острові проживає майже все життя Олександр з дружиною. Розповідає про життя там:&nbsp;<span style=&quot;font-style:italic&quot;>&quot;Тут взагалі сприятливий відпочинок для пенсіонерів. Тут і працюєш, і відпочиваєш, поєднуєш. У нас здебільшого сад, полуниця, а є й екзотичні дерева: хурма, гранат, інжир. Городом займаємось. Картопля там, буряк, огірки, помідори, перець. От ми, наприклад, землю нічим не удобрюємо. Цього року великий рівень води, вона впаде, ми лопатами ґрунт скидаємо на грядку, розкидаємо, і це йде добриво... Був маленький бізнес, ми приймали відпочивальників, заодно реалізували фрукти свої, вино продавали. А зараз у мене відпочивальників немає, і немає того прибутку, який був раніше&quot;.</span></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Вилкове&quot; title=&quot;Вилкове&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/c7cbb5f7d3bd57c2.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><br></div></div></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе Вилкове на Одещині під час війни&quot; title=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе Вилкове на Одещині під час війни&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/436282c7d4ca3b42.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><br></div></div></div><div><div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе Вилкове на Одещині під час війни&quot; title=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе Вилкове на Одещині під час війни&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/183b925d6b929227.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div>На острові поблизу Вилкове немає жодних автомобілів, тут основний транспорт місцевих мешканців&nbsp;– це човни.</div></div></div><div><em>&quot;Це у нас човен, типу каюк. Я на цьому човні риболовлею займався, зараз - ні. Це у мене, як транспортний засіб, у Вилкове і назад. Перевозимо на ньому продукти, будівельні матеріали вивозимо, без човна тут не можна, як і у вас без авто у місті. Ось цей єрек викопаний – у нас називається гаражем. Цей човен щороку ми підіймаємо на берег, вимиваємо, і зовні його обробляємо смолою. Якщо дошка якась гнила – замінюємо&quot;, -</em>&nbsp;пояснює мешканець&nbsp;острова Олександр.</div><div>Є на острові й свої туристичні традиції.</div><div><em>&quot;Кожен турист повинен нагодувати щонайменше п'ять комарів – і тоді екосистема буде працювати. Ми уклали такий договір з природою, що ми поставляємо свіжу кров туристів – а природа нам показує свої плюси, які вона має тут у дельті Дунаю&quot;, - </em>говорить експерт з управління водно-болотними угіддями Михайло Жмуд.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе Вилкове на Одещині під час війни&quot; title=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе Вилкове на Одещині під час війни&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/47078434c6304388.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><br></div></div></div><div><div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе місто Вилкове на Одещині під час війни&quot; title=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе місто Вилкове на Одещині під час війни&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/30602e37d6f038e9.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div>Михайло Жмуд каже, земля у Вилкове зроблена руками людей:&nbsp;<span style=&quot;font-style:italic&quot;>&quot;Грядочки, канали – це спочатку були болота й очерети. Коли люди прибули в ці краї – вперше, що потрібно зробити було, зробити поміст для якогось куреня, для того місця, де можна зупинитися. Як це можна зробити на рівнинній місцевості? Тут викопати канал, тут за рахунок ґрунту підняти територію&quot;.</span></div></div></div><div>Зазвичай на городах люди садять картоплю, полуницю та виноград.</div><div><em>&quot;Нам потрібен мир, щоб Бог дав, здоров’я. А так працюємо, он картоплю саджаємо, все біля двору. Багато води зараз, зараз поливати не треба. Буває влітку вода впаде – тоді поливати треба, а зараз - ні. Ось поливаємо, з Білгородського каналу шланги під’єднуємо до електрики й поливаємо&quot;, -&nbsp;</em>каже мешканка&nbsp;Вилкового Тетяна.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе Вилкове на Одещині під час війни&quot; title=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе Вилкове на Одещині під час війни&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/f949e5dea5b01b13.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><br></div></div></div><div><div><div><span style=&quot;font-style:inherit;box-sizing:inherit;margin-right:auto;margin-left:auto;border-style:initial;border-image:initial;font-variant:inherit;font-weight:inherit;font-stretch:inherit;line-height:inherit;height:auto;max-height:calc(100vh - 2em)&quot;><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; height=&quot;17&quot; alt=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе місто Вилкове на Одещині під час війни&quot; title=&quot;Острови з полуницею та човни замість авто: як живе місто Вилкове на Одещині під час війни&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/e259ec04c7229559.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></span><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><br></div></div></div> Регіон http://izmail.es/article/61072/ 2023-05-28 13:26:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61071/ Кабінет Міністрів України збільшив територію морського порту Ізмаїл за рахунок п'яти земельних ділянок. <div><p>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/tmelnychuk/2375&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомив</a>&nbsp;постійний представник Кабінету Міністрів у Верховній Раді&nbsp;Тарас Мельничук. За його словами, ці земельні ділянки розташовані на території Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району.<br>Тарас Мельничук наголосив, що кабінет міністрів вніс зміни у своє розпорядження від 9 грудня 2020 року. Тоді&nbsp;урядом були&nbsp;затверджені&nbsp;<a href=&quot;https://intent.press/news/society/2020/kabmin-zatverdiv-mezhi-dvoh-morskih-portiv-v-odeskij-oblasti/&quot; target=&quot;_blank&quot;>кордони</a>&nbsp;морських портів Одеса, Херсон, Бердянськ та Ізмаїл.<br>Належними до території Ізмаїльського порту&nbsp;<a href=&quot;https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/5fd/244/f0d/5fd244f0ded89452326570.doc&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>затвердили</a>&nbsp;17 земельних ділянок, більшість з яких належали також до Старонекрасівської сільської ради.<br>Передбачалося, що визначення меж морських портів дозволить врегулювати питання визначення статусу єдиних майнових комплексів, що включають технологічно пов'язані об'єкти портової інфраструктури в межах морпортів як морських терміналів, а також вирішити питання про визначення наявності або відсутності у суб'єкта господарювання статусу портового оператора (стивідорної компанії).<br>В жовтні того ж року Кабмін&nbsp;<a href=&quot;https://intent.press/news/obshchestvo-19/2020/pravitelstvo-utverdilo-granicy-morskih-portov-reni-i-chernomorsk/&quot; target=&quot;_blank&quot;>затвердив кордони</a>&nbsp;морських портів Рені та Чорноморськ.&nbsp;<br>Після повномасштабного вторгнення російської федерації та блокади чи окупації частини морських портів України, навантаження на дунайські порти значно збільшилося. Через це&nbsp;11 листопада 2022 року було ухвалене&nbsp;рішення, спрямоване на збільшення пропускної здатності портів Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, зокрема на розширення&nbsp; акваторії цих портів, що дозволило підвищити безпеку судноплавства на Дунаї, зокрема контролю та підтримання оголошених глибин.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div> Міські новини http://izmail.es/article/61071/ 2023-05-28 11:52:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61070/ Наприкінці квітня у Львові пройшла місія американських пластичних хірургів Face to Face. За тиждень лікарі безплатно зробили операції з реконструкції обличчя 26 українським військовим. У всіх них були надскладні травми – відсутність носа або щелепи, роздроблені кістки. Один з пацієнтів – 23-річний Ілля Свіргоцький. Його мобілізували 15 березня 2022 року, а вже 27 квітня уламок снаряда танку прилетів йому в обличчя. Іллі пошкодило око, роздробило кістку під ним і повністю знесло ніс. Він не бачив одним оком і не міг дихати носом. <div><em>LIGA.net&nbsp;поговорила з Іллею та з лікаркою місії Face to Face.</em></div> <div>Відчуття було таке, наче його вдарили в обличчя кувалдою. Ілля впав і хотів торкнутися руками місця удару. Але за долю секунди зрозумів, що не можна – руки брудні, а рана, судячи з того, що все навколо в окопі одразу покрилося плямами крові, була відкрита. Одне око зовсім перестало бачити.</div> <div>Хлопець відчував, як куртка напитується кров’ю. Намацав аптечку. Як зміг, перемотав обличчя бинтами, вколов собі знеболювальне – хоча не відчував болю. Під звуки вибухів чекав, поки бій закінчиться. Весь цей час Іллю трусило, моментами він думав, що помре. Але вижив.</div> <div>Іллі 23 роки, він з Кам’янця-Подільського. У 2020 році відслужив строкову службу й повернувся додому. Працював торговим агентом та збирався одружитися зі своєю дівчиною Олею. В планах було щасливе життя зі звичайними турботами – працювати, облаштовувати дім…</div> <div>За рік Ілля переніс десять операцій – останньою була реконструкція носа з Face to Face. Зараз він може нормально дихати. Погано, але бачить обома очима. А його ніс майже повернувся до первинної форми.</div> <div>Військово-лікарська комісія (ВЛК) визнала його обмежено придатним для несення військової служби. Це означає, що він продовжить служити, але не братиме участь у бойових діях. Історія військовослужбовця Іллі Свіргоцького продовжується. Як змінилося його життя після поранення і як це взагалі – постійно бачити у дзеркалі наслідки війни?</div> <div>Четвер – найважчий день в роботі Іллі. Він розвозить продукти машиною в продуктові магазини. В четвер маршрут завжди найдовший, а продуктів найбільше – магазини готуються до вихідних. Цього дня Ілля завжди приїжджав на роботу о шостій ранку. Так було і в четвер 24 лютого 2022 року.</div><div> <em>“Я ще навіть не встиг толком прокинутися, не брав до рук телефон</em>, – згадує Ілля. –<em> Приїхав сонний на роботу, збирався виїздити на маршрут, і тут телефонує директор та каже, що почалася війна, і сьогодні ми не працюємо”.</em></div><div> Першою думкою Іллі було: Оля на навчанні в Тернополі, треба терміново їхати забирати її. Другою: мені точно зателефонують з військкомату і скажуть, що треба їхати та воювати. Всі наступні дні він морально готував себе до цього дзвінка. І кожного ранку чекав його дедалі більше – щоб нарешті з’явилося відчуття визначеності.</div> <div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>“З військкомату зателефонували 15 березня. Сказали наступного дня приходити з речами”</span></em></div> <div>З військкомату зателефонували 15 березня. Сказали наступного дня приходити з речами. Ввечері Ілля склав до сумки теплу куртку, капці, зубну щітку й пасту, шматок мила. Перевірив, що на шиї висить ланцюжок з Божою матір’ю – подарунок від Олі. Зранку пішов до військкомату і того ж дня разом з іншими хлопцями поїхав на навчання до Миколаєва.</div> <div>Навчання тривали два тижні, і на початку квітня 2022 року Іллю та інших хлопців відправили на Донецький напрямок. Спочатку в Слов’янськ, а звідти після розподілу – під Ізюм</div> <div>10&nbsp;квітня Ілля і його група заїхали в Довгеньке – село в Ізюмському районі Харківської області. 11 квітня російські війська почали наступ на населений пункт – і запеклі бої за нього&nbsp;<a href=&quot;https://news.liga.net/region_news/video/selo-prizrak-chto-ostalos-ot-mesta-otkuda-rossiyane-nastupali-na-slavyansk-video-s-drona&quot;>тривали</a>&nbsp;до середини червня. Довгеньке було важливим для росіян, оскільки слугувало плацдармом для наступу на Слов’янському напрямку.</div> <div>Для Іллі Довгеньке стало місцем, де він вперше брав участь у бойових діях і де за три тижні отримав в обличчя поранення, яке назавжди змінило його зовнішність, але, ймовірно, врятувало життя.</div> <div>26 квітня, за два дні після Великодня, група Іллі вчергове вийшла на позиції в посадці. Хлопці взяли з собою багато їжі та сподівались, що чергування пройде спокійно. Але вже зранку 27 квітня росіяни почали наступати.<br> </div> <div>Ілля пам’ятає, що був в окопі та одночасно почув вибух і відчув, ніби його з розмаху вдарили по обличчю кувалдою. Це був уламок від танкового снаряда, що розірвався поруч з окопом. Далі все відбувалось дуже швидко.</div> <div>Пам’ятає, як притулив до обличчя куртку внутрішньою стороною, як зрозумів, що це не зупинить кровотечу, та схопив аптечку. Вколов собі знеболювальне, хоча не відчував болю, та перемотав обличчя.</div> <div>Пам’ятає, як до нього підбіг побратим і допоміг з бинтами. Як зрозумів, що не бачить на одне око й не може ним кліпнути – значить, поранення відкрите. Як відчув, що шкіру під оком розірвало і пошкодило кістку. Що місце, на якому ще кілька хвилин тому був ніс, відчувається дивно – ніби там більше нічого немає.</div> <div>Як подивився цілим оком навкруги й побачив, що все в окопі в крові – і це його кров. Як в голові промайнуло: це поранення в обличчя, скоріше за все, я вже ніколи не матиму такого вигляду, як раніше. Але може я взагалі не виживу. Як відчув, що його трусить.</div> <div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>“Ілля відчув, ніби його з розмаху вдарили по обличчю кувалдою”</span></em></div> <div>Коли все навколо стихло, Ілля зрозумів, що руки й ноги у нього не пошкоджені та треба бігти до пункту евакуації – туди, де його та інших поранених зможе забрати машина. Бігти було близько трьох кілометрів – і він побіг.</div><div> <em>“Тоді поранило ще трьох чи чотирьох людей, і вони не могли йти самі, їх несли</em>, – згадує Ілля. – <em>Нарешті ми прибігли до тієї машини, і нас відвезли у медроту в Довгенькому. Там вже нормально перев’язали, чи може ще промивали – я не пам’ятаю. Коли перев’язували, знову йшов бій по всіх напрямках, і в нашу медчастину прилетів снаряд. Але, на щастя, підвал виявився міцним, з нами нічого не трапилось”.</em></div> <div>В медчастині Іллі повністю перев’язали обличчя – обидва ока. Лікарі пояснили: ударом уламка Іллі вбило ніс всередину черепа, роздробило кістку під оком та пошкодило око.</div><div> <em>“Я міг дихати лише ротом, але тоді мене це мало турбувало – я просто був радий, що живий,</em> – згадує Ілля. – <em>Нас посадили в машину та кудись повезли. Я нічого не бачив через перев’язані очі. Тільки відчував, як в машині лікарі знову мене оглядають, щось вколюють, ставлять крапельницю”.</em></div> <div>Іллю та його побратимів привезли у лікарню в Краматорську. Там частково дістали уламки з обличчя, знову перев’язали – вже на одне око, та відправили у Дніпро.</div> <div><em>“Коли я вже прийшов до тями, то зрозумів, що моє обличчя змінилося, і я вже не буду виглядати, як раніше, </em>– каже Ілля. –<em> Зателефонував до рідних та сказав, що зі мною все добре. Що я поранений, але все добре. Оля, моя наречена, плакала”.</em></div> <div><em><strong>– Ви пам’ятаєте, як вперше після поранення подивились в дзеркало?</strong></em></div> <div>&nbsp;<em>– Да, пам’ятаю. Я тоді був опухший і ще сфотографувався на телефон. Але я не дуже переживав про зовнішність. Лише про око – що раптом я ніколи не зможу бачити, та про ніс – що не зможу дихати. Але в цілому в голові було: живий – і слава Богу.</em></div> <div>Ілля робить паузу, а потім рівним голосом, здається, навіть з посмішкою продовжує:</div> <div>&nbsp;<em>– Ще був такий момент. У лікарні в Дніпрі були інтерни. І коли мене вже поклали на хірургічний стіл, один з них подивився, сказав: “Ого”, дістав телефон та крупно сфотографував моє обличчя. </em>– Ілля без паузи переводить тему. – <em>Ну а після операції прийшли лікарі та сказали, що поставили мені замість тієї кістки під оком тимчасові титанові пластини – щоб обличчя тримало форму. Попередили, що їх треба швидко міняти, адже вони не приживуться, і буде запалення. Потім прийшли офтальмологи та сказали: є шанс 10%, що я зможу бачити на те око. Ну і все. Далі мене відправили до Львова.</em></div> <div>&nbsp;У Львові Іллі зробили ще п’ять операцій – дістали титанові пластини, які поставили у Дніпрі, працювали з оком та носом.</div> <div><em>– Я не розуміюсь на тому, що мені робили, </em>– каже Ілля. – <em>Але я почав дихати та зміг нарешті спати на боці. До того спав лише на спині – коли повертався на бік, з носа текла рідина, змішана з кров’ю.</em></div> <div>У Львові Ілля вперше після поранення побачився з нареченою і своєю мамою – вони приїхали в лікарню. Ілля одразу починає посміхатися, коли згадує про це: <em>“Це було щось неймовірне! Оля не відходила від мене ні на крок, дивилась та плакала. Сказала, що любить мене та більше нікуди не відпустить”.</em></div> <div>Далі було лікування в Польщі та знову операції. Лікарі підготували для Іллі індивідуальні титанові пластини й вставили замість кістки під око та частково в ніс. Це вже постійні пластини, на все життя.</div> <div>Після повернення у Львів Ілля пройшов ще одне медичне обстеження, далі були санаторій у Трускавці та ВЛК. Військово-лікарська комісія визнала його обмежено придатним для несення військової служби. Це означає, що він продовжить служити, але не буде брати участь у бойових діях.</div> <div><em>“Весь час далі я був у своїй військовій частині в Житомирі, </em>– розповідає Ілля. – <em>Почувався вже набагато краще, рани загоїлись, я вже міг дихати носом та трошки бачити оком. Правда, ніс виглядав не дуже гарно – він був ніби сплюснутий та за формою не дуже схожий на ніс. Але мене це не цікавило – я знав, що Оля любить мене таким, який я є”.</em></div><div> У березні 2023 року Ілля, як завжди, був на службі у військовій частині в Житомирі. Йому зателефонував лікар і сказав: “Є програма Face to Face – американські лікарі приїздять і роблять пластичні операції на обличчі українським військовим. Тобі можуть допомогти з носом. Скинь документи – можливо тебе відберуть”. Ілля надіслав документи, і вже 19 квітня виїхав з Житомира у Львів – на зустріч з американськими лікарями.</div> <div>У квітні 2023 року дев’ять американських лікарів і вісім медсестер приїхали до Львова, щоб зробити операції на обличчі 26 українським військовим. Ця місія називається Face to Face, її започаткували Американська академія лицевої пластичної та реконструктивної хірургії, а також організації Razom for Ukraine та INgenius.</div> <div>Це була вже друга місія американських лікарів в Україні під час повномасштабної війни. Перша відбулась у вересні 2022 року в Івано-Франківську – тоді операції на обличчі зробили 31 людині – і військовим, і цивільним, які постраждали від війни.</div><div> Обидва рази американців в Україну привозила Іванка Небор – лор-лікарка, яка закінчила інтернатуру та рік працювала в Інституті отоларингології в Києві, а три роки тому поїхала на навчання в США.&nbsp;</div> <div>Ще до переїзду в Америку Іванка заснувала медичну громадську організацію INgenius, яка популяризує доказову медицину та опікується навчальними заходами для лікарів. У липні 2022 року Іванці зателефонували друзі з американо-українського фонду Razom for Ukraine та сказали: <em>“До нас звернулись лори-хірурги з Американської академії лицевої пластичної та реконструктивної хірургії. Вони вже мають досвід поїздок на гуманітарні програми в Південну Америку, Африку та Індію. Зараз хочуть поїхати в Україну та шукають на місці партнерів, разом з якими проведуть місію. Допоможеш?”.</em></div> <div><em>“Я дуже загорілась цією ідеєю, – </em>каже Іванка. –<em> Адже до цього до мене звертались лікарі, які хотіли оперувати українських військових, але не були готові їхати в Україну, хотіли робити це десь у Польщі. Місія саме в Україну – це набагато краще, адже поруч з пацієнтами можуть бути їхні родини. Плюс це навчання для українських лікарів та допомога для лікарень – обладнання, яке привозять американці, залишається їм. Ну і ще один момент – робити операції в Україні набагато дешевше, ніж за кордоном”.</em></div> <div>Іванка зв’язалась з хірургами й одразу почала організовувати першу місію. Підготовка триває близько трьох місяців: півтора – лише відбирають пацієнтів. Перед першою місією організаторам надійшли 50 заявок, з них відібрали 31 людину – це були військові, що отримали травми під час бойових завдань, та цивільні, в будинки яких прилетіли ракети.</div> <div>&nbsp;<em>“Ми одразу визначаємо пацієнтів, яким треба робити реконструкцію орбіт очей за допомогою 3D-імплантів, –</em> пояснює Іванка. –<em> Вони дуже дорогі, але нам їх безкоштовно друкує бельгійська компанія – там працюють багато українців, і вони вмовили своїх босів з Бельгії робити це безплатно”.</em></div><div> Під час підготовки до місії лікарі постійно зустрічаються, щоб детально обговорити кожного пацієнта та його операційний план, щоб перед поїздкою мати повне розуміння кожного випадку, взяти з собою всі необхідні інструменти та розхідники.</div> <div>Друга місія відбулась у Львові в квітні 2023 року – саме в ній брав участь Ілля. Цього разу фокус був лише на діючих військових з дуже складними травмами обличчя. Організатори Face to Face отримали понад 100 заявок, а відібрали для операцій 26 – лише тих, кому не зможуть допомогти українські лікарі.</div> <div><em>“Зараз травми у пацієнтів були набагато серйозніші, ніж минулого року, – </em>каже Іванка. –<em> Повна відсутність носа, травми кісток обличчя, складні дефекти нижньої та верхньої щелепи, коли людина не може нормально дихати, їсти та спілкуватися”.</em></div> <div>Іванка згадує одного з пацієнтів, в якого не було нижньої щелепи, і він написав лікарям: <em>“Я дуже хочу з’їсти яблуко”.</em> Військовий був змушений саме написати це – адже говорити не міг. Після операції він все ще не може з’їсти яблуко – потрібно ще зробити імплантацію зубів. Але вже може говорити – нехай не зовсім розбірливо, та має нормальну форму обличчя.</div> <div>&nbsp;Під час другої місії лікарі провели п’ять дуже складних операцій, кожна з яких тривала понад 15 годин. Одному з пацієнтів на місце верхньої щелепи пересадили кістку з ноги – разом з артеріями та венами.&nbsp;</div><div><em>“Ми з’єднали судини кістки з судинами на шиї – щоб все прижилося. Таке зшивання роблять під мікроскопом, воно триває дві-три години,</em> – розповідає Іванка. <em>- Для операції з відновлення носа у пацієнта брали кістку з руки, для ще однієї – м’яз на судинній ніжці”.</em></div> <div>Лікарі, які входять до складу місії, – окулопластичні хірурги (офтальмологи, що спеціалізуються на хірургії повік, брів, орбіт очей, слізної системи, чола й щік), хірурги-отоларингологи, що мають спеціалізацію з реконструктивної хірургії обличчя, та просто лори. Іванка – молода спеціалістка, вона асистувала на операціях та більше опікувалась організацією місії й координацією на місці.</div> <div><em>“Анестезіологи жодного разу не їздили з нами, завжди на місці працюють українські лікарі, і вони дійсно мають високий рівень, </em>– каже Іванка. <em>– А медсестри їдуть з США, тому що ці операції дуже специфічні та нові для української медицини”.</em></div> <div>&nbsp;Кожна така місія, крім допомоги пацієнтам, має на меті навчання українських лікарів. Вони консультувались з американцями про конкретні випадки, асистували під час операцій. Для лікарів, які не були на місці, але також хотіли повчитися, була онлайн-трансляція операцій, і її дивились близько 500 медиків. До трансляції залучили модераторів, які коментували процес і пояснювали всі дії хірургів.</div> <div><em>“На самому початку місії американські лікарі провели майстер-клас для українських хірургів зі зшивання судин під мікроскопом</em>, – розповідає Іванка. – <em>Ми робили це на живій тканині. Купили свинячі ребра та курячі стегна і вчилися зшивати судини на них, робити маленькі лоскути”.</em></div> <div>&nbsp;З фінансуванням місій допомагають міжнародні благодійні фонди і бізнеси, а інструменти та автоклави для їхньої стерилізації залишаються в українських лікарнях.</div> <div>Вже після місії у Face to Face порахували: провести ці ж 26 операцій в Америці вартувало б $1 млн – разом з купівлею інструментів і розхідників, логістикою, роботою лікарів та їхньої команди. В яку суму обійшлись ці операції в Україні – Face to Face ще рахують. Але вже зараз зрозуміло: дешевше щонайменше в десять разів.</div> <div>Останнім днем місії Face to Face в Україні було 28 квітня. Саме в цей день зробили операцію Іллі – для нього вона була вже дев’ята. Іванка добре пам’ятає цей випадок: ніс Іллі після попередніх операцій стягнуло рубцями, і лікарі намагалися звузити його, зробити реконструкцію.</div> <div><em>“Все вийшло, навіть одразу після операції, ще з набряком, мій ніс став виглядати як ніс, а не просто як орган, що виконує якусь функцію”,</em> – каже Ілля. Він провів у лікарні ще майже два тижні – лікарі стежили, як триває відновлення та як приживаються хрящі.</div> <div>Зараз на носі Іллі видно трикутник, де шкіра ніби пришита й трошки іншого кольору. Але скоро вона затягнеться, а ніс стане краще відчувати запахи, бо зараз відчуває їх слабо.</div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>“Мій ніс став виглядати як ніс, а не просто як орган, що виконує якусь функцію”</em></span></div> <div>Попереду в Іллі залишилась, він сподівається, всього одна операція – на оці. Ще минулого року йому в око поставили новий кришталик і закачали силікон – після цього Ілля почав трохи бачити. Зараз пораненим оком він бачить лише силуети.</div> <div>&nbsp;Під час майбутньої операції з ока дістануть силікон і закачають туди штучне повітря. Принаймні так ці маніпуляції зі слів лікарів зрозумів Ілля. Чи стане він краще бачити, не запитав. Чи зміниться щось у зовнішності – також.</div> <div><em>“Я думаю, що такий підхід до зовнішності, як у Іллі, правильний, </em>– каже Іванка Небор. – <em>Ми пояснювали кожному пацієнту, що травма настільки серйозна, що відновити обличчя до початкового вигляду неможливо. Да, ніс буде схожий на ніс, щелепа на щелепу. Але так, як раніше, вже не буде. Пацієнтам потрібно усвідомити це та прийняти свій новий вигляд. Можливо, розставити пріоритети так, щоб функціональність, а не зовнішність була на першому місці”.</em></div> <div>&nbsp;З такими пацієнтами мають працювати психологи – але, наприклад, Ілля відмовився від допомоги: “Мені це не потрібно”.</div> <div>За досвідом Іванки у двох місіях, військові більш спокійні та стримані в обговоренні своїх травм й їхніх наслідків, ніж цивільні. Але це не означає, що вони не переживають цю травму всередині себе – залишившись з нею сам на сам.</div> <div><em>“Під час першої місії цивільні проявляли багато емоцій у спілкуванні з лікарями,</em> – згадує Іванка. – <em>Вони розповідали, як саме це з ними сталося – вони були вдома чи на роботі, як прилетіла ракета. Розповідали, як переживають зміни в обличчі та як сприймають зовнішність. Військові малослівні. Вони ставлять лише конкретні питання: яка буде операція, яка потрібна реабілітація. Вони не хочуть говорити про себе, а ми також намагаємось не підіймати ці теми – щоб не посилити їхню травму запитаннями”.</em></div> <div>Після останньої операції на оці Ілля поїде в Житомир і служитиме у тиловій військовій частині. Майже рік тому, шостого серпня, вони з Олею одружилися – в перерві між лікуванням у Львові й Польщі. Весілля саме на цю дату молодята планували ще до повномасштабної війни – і вирішили нічого не змінювати. Коли Ілля говорить про Олю та згадує їхнє весілля, він має щасливий вигляд.</div> <div><em>– Я хочу, щоб війна закінчилась,</em> – каже Ілля. – <em>Тоді я намагатимусь повернутися до звичайного життя. Я мрію саме про нього – робота, дім, родина. Раніше я не думав про дітей, а зараз дуже їх хочу.</em></div> <div>&nbsp;<em><strong>– Чому?</strong></em></div> <div>&nbsp;<em>– На війні я зрозумів, що треба думати про майбутнє. Щоразу, коли я йшов на бойові завдання, то думав: що я залишу після себе, якщо загину? Тоді відповіді не було. Але я хочу, щоб щось залишилось. Хочу, щоб це були діти.</em><br><strong>Підготувала&nbsp;Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61070/ 2023-05-28 10:34:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61068/ Авторська публікація Андрія Піонтковського для OBOZREVATEL. <div>Так, звичайно, цей брутальний викривач Шойгу та Герасимова вискочив як чорт із табакерки рік тому як інструмент путіна та його геополітичного гуру Ю. Ковальчука. Провину за провал їх зухвалого задуму <em>одним кидком кісток переграти світову історію</em> - взяти реванш над Заходом за поразку СРСР у ІІІ світовій (холодній) війні - необхідно було покласти у свідомості народному на зрадників і злодіїв у Генеральному Штабі. Стандартна історія для будь-якого фашистського режиму, приреченого на поразку.</div><div><em>Далі текст мовою оригіналу.</em></div><div>ИПСО блестяще удалась. Но талантливый исполнитель невольно перерос рамки предписанной ему роли и начал заходить за флажки. И дело вовсе не в оброненной им неосторожной фразе о &quot;законченном мудаке&quot;. Все гораздо серьёзней. В романтического рыцаря Швабры и Кувалды отчаянно влюбилась именно та Z-аудитория, которую фюрер всегда считал своей кормовой базой.</div><div>Альфа-самец прайда, пахан, Цапок всея Руси - это очень сложные профессии, по-своему трагические, обрекающие на бесконечное одиночество.</div><div>Власть любого диктатора, даже самого жестокого, никогда не бывает абсолютной. Она всегда конвенциональна, то есть остается условным соглашением его окружения: нескольких десятков высших гражданских, полицейских, медийных, военных чиновников. Причины, по которым нотабли подчиняются монарху, президенту, вождю племени, различаются в разных культурах: традиция, животный страх, корыстный интерес, верность присяге, харизма личности лидера, религиозный фанатизм или комбинация нескольких перечисленных. Перевороты, мятежи происходят, когда критическая масса этих ключевых персонажей утрачивает мотивы подчинения и у самых решительных рука тянется у кого к табакерке, у кого к шарфику.</div><div>Власть императора Николая&nbsp;II обрушилась в сознании его придворных, когда он начал получать записочки типа: &quot;Милай, дарагой, назначь Мизинцева министром обороны, а Суровикина начальникам Генштаба. Евгений&quot;.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61068/ 2023-05-28 09:48:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61067/ В перспективі наступних 10-15 років війна відновлюється з ще більшою потужністю. <div>Отже, виступ Френсіса Фукуями на Київському безпековому форумі Арсенія Яценюка підтвердив мені, що ключові геополітичні рішення про майбутнє нашого регіону вже прийняті, пише &quot;Главком&quot;.</div> <div>Далі буде відбуватися тільки їх імплементації. Можна розслабитися і «неотримувати задоволення». Ці тези були, щонайменше, двічі повторені і Фукуямою, і Кісінджером. А, отже, відбувається просто форматування інфопростору під очікування цього результату.</div> <ol><li>ЗСУ отримує під контроль повністю Запорізьку та Херсонську області, вихід до моря й портів, блокування прісної води в Крим та вогневий контроль за Керченським мостом</li><li>Путін починає боятися, що з Кримом щось станеться і починає йти на поступки, а саме...</li><li>Не пручається вступу України до НАТО. Країни НАТО приймають Україну до альянсу в ході досягнутого тимчасового перемир'я. В обмін на це, Україна озвучує непублічне і неофіційне зобов'язання не відвойовувати Крим.</li><li>Встановлюється дуже крихкий баланс. Україну беруть в НАТО і в ЄС. Зеленського переобирають на другий термін. путіна переобирають на п'ятий термін. Байдена, як нобелівського лауреата миру, також обирають на другий термін.</li></ol> <div>Усі в шоколаді...</div> <div>Але, ця шоколадна схема не враховує одного гнилого моменту. В перспективі наступних 10-15 років війна відновлюється з ще більшою потужністю і вже точно набуває світового масштабу.</div> <div>Ну, що ж...</div> <div>Чогось згадався кінець фільму&nbsp;Watchmen.</div> <div>Особливо доля Роршаха.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61067/ 2023-05-28 09:21:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61064/ Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо реформування в Україні медико-соціальної експертизи та зміни оцінки і забезпечення потреб для людей з обмеженням повсякденного функціонування. <div>Повномасштабна війна, розпочата у лютому торік, спричиняє велику кількість жертв. Це вимагає, зокрема, змін підходів до людей, які втратили частково чи повністю функціональність та потребують підтримки, - щоб швидко повернути їх до повноцінного життя.</div> <div><em>«Необхідність такої реформи набуває особливого значення в контексті повномасштабної війни, адже все більше людей зазнають поранень. Водночас ми розуміємо, наскільки вона є складною та комплексною. Процес переходу на МКФ у багатьох країнах тривав роки, а інколи і десятки років. Перші результати уже є у сфері реабілітації, більш системні зміни - у методології експертних оцінок, моделях надання та фінансування послуг, цифровізації тощо - займуть більше часу та потребують тісної взаємодії багатьох міністерств і залучених інституцій. Повноцінний запуск усіх складових реформи триватиме до 2025 року включно. Система буде перебудована на основі людиноцентричності - повернута обличчям до людини для того, аби спрощувати її життя, а не ускладнювати. Сучасна, прозора та зручна», </em>- зазначив Віктор Ляшко.<br>Отже, починається масштабна реформа, яка змінить підхід до оцінки потреби людини та забезпечить їй всі необхідні послуги, що компенсуватимуть обмеження повсякденного функціонування.</div> <div><strong><em>Серед ключових змін, що плануються:</em></strong></div> <div><em>1) використання Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я (МКФ) для фіксації стану людини та її потреб, а також дій, необхідних для відновлення, адаптації в соціум, повернення якості життя;</em></div><em> </em><div><em>2) впровадження набору пакетів послуг у медичній, реабілітаційній, соціальній, освітній сферах, працевлаштуванні відповідно до визначених потреб людей з обмеженнями життєдіяльності;</em></div><em> </em><div><em>3) прозорі, доступні та зручні для людини інструменти отримання таких послуг, зокрема цифрові.</em></div> <div>Використання МКФ у різних сферах дозволить розглядати людину не з точки зору медичного діагнозу, який вона отримала через поранення, а з точки зору її потенціалу до відновлення втраченого функціонування, потреб та того, що можна зробити, аби допомогти їй повернутись до звичайного життя.</div> <div>Нагадаємо, на період дії воєнного стану процедура проведення медико-соціальної експертизи&nbsp;<em><strong><a href=&quot;https://moz.gov.ua/article/news/moz-nagadue-na-period-dii-voennogo-stanu-procedura-provedennja-mediko-socialnoi-ekspertizi-sproschena&quot;>спрощена</a></strong></em>.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Здоров'я http://izmail.es/article/61064/ 2023-05-27 23:42:03 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61063/ росія буде &quot;мстивою&quot;, якщо програє війну в Україні, і становить пряму загрозу для Великої Британії. <div>Як повідомляє ЄП, про це заявив начальник штабу ВПС Британії сер Майк Вігстон в інтерв'ю The Telegraph.</div><div>Вігстон вважає, що російські військово-повітряні сили, надводний флот і підводні човни становлять загрозу для Британії та НАТО, і що це те, &quot;на чому ми повинні зосередити свою увагу&quot;.</div><div>Він попередив, що загроза збережеться або навіть посилиться, якщо російського президента владіміра путіна усунуть від влади.</div><div><em>&quot;Коли конфлікт в Україні закінчиться і Україна відновить свої кордони, як вона і повинна зробити, ми матимемо ушкоджену, мстиву і жорстоку росію, чиї засоби заподіяння шкоди нам&nbsp;– це повітряні атаки, ракетні атаки і підводні атаки&quot;,&nbsp;</em>– сказав він.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61063/ 2023-05-27 21:28:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61061/ Кабінет Міністрів планує включити школи всіх форм власності до системи охорони поліції. <div>МВС спільно з МОН підготували зміни до урядової постанови щодо включення закладів освіти всіх форм власності до системи охорони поліції.</div> <div>Про це під час наради щодо завершення 2022/23 навчального року та підготовки закладів освіти до 2023/24 навчального року повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.</div> <div>Зокрема, йдеться про обладнання шкіл камерами спостереження, пультами охорони тощо.</div> <div>Також міністр додав, що у рамках реалізації Концепції безпеки закладів освіти та Декларації про безпеку шкіл, МВС та НПУ розроблено проєкт спільного з МОН наказу «Про затвердження порядку раннього попередження та евакуації учасників освітнього процесу в разі нападу або ризику нападу на заклад освіти».</div> <div>Цей проєкт передбачає створення алгоритмів дій у разі виникнення загрози для учасників освітнього процесу. Серед іншого, цим наказом пропонується впровадити «паспорт безпеки» закладу освіти.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Діти, молодь, освіта http://izmail.es/article/61061/ 2023-05-27 19:44:32 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61065/ Реформи військово-лікарських комісій (ВЛК) та медико-соціальних експертних комісій (ВЛК) тривають. Зокрема, мережу ВЛК збільшено й розпочату її цифровізацію. А вже до кінця цього місяця електронна черга на проходження такої комісії запрацює в усіх військових медичних закладах, де створені ВЛК. <br>Про це заявив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду.<br><div><em>«Живі черги і бюрократія повинні зникнути раз і назавжди»,</em> - наголосив він.</div> <div>Окрім цього, Кабмін затвердив план заходів з реформування МСЕК на 2023 рік, який включає 12 позицій. За словами прем’єр-міністра, вони дозволять зробити систему швидкою, інклюзивною, прозорою, доступною та зручною.<br>Нагадаємо, наразі електронна черга для проходження ВЛК доступна в 13 містах. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61065/ 2023-05-27 18:11:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61060/ До 29 травня послуга працюватиме у тестовому режимі. <div>Йдеться про&nbsp;спрощення та цифровізацію&nbsp; процедури СЕО - тепер не треба готувати купу паперових документів та спілкуватися з чиновником, а все робиться через ЕкоСистему.</div><div>Як зазначають у Міндовкіллі, ознайомитися з функціоналом Реєстру можна <a href=&quot;https://bit.ly/3q1ga1M&quot;><em><strong>за посиланням</strong></em></a><em><strong></strong></em>.</div><div>За словами Міністра Руслана Стрільця, запуск онлайн процедури проходження СЕО дозволить створити уніфіковану базу даних з матеріалами усіх стратегічних екологічних оцінок, які будуть проходити в Україні. Цифровізація зробить процес СЕО зручним та доступним, а екологічну інформацію відкритою для громадськості як це передбачено Оргуською конвенцією та іншими європейськими директивами.</div><div><em><strong>Як зробити тестування послуги?</strong></em></div><div>Варто реєструватися на порталі ЕкоСистема та тестувати функціонал послуги.</div><div>Після тестування діліться зворотним зв'язком на електронну пошту: <em><strong>shymkus.m@mepr.gov.ua.</strong></em></div><div>До того ж 25 та 26 травня Міндовкілля проведе тренінги з роботи у Реєстрі для замовників документів державного планування, органів місцевого самоврядування та виконавчої влади.</div><div>Для громадськості буде проведений окремий захід, де фахівці роз’яснять можливості користування Реєстром.</div><div>Нагадаємо, з 19 травня набули чинності зміни до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», якими запроваджується Єдиний реєстр СЕО. Порядок ведення Реєстру схвалив Кабінет Міністрів України на засіданні 2 травня.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Екологія http://izmail.es/article/61060/ 2023-05-27 17:32:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61055/ Сьогодні – про головне питання нашого часу: чи справді наші північно-східні сусіди – людожери? І це не вигадка, а свідчення батька історії Геродота. Якщо йому вірити, 2,5 тис. років тому на території нинішньої України мешкали скіфи–землероби, а північніше жило дике плем'я андрофагів. <div>Давньогрецькою &quot;андрос&quot; означає людина, а &quot;фагос&quot; – пожирання, тобто йдеться про канібалів. Найгірше, що вони нікуди не зникли, зазначає видання 5.ua.</div> <div>Влітку 2012 р. на півночі росії четверо чоловіків відправилися на риболовлю і... зникли. Аж у листопаді рятувальники виявили двох із них – голодних, худих, але живих. Куди поділися інші двоє товаришів – пояснювали плутано. Врешті зізналися: друзів з'їли, щоб вижити. Російський суд одного людожера виправдав, а іншого засудив – &quot;аж&quot; до 3,5 років умовно!</div>Бо виявляється, у росії канібалізм – не злочин. Це не війну проти України війною називати – за що можуть 15 неумовних років дати. І дають! <div>Але повернімося до канібалізму (чи андрофагії – по-грецьки). Про такий звичай на землях нинішньої росії вперше згадав грецький історик Геродот ще за понад 400 років до Р. Х.:</div> <div><em>&quot;Андрофаги серед усіх людей мають найдикіші звичаї, в них нема ні прав, ні законів. Вони кочовики, одягаються, як і скіфи, але мова в них своя&quot;.</em></div> <div> Минуло майже 500 років, і про андрофагів на землях майбутньої московії згадував уже римський історик Пліній Старший:</div> <div><em>&quot;Андрофаги, які мешкають за десять днів поїздки від Борисфену, мали звичку пити з людських черепів і розміщувати скальпи з волоссям, прикладеними до їх грудей&quot;.</em></div> <div>Згодом про людожерів на росії писав останній римський історик Амміан Марцеллін – це вже IV ст. н. е. Казав, що поруч з ними не хочуть жити жодні інші племена.</div> <div>Приблизно на цей же час припадає ще одна таємнича згадка про канібалів на Заліссі – і вона вкрай цікава. Йдеться про текст &quot;Діяння Андрія та Матвія у місті людожерів&quot;. Це т. зв. апокриф – начебто біблійний текст, що не увійшов до Святого писання як неканонічний. У ньому описується подорож апостолів Андрія та Матвія на схід. За легендами, апостол Андрій вирцшив проповідувати християнство у землі скіфів, тобто на терени нинішньої України, і навіть пророкував велике майбутнє Києву на тутешніх пагорбах. Так от, згідно зі згаданим апокрифом, він рушив ще далі на північний схід, де потрапив у місто людожерів і там його мало не з'їли.</div> <div>Між тим минає кількасот років – і про російських канібалів згадується вже у вірменському літописі ашхарацуйц. На цьому давні джерела про людожерів сходу завершуються.</div>Є тільки російський народний фольклор. Його збирач Владімір Даль – той самий, чий словник – записав зокрема дивну московську народну пісню. Жінка обіцяє вбити свого чоловіка, з його кісток зварити холодець, з печінки пиріг, а з мозку – юшку. <div>Цікавість до загадкових андрофагів повертається в кін. XIX – на поч. XX ст.</div> <div>Чеський історик Любор Нідерле був людиною специфічною. З одного боку, доводив, що українці, білоруси та росіяни – мало не один народ. А з іншого, намалював ось таку красиву карту України:</div> <div><a href=&quot;https://argumentua.com/i/263720.jpeg&quot; target=&quot;_blank&quot;><img src=&quot;https://argumentua.com/i/263720.jpeg&quot; alt=&quot;Мапа Přehledná národopisná mapa Ukrajiny 1915 р., створена за мапою Národopisná mapa Slovanstva Любора Нідерле 1912 р.Вікіпедія&quot; width=&quot;600&quot; height=&quot;397&quot;></a></div> <div><em>Мапа Přehledná národopisná mapa Ukrajiny 1915 р., створена за мапою Národopisná mapa Slovanstva Любора Нідерле 1912 р.Вікіпедія</em></div> <div>Цікавився андрофагами і дійшов висновку, що це було одне з фіно-угорських племен, яке на той пору жило на території росії.</div> <div>Подібного висновку дійшов і його колега Вільгельм Томашек – мовляв, андрофаги – грецький переклад назви фіно-угорського народу мордва з теренів росії. Начебто іранською &quot;морд&quot; – людина, а &quot;хва&quot; – їсти, отже мордвини і є андрофагами-людожерами. Частина колег ідею Томашека відкинули. Але пошук за назвами продовжився.</div> <div>Історик Олександр Палій вважає, що загадкові андрофаги, згадані Геродотом, – це інший фіно-угорський народ із території нинішньої росії. Плем'я меря. Місто людожерів Мерна згадується в апокрифі про Андрія Первозванного? Це пояснює, чому росіяни відрікаються від свого справжнього походження, каже Олександр Палій.</div> <div>Саме фіно-угорське плем'я меря переважно заселяло землі т. зв. Залісся, де у XI ст. колоністи з Київської Русі заснували Володимиро-Суздальське князівство і де згодом з'явилося місто москва.</div>Уже в XIX ст. археолог Олексій Уваров написав цікаву книжку. Називалася вона &quot;Меряни та їхній побут&quot;. Уваров розкопував кургани довкола москви і встановив, що принаймні до XII ст. там переважно жили саме представники фіно-угорського племені меря, а не русини-слов'яни. <div>Утім те, що саме меряни-московити і є людожерами-андрофагами – наразі не більше ніж припущення.</div> <div>Але що точно не припущення – так це патологічна жорстокість москвитян та їх правителів.</div> <div>Перший московський цар із династії Романових Михаїл, до речі, кажуть теж їв людське м'ясо – щоправда, тоді у Москві так робили всі. Це був період т. зв. смути – одна династія вимерла, а московія без царя функціонувати не може, тож тамтешні бояри запросили на царствування польського королевича Владислава. москву на 2 роки окупували польсько-литовські війська.</div>Московити організували цілі два ополчення і врешті взяли свою ж столицю в облогу. Там почався голод. І масове людожерство. Людські тіла засолювали у чанах, м'ясо навіть коптили. Очевидно, куштував людятину і майбутній цар романов, який пережив облогу в стінах москви. <div>Нинішній бункерний карлик порівнює себе з великим – за зростом – царем Петром І.</div> <div>Що ж – поглянемо на Петра І детальніше. Той справжній людожер – і не лише у переносному сенсі слова. Він обожнював анатомічні театри та мертві тіла. Якось в Амстердамі Петро так захопився трупом малюка, що вирішив його поцілувати.</div> <div>У іншому нідерландському містечку Лейдені цар із почтом знову відвідує анатомічний театр. Зауваживши, що його оточення бридиться розрізаного небіжчика, він наказує їм – вибачте, але тут буде цитата мовою оригіналу:&nbsp;<em>&quot;Петр, заметив при том отвращение у некоторых из своих русских спутников, заставлял их разрывать мускулы трупа зубами&quot;</em>. І його слухалися.</div> <div>А ще Петро І любив викопувати трупи. У 1697 р. наказав ексгумувати тіло боярина Милославського, притягти його на свинях до помосту на Красній площі, де рубали людям голови, і їхньою кров'ю поливати Милославського. Також через роки звелів викопати повішених за його наказом стрільців і повісити їх знову. Не канібалізм, звісно, але некрофілія точно. Чудовий взірець для наслідування.</div>Ну і наостанок – історія про канібалізм у російській радянській армії, точніше серед партизанів. <div>У серпні 1941 р., здаючи Одесу німцям та румунам, червоні вирішили залишити там диверсантів. Загін із 13 людей зі зброєю та провізією спустився у місцеві катакомби. Підпільників, щоправда, не попередили, що вихід із підземелля лише один – і він веде в руки ворога. Група опинилася у пастці. Що сталося далі, ми знаємо з документів румунської окупаційної влади.</div> <div>Коли у партизанів закінчилися харчі, командиром було ухвалено рішення вбити декількох учасників загону і з'їсти їх. Вибір впав на пару некомуністів – чоловіка і жінку – їхні тіла засолили, щоб надовше вистачило. Щойно і ця їжа почала закінчуватися, постало питання – кого з'їдять наступним? Щоб не випробовувати долю, частина загону наважилися на втечу. Інша частина убила командира зі співмешканкою і почала їсти їх. Врешті майже усі були заарештовані та розстріляні румунами за канібалізм.</div>За великим рахунком, не має значення, чи є нинішні росіяни нащадками геродотових канібалів–андрофагів. Має значення лише те, що у більшості своїй вони стали зомбі та людожерами зараз. І хоча у них на батьківщині за це відповідальності не передбачено, відповісти доведеться. Усім.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br><blockquote><br> </blockquote> Історія http://izmail.es/article/61055/ 2023-05-27 15:25:16 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61059/ Для дистанційного навчання в школах Одещини діти мають отримати гаджети, які вже передали до органів місцевої влади. <div>Про це стало відомо під час брифінгу в Media Center Ukraine - Odesa, пише УСІ.</div> <div>Директор департаменту освіти та науки Одеської ОВА Олександр Лончак розповів, що сьогодні 70% педагогічних працівників Одещини забезпечені комп’ютерною технікою.</div> <div><em>&quot;Отримали додаткову допомогу для дітей з числа внутрішньо переміщених осіб. Це гаджети, ми передали їх до органів місцевого самоврядування, вони передали у заклади середньої освіти. Це для тих дітей, які навчаються дистанційно&quot;,</em> – підкреслив Олександр Лончак.</div> <div>Також навчальні заклади отримали допомогу у вигляді шкільних наборів та дидактичних матеріалів (це – особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви тощо) від міжнародних партнерів та донорів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Регіон http://izmail.es/article/61059/ 2023-05-27 13:49:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61066/ «Доїхали до Херсона. Там мої друзі знайшли незнайомих мені людей, які не побоялися взяти військову жінку з дитиною під своє крило, поки я не виїду на Миколаїв. У них я пробула півтора тижня. Вони знали, що я військовослужбовець. Просто сказали: нікому не кажи». Це фрагмент історії радіотелефоністки батареї «Градів» 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Тетяни. 57-ма ОМПБр базується у Новій Каховці. <div>Як жінці-військовій з маленькою дитиною вдалося вибратися з окупації, розповідає «Голос України».</div> <div><em>«Я на війні заради того, щоб моя дитина жила у вільній Україні, де процвітають рідні мова і культура. Я не хочу, щоб моя донька взагалі десь чула російську мову. Щоб вона не хотіла їхати жити за кордон. Хочу, щоб вона тут чудову освіту отримала, і не дай Боже їй військовою бути, як я. І не хочу, щоб дитина, так як я, у свої 21 рік віку, брала участь у бойових діях. Хочу, щоб моя дитина жила у вільній без війни країні»,</em> - так каже радіотелефоністка батареї «Градів» 57-ї ОМПБр імені кошового отамана Костя Гордієнка Тетяна з позивним &quot;Сонечко&quot;.</div> <div>9 червня 2021 року вона підписала контракт із ЗСУ. Її чоловік, старший лейтенант, позивний Сварог, теж служив у цій бригаді. Обоє родом із Тернопільщини. Їхня доня, віком два з половиною рочку, нині з батьками Тетяни на Тернопіллі, а вони обоє - на війні.</div> <div><em>«Я навчалася з 8-го по 11-й клас у військовому ліцеї у Коропці. Там і познайомилася зі своїм чоловіком. Він на три роки старший, приїхав навідати своїх учителів, ми якось познайомилися і з 2018-го разом. Уже три роки одружені. Після ліцею чоловік вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Я теж хотіла вступати, та вирішили, що одного офіцера в сім’ї достатньо»,</em> - розповідає Тетяна.</div> <div><strong><em><img src=&quot;https://grivna.ua/uploads/images/01-Collage-ZEgE1DEE0C.jpg&quot; style=&quot;width:700px;height:264px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;900&quot; height=&quot;339&quot;><br></em></strong></div> <div><strong><em><img src=&quot;https://grivna.ua/uploads/images/011-Collage-lyxH1AkYNrEH.jpg&quot; style=&quot;width:700px;height:264px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;900&quot; height=&quot;339&quot;></em></strong></div> <div><img src=&quot;https://grivna.ua/uploads/images/0111-Collage-7qLdzlOKkr.jpg&quot; style=&quot;width:700px;height:264px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;900&quot; height=&quot;339&quot;></div> <div style=&quot;font-size:small&quot;><span style=&quot;font-weight:normal&quot;><em>Так Нова Каховка вперше зустрічала 57-му ОМПБр. 5 травня 2018 р. Фото: novakahovka.city</em></span></div> <div>Після закінчення академії Сварог мав три місця служби на вибір: Нова Каховка, Львів і Миколаїв. І він вибрав Нову Каховку, 57-му бригаду. Прийшов лейтенантом, а після повномасштабного вторгнення отримав звання старшого лейтенанта, нагороджений орденами «Богдана Хмельницького» III і II ступенів.</div> <div>Сварог минулого року був поранений під час боїв за Лисичанськ, зараз у госпіталі в Дніпрі. Йому ампутували ногу, але в США поставили протез, і він знову хоче повернутися до війська.</div> <div><em>«Бо він без цього жити не може. Армія - це його стихія. Він хороший офіцер. Має хист і любить свою справу. Сподіваюся, що скоро настане Перемога, і все буде добре»,</em> - каже &quot;Сонечко&quot;.</div> <div>Він був старшим офіцером реактивної батареї. 1 травня 2022 року біля Лисичанська його підрозділ потрапив під вогонь російської артилерії. Машини вціліли, хтось отримав легку контузію, а Сварог не встиг добігти. Він передавав по рації, що в них обстріл.</div> <div><em>«Починає бігти, і за 50 метрів від нього падає «град», його відкидає на 2 метри. Розповідає: я відкриваю очі, зверху шматки м’яса, притискаю собі ногу, хлопці підбігають, накладають йому турнікет. Слава Богу, що вони зупинили якусь машину, вона його довезла до госпіталю в Лисичанськ. Уже у шпиталі йому зробили переливання крові, намагались врятувати ногу, але пішла гангрена. Час минув. Його поранило о 14.30, а вже о 16-й він уже лежав на операційному столі»,</em> - каже Тетяна.</div> <div>У липні йому запропонували поїхати до США на протезування. У вересні вже був там, чудово зустріли й прилаштували протез.</div> <div><strong><em><img src=&quot;https://grivna.ua/uploads/images/02-chdt9lfagof1i2k2a.jpg&quot; style=&quot;width:700px;height:526px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;900&quot; height=&quot;675&quot;><br></em></strong></div> <div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Меморіальний комплекс загиблим воїнам 57-ї ОМПБр у Новій Каховці. Фото: novakahovka.city</em></div> <div>Далі – розповідь Тетяни про те, як їй із дитиною минулого року вдалося виїхати з окупованої Херсонщини.</div> <div>***</div> <div>Позивний &quot;Сонечко&quot; мені дали в госпіталі, коли приходила до свого чоловіка. Там були «азовці» з ампутаціями. Один із них, чоловік з Грузії, отримав поранення на «Азовсталі», його евакуйовували вертольотом звідти.</div> <div>От він казав: «Солнышко пришло», «Солнышко пришло до солнышка».</div> <div>І я так і понині - &quot;Сонечко&quot;.</div> <div>Це все було потім... А Велика війна мене застала в Новій Каховці, я служила в штабі 57-ї бригади, чоловік був на війні.</div> <div>А я пережила ще місяць під окупацією. Важко було вибратися. У перші дні я навіть не ризикувала виїздити, бо скрізь по дорогах були розстріляні машини. Що я - військовослужбовець, баба здала, сусідка моя. Росіяни ходили грабували хати, до мене теж пробували ввійти, але не зайшли. Одразу телефоную чоловікові й кажу: шукай мені машину, я виїду, бо не виживу. Мене знайдуть рано чи пізно. Дитині на той час було рік і 4 місяці.</div> <div>І от 17 березня 2022 року ми з донею поїхали. Від Нової Каховки до Херсона відстань 60 кілометрів, і на цьому відрізку орки розставили 20 блокпостів. Настільки нас боїться «друга армія світу».</div> <div>Доїхали до Херсона. Там мої друзі знайшли незнайомих мені людей, які не побоялися взяти військову жінку з дитиною під своє крило, поки я не виїду на Миколаїв. У них я пробула півтора тижня. Вони знали, що я військовослужбовець. Просто сказали: нікому не кажи.</div> <div>Потім поїхали на Миколаїв. На блокпосту росіянин побачив мій паспорт. Каже: а, так ти тернопільська, бандерівка, западенка... Бандерівців ми не пропускаємо - шмотки в руки і назад.</div> <div>Але водій попався нормальний, заспокоював: «Таню, не переживай, об’їдемо зараз. Ми поїхали іншою дорогою, що виходить на Миколаївський порт. Якось проїхали на інший блокпост.</div> <div>Вони проглядали телефони. А я не видалила одну-єдину фотографію у військовій формі. Він запитує: «Это что такое?». А я кажу: «У вас же была в школе военная подготовка?» - «Ну да, была». - «Вот это со школы». - «Ну ладно, хорошо, удалите, там следующий блокпост - буряты. Они этого не простят». Я повністю форматнула телефон, запхала в кишеню - і все. Ми проїхали бурятів. Вони кажуть: «Там ваши укропы вас не пропустят. Можете даже не ехать». Водій відповідає: «Якщо не пустять, то ми повернемось».</div> <div>Це був уже останній ворожий блокпост перед ЗСУ. Ми проїжджаємо 15 кілометрів - і тут наші хлопці. І в мене тягар з душі впав. Дорогою я ставила на карті крапки, де їхні блокпости. І військовому кажу: ось вам подарунок.</div> <div>Він запитує: «А ти з якої бригади? – «З 57-ї». – «О, привіт передавай. Їдьте».</div> <div>Я одразу 8 квітня поїхала до свого чоловіка, у Лисичанськ. 9 квітня нас там трохи розбомбили, ми мусили переїздити. А 1 травня мого чоловіка поранило.</div> <div>Та все-таки я з оптимізмом дивлюся в майбутнє. Вірю в нашу Перемогу й вірю, що в моїй сім’ї і в моїй Україні все буде добре».</div> <div><strong><em><img src=&quot;https://grivna.ua/uploads/images/03-58_KLM_2421.jpg&quot; style=&quot;width:700px;height:457px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;900&quot; height=&quot;588&quot;><br></em></strong></div> <div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Тетяна з позивним &quot;Сонечко&quot; – радіотелефоністка батареї «Градів» 57-ї ОМПБр імені кошового отамана Костя Гордієнка. <br>Фото: Олександр Клименко/golos.com.ua</em></div> <div>***</div> <div>...Аби я десь просто побачив цю дівчину, то інакше, як Сонечком, її не назвав би - таке від неї йде сонячне сяйво...<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61066/ 2023-05-27 13:26:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61062/ Міністерство внутрішніх справ з 1 червня в чотирьох областях запустить пілотний проект щодо забезпечення прозорих водійських іспитів. Зміни торкнуться як теоретичної, так і практичної частин іспиту. <div><div>За <a href=&quot;https://mvs.gov.ua/uk/news/startuje-pilotnii-projekt-iz-zabezpecennia-prozorix-ispitiv-u-servisnix-centrax-mvs-u-4-oblastiax&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>інформацією</a> МВС, проект стартуватиме у Одеській, Львівській,&nbsp;Вінницькій та Київській областях. В інших регіонах запуск буде можливим після врахування всіх нюансів.</div> <div><em><strong>Зміни зачеплять такі сервісні центри МВС:</strong><strong></strong><br></em><ul><li><em>Одеська область: м. Одеса, м. Білгород-Дністровський, м. Ізмаїл, м. Подільськ;</em><em></em></li><li><em>Львівська область: м. Львів, с. Зимна Вода, с. Червоне, м. Стрий, м. Червоноград;</em></li><li><em>Київська область: м. Біла Церква, с. Софіївська Борщагівка, м. Переяслав</em><em>;</em></li><li><em>Вінницька область: м. Вінниця, м. Могилів-Подільський, м. Тульчин.</em> </li></ul></div><div>У всіх інших сервісних центрах МВС цих чотирьох регіонів надаватимуться всі види послуг, пов’язаних з посвідченням водія та реєстрацією транспортних засобів в Україні, крім теоретичних та практичних іспитів.</div> <div><em><strong>МВС також оприлюднило перелік змін, які стосуються збільшення прозорості складання водійських іспитів:</strong></em></div> <ul><li><em>буде оновлено систему попереднього запису: наявність талонів можна буде перевірити онлайн, а отримати офлайн або через електронний запис;</em></li><li><em>кожен кандидат у водії отримуватиме більше інструментів для оскарження результатів іспитів у сервісних центрах МВС;</em></li><li><em>у класах для теоретичних іспитів буде фіксація на 4 відеокамери та мікрофон. «Сліпих зон» більше не буде;</em></li><li><em>в автівках категорії «В» для складання практичної частини буде відеофіксація в салоні. Таким чином, щоб знімати руки й ноги як кандидата, так і екзаменатора. Також буде запис розмов у салоні.</em></li></ul> <div>В повідомленні зазначається, що, починаючи з 23 травня, вже генеруються талони попереднього запису на практичний іспит на авто категорії «В». Можливо оформити дві опції: на транспортному засобі автошколи, де проходило навчання, або на транспортному засобі сервісного центру МВС.</div> <div>«<em>Гаслами цього проекту є: &quot;Знаєш – успішно складаєш&quot; та &quot;Не знаєш – не допоможуть&quot;. Запит від громадськості на справедливу екзаменаційну діяльність сервісних центрів МВС існує вже давно. Усі ці зміни покликані забезпечити рівні та прозорі умови для кожного кандидата у водії</em>», – пояснили в Головному сервісному центрі МВС.</div> <div>У повідомленні зазначається, що ці зміни потребують фінансових витрат, адже потрібно забезпечити кожен сервісний центр МВС обладнанням. Тому на ті сервісні центри, які не мають високого навантаження чекає оптимізація. Водночас у МВС наголосили, що про скорочення штату не йдеться.</div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61062/ 2023-05-27 12:41:22 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61058/ 25 травня 2023 року &quot;Російський добровольчий корпус&quot; (РДК) заявив, що його бійці знову зайшли на територію рф. За кілька днів до цього, 22 травня РДК разом з легіоном &quot;Свобода Росії&quot; (ЛСР) зайшли на територію Бєлгородської області рф, повернулися в Україну та пояснили, що метою операції було &quot;створити демілітаризовану зону між росією й Україною&quot;. Міноборони рф повідомило, що ліквідувало бійців, проте в РДК цю інформацію спростували. <div><em>Навіщо РДК та ЛСР влаштовують ці акції, хто їх координує, чи варто очікувати продовження та до чого можуть привести такі операції - про це &quot;Суспільному&quot; розповів австрійський військовий аналітик Том Купер.</em></div><div><em><strong>- РДК і ЛСР зайшли на територію росії. Про що це говорить?</strong></em></div><div>- російські збройні сили не мають такої кількості військ і техніки, щоб утримувати всю довжину лінії фронту в Україні. Не кажучи вже про лінію кордону між, скажімо, Донбасом і Білоруссю. Тому вони залишили на кордоні невелику кількість сил, а решту відправили вглиб України.</div><div>Тож українська розвідка, яка, розумію, контролює ці дві російські групи, скористалася можливістю, знайшла, скажімо так, слабкі місця в російській обороні вздовж кордону і відправила ці групи туди (В <a href=&quot;https://suspilne.media/486103-gur-perevirae-informaciu-pro-perekidanna-castini-vijskovih-rf-iz-ukraini-v-belgorodsku-oblast/&quot;>ОП України заявили</a>, що Україна не має стосунку до подій в Бєлгороді - ред). Саме тому вони можуть закріпитися всередині росії.</div><div><em><strong>- У березні цього року Російський добровольчий корпус заявив про захід на територію Брянської області рф. Чи можуть події кількаденної давнини бути продовженням акцій у березні?</strong></em></div><div>- І так, і ні. Треба розуміти, як працюють такі операції. Вони проводяться з певними цілями пропагандистського характеру - щоб потролити: мовляв, &quot;дивіться, є росіяни, які готові воювати проти путіна&quot;, а також, щоб відволікти росіян від успіху в Бахмуті.</div><div>Також такі операції проводять, щоб змусити рф відвести частину резервів з України до кордону на північ. Для чого? росіяни розгорнули відносно потужні сили на лінії фронту всередині України, і мають кілька груп глибше за лінією фронту. Їх вони тримають на випадок, якщо українці прорвуть лінію фронту і просунуться вглиб контрольованої росією частини України. Тоді їх приведуть в бойову готовність і вони мають контратакувати. Ось у чому суть усього цього.</div><div>Але ніхто не знає, як відреагує росія. Припустимо, що ці російські добровольці продовжать просуватися вглиб рф і захоплять більшу частину якоїсь області. Це порушення територіального суверенітету росії. І це одна з причин - чітко зазначених у воєнній доктрині рф, для розгортання тактичної <a href=&quot;https://suspilne.media/433278-rf-rozmistit-adernu-zbrou-bila-zahidnih-kordoniv-bilorusi-rosijskij-posol/&quot;>ядерної зброї</a>.</div><div>Це з одного боку. З іншого, Україна, яка досі вважалася, особливо на Заході, жертвою агресії, тепер починає наступати на росію. Це також грає на руку путіну, який весь час пояснює: &quot;Це те, до чого НАТО готувалося десятиліттями, це вторгнення в росію&quot;.</div><div><em><strong>- Чому офіційна реакція рф з’явилася лише через день після операції?</strong></em></div><div>- Це проблема з російською системою командування. Як правило командири нижчої ланки на полі бою повідомляють своїм начальникам, ті - своїм, ті - іще далі, аж до стратегічного командування Збройних сил рф, яке відповідає за Україну. Потім воно повідомляє москву. І навіть після цього Міністерству оборони рф все-одно потрібен час, щоб поінформувати путіна. І, нарешті, на найвищому політичному рівні вони мають прийняти рішення: чи визнають інцидент, чи ні? Як реагувати? Як це можна використати для своїх цілей? Тому їм потрібен час.</div><div><em><strong>- А інші країни? Майже ні від кого не було реакції <a href=&quot;https://suspilne.media/486322-u-ssa-vidpovili-ci-vikoristovuvalasa-amerikanska-zbroa-u-protistoanni-na-teritorii-rosii/&quot;>окрім США</a>.</strong></em></div><div>- У США є велике занепокоєння, що ескалація може дійти до обміну ядерними ударами. Бо якщо росіяни розгорнуть ядерну зброю, НАТО чітко заявило, що вони збираються знищити, наприклад, Чорноморський флот, зробити щось, що дійсно зашкодить російським збройним силам. Тому американці хочуть уникнути цієї ситуації. Вони хочуть, щоб війна обмежувалася територією України, щоб Україна боролася і перемогла. Це американська політика.</div><div>В ЄС та європейській частині НАТО ще більша паніка щодо такої ситуації ескалації. Як тільки хтось згадує про російську ядерну зброю, люди тут починають нервувати. Тому намагаються запобігти ескалації навіть більше, ніж американці. Всі стурбовані тим, щоб не спровокувати путіна на розгортання ядерної зброї. Тому і США, і Європа не зацікавлені в тому, щоб Україна проводила операції такого роду.</div><div>Зараз всі чекають, якою буде реакція росії. Чи розгорне путін ядерну зброю, якщо побачить загрозу стабільності свого правління, чи ні. Також всі мовчать, бо чекають, що збирається робити Україна з цими росіянами. Думаю, найкращим рішенням для України було б вивести їх якнайшвидше і припинити робити такі речі. Повітряні удари, удари БПЛА по території рф - абсолютно зрозумілі для всіх. Але наземні наступальні дії всередині росії - не думаю.</div><div><em><strong>- Чи варто очікувати такі акції надалі? І наскільки вони можуть бути масштабні?</strong></em></div><div>- Судячи з того, як розвиваються події, маємо очікувати таких дій і в майбутньому. Що, як я вже казав, не є гарною ідеєю.</div><div><em><strong>- Але чи можна за правилами ведення війни заходити на територію ворога?</strong></em></div><div>- Звичайно. Ви завжди можете сказати, що дієте відповідно до Статуту ООН, тому що стали жертвою агресії, тому захищаєтеся від наступу на території країни, яка веде цю війну, а це росія. Юридично ви захищені, жодних проблем. Це законний випадок самооборони, і Україна має право на контратаку. Чи має вона право зберігати присутність на російській території та намагатися утримати якісь її частини - це вже інше питання.</div><div><em><strong>- Що в контексті війни показує акція РДК і ЛСР?</strong></em></div><div>- Що українське політичне і військове керівництво схильне до ризику, готове до азарту. Сподіваюся, вони знають, що роблять. Хтось десь вгорі командного ланцюга надав достатньо аргументів на користь цієї операції й пояснив: &quot;Гаразд, це вигідно для нас з цієї й з цієї причини&quot;.</div><div><em><strong>- Міноборони рф виклало відео спаленої техніки та заявило, що групи, які зайшли на територію рф були знищені. Водночас РДК і ЛСР заперечують втрати. Чи можна по фото/відео зʼясувати про втрати цих двох підрозділів?</strong></em></div><div>- Командири цих двох російських груп заявили, що вони відійшли, і одна група втратила двох убитими й двох пораненими, а інша - більша за чисельністю, має двох поранених. Отже, це їхня заява проти заяви російського міністерства оборони.</div><div>Впродовж найближчих кількох днів, можливо, навіть тижнів, буде вкрай важко дізнатися деталі. Це можна побачити, лише уважно вивчивши десятки відео, а не одне чи два. Відповідно, ми не можемо судити про конкретику заяв тієї чи іншої сторони. Наприклад, коли росіяни кажуть, що знищили те, те, те і те, вони показують відео, на якому видно, як їхні гранати, снаряди чи ще щось влучають в якесь місце, але не показують, чи є там якісь війська, чи ні. Так само, коли вони показують відео або фотографії двох &quot;Хаммерів&quot;, ну, вибачте, але ці дві машини не виглядають знищеними - вони наче загнані в воронку від вибуху снаряда. Очевидно, що це фейкова інформація.</div><div>Ми маємо величезні обсяги інформації, до 99% якої насправді є нісенітницею, брехнею і фейковими новинами. Тож надзвичайно складно знайти 1%, який дійсно має сенс і підкріплений доказами.</div><div><em><strong>- Якщо хтось з цих бійців на території рф потрапить в полон, чи може українська сторона просити включити їх в списки для обміну?</strong></em></div><div>- Теоретично так, тому що вони одягнені в уніформу, тож їх можна ідентифікувати. Але враховуючи, що росія не поважає Женевські конвенції та загальноприйняті правила війни, я б не давав цим військовим шансів на виживання. Їх будуть піддавати допитам, можливо, тортурам, і врешті-решт стратять. З російської точки зору вони шпигуни, служать іноземним державам, і їхнє життя нічого не варте.</div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61058/ 2023-05-27 11:36:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61057/ Україна увійшла до govtech-об’єднання Євросоюзу Govtech4all, яке має на меті підвищити ефективність державних процесів завдяки цифровізації. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Україна стала першою країною - не членом ЄС, яка долучилася до Govtech4all. Інкубатор govtech-продуктів запустили під час Digital Transformation Summit у Брюсселі, де український міністр розповів про український цифровий досвід.<div><em>“Як за три роки ми повністю змінили філософію держпослуг. І що сьогодні Україна готова ділитися експертизою з європейськими партнерами, щоб разом розробляти інноваційні рішення та досягати топових результатів”, - </em>відзначив Федоров.<em></em></div><div><em></em>За його словами, йдеться про спільну мету - створювати більше цифрових продуктів, щоб громадяни отримували зручні та людяні держпослуги без черг та бюрократії. Обмін досвідом та інтеграція з ЄС - Україна ввійшла до govtech-об’єднання Євросоюзу Govtech4all. Одна із цілей Govtech4all - підвищити ефективність державних процесів завдяки цифровізації. Тобто маємо спільну мету - створювати більше цифрових продуктів, щоб громадяни отримували зручні та людяні держпослуги без черг та бюрократії. На першому етапі розроблять три пілотні проєкти, які планують реалізувати протягом 2023-2025 років. На них надають 6 мільйонів євро.<em> <br>&quot;Обмін досвідом та інтеграція з ЄС - Україна ввійшла до govtech-об’єднання Євросоюзу Govtech4all. Одна із цілей Govtech4all - підвищити ефективність державних процесів завдяки цифровізації. Тобто маємо спільну мету - створювати більше цифрових продуктів, щоб громадяни отримували зручні та людяні держпослуги без черг та бюрократії. На першому етапі розроблять три пілотні проєкти, які планують реалізувати протягом 2023–2025 років. На них надають 6 мільйонів євро. Інкубатор govtech-продуктів запустили під час Digital Transformation Summit у Брюсселі, де я розповів про український цифровий досвід. Як за три роки ми повністю змінили філософію держпослуг. І що сьогодні Україна готова ділитися експертизою з європейськими партнерами, щоб разом розробляти інноваційні рішення та досягати топових результатів. До Govtech4all доєдналися 14 країн і 21 організація-партнер. Серед них - Мінцифра та Український фонд стартапів. Також Україна - перша країна - не член ЄС, яка стала частиною Govtech4all. Дякую президенту та співзасновнику Lisbon Council Полу Хофхайнцу за запрошення та віру в цифрову Україну&quot;,</em> - наголосив очільник відомства.<br></div><div>На першому етапі розроблять три пілотні проєкти, які планують реалізувати протягом 2023-2025 років. На них надають 6 мільйонів євро.</div><div>До Govtech4all доєдналися 14 країн і 21 організація-партнер. Серед них - Мінцифра та Український фонд стартапів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61057/ 2023-05-27 10:40:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61056/ Продовження успішних обмежених контратак українських військ на флангах Бахмута може ускладнити російську операцію з деблокування “вагнерівців” у Бахмуті. Про це <a href=&quot;https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-may-26-2023&quot; target=&quot;_blank&quot;>йдеться</a> в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).<div><em>“За попередньою оцінкою ISW, російським військам може бути складно провести заміну сил ПВК “Вагнер” у Бахмуті, а успішні обмежені та локалізовані українські контратаки, ймовірно, ускладнять їхню здатність зробити це. Зниження темпів російських наступальних операцій в районі Бахмута і повідомлення про проведення операції з надання допомоги на місці, ймовірно, надалі дадуть можливість українським силам в цьому районі розпочати новий етап операцій навколо міста, якщо вони цього захочуть”,</em> - йдеться в аналітичному звіті.</div><div>За даними аналітиків, російські провоєнні блогери стверджують, що українські сили провели успішні контратаки в районі Оріхово-Василівки (11 км на північний захід від Бахмута) та Кліщіївки (7 км на південний захід від Бахмута). Один із блогерів стверджує, що українські контратаки в районі Оріхово-Василівки змусили підрозділи ПВК &quot;Ветеран&quot; відступити на відстань до кілометра від позицій, які вони раніше займали в цьому районі. Також блогери стверджують, що українські сили захопили висотні позиції вздовж траси Е40 (Бахмут-Слов'янськ) поблизу Оріхово-Василівки і що в цьому районі тривають бої. російський провоєнний блогер стверджує, що українські сили просунулися в напрямку Кліщіївки і перетнули Сіверський Донець. Може йтися про загрозу оточення населеного пункту, через що російським військам доведеться відступити у східному напрямку.</div><div>Як відзначає ISW, фінансист ПВК &quot;Вагнер&quot; євгеній пригожин заявив, що сили &quot;вагнерівців&quot; продовжують передавати позиції в Бахмуті Міністерству оборони росії і виходять з міста.</div><div><em>“26 травня пригожин заявив, що Міноборони рф виконує свою домовленість, активно розгортаючи регулярні російські підрозділи на утримуваних ПВК &quot;Вагнер&quot; позиціях у Бахмуті. пригожин заявив, що &quot;Вагнер&quot; проводить організований відхід з Бахмута, і повторив, що Міноборони росії повністю контролюватиме місто і його околиці до 1 червня”, </em>- йдеться в аналітичному звіті.</div><div>російський провоєнний блогер опублікував кадри, на яких пригожин відвідує російські тилові позиції, куди нібито відходять сили ПВК “Вагнер”. Водночас в ISW не бачили візуальних підтверджень того, що регулярні російські війська займають позиції “вагнерівців” в самому Бахмуті або що ПВК “Вагнер” залишає місто.</div><div><em>“Нещодавно в ISW бачили кадри, на яких нібито видно, що в районі Бахмута діють підрозділи 123-ї бригади “ДНР”, які, ймовірно, раніше дислокувалися біля Сіверська, а сили “ДНР”, можливо, замінюють підрозділи ПВК “Вагнер”,</em> - йдеться в аналітичному звіті.</div><div>При цьому українські джерела стверджують, що сили ПВК “Вагнер” все ще присутні в Бахмуті, і що темпи російських наступальних операцій навколо міста продовжують знижуватися.</div><div><em>“Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що регулярні російські підрозділи замінили підрозділи ПВК &quot;Вагнер&quot; в передмісті Бахмута, ймовірно, маючи на увазі райони на флангах навколо Бахмута. Маляр стверджує, що українські війська все ще контролюють позиції на південно-західних околицях міста і що підрозділи ПВК &quot;Вагнер&quot; все ще присутні в самому Бахмуті”</em>, - наголошували в ISW ввечері 26 травня.</div><div>Аналітики відзначили, що “українські джерела продовжують повідомляти, що темп російських наступальних операцій навколо Бахмута знизився з моменту заявленого захоплення міста росією”.</div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61056/ 2023-05-27 09:29:35 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61054/ Авторська публікація Сергія Громенка для gazeta.ua. З того боку лінії фронту дедлі частіше долинають новини про побудову нової залізної завіси. Десятки мільйонів людей, переважно чоловіків, уже позбавлені законного права виїхати за кордон. ФСБ домоглась отримання персональних даних не лише від мобільних операторів, але й від таксі. Остання крапля – переведення спілкування держави з її підданими в електронний формат: відтепер росіяни автоматично вважаються ознайомленими із всіма документами, виписаними на їхнє ім'я, навіть якщо в очі їх не бачили. Рано чи пізно в країні запрацює аналог Великого китайського фаєрволу – і третє велике закріпачення росіян звершиться. І це не та новина, якою Україна може знехтувати.<br><div><em><strong>Перше велике закріпачення росіян</strong></em></div> <div>Давня Русь кріпосного права як такого не знала. Головним розпорядником землі (приватна власність в її римському значенні теж не склалася) була селянська громада. Існували княжі та боярські села, але основними насельниками їх були челядь/холопи – тобто раби. З плином часу виник прошарок ролейних закупів – дещо обмежених у своїх майнових, але не особистих правах боржників-орендаторів боярської землі. Схожим був статус смердів – залежних від князя селян.</div> <div>Зміни наступили в XIV-XV століттях в міру того, як великий князь московський концентрував у своїх руках владу. Для боротьби із своїми внутрішніми супротивниками, а згодом і з Ордою, князь масово роздавав прибічникам землі в умовне володіння в обмін на службу. Такі помістя не мали сенсу без працюючих в них селян, і останні, хоч-не-хоч, потрапляли в певну залежність від господарів. Однак тоді мова йшла радше про спільне тягло для всіх підданих держави – бояри і дворяни воюють, а селяни забезпечують цю можливість. Землевласники були переважно операторами, а не господарями землеробів. До того ж поміщикам було заборонено переводити селян з місця на місце, а самі селяни користувалися правом регулярно міняти хазяїна.</div> <div>І навіть поява в Судебнику 1497 року визначення &quot;Юрієвого дня&quot; не означала настання повного закріпачення. Скоріше йшлося про досягнення компромісу між землевласниками, які хотіли назавжди &quot;прикріпити&quot; селян до землі, та землеробами, які прагнули вільного переходу. Відтоді перехід від помістя до помістя був обмежений тижнем до та тижнем після 26 листопада.</div> <div>Реальний наступ на селянські свободи розпочався за пізнього <strong>Івана Грозного.</strong> Проваливши низку війн та розоривши Московію опричниною, він у 1581 році запровадив &quot;заповідні літа&quot; – тимчасове скасування права на перехід. Про час першого скасування цього права взагалі – &quot;Ось тобі, бабцю, і Юріїв день!&quot; – серед істориків досі ведуться дебати. Одні вважають, що існував окремий акт 1592 року, нині втрачений, від якого відштовхувався указ 1597 року про 5-річний термін пошуку селян-втікачів – &quot;урочні літа&quot;. Інші – що окремого акту взагалі не було, а кріпацтво склалося явочним порядком.</div> <div>Хай там як, Смута початку XVII століття зруйнувала всю попередню систему поневолення, тож першим<strong> Романовим</strong> довелося конструювати її наново.</div> <div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Вже 1675 року цар дозволив продавати селян окремо від землі, що означало перетворення вчорашніх кріпаків на рабів</em></span></div> </div> <div>Соборне уложення 1649 року відкрило еру першого повного закріпачення селян. Вони повністю втратили право переходу від поміщиків до поміщиків, а переслідування втікачів стало довічним. А вже 1675 року цар дозволив продавати селян окремо від землі, що означало перетворення вчорашніх кріпаків на рабів. За <strong>Петра І</strong> виник прошарок кріпосних працівників на промислових підприємствах – чи не єдиний випадок в Європі. Цей же цар, до речі, перетворив на державних кріпосних навіть дворян – вони мали служити на воєнній чи цивільній службі до скону. За <strong>Катерини ІІ</strong> дворянство від своїх обов'язків було звільнено, натомість селяни так і залишилися рабами, а їхній стан погіршився. На початку XIX століття невільними були понад 50% населення Російської імперії.</div> <div>Поразка у Кримській війні призвела до скасування селянського рабства 1861 року, проте часткове кріпацтво залишилося – селяни ще 20 років вносили викупні платежі за отриману землю, а громади й далі влаштовували переділ землі між родинами. Лише революція 1905 року покінчила із більшістю цих пережитків.</div> <div><em><strong>Друге велике закріпачення росіян</strong></em></div> <div>Більшовики прийшли під гаслами &quot;Землю – селянам&quot; і в перше десятиліття свого панування були змушені миритися із розділом землі на селі, незважаючи на доктрину скасування приватної власності. 1927 року, перед початком колективізації, лише 0,7% землі в СРСР оброблювалося колективно, а вже 1933-го – 81%. Позбавлені землі – основного засобу виживання – селяни стали фактично кріпаками держави. До 1966 року вони навіть не отримували грошей за свою роботу – платня видавалася натурою за &quot;трудодні&quot;. А щоб колгоспники не тікали в міста, наприкінці 1932 року була запроваджена паспортна система. Лише 1974 року селяни почали обзаводитися паспортами.</div> <div> <div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Позбавлені землі селяни стали фактично кріпаками держави. А щоб колгоспники не тікали в міста, наприкінці 1932 року була запроваджена паспортна система</em></span></div> </div> <div>Робітникам теж не все була Масляна – 26 червня 1940 року був запроваджений семиденний робочий тиждень із забороною самовільно йти робітникам і службовцям з підприємств і установ. Було запроваджене кримінальне покарання за прогул або навіть запізнення на робоче місце.</div> <div>Окремою категорією кріпаків були 6 млн депортованих – від куркулів до бандерівців, від поляків до кримських татар. На місцях спецпоселень вони були змушені відмічатися в комендатурах, а спроба виїзду за межі району загрожувала каторгою. Ну а те, що 7,5 млн в'язнів ГУЛАГу були просто рабами, і говорити не доводиться. Лише у 1956-1957 роках ці найжорстокіші форми поневолення були скасовані. Втім, радянська влада, забороняючи вільний виїзд населення за кордон до 20 травня 1991 року, показувала, хто тут господар, а хто – смерд.</div> <div><em><strong>Третє велике закріпачення росіян</strong></em></div> <div>Обидва строки <strong>Єльцина</strong> і перші два<strong> путіна</strong> росія намагалася справляти враження пристойної країни. За<strong> медведєва,</strong> правда, стався напад на Грузію, але <strong>Обама</strong> чомусь вирішив простити кремлю цю агресію – за що потім розплачувалися Сирія та Україна.</div> <div>Але на третьому путінському терміні маски були відкинуті – і це стосувалося не лише спроби анексії Криму чи фальсифікації Олімпіади, але й внутрішньої політики. &quot;Люди – нова нафта&quot;, – сказав ще 2009 року віцепремʼєр <strong>Сергій Іванов,</strong> чітко окресливши ставлення держави до населення. І доволі скоро почалося закручування гайок.</div> <div> <div><em>&quot;Люди – нова нафта&quot; – ця фраза чітко окреслила ставлення росії до населення</em></div> </div> <div>З точки зору прозорості кордонів росія посідає проміжне місце між доволі відкритою імперією та наглухо закритим СРСР. З 2014 року за кордон не можна не лише носіям держтаємниці чи розшукуваним злочинцям, як всюди в світі, але й решті силовиків – принаймні, до &quot;недружніх&quot; країн. Під час коронавірусної кризи заборонили виїзд взагалі, влітку 2022 року зняли, а восени заборонили знову. Також початок масштабного вторгнення в Україну забрав таку можливість у більшості чиновників та працівників держкорпорацій. На сьогодні професія забороняє закордонні візити для 20-25 млн росіян. Ще 8 млн позбавлені такого права за борги.</div> <div>До речі, отримання повістки – теж гарантований шлях у категорію невиїзних. Але доки росіянам їх видавали у паперовому вигляді, існували обхідні шляхи. Початок &quot;вручення&quot; електронних повісток через портал Держпослуг закриває всі шпаринки. Прочитав, не прочитав – немає різниці; головне, що на сайті є. Ловити відмовників стане простіше. Про стеження в інтернеті за всім і всіма вже написано чимало. Серед останніх новацій – стукацтво з боку таксі. Тепер росіян вираховують не лише оператори мобільного зв'язку чи камери в метро, але й бортові комп'ютери автівок. Нарешті, в останні тижні поширилася інформація, що чиновникам таємно, але прямо заборонили звільнятися з робочих місць під загрозою кримінальної справи. Тобто кріпацтво увійшло до &quot;петровської&quot; фази і поширилося з простолюду на дворянство.</div> <div><em><strong>І що?</strong></em></div> <div>Насамкінець може постати питання – навіщо те все знати Україні? У нас що, інших проблем немає, як слідкувати за новим закріпаченням росіян? Відповідь буде дуже простою: кожне закручування гайок всередині Росії чітко корелюється із її зовнішньополітичною активністю. Перші спроби поневолення селян мали на меті подолати розруху опричнини і Смути, але закріпачення дворян Петром відкрило Росії шлях до перетворення на найпотужнішу імперію Європи. Поневолення колгоспників в СРСР мало на меті стабілізувати внутрішню обстановку в країні, а закріпачення робітників чітко вказувало на підготовку до великої війни для завоювання Європи (<strong>Гітлер</strong>, як відомо, лише трохи випередив <strong>Сталіна)</strong>.</div> <div>Сьогоднішня росія явно не витягує &quot;спецоперацію&quot; проти України, тож відчайдушно намагається перевести її у формат &quot;народної війни&quot;. А оскільки росіяни, всупереч офіційному соціологічному оптимізму, не дуже поспішають підтримувати війну особистою участю, закріпачення видається Кремлю єдиним можливим виходом із ситуації. Не те, щоб ще мільйон ненавчених та неозброєних &quot;чмобіків&quot;-кріпаків дозволив переломити хід війни на користь Росії, але і відмахуватися від цієї загрози не варто.</div><strong> </strong><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://izmail.es/article/61054/ 2023-05-27 08:42:55 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61047/ У вільний час старші діти, які ще не закінчили школу, мають право на підробіток - ці питання врегульовані законодавством. <div>Як&nbsp;пояснює&nbsp;директор Регіонального центру з&nbsp;надання безоплатної вторинної правової допомоги у&nbsp;місті Києві Михайло Харін, відповідно до&nbsp;Кодексу законів про працю України, особа може влаштуватися на&nbsp;роботу з&nbsp;16-річного віку. Втім, деякі види робіт можуть бути доступні для виконання лише після досягнення певного віку або з&nbsp;дозволу батьків (якщо особа ще&nbsp;не&nbsp;досягла 18 років).</div><div>Як&nbsp;виняток, і&nbsp;за&nbsp;згодою одного із&nbsp;батьків або особи, яка його замінює, можуть прийматися на&nbsp;роботу особи, які досягли 15&nbsp;років.</div><div>Також Кодекс передбачає, що&nbsp;допускається прийняття на&nbsp;роботу здобувачів освіти закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої чи&nbsp;вищої освіти, які здобувають у&nbsp;будь-якій формі початкову, базову середню чи&nbsp;профільну середню освіту для виконання легкої роботи, що&nbsp;не&nbsp;завдає шкоди здоров’ю і&nbsp;не&nbsp;порушує процесу навчання, у&nbsp;вільний від навчання час по&nbsp;досягненні ними чотирнадцятирічного віку за&nbsp;згодою одного з&nbsp;батьків або особи, що&nbsp;його замінює.</div><div><em><strong>Загальні умови для прийому на&nbsp;таку роботу наступні:</strong></em></div><ul><li><em>Згода одного з&nbsp;батьків або того, хто їх&nbsp;заміняє;</em></li><li><em>Дитина навчається в&nbsp;загальноосвітній школі або в&nbsp;професійно-технічному, або середньому спеціальному навчальних закладах;</em></li><li><em>Робота проводиться лише у&nbsp;вільний від навчання час;</em></li><li><em>Робота для неповнолітніх від 14 років обов’язково повинна бути легкою;</em></li><li><em>Робота не&nbsp;має завдавати шкоди здоров’ю.</em></li></ul><div>Діти до&nbsp;18 років мають право працювати не&nbsp;більше 24 годин на&nbsp;тиждень під час навчання і&nbsp;не&nbsp;більше 48 годин на&nbsp;тиждень під час канікул або інших періодів, коли навчання не&nbsp;проводиться.</div><div>Неповнолітні не&nbsp;можуть буди задіяні у&nbsp;роботах, які пов’язані з&nbsp;важким фізичним чи&nbsp;психічним навантаженням, в&nbsp;небезпечних умовах, а&nbsp;також у&nbsp;таких, що&nbsp;пов’язані з&nbsp;алкогольними напоями, тютюном та&nbsp;наркотиками.</div><div><em>«Неповнолітні працівники мають додаткові гарантії, які можуть захистити їх&nbsp;від можливих надмірних навантажень та&nbsp;забезпечити їх&nbsp;безпеку на&nbsp;робочому місці. Зокрема, закон передбачає обмеження часу роботи та&nbsp;регулювання умов праці (наприклад, неповнолітні не&nbsp;можуть працювати у&nbsp;нічний час або на&nbsp;висоті). Також роботодавець повинен забезпечувати неповнолітніх необхідними засобами індивідуального захисту, які забезпечать їх&nbsp;безпеку на&nbsp;робочому місці»</em>,&nbsp;- зазначив експерт.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61047/ 2023-05-26 23:38:31 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61049/ За допомогою штучного інтелекту (ШІ) вчені виявили новий антибіотик, який здатний знищити одну із найсмертоносніших бактерій у світі. <div><div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://www.bbc.com/news/health-65709834?fbclid=IwAR102wpaTWftpC2AfgunL2HOeaqFXHOctm8XZh0uoyhifHL4n6-nCSyMTPQ&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомляє</a>&nbsp;ВВС з посиланням на&nbsp;<a href=&quot;https://www.nature.com/articles/s41589-023-01349-8&quot; target=&quot;_blank&quot;>дослідження</a>&nbsp;<a href=&quot;https://www.nature.com/articles/s41589-023-01349-8&quot; target=&quot;_blank&quot;></a>Університету Макмастера.</div></div><article url=&quot;https://life.pravda.com.ua/health/2023/05/26/254482/&quot;><div>Штучний інтелект допоміг вченим з Канади та США правильно підібрати хімічні речовини. У результаті науковці виявили потужний експериментальний антибіотик під назвою абауцин, який потребує додаткових тестів перед використанням.</div><div></div><div>Як йдеться у дослідженні, цей науковий прорив також може стати початком розв'язання глобальної проблеми стійкості до антимікробних препаратів.</div><div>Дослідники зосередилися на одному з найпроблемніших видів бактерій – Acinetobacter baumannii, який може інфікувати рани та викликати пневмонію. Це одна з трьох &quot;супербактерій&quot;, яку Всесвітня організація охорони здоров’я визначила як &quot;критичну&quot; загрозу. Цей вид часто здатний протидіяти численним антибіотикам і приносить чимало проблем у лікарнях і будинках для людей похилого віку, де він може виживати на поверхнях і медичному обладнанні.<br>Доктор Джонатан Стоукс з Університету Макмастера описує цю бактерію як &quot;суспільного ворога номер один&quot;, оскільки вона &quot;стійка майже до всіх антибіотиків&quot;.</div><div>Як йдеться у дослідженні, відкрити нові антибіотики проти A. baumannii дуже складно за допомогою звичайних підходів скринінгу.</div><div>Щоб знайти новий антибіотик, дослідникам спочатку довелося навчити ШІ. Вони взяли тисячі препаратів, точна хімічна структура яких була відома, і вручну перевірили їх на Acinetobacter baumannii, щоб побачити, які можуть уповільнити або вбити її.</div><div>Ця інформація була додана в ШІ, щоб він міг дізнатися хімічні властивості ліків, які можуть атакувати проблемну бактерію.</div><div>Потім штучний інтелект відібрав зі списку з понад 6,6 тис.сполук, ефективність яких була невідома, ті, які найбільш підходили.</div><div>Результати, опубліковані в Nature Chemical Biology, показали, що штучному інтелекту знадобилося півтори години, щоб створити короткий список.</div><div>Дослідники протестували 240 сполук у лабораторії та виявили дев’ять потенційних антибіотиків.</div><div>Одним із них був неймовірно потужний антибіотик абауцин. Лабораторні експерименти показали, що він може лікувати інфіковані рани у мишей і здатний вбивати зразки бактерій.</div><div>Наступний крок – вдосконалення препарату в лабораторії, а потім проведення клінічних випробувань.</div><div>Експериментальний антибіотик не діяв на інші види бактерій, а тільки на A. baumannii.</div><div>Багато антибіотиків вбивають бактерії без розбору. Дослідники вважають, що точність абауцину ускладнить появу стійкості до ліків і може призвести до меншої кількості побічних ефектів.</div><div><em>&quot;Штучний інтелект підвищує швидкість, а в ідеальному світі знижує вартість, за допомогою якої ми можемо відкрити нові класи антибіотиків, які нам вкрай потрібні&quot;,</em>&nbsp;– сказав мені доктор Стокс.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></article> Здоров'я http://izmail.es/article/61049/ 2023-05-26 21:40:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61050/ Президент України Володимир Зеленський підписав закони про розширення переліку державних і комунальних закладів охорони здоров'я, при яких створюють військово-лікарські комісії (ВЛК), і про вдосконалення процедури оформлення документів і лікування військовослужбовців під час дії воєнного стану. <div>Про це повідомляє &quot;Інтерфакс-Україна&quot;.<br>Як зазначено в картках відповідних законопроєктів №9154 і №9158, розміщених на сайті Верховної Ради, ці документи були повернуті до парламенту з підписом глави держави 26 травня.</div> <div>Згідно із законопроєктом №9154, військово-лікарські комісії утворюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я, сектору безпеки і оборони, зокрема, Міністерства оборони України, Служби безпеки, інших органів сектору безпеки і оборони.</div> <div><em>&quot;Військово-лікарські комісії також можуть створюватися при державних і комунальних закладах охорони здоров'я&quot;, </em>- йдеться в документі.</div> <div>До ухвалення цього закону такі комісії можуть створюватися тільки при закладах охорони здоров'я Міноборони, СБУ та інших військових формувань, а також Державної служби захисту інформації.</div> <div>Законопроєкт №9158 передбачає удосконалення питань оформлення військовослужбовцем довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) і за результатами проведення відповідного розслідування (службового або спеціального), і без нього.</div> <div>Водночас, згідно із законодавчою ініціативою, може бути вдосконалено процес оформлення та направлення медичних документів між військовими частинами та закладами охорони здоров'я.</div> <div>Очікується, що це сприятиме розв'язанню проблеми черг і зайвої бюрократії під час проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).</div> <div>Обидва закони набувають чинності наступного дня після опублікування їх тексту в парламентській газеті &quot;Голос України&quot;.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61050/ 2023-05-26 19:25:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61041/ Новий закон України &quot;Про поштовий зв’язок&quot;, ухвалення якого дозволило привести у відповідність національне законодавство до законодавства ЄС у сфері надання послуг поштового зв’язку, 25 травня набув чинності. <div>Про це <a href=&quot;https://www.ukrposhta.ua/ua/news/57914-nabrav-chinnosti-novij-zakon-ukraini-pro-poshtovij-zvjazok-modernizumo-poslugi-sproshumo-cinoutvorennja-ta-proshamosja-z-banderoljami?fbclid=IwAR2De0PbLJguP-ZVhpDzP40EtrmvfEkrUHqwp0Wl2vJB-UhmQ4GoF-TGiA0&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомляє</a> прес служба &quot;Укрпошти&quot;.</div> <div><em>&quot;Новий закон &quot;Про поштовий зв’язок&quot; стане підґрунтям для впровадження нових послуг, пов’язаних з ІТ-технологіями, зокрема нових засобів оплати та способів доставки відправлень. Також відповідно до нового закону &quot;Укрпошта&quot; матиме змогу змінювати процеси та підходи в своїй роботі, надавати клієнтам якісно новий сервіс, роблячи його простим і зрозумілим&quot;,</em> - йдеться у повідомленні.</div> <div>Так, закон визначає перелік універсальних послуг, граничну вартість яких встановлює держава: внутрішні прості та реєстровані листи без оголошеної цінності (рекомендованих) масою до 50 грамів і поштові картки.</div> <div><em>&quot;Закон встановлює фіксовану кількість універсальних послуг, які буде надавати призначений оператор поштового зв’язку в Україні. При цьому призначений поштовий оператор не буде отримувати компенсації за надання універсальних поштових послуг, проте буде зобов’язаний надавати їх по всій території країни.</em><em> Також закон дозволяє використовувати електронні марки та легалізує поштомати для Укрпошти&quot;</em>, - пояснили в компанії. </div><div>Закон також передбачає, що місця міжнародного поштового обміну (ММПО) відтепер будуть закріплені лише тими операторами, у яких ММПО внесене в реєстр Всесвітнього поштового союзу.&nbsp;</div> <div>Крім цього, серед нововведень -&nbsp;скасування бандеролей: з 1 липня 2023 &quot;Укрпошта&quot; більше не прийматиме та не доставлятиме бандеролі.</div> <div>В &quot;Укрпошті&quot; запевняють, що відміна бандеролей жодним чином не позначиться на гаманцях клієнтів.</div> <div><em>&quot;Доставка по Україні бандеролі вагою до 0,25 кг коштує стільки ж, скільки і доставка листа аналогічної маси, тобто 18 грн для непріоритетного та 22,5 грн для пріоритетного відправлення. Вартість листа та бандеролі вагою до 1 кг коштує 36 грн та 45 грн, а вагою до 2 кг - 48 та 60 грн відповідно&quot;, </em>- йдеться у повідомленні.</div> <div>У компанії закликали клієнтів,&nbsp;хто спеціально придбав марки для відправки бандеролей по Україні чи за кордон, використати їх до 1 липня.</div> <div>Альтернативою бандеролям стануть листи, дрібні пакети та посилки, додали в &quot;Укрпошті&quot;.</div> <div>Відміна бандеролей буде стосуватися і міжнародної доставки.</div> <div><em>&quot;До впровадження цих законодавчих змін команда Укрпошти готувалась завчасно, тому ще з 1 квітня 2023 була запущена вигідна альтернатива у вигляді продукту &quot;Дрібний пакет PRIME&quot;, який з 1 червня стане доступний і для США&quot;,</em> - резюмувала &quot;Укрпошта&quot;.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61041/ 2023-05-26 17:31:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61053/ Не всі зміни в освіті подобаються батькам та вчителям, а деякі – відверто лякають суспільство. <div>Абсолютно ніхто з батьків чи педагогів не поставить під сумнів те, наскільки важлива школа для дітей. Саме тут вони формують базу знань та навичок, які допомагатимуть їм упродовж всього життя. Оскільки світ змінюється дуже швидко, змінюватися мусить і шкільна система. Ті прийоми та практики, які працювали для дітей ще 10–20 років тому, стають все менш дієвими для сучасних школярів. Пандемія та повномасштабна війна створюють нові виклики, дедалі більше батьків висловлюють незадоволення шкільною освітою своїх дітей.&nbsp;</div><div>Тому в Україні продовжують впроваджувати освітню реформу. Не всі зміни подобаються батькам та вчителям, а деякі – відверто лякають. Це нормально, бо насправді ми боїмося не конкретних кроків, а невідомості. Невідомість породжує міфи, які спростовують <em><strong>аналітики&nbsp;</strong></em><a href=&quot;https://centreua.org/&quot;><em><strong>Центру спільних дій</strong></em></a>.&nbsp;</div><div><em><strong>Міф 1. Реформу освіти зараз немає сенсу проводити, бо після війни її згорнуть</strong></em></div><div><img src=&quot;http://osvita.ua/doc/images/news/892/89221/Mifi_pro_reformu_osviti_3_1.jpg&quot;></div><div>Освітня реформа почалася задовго до повномасштабної війни – ще у 2017 році. Спершу вона охопила початкову школу: тоді першачки почали задоволено розповідати, що на уроках їм дозволяють не сидіти цілий день за партами, а частина навчання проходить у форматі гри.&nbsp;&nbsp;</div><div>Реформа старшої школи – це логічне продовження процесу, який запустили в країні ще 6 років тому. Вона закріплена законодавством та відбуватиметься безвідносно до війни. Більше того, війна завершиться, а діти у всіх українських громадах так само потребуватимуть справді якісної освіти.&nbsp;</div><div><em><strong>Міф 2. Реформу проводять для того, щоб позакривати школи</strong></em></div><div><img src=&quot;http://osvita.ua/doc/images/news/892/89221/Mifi_pro_reformu_osviti_4_1.jpg&quot;></div><div>Це не так. Мета реформи – зробити так, щоб кожна дитина громади змогла отримати доступну та якісну шкільну освіту.&nbsp;&nbsp;</div><div>Часто батьків та вчителів лякає й ображає формулювання «понизити ступінь школи». Воно справді може викликати негативні асоціації: ніби хтось хоче зробити школу «менш значимою». Насправді ж логіка реформи полягає в іншому.&nbsp;&nbsp;</div><div>За нею, початкову освіту діти будуть отримувати в початковій школі, базову середню – в гімназії, а профільну середню – у ліцеї. Там діти зможуть отримати кращу профільну освіту, щоб згодом легко вступити до бажаного університету. Початкова школа, гімназія та ліцей можуть бути окремими закладами або структурними частинами одного закладу. Саме громада вирішує для себе, скільки гімназій та ліцеїв їй потрібно й де їх краще розташувати.&nbsp;&nbsp;&nbsp;</div><div><em><strong>Міф 3. Реформа вигідна лише обласним центрам і столиці</strong></em></div><div><img src=&quot;http://osvita.ua/doc/images/news/892/89221/Mifi_pro_reformu_osviti_5.jpg&quot;></div><div>Практика показує, що ні. Навпаки, завдяки реформі менші громади можуть забезпечити дітям кращу шкільну освіту та успішно конкурувати з великими містами.&nbsp;</div><div>Один із прикладів – Славутська громада на Хмельниччині. Там для старшокласників працює академічний ліцей, який має 7 профілів: від інформатики й географії до англійської та української філології. Зараз колеги з різних громад приїжджають до міста, аби перейняти успішний досвід.&nbsp;</div><div>Серед них – освітяни Володимир-Волинської громади на Волині. Там планують відкрити один ліцей, який забезпечуватиме якісне профільне навчання для дітей не лише власної громади, але й сусідніх. У процесі реформування місцева влада постійно спілкується з батьками, вчителями та дітьми. Спершу реформа не дуже подобалася мешканцям громади, але зараз вони готові втілювати її. Особливо майбутні нововведення подобаються учням, заради яких і проводять реформу освіти.&nbsp;&nbsp;</div><div><em><strong>Міф 4. Влада ухвалить вигідні для себе рішення, а людей ніхто не питатиме&nbsp;</strong></em></div><div><img src=&quot;http://osvita.ua/doc/images/news/892/89221/Mifi_pro_reformu_osviti_6.jpg&quot;></div><div>Аби цього не сталося, на всіх етапах ухвалення рішень місцевому самоврядуванню варто прислухатися до думки батьків, вчителів та дітей. Адже реформа передусім має задовольнити їхні потреби. Для цього місцевій владі потрібно проводити в громадах опитування, публічні консультації й обговорення.&nbsp;</div><div>Державна політика у сфері освіти визначає чіткі законодавчі рамки, які місцева влада обов’язково повинна впровадити. Тому реформа&nbsp; – це не вигадки чи забаганки місцевих управлінців, а давно визначений державний курс на покращення доступності та якості освітніх послуг. Курс на європейське майбутнє, від якого ми не можемо відійти навіть під час повномасштабної війни.&nbsp;</div><div>Проте щодо багатьох важливих деталей громади мають свободу: які профілі матимуть ліцеї, де саме вони знаходитимуться, скільки класів там буде. Кожна громада має свої особливості, тому тут не можна просто підглянути, як зробили сусіди.</div><div>Аби рішення справді були вигідними для дітей громади, місцева влада проводитиме громадські обговорення. Їх варто відвідувати, адже це – шанс для батьків і вчителів озвучити свою думку й бути почутими, а також поставити запитання своїй місцевій владі й дізнатися про реформу більше.&nbsp;&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Проблема, погляд, резонанс http://izmail.es/article/61053/ 2023-05-26 15:39:23 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61052/ Наразі залучають донорів та міжнародні організації, щоб облаштувати укриття у закладах дошкільної освіти. <div>Про це стало відомо під час брифінгу в Media Center Ukraine - Odesa.</div><div>Директор департаменту освіти та науки Одеської ОВА&nbsp;Олександр Лончак&nbsp;нагадав, що у квітні 2022 року повністю призупинили діяльність закладів дошкільної освіти.</div><div><em>&quot;Потім поступово почали відкривати чергові групи у дитячих садочках. Станом на сьогодні 239 закладів працюють очно, ще 239 – у змішаному форматі&quot;,</em>&nbsp;– зазначив Олександр Лончак.</div><div>За його словами, ситуація із закладами дошкільної освіти – найважча, оскільки у дитсадках відсутні найпростіші укриття.</div><div><em>&quot;Будівлі дитсадків взагалі не мають підвальних приміщень. Але звичайно і тут шукаємо виходи. Це і мобільні укриття, тож є над чим працювати. Органи місцевого самоврядування знають про цю проблематику, отже працюємо над тим, щоб збільшити охоплення дітей закладами дошкільної освіти&quot;</em>, – розповів Олександр Лончак.</div><div>Варто зазначити, що наразі також в Одеській області залучають міжнародні організації та донорів, щоб облаштовувати укриття у дитячих садках.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/61052/ 2023-05-26 15:34:54 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61051/ Суд зупинив дію рішення виконавчого комітету Ізмаїльської міськради, яким забороняється прокат електросамокатів у місті. <div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://reyestr.court.gov.ua/Review/111045121&quot; target=&quot;_blank&quot;>йдеться</a>&nbsp;в ухвалі від 23 травня у держреєстрі судових рішень, пише &quot;Суспільне&quot;.</div><div>Отже, сервіси самокатів в Ізмаїлі можуть працювати, доки суд оцінюватиме законність рішення місцевої влади. З позовом звернувся підприємець, який займається прокатом та обслуговуванням наземного транспорту. Він попросив визнати протиправним рішення ізмаїльського виконкому.</div><div>Міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко повідомив &quot;Суспільному&quot;, що у мерії планують оскаржити ухвалу суду щодо призупинення заборони.</div><div>Нагадаємо,&nbsp;Ізмаїльський виконком ухвалив рішення щодо заборони на прокат електросамокатів 12 квітня. За кілька днів до цього у місті запрацював прокат від сервісу JET.</div><div>На офіційній сторінці мера Андрія Абрамченка у Facebook&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02xP7tmoDDxGFH6ee1phsNz853oeobuT7VFKoWzxQZgk2gM5SFzX2f4Eb2QTL1JrRpl&amp;id=100009425299308&quot; target=&quot;_blank&quot;>зазначено</a>, що рішення ухвалили задля безпеки містян:&nbsp;<em>&quot;Вже другий рік практично усіма основними міськими вулицями та проспектами відбувається інтенсивний рух великовантажного транспорту, в тому числі по маршрутах, що проходять через території рекреаційного призначення. Широке використання прокатних електричних самокатів в таких умовах небезпечно для усіх учасників дорожнього руху - в тому числі й для пішоходів&quot;.</em></div><div>У коментарі &quot;Суспільному&quot; адвокат власника сервісу&nbsp;<a href=&quot;https://suspilne.media/460100-v-izmaili-zaboronili-elektrosamokati-aka-pozicia-storin-ta-so-pro-ce-dumaut-mistani/&quot; target=&quot;_blank&quot;>розповів</a>, що вони вважають рішення незаконним та будуть оскаржувати його в суді.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Міські новини http://izmail.es/article/61051/ 2023-05-26 15:31:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61048/ Каспійське море ймовірно є одним з основних шляхів постачання з Ірану до росії ударних безпілотників іранського виробництва та іншої підтримки, яку Тегеран надає кремлю у зв’язку з війною проти України та західними санкціями. <div>Як повідомляє &quot;Європейська правда&quot;, про це пише&nbsp;CNN.</div><div>Журналісти поспілкувалися з експертами, які відстежують рух вантажів, та за доступними даними припускають, що саме цим шляхом може рухатися значна частка &quot;Шахедів&quot;, пострілів до мінометів та іншої зброї, яку росія купує в Ірану для війни проти України.&nbsp;</div><div>Дані про рух вантажних суден засвідчують, що вантажні кораблі на Каспії все частіше вимикають транспондери (автоматичну ідентифікаційну систему, яку прийнято тримати ввімкненою), а це дає підстави припускати, що вони мають причини для таємності.&nbsp;</div><div></div><div>Так, за даними Lloyd’s List Intelligence, з вересня у Каспійському морі суттєво зросла кількість суден, які приховують дані про свій рух. В основному це кораблі під російськими та іранськими прапорами, серед яких чимало суден, які за своїми технічними характеристиками придатні для перевезення вантажів військового призначення.&nbsp;</div><div><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://img.eurointegration.com.ua/images/doc/5/1/512db44---------------2023-05-26-081454.png&quot;><div></div><div></div></div><div>Найчастіше судна на Каспії вимикають автоматичну систему ідентифікації біля іранських портів Амірабад та Анзалі, а також на російській Волзі та біля порту Астрахань.&nbsp;</div><div>За допомогою даних з MarineTraffic, CNN відстежили шість кораблів під прапором рф&nbsp;та два іранських, які, за припущеннями опитаних аналітиків, поводяться підозріло. Вони помітили певні закономірності – судна можуть прямувати з іранських портів до Астрахані, але там не здійснюють офіційний вхід у порт; деякі кораблі вимикають передачу даних на підході до Амірабаду та Астрахані, або ж загалом тривалий час рухаються з вимкненими транспондерами.&nbsp;</div><div><img alt=&quot;&nbsp;&quot; src=&quot;https://img.eurointegration.com.ua/images/doc/8/7/871d526---------------2023-05-26-083239.png&quot;><div></div><div></div></div><div>CNN також проаналізували дані Flightradar24 та з’ясували, що з травня 2022 року до березня 2023 року іранські вантажні літаки здійснили до росії щонайменш 85 рейсів.&nbsp;</div><div>На думку аналітиків, хоча частину іранських &quot;Шахедів&quot; могли привозити у росію літаками, морський шлях значно вигідніший, оскільки дозволяє перевезти за один раз набагато більший вантаж.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61048/ 2023-05-26 13:38:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61046/ Він удвічі збільшує час можливого перебування органа поза тілом. <div>Львівські трансплантологи першими в Україні для пересадки донорської нирки задіяли апарат Kidneyassist. Він удвічі подовжує час можливого перебування органа поза тілом. Тепер донорську нирку можуть транспортувати з будь-якої точки України,&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/1tmolviv/posts/pfbid0Kad6gdvd74p6LTVYkUoW3FF6VfstVavy3Tj7u4SZUrZ6s4NfNp28eFPS6mYEPx1el&quot; rel=&quot;nofollow&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомили</a>&nbsp;у Центрі трансплантології Першого медичного об’єднання Львова.</div><div><em>«Цей пристрій – наразі єдиний в країні. Він дозволяє не лише збільшити час безпечного перебування органа поза тілом, а й допомагає оцінити стан і функцію нирки, а також спрогнозувати результат трансплантації. Апарат дає змогу фактично оживити нирку поза тілом. Є можливість перевірити наскільки добре орган виділяє сечу»,</em>&nbsp;– кажуть у Центрі.</div><div>Першим пацієнтом, який отримав донорську нирку з використанням апарата Kidneyassist, є 43-річний Ігор Міклуха з міста Овруч. Він з дитинства хворів на гломерулонефрит – недугу, що призводить до ниркової недостатності. У 26 років нирки відмовили і він перебував на гемодіалізі. Це процедура очищення крові від токсинів та виведення надлишків води. Вона проводиться у медзакладі тричі на тиждень і триває по кілька годин<em>.</em></div><div><em>«Нікуди не поїдеш, прив‘язаність до лікарні, постійна втома. Також треба дотримуватися дієти та води менше пити», – ділиться Ігор.</em></div><div><em></em></div><div>У 2010-му в Запоріжжі Ігорю пересадили нирку. Він прожив з нею 10,5 повноцінних років. Донорський орган з часом відмовив, тому чоловік знову став в список очікування на пересадку вже у Центрі трансплантології у Львові.</div><div>Донорська нирка для Ігоря з’явилася в Одесі. Через повітряну загрозу гвинтокрилами органи нині не транспортують. Машиною до Одеси і назад, відстань немала. Найменший затор і орган можна втратити. І що довше він поза тілом, то менше шансів на успішну пересадку. Та з апаратом Kidneyassist така відстань уже не проблема.</div><div><em>«Забір нирки в Одесі здійснили о 7 ранку, а трансплантацію у Львові розпочали о 5 ранку наступного дня. Понад 23 години орган перебував поза межами тіла. Пристрій продовжив роботу нирки та зберіг її функцію. Орган запрацював просто на операційному столі. Пересадка пройшла успішно»,</em>&nbsp;– кажуть у Центрі.</div><div>На четвертий день після трансплантації Ігор почувається добре і вже будує плани на майбутнє.</div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br><div><br></div><br></strong> Здоров'я http://izmail.es/article/61046/ 2023-05-26 12:56:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61045/ З початком повномасштабної війни та загальної мобілізації, яку на початку травня було продовжено ще на 90 днів, у багатьох осіб, які вимушено доглядають за своїми близькими, але не маюють такого статусу офіційно, виникли побоювання про те, що їх теж можуть мобілізувати, а рідні залишаться без належного догляду. <div>Тут треба розуміти, що&nbsp;за&nbsp;українським законодавством постійний догляд, піклування, патронаж встановлюється над неповнолітніми особами віком від 14 до&nbsp;18 років, які є&nbsp;сиротами або позбавлені батьківського піклування, та&nbsp;особами, цивільна дієздатність яких обмежена.&nbsp;Тобто опікун призначається, якщо особа визнається повністю недієздатною, пишуть &quot;Факти&quot;.</div><div><strong><em>За&nbsp;ким можна встановити постійний догляд</em></strong></div><div>Згідно з&nbsp;законом, оформлення постійного догляду можливе щодо таких категорій осіб:</div><ul><li><em>діти-інваліди віком до&nbsp;18 років;</em></li><li><em>інваліди І&nbsp;групи або особи, які досягли 80-річного віку;</em></li><li><em>інваліди І&nbsp;чи&nbsp;ІІ групи внаслідок психічного розладу, які за&nbsp;висновком лікарської комісії медичного закладу потребують постійного стороннього догляду;</em></li><li><em>інші громадяни похилого віку, інваліди, діти-інваліди та&nbsp;хворі, які за&nbsp;висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і&nbsp;нездатні до&nbsp;самообслуговування.</em></li></ul><div><strong><em>Як&nbsp;оформити опіку над недієздатним родичем</em></strong></div><div>Оформити опіку над людиною можна лише у&nbsp;разі, якщо суд визнав її&nbsp;недієздатною особою. Подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною можуть члени її&nbsp;сім’ї, близькі родичі, незалежно від їх&nbsp;спільного проживання, орган опіки й&nbsp;піклування, психіатричний заклад. Справу про визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за&nbsp;участю заявника, особи, щодо якої розглядається справа про визнання її&nbsp;недієздатною, та&nbsp;представника органу опіки й&nbsp;піклування.</div><div><strong><em>Чи&nbsp;можуть мобілізувати опікуна чи&nbsp;піклувальника недієздатної особи</em></strong></div><div></div><div></div><div>Згідно з&nbsp;Законом України «Про мобілізаційну підготовку та&nbsp;мобілізацію», не&nbsp;підлягають призову на&nbsp;військову службу під час мобілізації військовозобов’язані, які є:</div><ul><li><em>опікунами осіб з&nbsp;інвалідністю, які визнані судом недієздатними;</em></li><li><em>особами, зайнятими постійним доглядом за&nbsp;особою з&nbsp;інвалідністю I&nbsp;групи;</em></li><li><em>особами, зайнятими постійним доглядом за&nbsp;особою з&nbsp;інвалідністю&nbsp;II групи або за&nbsp;особою, яка за&nbsp;висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду в&nbsp;разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.</em></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61045/ 2023-05-26 11:43:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61040/ В умовах воєнного стану в Україні діють особливі дозволи та обмеження для туристів. <div>Перед початком літнього сезону їх оновили та <a href=&quot;https://www.tourism.gov.ua/blog/podorozhi-ukrayinoyu-pid-chas-viyni-pravila-bezpeki?fbclid=IwAR1OC86gJ9AbcvfDjMY-8pXRvfPfFm2BraTFvqhKRG6dSBYXvenozUZ7Ff4&quot; target=&quot;_blank&quot;>опублікували</a> в Державному агентстві розвитку туризму.&nbsp;</div> <div>Збираючись у мандрівку в межах країни, турист має знати місця розташування укриттів по маршруту подорожі, а також впевнитися, що туроператори або екскурсоводи, які вас супроводжують, сформували маршрути з урахуванням розташування бомбосховищ.</div> <div> </div> <div>При плануванні мандрівки потрібно врахувати дію комендантської години в області.&nbsp;</div> <table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><div>Також, варто уточнити графік роботи туристичних локацій, які ви плануєте відвідати, адже в умовах воєнного стану він може бути змінений.</div> <div><strong>Що заборонено?</strong></div> <div>Під час мандрівок Україною забороняються сплави, походи, прогулянки та екскурсії по маршрутах біля критичної інфраструктури, військових та стратегічних об’єктів.</div> <div>Недоступними є туристичні точки, наближені до кордонів з Білоруссю та Росією.&nbsp; <br>Через активні бойові дії туризм на сході та півдні України, особливо у прифронтових зонах, є небезпечним. Також варто утриматись від подорожей на територіях, які були під окупацією.</div> <div><strong>Які є обмеження у різних регіонах?</strong></div></td> </tr> <tr> <td><div>У цьому році, як і в минулому, українцям заборонений пляжний відпочинок через мінну небезпеку та загрозу ракетних обстрілів на березі Чорного моря, а також Азовського, узбережжя якого повністю окуповане росіянами.</div> <div>Відносно безпечними є центральні та західні регіони України.&nbsp;</div> <div>У <strong>Києві </strong>та <strong>Київській області</strong> заборонено відвідувати ліси та зелені зони поза межами житлових масивів. Також заборонений сплав водоймами.&nbsp;</div> <div>Закритою для туристів є Чорнобильська зона.</div> <div>На <strong>Черкащині </strong>можна відпочивати біля водойм, але тільки тих, які визначила ОДА. Відвідування лісів – заборонено.</div> <div>На <strong>Полтавщині </strong>дозволено купатись, але без жодних плавзасобів, якщо це не відбувається в рамках спортивних змагань. Відвідувати ліси також заборонено.&nbsp;</div> <div>У <strong>Вінницькій області</strong> працюють усі туристичні об’єкти, окрім деяких музеїв, які закрили на період війни.</div> <div>Туристам дозволено відвідувати водойми, окрім тих, що розташовані поблизу об’єктів критичної інфраструктури, а також у прикордонній зоні. Відвідування лісів на території регіону заборонено.</div> <div>У <strong>Житомирській області </strong>мандрівникам дозволено збір ягід, грибів та лікарських рослин у лісах, окрім тих територій, які знаходяться за 20 кілометрів від кордону з Білоруссю.</div> <div>Також відвідування лісів заборонено на територіях, які були тимчасово окуповані.</div></td> </tr> </tbody> </table><br> <div><div>У регіоні заборонено відвідування заповідників. Серед закладів культури області працюють виключно ті, які мають облаштовані укриття.&nbsp;</div> <div>У <strong>Дніпропетровській області</strong> заборонена навігація на водних об’єктах малих, моторних, вітрильних, прогулянкових, спортивних суден та водних мотоциклів і засобів для розваг на воді.&nbsp;</div> <div>Також діє заборона на відвідування лісів.&nbsp;</div> <div>Зазначається, що частину екскурсій області можна відвідати онлайн.&nbsp;</div> <div>На <strong>Кіровоградщині </strong>заборонено відвідувати ліси та користуватися плавзасобами на водоймах.&nbsp;</div> <div>Туристам заборонено використовувати моторні, спортивні, вітрильні судна, а також водні мотоцикли й інші засоби розваг на воді.</div> <div>Схожі заборони на водоймах діють на <strong>Волині</strong>. У регіоні заборонено сплави на водоймах під мостами та відвідування лісів біля білоруського кордону.&nbsp;</div> <div>Водночас дозволено купатися в річках та озерах, розташованих у місцях масового відпочинку, зокрема на озері Світязь.&nbsp;&nbsp;</div> <div>На <strong>Львівщині </strong>можна ходити в ліс, але заборонено подорожувати по ньому на транспорті. Винятками є лише випадки, коли лісовим масивом пролягає транзитний шлях або веломаршрут.&nbsp;</div> <div>Розпалювати багаття можна тільки у відведених для цього місцях.&nbsp;</div> <div>Заборонені екскурсії, походи, сплави маршрутами біля критичної інфраструктури, військових і стратегічних об'єктів.&nbsp;</div> <div>Туристичні об'єкти відкриті, купатися та засмагати дозволено тільки на тих пляжах, що перевірені та рекомендовані ДСНС.</div> <div>На <strong>Закарпатті </strong>можна ходити в ліси, але деякі маршрути для відвідування закриті. Зокрема, ті, що межують з кордонами інших держав.&nbsp;</div> <div>Для відвідування туристами закриті гора &quot;Піп Іван&quot; та водоспад &quot;Ялинськкий&quot;.</div> <div>Також заборонені польоти на одномоторних літаках.&nbsp; <br></div>В <strong>Івано-Франківській області</strong> дозволено відвідувати гори й ліси. На території курорту Буковель заборонено кататися у лісах на джипах, квадроциклах, багі та мотоциклах.&nbsp;</div> <div>Наявні деякі заборони на території громад, що межують з кордоном.</div> <div>У <strong>Тернопільській області</strong> всі туристичні об’єкти працюють у звичному режимі. Тут дозволено відвідувати ліси.&nbsp;</div> <div>В області напрацьовують нові та вдосконалюють вже наявні маршрути активного пішого та велотуризму.</div> <div>У <strong>Рівненській області</strong> зняли заборону на відвідування лісів на частині території. Заборонено відвідувати північні частини шести територіальних громад: Локницькій, Зарічненській, Висоцькій,&nbsp; Миляцькій, Старосільській, Березівській.</div> <div>У <strong>Хмельницькі області </strong>усі туристичні об’єкти працюють у звичному режимі та відповідно до затверджених графіків. Відвідування лісів не заборонено, втім є певні обмеження: заборонено розведення багать, а також в’їзд до лісів усіх видів транспортних засобів крім велотранспорту.</div> <div>На території <strong>Чернівецької області </strong>всі туристичні обʼєкти працюють у звичному режимі. Рішення про заборону на відвідування лісів немає.&nbsp;</div> Туристичні локації, які знаходяться за 5-ть кілометрів від прикордонної смуги відвідувати можливо тільки з дозволу прикордонників.&nbsp; <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><br></td> </tr> <tr> <td><br></td> </tr> </tbody> </table><br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><br></td> </tr> <tr> <td><br></td> </tr> </tbody> </table><br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><br></td> </tr> <tr> <td><a href=&quot;https://ua.depositphotos.com/home.html&quot; target=&quot;_blank&quot;></a><br></td></tr></tbody></table> Новини України та світу http://izmail.es/article/61040/ 2023-05-26 10:24:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61043/ росія не зможе здобути перемогу у війні проти України. Її плани щодо окупації Донецької та Луганської областей є недосяжними. <div> <div>Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву голови Об'єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі на <a href=&quot;https://www.youtube.com/live/EwO7SAxA1Po?feature=share&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>брифінгу</a>.</div> </div> <div><em>&quot;Будь-яке завершення війни відбувається за столом переговорів. <strong>Але ми розуміємо, що цю війну росія не виграє</strong>. Всі цілі, які ставили перед собою росіяни, розчинилися в повітрі. Можливо, у путіна (російського диктатора володимира путіна - ред.) зараз мета захопити Донецьку і Луганську області, <strong>але ці цілі недосяжні</strong>. А стратегічні цілі україни - звільнити всі свої окуповані території&quot;, </em>- заявив Міллі.</div> <div>Він уточнив, що зараз на території України кількасот тисяч військ рф. Тому досягти деокупації можна, але не в найближчій перспективі.</div> <div>За словами генерала США, битва продовжуватиметься, але у певний момент сторони прийдуть до рішень за столом переговорів. Або все вирішиться на полі бою.</div> <div>При цьому Міллі наголосив, що до настання одного з цих сценаріїв США разом із союзниками продовжать стійко допомагати Україні.</div> <div>Варто зауважити, що кремль постійно змінює свої цілі у війні проти України. Спочатку влада країни-агресора заявляла про &quot;денацифікацію та демілітаризацію&quot; України і мала намір нібито захистити населення східної частини нашої країни.</div> <div><a href=&quot;https://www.rbc.ua/rus/news/putina-vigadali-novu-tsil-viyni-boyatsya-1684231951.html&quot;>Нині ж вони вже хочуть убезпечити території рф від обстрілів</a> та операцій у прикордонних областях, подібних до тієї, яку нещодавно здійснили бійці &quot;Російського добровольчого корпусу&quot; та легіону &quot;Свобода Росії&quot;.</div> <div>При цьому офіційні представники України наполягають, що завершення війни можливе лише за повної деокупації територій.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61043/ 2023-05-26 09:50:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61042/ Самопроголошений &quot;глава&quot; Криму Сергій Аксьонов почав вербувати бійців на півострові, адже не впевнений, що російська армія здатна його &quot;захистити&quot;. <div><div>Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство оборони Британії у <a href=&quot;https://twitter.com/DefenceHQ/status/1661975921455161344?ref_src=twsrc%5Egoogle%7Ctwcamp%5Eserp%7Ctwgr%5Etweet%7Ctwtr%5Etrue&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Twitter</a>.</div></div> <div>У розвідці зазначають, що принаймні протягом останніх 20 років росія зіткнулась зі збільшенням кількості воєнізованих груп зі своїх регулярних збройних сил. Проте ця &quot;парамілітаризація&quot; різко прискорилася після вторгнення росії в Україну і є особливо важливою на Кримському півострові.</div> <div>Повідомляється, що так званий лідер окупованого росією Криму Сергій Аксьонов зіграв важливу роль у створенні кількох місцевих підрозділів, які часто заявляють про приналежність до козацької традиції. Більшість з них отримали певний напівофіційний статус резервних підрозділів регулярної армії.</div> <div><em>&quot;Аксьонов, ймовірно, прагне підвищити свою патріотичну репутацію, вербуючи бійців, але він, напевно, також стурбований здатністю регулярної армії захистити півострів&quot;,</em> - вважають у британській розвідці.</div> <div>Так, основна частина російського гарнізону, 22-й армійський корпус, наразі здебільшого дислокується за межами півострова та зазнає значних втрат.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61042/ 2023-05-26 09:37:59 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61035/ Суб’єкт господарювання має чітко дотримуватись умов, зазначених у дозволі, та не перевищувати обсяги викидів. <div>В Україні підприємства, установи, організації тощо, чия діяльність пов'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря зі стаціонарних джерел, повинні отримати відповідний дозвіл. Така норма передбачена Законом &quot;Про охорону атмосферного повітря&quot;. <br> Про те як отримати такий дозвіл читайте далі. Дозвіл на викиди видається безоплатно на строк не менш як п'ять років. Для його оформлення необхідно звернутися до: Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, якщо суб'єкт господарювання належить до першої групи; <br> управлінь екології та природних ресурсів облдержадміністрацій, Києва та Севастополя – якщо підприємство належить до другої або третьої групи. <br> Дозвіл також має бути погоджено з Держпродспоживслужбою. Підприємства не можуть перевищувати вказаний у дозволі обсяг викидів. <br> Також викиди не повинні перевищувати гранично допустимих нормативів.<br> &nbsp;Суб’єкт господарювання має чітко дотримуватись умов, зазначених у дозволі, та здійснювати заходи зі скорочення викидів та сплачувати екологічний податок з фактичних обсягів викидів Процедура отримання дозволу визначена постановою Кабінету Міністрів від 13 березня 2002 №302 (зі змінами). <br> На період воєнного стану дозволено отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами за декларативним принципом (Постанові Кабміну &quot;Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану&quot;). Отримати дозвіл можна протягом 10 робочих днів, або 15 календарних. <br><em><strong> Для цього необхідно: </strong></em></div> <ul><li><em>оформити заяву; </em></li><li><em>підготувати документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; провести інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів, пилогазоочисного обладнання; </em></li><li><em>провести оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; </em></li><li><em>розробити плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; </em></li><li><em>охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; </em></li><li><em>ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; </em></li><li><em>остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; </em><em>запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; </em></li><li><em> здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; </em></li><li><em> обґрунтувати розміри нормативних санітарно-захисних зон, провести оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їхнього створення; провести оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; підготувати інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства. </em></li></ul><div> Для розроблення документів підприємства можуть залучати установи, організації та заклади, яким Мінекоенерго надає право на розроблення цих документів. <br> У повідомленні про намір отримати дозвіл зазначається адреса місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження. <br><em><strong>На основі наданих документів Міндовкілля або управління екології може видати: </strong></em><br><ul><li> <em>дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; </em></li><li><em>відмову у видачі дозволу.</em></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> <br> <br> </div> <div>&nbsp;</div> Екологія http://izmail.es/article/61035/ 2023-05-25 23:48:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61032/ Начальнику СБУ в Одеській області Віктору Доровському присвоїли військове звання бригадного генерала. Відповідний указ Володимира Зеленського №299/2023 25 травня опублікували на офіційному інтернет-представництві. <br>13 травня 2020 року Віктора Доровського <a href=&quot;https://suspilne.media/33595-prezident-zminiv-ocilnika-sbu-v-odeskij-oblasti/&quot; target=&quot;_blank&quot;>призначили</a> головою СБУ в Одеській області. До цього очолював у цьому ж відомстві відділ боротьби з корупцією та організованою злочинністю. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Регіон http://izmail.es/article/61032/ 2023-05-25 21:44:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61039/ Під час антиурядових мітингів у містах Бєльці, Оргєєв та Комрат проросійська партія «Шор», що діє в Молдові, оголосила, що починає процедуру проведення загальнонаціонального референдуму, щоб визначити «зовнішньополітичний вектор Молдови». <div>У відповідь лідер правлячої партії «Європейська Молдова», президентка Майя Санду провела в Кишиневі масову акцію на підтримку європейської інтеграції, а молдавський Центрвиборчком заявив, що через низку обставин, зазначених у Конституції, скликання референдуму неможливе до кінця року. Сотні тисяч людей підтримали Майю Санду та європейський вибір країни. Проте «улюблена дружина москви», як називають у Молдові партію «Шор», уже оголосила про початок збору підписів, щоб якнайшвидше провести референдум. </div><div> <div>Внутрішньополітична атмосфера в Молдові продовжує розпалюватися. Країна, схоже, поділена на два протиборчі табори, що викликає зрозумілі побоювання, пов'язані з ймовірністю громадянського протистояння, насильства та зростання сепаратизму в регіонах, населених представниками етнічних меншин. </div> <div>Коментуючи для ситуації, що склалася, депутатка парламенту Молдови Ана Раку відзначила активність проросійських сил, які з початком війни в Україні прагнуть дестабілізувати ситуацію в Молдові. </div> <div><em>«Особливо це помітно на півдні, де певні сили – партія «Шор», соціалісти та комуністи – прагнуть організувати протестний рух, щоб викликати в Молдові параліч влади та політичну кризу, – каже депутатка. – Але багатотисячний мітинг на підтримку євроінтеграції, організований 21 травня у Кишиневі Майєю Санду, продемонстрував, що більшість громадян Молдови хочуть бути частиною Європи». </em></div></div> <div><div>На думку Ани Раку, розколу та хаосу в країні не буде. </div> <div>«По-перше, уряд має твердий намір йти євроінтеграційним курсом і не піддасться на провокації опозиції, - сказала вона. – <em>По-друге, незважаючи на допомогу, яку «Шор» отримує ззовні, ця партія не має у молдавському суспільстві значної підтримки. Вона не має достатніх людських ресурсів, щоб дестабілізувати внутрішньополітичну ситуацію.</em><em> Взагалі «Шор» веде подвійну гру та фактично шантажує владу. Її лідера Ілана Шора визнано судом винним у крадіжці з молдавських банків мільярда доларів. Наразі він ховається за кордоном, а його люди всередині країни організовують антиурядові мітинги. Саме так, загрожуючи організацією хаосу в країні, ця людина намагається змусити владу припинити проти неї кримінальне переслідування. Але Ілану Шору у будь-якому разі доведеться сісти до в'язниці за свої злочини. Нещодавно США ввели його ім'я до списку санкцій, так що йому вже недовго гуляти на волі. Як бачите, хоча дії опозиції мають проросійське забарвлення, насправді партія «Шор» має суто кримінальні цілі». </em> </div><div>Говорячи про ситуацію в Гагаузії, що виникла після того, як Кишинів поставив під сумнів легітимність виборів глави автономії, депутатка зазначила, що гагаузи, як інші народи Молдови, хочуть миру та благополуччя. </div></div> <div><div><em>«Так, там є сили, які не згодні з правлячою партією чи з президенткою Санду, – </em>каже Раку. - <em>Але більшості гагаузів немає жодної справи до геополітичних ігор. Вони хочуть жити у безпеці та достатку, які може забезпечити гагаузам лише Європа». </em></div> <div>Ана Раку не виключила можливість проведення референдуму щодо зовнішньополітичного курсу Молдови. </div> <div><em>«Ми прихильники демократичних цінностей, –</em> каже вона, – <em>і не можемо заперечувати право людей на самовираження. Але на політичному рівні питання референдуму однозначно порушено не було. Є лише думка деяких політичних активістів, представників низки політичних структур. Поки що рішення про референдум на високому політичному рівні не прийнято. Що ж до елементів дестабілізації, що існують у Гагаузії, то вони не становлять небезпеки для державності Молдови. Гагаузи можуть вести політичну боротьбу за позиції керівництва автономії — це їхнє конституційне право. Інакше кажучи, політична ситуація у Комраті та інших містах автономії перебуває під контролем і не викликає побоювань. За останні півроку там не було якихось гучних злочинів чи інцидентів із політичним підґрунтям. Безпека в Гагаузії забезпечена так само, як у всій Молдові». </em></div> <div>За словами Ани Раку, серйозною проблемою залишається виведення російського військового контингенту з Придністров'я. </div> <div><em>«Молдова не загрожує мешканцям цього регіону і завжди виступала за мирне врегулювання придністровського конфлікту, –</em> наголосила депутатка. -<em> Тому ми наполягаємо на тому, щоб війська рф були виведені з Придністров'я. Зрештою, Москві доведеться виконати міжнародні резолюції та підписані нею договори, згідно з якими росія зобов'язана зробити це». <br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <em><br></em></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61039/ 2023-05-25 21:29:56 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61029/ У передмісті Бахмута російське командування замінило підрозділи ПВК &quot;Вагнер&quot; на армійські регулярні загони. Про це у Telegram повідомила заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.<div><div>За її словами, у Бахмуті залишаються &quot;вагнерівці&quot;.</div><div>Маляр зазначила, що українські війська контролюють околиці міста у південно-західній частині в районі &quot;Літак&quot;.<br><em>&quot;Епіцентром бойових дій залишається схід.<br>Там ворог здійснює наступ на декількох напрямках - <strong>Авдіівському, Мар‘їнському, Лиманському, Купянському та Бахмутському. </strong><br>На <strong>Авдіівському і Мар‘їнському</strong> - атаки ворога відбиті. Наступальні дії ворога безуспішні. <br>На <strong>Лиманському</strong> ворог минулої доби взяв паузу і наступальні дії не проводив. <br>На <strong>Купянському</strong> тривають зараз бої. Ворог атакує, намагається захопити плацдарм для подальшого просування, несе втрати. <br>На <strong>Бахмутському</strong> напрямку артилерійськими обстрілами ворог намагається зупинити наше просування по флангах. <br>Зараз ворог підтягує додаткові підрозділи на фланги для посилення. <br>У передмісті Бахмута ворог замінив підрозділи Вагнера на армійські регулярні загони. В самому ж місті Бахмут на данний момент залишаються Вагнерівці. <br>Наші війська контролюють околиці міста у південно-західній частині в районі &quot;Літак&quot;, </em>- наголосила Маляр.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> </div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61029/ 2023-05-25 19:37:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61028/ В Україні з 23 червня запрацює Єдиний реєстр зброї, в який буде вноситися вся зброя, яка є на території держави. <div>Про це в інтерв'ю РБК-Україна сказав міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.</div><div><em>&quot;Це база, яка запрацює 23 червня цього року і в цей реєстр буде вноситись вся зброя, яка є на території нашої держави. Тобто кожен громадянин може чітко розуміти, яка зброя у нього є, коли він має її відстріляти, коли принести в дозвільну систему для перевірки і так далі&quot;</em>, - сказав він.</div><div>Міністр зазначив, що українці зможуть дистанційно купувати зброю і не стояти в чергах.</div><div>За словами Клименка, українські правоохоронці обмінюються інформацією з МВС країн Євросоюзу, з Європолом щодо нелегальної зброї, яка є в їхніх базах.</div><div><em>&quot;Також вони контролюють можливе розповсюдження цієї зброї на території ЄС. Вони достатньо щільно з нами співпрацюють стосовно формування Єдиного реєстру зброї&quot;,</em> - сказав він.</div><div>Міністр також наголосив, що зброя, яка потрапила до українців під час широкомасштабного вторгнення рф, вона не є їхньою власністю.</div><div><em>&quot;Ми пропонуємо цю зброю зареєструвати і зберігати до закінчення воєнного стану. В тому числі для того, щоб зустріти ворога, якщо він піде десь на прикордонні території. Після закінчення війни ця зброя має бути здана державі&quot;, </em>- сказав Клименко.</div><div>За його словами, в Україні офіційно зареєстровані 1,2 мільйона одиниць зброї, і продовжують перебувати у своїх власників.</div><div><em>&quot;Звичайно, будуть чітко виписані принципи, як та зброя, яка зараз на руках, і та зброя, яка потрапила до наших громадян під час війни, буде здана до дозвільної системи, або до військових формувань, або як ми будемо її реєструвати з нашими громадянами&quot;, - </em>сказав міністр.</div><div>Клименко наголосив, що &quot;у будь-якому випадку&quot;, має бути контроль за обігом зброї.<em></em></div><div><em>&quot;Ми маємо знати, скільки зброї на руках, в якому вона стані і де вона може бути використана – чи то мисливська зброя, чи то інший вид зброї. Ці правила чіткі, вони мають бути прописані в тих наших законодавчих ініціативах, які ми розробляємо спільно з ОПУ, народними депутатами і Кабміном&quot;,</em> - сказав він.</div><div>Раніше заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко пояснив, що запровадження <a href=&quot;https://suspilne.media/259093-u-mvs-poasnili-dla-cogo-potribnij-edinij-reestr-zbroi/&quot; target=&quot;_blank&quot;>Єдиного реєстру зброї</a> дозволить створити додаткові сервіси для громадян, які або вже є власниками зброї, або бажають ними стати.</div><div><em>&quot;Також він потрібен для суб’єктів господарювання, які реалізують, виготовляють чи ремонтують зброю. Тобто завдання реєстру весь загальний цикл зброї автоматизувати. Щоб всі події, пов’язані з будь-якою одиницею зброї, були чітко зафіксовані. Щоб на будь-якому етапі розуміти, де вона є, що з нею відбувається, хто за це відповідає&quot;,</em> - сказав він.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61028/ 2023-05-25 17:41:05 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61038/ За сприяння Уповноваженого поновили право громадянки на безоплатне забезпечення лікарським засобом. Про&nbsp;це&nbsp;повідомляє&nbsp;прес&nbsp;служба&nbsp;Уповноваженого&nbsp;з прав людини. <br><div>До Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернулася громадянка Т., мешканка Одещини, щодо порушення її права на безоплатну медичну допомогу лікарем міської центральної лікарні.</div> <div>При здійсненні перевірки зазначеної інформації було з’ясовано, що виписка пільгових рецептів на дороговартісний лікарський засіб «Калімін» була призупинена, у зв’язку з відсутністю в закладі охорони здоров’я необхідних нормативних документів, які регулюють оплату пільгових рецептів за рахунок бюджетних коштів.</div> <div>У межах здійснюваного провадження Уповноваженого до Ізмаїльської міської ради було направлено відповідні запити. З одержаної інформації з’ясовано, що забезпечення мешканців міста Ізмаїл лікарськими засобами на пільгових умовах здійснюється за рахунок коштів міського бюджету в межах місцевої програми «Здоров’я Ізмаїла на 2023 рік». Відшкодування аптечним закладам вартості лікарських засобів, які були ними відпущені безоплатно або на пільгових умовах, проводиться з дотриманням вимог та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 №136 «Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію».</div> <div>Також Секретаріат Уповноваженого направив відповідний лист з роз’ясненнями до КНП Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльська міська центральна лікарня».</div> <div>Можливість пільгової видачі лікарського засобу «Калімін» пацієнтам поновлено. Адміністрація закладу охорони здоров’я запросила заявницю для його отримання.</div> <div>Таким чином, за сприяння Уповноваженого право громадянки Т. на одержання лікарського засобу на безоплатній основі поновлене.</div> <div><em><strong>У разі порушення прав звертайтеся до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:</strong></em></div> <ul><li><strong><em>за адресою: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008;</em></strong> </li><li><em><strong>на електронну пошту: <a href=&quot;mailto:hotline@ombudsman.gov.ua&quot;>hotline@ombudsman.gov.ua</a>;</strong></em> </li><li><em><strong>на гарячу лінію: 0 800 501 720</strong></em> </li><li><em><strong>за тел. 044 299 74 08.</strong></em></li></ul><strong> </strong><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Міські новини http://izmail.es/article/61038/ 2023-05-25 17:14:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61036/ У Пенсійному фонді України запустили в роботу механізм добровільних страхових внесків, завдяки якому українці зможуть купувати страховий стаж для майбутньої пенсії або збільшення її розміру. Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Юлія Соколівська. <br><div> <div><div> </div></div></div><div><div> </div></div><div uid=&quot;tdi_96&quot;> <div><em><strong>Цей механізм розрахований на:</strong></em><div> <div> </div> </div> <ul><li><em>людей, які зараз працюють за кордоном, але хотіли б отримувати пенсію в Україні;</em></li><li><em>осіб передпенсійного віку, яким не вистачає стажу для пенсії;</em></li><li><em>працівників із низькими офіційними доходами, які шляхом добровільних внесків можуть збільшити майбутню пенсію.</em></li></ul> <div>Щоб розпочати сплачувати добровільні внески, потрібно укласти договір із Пенсійним фондом за допомогою електронного підпису, Дія. Підписи або GOV.ID системи.</div> <div><em><strong>Після цього кожен може самостійно визначити</strong></em></div> <ul><li><em>тривалість;</em></li><li><em>періодичність;</em></li><li><em>та розмір страхових внесків.</em></li></ul> <div>Суми страхових внесків зараховуються за місяць, коли гроші потрапили на рахунок Пенсійного фонду.</div> <div>Ще один важливий нюанс: для незастрахованих осіб місяць буде віднесено до страхового стажу, а для застрахованих – збільшено зарплату для обчислення пенсії, що дасть змогу отримувати пенсію вищу.</div> <div>Міністерка соціальної політики Оксана Жолнович зазначила, що для того, щоб зарахувати 1 місяць у трудовий стаж, українець має сплатити 22% від мінімальної зарплати. На сьогодні вона становить 6700 гривень. Тобто 1474 гривні. Це мінімальний платіж. Якщо громадянин внесе, наприклад, 800 гривень, то цю суму буде зараховано пропорційно за пів місяця.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> </div></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61036/ 2023-05-25 16:20:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61026/ Про це пацієнтів мають обов’язково попередити. <div><em><strong>Якщо сімейний лікар тимчасово відсутній на робочому місці (лікарняний, відпустка тощо), про це пацієнтів мають обов’язково попередити:</strong></em></div><ul><li><em>повідомленням, яке розміщене &nbsp;безпосередньо в лікарні;</em></li><li><em>або повідомленням на веб</em><em>сторінці закладу;</em></li><li><em>пацієнтів, які вже записані на прийом, можуть індивідуально інформувати в той чи інший спосіб.</em></li></ul><div>Лікар на тимчасовій заміні може надавати всі послуги, що входять до пакета первинної медичної допомоги. А в разі необхідності – сформувати в електронній системі охорони здоров’я медичний висновок про тимчасову непрацездатність.</div><div>Якщо в пацієнта є план лікування, призначений на заміну лікар цього ж закладу може виписати йому електронний рецепт на ліки в рамках програми реімбурсації згідно з планом, який створив лікуючий лікар.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Здоров'я http://izmail.es/article/61026/ 2023-05-25 15:28:36 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61030/ Військові освітні заклади України під час війни сфокусували свої програми на практичних заняттях. <div>Про це на брифінгу сказав директор Департаменту військової освіти і науки Міністерства оборони України Володимир Мірненко.</div><div>За його словами, вступна кампанія до військових навчальних закладів у 2022 році продемонструвала високий патріотизм української молоді. Мірненко додав, що на деякі спеціальності конкурс сягав до 10 чоловік на місце.</div><div>Найбільша кількість молоді хотіла вступити на спеціалізації військових пілотів, також серед найпопулярніших були сфери кібербезпеки, інформаційних технологій, тобто високотехнологічні спеціалізації.</div><div>Директор департаменту наголосив, що від початку повномасштабної війни рф проти України військові виші постійно вносять зміни до освітнього процесу, пристосовуючись до потреб Збройних сил України.</div><div><em>&quot;Постійно вносяться зміни в освітні програми військових вишів. І вони враховують досвід ведення війни. Але я хочу зазначити, що ми перейшли на скорочені освітні програми. Яким чином: ми збільшили термін навчання в день з 6 до 10-12 годин. На тиждень - до 72 годин, і з цих 72 годин 70% - це практичні заняття, саме для відпрацювання практичних навичок на військовій техніці&quot;, </em>- сказав Володимир Мірненко.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61030/ 2023-05-25 14:30:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61027/ Упродовж кількох днів у травні Російський добровольчий корпус виконував завдання у Білгородській області. За словами командира формування з позивним White Rex, рф не готова реагувати на атаки на свою територію. <div>&quot;Вона готова нападати на чужу територію, а захищати свою – не готова&quot;,&nbsp; зазначає командир Російського добровольчого корпусу Денис White Rex. З чоловіком та частиною його бойових побратимів кореспонденти &quot;Суспільного&quot; зустрілися на півночі Сумщини - бійці тоді щойно повернулися з російського прикордоння. Там, за словами Дениса, мають понад 40 кілометрів підконтрольної території. </div><div>Деталі операції Денис розповідає коротко: <em>&quot;У РДК є втрати тільки легкопораненими, в нас два &quot;трьохсотих&quot;. По техніці – в нас трофеї&quot;. У Білгородську область, каже, бійці зайшли через український кордон 22 травня. Серед цілей – відтягнути частину сил російської армії. Діяли разом із іншим підрозділом – легіоном &quot;Свобода Росії&quot;. </em></div><div><em>&quot;Операція ще не завершена. Завершена активна й яскрава фаза. Але є над ким і над чим попрацювати. От вчора попрацювали, наприклад. Будемо продовжувати. Вони думали, що можуть грати в одні ворота. Але в цю гру можна грати удвох. Ми, громадяни Росії, також можемо провести миротворчу операцію на своїй території&quot;, -</em> говорить &quot;Цезар&quot;, представник легіону &quot;Свобода Росії&quot;. </div><div>Того ж дня, 22 травня, розповідає Денис, на КПП &quot;Грайворон&quot; бійці й &quot;затрофеїли&quot; стрілецьку зброю, протидронову пушку та БТР 82-А: &quot;Він на ходу, у гарному стані. Було важко замалювати всі &quot;зетки&quot; на ньому і перемалювати, але ми впоралися.&quot;</div><div>російські ж військові, з якими сталася сутичка і в яких забрали техніку, за словами Дениса, втекли: &quot;Вони кинули в амбарі чотири БТР-и. Один забрали ми, ще один вдалося знищити. Вони побігли. Хоча стояли на рідній землі&quot;.</div><div>У підрозділі Дениса – росіяни, які, за його словами, на момент початку повномасштабної війни або знаходились в Україні, або приїхали спеціально, щоб захищати її від російської агресії. Наймолодшому бійцю – 19, найстаршому – 45. Бажаючі серед цивільних росіян доєднатися до корпусу, каже White Rex, є:<em> &quot;У наш чат-бот пишуть люди: &quot;Я живу в Білгородській області, ви тут надовго, ми готові перетинати кордон, ми за вас, ви – молодці, хлопці. В мене двостволка, я готовий іти за вас воювати. Таких повідомлень – велика кількість&quot;.</em></div><div>Офіційно підрозділ існує із 22 серпня 2022 року, говорить Денис. Дехто з бійців воює з 2014-го. Більшість – взяли в руки зброю рік тому. &quot;Брали участь в різних бойових операціях на території України. В Донецькій області, в Дніпровській, тут, в Миколаївській, на Запоріжжі, по всій країні проїхались&quot;.</div><div>Те, що бойові дії перенесуть на територію росії, планували ще з початку повномасштабної війни, розповідає командир РДК. Серед завдань підрозділу – довести, що битися проти тирана – цілком можливо.</div><div><em>&quot;Влада путіна не безмежна, ФСБ може бити, контролювати, катувати неозброєних. Як тільки вони зустрічаються із повноцінним озброєним спротивом – вони біжать&quot;,&nbsp; </em>- каже Денис White Rex.</div><div>Подальші плани бійців – заходити на нові території рф. Денис додав – про його підрозділ незабаром почують знову, можливо, вже за кілька днів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61027/ 2023-05-25 13:49:32 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61037/ Студенти вишів та профтехучилищ матимуть змогу проходити виробничу та переддипломну практику на підприємствах &quot;Укроборонпрому&quot;. Це передбачає укладений між держконцерном і Міносвіти меморандум про співпрацю. <div><div>Таким чином в Україні хочуть популяризувати професії оборонного сектору серед молоді. А також згодом забезпечити омолодження колективів підприємств й осучаснити виробництво. </div><div>Угода також передбачає розробку освітніх програм за дуальною формою. Вони будуть цілеспрямовані на підготовку спеціалістів згідно з потребами оборонних підприємств та з їх подальшим працевлаштуванням.</div><div>В &quot;Укроборонпромі&quot; також розповіли, що від початку повномасштабного вторгнення практику або стажування на підприємствах держконцерну пройшли близько 2 тисяч студентів. Третину з них там працевлаштували.</div><div>Очільник МОН Оксен Лісовий каже: українська молодь &quot;має безліч ідей та бажання розвиватися в оборонній сфері&quot;.</div><div><em>&quot;Наше завдання – допомогти їм це зробити у найбільш ефективний спосіб: реалізувати себе, свої ідеї та заразом зробити внесок у перемогу&quot;,</em> – наголосив міністр.</div><div>До слова, гендиректор концерну Юрій Гусєв вважає, що український ОПК в майбутньому може стати драйвером економіки.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div><br><br></div> Діти, молодь, освіта http://izmail.es/article/61037/ 2023-05-25 12:51:31 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61034/ Вченим вдалося вперше в історії створити бездротовий цифровий міст між головним і спинним мозком людини. Це перший такий випадок в історії медицини. <div><div></div><div> <div>Швейцарські науковці разом з&nbsp;колегами з інших країн здійснили справжній прорив - вони повернули мобільність людині, яка внаслідок травми втратила здатність рухатися. Дослідники зуміли обійти пошкоджені нервові тканини у&nbsp;спинному мозку, створивши бездротовий цифровий міст між головним і спинним мозком нижче травмованої ділянки. Не&nbsp;обійшлося і без штучного інтелекту - алгоритм зчитував думки учасника експерименту, який уявляв, що&nbsp;може рухатися. Свою роботу вчені <a href=&quot;https://www.nature.com/articles/s41586-023-06094-5&quot; link=&quot;external&quot; rel=&quot;nofollow external noopener noreferrer&quot;>описати</a> у&nbsp;фаховому журналі Nature.</div> <div>Допомогу було надано 38-річному чоловікові, який десять років тому пошкодив шийний відділ хребта внаслідок падіння з&nbsp;велосипеда. Науковці пояснили - раніше він брав участь у&nbsp;програмі допомоги реабілітації людей із травмами хребта. Зокрема, до&nbsp;чоловіка застосовували процедуру епідуральної стимуляції спинного мозку, коли у&nbsp;хребет встановлюється імплантат з&nbsp;електродами, а під шкіру вшивається стимулятор. Така платформа створює імпульси у відповідних зонах спинного мозку і змушує м’язи кінцівок працювати. Як&nbsp;наслідок - людина має здатність пересуватися, щоправда, з&nbsp;обмеженими можливостями.</div> <div>Оскільки у&nbsp;пацієнта залишилися електроди у&nbsp;хребті (на&nbsp;спинному мозку), вчені вирішили подавати на&nbsp;них керівний сигнал із головного мозку. Для цього дослідники створили цифровий бездротовий міст, оскільки нервова тканина між спинним і головним мозком була розірвана внаслідок травми. Для зчитування сигналів з&nbsp;головного мозку в&nbsp;череп пацієнтові імплантували датчики з&nbsp;електродами. Блок управління електродами отримував зовнішнє індуктивне бездротове живлення на&nbsp;частоті 13,56 МГц, а&nbsp;зчитана мозкова активність передавалася іншою антеною - на&nbsp;частоті 405 МГц. Дані приймалися і розшифровувалися приймальним пристроєм (ймовірно, ноутбуком), який пацієнт мав постійно носити в&nbsp;рюкзаку за&nbsp;спиною.</div> <div><img src=&quot;https://noworries.news/wp-content/uploads/2023/05/bsidiagram.webp&quot; width=&quot;642&quot; height=&quot;532&quot;></div> <div>Спочатку вчені навчили ШІ розпізнавати активність головного мозку у відповідь на&nbsp;команди здійснювати ті чи інші рухи ногами. Пізніше алгоритм навчився розпізнавати бажання пацієнта рухати кінцівками з&nbsp;сигналами, які за&nbsp;допомогою цифрового моста передавалися до&nbsp;спинного мозку і далі до м’язів ніг.</div> <div>У&nbsp;результаті навчання цифровий інтерфейс допоміг пацієнтові ходити на рівній поверхні та&nbsp;утримувати баланс тіла із милицями. Платформа працювала добре також й&nbsp;у&nbsp;домашніх умовах, а&nbsp;не&nbsp;лише під наглядом лікарів. Ба більше, частина шляхів нейронів у&nbsp;головному мозку змогла перебудуватися, і пацієнт міг здійснювати певні дії навіть без штучної стимуляції.</div> <div><img src=&quot;https://noworries.news/wp-content/uploads/2023/05/manwalking.webp&quot; style=&quot;width:642px;height:259px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;415&quot;></div> <div>Колись, зазначають дослідники, подібні технології зможуть повернути до&nbsp;активного життя людей із травмами хребта&nbsp;— якщо це&nbsp;працює на&nbsp;одному пацієнті, то&nbsp;може бути повторено з іншими.</div> </div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div><div>&nbsp; <br><br></div> <br></div> Здоров'я http://izmail.es/article/61034/ 2023-05-25 11:27:28 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61031/ Одещина отримала карети швидкої допомоги та пожежний автомобіль з США. Про це повідомив голова Одеської обласної ради Григорій Діденко. <br><div>Три автівки відправлять військовим підрозділам та цивільним шпиталям. Пожежний автомобіль передадуть добровольчій пожежній бригаді при ДСНС в Одеській області.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; alt=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; title=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/9d9cfd97892b16cc.jpg&quot; style=&quot;width: 600px; height: 392px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;></div></div></div><br><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; alt=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; title=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/88aea00216fcc42b.jpg&quot; style=&quot;width: 600px; height: 392px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;></div></div></div><br><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; alt=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; title=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/92da8bb953607ce7.jpg&quot; style=&quot;width: 600px; height: 392px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;></div></div></div><br><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; alt=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; title=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/789184e05011116b.jpg&quot; style=&quot;width: 600px; height: 392px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;></div></div></div><br><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; alt=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; title=&quot;Одещина отримала чотири автівки з США&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/2d5be6340789dffe.jpg&quot; style=&quot;width: 600px; height: 392px; vertical-align: baseline;&quot; height=&quot;17&quot;><br><em>Фото: Григорій Діденко <br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div><div><br></div></div></div> Регіон http://izmail.es/article/61031/ 2023-05-25 10:31:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61033/ Британська розвідка оцінила одну з російських інформаційних операцій у Чорному морі, заявивши, що такі дії збільшують ризик морських аварій. <div>Про це, як пише ЄП, йдеться у розвідувальному огляді британського Міноборони.</div> <div>Аналіз Geollect вказує на те, що з 14 травня 2023 року дані автоматичної ідентифікаційної системи (АІС) комерційних суден були дистанційно підроблені, щоб створити у Чорному морі зображення 65-кілометрового символу &quot;Z&quot;, який рф використовує для пропаганди своєї агресивної війни.</div> <div>АІС використовується для відстеження суден, у тому числі для забезпечення їхньої безпеки. Сліди, з яких складається зображення, вказують на швидкість судна до 102 вузлів (188 км/год), що додатково підтверджує підробку даних.</div> <div><em>&quot;Проросійські суб'єкти, ймовірно, провели підробку як інформаційну операцію, можливо, з метою підтримати моральний дух росіян напередодні очікуваного контрнаступу з боку України&quot;, </em>– йдеться в огляді.</div> <div>У Міноборони Британії зазначають, що підробка АІС збільшує ризик морських аварій.</div> <div>Втім, зазначають у відомстві, незважаючи на віртуальні інформаційні операції росії в Чорному морі, фізично її флот залишається вразливим. Зокрема, розвідники звертають увагу на те, що 24 травня 2023 року, ймовірно, був атакований розвідувальний корабель &quot;Іван Хурс&quot;.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61033/ 2023-05-25 09:53:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61025/ Битва за Бахмут розгорнулась з новою силою, але дещо принципово змінилось. Тепер Сили оборони і безпеки України наступають на підступах до міста, й то успішно – про це повідомляють представники військово-політичного керівництва України та підтверджують на Заході. <div>В росії ж заявили про нібито повне захоплення Бахмуту, що спростувало Міноборони України і президент Володимир Зеленський. То що відбувається на Бахмутському напрямку, що це все означає і чого чекати далі – розібрались і коротко відповідають на ключові питання Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода). </div> <div><em>Матеріал зроблено на основі офіційних заяв представників ЗСУ, Міноборони України, ГУР МО України, Офісу президента, президента України Володимира Зеленського, Пентагону, оглядів Інституту вивчення війни (ISW), звітів британської розвідки, статей західних ЗМІ, аналітики DeepState, свідчень українських військових та оцінок військових експертів, озвучених журналістам <a href=&quot;https://www.youtube.com/playlist?list=PLRVLFiynwHmGJVXK7f82zMVyw9X7FLHVQ&quot; target=&quot;_blank&quot;>телепроєкту Донбас Реалії</a> та в ефірі <a href=&quot;https://www.youtube.com/playlist?list=PLRVLFiynwHmHOVy7iynAcgcgRG2JDcJA4&quot; target=&quot;_blank&quot;>Радіо Донбас Реалії</a> від початку травня 2023 року.</em></div> <div> </div> <div><em><strong>Що змінилося на Бахмутському напрямку?</strong></em></div> <div>Битва за Бахмут триває вже понад дев’ять місяців – саме таку тривалість називають українські воєначальники. Весь цей час війська рф, в авангарді яких був ПВК «Вагнер» євгенія пригожина, поступово просувалися на напрямку до міста і згодом вже в ньому.</div> <div>На початку травня з’явились повідомлення, що росія «призначила» чергову дату захоплення Бахмуту – 9 травня, важливого у путінській росії свята «День перемоги». Проте агресору не вдалося це здійснити, понад те – того ж дня пригожин заявив, що ЗСУ «рвуть фланги» на Бахмутському напрямку і найближчим часом розпочнуть контрнаступ.</div> <div>У Міноборони про просування українських захисників біля міста офіційно повідомили 12 травня. Цього ж дня Міноборони рф <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-minoborony-rosii-vidhid-bilia-bakhmuta/32409137.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>визнало</a> відхід своїх військ із позицій на північ від Бахмуту. Також успіхи ЗСУ <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-bakhmut-viyna-rozvidka-brytaniyi-vahner/32413662.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>підтвердили</a> у британській розвідці і <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-isw-ukrainski-syly-bahmut/32410002.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>зауважили</a> в американському Інституті вивчення війни (ISW).</div> <div><em><strong>То що відбувається на флангах? </strong></em></div> <div>Фланги у випадку битви за Бахмут – це підступи до міста. У заявах Міноборони, ЗСУ та західних аналітиків вказуються західний, південно-західний, південний, північний та північно-західний напрямки від міста. Це означає, що українськи сили саме з цих сторін продавлюють російську оборону біля Бахмуту.</div> <div>У повідомленнях Міноборони та ЗСУ йдеться про просування на відстань в середньому від кількох сотень метрів до кількох кілометрів на добу. І про звільнення щонайменше 20 квадратних кілометрів. Це також підтверджують аналітики проєкту DeepState (актуальну карту можна подивитись за <a href=&quot;https://deepstatemap.live/#11/48.5963/37.8706&quot; target=&quot;_blank&quot;>посиланням</a>). 21 травня командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник <strong>Олександр Сирський</strong> <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-syrskyi-bakhmut/32421305.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомив</a>, що українські військові «фактично наближаються» до взяття Бахмута в тактичне оточення.</div> <div><em><strong>Яка ситуація у Бахмуті?</strong></em></div> <div>Ситуацію у самому Бахмуті українська сторона у своїх заявах оцінює як важку, але контрольовану. 20 травня пригожин, а наступного дня і Міноборони рф, оголосили нібито повне захоплення Бахмуту. Проте військово-політичне керівництво України, включно з Зеленським, це спростувало.</div> <div>Виходячи з наявних свідчень військових, фото та відео з міста, агресор не має повного контролю над містом, українські підрозділи ще утримують невелику площу міста. Як <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-bakhmut-uspikhy-flanhy-syrskyy/32423759.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомила</a> 23 травня заступниця міністра оборони <strong>Ганна Маляр</strong>, в Бахмуті бої зменшились, військові РФ продовжує зачистку районів, взятих ним під контроль. ЗСУ ж, зазначила вона, контролюють південно-західну околицю міста в районі «Літак».</div> <div><em><strong>Що все це означає? </strong></em></div> <div>Те, що відбувається на Бахмутському напрямку – є оборонною операцією Сил оборони і безпеки України, в рамках якої ближче до середини травня вони почали вести наступальні дії. Це означає, що на цьому напрямку ЗСУ перехоплює стратегічну ініціативу. А той, хто володіє ініціативою, і визначає, де і коли активізуються бої.</div> <div>Заступниця міністра оборони <strong>Ганна Маляр</strong> у коментарі 22 травня <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-bakhumut-minoborony-sytuatsiya/32422354.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>зазначила</a> – за рахунок того, що українські війська зайняли панівні висоти на флангах на півночі і півдні від міста, чим «дуже ускладнили ворогу перебування в місті». Тобто ЗСУ відтісняють війська агресора і займають вигідні позиції для боїв.</div> <div><em><strong>Чого чекати далі?</strong></em></div> <div>Враховуючи заяву Сирського про наближення до тактичного оточення міста, на російські війська може очікувати, власне, те саме оточення міста з силами агресора в ньому – яке вони нібито вже повністю захопили.</div> <div>Крім того, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк в інтерв’ю німецькому виданню Bild прямо <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-podolyak-kontrnastup-bakhmut-zvilnennya-viyna/32411225.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>заявив</a>, що Україна перехопила ініціативу і що звільнення Бахмуту стане лише «прелюдією» до контрнаступу ЗСУ. Більше деталей він не навів.</div> <div>Як зазначали неодноразово експерти, командування ЗСУ вміє дивувати. Вже як канонічний вони наводять приклад осіннього контрнаступу, який і в Україні, і в усьому світі очікували у Херсонській області, а він відбувся – і успішно – в Харківській. Не кажучи про те, що Україні вдалося вистояти і протягом року повертати захоплені росією землі, маючи в рази менші ресурси.</div> <div><em><strong>Що варто розуміти, читаючи новини про Бахмут? </strong></em></div> <div>Бахмуту довелось стати новою «Чорнобаївкою» для росії і через її агресію. За твердженнями українських воєначальників – аби не дати силам рф активізувати дії на інших напрямках.</div> <div><em>«Оборона Бахмута як міста свою задачу повністю виконала – це концентрація сил ворога, потрібно було виграти час, щоб здійснювати інші дії. Також була задача знищувати ворога. Тому все йде за планом»</em>, – <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-bakhumut-minoborony-sytuatsiya/32422354.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>констатувала</a> Маляр 21 травня.</div> <div>росія інформацію про свої втрати як у Бахмуті, так і загалом на війні приховує. Проте, згідно з <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-bakhmut-rosiya-bayden-vtraty-viyna/32421269.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>озвученими</a> президентом США Джо Байденом даними, росія втратила близько 100 тисяч своїх військових вбитими і пораненими , намагаючись захопити Бахмут. У ГУР МО України з цими цифрами <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-bakhmut-vtraty-rosiyi-yusov-rozvidka-viyna/32422762.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>погодились</a>.</div> <div>Захоплення або ні Бахмута як таке – це питання кількох сотень метрів, і, що принципово, не має ніякого значення. Крім того, рахувати ці метри означає створювати додатковий тиск на військових, створюючи уявлення, що для суспільства вони критично важливі і їх треба тримати за будь-яку ціну. Проте дійсно важлива конфігурація фронту в цілому, а не адміністративна межа знищеного вщент росією міста.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61025/ 2023-05-25 09:32:09 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61022/ Чи залишається українська армія в Бахмуті, чи справді готується оточення російських угруповань там, які мотиви переслідує пригожин останніми заявами про &quot;взяття міста&quot; і вивід військ. <div><div>Цими вихідними ватажок &quot;вагнерівців&quot; євгеній&nbsp; пригожин заявив, що його війська нібито повністю захопили Бахмут. Він також сказав, що з 25 травня виводить своїх найманців на відпочинок після &quot;224 днів&quot; важких боїв, які вони вели за це місто.&nbsp;Деякі іноземні журналісти, неправильно зрозумівши&nbsp;<a href=&quot;https://www.rbc.ua/rus/news/nichogo-zalishilos-zelenskiy-zayaviv-vtratu-1684651212.html&quot;>слова Володимира Зеленського</a>, теж повідомили, що нібито він визнав втрату Бахмута. Згодом і він, і представники військового командування це заперечили.&nbsp;Про те, що зараз відбувається всередині та довкола Бахмута, і чим пояснюються заяви пригожина – в інтерв'ю РБК-Україна розповів <em><strong>речник Східного угруповання військ ЗСУ полковник Сергій Череватий.</strong></em> </div><div><em><strong>– На вихідних в інформаційному полі була плутанина щодо заяв про Бахмут. пригожин сказав, що вони нібито зайняли останню багатоповерхівку на південному заході міста. Що взагалі зараз там відбувається? І чи контролюємо ми зараз якусь територію у самому місті?</strong></em></div><div>– Так, ми тримаємо низку будівель. І в нас ще є там фортифікаційні споруди, окопи, опорні пункти, зокрема і в південно-західній частині міста. У неділю Сили спеціальних операцій та прикордонники публікували відео з самого Бахмута.&nbsp;Мотиви заяви пригожина не складно зрозуміти, якщо подивитись наші попередні аналізи. Ми казали, що у &quot;вагнерівців&quot; дуже великі втрати і закінчується особовий склад, на відміну від боєприпасів. У них немає снарядного голоду – у них серйозні проблеми з людьми. Поповнювати немає звідки, втрати величезні.&nbsp;Відтак, щоб, напевно, зберегти залишки свого особового складу та репутації, йому нічого не залишається, крім того, щоби придумати таку спеціальну інформаційну операцію: мовляв, я вже переміг і йду, а далі хай розбирається регулярна армія, яку він сам же критикує і каже, що вона ні на що не здатна. Ось така країна сюрреалізму.&nbsp;Найцікавіше, що потім його привітав путін. Тобто він, по суті, вітає ватажка терористичного угруповання, яке поза всіма законами російської федерації. Це просто ознака повної деградації цієї держави. І тим самим він підкреслює, що лише &quot;вагнерівці&quot; за останні багато місяців виявилися боєздатними. Фактично, крім них під час цього фейкового великого наступу більше ніхто з російських військ нормально не воював.</div><div><em><strong>– Чи можете ви оцінити в відсотковому співвідношенні – скільки території міста ми контролюємо? Це один, два відсотки, п'ять?</strong></em></div><div>– Детально сказати не можу. Це невеликий плацдарм, який ми утримуємо для недопущення повного взяття росіянами міста. І туди є можливість доставляти боєприпаси та все необхідне для оборони.</div><div><em><strong>– Це район &quot;Літака&quot;?</strong></em></div><div>– Так, це район &quot;Літака&quot;.</div><div><em><strong>– Чи правильно я розумію, що в самому місті воюють &quot;вагнерівці&quot;, а російська регулярна армія знаходиться в районі Бахмута – на флангах?</strong></em></div><div>– Здебільшого на флангах. Коли вони почали сипатися, туди підтягували і 72-гу бригаду збройних сил рф, і десантні підрозділи. Але і в самому місті також знаходяться інші підрозділи. Вони там понесли великі втрати і тому потрібно було доукомплектовувати за рахунок інших підрозділів.</div><div><em><strong>– Яка зараз ситуація на флангах? Були заяви, що ми там просуваємось.</strong></em></div><div>– Так.</div><div><em><strong>– Які переваги дають нам ті позиції, що ми вже зараз зайняли?</strong></em></div><div>– Ми, на відміну від них, не придумуємо якісь легенди, що це великий наступ тощо. Це проходить в рамках успішної оборонної операції на Бахмутському напрямку. Чому вона успішна? Тому що ми досягли головних цілей. Ми не дали їм прорватися, поламати наші бойові порядки, знищити наше угруповання, що там воює, оточити його. І крім того, ми нанесли їм колосальні втрати.&nbsp;Генерал Сирський сповідує принцип активної оборони. У нас там немає переваги ні в чисельності особового складу, ні в техніці. Але де є можливість, де завдяки своїй зібраності, правильній тактичній побудові, використанню комбінованої західної та радянської зброї ми проводимо контратаки і рухаємося. Протягом тижня нам вдалося просуватися від 150 до 2 кілометрів на добу. За останню добу (<em>розмова була 22 травня, - ред.</em>) на різних ділянках ми просунулися від 250 до 400 метрів. Це небагато. Але це дозволяє нам зайняти панівні висоти, щоб краще наносити ураження по угрупованню ворога в Бахмуті.</div><div><em><strong>– В останні дні були з нашої сторони заяви, що українські війська взяли Бахмут у напівоточення, що ми наближаємося до взяття міста в тактичне оточення. Чи можете пояснити, що мається на увазі, бо принаймні на тих картах, що є у відкритому доступі, цього не видно?</strong></em></div><div>– Насправді, це сказано трохи з елементом проекції. Більш точно сказати, як говорив командувач, генерал Сирський, що ми саме наближаємося до тактичного оточення цього населеного пункта. Адже в нього є найбільш детальна оцінка, він знає сили ворога, його слабкі місця.&nbsp;Тактика ворога дуже екстенсивна, він завалює нас тими тактичними групами. Для них це призводить до дуже великих втрат. До того ж саме місто вони фактично зруйнували. Воно їм уже не може слугувати великим опорним пунктом для побудови там ешелонованої оборони. Якщо вони будуть оточені з флангів, то будуть постійно накриватися потужним артилерійським вогнем, не матимуть де від нього сховатися і не матимуть можливості підтягувати резерви. Тому якщо збережеться така ж тактична обстановка, яка є в районі Бахмута зараз – це фактично призведе до того, про що сказав командувач.</div><div><em><strong>– Це за умови подальшого просування на флангах, правильно розумію?</strong></em></div><div>– Так. Плюс, у нас завжди можуть бути для них тактичні несподіванки.</div><div><em><strong>– Зустрічала протилежну інформацію на рівні соцмереж щодо трьох ділянок. Це Кліщіївка, район Берхівського водосховища та Сакко і Ванцетті. Під чиїм контролем зараз ці локації?</strong></em></div><div>– Один із напрямків, де ми рухаємося успішно – це якраз в напрямку Кліщіївки. Ми її ще не зайняли, але рухаємося в її напрямку. У районі Берхівського водосховища теж є просування.</div><div><em><strong>– Ми вже кілька місяців чуємо розмови про велику наступальну операцію, яку готує українська армія. Ці контратаки в районі Бахмута є якимось її елементом, частиною, початком тощо?</strong></em></div><div>– Можна сказати, що це є елементом у великому стратегічному задумі. Одне з наших головних завдань – це вимотування та обезкровлення противника, максимально вибити його бойових потенціал, знищити якомога більше особового складу та техніки. Тому що наступальний бій найважчий у сенсі втрат. І коли наші заготовлені резерви, які зараз навчаються за кордоном, в Україні, прийдуть і їм доведеться вести потужні наступальні бої, щоби викинути ворога, то одна річ, коли тебе зустрічає противник повністю озброєний, морально готовий. І інша річ – коли він побитий, пошматований, деморалізований.&nbsp;Головний подвиг наших героїв Бахмута – це те, що вони, по суті, знищили &quot;Вагнера&quot; – одне з найбоєздатніших підрозділів росіян, і загалом вимотали все вороже угруповання дуже великою ціною. Наші втрати на порядки менші ніж у них, але вони і на порядок цінніші для нас, ніж для них. Якраз ця заява пригожина, що з 25 травня він виводить війська – це доказ поразки і латентної капітуляції.</div><div><em><strong>– Як ви вважаєте, пригожин справді виведе &quot;вагнерівців&quot; з 25 травня і чи є у росії кого на їхнє місце послати? Бо коли попередній раз вони говорили про те, що на їхнє місце прийдуть підрозділи &quot;Ахмат&quot; – ну така собі заміна.</strong></em></div><div>– &quot;Вагнерівці&quot; однозначно потужніші &quot;Ахмата&quot;. Не тому, що вони великі воїни, хоча там і були більш підготовлені підрозділи. А тому, що вони досягали результат кривавою дисципліною та насиллям. А у чеченців яка може бути мотивація? Їх росія і без того пошматувала. Вона їм принесли стільки втрат, щоб за неї ще ложити життя? До того ж вони, як правило, виконували ролі &quot;поліцаїв&quot; на окупованих територій. Тому ця тема швидко померла, і зараз я вважаю таку заміну малоймовірною.&nbsp;Але ви правильно поставили питання. Я думаю, що пригожин неймовірно хоче звідти піти. Він хоче зберегти залишки свого особового складу і репутації. Адже він розуміє, що далі на них там чекає кривавий розгром. пригожин – не військовий, він просто авантюристичний бізнесмен. Але він бачив, що генерал Сирський влаштував на Харківщині, коли регулярна армія просто тікала куди бачить. І він усвідомлює, що командувач може організувати далі для &quot;вагнерівців&quot;. пригожин чудово розуміє, що рано чи пізно (найімовірніше – рано) його просто розіб'ють вщент. Тому, на мою думку, цим страхом та розумінням своїх перспектив і продиктована його заява.</div><div><em><strong>– Поправте мене, якщо я неправильно зрозуміла. пригожин побачив рух наших військ на флангах і, будучи не цілковитим дурнем, він зрозумів, чим це загрожує будь-якому російському угрупованню, що буде далі в Бахмуті – її оточать, витіснять або винищать. Тому він порахував, що краще зараз на цій &quot;переможній ноті&quot; сказати &quot;далі ви самі&quot;.</strong></em></div><div>– Він не великий воєначальник, але загалом не дурна людина. І його радники серед силовиків щодня звітують про втрати та дають якісь розвіддані. Він правильно склав два фактори. Наприклад, за минулу доби в них 120 вбитих та 144 поранених, тобто рота вбитих і рота поранених – це дуже багато. Тому він розуміє, що час уже тікає і залишки його головного капіталу – ПВК, завдяки якій він хотів здобути якусь політичну суб'єктність – вичерпуються. Усі його &quot;фріковські&quot; заяви протягом останніх місяців – це якраз результат його розуміння, що &quot;Вагнер&quot; закінчується.&nbsp;У нас з ним десь півтора місяця тому відбулася заочна дискусія. Я сказав, якщо збережеться тенденція таких втрат і йому не відновлять можливість вербування у в'язницях – то Бахмут стане останнім рубежем &quot;Вагнера&quot;. Після цього він зняв на окраїнах Бахмута біля їхнього танка Т-34 відео, в якому назвав мене &quot;генерал Череватий&quot; і сказав, що я все кажу не так.&nbsp;А буквально через місяць він сам почав кричати про їхні втрати і про те, що їм не дають снарядів, хоча це була брехня. Тоді він ще казав, що з 10 травня виведе свої війська. Тобто він шукав будь-який привід, щоби покинути позиції. І тепер ним був придуманий такий благородний привід: &quot;ми перемогли і йдемо на високій ноті, а ви далі продовжуйте нашу справу&quot;.</div><div><em><strong>– Він хоче зберегти особовий склад, щоби брати участь у більш вигідних операціях за межами України?</strong></em></div><div>– Частина його доходу – це якраз операції в країнах, де є локальні конфлікти і де є можливості заробляти на нафті, газі, алмазах. Але у нього є і важливіша мета. Чимало аналітиків каже, що росія наближається до великої смути. І кожна солідна людина там прагне створити свою ПВК. У нього вона вже є і в нього вона поки що найпотужніша, навіть попри ті втрати, що їм нанесли. Якщо йому вдасться зараз втекти з Бахмута, то в нього будуть найсильніші бойовики. Зараз їх можна прирівняти до армії середньостатистичної армій країн Центральної чи Східної Європи. Тому йому хочеться зберегти один із найпотужніших своїх активів, який допоможе йому відстояти свій бізнес, життя і майбутнє.</div><div><em><strong>– Як ви вважаєте, чи дадуть пригожину все-таки вивести війська з Бахмута з 25 травня?</strong></em></div><div>– Думаю, будуть докладатися всі зусилля (<em>з боку російського керівництва, – ред.</em>), щоби він це не зміг зробити. Мій прогноз такий.</div><div><em><strong>– Скільки російських військ воює в районі Бахмута і які в них втрати?</strong></em></div><div>– У районі Бахмута воює понад 40 тисяч російських військ, у них приблизно 250 танків, до 300 артилерійських гармат і до 150 РСЗВ. Що стосується втрат, учора Джо Байден сказав про приблизно 100 тисяч пораненими та вбитими. Перед тим контрадмірал Джон Кірбі теж казав про 100 тисяч, з яких, за його словами, 20 тисяч точно летальні жертви. Наш міністр оборони Олексій Резніков називав втрати в 70 тисяч, але, можливо, він говорив про меншу ділянку. Всі ці цифри абсолютно релевантні з огляду на їхні щоденні втрати.</div><div><em><strong>– Щоденні втрати, наскільки я розумію – це понад 100 вбитими і стільки ж – пораненими?</strong></em></div><div>– Так. Цифра за останню добу – 120 вбитих та 144 поранених – це якраз середньостатистичний показник. Йдеться про Бахмут та околиці.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61022/ 2023-05-24 23:47:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61021/ У зв'язку з воєнним станом в Україні законодавство не передбачає скасування нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Таке нарахування є правомірним, тому позичальник повинен сплачувати суму кредиту та нараховані відсотки. <div><p>Про це повідомляє&nbsp;РБК-Україна&nbsp;з посиланням на прес&nbsp;службу&nbsp;Офісу омбудсмана.<br>Водночас, протягом періоду дії воєнного стану, у випадку прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, не можуть застосовуватись штрафні санкції.<br><em><strong>Особливості виконання зобов'язань за кредитом в умовах воєнного стану такі:</strong></em></p></div><div><ul><li><em>За прострочення зобов'язань за кредитом не нараховуються штрафні санкції, включаючи штрафи, пені та інші платежі, передбачені кредитним договором.</em></li><li><em>Кредитор не має права збільшити процентну ставку за користування кредитом у разі невиконання зобов'язань. Це правило діє за винятком випадків, коли договір передбачає зміну процентної ставки.</em></li><li><em>Всі штрафи, пені та інші платежі, передбачені договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов'язань, нараховані з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню.</em></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61021/ 2023-05-24 21:29:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61019/ Китайські вчені створили два нові штами кишкової палички, які здатні заражати пухлинні клітини, але при цьому не завдають шкоди здоровим. Бактерії вже успішно випробували на лабораторних тваринах. <div><em><strong>Перспективи застосування бактерій</strong></em></div><div>Деякі бактерії від природи здатні заражати та знищувати пухлинні клітини. Це робить їх дуже перспективними помічниками у боротьбі з онкологічними захворюваннями.</div><div>Проте така терапія залишається справою майбутнього: вченим досі не вдається подолати деякі важливі обмеження, пов'язані з використанням бактерій. Зокрема, зберігається небезпека, що мікроби почнуть атакувати здорові клітини і так ослабленого організму.</div><div><em><strong>Нове дослідження бактерій</strong></em></div><div>Важливий крок на шляху застосування бактерій у боротьбі з раком зробили китайські біологи з Медичної школи&nbsp;<a href=&quot;https://en.szu.edu.cn/&quot; rel=&quot;nofollow noopener&quot; target=&quot;_blank&quot;>Шеньчженьського університету</a>. Їм вдалося отримати два ефективні і досить безпечні штами кишкової палички (Escherichia coli) і успішно випробувати їх на тваринах.</div><div>Перший штам E. coli mp105 сконструйований таким чином, щоб атакувати різні види раку, але він не здатний виживати в організмі. Цей штам вводиться внутрішньовенно і атакує ракові клітини, включаючи асоційовані з пухлиною макрофаги – імунні клітини, які під дією сигнальних речовин, що виділяються пухлиною, перестають виконувати свою природну функцію і натомість захищають її саму. Виконавши цю роботу, вже за кілька годин бактерії mp105 гинуть.</div><div>Другий штам, m6001, живе довше, проте його безпека для людини забезпечується іншим механізмом. Ці бактерії чутливі до глюкози, але їхня реакція на цукор протилежна звичайній. Замість того, щоб рухатися до області з підвищеною концентрацією глюкози, m6001 намагаються її уникати. Ракові клітини споживають глюкозу виключно швидко, тому її вміст у пухлини істотно нижчий, ніж у здорових тканинах, і m6001 накопичуються в ній, руйнуючи її клітини.</div><div><em><strong>Ефективність нового лікування</strong></em></div><div>Вчені перевірили обидва штами на лабораторних мишах, показавши, що вони дійсно пригнічують пухлину. Але особливо результативні штами виявилися при спільному застосуванні: клітини mp105, що вводяться внутрішньовенно, справляють систематичну дію, а m6001, які накопичуються локально, руйнують щільні пухлини. Помітних побічних ефектів для решти організму дослідники не виявили.</div><div>Це лише перше випробування та перший крок, проте він дозволяє сподіватися на появу нової терапії у лікуванні онкологічних захворювань.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/61019/ 2023-05-24 19:40:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61020/ Авторська публікація Андрія Павляшика. Ця війна триває уже дев’ять століть. І розпочалась вона тоді, коли один з нащадків великих князів київських вщент спалив і пограбував столицю своїх предків. Ішли віки, змінювались назви цієї держави. У різний час вона використовувала різні методи і різні імена. Моїх предків вона називала гайдамаками, малоросами, мазепинцями і петлюрівцями. Проте незмінними залишались її цілі: підпорядкувати мою землю, позбавити мій народ самоідентифікації.&nbsp;<br><em>Як же виникла росія і чому ми з ними не братні народи?</em><em>&nbsp;У цій серії статей автор спробує прослідкувати історію наших взаємовідносин.&nbsp;</em><span style=&quot;font-style:italic&quot;>Увага! Вживаючи термін «росія», автор матиме на увазі всі державні утворення, які існували протягом століть в московських землях.<br></span><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/1-17__6272a67ad0d1d.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;0&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-1-17__6272a67ad0d1d.webp&quot; alt=&quot;Червоним квадратом вказане місце, де почала в свій час формуватися росія&quot; title=&quot;Червоним квадратом вказане місце, де почала в свій час формуватися росія&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Червоним квадратом вказане місце, де почала в свій час формуватися росія</div></div><div>Майже дев’ять століть тому, в березні 1169 року, князь<strong>&nbsp;Андрій Боголюбський</strong>&nbsp;вщент зруйнував&nbsp;<strong>Київ</strong>. Цей погром знаменував втрату єдності колись цілої держави – Русі. На її землях виникли нові князівства, серед яких одними з найактивніших були Володимиро-Суздальське і Волинське.&nbsp;</div><div></div><p style=&quot;display:inline !important&quot;>Першим керував Боголюбський і саме воно стало основою майбутньої росії. В другому осіли закляті суперники цього «першого великороса» – князі&nbsp;<strong>Ізяславичі</strong>.</p><div>На відміну від інших правителів, які прагнули отримати титул Великого князя Київського, правитель Залісся (а так тоді називали росію) назвав себе «вєлікім князєм владімірскім» і почав будувати нову державу. Так, тут прийдешнє слов’янське населення змішалось з місцевими фіно-угорськими племенами меря, чудь і весь.&nbsp;</div><div>Та й сам Боголюбський був сином половецької ханші – представниці сусіднього степового східного племені. Проте інтерес до Києва у нього нікуди не зник. Як і у його нащадків.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/REKONSTRUKTSIYA-OBLICHCHYA__6272a6f25c86b.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;1&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-REKONSTRUKTSIYA-OBLICHCHYA__6272a6f25c86b.webp&quot; alt=&quot;Реконструкція облич представників народу меря&quot; title=&quot;Реконструкція облич представників народу меря&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div><span style=&quot;font-size:small&quot;>Реконструкція облич представників народу</span> <span style=&quot;font-size:small&quot;>меря</span></div></div><div>На початку XIII століття боротьба між різними князями за владу у Києві й за нові володіння не припинилась. Вони активно суперничали один з одним, воювали та одружувались, торгували й конфліктували. Одним словом, жили в режимі «класичний правитель середньовіччя».</div><div>Потрібно сказати, що подібний стиль життя тоді був характерним для всієї Європи. А, зважаючи на дуже тісні контакти князів з володарями інших земель, то стає зрозумілим, чому наші предки ходили в хрестові походи на Єрусалим, а польські війська стояли пліч-о-пліч з волинянами проти росіян під&nbsp;<strong>Луцьком</strong>&nbsp;чи&nbsp;<strong>Києвом</strong>.</div><div></div><p style=&quot;display:inline !important&quot;>В росії (точніше, Володимиро-Суздальському князівстві) тоді правив<strong>&nbsp;Всеволод Юрійович</strong>, який за своє багаточисельне сімейство (аж 12 дітей!) отримав прізвисько «Велике Гніздо».&nbsp;</p><div>На відміну від свого покійного брата Андрія Боголюбського, він не охоче воював, а намагався досягнути успіху чужими руками і інтригами. То він підтримував чернігівців, то атакував Великий Новгород, то брав під опіку свого племінника галицького князя Володимира (уявляєте, дід майбутніх львів’ян ховається в росії?!).</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/VSEVOLOD-VELIKE-GNIZDO__6272a7b93aca4.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;2&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-VSEVOLOD-VELIKE-GNIZDO__6272a7b93aca4.webp&quot; alt=&quot;Всеволод Велике Гніздо&quot; title=&quot;Всеволод Велике Гніздо&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Всеволод Велике Гніздо</div></div><div>Наприклад, в ході інтриг цього москаля на українських землях розпочалась чергова війна між місцевими князями: овруцький князь&nbsp;<strong>Рюрик&nbsp;</strong>почав воювати проти князя&nbsp;<strong>Романа&nbsp;</strong>– нащадка волинських Ізяславичів. І саме цей Рюрик в січні 1203 року вдруге в середньовічній історії Русі вщент знищив Київ.&nbsp;</div><div>Як за тридцять з лишнім років до цього, війська переможця без милосердя пограбували і Київську Гору, і Поділ, і церкви з монастирями:<em>&nbsp;</em><em>«от крщ҃енья надъ Къıєвомь напасти бъıли и взятье не ӕкоже нъıнѣ зло се сстасѧ. не токмо едино Подольє взяша и пожгоша ино Гору взѧша . и митрополью ст҃ую Софью разграбиша . и Десѧтиньную ст҃ую Бц҃ю разграбиша . и манастъıри всѣ . и иконъı ѡдраша . а инъıѣ поимаша . и кр с̑ тъı ч с̑ тнъıӕ . и ссудъı свщ҃нъıӕ . и книгъı и портъı блж҃нъıх ъ первъı х̑ кнѧзьи. єже бѧху повѣшали в цр҃квахъ ст҃хъ на памѧ т̑ собѣ то положиша все»</em></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/NAPAD-NA-KIIV__6272a815dceb2.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;3&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-NAPAD-NA-KIIV__6272a815dceb2.webp&quot; alt=&quot;Якось так в ті часи малювали напад на Київ&quot; title=&quot;Якось так в ті часи малювали напад на Київ&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Якось так в ті часи малювали напад на Київ</div></div><p style=&quot;display:inline !important&quot;>Та чим далі, тим більше розходились дороги між долями князівств. Князь Роман об’єднав під своєю рукою Волинь і Галичину і активніше втручався в справи своїх сусідів з польських, угорських і німецьких землях, з якими у нього були тісні родинні контакти.</p><div style=&quot;font-style:italic&quot;><span style=&quot;font-style:normal&quot;>Всеволод Велике Гніздо воював зі своїми сусідами з Волзької Булгарії і Великого Новгороду. А половці, які колись громили князів під Києвом, породичались з руськими правителями та приймали участь вже в їх чварах.</span></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><span style=&quot;font-style:normal&quot;>Саме ці родинні стосунки і тісна співпраця з князями зіграли визначальну роль в наступній сторінці Історії. Навесні 1223 року в приазовських степах вперше вигулькнули загони, або «тумени» монгольських військ.</span></div><div><em><strong>Що ж вони забули в наших землях?</strong></em></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><span style=&quot;font-style:normal&quot;>На початку XIII століття в монгольських степах з’явився талановитий воєначальник&nbsp;<strong>Темуджин</strong>, який розбив конкуруючі кочові племена та об’єднав їх всіх під новим законом – Великою Ясою. В 1206 році кочівники підняли його на білий повстині над своїми головами.&nbsp;</span></div><div>Вчорашній вигнанець і бунтар отримав титул «Світосяйного, Високого Хана», або Чингісхана. А після цього він звернув увагу на своїх ворогів. Були серед них і кипчаки, яких в руських князівствах добре знали під іменем «половці».</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/TEMUDZHIN__6272a900dd699.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;4&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-TEMUDZHIN__6272a900dd699.webp&quot; alt=&quot;Темуджин, він же засновник Монгольської імперії Чингісхан&quot; title=&quot;Темуджин, він же засновник Монгольської імперії Чингісхан&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Темуджин, він же засновник Монгольської імперії Чингісхан</div></div><p style=&quot;display:inline !important&quot;>У 1223 році, щоб не брати участь у цій зарубі самостійно, половці звернулись до руських князів. Ті погодились – швидше всього геть не безкоштовно. Проте і тут об’єднуватись один з одним не захотіли. На зустріч з монголами руські війська пішли трьома частинами: київською, чернігово-смоленською і волинсько-галицькою.</p><div style=&quot;font-style:italic&quot;><span style=&quot;font-style:normal&quot;>А як ви думаєте, хто не вписався у цю бійку? Звичайно ж, москалі.</span></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><span style=&quot;font-style:normal&quot;>Вєлікій князь владімірскій&nbsp;<strong>Юрій</strong>&nbsp;– син вже покійного Великого Гнізда сказав, що відправить на допомогу свого племінника, який (о несподіванка!) «не встиг» на поле бою. Москалі дійшли лише до<strong>&nbsp;Чернігова</strong>, не пройшовши й половини дороги.</span></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><span style=&quot;font-style:normal&quot;>Так, 31 травня 1223 року у битві на річці Калці в степах майбутньої Донецької області, скориставшись не узгодженими діями князів, монголи вщент їх розбили. Київський князь нічого не зробив, доки волинські і галицькі війська мужньо билися на іншому березі річки.&nbsp;</span></div><div>За що і поплатився: і юний князь<strong>&nbsp;Данило</strong>, і луцький князь&nbsp;<strong>Мстислав&nbsp;</strong>зуміли з рештками загонів відірватись від монголів, а от останні розтрощили київські і чернігівські війська і вбили всіх князів.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/MONGOLIJ__6272a993b4e86.jpeg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;5&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-MONGOLIJ__6272a993b4e86.webp&quot; alt=&quot;Монголи святкують перемогу після битви на Калці&quot; title=&quot;Монголи святкують перемогу після битви на Калці&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Монголи святкують перемогу після битви на Калці</div></div><div>Половці, які заварили усю цю кашу, теж втратили немало військ. Але, розуміючи що може бути далі, почали потроху переїжджати з берегів Дніпра далі на захід, щоб через 15 років опинитись …в Угорщині. Щоправда, і там їх пізніше монголи зуміли дістати!</div><div>Розвідку боєм монголи провели успішно. Вивчили місцевість, розібрались з методами війни руських князів, заслали своїх шпигунів і вернулись назад в монгольські степи.&nbsp;</div><div>А в 1236 році розпочався Великий похід на Захід. До цього часу історики сперечаються скільки монгольських та їхніх союзних військ вирушило у цей грандіозний тур, але цих сил було явно достатньо, щоб за шість років переможно пройти від Волзької Булгарії (нині Казань) майже до&nbsp;<strong>Венеції</strong>&nbsp;і Адріатичного моря!</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/POKHID-MONGOLIV__6272aa704b4eb.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;6&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-POKHID-MONGOLIV__6272aa704b4eb.webp&quot; alt=&quot;Великий похід монголів на Захід&quot; title=&quot;Великий похід монголів на Захід&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Великий похід монголів на Захід</div></div><div>Руські князівства, Польща та Угорщина, Закавказзя і німецькі землі, Хорватія та Австрійське герцогство, Боснія, Сербія і Болгарія – не було тієї сили, яка могла б зупинити монголів. Лише смерть великого хана і боротьба за владу розвернула назад армії кочівників.</div><div>Так виникла величезна Монгольська імперія, яка розкинула свої володіння від Кореї до Дунаю. Ще через кілька років вона розділилась на чотири частини. Найзахідніша отримала назву&nbsp;<strong>Золота Орда</strong>. І саме вона домінувала на межі Європи і Азії найближчі століття.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/YARLIK__6272ac84ea8d4.png&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;7&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-YARLIK__6272ac84ea8d4.webp&quot; alt=&quot;Золота Орда у складі Монгольської імперії&quot; title=&quot;Золота Орда у складі Монгольської імперії&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Золота Орда у складі Монгольської імперії</div></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><strong>Що ж в цей час робили князі?</strong></div><div>Першим не пощастило москалям. Більшість їх міст була захоплена монголами, а війська – знищені. Рязань, Муром, Володимир, Москва, Твер – їх всіх чекала одна доля:&nbsp;<span style=&quot;font-style:italic&quot;>«люди избиша от старьца и до сущаго младенца; а град и церкви святыя огневи предаша, и манастыри вси и села пожгоша и много именья вземше отъидоша»</span></div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/ZOLOTA-ORDA__6272ab0250057.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;8&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-ZOLOTA-ORDA__6272ab0250057.webp&quot; alt=&quot;Монголи знищують Суздаль&quot; title=&quot;Монголи знищують Суздаль&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Монголи знищують Суздаль</div></div><div>Знищувати всі міста і населення монголи не планували. Розбивши залісські армії, нащадки Чингісхана відступили на південь, де розібрались з залишками половців. Монголи натякнули, що достатньо визнати їх владу, платити данину і у місцеві справи вони втручатися не будуть.&nbsp;</div><div>Москалі це зрозуміли й вже в 1243 році до монгольського хана поїхали перші князі. Ціль була у них проста: визнати себе васалом правителя Золотої Орди і отримати дозвіл на керування в Заліссі. Називалось це «отримати ярлик від хана».</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/MONGOLI-V-SUZDALI__6272ab603d934.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;9&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-MONGOLI-V-SUZDALI__6272ab603d934.webp&quot; alt=&quot;москальський князь отримує від хана ярлик&quot; title=&quot;москальський князь отримує від хана ярлик&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>москальський князь отримує від хана ярлик</div></div><div>Цікавим фактом, що першим, хто це зробив, був князь<strong>&nbsp;Ярослав Всеволодович</strong>. Його рідного брата вєлікого князя владімірского Юрія (того, хто не ходив на битву під Калкою!) монголи вбили під час завоювання Залісся. Ярослав, дізнавшись про це, в бій не поліз.&nbsp;</div><div>Навпаки, він пішов воювати з сусіднім Смоленськом. А, коли монголи знову пройшлись вогнем і мечем по його землям, не оборонявся. Таку поступливість монголи оцінили і вручили йому ярлик на правління в Заліссі і в Києві, який на той момент був знищений у ході їх Великого походу на Захід.&nbsp;</div><div>Щоправда, довго правити Ярослав не зміг, оскільки вже через кілька років його викликали «на килим» у столицю усієї Монгольської імперії – ставку Великого хана<strong>&nbsp;Гуюка</strong>&nbsp;в&nbsp;<strong>Каракорумі</strong>. Там цього москаля і отруїли (так само, як і його діда Гюрги Довгорукого отруїли у Києві за 89 років до цього!).</div><div></div><p style=&quot;display:inline !important&quot;>У Ярослава залишилось сім синів, серед яких виділялись двоє –&nbsp;<strong>Андрій</strong>&nbsp;і&nbsp;<strong>Олександр</strong>. Якщо перший не волів визнавати влади монголів і шукав союзників на заході (в тому числі, і серед волинських правителів), то інший з радістю був готовий прийняти ярлик на княжіння і навіть виступити проти брата.&nbsp;</p>В історію цей пристосуванець ввійде як<strong>&nbsp;Олександр Нєвскій</strong>&nbsp;– вєлікій князь владімірскій, черговий святой рпц і покровитель дипломатичної служби, сухопутних військ і морської піхоти рф.<div style=&quot;font-style:italic&quot;><a href=&quot;https://history.rayon.in.ua/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/OLEKSANDR-NEVSKIY__6272ad26c526d.jpg&quot; group=&quot;redactor&quot; title=&quot;link to photo&quot; index=&quot;10&quot;><img src=&quot;https://history.rayon.in.ua/storage/cache/images/upload/topics/29/2022-05/04-S9TXgwKV/700x1000-OLEKSANDR-NEVSKIY__6272ad26c526d.webp&quot; alt=&quot;Олександр Нєвскій на іконі в центрі&quot; title=&quot;Олександр Нєвскій на іконі в центрі&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;400&quot;></a><div style=&quot;font-size:small&quot;>Олександр Нєвскій на іконі в центрі</div></div><div>Але це вже інша історія.</div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Історія http://izmail.es/article/61020/ 2023-05-24 17:38:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61024/ Православна церква України (ПЦУ) сьогодні на Архієрейському Соборі ухвалила рішення перейти на новий календар. В лютому аналогічне рішення ухвалила УГКЦ. Обидві конфесії перейдуть на Новоюліанський календар 1 вересня, коли розпочинається новий церковний рік. <div>ТСН.ua з'ясовував, як зміняться дати церковних свят.</div> <div><em><strong>Покрова, Святого Миколая, Різдво, Водохреща: нові дати свят в Україні на 2023 рік</strong></em></div> <ul><li><em>Покрова Пресвятої Богородиці - 1 жовтня (раніше 14 жовтня);</em></li><li><em>Різдво – 25 грудня (раніше 7 січня)</em></li><li><em>Хрещення - 6 січня (раніше 19 січня);</em></li><li><em>День святого Миколая - 6 грудня (раніше 19 грудня).</em></li></ul><div><img src=&quot;https://img.tsn.ua/cached/652/tsn-28424b79aaed18622b3ebc9e28e9f35e/thumbs/608xX/f6/32/7558b4d358c395a7787f23daf1be32f6.png&quot; alt=&quot;Як зміняться дати свят / © ТСН.ua&quot; status=&quot;loaded&quot; width=&quot;608&quot; height=&quot;608&quot;> <br></div><div>Оскільки Покрова є вихідним днем, митрополит Епіфаній заявив, що звернеться до Верховної Ради, аби перенести вихідний з 14 жовтня на 1 жовтня.</div> <div>Різвдо поки ще є вихідним днем і за старим, і за новим стилем. Чи скасовуватимуть вихідний 7 січня, нардепи поки не повідомляли.</div> <div><em><strong>Великдень, Вознесіння і Трійця</strong></em></div> <div>За Новоюліанським календарем, дата&nbsp;Великодня буде вираховуватися, як і раніше. Тому римо-католики і православні святкуватимуть Великдень у різні дні. Відповідно, Вознесіння відзначається на сороковий день після Великодня, а Трійця – на 50-й (інша назва – П'ятидесятниця). Тому зміна календаря не вплине дату цих свят. Принаймні, <strong>для всіх регіонів України, крім Закарпаття.</strong></div> <div><em><strong>А що на Закарпатті</strong></em></div> <div>Справа в тому, що Мукачівська греко-католицька єпархія (МГКЦЄ) не підпорядковується УГКЦ і її предстоятелю Святославу. Вона підпорядковується напряму Ватиканові. Це сталося через низку історичних причин. Від часу проголошення незалежності України віряни МГКЦЄ прагнули до об'єднання зі всією УГКЦ. Проти цього виступали католицькі ієарархи угорського та словацького походження.</div> <div>Так от, у лютому 2023 року Мукачівська греко-католицька єпархія заявила, що від 1 вересня переходить на Григоріанський календар.</div> <div>Відповідно, після переходу на григоріанський календар закарпатські греко-католики святкуватимуть в один день з римо-католиками не лише Різдво, але й Великдень. Різниця між датою Великодня за Григоріанським з одного боку і Новоюліанським та Юліанськими календарями може складати від одного тижня до трьох.</div> <div><em><strong>Позиція УПЦ МП</strong></em></div> <div>УПЦ Московського патріархату і її предстоятель митрополит Онуфрій залишаються консервативними у календарному питання. По суті, в УПЦ МП немає навіть дискусії про перехід на новий стиль.</div> <div>На місцях прості священники нерідко натякають парафіянам, що перехід на новий стиль – це ледь не &quot;зрада віри&quot;. Хоча румуномовні парафії УПЦ МП у Чернівецькій області вже давно використовують Новоюліанський календар.</div> <div><em><strong>Календарне питання у церкві: яка різниця між</strong><strong> Юліанським, </strong><strong>Новоюліанським та Григоріанським</strong></em></div> <div>Нагадаємо, що традиційно православні та греко-католики України донедавна використовували у церковному житті Юліанський календар. Цей календар також використовують Російська, Грузинська, Єрусалимська та Сербська православні церкви.</div> <div>Він має низку недоліків. Різниця між Юліанським та Григоріанським календарями поступово збільшується через різну кількість високосних років.</div> <div>У зв'язку з наростанням різниці між Юліанським та Григоріанським календарями, починаючи від 2101 року, церкви мали б святкувати Різдво Христове не 7 січня, як у XX-XXI століттях, а 8 січня.</div> <div>Проте останнім часом у в обох Церквах&nbsp;– ПЦУ і УГКЦ&nbsp;– лунали заклики про необхідність переходу на новий стиль. Це дасть змогу зокрема, святкувати Різдво 25 грудня разом з більшістю християнських країн.</div> <div>Новоюліанський календар - вдосконалена форма Юліанського календаря. Велика кількість українських парафій у діаспорі вже багато років дотримуються нового стилю. Більшість православних церков, зокрема й Вселенський патріархат, також живуть за Новоюліанським календарем.</div> <div>У Новоюліанському календарі, нерухомі свята збігаються з Григоріанським календарем, а рухомі (тобто Пасхалія) з Юліанським календарем.</div> <div>Григоріанський календар використовують римо-католики, деякі католицькі церкви східного обряду та протестанти.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61024/ 2023-05-24 17:23:28 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61023/ Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україні запроваджений воєнний стан та загальна мобілізація. Їх дію востаннє продовжували цього місяця. <div><span style=&quot;font-weight:normal&quot;>Про те, коли закінчиться воєнний стан і загальна мобілізація та скільки їх дію вже продовжували - зібрало&nbsp;РБК-Україна&nbsp;в матеріалі.</span></div><div><div><em><strong>Що відомо про терміни<br></strong></em>2 травня Верховна рада ухвалила законопроект, яким пропонувалося продовжити воєнний стан та мобілізацію в країні на 90 днів. Таким чином,&nbsp;<em><strong><a href=&quot;https://www.rbc.ua/rus/news/ukrayini-90-dniv-prodovzhili-mobilizatsiyu-1683031959.html&quot;>вони триватимуть щонайменше до 18 серпня поточного року.</a><br></strong></em>Нагадаємо, загалом Рада голосувала за продовження багато разів, а саме:</div><ul><li><em>з 24 лютого до 25 травня 2022 року;</em></li><li><em>з 25 травня до 23 серпня 2022 року;</em></li><li><em>з 23 серпня до 21 листопада 2022 року;</em></li><li><em>з 21 листопада до 19 лютого 2023 року;</em></li><li><em>з 19 лютого до 20 травня 2023 року.</em></li><li><em>з 20 травня до 18 серпня 2023 року.</em></li></ul><div><em><strong>Чому запроваджується воєнний стан<br></strong></em>Воєнний стан в Україні ввели через повномасштабну збройну агресію росії. Це особливий правовий режим, що передбачає надання органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози.</div><div><em><strong>Мобілізація в Україні: хто підпадає<br></strong></em>В Україні призов військовозобов’язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань України&nbsp;здійснюється в обсягах, визначених мобілізаційними планами.Наразі ці плани є з грифом &quot;секретно&quot;.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>У першу чергу</span></em>&nbsp;комплектування бойових військових частин проводиться за рахунок резервістів, колишніх учасників АТО і ООС, з поступовим нарощуванням чисельності підрозділів за рахунок військовослужбовців та військовозобов’язаних, які проходили службу.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Мобілізованих, які не проходили військової служби</span></em>&nbsp;на першому етапі направляють для здійснення фахової підготовки до навчальних центрів. Після завершення якої, вони вибувають для комплектування підрозділів, що ведуть бойові дії.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61023/ 2023-05-24 15:37:27 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61014/ По закінченню трудового контракту судновласник відмовлявся виплачувати моряку зарплатню, натомість пропонував підписати сумнівний документ, здатний обмежити права працівника. <div>Про це розповіли у прес&nbsp;службі Профспілки співробітників морського транспорту України, пише УСІ.</div><div>Зіткнувшись із проблемами рід час роботи на судні, моряк звернувся до національної профспілки та інспектора ITF в Україні. Він розповів, що по закінченню трудового контракту компанія наполегливо вимагала від нього підписати документ, який викликав серйозні сумніви.</div><div>В ITF підтвердили, що деякі положення дійсно обмежують права моряка та знімають відповідальність з судновласника, та за умови підписання можуть потягнути за собою несприятливі для нього наслідки.</div><div>В результаті переговорів з компанією та консультування моряка судновласник відмовився від своєї вимоги.</div><div>До того ж компанія відмовлялась надати моряку належний розрахунковий документ за період його роботи на судні та здійснити фінальну виплату перед його списанням з судна.</div><div>Для вирішення питання співробітники профспілки звернулись до колег з Нідерландів та попросили їх відвідати судно. Після того, як інспектор ITF з Роттердаму піднявся на борт й провів бесіду із судновласником, моряку виплатили усі утримувані кошти та він зміг повернутися додому.</div><div>В профспілці нагадали, у разі виникнення складнощів або питань, пов’язаних з порушенням трудових відносин із роботодавцями, моряки завжди можуть звернутися за допомогою до національної профспілки та інспекторів ITF. Там також нагадали, що будь-яку проблему необхідно вирішувати безпосередньо ще перебуваючи на борту судна.</div><div><strong><em>Звернутися за консультацією до національної профспілки можна у соцмережах організації та за номером телефону: +38 (</em><em>0482) 42 99 01.</em><br>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61014/ 2023-05-24 15:29:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61017/ Зло та девіації століттями схвалювали і виправдовували на росії. <div>Десятиліття державної незалежності привчили українців до незаперечної істини: людське життя – найвища цінність. Можна казати про ціле покоління, яке не уявляє, що буває інакше. Ті, що знали радянські часи, також відпустили тіні війни й жили нормальним життям, як це і має бути в цивілізованій країні. Проте до нас знову прийшла трупна росія і виклала на стіл «цінності» свого світу, пише&nbsp;ZAXID.NET.</div><div><em><strong>«Вайна-мать» та її діти</strong></em></div><div>Крім «пабєди», на росії побутує культ безіменного солдата та братських могил. Як страшно воно не звучало б, але ці явища не про сум і печаль, а про пиху. У світі військовий меморіал є символом пам’яті і скорботи. Для росіян кожен такий простір є свідченням їхньої величі («можем павтаріть») та особливої місії. Усе просто – що більше загиблих солдатів та ідеологічних монументів, то краще. Ці міфи з росіянами з дитинства. Тому й гордяться (який абсурд!), що їх найбільше полягло у Другій світовій війні. При цьому їм байдуже на реальну статистику втрат у війні, кількість полеглих українців чи білорусів. Не хочуть вони знати, хто винен у захмарній кількості смертей солдатів – нацисти чи політична і військова верхівка СРСР, що не рахувалася із втратами, бо «баби єщьо наражают».</div><div>Це тавро імперськості по-російськи. Як перемогти Наполеона? Спалити москву! Як рубати вікно в Європу? Вимостити тілами безправних підданих міст до Балтики! Річниця революції? Загатимо Дніпро тілами солдатів! Там, де немає якості – беруть кількістю і трупами. Чечня, Сирія, Україна… Кожна війна російської федерації з трупно-«героїчним» почерком. До людей там байдужі, солдатами розкидаються, як м’ясом. Роблять так без причини чи логіки. Загиблих не хоронять, а кількість їх замовчують. Сумнівно, що обліковують, лише командири знають кількість вбитих підлеглих.</div><div>На щастя, культ мертвих і непотрібних людей, властивий росіянам, не став прийнятним для нас. Девіація байдужості до людського життя, але глорифікації монументів – нам чужа. Кожен загиблий на війні українець – трагедія для його родини, держави загалом. Український воїн – Герой, а не «Лада» за гробові гроші.</div><div><em><strong>Замовчане зло повертається</strong></em></div><div>Жах і нерозуміння викликає жорстокість російських солдатів під час війни, їхня безжальність до людей. Це переходить будь-які межі. Ми виховані на засадах людяності, поваги до іншого, і ця тиранія нам чужа. Щодо росіян, у їхній історії подібних епізодів жорстокості вистачає. Не осмислених і не засуджених. Дещо там навіть глорифікували. Скажімо, деспот Іван IV, облизаний митцями, літераторами та кінематографістами, їхній національний герой.</div><div>Зло та девіації століттями схвалювали і виправдовували на росії. От, Голодомор 1932-1933 років! Українці шукають винних, а росіяни намагаються зрозуміти і виправдати вбивць. Вони в захваті від Сталіна, для них не проблема заплющити очі на злочини функціонерів партії, яких не обходила страшна смерть дітей, що пухли з голоду. Неіснуючі могили, колективні поховання і зниклі безвісти люди – це наслідок офіційного курсу СРСР. Проте план і його виконання, в опінії росіян, виправдовують тваринну жорстокість більшовиків. У діях радянської наднедодержави в роки Другої світової вони теж недоліків не бачать. Лояльні росіяни і до безглуздих воєн та тероризму російської федерації. Звідси бездумне виконання злочинних наказів російськими військами в нинішній війні. Для них це норма. Трупно-мертвозна ідеологія наче національна ідея росіян. У них прийнято гинути за гасла та програми, яких не розуміють.</div><div>Це фундаментальна річ, яка різнить українців та росіян. Вони існують, вдихаючи трупний сморід. Де вони – там лихо і смерть. Українці ж прагнуть жити, почуватися людьми, творити. Ми проти колеса вічних трагедій, яке носять зі собою росіяни. Хворобливі та антилюдські цінності їхнього «міра» нам чужі.</div><div><em><strong>Заморожені, заморені, розстріляні…</strong></em></div><div>На початок ХХ століття припало насадження радянської влади в Україні. Тоді у нас було багато талановитих письменників, композиторів, театральних діячів... Їх цікавили процеси урбанізації та місце в них людини, вони передчасно раділи українізації й іронізували над тупою росіянізацією, вони олюднювали літературу і збагачували її модерними ідеями. Цей сплеск розвитку української культури підрізав кривавий серп. Освічених діячів із чудовими манерами та відмінним естетичним смаком садили у вагони й везли валити ліс. Замість популярності ці таланти отримали табірний номер і розстріл без слідства.</div><div>Знову безіменні поховання, колективні могили, дерев’яні хрести без табличок і ознакування. Тисячі видатних діячів української культури та мистецтва з кулевидними дірками в задній частині черепа. Скільки їх у Сандормосі? Скількох позбавили життя репресії 1930-х років? Скількох зламали психологічно? Радянська репресивна машина не зупинялась ні на мить: «чужі» та «ворожі елементи», «свої», у яких побачили загрозу, «вороги народу».</div><div>СРСР стаханівськими темпами продукував смерть. російська федерація також рухається цим шляхом.</div><div><em><strong>Індекси, рейтинги та некрологи</strong></em></div><div>Курс на колективні могили, безіменні поховання, безвісти зниклих людей продовжують тримати у російській федерації. Тіла скількох російських «зеків» зараз гниють в українській землі? Спроби скількох прибічників російської секти краденого унітаза розбились в Україну? Представники скількох народів, які замість того, щоб повалити порохнявого дуба без золотого ланцюга, давно зняли його і пропили, зараз мруть в Україні? На росії людей цінують лише за здатність лягти до братської могили. Маєш родичів у спільній ямі – ти «в пачьотє». У володіннях губернатора смертність журналістів на високому рівні – він перспективний. Проблеми, підозри в розкраданні бюджету – оголошуй кампанію проти «нацистів», «фашистів», «американських шпигунів» і плоди ще більше могил! Діяльність журналістів легко перетворити на «шкідливу», а буряти, яких зробили обличчям російської агресії в Україні на початку війни, без проблем стануть шпигунами, колаборантами, ким завгодно.</div><div>Після російської агресії проти України у 2014 році багато українців далі підтримували трупну недоімперію. Це живило російську експансію і надихало на нові злочини, навіювало їм відчуття безкарності та відсутності опору. Ще більше російська федерація утвердилась у намірах через нікчемну позицію тогочасних світових лідерів. Це уможливило її наступні масштабні і криваві злочини. Зараз вони отримали по зубах від ЗСУ і тиск з боку притомних країн. Навіть у російській «сфері впливу» сталися зміни. Коли ще казахстанські активісти могли різко відповідати російським послам, апелювати до степу, який буде всіяний трупами російських «мобіків», якщо росія нападе на Казахстан? Звичайно, так просто росіяни не перестануть закидати своїми трупами тих, кого вважають ворогами. Проте важливо давати їм розуміти – з трупним смородом росії більше миритися не будуть!</div><div>Імперська сліпота, залиті кров’ю очі та криваві руки не дають росіянам зрозуміти, що їм доведеться відновлювати діалог зі світом. Що довше вони зберігатимуть трупно-чумну лихоманку, то складнішим буде це завдання. російські раби проти царя не підуть. Вони надалі заповнюватимуть собою братські могили. Їх так вчили. Але хоч десь має бути життя в цьому трупному краї…<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br><div><br></div><br></strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61017/ 2023-05-24 13:57:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61016/ Один із зручних способів доступу до електронних сервісів Пенсійного фонду - мобільний застосунок ПФУ. З його допомогою можна отримати інформацію про страховий стаж, заробітну плату, подати заяву на призначення чи перерахунок пенсії тощо. <div><nav role=&quot;navigation&quot; label=&quot;Breadcrumbs&quot; class=&quot;breadcrumb-trail breadcrumbs&quot; itemprop=&quot;breadcrumb&quot; style=&quot;box-sizing:inherit;margin:0px 0px 40px;color:#333333;font-size:0.9rem;font-family:Roboto, serif;background-color:#ffffff&quot;><ul class=&quot;trail-items&quot; itemtype=&quot;http://schema.org/BreadcrumbList&quot; style=&quot;box-sizing:border-box;margin:0px;padding:0px;list-style:none&quot;><span style=&quot;font-size:16px&quot;>Як&nbsp;</span><span style=&quot;font-size:16px;box-sizing:inherit;color:#0078af&quot; class=&quot;<img src=&quot; http:=&quot;&quot; izmail.es=&quot;&quot; images=&quot;&quot; elrte=&quot;&quot; pixel.gif&quot;=&quot;&quot; title=&quot;&quot; rel=&quot;media3629292085819138&quot; width=&quot;150&quot; height=&quot;100&quot;>&quot;&gt;заз</span><span style=&quot;font-size:16px;box-sizing:inherit;color:#0078af&quot; class=&quot;undefined&quot;>начають</span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>&nbsp;</span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>у Пенсійному фонді, наразі сервісом користуються близько 950 тисяч осіб.<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>Завантажити застосунок </span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>на телефон можна на двох платформах:<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>*&nbsp;для&nbsp;</span><a href=&quot;https://cutt.ly/hwqhS66N&quot; link=&quot;external&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener noreferrer&quot; style=&quot;font-size:16px;box-sizing:inherit;color:#0078af&quot;><em><strong>Android</strong></em></a><span style=&quot;font-size:16px&quot;>;<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>*&nbsp;для&nbsp;</span><a href=&quot;https://cutt.ly/KwqhDymA&quot; link=&quot;external&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow noopener noreferrer&quot; style=&quot;font-size:16px;box-sizing:inherit;color:#0078af&quot;><em><strong>айфонів</strong></em></a><span style=&quot;font-size:16px&quot;>.<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>Авторизуватися в застосунку можна одним з трьох способів:<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;><em class=&quot;undefined&quot; style=&quot;text-decoration:underline&quot;>1. За допомогою GovID (банківського рахунку).</em> Його можна використовувати для отримання всіх послуг, окрім тих, де потрібен цифровий підпис:<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>*&nbsp;оберіть опцію «Увійти за допомогою Bank ID НБУ»;<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>*&nbsp;оберіть з переліку банк, в якому маєте рахунок, натисніть «Продовжити»;<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>*&nbsp;авторизуйтесь в банківській установі та надайте згоду на передачу банком персональних даних, натиснувши «Підтвердити»;<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>*&nbsp;перевірте особисті дані, надайте згоду на поширення персональних даних (встановіть відповідну позначку) та натисніть «Продовжити».<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;><em class=&quot;undefined&quot; style=&quot;text-decoration:underline&quot;>2. За допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП)/електронного цифрового підпису (ЕЦП). </em>Це тип авторизації дозволяє користуватися всіма доступними послугами в застосунку, зокрема надсилати заяви, документи та вносити особисті дані.<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;>Для авторизації таким чином потрібно обрати Акредитований центр сертифікації ключів, відшукати сертифікат ключа електронного підпису на пристрою та ввести особистий пароль. Для зручності застосунок пропонує ознайомитись з інформацією про алгоритм копіювання КЕП в застосунок.<br></span><span style=&quot;font-size:16px&quot;><em class=&quot;undefined&quot; style=&quot;text-decoration:underline&quot;>3. За логіном. <br></em>Для цього потрібно ввести особистий логін та пароль, попередньо отримавши його в сервісному центрі Пенсійного фонду. Такий тип авторизації дозволяє використовувати лише знеособлені електронні сервіси ПФУ.</span><span style=&quot;font-size:16px&quot;><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></span></ul></nav></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/61016/ 2023-05-24 12:48:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61015/ Німецька організація захисту тварин надіслала фотопастки, нагрудні відеокамери та інше обладнання. <div><p>Про це розповіли у НПП&nbsp;«Тузлівські лимани», пише УСІ.<br>У організації Tierfeunde Ukraine дізналися про національний природний парк «Тузлівські лимани» та вирішили надати гуманітарну допомогу у вигляді фотопасток для спостереження за тваринами, нагрудних відеокамер, підзорної труби та іншого обладнання. Tierfeunde Ukraine – це німецька організація, яка існує та працює задля добробуту тварин в Україні.<br>Це люди, які живуть за тисячі кілометрів та організовують надзвичайну роботу, аби допомогти тваринам України.<img loading=&quot;lazy&quot; src=&quot;https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347552962_1284643078804466_4497148145802903798_n.jpg&quot; width=&quot;1080&quot; height=&quot;890&quot; srcset=&quot;https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347552962_1284643078804466_4497148145802903798_n.jpg 1080w, https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347552962_1284643078804466_4497148145802903798_n-300x247.jpg 300w, https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347552962_1284643078804466_4497148145802903798_n-1024x844.jpg 1024w, https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347552962_1284643078804466_4497148145802903798_n-768x633.jpg 768w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1080px) 100vw, 1080px&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:578px;vertical-align:baseline&quot;><br><em>&quot;Через військовий стан бюджетне фінансування нашої установи вкрай обмежене і недостатнє для забезпечення потреб, зокрема для виконання завдань науковців та інспекторів, направлених на спостереження, дослідження та охорону природних екосистем та їх мешканців&quot;,&nbsp;</em>– розповіли в парку.<img loading=&quot;lazy&quot; src=&quot;https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347559074_577028257905029_5966603842160663834_n.jpg&quot; width=&quot;1080&quot; height=&quot;891&quot; srcset=&quot;https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347559074_577028257905029_5966603842160663834_n.jpg 1080w, https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347559074_577028257905029_5966603842160663834_n-300x248.jpg 300w, https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347559074_577028257905029_5966603842160663834_n-1024x845.jpg 1024w, https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/347559074_577028257905029_5966603842160663834_n-768x634.jpg 768w&quot; sizes=&quot;(max-width: 1080px) 100vw, 1080px&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:578px;vertical-align:baseline&quot;><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div><div><div><br></div></div> Регіон http://izmail.es/article/61015/ 2023-05-24 11:35:45 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61013/ У законопроєкті Кабміну багато аспектів, які матимуть сумні наслідки для галузі. <div>Виноробна галузь України втратила майже половину насаджень внаслідок вторгнення рф. Та галузь вбиває навіть не це - безконтрольний імпорт і нерівні конкурентні умови змушують виноробів викорчовувати виноградники.</div><div>Яка підтримка потрібна українським виробникам вин та коньяків і чому імпорт - це не завжди свідчення якості, розповів &quot;БізнесТелеграфу&quot;&nbsp;<em><strong>генеральний директор корпорації &quot;Укрвинпром&quot;&nbsp;</strong></em><em><strong>Володимир Кучеренко.</strong></em></div><div><em>- Через війну українське виноградарство переживає глибоку кризу. Чи потрібно його дотувати?</em></div><div>- Звісно, виноградарство потребує підтримки держави, на кшталт того ж Європейського союзу. Але під час війни просити державну допомогу під багаторічні насадження, мабуть, недоречно. Якщо поїхати на Одещину, можна побачити, як там продають бетонні стовпчики, бо люди викорчовують виноградники. Чому це відбувається? Податки на виноградники у нас перевершують всі розумні межі, тому їх і викорчовують. В реаліях війни виноградарство - справа для справжніх фанатиків, які дуже її люблять. Виноград - це не пшениця, яку посіяв і зібрав. Виноград закладається мінімум на 30 років. Потрібно продумати, за які кошти його обробляти протягом п'яти років, щоб зібрати перший врожай. А потім - де цей врожай реалізувати.</div><div><em>- То яка підтримка держави потрібна виноробам?</em></div><div>- Насамперед, виноробів і виноградарів слід включити у державну програму доступних кредитів &quot;5-7-9&quot;. Чому торговельні мережі мають доступ до цієї програми, а винороби не можуть скористатися нею? Кажу, як є - наш уряд дотує інші країни шляхом підтримки торговельних мереж. На отриману допомогу вони завозять імпорт, а наші виробники не в змозі конкурувати з європейськими, які отримують незбагненні для нас дотації від власних урядів та Єврокомісії.<picture><a href=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/8/eb/3759314b90b85f15467615b86bfb0eb8.jpg&quot;><img src=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/8/eb/5fdc1a51-3759314b90b85f15467615b86bfb0eb8.jpg?v=8764_1&quot; srcset=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/8/eb/a77c1b99-3759314b90b85f15467615b86bfb0eb8.jpg?v=8764_1 2x&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;466&quot; alt=&quot;День вина - марки, постер&quot; status=&quot;loaded&quot;></a><br></picture><em style=&quot;font-size:small&quot;>Винороби добилися того, щоб Україна щорічно святкувала День вина. Таким чином вони намагаються привернути увагу чиновників до галузі</em></div><div><em><strong>- До речі, чи розв'язується проблема розрахунку торгових мереж з постачальниками? Вина займають чималі полиці в усіх супермаркетах.</strong></em></div><div>- Розрахунки торгових мереж з виноробами не витримують жодної критики. По пів року виробники чекають, поки з ними розрахуються супермаркети. Чому й досі ми не гармонізуємо наше законодавство з директивою ЄС, яка регулює питання розрахунків між переробниками та мережами? Вона передбачає максимальний строк розрахунку - 60 днів.</div><div><em><strong>- На полицях супермаркетів стало помітно більше дешевого іноземного вина і менше українського. Чи захищає уряд внутрішній ринок від імпорту?</strong></em></div><div>- Укрвинпром виступив з ініціативою запровадити санкції щодо країн, які підтримують військову агресію росії проти України. Ми маємо встановити спецмито на ввезення продукції з Грузії та Вірменії. Для нас це вже принципове питання. Нам грузини [ЗРК] &quot;Бук&quot; не дали, нас залили своєю продукцією і паразитують повним ходом на нашому ринку. Тому ми звернулися до прем’єр-міністра та міністра агрополітики щодо встановлення спеціального мита на готову імпортовану винопродукцію з таких країн. Від усіх отримали згоду, але справа з місця не зрушила.</div><aside><div></div></aside><div><em><strong>- Щодо Вірменії йдеться насамперед про коньяки?</strong></em></div><div>- Ми наполягаємо на тому, щоб вірмени та грузини припинили вводити в оману споживачів України щодо назви продукції. Не має права ні Вірменія, ні Грузія іменувати свою продукцію &quot;коньяк&quot;. Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом, що вступила в дію 1 вересня 2017 року, передбачає взаємний захист певної кількості географічних зазначень (&quot;ГЗ&quot;), серед яких - &quot;Коньяк&quot; в Україні.<br><a href=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/3/fd/1dab3ff3533bc647d13ccf85636befd3.jpg&quot;><picture><img src=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/3/fd/b22984f7-1dab3ff3533bc647d13ccf85636befd3.jpg?v=7948_1&quot; srcset=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/3/fd/83782223-1dab3ff3533bc647d13ccf85636befd3.jpg?v=7948_1 2x&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;466&quot; alt=&quot;Коньяк у бокалі з брендом Укрвинпром&quot; status=&quot;loaded&quot;></picture></a></div><div>Використання назви ГЗ &quot;Cognac&quot;/&quot;Коньяк&quot; для продуктів, що походять з третіх країн і не відповідають технічним умовам виробництва коньяку, забороняється на території України з 1 листопада 2022 року.<br><em><strong>- Раніше українське вино досить впевнено почувалося у низькому ціновому сегменті. Але тепер і звідти його витісняє іноземне вино. Внаслідок чого?</strong></em></div><div>- Не може вино коштувати менше за кілограм винограду, пляшки, етикетки. Для цього є мінімальна роздрібна ціна. І у нас є виробники, які втомилися конкурувати з такою &quot;продукцією&quot; і пішли у дорожчі сегменти. У ціни нижче як 120-180 грн за пляшку вони більше не грають. Але тут треба зважати на те, що європейське вино дотується. І вони можуть нам запропонувати низьку ціну на продукцію, нижчу від вартості 1 кг винограду. Їх підтримують власні уряди та Єврокомісія. І ми тут не в рівних конкурентних умовах.</div><div><em><strong>- Низькі ціни на іноземне вино на полицях не означають їхньої низької якості?</strong></em></div><div>- Візьмемо приклад - Fragolino. На контретикетці зазначено: напій на основі вина. Ви читаєте цінник, а на ньому написано: вино ігристе. А Fragolino походить від fragola - суниця. Вона є лише в одному сорті винограду - &quot;ізабелла&quot;, який в Європі не вирощують. А об’єм імпорту Fragolino перевищує весь об’єм справжніх ігристих вин України.</div><div><em><strong>- Чому так сталося?</strong></em></div><div>- Пам’ятаєте, як колись всі купували маргарин Rama. Вважали, якщо продукт жовтий, то він корисний. Сталося тому, що людські рецептори дуже легко обманути. Іноземне, смачненьке, почитали, що ігристе. Ціна доступна. Оскільки подається як напій з вина, то податки не сплачуються з нього. Хто виграє від того? Держава чи споживач? Програють обоє.</div><div><em><strong>- Реально, щоб в Італії продавався такий напій?</strong></em></div><div>- Вони можуть пропонувати його італійцям. Але в Італії напишуть, що це не вино ігристе, а як є - напій на основі вина.</div><div><em><strong>- Чому в такому разі українське вино потрапило під недавню скандальну заборону на постачання до країн ЄС?</strong></em></div><div>- Кожен бізнес хоче розвиватись. Європейському розвиватись в Україні допомагають наші торговельні мережі. А конкуренція з боку українських виробників Євросоюзу не потрібна.</div><div><em><strong>- При цьому український ринок від імпорту ніяк не захищений? Український споживач захищений у цьому плані?</strong></em></div><div>- Імпорт виноробної продукції в Україну наразі неконтрольований. На жаль, його не перевіряє майже ніхто. До нас везуть все, що тільки можна, з усіх країн світу. Ми нагадуємо таку діру, куди можна імпортувати будь-що. Ми спільно з Держпродспоживслужбою за участю представників АМКУ, ДПС, Мінагрополітики, Мінекономіки та Асоціації сомельє України проводимо засідання дегустаційної комісії.<br><picture><a href=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/0/7a/efc4344857065662556bc7b2c87347a0.jpg&quot;><img src=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/0/7a/4ea83fb8-efc4344857065662556bc7b2c87347a0.jpg?v=8572_1&quot; srcset=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/0/7a/9ff24ed3-efc4344857065662556bc7b2c87347a0.jpg?v=8572_1 2x&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;466&quot; alt=&quot;Володимир Кучеренко&quot; status=&quot;loaded&quot;></a><br></picture><em><span style=&quot;font-size:small&quot;>Володимир Кучеренко: &quot;Українські підприємства виробляють напої, які незрівнянно кращі за якістю, аніж</span><span style=&quot;font-size:small&quot;>імпортні</span>&quot;</em></div><div>Як правило, учасники випробовують зразки виноробної продукції українського та імпортного походжень, закуплених у торговельних мережах України. Це безпрецедентні дегустаційні заходи для вітчизняного ринку вина. Як показали результати засідань, 30% виноробної продукції імпортного походження та 90% імпортних напоїв на основі вина мають порушення. Як правило, імпортовані в Україну винні напої виготовлені з води, вина та полуничного або суничного ароматизаторів. Натомість українські підприємства виробляють напої з яблучної та виноградної сировини з додаванням екстрактів суниці. Такі напої незрівнянно кращі за якістю, аніж імпортні.<a href=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/5/d8/01e5ee7852c546176d0760aaa707ad85.jpg&quot;><img src=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/5/d8/391d81d8-01e5ee7852c546176d0760aaa707ad85.jpg?v=8361_1&quot; srcset=&quot;https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/5/d8/ca0884b3-01e5ee7852c546176d0760aaa707ad85.jpg?v=8361_1 2x&quot; width=&quot;700&quot; height=&quot;466&quot; alt=&quot;Постер про партнерство з французами-виноробами&quot; status=&quot;loaded&quot;></a><br><em style=&quot;font-size:small&quot;>Визнання українського вина у світі проходить у тісній співпраці з французами</em></div><div><em><strong>- Чи влаштовує виноробів нинішній рівень співпраці з урядом?</strong></em></div><div>- На жаль, нове законодавство практично не узгоджується з галузевими організаціями, а є роботою певних лобістських груп, які пропонують ініціативи під прикриттям євроінтеграції. Євроінтеграція не означає здачу українських інтересів. Це відстоювання своїх традицій і збереження індустрії, а не перетворення її лише на об’єкт туризму.</div><div>Сьогодні для виноробів, мабуть, страшніші часи, аніж за часів сухого закону Горбачова, коли викорчовували виноградники в Криму. Тоді багато виноградників пішло &quot;під ніж&quot;. А сьогодні ми маємо багато законопроєктів, які суперечать один одному. З одного боку кажемо про підтримку крафтовиків, з другого -&nbsp;це погано узгоджується з європейським законодавством. Є законопроєкт прем’єр-міністра, але в ньому багато аспектів, які матимуть сумні наслідки для галузі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61013/ 2023-05-24 10:39:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61011/ Власник російської приватної військової компанії &quot;Вагнер&quot; євгеній пригожин назвав українську армію однією з найсильніших у світі під час інтерв‘ю російському пропагандисту. За словами олігарха, рф не вдалося &quot;демілітаризувати&quot; Україну. <div></div><div>російський олігарх, ватажок ПВК&nbsp;&quot;Вагнера&quot; <strong></strong>євгеній пригожин<strong> </strong>назвав&nbsp;українську&nbsp;армію&nbsp;однією з найсильніших. Ба більше, наголосив він, - план так званої російської &quot;спецоперації&quot; щодо &quot;демілітаризації&quot; та &quot;денацифікації&quot; України повністю провалився.<br>Зокрема, він сказав, що російська армія &quot;по-хамськи пройшлися чобітьми по території України в пошуках нацистів&quot;. <br><em>&quot;Підійшли до Києва, потім, російською мовою кажу, об**ралися і відійшли. Потім до Херсону – об**ралися і відійшли. Ізюм, Красний Лиман... І якось у нас все не складається&quot;,</em> – сказав він. <br></div> <div><em>&quot;Я можу це сказати з власного досвіду, ми багато де воювали і багато з ким. Сьогодні українці - це одна з найсильніших армій. Вони мають високий рівень організації, високий рівень підготовки, високий рівень розвідки. Вони мають різне озброєння, вони працюють на будь-яких системах: на радянських, на НАТОвських, на чому завгодно - однаково успішно&quot;,</em> - наголошує ватажок &quot;вагнерівців&quot;.</div> <div>За його словами, Москва&nbsp;зібралася &quot;демілітаризувати&quot; Україну, але натомість мілітаризувала її найкращим озброєнням світу.&nbsp;</div> <div><em>&quot;Зробили Україну нацією, яка відома всім у всьому світі. Вони як греки чи римляни у розквіті сил. Україна стала країною, яку знають абсолютно скрізь. Тепер щодо &quot;демілітаризації&quot;: якщо вони мали на початок спецоперації умовно 500 танків, тепер вони мають п'ять тисяч. Якщо воювати тоді вміло 20 тисяч бійців, то тепер 400 тисяч. Як ми її &quot;демілітаризували&quot;? Тепер ми навпаки - хрін знає як - мілітаризували Україну&quot;,</em> - обурився пригожин.</div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://izmail.es/article/61011/ 2023-05-24 09:41:25 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61012/ Політолог та військовий експерт Дмитро Снєгирьов розповів про намагання російської влади укріпити підходи до Криму та деокупацію півострову <div><em>Докладніше - у публікації Дмитра Снєгирьова для видання &quot;Телеграф&quot;.<br></em>росія за останні кілька тижнів збудувала в анексованому Криму десятки оборонних укріплень, перетворивши півострів на &quot;одну з найбільш укріплених&quot; територій. Судячи зі знімків, окопи завдовжки десятки кілометрів вириті навіть на пляжах Криму. Наразі в інтернеті розміщено численні оголошення про пошук робітників для зміцнення кримських окопів бетоном та деревом.</div><div>Натомість, ймовірність висадки українського десанту з моря невелика.</div><div>Тоді виникає цілком слушне запитання, а саме: навіщо ж окупанти будують окопи і риють траншеї навіть на узбережжі?</div><div>На мою думку, варто говорити про те, що там дві складові. Перша – традиційно російська корупційна складова: відмивання бюджетних грошей. Так звана засічна лінія у Білгородській області коштувала російському бюджету рекордну суму – 132 млн доларів. Хоча практичного значення вона має абсолютно ніякого.</div><div>Аналогічна ситуація і з так званими оборонними укріпленнями у Криму. Практичного значення вони мають. Згадаймо інші корупційні програми російського уряду на території окупованого півострова. Програма опріснення води, яка коштувала російському бюджету близько 48 млрд. рублів. Вона була офіційно визнана провальною, проте бюджетні гроші освоїли.</div><div>Друга програма - це так званий енергоміст, який був дуже витратний навіть для російського бюджету і показав всю свою неефективність. І таких програм можна назвати з десяток.</div><div>Другий момент. Щодо самого будівництва. Дані фортифікаційні споруди в авральному порядку зводяться на тлі повідомлень про можливий контрнаступ Збройних сил України. Причому на тлі різкої активізації протистояння саме на запорізькому напрямку. Я нагадаю, невипадково в інтерв'ю The Economist головнокомандувач Збройних сил України Залужний заявив про те, що до Мелітополя 84 кілометри, є ким наступати – дайте чим наступати. Сполучені Штати Америки та наші європейські партнери почули українського генерала. &quot;Рамштайн-9&quot; та &quot;Рамштайн-10&quot; - це виключно наступальні види озброєння.</div><div>До речі, я не погоджуюсь з оцінкою &quot;експертів&quot;, які говорять про неможливість класичного штурму окупованого півострова. Йдеться про те, що російські збройні сили, які розташовані на окупованому півострові, дуже залежні від логістики. А логістика окупаційної армії – це Чонгарський перешийок та Керченський міст. Тобто дві складові, які практично перебувають під вогневим контролем Збройних сил України.</div><div>Важливо уточнити, що частину Херсонської та Запорізької областей також досі окуповано. Відповідно, поки не звільнено ці території, до Криму зайти не можна.</div><div>Але я невипадково згадав інтерв'ю Залужного The Economist. Давайте подивимося на ті події, що відбуваються на території Запорізької та Херсонської областей. Нанесення ударів по тилових базах накопичення, місцях тимчасового розміщення особового складу та озброєння. Це так званий каскадний характер планування операцій із деокупації.</div><div>Я нагадаю, про що йдеться. Успішний характер деокупації частини Херсонської та Харківської областей розпочинався саме з завдання ударів по тилових базах. Другим етапом було взяття під безпосередній контроль логістики. І вже третій етап – це сам контрнаступ. І те, що відбувається зараз у Запорізькій, Херсонській областях та на території Автономної Республіки Крим, на мій погляд, і є першим етапом деокупації. Тобто каскадного характеру планування операцій: завдання ударів по військовій інфраструктурі.</div><div>Відповідно, що російська влада побоюється подібного сценарію подій. Наразі в авральному темпі риють окопи у Медведівці – це якраз на перешийку. Ще в Вірменську, поряд із селами Маслово та Новоіванівка – це біля Джанкоя. І поряд із селом Вітіно у Сакському районі. Село Вітіно – це саме там, де укріплення збудували на пляжі, буквально на морському узбережжі. Тобто це означає, що російська влада розлядає як потенційний військовий характер звільнення ЗСУ окупованих територій.</div><div>Примітно, що фортифікаційні споруди почали зводитись після зустрічі прем'єр-міністра Великобританії з президентом Франції, де зокрема обговорювалися питання підготовки підрозділів морської піхоти України. Тобто йдеться саме про штурмові підрозділи, які братимуть безпосередню участь у деокупації Криму.</div><div>Нагадаю, що в 2021 році, ще до широкомасштабного вторгнення, було підписано міжурядову угоду між Києвом і Лондоном про виділення рекордної суми 1,8 млрд фунтів стерлінгів на будівництво українського військово-морського флоту. І Лондон не відмовився від цієї ідеї. Останні заяви Сунака свідчать про те, що Лондон розглядає практичне здійснення своєї геополітичної мети- будівництва умовної лінії Лондон-Київ-Анкара, де Києву надається ключова роль. Тобто основні зусилля будуть створені саме в момент відтворення українського ВМФ і, відповідно, підрозділів морської піхоти, які можуть безпосередньо взяти участь у деокупації Криму.</div><div>Показово, що протягом останнього місяця по військових об'єктах рф&nbsp;в окупованому Криму було завдано ударів, у тому числі і з використанням безпілотних літальних апаратів. Причому в районі Гвардійська, за повідомленнями російської сторони, було збито снаряд випущений з ОТРК &quot;Грім-2&quot;. Слід зазначити, що дальність ураження цього оперативно-тактичного комплексу&nbsp;– близько 300 кілометрів. Це аналог американського ATACMS. Якщо ця інформація підтвердиться, то ми можемо говорити, що Збройні сили України кардинально змінять характер деокупації Криму.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61012/ 2023-05-24 09:26:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61008/ На Одещині мати загиблого військового Марія Вербіцька подарувала дитячому садочку, де виховувався її син, ігровий майданчик. 41-річний боєць Денис Вербіцький, який з 2014 року захищав Україну, загинув у серпні минулого року на Донеччині: на нього військові рф скинули снаряд з дрона. <div><em>Про історію життя та служби бійця, родина загиблого розповіла &quot;Суспільному&quot;.</em></div><div><div>У пам’ять про сина Марія Вербіцька подарувала дитячий майданчик дитсадку &quot;Сонечко&quot;, який розташований у смт Миколаївка Березівського району. Методистка закладу Людмила Андросюк розповідає, що ігровий комплекс допоможе вихованню мужності і сили у дітей.</div><div><em>&quot;Наш Денис Вербіцький загинув, але пам’ять про нього залишилась у нас і наших серцях. Там у комплексі є і сходинки, які теж розвивають спритність. Діти ж рівняються, вони знають, що наші хлопці захищають нашу Україну, воюють, і їм треба бути сильними. Ось цей комплекс допоможе вихованню мужності, сили, терпіння. Якщо у матері знаходяться сили продовжувати життя і робити добро людям – то перемога буде тільки за нами&quot;,</em> - каже Людмила Андросюк.</div><br><div style=&quot;font-size:small&quot;><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;У пам'ять про загиблого сина-військового жителька Одещини подарувала дитсадку ігровий майданчик&quot; title=&quot;У пам'ять про загиблого сина-військового жителька Одещини подарувала дитсадку ігровий майданчик&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/744442536f8e0ac8.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em>Ігровий майданчик, який мати загиблого військового Дениса Вербіцького подарувала дитсадку у смт Миколаївка в пам'ять про сина.&nbsp;Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Денис Вербіцький став на захист України у 2014 році, воював, зокрема, за Авдіївку та Мар’їнку. Умів керувати танком, різними видами зброї, розповідає його мати Марія Вербіцька. Каже, його щоразу тягнуло на фронт, захищати Україну та бути поруч з побратимами - &quot;Чорними Запорожцями&quot;.</div><div><em>&quot;Пішов (на фронт, - ред.) у 2014 році, десь у червні, 16 чи 20 числа, не пам’ятаю. Потім ми ж його залишили, попрощалася, а потім через деякий час дзвоню: &quot;Дениска, де ти?&quot; А він каже: &quot;Донецька область, Новомосковський район&quot;. У нього сестра, двоє племінників. Він каже: &quot;Ми їх все одно не пустимо, гадів, до Одеси. Мама, ну хто, як не я? Треба захистити&quot;</em>, - розповідає Марія Вербіцька.</div><span style=&quot;font-size:small&quot;><br></span><div style=&quot;font-size:small&quot;><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;У пам'ять про загиблого сина-військового жителька Одещини подарувала дитсадку ігровий майданчик&quot; title=&quot;У пам'ять про загиблого сина-військового жителька Одещини подарувала дитсадку ігровий майданчик&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/18267ab7c18c4bdf.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em>Загиблий військовий Денис Вербвціький. Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>В армії Денис Вербіцький служив вісім років. За цей час військовий отримав дві контузії.</div><div><em>&quot;Місяць може був у відпустці і назад. Коли вже поїхав другий раз, то вже дійсно воювали там. Почалися по три роки контракти. Вісім років, уявіть собі, не спати. Не дзвонить – я до дочки, плачу. Думала, що не піде більше, а він сказав, що ще цей рік і все, більше не піде. І ось пішов. Дві контузії, поранення було, це дуже давало на голову. Часто жалівся, що голова болить, потім не став чути на одне вухо&quot;,</em> - продовжує мати загиблого бійця.</div><span style=&quot;font-size:small&quot;><br></span><div style=&quot;font-size:small&quot;><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;У пам'ять про загиблого сина-військового жителька Одещини подарувала дитсадку ігровий майданчик&quot; title=&quot;У пам'ять про загиблого сина-військового жителька Одещини подарувала дитсадку ігровий майданчик&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/46a4157feec059f2.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em>Марія Вербіцька, мати загиблого військового. Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Денис Вербіцький загинув 5 серпня 2022 року поблизу Оріхового на Донеччині, розповіла його рідна сестра Ірина. Йому назавжди залишиться 41 рік.</div><div><em>&quot;Так як він стрілець, на них пішов великий масовий наступ. В той день він біг до своєї установки, щоб відстрілюватися. Його &quot;вів&quot; дрон і скинули йому під ноги &quot;касету&quot;. Він не встиг добігти до свого місця, наступила така смерть від снаряда. Він розірвався і всі уламки полетіли в обличчя&quot;,</em> - розповіла сестра загиблого військового Ірина.</div><div>Найбільше Денис любив дітей, особливо своїх двох племінників, з якими проводив весь вільний час у відпустці - каже Марія. Вона й надалі допомагає малечі та воїнам, які захищають Україну</div><div><em>&quot;Ми кожну суботу їздимо на кладовище, ми не можемо з ним ще розпрощатися, хоч у серпні буде рік. Він любив червоні троянди, це як талісман, ми йому завжди привозимо. І дочка моя, як ми купуємо цукерки в магазині, питає: &quot;Це ми Денису будемо на кладовище везти?&quot; А сину майже 7, він не може з цим змиритися&quot;,</em> - каже Ірина.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <div style=&quot;font-size:small&quot;><br></div><span style=&quot;font-size:small&quot;><br></span></div> Регіон http://izmail.es/article/61008/ 2023-05-23 23:41:09 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61010/ Сьогодні, під час візиту на Донеччину, Президент України Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України двом морським піхотинцям. <img src=&quot;https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/58e7c15c7140a82ea68b0c0b5f882818_1684828497_extra_large-1024x683.jpeg&quot; alt=&quot;Герой України: уродженець Болградського району отримав найвищу державну нагороду (Фото, відео)&quot; style=&quot;width:600px;height:400px;vertical-align:baseline&quot;><br>Один з них – полковник Микола Палас <em>(на фото праворуч)</em>, уродженець села Дмитрівка Болградського району. <div>Про це <a href=&quot;https://www.president.gov.ua/news/u-den-morskoyi-pihoti-prezident-ukrayini-vidvidav-peredovi-p-83109&quot;>повідомляє</a> Офіс Президента.</div> <div><em>«За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету й територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові Глава держави присвоїв звання Героя України та вручив ордени «Золота Зірка» полковнику Юрію Андрієнку та полковнику Миколі Паласу», </em>– йдеться у повідомленні Офісу.</div><div>Під час візиту на передові позиції українських військових Володимир Зеленський також нагородив морпіхів орденами Богдана Хмельницького І, ІІ та ІІІ ступенів, «За мужність» ІІ та ІІІ ступенів, княгині Ольги ІІІ ступеня та орденом Данила Галицького за особисту мужність і самовіддані дії в захисті України.</div><img src=&quot;https://mahala.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/da4f3e551634104eab1e87c071039a28_1684828495_extra_large-1024x683.jpeg&quot; style=&quot;width:600px;height:400px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;1024&quot; height=&quot;683&quot;><br>Наприкінці заходу морпіхи подарували Президенту свій прапор, пам’ятну плакетку та шеврони всіх частин морської піхоти. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Регіон http://izmail.es/article/61010/ 2023-05-23 21:30:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61007/ 21-річний лейтенант Юрій Стецюк зі Старокостянтинова Хмельницької області 11 місяців прикутий до крісла колісного після бойового травмування, котре отримав під Слов’янськом. Донині після перелому хребта офіцер не відчуває стоп. Юрій Стецюк розповів &quot;Суспільному&quot; про свою коротку службу на посаді командира танкового взводу і про довгу реабілітацію.<br><div>Офіцер Збройних сил України, 21-річний Юрій Стецюк після бойового травмування 11 місяців проходить реабілітацію. Увесь цей час чоловік прикутий до крісла колісного. Юрій каже: школа, військовий ліцей, Львівська академія сухопутних військ – ось і вся його довоєнна біографія. Розповідає: планували, де будуть відзначати випускний вечір, натомість потрапив на оборону Києва.</div><div><em>&quot;Я навчався на танкового офіцера за спеціальністю &quot;управління танковим підрозділом&quot;. Ми випускалися командирами танкових взводів. Три місяці залишалося до кінця навчання, ми вже готувалися до держіспитів, готувалися до випуску. Закінчив у 2022 році достроково, бо розпочалася війна. Одразу ми потрапили на оборону Києва&quot;,&nbsp;</em>- пригадує Юрій.</div><div>Каже, повномасштабне вторгнення застало його у відрядженні за розконсервуванням техніки: <em>&quot;24 лютого вночі пролунала тривога бойова, ми отримали боєприпаси й одразу потрапили на охорону техніки. На ранок ми вже почали комплектувати техніку боєприпасами, встановлювати динамічний захист, а на вечір - завантаження на базі третьої танкової, нас до них прикомандирували. І оце в складі такого курсантського батальйону ми поїхали на оборону Києва&quot;.</em></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; height=&quot;14&quot; alt=&quot;Юрій Стецюк Хм&quot; title=&quot;Юрій Стецюк Хм&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/f85db8fc99cb95d9.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div>У червні 2022 року під Слов’янськом прийняв бойове хрещення, каже Юрій Стецюк. Його екіпаж, розповідає, підбив ворожий танк: <em>&quot;Виїжджали, переважно, де були закриті позиції, стрільба на велику дальність. Ми працювали так, що нас майже не бачили. Але були такі моменти, коли ми виїжджали на &quot;нуль&quot;, підтримували піхоту, тому що йшли наступи. Ворого кошмарив нас вдень і вночі, тобто не стільки нас, скільки піхоту, яку ми підтримували. Ми вже на позиції просто почали чекати, коли він покажеться. І коли танк виїхав, ми почали по ньому вести сильний вогонь. Навідник мій стріляв прицільно, ми його підбили, він загорівся&quot;.</em></div></div></div><div>27 червня 2022 року під час виконання бойового завдання отримав травмування, розповідає офіцер. Відтоді, каже, прикутий до крісла колісного: &quot;Той день я ніколи не забуду. Це був ранок, ми виїхали на позиції, відстрілялися. Коли поверталися, ворог підняв дрона. Під час мінометного обстрілу один снаряд залетів в посадку і повалив дерево, яке впало на мене. Навідник встиг зістрибнути, я ні, і дерево впало на плече. Одразу повністю відмовили ноги. Я ще дістав рацію і доповів, що я 300-тий&quot;.</div><div>Юрій каже, що у Дніпрі у нього діагностували зламаний хребет, поперековий відділ. Операція тривала 8 годин. Відтоді, розповідає, було 15 медзакладів, одна операція на хребті і три операції через супутні проблеми.</div><div>Найважче про травмування було сказати рідним, розповідає офіцер: <em>&quot;Перший час було страшно телефонувати мамі, і особливо страшно дружині. Перевели мене у Львів. Там вже у перший день дружина була біля мене. Побачила мене, ледь не плакала, тому що після операції за три дні я скинув 15 кілограмів&quot;.</em></div><div>За 11 місяців після травми з’явилася мінімальна чутливість ніг, розповідає Юрій: <em>&quot;Не така, як хотілося. Також мінімальні рухи вже з’являються бо раніше не було нічого. І ось це за довгий період реабілітації. Коли ти займаєшся, то стає легше&quot;.</em></div><div>Чоловік щодня робить вправи з гантелями та обтяжувачами, крутить велотренажер, займається на спортивному містечку.</div><div><em>&quot;Зараз лікарі кажуть, що є шанси. Потрібна реабілітація, потрібно продовжувати займатися, не запускати, навіть коли вдома&quot;, </em>- каже чоловік.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><br><div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61007/ 2023-05-23 21:29:22 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61009/ Адміністрація ДП &quot;ІЗМ МТП&quot;, профспілковий комітет, ГО &quot;Рада ветеранів Ізмаїльського порту&quot; зі скорботою повідомляють, що пішов з життя Анатолій Іванович Кошко - головний інженер Ізмаїльського порту у 1995-2011 роках. <div><div dir=&quot;auto&quot;>Анатолій Іванович народився 1956 року у селі Борівка Могилів-Подільського району Вінницької області. У 1976 році закінчив Одеське морехідне училищие та за направленням Міністерства морського флоту поїхав у Херсон, працювати у &quot;Південмормонтажі&quot;. <br>В Ізмаїльському порту почав працювати в лютому 1990 року, коли був прийнятий на посаду групового механіка. <br>Згодом був підвищений до посади начальника дільниці навантужувально-розвантажувальних робіт, а 1995 року - до посади головного інженера, яку обіймав понад 16 років.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Паралельно і навчався - 2004 року отримав вищу освіту за спеціальністю &quot;Електричні системи і мережі&quot;. </div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Колеги запамʼятали Анатолія Івановича як відповідального спеціаліста, талановитого інженера, який активно працював над оновленням основних фондів, впроваджував нові технології та освоював новітню техніку. Він уміло поєднував професійні знання і виробничий досвід з практикою на будівельно-монтажних роботах на обʼєктах порту, технічному обслуговуванні та ремонті портової техніки, мобілізуючи підрозділи технічних служб порту для вирішення виробничих завдань практично будь-якої складності.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>За досягнення в роботі народжений Почесною грамотою Міністерства транспорту та звʼязку, знаком &quot;Почесний працівник морського та річкового транспорту&quot;.</div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Анатолій Іванович був надійним другом і товаришем, люблячим чоловіком і батьком, активною і відповідальною людиною, яка залишила по собі в памʼяті людей лише добрі спогади. </div></div><div><div dir=&quot;auto&quot;>Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким та ізмаїльським портовикам усіх поколінь.</div></div> Пам'ять http://izmail.es/article/61009/ 2023-05-23 21:27:01 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60999/ Щонайменше 10% населення України будуть дотичними до ветеранських послуг після завершення російсько-української війни. Чи готова держава до таких масштабів, та чому за 5 років існування профільного міністерства в Україні і досі немає єдиної нормативно-правової бази, яка регулює ветеранську політику? Що робить в цьому напрямку Мінвет та які конкретні програми може запропонувати вже зараз? <em>Про це і не тільки міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна розповіла в інтерв'ю Радіо Свобода.</em><br><div><strong><em>– Прогнозують, що кількість громадян, які матимуть статус ветерана після війни, збільшиться у 4 рази, і сягне 5-ти мільйонів. Плюс до того, 4 мільйони родичів військовослужбовців, родичів загиблих. І все це навантаження на державу, зокрема, фізична реабілітація, психологічна, адаптація соціальна. Чи готова держава до таких масштабів?</em></strong></div> <div>– Така війна, яка зараз відбувається в Україні вже дев’ятий рік, скоро буде навіть більше, принесла в новітню історії сучасної Європи нові виклики. Ця агресія Росії проти України фактично створила передумови, що такого досвіду, який є зараз в України, у тому числі людей з бойовим досвідом, у тому числі ті страждання, які переживають родичі, ті страждання, які переживають внутрішньо переміщені особи, тобто такого взагалі не було.&nbsp;І жодна держава світу не була би готова до того, щоб прийняти такий виклик.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Жодна держава світу не була би готова до такого</span></em></div> <div>Але я трошки уточню, що коли ми говоримо про 4 мільйони людей, які будуть потенційними ветеранами, ми враховуємо всі категорії. Тобто не буде 4+5, а буде приблизно 4, до 5-ти мільйонів людей дотичних до ветеранської політики.&nbsp;Це безпосередньо комбатанти або учасники бойових дій, які отримали бойовий досвід, відстоюючи нашу незалежність, територіальну цілісність і суверенітет у боях. Це і, звісно, люди, які були поранені і їм встановлено інвалідність внаслідок війни, а також це члени родин загиблих наших воїнів і героїв. І, звісно, це взагалі члени всіх родин тих людей, які захищали на фронті Україну. Приблизно ми рахуємо, що це буде 4-5 мільйонів людей.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Буде 4-5 мільйонів людей, приблизно 10% населення</span></em></div> <div>Це буде приблизно 10% населення. І це найбільша цифра у відсотковому відношенні серед інших країн, які також мають у себе ветеранів і ветеранську політику.</div> <div>І, звісно, держава має, поки ще тривають активні бойові дії, відпрацювати механізм, як підготуватися до того, щоб зустріти всіх наших воїнів після нашої перемоги і змодерувати таким чином, щоб вони інтегрувалися у мирне життя.&nbsp;Тобто це і соціальний захист ветерана, це і, наприклад, запровадження прозорої процедури отримання житла військовослужбовцями ще під час служби, це і відповідні медичні гарантії, гарантії ментального здоров’я і так далі.</div> <div>І потім, коли людина ухвалює рішення піти з армії у цивільне життя, ми десь за рік до демобілізації – як Міністерство у справах ветеранів –маємо надати людині чіткий перелік інструментів, де людина може себе реалізувати.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Перше, це скринінг здоров’я ментального і фізичного, а потім допомога в інтеграції у суспільство</span></em></div> <div>Тобто, по-перше, це, звісно, скринінг здоров’я ментального і фізичного. А потім надати людині щось для того, щоб вона потім могла працювати і інтегруватися у цивільне життя.</div> <div>Адже, якщо ми подивимося на вік сьогоднішніх військовослужбовців, які завтра стануть ветеранами, це буде від 25-ти до 45-ти років. Тобто це люди працездатного віку, яким політика суто пільгової орієнтованості або надання якоїсь субсидії на комунальні послуги не вирішує питання.&nbsp;Людина отримала бойовий досвід і має потім прийти додому, в родину, інтегруватися в громаді, отримати можливість перенавчання на якусь цивільну спеціальність і потім працевлаштуватись.</div> <div><strong><em>– Але це на рівні впровадження. По конкретних кроках, чи можемо ми говорити, що від 2014-го року певні механізми, алгоритми допомоги ветеранам, вже опрацьовані до автоматизму? І ми розуміємо, що навіть при збільшенні масштабів ці механізми буде працювати?</em></strong></div> <div>– У нас, на жаль, сама ветеранська політика не була започаткована навіть із моменту початку війни в 2014 році. І в принципі нею як системним напрямом не займалися.</div> <div>Тобто певні речі виконувалися за рахунок сталих механізмів ще після Другої світової війни, відпрацьовувалися щодо соціального захисту ветеранів ще тієї війни. З іншого боку, громадські організації підключилися для того, щоб надавати послугу там, де держава її не надавала. Так було до 2018 року, поки не створилося міністерство.</div> <div><em>Довідка редакції: 28 листопада 2018 року уряд вирішив <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-ministerstvo-u-spravah-veteraniv/29625772.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>створити Міністерство у справах ветеранів</a> на заміну Державній службі у справах ветеранів. Міністром Верховна Рада <a href=&quot;https://www.radiosvoboda.org/a/news-friz-ministr-u-spravah-veteraniv/29615613.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>призначила Ірину Фріз</a></em></div> <div>Потім було створене міністерство, яке мало досить низьку інституційну спроможність. Адже його бюджет, навіть просто бюджет сягнув трошки менше, ніж найменша область в Україні. Тобто фактично була створена структура, яка не була наповнена ані напрямами, ані можливостями їх реалізації.&nbsp;І коли я вже прийшла у міністерство, була очевидна така річ.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Ми запровадили програму, відповідно до якої ми бюджетуємося на 5,5 мільярдів гривень</span></em></div> <div>Наприклад, у нас є чотири бюджетні програми, якими ми фінансуємо житло для ветеранів. І ось кожного року до того, як я прийшла, там видавалися кошти на 100 квартир, на 200 квартири. А черга сягала більше трьох тисяч людей на той момент.&nbsp;Цього року ми запровадили програму, відповідно до якої ми бюджетуємося на 5,5 мільярдів гривень.&nbsp;Ми надаємо субвенцію обласним військовим адміністраціям. Вони формують черги. І люди отримують кошти і мають впродовж року купити собі відповідне житло. Це цільові кошти, тільки на використання можливостей отримати житло.&nbsp;І, звісно, поки ми ці постанови ухвалювали, збільшилася вартість житла. І цього року, ми розуміємо, повністю не покриємо всю тритисячну чергу, але близько двох тисяч сімей отримають ці квартири.</div> <div><strong><em>– У цьому році?</em></strong></div> <div>– Так, у цьому році.&nbsp;Ми запровадили грантову програму на підтримку ветеранів-підприємців. Знову ж таки хочу підкреслити, що це конкретна програма, яка працює як для ветерана, так і для його родини, а ще для й держави, тому що з цих коштів платяться податки в економіку країни. Це також дуже важливо і це дуже конкретно.</div> <div><strong><em>– Тобто гранти на підприємництво, житло – це те, що ми можемо говорити, що у нас є напрацьований механізм, який ми можемо в принципі застосовувати далі зі збільшенням масштабів допомоги, яку люди потребуватимуть від держави?</em></strong></div> <div>– Так.</div> <div><strong><em>– Ви згадали про те, що фінансування недостатньо у Міністерства ветеранів. Але з того, що я побачила, сьогодні 22 урядові структури опікуються потребами ветеранів. І функції, як видається, розпорошені між різними відомствами. І Міноборони, і Міністерство охорони здоров’я, і Мінсоцполітики, і дуже-дуже багато різних структур опікуються потребами ветеранів. У цій системі головна задача Міністерства ветеранів, на вашу думку, бути чим і для чого?</em></strong></div> <div>– По-перше, ми ухвалили закон, підписаний вже президентом, Верховною Радою <span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>«Про комплексний огляд системи соціальних гарантій для ветеранів».&nbsp;</span>Згідно положень цього закону, кожні 5 років держава має здійснювати комплексний огляд, хто, що надає, для яких категорій, щоб уникнути дублювання.&nbsp;Роль Міністерства у справах ветеранів – це основний, по-перше, координатор і формувач ветеранської політики. Бо ніхто, крім міністерства, у справах ветеранів, яке є носієм, яке володіє реєстром ветеранів, в якому розписані, які категорії є, також володіє знаннями, які потреби є ветеранів, тільки така структура може формувати політику.&nbsp;Тобто ми аналізуємо потреби ветеранів, ми визначаємо, які категорії є ветеранами.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Міністерство у справах ветеранів – це координатор і формувач ветеранської політики</span></em></div> <div>Є, наприклад, ветерани військової служби ЗСУ. Це та людина, яка могла і не брати участь у бойових діях, але вона прослужила 25 років. І це не ветеран війни, а це ветеран військової служби ЗСУ. Відповідно до цього статусу, у нього є певні гарантії, які він отримує.&nbsp;Я, наприклад, ветеран військової служби СБУ, тому що я прослужила більше 25 років. Але паралельно я є учасником бойових дій. І це вже інший вид. І от коли я є учасником бойових дій, я вже є потенційно тим, ким має опікуватися Міністерство у справах ветеранів.</div> <div><strong><em>– А ось цей закон про захисників і захисниць, про який ми багато говоримо, хіба не мав би він це врегулювати питання? Тому що ми не говоримо тільки про ветеранів українсько-російської війни. У нас там ветерани афганської війни, у нас там ветерани військової служби. Наскільки я розумію, такого закону ще й досі немає. Чи є у ньому потреба? І чого його досі немає?</em></strong></div> <div>– Зараз діє <span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>базовий закон №3551 щодо соціальних гарантій військовослужбовців і членів їх сімей. </span> І все те, про що ви кажете, там в принципі враховано. Ми працюємо над цим, щоб створити новий в сучасних умовах закон про основи сучасної ветеранської політики. І там мають бути прописані всі категорії.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Треба дуже зважено дивитися на те, що потрібно цим людям. Треба вивчити потребу</span></em></div> <div>Але є відповідні соціальні гарантії, які надаються саме тим, хто відноситься до силових відомств. І тут треба дуже зважено дивитися на те, що потрібно цим людям. Треба вивчити потребу. Чи є потреба, наприклад, мати дротовий телефон, як це зараз досі передбачено соціальною гарантією?&nbsp;І коли ми кажемо, що треба щось змінювати, є дуже серйозний завжди аргумент – положення Конституції, яке не дозволяє погіршити умови для людини у будь-якому випадку.&nbsp;Наприклад, якщо відмінити там щось. Ми не можемо відмінити щось, бо це буде погіршенням умов для людини. Навіть якщо це буде дротовий телефон. Адже це опція, яка могла би у чомусь...</div> <div><em><strong>– Яку </strong>«<strong>мінуснули</strong>»<strong>. Так? Але війна з 2014 року. Міністерство ветеранів із 2018 року. 5 років існування відомства. І ми говоримо про те, що ми не виокремили цей механізм допомоги ветеранам російської-української війни. Чому? У вас є відповідь? Якщо ми говоримо, що Міністерство ветеранів (от якраз те, що ви зазначили) має координувати всі ці зусилля і бути таким собі лобістом інтересів ветеранів у суспільстві.</strong></em></div> <div>– По-перше, хочу сказати, що треба дати дефініцію українсько-російській війні в законодавстві.</div> <div><strong><em>– У нас немає визначення «російська агресія»?</em></strong></div> <div>– У нас є російська агресія. І у нас, наприклад, деякі моменти в плані нормативно-правового врегулювання передбачають, що у нас є учасники АТО-ООС і учасники фактично українсько-російської війни, але в законодавстві сказано «заходи з відсічі і стримування російської агресії».&nbsp;Питання в тому, щоб узагальнити і зробити стратегічно важливі речі для взагалі сектору безпеки і оборони. Тому коли я кажу про стратегію переходу з військової кар’єри на цивільну, то вона також передбачатиме координацію всіх відомств у питанні і визначення статусів у тому силі. Тому неможливо сказати, що в державі все повністю розпорошено.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>У США міністерство у справах ветеранів за бюджетом друге після Міністерства оборони</span></em></div> <div>Разом з цим, якщо ми візьмемо американський досвід, у них Міністерство у справах ветеранів за бюджетом друге після Міністерства оборони. І там у них все базується, по-перше, на потужних громадських організаціях, які відповідають відповідним стандартам надання послуг, їм надається право реалізовувати багато видів послуг. І це не просто послуги з інформування. Це конкретні послуги з реабілітації, послуги з лікування. Приватні структури, неурядові організації мають на це право.&nbsp;Крім цього, це також велика політика створення і діяльності саме для ветеранів потужних центрів реабілітації. Тобто ветеранська політика – це частина взагалі урядової політики, політики держави.</div> <div><strong><em>– Я й тому кажу, що якраз таким собі лобістом може виступати для того, щоб торпедувати ці процеси на рівні уряду.</em></strong></div> <div>– Ми так робимо. Наприклад, по частині переходу з військової кар’єри на цивільну ми готові бути локомотивом змін.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Ветеранська політика – це частина взагалі урядової політики, політики держави</span></em></div> <div>Тому що ми розуміємо сталість цих інституцій, як Міноборони, яке має ще багато інституційної пам’яті.&nbsp;І на рівні політичного керівництва міністерств у нас повністю скоординована позиція. Але на рівні виконавців, які вже там по 30 років працюють, вони іноді не хочуть виходити з зони комфорту. І ми взяли на себе відповідальність. Ми розуміємо, що це виклик. Але ми його маємо пройти.</div> <div><strong><em>– Міністерство ветеранів пропонувало ось такі зміни на рівні уряду?</em></strong></div> <div>– Так.</div> <div><em><strong>– Ми коли зараз говоримо про місію Міністерства ветеранів, чим воно має опікуватися... Я з дуже багатьма говорила ветеранами безпосередньо, з волонтерськими рухами, громадськими організаціями.І от мені найбільш вдалим формулюванням здалося те, що Міністерство ветеранів має представляти інтереси своїх бенефіціарів, якими є, власне, ветерани, у суспільстві.&nbsp;</strong><strong>На вашу думку, за 5 років роботи міністерства, за 2 роки вашої каденції чи вдалося налагодити цей процес комунікації з суспільством, щоб розказати, по-перше, про ветеранів, а по-друге, пролобіювати їхні інтереси? Наскільки ми просунулися взагалі в цьому питанні?</strong></em></div> <div>– Ми проводили дослідження з групою «Рейтинг», у суспільства дуже завищені очікування стосовно ветеранів. Вони вважають, що ветерани – це завжди просто найсильніші люди, готові все винести і вистояти.&nbsp;Люди ідеалізують ветеранів.</div> <div><strong><em>– І розраховують, що вони повернуться після війни і тут ще робитимуть зміни політичні…</em></strong></div> <div>– А з іншого боку, самі ветерани, згідно з цим опитуванням, розуміють, що після того досвіду трагічного, який вони бачили: і втрати побратимів, і поранення, і каліцтва... Усі ці умови фронту нікому не додають здоров’я. І ветерани розуміють, що їм потрібна буде допомога, а суспільство їх, з іншого боку, ідеалізує.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Ветерани розуміють, що їм потрібна буде допомога, а суспільство їх, з іншого боку, ідеалізує</span></em></div> <div>Суспільство – воно також різне. І, наприклад, в населених пунктах також залежно від того, скільки там людей воює, по-різному і ставлення. Для військових дуже великий виклик, що зараз у нас тут в мирних містах, умовно мирних... У нас немає мирних населених пунктів, бо у нас прилітає по всій території України, і страждають люди по всій території України. Але коли військовий приходить у короткотривалу відпустку, його, вибачте, іноді дратує те, що люди спокійно ходять по вулиці, звучить музика і в ресторанах всі себе спокійно поводять, і вони взагалі працюють.&nbsp;А нам потрібно змодерувати таким чином, щоб фактично після перемоги започаткувати фасилітований діалог між різними верствами суспільства – тими, хто воював і не воював, тими, хто працював в тилу... А це також важливо. І щоб не було тут таких вразливостей.</div> <div> <div> <div class=&quot;c-sticky-element c-sticky-element--3rd-party c-sticky-element--initialised&quot; data-sp_api=&quot;youtube&quot; data-sp_instance_id=&quot;3&quot; id=&quot;sp-3&quot;> </div> </div> </div> <div><strong><em>– Для цього ж мають бути прописані певні правила, стандарти, нормативно-правові акти. Тобто перш за все має бути нормативно-правова база. Тому що ви кажете про те, що навіть в різних населених пунктах в залежності, вже не говорячи про те, що є різні регіони віддалені від лінії фронту, дуже по-різному сприймають війну. Тому ця інституційна реформа, про яку ви згадали, охоплює весь цей комплекс проблем?</em></strong></div> <div>– Ситуація в країні така, що навіть коли людина повернеться з бойових дій і демобілізується, приїде у свій населений пункт, а може бути така ситуація, що родина у нього десь знаходиться за межами України, бо виїхала на початку вторгнення широкомасштабного, підприємство його зачинене, бо економіка не працює, і будинок або житло зруйноване. І куди цій людині піти? Але її має хтось зустріти.&nbsp;І ми хочемо створити інститут помічника ветерана, щоб людину в громаді зустрічав помічник. Фактично модель така, як банківська система.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Ми хочемо створити інститут помічника ветерана, щоб людину в громаді зустрічав помічник</span></em></div> <div>Всі знають, приходять люди платити по платіжках, приходить поважного віку людина і не вміє заповнити у банкоматі, як це все провести у порталі, а підходить людина та їй допомагає. Це така собі фасилітація йде, допомога.&nbsp;Тобто людина, яка повернеться з війни, вона багато часу провела часу межами мирного життя.&nbsp;І їй потрібен цей помічник, який допоможе правильно звернутися до відповідної інституції за відповідною довідкою, отримати відповідну допомогу там, прийти, умовно кажучи, до якої соціальної установи, де не всі працівники будуть обізнані, як поводитися з ветеранами.&nbsp;Ми цих помічників ветерана інституціалізуємо на рівні громад. На рівні районів будуть створені сервісні служби, сервісні центри, які будуть надати ветеранам послуги, у тому числі в електронному форматі.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Ми хочемо увійти в кожен ЦНАП з ветеранським вікном</span></em></div> <div>Ми зараз підписали також меморандум з асоціацією ЦНАПів. Ми хочемо увійти в кожен ЦНАП з ветеранським вікном, де будуть надані відповідні послуги, які людина зможе там отримати.&nbsp;І ось цей сервісний центр буде як надавати послуги, так і координувати роботу менторів, цих помічників ветеранів, які будуть мати фактично зворотній зв'язок. Тобто ветеран, якщо його не задовольнить послуга помічника, він зможе звернутися до сервісного центру і сказати, що, вибачте...</div> <div><strong><em>– А коли? Коли ветеран зможе таким скористатися сервісом?</em></strong></div> <div>– Ми хочемо вийти на фінал... Тобто цих людей 400. Їх потрібно відібрати, їх потрібно підготувати, навчити, як працювати. І пріоритетом є те, що вони будуть саме з числа ветеранів або членів родин, тому що це люди, які будуть працювати за принципом «рівний-рівному».&nbsp;Тобто вони знатимуть проблеми ветеранів. Але треба їм трошки додати навичок і комунікаційних, і інформаційних, тобто щоб повністю володіти нормативно-правовою базою, переліком послуг і так далі. І я думаю, що з осені цього року проєкт вже запуститься, вже помічники ветерана будуть зустрічати.</div> <div><strong><em>– У чотирьох областях?</em></strong></div> <div>– У чотирьох областях.</div> <div><strong><em>– Пані Лапутіна, ви згадали про опитування, яке робили разом з «Рейтингом», яке показало, що надвеликі очікування у громадського, цивільного суспільства від ветеранів. </em></strong></div> <div><em><strong>Свіжішого опитування ще немає. Його проводив Український ветеранський фонд. У ветеранів питали і військовослужбовців, якої допомоги вони будуть потребувати у майбутньому. І от хочу звернути увагу, звісно, на першу цифру. Майже 54% – це зміцнення здоров’я. Ми розуміємо, що йдеться не тільки фізичне здоров’я, але й психологічну реабілітацію. І разом з тим, цікаво, що на питання, якими послугами не задоволені найбільше, майже половина назвала медичне обслуговування. Тобто ця пряма кореляція в необхідності зміцнення здоров’я і незадоволення медичним обслуговуванням, яке є станом на зараз.&nbsp;</strong><strong>Я підкреслюю, що це дані з лютого, позаяк вже травень. Але щось мені підказує, що вони не дуже сильно змінилися. Чому так? Зміцнення здоров’я будуть потребувати майже 54% людей (це поки що) і незадоволені медичними послугами ветерани – 50%. У вас є відповідь, чому так?</strong></em></div> <div>– Я тут навіть хочу зазначити, що зміцнення здоров’я – 53, 8%, частково туди закладене і психічне здоров’я також. Але отримання психологічної допомоги – ще 20%. Тобто це все вкладається у дуже велику цифру.&nbsp;Але ми маємо усвідомити, що впродовж всіх років незалежності система психологічної реабілітації в країні не була розбудована, з одного боку.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Зміцнення здоров’я – 53, 8%, частково туди закладене і психічне здоров’я також. Але отримання психологічної допомоги – ще 20%</span></em></div> <div>З іншого боку, у нас з часів незалежності кожен вищий навчальний заклад робив з людей психологів і не було підходу до того, що психологічна освіта – це дуже окремий вид діяльності, який не просто стосується соціальної психології або юридичної психології, різні види, а що саме на напрям практичного психолога або клінічного психолога не було запиту.</div> <div>Зараз запит шалений. І ті психологи, які отримали психологічну освіту за напрямом соціальної психології або будь-якої іншої, для того, щоб вони змогли надавати допомогу, їм потрібна ще додаткова освіта. У нас немає тут фахівців.</div> <div><strong><em>– Але я про те, що ось це медичне обслуговування, яким не задоволені, то це навряд чи про психологічну допомогу, позаяк, як ви правильно зазначили, у нас немає, на жаль, цієї культури. Тим більше, від захисників-чоловіків. Чому 50% наших ветеранів не задоволені медичним обслуговуванням? Що не так працює в державі?</em></strong></div> <div>– Питання в тому, що потрібно для військовослужбовців реформувати систему надання медичних послуг, у тому числі поки людина служить. Реформування системи медичних сил, відповідно до стандартів НАТО (і це є нашим євроатлантичним прагненням), також є одним із елементів системи переходу з військової кар’єри на цивільну, який ми запровадили на рівні виконавців, можливо, конкретних шпиталів. Комусь це ще не зручно, бо це нове, але потрібно це обов’язково зробити.&nbsp;З іншого боку, є досить позитивні практики, які я, принаймні, масштабувала би на всю країну.&nbsp;У Львівській області є реабілітаційний центр «Галичина», де вони самі запровадили практику, коли вони з числа тих поранених, які поступають на реабілітацію, почали вишукувати потенційно можливі кандидатури на те, щоб людина після поранення стала психологом. І ось тут принцип «рівний-рівному». Я бачила хлопця, який на візку ще з 2014 року. Він лежав у цьому шпиталі, а потім вони йому запропонували перенавчитися і стати психологом. Так от, до нього йдуть натовпи поранених бійців, тому що вони йому довіряють. І я ці практики масштабувала би на всю країну.&nbsp;Для того, щоб покращити послуги для ветеранів, однин із кроків також є – це те, щоб ветерани йшли на державну службу. Наведу приклад. Ми відвідували в США Міністерство праці. 60% персоналу є ветеранами. Вони самі знають, які є потреби ветерана. Вони пройшли не тільки бюрократично цей шлях, а вони через себе пропустили.&nbsp;І якщо в міністерствах і відомствах будуть працювати люди, які самі знають, хто такий ветеран, і самі є ветеранами, повірте, вони захочуть змінити для своїх побратимів цю систему, і вони її змінять.</div> <div><em><strong>– Ви згадали про те, що державні інституції часом дуже і дуже повільно реагують на ті зміни, які виникають у суспільстві. І тут виникає питання... Ви неодноразово згадували досвід США і згадали те, що дуже багато послуг надається на аутсорсі. Фактично держава бере на себе певні зобов’язання, що стосується лінії фронту і першої зони, а далі реабілітація, фізична, психічна реабілітація – все це віддається приватним компаніям, послуги яких оплачує держава.&nbsp;</strong><strong>До речі, у нас цей кейс з протезуванням працює. Це один із небагатьох кейсів, про які ветерани кажуть: працює! Люди отримують необхідні протези, які їм потрібні. І це теж працює на аутсорсі. Чому в питаннях психологічної реабілітації, фізичної реабілітації, соціальної безбар’єрності та все, що стосується (такий великий комплекс), ми не можемо звернутися до цього досвіду? Яка ймовірність того, що ми будемо працювати так само за досвідом тих самих США?</strong></em></div> <div>– Ми минулого року змінили підхід до психологічної реабілітації і планів фінансування різних структур. І ми <span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>почали створювати електронний реєстр надавачів послуг психологічної реабілітації</span>. І ми контрактували напряму заклади охорони здоров’я, які мали відповідати відповідним стандартам.&nbsp;Тут питання в тому, що ми маємо як держава запровадити стандарт послуги. Якщо приватна структура відповідає стандарту, вона може подаватися і отримає від держави це фінансування.&nbsp;І ми відпрацювали таким чином, що з нами законтрактувалися навіть установи, які належать Національній службі здоров’я, за умови наявності в закладі мультидисциплінарної команди у складі лікаря-психіатра, психоневролога і двох психологів. І ми надали таким чином минулого року більше 17 тисяч послуг.&nbsp;І ми зараз будемо формувати реєстр надавачів послуг психологічної допомоги, а там будуть саме комунальні заклади і приватні заклади. Якщо вони відповідатимуть нашому стандарту, ми також створюємо електронний їх реєстр. Вони будуть подаватися. Ми будемо перевіряти. Якщо вони відповідають стандартам, ми будемо оплачувати їм ці послуги для ветеранів. Це обов’язково. Воно вже фактично напрацьовано. І воно працюватиме і надалі.</div> <div><strong><em>– А ви згадали про реєстри. Не можу не спитати: а в нас є реєстр ветеранів?</em></strong></div> <div>– Так. Там є ветерани-учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни різних груп, потім члени родин загиблих героїв, герої Небесної Сотні, учасники Революції гідності і ще учасники бойових дій на території інших держав, тобто миротворці, умовні, афганці.</div> <div><strong><em>– Але, умовно, виокремити звідти ветеранів російсько-української війни ми можемо?</em></strong></div> <div>– Можемо, звісно. Це учасники бойових дій наші з періоду з 2014 року, які за документами подавалися як учасники АТО-ООС, зараз як «учасники відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України».</div> <div><strong><em>– Ще одна необхідна база, про яку багато говорять – база ДНК наших захисників. Як ми далеко просунулися? І чи просунулися взагалі у цьому напрямку? Чи створена така база?</em></strong></div> <div>– Я знаю, що активно над цим працюють. Але це не стосується суто ветеранів. Це стосується всіх військовослужбовців. Це важливо для всіх, до речі, але наразі питання зниклих безвісти. І ось тут багато роботи проводиться. Насправді ми як Міністерство у справах ветеранів до цих процесів не долучені.</div> <div><strong><em>– А вам здається, що це правильно, що ви не долучені до цих процесів?</em></strong></div> <div>– Я думаю, що коли створиться реєстр, потрібно щоб були долучені... Є окремий реєстр зниклих безвісти. І зараз напрацьований конкретний механізм, яким чином людям звертатися до деяких організацій. І є відповідний координаційний центр щодо зниклих безвісти... У нас взагалі питання поєднання державних реєстрів різних видів для верифікації певних статусів.</div> <div><em><strong>– Повертаючись до того, з чого починали, що Міністерство ветеранів може бути таким собі лобістом інтересів ветеранів і у поствоєнному суспільстві, зокрема. Серед тих, з ким я розмовляла, багато говорили про необхідність створення Пантеона Героїв. Що і з цим?&nbsp;</strong><strong>Ми розуміємо, що Стіна пам’яті, яка біля Михайлівського собору, на жаль, точно не вміщує всіх героїв. І зараз ми будемо потребувати створення великої комплексної політики держави з вшанування пам’яті, зі вшанування самих героїв, ветеранів війни. Тут Міністерство ветеранів дає свої пропозиції уряду? Яку тут діяльність веде?</strong></em></div> <div>– У нас зараз вже ухвалений відповідний закон. Сподіваюся, що підпишеться президентом найближчим часом.&nbsp;І ми як Міністерство у справах ветеранів відповідальні за створення Національного військового меморіального кладовища, де передбачається також меморіальна зона з музеєм, з вшануванням пам’яті і з відповідним меморіалом. Є окремий проєкт, який називається<span style=&quot;text-decoration:underline&quot;> «Пантеон Героїв»</span>, який за ініціативи багатьох громадських організацій, взагалі активістів планується створити на правому березі Дніпра у Києві. І, звісно, ми обов’язково їх реалізуємо.</div> <div><strong><em>– Це всі ті пріоритети Міністерства ветеранів, які з’явилися після початку повномасштабного вторгнення, чи які були до? Умовно, чим займалося Міністерство ветеранів на кінець лютого 2022 року? І що змінилося в роботі міністерства?</em></strong></div> <div>– У нас були пріоритети. Це, по-перше, створення єдиного державного реєстру ветеранів війни. Ми його створили. Створення електронного кабінету ветерана. Ми його створили. Ми його зараз не випускаємо в публічність.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Після перемоги у смартфонах у ветеранів з’явиться його персональний електронний кабінет</span></em></div> <div>Адже багато кого з ветеранів ще знаходяться родини на окупованих територіях, щоб у когось з ветеранів у смартфоні не з’явилося... Але після перемоги, на наступний день після скасування воєнного стану у смартфонах у ветеранів з’явиться його персональний електронний кабінет.&nbsp;Також питання створення <span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Національного військово-меморіального кладовища</span> стояло одним із пріоритетів. І воно реалізовується, відповідно до плану дій уряду. Ще ми опікувалися житлом. Так, у нас був завжди ветеранський спорт як пріоритет.&nbsp;Тому що людина через спорт реабілітується. Що змінилося? Нашим пріоритетом зараз є ці пілотні проєкти в чотирьох областях по ветеранському помічнику. Якщо вони будуть успішними, то ми їх масштабуємо на всю країну.</div> <div><strong><em>– Ви задоволені темпами, якими зараз міністерство може реалізовувати власні проєкти, запропоновані проєкти, або якими воно може лобіювати інтереси ветеранів на рівні держави?</em></strong></div> <div>– Я зазвичай перфекціоніст. Хотілося би швидше.</div> <div><strong><em>– А що заважає робити швидше?</em></strong></div> <div>– Дуже багато речей, які уповільнюють процес, лежить у сфері бюрократії, сталої бюрократії.</div> <div><strong><em>– Якщо ми говоримо про бюрократію, яка заважає, то знов-таки в питаннях реорганізації дуже багато зараз говорять і дуже багато різних думок з цього приводу про можливе об’єднання Мінсоцполітики і Міністерства ветеранів. На вашу думку, наскільки це доцільно? Наскільки це доречно? І наскільки це ймовірно?</em></strong></div> <div>– Кращі світові практики показують, що коли країна стикається з війною, де більше 10% людей є тими, хто дотичний до бойових дій, брав участь або члени родини, то потрібно мати самостійну структуру, яка саме координує діяльність.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Ветерани здатні стати потенціалом відновлення країни</span></em></div> <div>Мене завжди обурювало, коли я в деяких документах ще на початку своєї каденції читала деякі стратегії, де написано, що «ветерани та інші вразливі категорії». Тобто такий підхід, що ветерани – це зовсім не вразливі категорії людей.&nbsp;Це категорія потужних людей, які здатні стати потенціалом відновлення країни. І ми маємо це зробити. І маємо зробити тільки завдяки тому, що хтось в уряді буде цим опікуватися.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/60999/ 2023-05-23 19:34:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61003/ Війна знищує не тільки будинки, вона руйнує сім’ї та життя людей. Багато українських жінок залишились на самоті зі своїм горем, бо війна забрала у них чоловіка. <div>Благодійна організація &quot;Ми поруч&quot; віддана місії допомогти жінкам, які переживають втрату, та зробити все можливе для забезпечення повернення до звичайного життя.</div><div><em>&quot;Багато фондів допомагають армії, ми з командою вирішили піклуватися про тих, кого наші воїни цінували найбільше. Тисячі жінок втратили свою опору на війні та, на жаль, продовжують втрачати. Вважаю своїм обов’язком допомогти нашим жінкам, бо маємо можливість&quot;,</em> - говорить засновниця організації Уляна Вернер.</div><div>&quot;Ми поруч&quot; надає допомогу у вигляді інформаційної підтримки, юридичних консультацій, психологічної допомоги та матеріальних виплат.</div><div>Найрозповсюдженіша проблема з якою стикається сім’я загиблого воїна - це отримання грошової компенсації від держави. Претендувати на допомогу можуть: батьки загиблого, один із подружжя, діти, які не досягли повноліття, утриманці померлого. Родини загиблих військовослужбовців мають право отримати: разову грошову допомогу (15 млн грн), допомогу на поховання, недоотриману заробітну плату військового, пенсію у зв’язку з втратою годувальника.</div><div>Оформлення допомоги можливе при наявності свідоцтва про смерть. Втім, трапляються випадки, коли тіла загиблих неможливо евакуювати або коли місце знаходження тіла невідоме. За таких обставин сім’я не зможе отримати свідоцтво про смерть, адже відсутній медичний документ.</div><div>На сайті благодійної організації є серія статей, які написані Євгенієм Промським юристом та адвокатом об’єднання &quot;Юридична компанія АРЕС&quot;. Додаткові юридичні консультації надаються безкоштовно. Також, фонд займається наданням психологічної допомоги. Пройти через втрату коханої людини - це випробування, в якому кваліфіковані психологи стануть підтримкою для жінки на цьому шляху.&nbsp;На сайті є серія статей від платформи&nbsp;<a href=&quot;https://www.potsilunky.com/tviy-psycholog&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow&quot;><em><strong>&quot;Твій психолог&quot;</strong></em></a>, де описано з якими психологічними труднощами зіштовхуються жінки після втрати коханого, та як пройти через них.</div><div>Матеріальна допомога надається у вигляді коштів на покриття основних потреб сім'ї. Всі кошти, виділені організацією йдуть від продажів курсів&nbsp;Уляни Вернер.</div><div>З роботою організації ви можете ознайомитись на&nbsp;<em><strong><a href=&quot;https://myporuch.io/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;nofollow&quot;>сайті</a>&nbsp;</strong></em>&quot;Ми поруч&quot;, де можна залишити заявку. Також там є можливість доєднатись до команди для людей з юридичною, психологічною освітою і бажанням стати волонтером.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61003/ 2023-05-23 17:36:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61006/ В одній з лікарень Дніпра військовослужбовця Збройних сил України повернули з того світу, провівши складну операцію. <div>Про це повідомляє Відкритий з посиланням на Facebook-сторінку Сергія Риженка. <br>За словами лікарів, до Дніпра воїн потрапив у вкрай важкому стані та майже не мав шансів вижити. Куля зайшла в скроню, пройшла через мозок та застрягла в потилиці. <br>Професори-нейрохірурги дніпрянин Андрій Сірко та американець Рокко Армонда за 5 годин зробили неможливе та врятували життя захиснику України. Після успішної операції перше, що він сказав, ім’я дружини - Неля, а потім почав згадувати номер її телефону. Далі цілодобово держав її обома руками, боячись відпустити. З початку повномасштабної війни 41-річний Віталій знаходиться на фронті. <br> Родом чоловік з Житомирської області. До війни працював оператором. З дружиною Нелею ростять трьох дітей – двох синів та доньку. Старший син на третьому курсі військової академії, молодші ще школярі. <br>Нейрохірург Андрій Сірко каже, що процес одужання не був легким. Декілька днів чоловік перебував в комі зі штучною вентиляцією легень, трахеостомою та антибактеріальною терапією. Віталій разом з дружиною вже збирає речі, щоб відправитися з Дніпра до Києва на реабілітацію. Звідси він уїжджає з амулетом, який йому передали нейрохірурги - кулею, що мало не забрала його життя. Воїн каже: <em>«Така мала, а скільки наробила лиха». </em><br><img src=&quot;https://opentv.media/wp-content/uploads/2023/05/347118387_3475876572631849_7814656406366827713_n.jpg&quot; alt=&quot;Ворожа куля застрягла в потилиці: у лікарні Дніпра зробили унікальну операцію, врятувавши життя бійцю ЗСУ - рис. 2&quot; eio=&quot;p&quot; style=&quot;width:500px;height:666px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;720&quot; height=&quot;960&quot;> <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><a href=&quot;https://opentv.media/ua/vorozha-kulya-zastryagla-v-potilitsi-u-likarni-dnipra-zrobili-unikalnu-operatsiyu-vryatuvavshi-zhittya-bijtsyu-zsu&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;canonical&quot;></a></div> Здоров'я http://izmail.es/article/61006/ 2023-05-23 15:43:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61005/ Новаторський препарат HOPO 14-1 посідає центральне місце як захист організму від радіаційної катастрофи. <div>У боротьбі з ядерним зараженням у людини, можливо, з'явився надійний, проте дуже своєрідний щит. Річ у тім, що Sinclair International, новаторський фармацевтичний гігант, починає випробування на людях революційного протирадіаційного препарату під назвою HOPO 14-1. Це не звичайна вітамінна добавка - це потенційно життєво важливий засіб, спеціально розроблений для очищення організму від радіоактивних елементів, що часто є смертельно небезпечним наслідком ядерних катастроф чи страшних сценаріїв із брудними бомбами, пише&nbsp;New Atlas.</div><div>Ядерне забруднення не діє за принципом &quot;однаково для всіх&quot;. Річ не обов'язково в природі радіоактивного лиходія, а радше в його притулку. Хоча високі викиди короткоживучих радіоактивних елементів мають велике значення, справжню загрозу становлять їхні більш довгоживучі аналоги, які з більшою вірогідністю можуть ховатися в нашому тілі.</div><div>Їхні шкідливі емісари, такі як альфа-частинки, мають мінімальну енергію і можуть бути зупинені зовнішніми мертвими клітинами вашої шкіри. Але якщо ці радіоактивні порушники вдихаються або проковтуються, вони закріплюються або просочуються в м'які тканини тіла, де, подібно до слона в посудній лавці, розв'язують хаос у ДНК і клітинних процесах.</div><div>Найпростіша стратегія захисту, це вигнання цих радіоактивних загарбників або блокування способів їхнього проникнення. Яскравий приклад - йодистий калій, звичайна харчова добавка, яка служить захистом від радіації. Ця скромна таблетка добре відома в колах променевої терапії, а також входить до аварійних наборів &quot;виживальників&quot; - тих, хто передбачає катастрофи, від землетрусів до несподіваної третьої світової війни.</div><div>Ось як вона працює: йодид калію захищає щитоподібну залозу, яка є активним збирачем йоду в організмі, від забруднення радіоактивним йодом. Наповнивши організм стабільним йодом, йодид калію блокує радіоактивний варіант, який потім виводиться з організму.</div><div>Препарат HOPO 14-1 - це більш ефективний спосіб боротьби з радіоактивними ворогами. Він діє шляхом оточення цих елементів, чіпляючись за них сегментами молекул, щоб вирвати їх із живих клітин або заблокувати поглинання. Ця концепція не нова - ліки під назвою діетилентриамін пентаацетат діють аналогічним чином, але їх потрібно вводити через ін'єкцію або розпилювач. HOPO 14-1 пропонує більш зручну альтернативу у вигляді таблеток.</div><div>Ці випробування на людях, щедро фінансовані Національним інститутом алергії та інфекційних захворювань і очолювані Поллі Чанг, старшим науковим директором відділу біонаук фармацевтичної компанії, покликані підтвердити, що HOPO 14-1 настільки ж безпечний, наскільки інноваційний.</div><div>Чанг поділяє її оптимізм, зазначивши: &quot;Це перше випробування на людях має величезне значення для розуміння як безпеки, так і метаболічного шляху цього продукту. Ми схрещуємо пальці, щоб це починання стало сходинкою до отримання &quot;зеленого світла&quot; для його комерційного запуску&quot;.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/61005/ 2023-05-23 15:10:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61002/ В Україні набули чинності нові правила щодо оформлення спадщини. Як вплинуть нововведення на процес наслідування. <div>Спадкування&nbsp;є передача прав та обов'язків від спадкодавця на спадкоємця. У цьому процесі майно може переходити як відповідно до закону, так і відповідно до заповіту, пише&nbsp;&quot;5692&quot;.</div><div>Шляхом складання заповіту спадкоємець може успадкувати майно, якщо спадкодавець за здорового глузду та з ясним розумом під час свого життя скористався послугами уповноваженої особи та визначив у заповіті тих людей, кому він бажає передати своє певне майно та права.</div><div>У разі відсутності заповіту спадкоємці мають право успадковувати права та обов'язки відповідно до закону. Законодавством визначено п'ять черг наслідування згідно із законом. У разі відсутності спадкоємців у певній черзі право спадкування переходить до спадкоємців наступної черги.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Перша черга</span></em> наслідування включає дітей, дружину або дружину, а також батьків. Кожен із цих спадкоємців має право на рівну частку у майні спадкодавця, яке ділиться порівну між зазначеними особами. <br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Друга черга </span></em>включає рідних братів, сестер, а також бабусь та дідусів. <br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Третя черга</span></em> включає дядьків і тіток спадкодавця.</div><div>Спадкоємцями <em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>четвертої черги</span></em> вважаються особи, які проживали зі спадкодавцем протягом останніх п'яти років та спільно господарювали. Це найчастіше люди, які не встигли юридично оформити свої стосунки та перебували у цивільному шлюбі.</div><div></div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>П'ята черга </span></em>спадкування включає утриманців спадкодавця, які не є членами його сім'ї, а також інших родичів до шостого ступеня спорідненості.</div><div>У лютому 2022 року, з початком повномасштабної війни, український уряд вніс зміни до термінів прийняття спадщини. Наразі термін подання заяви на відкриття спадкової справи збільшено з 6 до 10 місяців з моменту смерті спадкодавця.</div><div>Згідно з постановою Кабміну №164 від 28.02.2022 року, під час дії воєнного стану протягом строку для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється, але не більш як на чотири місяці. Тобто під час воєнного стану спадкоємці мають можливість додаткового часу для вирішення.</div><div>Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну прийняття спадщини, тобто через десять місяців.</div><div>Таким чином, шестимісячний термін, передбачений для прийняття спадщини, був збільшений на чотири місяці. Протягом цього часу спадкоємці мають звернутись до нотаріуса з відповідною заявою.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/61002/ 2023-05-23 13:34:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61004/ Фінансист групи &quot;Вагнер&quot; євгеній пригожин заявив, що після 1 червня його найманців не буде на всій лінії фронту в Україні щонайменше два місяці. Інститут вивчення війни вважає, що ПВК &quot;Вагнер&quot; може пропустити основні етапи контрнаступу України. <div>20 травня 2023 року пригожин записав&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/concordgroup_official/1002&quot; target=&quot;_blank&quot;>відео</a>&nbsp;на тлі руїн Бахмута, в якому заявив про повне захоплення цього міста найманцями ПВК &quot;Вагнер&quot;. За словами пригожина, 224 дні його найманці штурмували Бахмут, а загалом вони &quot;провоювали&quot; 427 днів, тому до 25 травня вони &quot;оглянуть&quot; Бахмут, а потім вийдуть із міста, віддавши його Міноборони рф.&nbsp;</div><div>21 травня прес&nbsp;служба пригожина опублікувала його&nbsp;<a href=&quot;https://t.me/concordgroup_official/1012&quot; target=&quot;_blank&quot;>відповідь</a>&nbsp;редакції видання LIVE24 щодо подальших штурмів в околицях Бахмута:&nbsp;<em>&quot;ПВК Вагнер сьогодні (21 травня – ред.) нікуди не просувалася і не захоплювала жодних територій. Усі території, які ми обіцяли захопити, ми захопили до останнього квадратного сантиметра. Тому на Хромове ми не йдемо, на Іванівське – не йдемо.&nbsp;&nbsp;Ми, як я і заявив, передаємо свої позиції Міністерству оборони і з 25 числа (травня) залишаємо зону бойових дій. Ми воюємо 428 днів. Усі завдання, які будуть далі виконуватися, виконують відважні підрозділи Міністерства оборони. А ми виходимо в польові табори. З 1 червня жодного бійця ПВК &quot;Вагнера&quot; на передньому краї не буде. До тих пір, поки ми не пройдемо переформування, дооснащення і донавчання. Усі вкиди про те, що ПВК &quot;Вагнера&quot; щось штурмує, будуть фейками в найближчі два місяці&quot;.&nbsp;</em></div><div>пригожин заявив, що якщо щось зміниться в планах, він повідомить.&nbsp;</div><div>Американський Інститут вивчення війни (ISW) проаналізував ці заяви пригожина і нагадав, що аналітики і раніше вважали, що сили &quot;Вагнера&quot; навряд чи продовжать бойові дії після Бахмута через сильне виснаження і кульмінацію їхніх наступальних можливостей: <em>&quot;Оголошений Пригожиним двомісячний період відновлення може призвести до того, що сили Вагнера пересидять ключові частини українського контрнаступу, залежно від того, коли і як він почнеться&quot;.</em></div><div>Українські офіційні особи не визнають повну втрату Бахмута і повідомляють про бої та деяке просування ЗСУ на &quot;флангах&quot; – на північ і на південь від зруйнованого міста.</div><div>Так, Генштаб ЗСУ повідомив, що бої в Бахмуті тривають і що російські сили провели безуспішні наземні атаки в районі Григорівки (8 км на північний захід від Бахмута) і на південь від Іванівського (безпосередньо на захід від Бахмута).&nbsp;</div><div>Заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що українські сили утримують позиції в укріпленому районі на заході Бахмута і що бої за висоти на північ і південь від Бахмута тривають.</div><div>ISW повідомляє, що в посії зосереджені на тому, кому приписати &quot;перемогу&quot; в Бахмуті, і мало говорять про хитку російську військову ситуацію в місті та навколо нього.</div><div>Американські аналітики ж вважають, що російські наступальні зусилля в цьому районі, &quot;ймовірно, досягли кульмінації, що дає українським силам можливість почати подальші контратаки на вже ослаблені фланги Бахмута&quot;:&nbsp;<em>&quot;Відхід Вагнера з лінії зіткнення також, імовірно, призведе до того, що російське МО укомплектуватиме оборонні лінії погано навченими та погано забезпеченими звичайними підрозділами, подібними до тих, що відступили зі своїх позицій під час захисту від українських контратак раніше в травні. Однак російський інформаційний простір значною мірою ігнорує ці вразливі місця&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61004/ 2023-05-23 12:45:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61001/ ЗСУ контролюють висоти навколо Бахмута, а битва за місто знищила наступальний потенціал російської армії, говорить солдат-гранатометник 5-го окремого штурмового полку ЗСУ, народний депутат ВР 7-го скликання Юрій Сиротюк. <div><em>Про бої за Бахмут, про те, як воює ПВК &quot;Вагнер&quot;, про &quot;ждунів&quot;, моральний дух росіян та День Героя</em>&nbsp;<em>Сиротюк&nbsp;розповів&nbsp;в інтерв’ю &quot;Українському Радіо&quot;.</em></div><div><em><strong>Про бої навколо Бахмута</strong></em></div><div>Ми перебуваємо в околицях Бахмута на правому фланзі. Останніми днями ЗСУ відбили у російських загарбників значну територію, вибили росіян із пануючих висот. Противник засипає все артилерією - тривають постійні обстріли, авіаудари, застосовуються касетні боєприпаси, фосфорні бомби. Але ми позиції тримаємо.</div><div>Усе це нелегко, однак противник, який не контролює пануючі висоти над Бахмутом, не може контролювати й місто. І якщо в артилерії у ворога поки що є безліміт, то своєю живою силою він не може вибити нас з позицій. Ці позиції засипані трупами російських солдатів, вони не забирають своїх загиблих, тому ми бачимо, якою ціною давалося їм просування українською землею. Більше пів року вони тут билися, щоб захопити сантиметр за сантиметром. І буквально за тиждень ми їх вибили з набагато меншими втратами.</div><div><em><strong>Про ПВК &quot;Вагнер&quot;</strong></em></div><div>Юрій Сиротюк коментує твердження засновника ПВК &quot;Вагнера&quot; євгенія пригожина, що нібито &quot;вагнерівці&quot; до 1 червня передадуть позиції у Бахмуті підрозділам Міноборони росії та вирушать у тил на переформування та дооснащення:</div><div><em>&quot;Коли в Україну зайшло терористичне угруповання пригожина, воно сукупно складало дві армії Королівства Швеції - це близько 50 тисяч солдатів. А зараз це військо повністю вибите.</em></div><div><em>Для пригожина було безлімітне використання артилерії - тобто вогняний вал, і безжальне знищення найманців-зеків. Зараз російська армія, яка зайде, не зможе в такий спосіб використовувати своїх солдатів, ставити заградзагони. Ми це бачимо по флангу - щойно тут з’явилися регулярні російські солдати, як вони почали тікати. Це означає, що пригожин хоче забрати собі всю бездарну славу, залити кров’ю руїни Бахмута і втекти звідти. Бо розуміє, що їм не вдасться втримати Бахмут.</em></div><div><em>Рано чи пізно руїни давнього козацького міста повернуться в Україну. Ми контролюємо всі висоти й бачимо місто, як на долоні. Спроби ворога вибити нас з них безрезультатні. Бійня за Бахмут привела до того, що було знищено наступальний потенціал російської армії. Замість того, щоб знову намагатися захоплювати Київ, як вони погрожували, росіяни тут поклали свою армію.</em></div><div><em>У пригожина на фронті було дві частини - професійні найманці, які йшли позаду, і зеки, яких гнали попереду під загрозою смерті. У них варіант дуже простий: або загинути від українських куль, або загинути від пострілу в спину, якщо не можеш наступати. Тому вони мусили бігти вперед.</em></div><div><em>Війна - це велика шахівниця. росія бореться за шахматки, а ми- за шахову партію. Тому нам великої різниці немає, проти кого битися. Але зрозуміло, що російських солдатів женуть під загрозою смерті, у них і так слабкий моральний дух, вони не готові йти вперед. Бачимо, як декілька днів росіяни кволо пробують відбивати позиції, нічого їм не вдається і вони поступаються. Нічого не дає навіть їхня шалена перевага в артилерії&quot;.</em></div><div><div></div></div><div><em><strong>Про те, чи можливо взяти Бахмут в кільце</strong></em></div><div>Є ще північні висоти навколо Соледара, які поки, на жаль, контролюються російською армією. Тому ще потрібно попрацювати, щоб забрати й це давнє українське містечко. Тоді у росіян ситуація буде критична.</div><div>На нашому напрямку треба просуватися на Кліщіївку, перерізати постачання з боку Горлівки та рухатися далі. Зараз противник тут сконцентрував резерви, відповідно, це просування дається нам непростою ціною. Зараз головне закріпитися на цих позиціях, адже це вже дозволяє нам тримати місто під вогневим контролем. Для росіян не мед зараз перебувати під нашим постійним вогнем, але до кільця ще довго. Однак те, що ми на цьому донецькому напрямку рухаємося вперед, не просто обороняємося, а активно контратакуємо, підіймає моральний дух бійців.</div><div>Приємно бачити, коли рухаєшся, хоча, звісно, важко. Мусимо застрибувати в ці нори, де все &quot;по-русскі&quot; - бедлам, сміття, смердять російські трупи. Але метр за метром звільняємо території, і не ціною життя наших солдатів, як це робили росіяни. У нас інша філософія. Можна інколи відступити, але зберегти армію, а вони борються, як Жуков - не якістю, а кількістю. Тому для них будуть величезні проблеми після боїв за Бахмут, адже їхня армія достатньо вибита і результати жалюгідні. Хоча ми розуміємо, що певний пропагандистський ефект у рф&nbsp;повинен бути від знищення Бахмута.</div><div><div></div></div><div><em><strong>Про долю росіян у Бахмуті</strong></em></div><div>У мене в кишені лежать аркуші зі щоденника російського офіцера, і там написано, скільки щодня їхніх солдатів було поранено чи загинуло, скільки поранених не доживало, бо вони не надавали їм допомоги. росія розуміє, що зазнала стратегічної поразки. Ось-ось у нас на фронті з’являться &quot;Леопарди&quot;, інша нова техніка. А росіяни розуміють, що в них нічого не з’явиться. Вони бачать, що в умовах, коли ми були слабші, мали менше зброї та бійців, ми все одно вистояли. Думаю, вони розуміють перспективи, коли в нас буде якісна західна зброя та нові підготовлені частини.</div><div>Увесь цей час ми тримали Бахмут, наших резервів не знищували, бо сюди майже не надходило підкріплення. Ми ротувалися між собою. Отже, доля росіян зрозуміла: побачити Україну і загинути.</div><div><em><strong>Про евакуацію цивільних та &quot;ждунів&quot;</strong></em></div><div>У Бахмуті нашим ключовим завданням було захист не тільки міста, а й людей. Ми неодноразово проводили операції з евакуації. Деякі люди з різних причин не могли виїхати. У когось загинули рідні, і вони з горя залишалися. Але щоразу, коли ми знали, що є цивільні, посилали броньовану техніку і солдатів, щоб цих людей вивезти. І не тільки людей, а й тварин. У мене вдома, наприклад, живе песик Бахмутка, якого ми вивозили під обстрілами.</div><div>Була частина &quot;ждунів&quot;, як чекали, що прийде &quot;русскій мір&quot;. Але мало хто з них вижив, бо російські снаряди та авіація не вибирають &quot;свій-чужий&quot;. Тому ті &quot;ждуни&quot; у переважній більшості не дочекалися, бо загинули під кулями тих, на кого чекали.</div><div>Зараз на Донбасі відбувається злам. Якщо рік тому ми бачили похмурі погляди з-під лоба тих, хто голосував за Медведчука, &quot;Опоблок&quot;, Януковича, зараз вони зрозуміли, що &quot;русскій мір&quot; - це смерть. Проукраїнські погляди поширюються тут швидко. Вже не той Донбас, який був рік тому, у 2014 році чи на початку незалежності.</div><div><em><strong>Про День Героя</strong></em></div><div>Бахмут знищений, зруйновані майже повністю й околиці міста. Щойно перед інтерв’ю ми бачили це &quot;прекрасне&quot; явище фосфорних бомб, які несуть і екологічне лихо. Надалі це може викликати серйозні хвороби. Але ми вже звикли, що росіяни не дотримуються законів ведення війни.</div><div>росіяни не прийшли когось звільняти, а прийшли все знищувати. росія - це символ смерті. Завтра (інтерв’ю записувалося 22 травня - ред) День Героїв в Україні, ми його десятками років відзначали. Прошу, щоб усі українці згадали про всіх героїв, що загинули на цій війні. На сайті Президента є&nbsp;<a href=&quot;https://petition.president.gov.ua/petition/190952&quot;>петиція</a>&nbsp;про День Героїв 23 травня, прошу її підтримати. Щоб ми пам’ятали, якою ціною дається нам боротьба і перемога, що неодмінно буде. Ми віримо в неї, бо інакше не можна було б витримати всього, що відбувається навколо.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61001/ 2023-05-23 11:56:05 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60998/ Інститут помічника ветерана в Україні запрацює вже з осені, сподіваються у Міністерство у справах ветеранів. <div>Про це в інтервʼю &quot;Радіо Свобода&quot; заявила міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна, пише &quot;Рубрика&quot;.</div><div><em><strong>У чому проблема?</strong></em></div><div>Під час бойових дій, які відбуваються через повномасштабне вторгнення росії на українські землі, сотні українських захисників отримують поранення різного ступеня тяжкості.</div><div>Після лікування захисники стикаються з бюрократичними перепонами, часто залишаються зі своїми проблемами сам на сам замість того, щоб повноцінно відновлюватися та повертатися до цивільного життя.</div><div><em><strong>Яке рішення?</strong></em></div><div>Проєкт спочатку запрацює в чотирьох областях: <strong></strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Львівській, Вінницькій, Дніпропетровській і Миколаївській. </em></span><strong></strong></div><div>Генеральна директорка Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Мінветеранів Світлана Березіна пояснила, що&nbsp; саме буде виконувати інститут помічника ветерана.<br>&quot;<em>Інститут помічника ветерана функціонуватиме за принципом &quot;рівний – рівному&quot;. До обов'язків помічника входитиме індивідуальний професійний супровід ветеранів у межах переходу від військової служби до цивільного життя.</em><em> Йдеться про консультування, організаційну роботу, представлення інтересів тощо. Простою мовою – це спрямування та допомога в отриманні довідок, допомога в тому, де і як пройти програми підвищення кваліфікації або, наприклад, отримати підтвердження сертифікатом наявних навичок, куди працевлаштуватись та багато інших послуг</em>&quot;, зазначила чиновниця.<em></em></div><div><em><strong>Як це працює?</strong></em></div><div>На рівні районів створять сервісні центри, які надаватимуть ветеранам послуги, зокрема і в електронному форматі. <strong></strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Міністерство підписало також меморандум з асоціацією ЦНАПів,</em></span> аби там створили вікно для ветеранів.</div><div><strong></strong><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Спочатку помічників буде чотириста</span></em><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>.</span></em> Їх підготують і навчать.</div><div>Лапутіна зазначила, що пріоритетом є те, що помічники будуть саме з числа ветеранів або членів родин, &quot;тому що це люди, які будуть працювати за принципом &quot;рівний - рівному&quot;.</div><div><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;><em>Помічник, зокрема, допоможе правильно звернутися до відповідної інституції по відповідну довідку, отримати допомогу.</em></span><br>&quot;<em>Тобто вони знатимуть проблеми ветеранів. Але треба їм трошки додати навичок і комунікаційних, і інформаційних, щоб повністю володіли нормативно-правовою базою, переліком послуг і т. ін. І я думаю, що з осені цього року проєкт вже запуститься, вже помічники ветерана будуть зустрічати</em>&quot;, наголосила Юлія Лапутіна.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<em><strong></strong></em></strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/60998/ 2023-05-23 10:28:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60997/ Тепер в Єврейській лікарні є &quot;Рехаком&quot;. Його використовують для активації мозкових процесів. В нашому регіоні це перший медичний заклад, де є таке обладнання. <div>Про це УСІ розповіли в Одеському міському департаменті охорони здоров’я.</div> <div>КНП «Міська клінічна лікарня 1» отримало нове високовартісне і дуже необхідне медичне обладнання.</div> <div>&quot;Рехаком&quot; – це сучасний програмно-технічний комплекс для когнітивної реабілітації. Його використання активує мозкові процеси та покращує або відновлює функції мозку навіть на важких стадіях захворювання. Така реабілітація дозволить пацієнту в подальшому краще справлятися зі складнощами повсякденного життя. Досі в нашому регіоні не було таких комплексів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Регіон http://izmail.es/article/60997/ 2023-05-23 09:55:57 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/61000/ У рф перебільшують значення захоплення Бахмута Донецької області на тлі вразливості військової ситуації для російських сил у місті, йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни. Про це йдеться у звіті ISW. <div><strong></strong><em>&quot;Гіперфокус на заявах про перемогу в Бахмуті відволікає увагу від нестабільної військової ситуації для росії у місті та навколо нього, підкреслюючи вплив засновника &quot;Вагнера&quot; євгенія пригожина на російський інформаційний простір.</em></div><em> </em><div><em>Ситуація в Бахмуті є особливо вразливою, оскільки російські наступальні зусилля в цьому районі, ймовірно, досягли кульмінації, що дало українським силам можливість розпочати подальші контратаки на вже ослаблені фланги міста.</em></div><em> </em><div><em>Вихід &quot;Вагнера&quot; з міста також, ймовірно, призведе до того, що російське МО укомплектує оборонні лінії погано навченими і забезпеченими підрозділами, подібними до тих, які відступили зі своїх позицій, захищаючись від українських контратак в травні&quot;.</em></div> <div><strong></strong>Однак, відзначили американські аналітики, російський інформаційний простір здебільшого ігнорує ці вразливості.</div> <div>В ISW зауважили, що раніше російський ультранаціоналіст Ігор Гіркін скаржився, що російська зосередженість на захопленні Бахмута була &quot;стратегічною невдачею&quot;, яка призвела до &quot;непотрібної та піррової перемоги&quot;. Гіркін критикував пригожина, шойгу та Герасимова за затягування спроб взяття Бахмута та відволікання від підготовки до оборони від майбутнього контрнаступу українських військ.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/61000/ 2023-05-23 09:26:17 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60992/ У 2023 році абітурієнти в Україні складатимуть національний мультипредметний тест – як альтернативу ЗНО. За його результатами і вступатимуть до вишів. <p>Тест буде дещо спрощеним, адже його адаптували до воєнних реалій у країні. Складатиметься із двох обов’язкових предметів та одного на вибір. При цьому трохи відрізнятиметься від того тесту, який писали випускники у 2022 році. <br><em>Про часові межі, особливості кожного предмета, прохідний бал при вступі та усе, що треба знати про цьогорічний НМТ, читайте у матеріалі&nbsp;<span style=&quot;box-sizing:inherit;line-height:inherit;font-family:var(--PN-B)&quot;>24 Каналу</span>.<br></em><em><strong>Як і з яких предметів відбуватиметься НМТ<br></strong></em>НМТ відбудеться в один день. <em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>У межах тесту передбачені 2 обов'язкові предмети:</span></em></p><ul><li>українська мова;</li><li>математика.</li></ul><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Також 1 предмет на вибір:</span></em></p><ul><li>історія України;</li><li>іноземна мова;</li><li>біологія;</li><li>фізика;</li><li>хімія.</li></ul><p>На складання тесту абітурієнти матимуть 180 хвилин. Учасники НМТ можуть самі розподіляти час між блоками.<br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>У МОН запланували дві сесії НМТ-2023:</span></em></p><ul><li>основна;</li><li>додаткова.</li></ul><p>Основна відбудеться у червні, додаткова – у червні – липні. Участь у додатковій сесії можуть взяти ті абітурієнти, які через поважні причини не могли складати тести під час основної.<br>Тести випускники складатимуть у спеціально обладнаних комп'ютерних аудиторіях навчальних закладів – тимчасових екзаменаційних центрах (ТЕЦ). Їх створять як в Україні, так і в деяких країнах за кордоном.<br>До слова,&nbsp;за даними Міносвіти, у 2023 році школи має закінчити приблизно 220 – 224 тисячі українських одинадцятикласників.<br><em><strong>Яку модель НМТ-2023 обрали батьки та випускники<br></strong></em>Очільник профільного комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак у своєму телеграмі провів опитування щодо моделі складання НМТ у 2023 році. Результати засвідчили, що більшість опитаних батьків та абітурієнтів – 73% – обрали найлегшу модель складання тестів. Вони переконані, що під час НМТ-2023 варто складати 3 предмети: українську мову, математику обов'язково та предмет на вибір.<br><em><strong>Чи зможуть скласти НМТ випускники, які за кордоном<br></strong></em>Випускники, які через війну тимчасово перебувають за кордоном, також можуть вступити до українських вишів завдяки НМТ. Вони зможуть скласти тест у спеціально створених екзаменаційних центрах у різних країнах світу.&nbsp;Очільник МОН Сергій Шкарлет зауважив, що у 2022 році абітурієнти з України мали можливість складати мультипредметний тест у 52 містах 32 країн світу. У 2023 році мережу складання НМТ за кордоном планують розширити та збільшити кількість країн. Усе задля того, аби охопити максимальну кількість українських випускників.&nbsp;Складати НМТ у 2023 році можна буде у всіх країнах ЄС, а також США, Японії, Канаді, Туреччині тощо.<br><em><strong>Чи складатимуть НМТ абітурієнти з тимчасово окупованих територій<br></strong></em>У Мінреінтеграції заявили, що абітурієнти з тимчасово окупованих територій зможуть вступити в українські виші дистанційно. Для цього їм не потрібно буде складати НМТ. Наразі процедура вступу ще перебуває на стадії опрацювання.<br><em><strong>Коли відбуватиметься реєстрація та що треба знати про результати<br></strong></em>Реєстрація на НМТ-2023 відбудеться у квітні. Підтвердження участі у тесті та остаточний вибір місця проходження НМТ запланували на травень. Вступна кампанія у виші запланована на липень-серпень.&nbsp;Кількість тестових балів, отриманих учасниками під час виконання завдань кожного з блоків НМТ, переведуть у результати тестування за шкалою 100-200.<br><em><strong>Прохідні бали з усіх предметів підвищили<br></strong></em>Під час вступної кампанії у 2023 році прохідний бал, який треба набрати з усіх предметів на НМТ, змінився. У порівнянні з минулим роком цей бал підвищили. Аби мати змогу боротися за місце в обраному виші, вступник має набрати не менше 10% від загальної кількості балів за виконання кожного з трьох блоків НМТ.&nbsp;Так, <em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>у 2023 році учасникам тестування для отримання мінімальних 100 балів з 200 необхідно набрати:</span></em></p><ul><li>з української мови&nbsp;– 5 тестових балів з 45 можливих;</li><li>з математики&nbsp;– 4 бали з 32 можливих;</li><li>з історії України&nbsp;– 6 тестових балів з 54 можливих;</li><li>з біології&nbsp;– 5 балів з 46 можливих;</li><li>з фізики&nbsp;– 4 тестові бали з 32 можливих;</li><li>з хімії&nbsp;– 4 бали з 40 можливих;</li><li>з іноземної мови&nbsp;– 4 з 32 можливих.</li></ul><div><em><strong>Яким буде прохідний бал для вступу до вишу<br></strong></em>У 2023 році запровадять новий формат порогу &quot;склав – не склав&quot;. Це, власне, і буде 10% для кожного навчального предмета, який випускники складатимуть на НМТ.&nbsp;Нардепка Інна Совсун також уточнила, <em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>якими будуть бар'єрні бали на різні спеціальності:</span></em></div><ul><li>150 балів – для лікарських спеціальностей;</li><li>140 балів – на право, публічне управління та адміністрування, міжнародні відносини та фармацію;</li><li>130 балів – для решти спеціальностей на бюджет.</li></ul><p>До дітей загиблих Героїв ці вимоги не застосовуватимуть.<br><em><strong>Чи враховуватимуть при вступі до вишу середній бал атестата<br></strong></em>МОН не планує під час вступної кампанії враховувати середні бали шкільного атестата.&nbsp;До слова, цьогоріч абітурієнти зможуть подати до 20 заяв, але з них не більше п'яти – на бюджет.&nbsp;Також у 2023 році не враховуватимуть бали атестата та сільський коефіцієнт. Але важливими будуть регіональний і галузевий коефіцієнти для вступників, які подають документи не в університети Києва.<br><em><strong>Чи можна з різними комбінаціями предметів НМТ вступити на будь-яку спеціальність<br></strong></em>Під час вступної кампанії у 2023 році абітурієнти зможуть вступати на різні спеціальності незалежно від комбінації предметів, які складатимуть на НМТ. Таку можливість передбачає модель проведення тесту.&nbsp;Однак при цьому враховуватимуть коефіцієнти, установлені для предметів на різні спеціальності.<br><em><strong>Чому історія України не є обов’язковим предметом<br></strong></em>У 2023 році до обов’язкових предметів не включили історію України. Це спровокувало численні дискусії у суспільстві. Очільник МОН Сергій Шкарлет розповів, <em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>що вплинуло на ухвалення такого рішення:</span></em></p><ul><li>безпекова ситуація у час війни;</li><li>вимоги складати тест в один день;</li><li>українська мова та математика були обов'язковими у державній підсумковій атестації;</li></ul><p>Все ж міністр сподівається, що багато випускників обере третім предметом НМТ саме історію України. І впевнений, що українці мають знати історію своєї держави – особливо у час повномасштабної агресії Росії. А от змушувати складати цей предмет обов'язково випускників не варто.&nbsp;В Українському центрі оцінювання якості освіти додали, що саме українська мова та математика найкращим чином визначають потенційну успішність абітурієнта під час вступу до вишу.&nbsp;Натомість більшість українців переконані, що обов'язковими під час НМТ мають бути українська мова та історія України. Адже саме ці предмети формують у дітей національну свідомість. Особливо у час, коли у країні триває війна за існування нашої держави з одвічним агресором – Росією. Все ж чимало батьків, діти яких вже готуються з репетиторами складати математику для вступу у виші, задоволені рішенням МОН.<br><em><strong>Як абітурієнти складатимуть НМТ у разі відключення світла<br></strong></em>Центри в Україні, у яких абітурієнти складатимуть НМТ, обладнають генераторами. Тож проблем під час тестування бути не повинно. У центрах тестування також використовуватимуть ноутбуки, які дадуть змогу складати тести навіть у разі відключення світла – за наявності генератора та Starlink.&nbsp;Якщо дуже довго не буде світла, то буде можливість перескладати НМТ під час додаткової сесії, уточнив Шкарлет.<br><em><strong>Чому до НМТ-2023 включили дисципліни на вибір<br></strong></em>У 2023 році абітурієнтам надали можливість обирати один із предметів НМТ.&nbsp;Заступниця директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявила, що важливо враховувати індивідуальні інтереси абітурієнтів. А вступ на кожну спеціальність потребує опанування певних предметних компетентностей.<br><em><strong>Який вибірковий предмет НМТ є найпопулярнішим<br></strong></em>Найпопулярнішим предметом на вибір, який планують складати у 2023 році абітурієнти на НМТ, є історія України. Такі результати продемонструвало опитування у телеграмі очільника профільного комітету ВРУ Сергія Бабака. Історія України набрала 46% голосів, іноземна мова – 36%.<br><em><strong>Якими є основні відмінності тесту у порівнянні з минулим роком</strong></em></p><div style=&quot;font-size:small&quot;><div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot; style=&quot;font-size:small&quot;><tbody><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Параметри вступу</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>2022</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>2023</span></em></p></td></tr><tr><td><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Обов'язкові предмети</span></em></p></td><td><p><em><br>3</em></p><p><em>(українська мова, математика, історія України)</em></p></td><td><p><em>2</em></p><p><em>(українська мова, математика)</em></p></td></tr><tr><td><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Предмети за вибором</span></em></p></td><td><p>0</p></td><td><p>5</p><p>(історія України, іноземні мови, фізика, хімія, біологія)</p></td></tr><tr><td><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Час виконання тесту</span></em></p></td><td><p>120 хв</p></td><td><p>180 хв</p></td></tr><tr><td><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Максимальна кількість тестових балів</span></em></p></td><td><ul><li>українська мова – 35,</li><li>математика – 30,</li><li>історія України – 35.</li></ul></td><td><ul><li>українська мова – 45,</li><li>математика – 32,</li><li>історія України – 54,</li><li>іноземна мова – 32,</li><li>біологія – 46,</li><li>хімія – 40,</li><li>фізика – 32</li></ul></td></tr></tbody></table></div></div><div style=&quot;font-size:small&quot;><div><table cellpadding=&quot;0&quot; cellspacing=&quot;0&quot;><tbody><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Пороговий бал для вступу на бюджет</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><ul><li>125 балів на більшість спеціальностей;</li><li>130 балів на спеціальність &quot;Фармація, промислова фармація&quot;;</li><li>140 балів на спеціальності &quot;Право&quot;, &quot;Публічне управління і адміністрування”, “Міжнародні відносини&quot;.</li><li>150 балів на спеціальності &quot;Стоматологія&quot;, &quot;Медицина&quot;, &quot;Педіатрія&quot;.</li></ul></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><ul><li>130 балів на більшість спеціальностей;</li><li>140 балів на спеціальність &quot;Фармація, промислова фармація&quot;, &quot;Право&quot;, &quot;Публічне управління і адміністрування&quot;, &quot;Міжнародні відносини&quot;.</li><li>150 балів на спеціальності &quot;Стоматологія&quot;, &quot;Медицина&quot;, &quot;Педіатрія&quot;.</li></ul></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Пороговий бал (достатньо, щоб подавати документи на контракт)</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>1 правильна відповідь з кожного предмета</p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>10% правильних відповідей з кожного предмета</p></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Максимальна кількість заяв, які може подати вступник</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>30</p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>20</p></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Максимальна кількість заяв, які вступник може подати на бюджет</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>5</p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>5</p></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Застосування сільського коефіцієнту</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>1,05</p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>Не застосовуватимуть</p></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Галузевий коефіцієнт</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>1,02 – застосовується до заяв на спеціальності з особливою підтримкою держави</p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>Буде застосований</p></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Регіональний коефіцієнт</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>Миколаївська, Сумська, Харківська, Чернігівська області – 1,07; Дніпропетровська, Запорізька, Одеська, Полтавська – 1,04; у решті регіонів – 1.</p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>Так (визначать пізніше відповідно до безпекової ситуації)</p></td></tr><tr><td style=&quot;font-size:small&quot;><p><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Дистанційний вступ для абітурієнтів з ТОТ</span></em></p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>На особливих умовах зарахування</p></td><td style=&quot;font-size:small&quot;><p>За дистанційною моделлю за вибором вступника</p></td></tr></tbody></table></div></div><p>В Українському центрі оцінювання якості освіти також спростували інформацію про те, що у 2023 році НМТ буде найжорсткішим за складністю.<br><em><strong>Які типи завдань будуть у блоках НМТ-2023</strong></em></p><ul><li><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Українська мова</span></em></div></li></ul><p>Загальна кількість завдань – 30.</p><ul><li>10 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох;</li><li>15 – з вибором однієї правильної відповіді з п'яти;</li><li>5 – на встановлення відповідності (4 з 5).</li></ul><p>Максимальна кількість тестових балів – 45.&nbsp;Завдань, які передбачають письмові розгорнуті чи короткі відповіді, не буде.</p><ul><li><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Математика</span></em></div></li></ul><p>Загальна кількість завдань – 22.</p><ul><li>15 – з вибором однієї правильної відповіді з п'яти;</li><li>3 – на встановлення відповідності (3 з 5);</li><li>4 – з короткою відповіддю.</li></ul><p>Максимальна кількість тестових балів – 32.&nbsp;Буде можливість скористатися довідковими матеріалами, чернетками.</p><ul><li><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Історія України</span></em></div></li></ul><p>Загальна кількість завдань – 30.</p><ul><li>20 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох;</li><li>4 – на встановлення відповідності (4 з 5);</li><li>3 – на встановлення послідовності;</li><li>3 – з вибором 3 відповідей із 7 запропонованих варіантів.</li></ul><p>Максимальна кількість тестових балів – 54.&nbsp;Будуть завдання, що стосуються історичного періоду &quot;Історія України (друга половина XVI – початок ХХІ ст.)&quot;.</p><ul><li><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Іноземні мови</span></em></div></li></ul><p>Загальна кількість завдань – 32.</p><ul><li>5 – з вибором однієї правильної відповіді;</li><li>11 – на встановлення відповідності;</li><li>16 – на заповнення пропусків у текстів.</li></ul><p>Максимальна кількість тестових балів – 32.&nbsp;Не буде завдань, які передбачають надання письмової розгорнутої відповіді. Не буде також завдань з аудіювання.</p><ul><li><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Фізика</span></em></div></li></ul><p>Загальна кількість завдань – 20.</p><ul><li>12 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох;</li><li>2 – на встановлення відповідності (4 з 5);</li><li>6 – з короткою відповіддю.</li></ul><p>Максимальна кількість тестових балів – 32.&nbsp;Буде можливість скористатися чернетками.</p><ul><li><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Хімія</span></em></div></li></ul><p>Загальна кількість завдань – 30.</p><ul><li>22 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох;</li><li>2 – на встановлення відповідності (3 з 5);</li><li>6 – з короткою відповіддю.</li></ul><p>Максимальна кількість тестових балів – 40.&nbsp;Буде можливість скористатися деякими довідковими матеріалами, чернетками.</p><ul><li><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Біологія</span></em></div></li></ul><p>Загальна кількість завдань – 30.</p><ul><li>24 – з вибором однієї правильної відповіді з чотирьох;</li><li>4 – на встановлення відповідності (4 з 5);</li><li>2 – з вибором 3-х відповідей із 3-х груп запропонованих варіантів.</li></ul><p>Максимальна кількість тестових балів – 46.<br><strong>Підготувала&nbsp;Рина ТЕНІНА</strong></p> <p><br></p><div><br></div> <div><br></div> Діти, молодь, освіта http://izmail.es/article/60992/ 2023-05-22 23:46:05 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60996/ Розробку проводять у Державному університеті &quot;Житомирська політехніка&quot;. <div><div><div>Про це пише &quot;Украінформ&quot; із посиланням на викладача факультету інформаційно-комп'ютерних технологій Романа Коломийця.<br><em>&quot;Зараз триває розробка генератора холодної плазми для медичного застосування. Ми робимо наголос саме на медицині, хоча такі генератори використовуються, зокрема, і в харчовій промисловості. Принцип його роботи в тому, що за високої напруги, орієнтовно 20 тисяч вольт, повітря іонізується, а іони - це новий агрегатний стан речовини - плазма. Саме іони вбивають бактерії. Перевага такої розробки в тому, що бактерія не виробляє до неї імунітету. Коли ми застосовуємо антибіотики проти бактерій, вони не знищують їх на 100%, адже бактерії виробляють до них імунітет і мутують. Щодо вірусів ефективність генератора холодної плазми не доведена&quot;</em>, - зазначив Коломієць.</div><div>Науковець зазначає, що такий метод почав розвиватися у світі приблизно 10 років тому. Вартість генераторів холодної плазми в ЄС і США є надто високою, тоді як розробка, яку проводять у Житомирській політехніці, націлена на створення більш доступного та прийнятного для українського споживача варіанта. В університеті вже створено три прототипи такого генератора, і планується його подальше вдосконалення. Коломієць підкреслює, що цю розробку можна застосовувати для обробки ран, оскільки холодна плазма здатна зупинити кровотечу, має бактерицидну дію і запобігає термічному пошкодженню тканин.</div><div>Ба більше, ця технологія також може бути використана для стерилізації інструментів у медичних установах, салонах краси і тату-салонах. Серед переваг генератора холодної плазми особливо варто відзначити його здатність стерилізувати інструменти з різних матеріалів. На відміну від методу кип'ятіння, який може бути застосований тільки до металевих предметів, ця розробка дає змогу обробляти приналежності з усіх боків одночасно, що робить її більш ефективною порівняно з кварцуванням.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div></div></div> Здоров'я http://izmail.es/article/60996/ 2023-05-22 22:03:30 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60995/ Під головуванням начальника Ізмаїльської РВА Родіона Абашева відбулася робоча нарада з водокористувачами та представниками управлінь водних господарств. <div>Учасники наради детально обговорили проблемні питання проходження осінньо-зимового періоду 2022-2023, компенсації електроенергії водокористувачам, а також заслухали обґрунтованість збільшення ціни та розрахунки її формування управління водних господарств за 1 куб води, пише &quot;Правда за Одесу&quot;. <div><a href=&quot;https://zaodessu.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/polivnoj-sezon-2023-v-izmailskom-rajone-problemnye-voprosy-i-sposoby-ih-reshenija-653ed62.jpg&quot; lightbox=&quot;example-set&quot; title=&quot;Поливной сезон-2023 в Измаильском районе: проблемные вопросы и способы их решения&quot;><img src=&quot;https://zaodessu.com.ua/wp-content/uploads/2023/05/polivnoj-sezon-2023-v-izmailskom-rajone-problemnye-voprosy-i-sposoby-ih-reshenija-653ed62.jpg&quot; alt=&quot;Поливний сезон-2023 в Ізмаїльському районі: проблемні питання та способи їх вирішення&quot;></a></div></div> <div>Крім того, було обговорено готовність меліоративних систем регіону до початку поливного сезону та відновлення роботи насосної станції «Ліски-1», ремонт якої розпочали ще у лютому, а також питання щодо примусового наповнення водою до нормальних підпірних рівнів озера Катлабух, яке вже не перший рік перебуває у критичному стані. Минулого року з початком літньої спеки рівень води в озері знизився до критичних показників. Тоді було вирішено заповнювати озеро водою примусово. У вересні 2022 року на проведення робіт з наповнення озер Китай та Катлабух Одеська військова адміністрація виділила 12 млн грн. </div><div>Не оминули під час наради й питання Кислицького рукава та підводного каналу до насосної станції «Кофа» – обговорили можливість їхнього розчищення. Зазначимо, Кислицький рукав, що постачає воду озера на території Саф'янівської та Суворівської громад, тривалий час перебуває на межі висихання. </div> <div>Окремо було наголошено на важливості взаємодії між водокористувачами та управліннями водних господарств. </div> <div>За результатами наради було запропоновано включити водокористувачів Ізмаїльського району до складу Міжвідомчої комісії з узгодження режимів роботи водосховищ комплексного призначення та водогосподарських систем у басейні рік Причорномор'я та суббасейні нижнього Дунаю. </div> <div>Ізмаїльському, Кілійському, Болградському управлінням водних господарств було рекомендовано забезпечити всі умови для своєчасної подачі води водокористувачам Ізмаїльського району. Крім того, їх попередили про можливі виникнення позаштатних ситуацій пов'язаних із поривами труб та закликали підготуватися до цього заздалегідь. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Регіон http://izmail.es/article/60995/ 2023-05-22 21:57:27 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60989/ російська армія може перекинули на Бахмутський напрямок резерви, але вони не мають належної підготовки. <div>Про це в прямому ефірі телемарафону &quot;Єдині новини&quot;&nbsp;<a href=&quot;https://www.youtube.com/watch?v=R5vvrb1YsqU&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомив</a>&nbsp;представник Головного управління розвідки Міноборони Андрій Юсов.</div><div><em>&quot;Якщо говорити про резерви, то побачимо чим закінчаться заяви Пригожина про &quot;виведення&quot; своїх підрозділів ПВК &quot;Вагнер&quot;. Але, враховуючи їх великі втрати, то подібні заяви виглядають логічно. Наскільки будуть виконані - це вже не перші його заяви. Щодо рівня підготовки резервів, то він давно не відповідає стандартам російської армії. Проте кількісно вони їх можуть перекидати&quot;</em>, - зазначив він.</div><div>Юсов також розповів, що великі втрати російських сил в Бахмуті не відповідають ні поставленим цілям, ні отриманим результатам.</div><div><em>&quot;Якщо рф&nbsp;перекине резерви під Бахмут, то це означатиме, що вони не з'являться на іншій лінії фронту. Це також здобуток Сил оборони, які у важких умовах і важкою ціною, але вже понад 9 місяців стримують ворога і завдають йому втрат в живій силі і техніці&quot;</em>, - сказав Юсов.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60989/ 2023-05-22 21:34:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60991/ Часто пенсії не виправдовують наших очікувань, начебто й зарплата була хороша і стаж накопичений чималий, а виплати – мізерні. Виявляється, є кілька найпоширеніших причин, через які пенсіонер може отримувати пенсію нижче, ніж йому належить. <div>Юристи&nbsp;назвали&nbsp;п’ять причин перевірити свої виплати, якщо пенсія менша, ніж повинна бути.</div><div><em><strong>Причина №1.</strong></em>&nbsp;<em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Під час розрахунку пенсії враховується неправильний розмір середньої заробітної плати по Україні.</span></em></div><div><div></div></div><div>Це стосується пенсіонерів, які здійснюють перехід із одного виду пенсії на інший. Найчастіше при переході на пенсію за віком. У такому разі виплати нараховують виходячи із середньої заробітної плати за останні три роки, що передують заяві про вихід на пенсію. Але за замовчуванням ПФУ бере дані за 2014-2016 роки, тому слід уважно перевіряти дані, які бере ПФУ.</div><div><em><strong>Причина №2.</strong></em>&nbsp;<em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Неправильно розраховано вашу середню заробітну плату.</span></em></div><div>Коли рахують вашу середню зарплату, законом дозволено вирахувати з цієї суми 10% від періоду, коли ви отримували найменшу зарплату. А це означає, що пенсія стає вищою. Але ПФУ найчастіше цього навіть не робить. Тобто виправивши цю помилку, ви зможете отримувати на 10% більше.</div><div><em><strong>Причина №3.</strong></em>&nbsp;<em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Вам неправильно порахували стаж через виправлення у трудовій книжці.</span></em></div><div>Через цю помилку ви втрачаєте частину своєї пенсії чи взагалі можливість вийти раніше на пенсію. Така ситуація виникає, коли роботодавець зробив якісь виправлення у вашій книжці.</div><div><em><strong>Причина №4.</strong></em>&nbsp;<em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>У вас неправильно підрахований страховий стаж, адже немає документального підтвердження.</span></em></div><div>Зокрема, таке часто трапляється з тими людьми, які працювали підприємцями.</div><div><em><strong>Причина №5.</strong></em>&nbsp;<em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Пенсію нарахували за Законом, який не має до вас жодного відношення.</span></em></div><div>Ця помилка відбувається, коли людині розраховують пенсію, не зважаючи на всі чинники. Наприклад, коли пенсіонеру з посвідченням постраждалого внаслідок катастрофи на ЧАЕС зараховують пенсію згідно із Законом про обов’язкове зарахування пенсійних виплат. А мали за Законом про постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.</div><div><em>Звичайно, це не означає, що всім пенсіонерам без винятку пенсію нараховано неправильно, але такі випадки трапляються. Тому при призначенні пенсії потрібно ретельно перевіряти всі нюанси, особливо ті, що викликають у вас питання.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/60991/ 2023-05-22 19:32:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60984/ В медичній спільноті є така жаргонна назва, як фуфломіцини. Це ряд препаратів, які нічого не лікують, а лише викачують з людей гроші. Причому більшість назв цих ліків відома нам з реклами, рекомендацій подруги і навіть від лікарів, які не чули про доказову медицину, пише РБК-Україна.<br><div>Такі ліки обіцяють підвищити імунітет, покращити пам'ять, захистити печінку, ШКТ і заспокоїти нерви. Але насправді вони не працюють. Про них в Instagram розповіла сімейна лікарка Лілія Коледа. </div><div><em><strong>Гомеопатія</strong></em></div> <div>Сюди належать такі відомі назви, як Протефлазид, Анаферон, Нормотон, Оцилококцинум, Траумель, Лімфоміозот.</div> <div>Немає жодного доказу їхньої ефективності. Світова медична наука одностайно визнає гомеопатію псевдонаукою.</div> <div><em><strong>Імуномодулятори та противірусні</strong></em></div> <div>Аміксин, Кагоцел - так звані імуномодулятори, ніби то індуктори інтерферону. Якого саме із 13 підтипів - невідомо. У випадку з Аміксином при пошуку ефекту довели лише наявність побічної дії.</div> <div>Віферон, Лаферобіон, Лаферомакс - краплі чи свічки з інтерфероном, який насправді не всмоктується через слизову оболонку, бо має дуже велику молекулярну масу.</div> <div><em><strong>Ноотропи</strong></em></div> <div>Пірацетам, Ноофен, Фенібут - препарати, які якимось чином (механізм невідомий) покращують мозковий кровообіг. Доведено, що вони не допомагають від деменції і когнітивних порушень.</div> <div>Гінкго Білоба - мета-аналіз визнав дослідження малими і незадовільними. Ефект від препарату дорівнює ефекту плацебо. Докази того, що Гінкго Білоба має користь для людей з деменцією або когнітивними порушеннями, є непослідовними і ненадійними.</div> <div><em><strong>Гепатопротектори</strong></em></div> <div>Гептрал, Есенціале, Гепабене, Карсил - ніде у світі не призначаються, крім країн колишнього СНД.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <figure></figure> Здоров'я http://izmail.es/article/60984/ 2023-05-22 17:42:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60994/ Група міжнародних вчених дійшла висновку, що застосування препарату олапаріб на ранній стадії раку молочної залози значно знижує ризик його повернення у жінки й можливості успадкування. Фахівці переконані, що зробили прорив у лікуванні цієї хвороби. <div>Дослідження під назвою OlympiA тривало два з половиною року, в ньому брали участь пацієнтки після процедури хіміотерапії. Результати показали, що після спостереження 85,9% жінок позбулися хвороби порівняно із 77,1%, які отримували плацебо. Це на 42% знизило ризик рецидиву раку грудей. <br><div>Точно так само 87,5% пацієнток, які приймали олапаріб, залишилися живі й не мали метастазів, які поширилися б на інші частини їхнього тіла. Це порівняно з 80,4%, яким давали плацебо, що на 43% знижує ризик поширення раку через віддалені метастази.</div> <div>Олапаріб є інгібітором PARB – ферментом, що відновлює ракові клітини. Досі препарат використовували в разі запущених форм раку. Але тепер, стверджують вчені, дослідження продемонструвало його ефективність на ранній або “лікувальній” стадії.</div> <div>У науковій роботі йдеться: випробування препарату показало, що олапаріб, який використовує генетичну слабкість ракових клітин, “може стати новим варіантом лікування, що знижує ризик рецидиву або метастазування”. Зокрема, у жінок зі спадковими формами раку молочної залози на ранній стадії.</div> <div>Голова керівного комітету OlympiA професор Ендрю Тутті зазначив, що у жінок із раком грудей на ранній стадії, що успадкували мутації BRCA1 або BRCA2, хвороба зазвичай діагностуються в більш молодому віці. Водночас досі не існувало лікування, спеціально націленого на унікальну біологію цих видів раку для зниження частоти рецидивів. Окрім початкового, такого як хірургічне втручання, гормональне лікування, променева терапія і хіміотерапія.</div> <div><em>“Олапаріб тепер також є першими цільовими ліками, які, як було показано, ефективно лікують пацієнтів зі спадковими мутаціями і раком грудей на ранній стадії. Це великий прорив”,</em> – підсумував лікар.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> <br></div> Здоров'я http://izmail.es/article/60994/ 2023-05-22 16:49:03 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60993/ З середини травня в Україні запрацювали нові Правила промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах. Про це повідомляють в Мінагрополітики.&nbsp;<div>Попередні Правила суттєво не переглядалися понад 20 років, тому не відповідали положенням нормативно-правових актів та реаліям сьогодення. Оновлені правила поєднують раціональне використання водних біоресурсів та їх охорону.</div><div><em>«Промислове рибальство за новими правилами дасть змогу наситити наш ринок високоякісною рибною продукцією власного виробництва за доступною ціною і сприятиме збільшенню обсягів її споживання на душу населення в Україні. Водночас забезпечить захист вітчизняного товаровиробника та створить сприятливі умови для ведення рибного бізнесу загалом», </em>- зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.</div><div><strong><em>Серед нововведень Правил промислового рибальства:</em></strong></div><div><em>- актуалізовано визначення знарядь лову і вимоги до їх використання;</em></div><div><em>- встановлено нові вимоги до знарядь лову, наприклад для раколовок додатково ведено кількісний критерій, так максимальна висота крила раколовки не повинна перевищувати 0,5 м;</em></div><div><em>- для збереження молоді водних біоресурсів (крупного та дрібного частику) заборонено використання сіток з кроком вічка менше 36 мм та 70 мм на дніпровських водосховищах;</em></div><div><em>- зменшено мінімально-допустимі розміри для вилову ляща у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах крім дніпровських водосховищ до 30 см;</em></div><div><em>- для охорони молоді крупночастикових водних біоресурсів встановлені норми прилову для сіток з кроком вічка 52 – 68 мм не більше 10 %;</em></div><div><em>- оновлено обмеження в частині промислового навантаження на водойми, зокрема щодо кількості знарядь лову;</em></div><div><em>- актуалізовано райони промислу, зокрема декомунізовано назви та змінено координати районів промислу.</em></div><div>&nbsp;Водночас Правилами визначено способи і строки вилову водних біоресурсів, типи, розміри, кількість та технічні характеристики суден флоту рибної промисловості, допустимі до&nbsp; &nbsp;вилову розміри об’єктів промислу, вимоги щодо їх охорони, умови користування рибогосподарськими водними об’єктами (їх частинами), навантаження на кожний об’єкт тощо. &nbsp;Детальніше з новими Правилами промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) можна ознайомитися за&nbsp;посиланням.</div><div><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Довідково:&nbsp;</span>Наказ Мінагрополітики від 10.04.2023 № 785 «Про затвердження Правил промислового рибальства у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах)».<br><strong></strong></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><strong></strong> <br></em></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/60993/ 2023-05-22 16:47:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60983/ Кабмін ухвалив порядок супроводження автотранспорту, який має ознаки перевантаження, до найближчого місця зважування, а також заборони подальшого його руху. <div>Як повідомила прес&nbsp;служба Мінінфраструктури, ця постанова дозволить інспекторам Укртрансбезпеки слідкувати за дотриманням вагових норм перевізниками. Новий інструмент направлений, перш за все, на збереження доріг, особливо там, де не встановлені системи автоматичного зважування у русі.</div> <div>Документ передбачає право зупинки авто з ознаками перевантаження та супроводу його для зважування до найближчого спеціально облаштованого майданчика (не далі ніж 50 км). Також у ньому зафіксована можливість використовувати спеціальний блокувальний пристрій, якщо водій відмовляється їхати до місця зважування чи виправляти порушення у випадку підтвердження перевищення дозволених норм.</div> <div>Заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Сергій Деркач зазначив, що відновлення транспортного сполучення зі звільненими територіями є одним з пріоритетів міністерства впродовж останнього року. Йдеться про ремонт дорожнього покриття, встановлення тимчасових переправ і капітальний ремонт зруйнованих мостів.</div> <div> <div><em>&quot;російські окупанти вже нанесли нашій дорожній інфраструктурі величезні збитки, і відновлення всієї галузі — питання років. Надзвичайно важливо зберегти те, що вже відновлено або вціліло. Це дасть можливість заощадити кошти на поточних ремонтах та спрямувати їх на життєво необхідні проєкти відновлення — житла, енергомереж, шкіл та лікарень&quot;, - </em>наголосив Сергій Деркач.</div> </div> <div>У постанові також визначено ознаки, за яких автомобіль може супроводжуватися на зважування інспектором «Укртрансбезпеки»:</div> <ul><li><em>завантаження вище бортів;</em></li><li><em>просідання вузлів підвіски;</em></li><li><em>відсутність товарно-транспортної накладної чи відмова її пред‘явити.</em></li></ul> <div>Документ серед іншого зобов’язує інспекторів Укртрансбезпеки повністю фіксувати спілкування із водієм на боді-камеру для попередження будь-яких корупційних зловживань.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/60983/ 2023-05-22 15:25:45 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60985/ &quot;Тут, може, знову буде Україна&quot;, – так восени минулого року місцеві мешканці окупованого Криму казали УП, коли мова заходила про імовірний контрнаступ ЗСУ. На півострові неспокійно. Окупаційна влада все частіше скаржиться на вибухи та атаки українських БПЛА, а в Головному управлінні розвідки України обіцяють, що у 2023-му наша армія зайде в Крим. Риторика про &quot;панікі нєт&quot; прямо суперечить діям так званого &quot;голови&quot; Криму Сергія Аксьонова. Він активно будує укріплення та створює приватні армії, аби відправляти вояк на війну й охороняти окупаційні адміністрації та місцевий бізнес. На сьогодні він створив на півострові два добровольчі батальйони:&quot;Таврида&quot; та &quot;Лівадія&quot;. Обидва зосереджені на важливих для окупантів напрямках – Херсонському та Запорізькому, які ведуть до анексованого Криму. російські пропагандисти вже охрестили бойове крило &quot;аксьонівцями&quot;. Більшість із них тісно пов'язані з російськими козаками, охоронними структурами та брали участь в анексії півострова в 2014. <div><em>Детальніше – в матеріалі УП.</em></div><div><div></div></div><div><em><strong>&quot;Таврида&quot;, &quot;Севастополь&quot;, &quot;ЧКВ&quot;</strong></em></div><div>Батальйон &quot;Таврида&quot;&nbsp;– підрозділ російського козацтва. Він діє під керівництвом помічника &quot;голови&quot; Криму та атамана Чорноморського козачого війська&nbsp;Антона Сироткіна.&nbsp;</div> <div>До 2014 року останній був членом партії Сергія Аксьонова &quot;Русское единство&quot;, активно підтримував анексію півострова рф, зокрема збирав загони самооборони. З 2014 року входив до партії &quot;Единая Россия&quot;, обирався до райради Сімферополя. В 2021 президент росії володимир путін своїм наказом призначив його керівником ЧКВ.</div><div><div></div></div><div>Його заступником та командиром розвідроти &quot;війська&quot; є&nbsp;Андрій Долженко.&nbsp;В одному інтерв'ю російським пропагандистам останній розповідав, що був запрошений&nbsp;на посаду особисто Сироткіним, мовляв, через наявність бойового досвіду.&nbsp;</div><div><em>&quot;Оскільки я з 2014 року вже служив добровольцем на Донбасі, у мене було багато товаришів із військовим досвідом та досвідом ведення розвідки, тому ми дуже швидко впоралися з поставленим завданням та створили професійну групу&quot;,</em>&nbsp;– розповідав Долженко.</div><div>Він також додав, що завдяки &quot;багатому досвіду та службі у &quot;ДНР&quot; розвідрота розгорнула &quot;велику агентурну мережу в Україні&quot;.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Серед представників &quot;Тавриди&quot; також комендант&nbsp;Михайло Гриднєв &quot;Донець&quot;,&nbsp;начальник штабу В'ячеслав Токмаков &quot;Маестро&quot;, Олег Абалаков.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>&quot;Маестро&quot; в етері одного з телеканалів заявляв, що на початку повномасштабної війни &quot;тавридівці&quot; мали конфлікт із регулярною армією рф, але потім російські військові зрозуміли, що &quot;краще ПВК дати спокій&quot;.<em>&nbsp;</em></div><div><em>&quot;Ми відразу поставили умови: панове, ви нам поставте завдання та термін виконання. А як, якими силами&nbsp;– дозвольте, ми самі це все вирішимо&quot;,</em>&nbsp;– розповідав &quot;Маестро&quot; про співпрацю добровольчих батальйонів та ПВК з російською регулярною армією.&nbsp;</div><div>Окремим бойовим крилом &quot;Тавриди&quot; є штурмова рота&nbsp;&quot;Севастополь&quot;, якою керує&nbsp;Олег Гасанов.&nbsp;</div><div>Він уродженець Севастополя, був учасником &quot;самооборони&quot;, яка підтримувала анексію півострова росією, а також організовував акції &quot;Антимайдану&quot; в Криму та Києві. Останні роки був членом Громадської палати Севастополя.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Основний склад даних формувань – російські козаки та колишні антимайданівці, які брали участь в анексії півострова. Нині вони воюють на окупованій частині Запорізької області, зокрема у Василівці та поблизу Енергодара.&nbsp;</div><div>&quot;Черноморское казачье войско&quot; було утворене у 2020 році та увійшло до складу &quot;Всеросійської козачої спільноти&quot;, яку очолює&nbsp;Микола Долуда.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Останній – українець за походженням. В лютому 2014 року він організував вторгнення близько тисячі осіб з території Краснодарського краю в Автономну Республіку Крим з метою розгортання і підтримки промосковського сепаратистського руху на півострові та інших територіях України.&nbsp;</div><div>Окрім цього, козаками опікується і&nbsp;Російська православна церква,&nbsp;в єпархіях якої створені відповідні підрозділи зі взаємодії з &quot;козачеством&quot;. Керівником даного напрямку є&nbsp;митрополит Ставропольський та Невинномиський Кирил.&nbsp;</div> <div>На території окупованого Криму також випускають газету – &quot;Черноморский казачий вестник &quot; і діють дитячо-юнацькі організації, які мілітаризують молоде покоління.&nbsp;</div><div><div></div></div><div><em><strong>&quot;Лівадія&quot;, &quot;Конвой&quot;, ексвагнерівець</strong></em></div><div>Підрозділ &quot;Лівадія&quot;&nbsp;– утворений Аксьоновим добровольчий батальйон, бійці якого укладають подвійні контракти – з приватною військовою кампанією &quot;Конвой&quot; та воєнною організацією БАРС-30. Він входить до&nbsp;150-ої мотострілецької дивізії в/ч 22179&nbsp;(Ростовська область). Це підтверджують&nbsp;<a href=&quot;https://investigator.org.ua/ua/news-2/253041/&quot; target=&quot;_blank&quot;>документи</a>, які бійці самі ж опублікували в телеграм-каналі.&nbsp;</div><div>150-а мотострілецька дивізія – досить відомий підрозділ в рф, який був сформований у 1943 році та брав участь у штурмі Рейхстагу. Донедавна ним керував генерал Олег Мітяєв. Останнього, за інформацією українських військових, вони ліквідували неподалік Маріуполя в березні минулого року. На Харківщині українські захисники захопили їхній штурмовий прапор дивізії, який відкривав московські паради на 9 травня як &quot;головний символ перемоги у Великій вітчизняній війні&quot;.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Бійці &quot;Лівадії&quot; також розповідали про роботу на Запорізькому напрямку. А от розвідрота підрозділу&nbsp; –&nbsp;ПВК &quot;Конвой&quot;&nbsp;– на Херсонщині. Про їхнє життя&nbsp; в окопах російські пропагандисти знімали репортаж.</div><div><div></div></div><div>Керує &quot;конвойцями&quot;&nbsp;Костянтин Пікалов&nbsp;<a href=&quot;https://storage.googleapis.com/istories/stories/2023/03/23/glava-krima-sozdal-sobstvennuyu-chvk-ona-svyazana-s-yevgeniem-prigozhinim/index.html&quot; target=&quot;_blank&quot;>&quot;Мазай&quot;</a>.&nbsp;Про його причетність до ПВК &quot;Вагнер&quot;, обізнаність щодо вбивства журналістів у ЦАР влітку 2018 та кураторство виборів у Сербії&nbsp;<a href=&quot;https://www.bellingcat.com/news/uk-and-europe/2020/08/14/pmc-structure-exposed/&quot; target=&quot;_blank&quot;>розповідали</a>&nbsp;незалежні розслідувачі з &quot;Bellingcat&quot; та &quot;Інсайдер&quot;.&nbsp;</div><div>За їхніми даними, з 2014 по 2017 рік Пікалов неодноразово здійснював поїздки на російсько-український кордон у супроводі співробітників ПВК &quot;Вагнер&quot;.&nbsp;</div><div>Крім того, у вересні 2014 року їздив до Белграда, а звідти – до столиці Республіки Сербської, де в цей момент відбувалися вибори президента однієї з адміністративних одиниць Боснії та Герцеговини.&nbsp;</div><div>Тоді Росія підтримувала чинного президента Мілорада Додіка. Тоді ж до Баня-Луку приїхав загін із майже півтори сотні людей у одязі донських козаків, які заявляли, що приїхали нібито виконувати традиційні козацькі танці.</div><div>Пікалов є керівником компанії &quot;Конвой&quot;, серед засновників якої – &quot;Санкт-Петербургское городское казачье общество &quot;Конвой&quot;, яким також керує &quot;Мазай&quot;.&nbsp;</div><div>Втім, у нього досить обширна біографія і пов'язаний він не лише з &quot;кухарем путіна&quot;, а й з іншими впливовими друзями російського президента. Про це свідчать відповідні дані з реєстру юридичних осіб.&nbsp;</div><div>З початку 2000-х Пікалов активно працював у сфері охоронно-розшукової діяльності. Через компанію &quot;Охоронно-розшукове агентство&quot; був пов'язаний з російським бізнесменом&nbsp;Володимиром Васильєвим&nbsp;– власником кількох корпорацій у рф.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Як&nbsp;<a href=&quot;https://www.vedomosti.ru/business/articles/2017/10/02/736069-podryadi-rzhd&quot; target=&quot;_blank&quot;>зазначали</a>&nbsp;російські журналісти, основними клієнтами цих охоронних компаній є &quot;Газпром трансгаз Санкт-Петербург&quot; та футбольний клуб &quot;Зеніт&quot;.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Серед так званої пресслужби &quot;Конвоя&quot; є давній товариш &quot;Мазая&quot;&nbsp;Василь Ящиков,&nbsp;який називає себе &quot;нащадком&quot; козаків. Він періодично викладає в групі &quot;Конвою&quot; репортажі з передової й інтерв'ю з бійцями. Відповідно до фото у соцмережах, він також був у Сербії під час виборів 2014.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Окрім цього, Ящиков брав участь у побитті учасників опозиційної акції &quot;Он вам не царь&quot; в травні 2018 року в москві, яка була ініційована Олексієм Навальним та присвячена інавгурації володимира путіна.&nbsp;</div><div>Крім протестувальників до пам'ятника Пушкіну в москві прийшли кілька десятків представників російського козацтва у камуфляжній формі.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Як&nbsp;<a href=&quot;https://meduza.io/feature/2018/05/07/krymskiy-polk-i-plastunskaya-sotnya-lyudi-v-kazachiey-forme-bivshie-uchastnikov-aktsii-protesta-v-moskve-kto-oni-takie&quot; target=&quot;_blank&quot;>писали</a>&nbsp;тоді незалежні російські журналісти, ці організації отримували впродовж трьох років від мерії москви та Міністерства культури рф&nbsp;десятки мільйонів рублів для &quot;охорони громадського порядку&quot; та &quot;на реалізацію програми козачої культури&quot;. Хоча самі козаки, зокрема той же Ящиков, переконували, що це не замовлення влади: їх на площі спровокували активісти, а самі вони просто прийшли подивитися на мітинг.&nbsp;</div> <div>Опозиціонери ж запевняли, що це не так, і козаки від початку діяли спільно з ОМОНівцями і намагалися розігнати мирний протест.&nbsp;</div><div>За ініціативи російського президента, козаки дійсно залучені до охорони громадського порядку в рф. Також путін у 2021 підтримав ідею залучення козаків до служби в Росгвардії.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Окрім цього &quot;конвойці&quot; були помічені на з'їзді партії &quot;ЛДПР&quot;, яку очолює Леонід Слуцький і до якої вступив&nbsp;<a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2022/12/8/7379880/&quot;>нещодавно обміняний</a>&nbsp;Віктор Бут.&nbsp;</div><div><div></div></div><div><em><strong>Гроші, тренування, озброєння</strong></em></div><div>В етерах російських телеканалів &quot;аксьонівці&quot; розповідають, що зараз їх фінансує та екіпірує особисто &quot;голова&quot; Криму Сергій Аксьонов.</div><div>Однак, як повідомили нам у коментарі представники ГУР, джерел фінансування більше – це також Міноборони рф&nbsp;та кримські бізнесмени.&nbsp;</div><div><em>&quot;</em><em>Нам відомо, що Аксьонов збирав кримських бізнесменів і змушував їх збирати кошти для фінансування цієї приватної військової компанії,&nbsp;</em>– каже представник ГУР Андрій Черняк. –&nbsp;<em>З одного боку вони змушені це робити, але з іншого – вони теж хочуть захистити себе і свої статки. Гарантують їм, що в разі чого – їх евакуюють, і все буде добре&quot;.&nbsp;</em></div><div>За інформацією української розвідки, бійцям-&quot;аксьонівцям&quot; пропонують&nbsp;оплату від 200 до 250 тисяч рублів (близько 100 тисяч гривень) на місяць.Шляхів набору людей також кілька:&nbsp;амністія ув'язнених, вербовка в ПВК та мобілізація.</div><div><div></div></div><div><em>&quot;Вони намагалися їх набирати серед ув'язнених. Але після того, як це</em><a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2022/09/14/7367493/&quot;><em>зробив Пригожин</em></a><em>,</em><em>&nbsp;і ті зрозуміли, що їх звільняють, щоб відправляти на смерть, то зараз російські ув'язнені не дуже хочуть йти воювати&quot;,&nbsp;</em>– каже Андрій Черняк.<em>&nbsp;</em></div><div><em>&quot;Тому вони набирають їх серед мобілізованих, створили подвійні контракти з ПВК та Міноборони. Вони намагаються передусім залучати населення Криму, але окрім цього проводять заходи по всій території росії. З &quot;Вагнером&quot; вони не конкурують, хоч і перетинаються часто під час вербування бійців&quot;.&nbsp;</em></div><div>За інформацією ГУР, в &quot;аксьонівських&quot; підрозділах є професійно підготовлені люди, які брали участь у багатьох війнах. Але це здебільшого керівний склад.</div><div><div></div></div><div>Тренування в &quot;аксьонівців&quot; проходять на кримській військовій базі&nbsp;у Перевальному (на якій до 2014 року дислокувались українські морські піхотинці) та на окупованій частині Херсонщини.&nbsp;Для підготовки залучають досвідчених інструкторів.</div><div><em>&quot;Це колишні військовослужбовці спеціальних підрозділів рф&nbsp;– ГРУ, ФСБ, Росгвардія,&nbsp;</em>– розповідає Андрій Черняк.&nbsp;<em>– Це ті люди, які колись служили, брали участь у бойових діях, війнах. Зараз вони звільнилися і пішли працювати у ПВК. До них особливе ставлення, в них зовсім інша зарплата – від 5 тисяч доларів і вище. Їх не відправляють у зону бойових дій, а набирають для передачі досвіду&quot;.</em></div><div><div></div></div><div>&quot;Аксьонівці&quot; добре екіпіровані та оснащені зброєю,&nbsp;артилерією та легкою броньованою технікою.&nbsp;</div><div>В ГУР запевняють, що, попри назву &quot;аксьонівці&quot;, усі ці підрозділи контролюються російськими спецслужбами та армією росії:&nbsp;<em>&quot;В тоталітарній росії не може бути якихось воєнізованих формувань, які б не були підпорядковані силовим структурам&quot;.&nbsp;</em></div><div><em><strong>ТрО та інші бойові групи</strong></em></div><div>Окрім бойових підрозділів у Криму також формують сили територіальної оборони (ТрО). За словами того ж помічника самоназваного &quot;голови Криму&quot; Антона Сироткіна, наразі близько 5 тисяч мешканців кримського півострова вже пройшли відповідну підготовку.</div><div><div></div></div><div><em>&quot;З метою максимально убезпечити півострів від загроз і викликів на можливій лінії зіткнення, на можливих напрямках спроб прориву противника споруджуються укріпрайони, ешелонована оборона і проводиться умовне формування територіальної оборони Криму, яка має спеціальну підготовку&quot;,&nbsp;</em>– сказав Сироткін у квітні в інтерв'ю російським пропагандистам.&nbsp;</div><div>Це підрозділи, які займаються переважно патрулюванням і будуть охороняти місцеві адміністрації та бізнес.</div><div>Кримський півострів спільно з поліцією наразі патрулюють&nbsp;ХКО &quot;Витязь&quot;&nbsp;під керівництвом Ігоря Золотарьова,&nbsp;ХКО &quot;Молодежный союз казаков&quot;, який очолює Юрій Мініх та&nbsp;ХКО &quot;Фенікс&quot;&nbsp;– Сергія Барковського. Окрім охорони дані формування також займаються &quot;патріотичним вихованням дітей&quot; – організовують спеціальні козачі школи та уроки &quot;основ козачої культури&quot;.&nbsp;</div><div><div></div></div><div>Загалом, відповідно до нашого аналізу, у війні росії проти України задіяно щонайменше 10 козачих підрозділів. Самі окупанти звітують, що їхня кількість складає близько 16 тисяч осіб:<br>-&nbsp;&quot;Зведена козача бригада&quot;&nbsp;(&quot;Дон&quot;, &quot;Єрмак&quot;, &quot;Кубань&quot;, &quot;Таврида&quot;, &quot;Єнісей&quot;)<br>-&nbsp;Батальйони &quot;Терек&quot;, &quot;Скіф&quot;, Сибір&quot;<br>-&nbsp;Батальйони &quot;Тигр&quot;, &quot;Степь&quot;, &quot;Форштадт&quot;<br>-&nbsp;1-й добровольчий козачий загін імені Захарія Чапеги</div><div><em><strong>&quot;Розуміють, що бої в Криму будуть&quot;</strong></em></div><div>У Головному управлінні розвідки Міноборони України переконані, що основна причина появи &quot;аксьонівців&quot; – страх перед контрнаступом ЗСУ.&nbsp;</div><div><em>&quot;Вони чітко розуміють, що бойові дії на території Криму будуть, і вони зараз будують укріплення, оборонні лінії й не лише в Криму, а й на півдні Херсонщини&quot;,</em>&nbsp;– каже Андрій Черняк.&nbsp;</div><div><em>&quot;Ці приватні армії створені для захисту окупаційних адміністрацій через невпевненість у тому, що збройні сили рф&nbsp;їх зможуть захистити. І по-друге, вони не впевнені у цілісності російської федерації. Якщо росія почне &quot;сипатися&quot;, то от у них є ПВК, які будуть захищати їхні статки, родини&quot;.&nbsp;</em></div><div><div></div></div><div>Окрім створення приватних армій та укріпрайонів, в Криму також проводять внутрішню роботу з проукраїнським населенням.&nbsp;</div><div><em>&quot;Проводять фільтраційні заходи для виявлення і пресування людей, які вболівають за те, що &quot;Крим – це Україна&quot;,</em>&nbsp;– каже Черняк.&nbsp;</div><div>На його думку, піар своєї армії у російських ЗМІ Аксьонову і Ко необхідний для того, щоб показати, що вони теж є частиною політичної еліти.&nbsp;</div><div>Але між так званими &quot;керівниками&quot; захоплених українських регіонів існує недовіра.&nbsp;</div><div><em>&quot;Вони зараз тимчасово вимушені перебувати в одному човні і хочуть перемоги, для себе якихось здобутків політичних і економічних&quot;,&nbsp;</em>– кажуть в ГУР.&nbsp;</div><div><em>&quot;Але разом з тим вони – далеко не друзі. Тому вони намагаються побудувати окремі структури. І якщо в одного до іншого виникнуть якісь питання, конфлікти, то ці ПВК й будуть між собою змагатися&quot;.</em></div><div>Наразі в Криму та на території рф&nbsp;триває активний набір у формування &quot;аксьонівців&quot;.</div><div><div></div></div><div><em>Невдовзі літо. Але у Збройних силах України попереджають, що цьогорічний &quot;курортний сезон&quot; у Криму&nbsp;</em><a href=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/04/24/7399122/&quot;><em>оголошено</em></a><em>&nbsp;&quot;сезоном бавовни&quot;. А&nbsp; тому росіянам, які живуть і відпочивають на окупованому півострові, слід звикати до повітряної тривоги та вибухів.</em></div><div><em>В ГУР неодноразово заявляли, що наші військові будуть в Криму, а</em>президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що лише&nbsp;<em>&quot;повернувши Крим, ми відновимо мир&quot;.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60985/ 2023-05-22 13:31:59 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60988/ На Одещині у національному природному парку &quot;Тузлівські лимани&quot; вперше гніздяться рожеві фламінго. Там нарахували понад 500 птахів. <div>Про це розповів&nbsp;доктор біологічних наук Іван Русев.</div><div><em>&quot;В День науки в Україні, ми нарахували більше 500 птахів. Вони в основному харчуються мотилем...&nbsp;Але, місця для гніздування на наших лиманах птахи вибрали невдале – дуже близько до населеного пункту, до людей, до постійного фактора неспокою, де також є бродячі собаки, а ввечері можуть бути дикі хижі ссавці&quot;, </em>- зазначив науковець.</div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; height=&quot;15&quot; alt=&quot;У нацпарку на Одещині вперше гніздяться фламінго&quot; title=&quot;У нацпарку на Одещині вперше гніздяться фламінго&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/d43a2da5c106022a.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><br></div></div></div><div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; height=&quot;15&quot; alt=&quot;У нацпарку на Одещині вперше гніздяться фламінго&quot; title=&quot;У нацпарку на Одещині вперше гніздяться фламінго&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/f1f2943384bd2ba2.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div></div></div><div>Він також додав, що людям не варто підходити до фламінго ближче ніж 300 метрів, особливо до їх місць гніздування.</div><div><div><img class=&quot;article-image__picture&quot; src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; height=&quot;15&quot; alt=&quot;У нацпарку на Одещині вперше гніздяться фламінго&quot; title=&quot;У нацпарку на Одещині вперше гніздяться фламінго&quot; data-400-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-432-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-460-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-480-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-530-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-600-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-680-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-690-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-720-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-794-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-900-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-952-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-1020-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; data-1040-src=&quot;https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/4064f988d3d2bc09.jpg&quot; style=&quot;box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 745px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;&quot;></div><div><em>Фото: Іван Русев&nbsp;<br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div></div> Екологія http://izmail.es/article/60988/ 2023-05-22 11:49:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60990/ Анатолій Остапенко робить розслідування про воєнні злочини росіян, та каже, одна з головних ідей цих матеріалів - показати, що сховатися таким злочинцям в сучасному світі важко. <div><em>Про роботу з даними з відкритих джерел, російські бази даних, які можна купити у самих росіян, про те, як українська влада комунікує війну і про що росіяни пишуть в закритих чатах та чому хочуть потрапити у ПВК &quot;Вагнер&quot; - Остапенко розповів в інтерв’ю &quot;Суспільному<a href=&quot;https://suspilne.media/&quot;></a>&quot;.</em></div><div><em><strong>-&nbsp;Днями&nbsp;<a href=&quot;https://youtu.be/rOWUyuy31IM&quot; target=&quot;_blank&quot;>вийшло</a>&nbsp;ваше розслідування &quot;Секретний підрозділ ГРУ і окультизм: &quot;місце сили&quot; таємного російського розвідника&quot;. Там ви розкрили підрозділ російської розвідки суто на основі даних з відкритих джерел. Що це вам говорить про російську розвідку?</strong></em></div><div>- Це в принципі говорить про нинішній світ. Люди в ГРУ та інших спецслужбах думають, що вони дуже закриті, їх неможливо дістати. Є такий фльор таємничості навколо всіх спецслужб, в тому числі й російських. Ба більше, є міф про російське ГРУ: воно, мовляв, всеохоплююче, його руки дістануть до кожної людини. Ми ось таким прикладом показуємо, що ні. Вже пройшли часи, коли дані було важко знайти, коли треба було знаходити спецагента, що зможе потрапити в структуру ГРУ, щоб розкрити якихось шпигунів. Ми показуємо, що зараз це робити просто. В принципі це одна з цілей цього матеріалу.</div><div><em><strong>-&nbsp;Ви робите подібні розслідування вже рік. Які взагалі у вас враження від роботи з відкритими даними щодо людей, які причетні до воєнних злочинів в Україні?</strong></em></div><div>-&nbsp;Тоталітарні країни займаються тим, що створюють бази, реєстри, щоб контролювати людей, їхню поведінку, дивитись, чим вони займаються. Тоталітарний режим вважає це плюсом. Але це легко перетворюється на мінус. Тому що всі тоталітарні країни - доволі корупційні. І часто навіть люди з інших країн можуть купувати ці реєстри, спостерігати за росіянами, дивитись по базах даних де вони живуть, що роблять.</div><div><em><strong>-&nbsp;Коли ми кажемо про покупку, про які саме дані йде мова?</strong></em></div><div>-&nbsp;Наприклад, бази даних податкової. В цьому нашому останньому матеріалі ми використали податкову базу і подивились, кому конкретна військова частина ГРУ платить гроші, хто в них сидить на зарплаті.</div><div><em><strong>-&nbsp;Ви для себе яку мету цих розслідувань ставите? Викрити людей, що причетні до російсько-української війни?</strong></em></div><div>-&nbsp;Глобально, так. росіяни думають, що існує такий собі туман війни, в якому навіть рядовий може скоювати воєнні злочини й думати, що його не знайдуть. Командир його покриває і він думає: &quot;Ну все, я пішов звідси, з цього села, чи з цієї території, мене тут нема, я зник, ніхто мене не впізнає&quot;. Ми показуємо, що знайти людину просто, що за туманом війни не сховаєшся. Це, напевно, головна мета, яку я для себе ставлю.</div><div><em><strong>-&nbsp;Чи з вами контактують українські органи, що відповідають за викриття російських воєнних злочинців?</strong></em></div><div>-&nbsp;В деяких матеріалах ми співпрацюємо з прокуратурою. Ми допомагаємо і нашим правоохоронним органам якщо робимо якийсь матеріал, який стосується конкретних воєнних злочинів. Але треба розуміти, що не все, що роблять росіяни, можна юридично кваліфікувати як воєнні злочини, на жаль. Але такі реалії й така складна юриспруденція. Якщо моє розслідування стосується саме скоєння воєнного злочину, ми, звичайно, передаємо дані прокуратурі й допомагаємо, як можемо.</div><div><em><strong>-&nbsp;Українські журналісти-розслідувачі зараз зосередилися приблизно на тому, що і ви. Вони працюють не стільки з проблемами всередині України - корупція чи зловживання владою, а саме на воєнних злочинах росіян. Чому саме так?</strong></em></div><div>-&nbsp;Кількість воєнних злочинів зашкалює. Іноді навіть правоохоронні органи не встигають розслідувати якісь конкретні кейси. Я не можу говорити за всіх журналістів, але мені здається, зараз це дуже важливо - поки люди пам’ятають обличчя, пам’ятають, що з ними сталося, ми можемо закрити якийсь прошарок роботи.</div><div>А друге - це те, що зараз журналісти бояться нашкодити державі. Наскільки я знаю, деякі журналісти непублічно комунікують з державою, тобто не випускають матеріал, а намагаються вирішити проблеми неформально. Кажуть, що ось тут є проблема і влада іноді дослухається, іноді ні. Але ми знову таки бачимо, що багато журналістських проєктів повертаються до української політики - &quot;Наші гроші&quot;, &quot;Схеми&quot; робили багато матеріалів. Тобто журналісти-розслідувачі намагаються якось балансувати.</div><div>Я, наприклад, не класичний журналіст-розслідувач. Колись я працював у проєкті &quot;Бігус.Інфо&quot;, потім два роки був сценаристом-редактором сатиричного проєкту &quot;#@₴?$0&quot; з Майклом Щуром. І через російсько-українську війну зрозумів, що зараз буде корисно займатися саме ось цими розслідуваннями.</div><div><em><strong>-&nbsp;Ви працюєте з даними з відкритих джерел. В число цих даних входять зокрема і дані на наших сторінках у соціальних мережах. Щоразу коли я дивлюся якесь ваше розслідування, думаю: як мені вести соціальні мережі так, щоб вони не зіграли на руку ворогу? Чи є у вас поради?</strong></em></div><div>-&nbsp;Видалитись. Жартую. Ми живемо у світі, в якому не можемо ігнорувати соцмережі й бути максимально анонімними. Це неможливо. Бо кожен день ми комунікуємо, розмовляємо, працюємо, і все відбувається завдяки інтернету. Важливо розуміти, що не треба, наприклад, фотографувати, умовно, своє вікно і виставляти це в соцмережах, якщо ви не хочете, щоб вас деанонімізували. Не треба писати особисті дані. Якщо боїтеся сталкерінгу, того, що за вами будуть слідкувати якісь російські осінтери (від назви OSINT - розвідка на основі відкритих&nbsp;джерел - ред.) треба їм просто ускладнити пошук. Тобто не фотографувати хоча б паспорт.</div><div><em><strong>-&nbsp;Під час розслідувань вам доводиться спілкуватися з росіянами, часто під прикриттям. Чи можете описати настрої в їхньому середовищі? Як вони реагують на війну?</strong></em></div><div>-&nbsp;Я підписаний на багато груп у &quot;Вконтакте&quot;, в закритих чатах, де сидять, наприклад, мами російських військовослужбовців. Спочатку вони думали, що тут буде швидка війна, за місяць-два вони захоплять Київ і в принципі все буде для них добре. Але зараз у них настрої змінилися. Вони розуміють, що &quot;наши мальчики погибают&quot;, все погано, вони сильно критикують міністерство оборони рф, але в закритому чаті.</div><div>І я помітив, що всі хочуть перейти в ПВК. У них ПВК &quot;Вагнер&quot; - це якась, не знаю, Валгалла для російських військовослужбовців. Вони мріють туди потрапити. Після смерті мобілізований росіянин переходить у ПВК, напевно.</div><div><em><strong>-&nbsp;росіяни в еміграції намагаються просувати наратив, що це війна путіна, що нібито більшість у рф&nbsp;або проти війни, або ставляться до неї нейтрально, просто про це не говорять. Чи дійсно велика частина російського суспільства не схвалює війну?</strong></em></div><div>-&nbsp;Я не можу провести соціологічну вибірку з даних, які бачу. Я просто стикаюся з бульбашкою російських військових. Мене вразила історія, яку ми робили про військових рф, що були в Сирії у 2016-2017 роках. У нас був їхній телефон, ми знайшли всі локації, де вони були саме в Сирії. Вони бачили, скоріш за все і знали, що там застосовується хімічна зброя, бачили, як руйнує сирійські міста російська авіація. І вони повертаються додому. Ось він обіймає сина, спілкується з дружиною - бачиш це на їхніх відео. Таке життя - їдеш на два місяці вбивати людей, повертаєшся такий: &quot;Ой, я с командировки вернулся!&quot;. І це трошки прямо б’є по голові. Я не розумію, як людина може це все компілювати у себе в голові, як у неї взагалі побудований світогляд.</div><div>Наскільки я розумію, вони не ставлять собі питання: чи правильно, що я поїхав, чи ні? Це російський контрактник, він виконує обов’язок, обіймає дружину, їде вбивати, повертається через два місяці. Так вони думали буде і з Україною.</div><div>Мріють перейти в ПВК &quot;Вагнер&quot;, але не мріють припинити війну.</div><div>Так. Тому що вони не думають, що це в їхніх силах. Можливо, вони й не хочуть припиняти війну в принципі. Те, що я бачу, вони такі: &quot;О, в ПВК все хорошо, треба туди&quot;.</div><div><em><strong>-&nbsp;Коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, ми побачили, що таке російська пропаганда і як складно їй протидіяти. Чи вона все ще залишається ефективним інструментом?</strong></em></div><div>-&nbsp;Якщо ми кажемо про зміну світогляду українця, думаю, вона не дуже ефективна. Але якщо йдеться про якісь тактичні завдання, наприклад, як була історія з мітками на початку повномасштабної війни - створити паніку, зневіру, нерозуміння ситуації, тоді, звичайно так, це працює. Але якщо говорити про стратегічну мету пропаганди, то - ні, вони програли інформаційну війну в Україні.</div><div><em><strong>-&nbsp;Як ви оцінюєте те, як Україна комунікує про війну через дев’ять років після її початку?</strong></em></div><div>-&nbsp;Здається, у влади ще немає точного розуміння, що робити: хтось ходить на канали до російських лібералів, хтось каже, що росія має розпастись. Трошки хаос, бо у кожної людини своя стратегія. Немає державної позиції, як ми можемо до них ставитись і якого хочемо майбутнього для рф. З однієї сторони ми кажемо, що російські ліберали не ОК, а з іншої ти бачиш, що люди з Офісу Президента ходять до них на ефіри.</div><div><em><strong>-&nbsp;Чи можуть російські ліберали, з якими комунікує частина політичного керівництва України, бути для нас корисними, щоб перемогти у війні?</strong></em></div><div>-&nbsp;Війна йде вже дев’ять років і вони, як ми бачимо, не були корисними, тобто не зупинили її. Ще на моменті окупації Криму було ж очевидно, що починається війна і хто її спровокував. Але російські ліберальні тусовки, якщо їх можна так назвати - ми ж всі бачили цей шпагат. Навальний, &quot;Дождь&quot; все це якось з’їли. Прийняли це як нову реальність, де Крим російський, і &quot;все не так однозначно, люди хотели, референдум прошел&quot;. І розумієш, якщо за дев’ять років вони не спромоглись нічого з цим зробити, навряд чи можуть бути рушійною силою, щоб змінити це зараз, тим більше коли вони всі за кордоном.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div><div><div><div><div><a href=&quot;https://suspilne.media/459509-strilala-ukraina-skazete-inakse-nikudi-ne-doidete-tri-istorii-pro-okupaciu-ta-vimusenu-evakuaciu-cerez-rf/&quot;></a></div></div></div></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60990/ 2023-05-22 10:28:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60987/ Найбільше іноземців одружилися в Києві – 355 пар, натомість в Одеській області – 285 пар. <div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://www.facebook.com/minjust.official/posts/653841963448566&quot; target=&quot;_blank&quot;>повідомили</a>&nbsp;в Міністерстві юстиції України.</div><div>Популярними областями для одружень стали також Львівська та Дніпропетровська – тут побралося по 78 пар, де принаймні один із подружжя – іноземець.</div><div>За 2023 рік в Україні вже зареєстрували 1 366 шлюбів з іноземцями.</div><div><em>&quot;Україна – вільна європейська країна і 86 шлюбів, де наречена і наречений – іноземні громадяни, саме тут справили власне весілля&quot;, </em>- зазначили в повідомленні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/60987/ 2023-05-22 09:56:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60986/ Розвідка Великої Британії повідомила, що росія, ймовірно, створює нову &quot;елітну&quot; штурмову авіаційну групу під кодовою назвою &quot;Шторм&quot;, яка діятиме над територією України. <div>Про це&nbsp;<a href=&quot;https://twitter.com/DefenceHQ/status/1660524830536392704&quot; target=&quot;_blank&quot;>йдеться</a>&nbsp;у розвідувальному огляді Міноборони Британії, опублікованому у Twitter, повідомляє ЄП.</div><div>За даними відомства, до складу підрозділу можуть увійти щонайменше одна ескадрилья винищувачів-бомбардувальників Су-24 і Су-34, а також ескадрильї ударних вертольотів.</div><div>Таке поєднання типів літаків свідчить про те, що група буде виконувати головну роль в ударах по наземних цілях, додали у розвідці.</div><div>Відомство з посиланням на російські ЗМІ зазначає, що Міноборони рф&nbsp;прагне залучити висококваліфікованих і мотивованих пілотів, пропонуючи великі грошові виплати, а також відкриває набір для льотчиків у відставці.</div><div><em>&quot;Створення групи демонструє, як росія оцінює свої регулярні військово-повітряні ескадрильї, які серйозно недопрацьовують у виконанні своєї основної функції&nbsp;– завданні авіаударів по українській лінії фронту&quot;</em>,&nbsp;– йдеться у повідомленні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60986/ 2023-05-22 09:37:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60977/ Українці продовжують скаржитися на неправильні показання лічильників газу у платіжках. Багатьом приходять завищені суми, внаслідок чого утворюються віртуальні борги. <div>У «Нафтогазі» нагадали, як виправити ситуацію та платити за реально спожиті кубометри блакитного палива.</div><div><em><strong>Як передавати показання лічильника, якщо ви поїхали за кордон?</strong></em></div><div>У компанії зазначили, що важливо робити це своєчасно та регулярно, щоб у будинку залишилися всі комунікації.</div><div><div></div></div><div>За словами фахівців «Нафтогазу», для того, щоб нарахування були справедливими, потрібно передавати ті показання, які були зафіксовані востаннє, якщо ви не користуєтеся газом удома.</div><div><em><strong>Передати показання оператору облгазу можна одним із способів:</strong></em></div><ul><li><em>на сайті або в чат-боті вашого облгазу;</em></li><li><em>зателефонувавши до контакт-центру вашого облгазу;</em></li><li><em>скориставшись онлайн-сервісами нашої компанії, наприклад, за допомогою особистого кабінету або чат-ботів GASUA у Messenger, Telegram, Viber.</em></li></ul><div><em><strong>Забули вчасно передати показання лічильника – що робити</strong></em></div><div>Дані за лічильником слід фіксувати 30 числа кожного місяця. Потім їх слід передати з 1 по 5 число кожного місяця. Якщо ви не встигли передати показання, вам слід дочекатися кінця місяця та зафіксувати їх станом на 30 число. І передати ці дані слід із 1 по 5 червня.</div><div>Після отримання показань лічильника за пропущений період газорозподільне підприємство автоматично здійснить перерахунок спожитих обсягів з урахуванням фактичних показань газового лічильника.</div><div><em><strong>Боргами займуться колектори</strong></em></div><div>Якщо людина не оплачує рахунки за користування комунальними послугами, про неї повідомлятимуть колекторам. <br><em><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Тоді компанія, яка займатиметься стягненням боргу, зробить це так:</span></em></div><ul><li><em>надсилання повідомлень про стан боргу та правові наслідки несплати;</em></li><li><em>надсилання голосових повідомлень про стан боргу;</em></li><li><em>надсилання листів вимог про заборгованість;</em></li><li><em>дзвінки фахівців із врегулювання заборгованості;</em></li><li><em>загальний пошук рішень з боржником щодо виходу з прострочення;</em></li><li><em>відновлення контактності боржників.</em></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/60977/ 2023-05-21 23:38:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60982/ Вони завжди відростають, як у гідри. <div><div>Цікаво час від часу подивитися в Youtube російські пропагандистські програми. Особливо ток-шоу, де учасники, захлинаючись власною жовчю, погрожують всьому світові «ядерним попелом», ракетами-«аналоговнєтами», холодними і голодними зимами тощо. На одному з недавніх шоу, здавалося б, солідна викладачка солідного вишу (МДІМВ) істерила: «Вони нас не бояться! Україна перестала нас боятися! Треба негайно щось робити». І їй у студії всі почали підтакувати.<br>Тобто російська еліта дуже переймається тим, що українці не бояться. Що українське суспільство не таке, як російське, що перебуває в страху перед репресивною державною машиною. І саме така модель, за якої єдиним чинником суспільної консолідації є страх, цілком влаштовує не тільки російську владу, але й представників російської еліти, інтелігенції. Звісно, не тієї, що виступає проти війни, бо її й так залишилося мізер, та й не має вона ні впливу, ні доступу до масових ЗМІ, пише zaxid.net. </div><div>Обмірковуючи такий стан справ у російському суспільстві, часто згадую геніального письменника Володимира Войновича. Не перестаю захоплюватися його талантом провидця. Це ж треба було ще 37 років тому так точно описати актуальну росію з її шизофренічною ідеологією, глобальною агресивністю, гіперболізованою пропагандою. Йдеться, звісно, про його сатиричний роман-антиутопію «Москва 2042».</div> <div>Написано роман 1986 року, коли на чолі Радянського Союзу перебував Михайло Горбачов. Уже йшла повним ходом ініційована ним «перебудова». Радянські люди вперше почули такі слова, як «гласність», «госпрозрахунок», «консенсус». Виникали перші неурядові громадські організації, було дано старт кооперативному руху. Починалася сяка-така демократизація. Відбулися перші спроби домовитися зі Заходом. Відбулися перші телемости, на яких нібито «випадкові» радянські громадяни могли побалакати через відеозв’язок із пересічними американцями. На телеекрани повернулася десятиліттями заборонена програма «КВН», з полиць познімали «нерекомендовані» кінострічки і запустили їх у кінопрокат. У газетах з’явилися перші критичні щодо радянської історії та сьогодення статті. Відбулися навіть перші відносно чесні, альтернативні вибори.</div> <div>Володимира Войновича тоді не було в СРСР, він перебував у вимушеній еміграції через свою книжку «Життя та надзвичайні пригоди солдата Івана Чонкіна». Чому? Той, хто читав – знає, а хто не читав – дуже рекомендую прочитати.</div> <div>У будь-якому разі Войнович і з-за кордону, звісно, пильно слідкував за всіма подіями на полишеній батьківщині. І, очевидно, горбачовська «перебудова» його не переконала. Він добре знав, що ця забавка в демократію не надовго.</div> <div>«Куй залізо, допоки Горбачов» – перефразовували ми відому російську приказку, підозрюючи, що ця «перебудова» раніше чи пізніше скінчиться, що гайки закрутять, демократичні паростки розчавлять, кооперативи порозганяють, а всіх ентузіастів посаджають по таборах. Але хотілося все ж вірити в краще майбутнє.</div> <div>Це мало статися ще в серпні 1991 року. Благо тоді путч ГКЧП зірвався, союз розвалився, а росія отримала ще кілька років відносної демократії.</div> <div>А Войнович ще 1986 року розумів, що раніше чи пізніше росія повернеться до фашистської диктатури. Навіть чітко спророкував чинний православно-комуністично-імперський режим на чолі з «Геніаліссімусом». Режим який загрожуватиме всьому світу, триматиме в страху власних громадян, перетворивши їх на злиденних рабів. Рабів, змушених здавати власний кал, аби отримати якийсь харч. «Кто сдаёт продукт вторичный, тот питается отлично!» – запевняли гасла на вуличних розтяжках. Хоча виданий державою харч мало чим відрізнявся від «вторинного продукту».</div> <div>У державній системі описаної Войновичем росії вагома роль відводиться церкві. Щоправда, це вже не Православна церква, а нова Комуністична церква, з канонізованими Марксом, Енгельсом, Леніним. Що, зрештою, за глибинною суттю відповідає реальній нинішній РПЦ з кадебістами-попами і генералом Кіріллом на чолі. У Войновича патріархом був Отець Звездоній, який навчає парафіян правильно «перезвіздитися».</div> <div>У цьому романі мене особливо захоплювало, як був виписаний образ «живого класика», письменника-дисидента Сіма Сімича Карнавалова. Уважний читач безпомильно тут зауважить алюзію на Олександра Солженіцина. У часи «перебудови» в радянських громадян вперше з’явився шанс прочитати його культовий роман «Архіпелаг ГУЛАГ» з жорстким засудженням сталінізму, а зрештою, і всього радянського ладу.</div> <div>А от Войнович ще тоді побачив у дисиденті Солженіцині затятого російського шовініста. Саме таким він створив свого Карнавалова. Саме таким себе проявить Солженіцин, повернувшись у 90-х роках на батьківщину з еміграції. Його наступна публіцистика (передовсім есе-маніфест «Как нам обустроить Россию») ляже в підмурівок тієї імперської концепції росії, яку путін візьме собі на озброєння.</div> <div>Солженіцин закликав росію до територіальної експансії, щоб залишатися «великою державою». Після його смерті ці тези підхопили інші «мислителі-імперці». Той же Олександр Дугін чи Владіслав Сурков. До речі, про Суркова. Цей ексад’ютант путіна написав у листопаді 2021 року, тобто напередодні широкомасштабного російського вторгнення росії в Україну, досить знакову статтю під назвою «Куди подівся хаос? Розпакування стабільності».</div> <div>Чим цікава ця писанина? Передовсім тим, що автор відстоює не просто доцільність експансії, а її екзистенційну необхідність для росії. Причому, як справжній інтелектуал, пояснює цю свою тезу на основі другого закону термодинаміки, згідно з яким ентропія (а разом з нею і хаос) не може зменшуватись, а тим більше – зникати.</div> <div>«Соціальна ентропія дуже токсична. Працювати з нею у наших домашніх умовах не рекомендується. Її потрібно виносити кудись подалі. Експортувати для утилізації на чужі території», – радить Сурков. На його переконання, перманентна інвазія на чужі території, окупація й анексія – це як було життєвою потребою для росії, так і залишилося. «Протягом століть російська держава з її суворим і малорухомим політичним інтер'єром зберігалася винятково завдяки невпинному прагненню за власні межі… Для росії постійне розширення – не просто одна з ідей, а справжній екзистенціал нашого історичного буття», – стверджує він.</div> <div>Отже, росія залишатиметься агресивною, небезпечною для сусідів (і не тільки) державою. Але в цьому, як намагається нас запевнити Сурков, нема провини ні російської влади, ні росіян зокрема. Бо експансія – це життєва потреба росії, «екзистенціал», як він каже, її «історичного буття».</div> <div>Який із цього всього можна зробити висновок? Лише той, що допоки існуватиме росія в її актуальному вигляді, доти існуватиме глобальна загроза миру і стабільності. Доти міжнародна архітектура безпеки не зможе нормально функціонувати.</div> <div>Умиротворяти росію, намагатися її лібералізувати, демократизувати – абсолютно безглузде завдання. Бо навіть якщо й вдасться це зробити, то такий демократичний метастабільний стан у цій країні існуватиме вельми обмежений період часу. Ми вже бачили це після смут початку XVII століття, після поразки в Кримській війні 1853-1856 років, після поразки у війні з Японією 1904-1905 років, після повалення самодержавства в лютому 1917 року і, нарешті, після розвалу СРСР 1991 року. Раніше чи пізніше відрубані голови імперіальної гідри відростають, і все починається знову.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div><br><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60982/ 2023-05-21 22:55:47 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60976/ Тим, хто залишився без роботи, зможе допомогти нова навчальна платформа, а опанувати нову професію з нуля можна онлайн. <div>Для цього в Україні запустили платформу «Дія. Освіта».</div><div>На платформі розміщено сотні освітніх серіалів про найпопулярніші професії на ринку праці, симулятори з реальними завданнями, подкасти, вебінари та гайди.</div><div>Все абсолютно безкоштовно.</div><div><div></div></div><div><em><strong>Для здобуття професії потрібно:</strong></em></div><ul><li><em>Зареєструватися та пройти профорієнтаційний тест.</em></li><li><em>Отримати рекомендації та вибирати професію.</em></li><li><em>Дивитись освітній серіал.</em></li><li><em>Пройти симулятор, що імітує реальну робочу ситуацію</em></li><li><em>Отримати сертифікат.</em></li><li><em>Найти вакансії у своєму регіоні.</em></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/60976/ 2023-05-21 21:43:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60978/ Дівчина брала участь у боях за Золоте на Луганщині та під Бахмутом. <div><em>Історію Ірини розповідає Еспресо.</em></div><section> <div><div><em><strong>Після закінчення коледжу - одразу на фронт<br></strong></em>Протягом кількох років на війні Ірина Мельник з позивним Сабріна була військовим медиком 24 &quot;королівської&quot; бригади. З 2019 року рятувала воїнів на Донеччині, а повномасштабне російське вторгнення зустріла у Золотому на Донеччині та досі виконує завдання на передових позиціях. Дівчина у війську вже чотири роки. Вирушила до армії одразу після завершення медичного коледжу. Паралельно ще вчилася в університеті на психолога. Втім не хотіла працювати у цивільній лікарні, а вирішила допомагати військовим. Вона місяць обдумувала своє рішення, але таки зібрала документи, пішла у військкомат і підписала контракт. <br>&quot;У мене не було військових у сім'ї. Усі друзі й близькі стосунки з'явилися потім, - розповідає Ірина. - Потрапила одразу у 24-ку. Пригадую, це було перед Паскою у п'ятницю. Я сиділа у військкоматі, а у вівторок дівчата мали їхати вже у Десну на навчання. Був єдиний шанс потрапити у військо - вирушити у 24 &quot;королівську&quot; бригаду. Тому не вагалася і поїхала на вокзал. Тоді їхали жінки з військового шпиталю, які на той час теж підписали контракт. Там і почали вчитися&quot;.<br>Вперше у зону бойових дій потрапила у Мар'їнку на Донеччині. На той час сформувалася позиційна війна. Після місяця перебування на лінії фронту, в Ірини були перші поранення. Довелося рятувати двох &quot;важких&quot; воїнів.<br><em>&quot;Це був перший раз, -</em> пригадує Ірина перших поранених. - <em>&nbsp;Я відкривала сумку, щось шукала, ліки переді мною лежать, а я не можу нічого знайти. Хоч і не можу сказати, що була паніка.&nbsp;Тоді у мене був один важкий. Він мав множинні осколкові поранення по всьому тілі, був повністю посічений осколками. Я надала всю першу допомогу і його евакуювали. Через тиждень я дізналася, що він помер у лікарні в Дніпрі. А в іншого теж було поранення у грудну клітину і кілька пальців відірвано. Чесно кажучи, практично про роботу бойового медика я вже дізналася там, де був підрозділ. Все дізналася під час роботи&quot;.&nbsp;</em></div> <div>Поки Ірина рятувала воїнів на війні, її виключили з університету. Через бойові дії їй не вийшло з'явитися в університеті на сесії. Лише через рік вдалося відновити навчання. Тоді у Мар'їнці військових відпускали раз на кілька місяців у пункти постійної дислокації. А далі була Світлодарська дуга.<br>&nbsp;<em>&quot;Ми тоді міняли військових з Національної гвардії. Вони розповідали, що було багато поранень, всі були дуже бойові, </em>- пригадує Сабріна<em>. - Я тоді, як заїжджала, трохи налякалася, бо думала велика кількість поранених буде. Дуже переживала. Але вся ротація була чудесна. Лише восени був один легкий поранений в ногу, але і його швидко вивезли. Увесь час на цій ротації я чотири години була на зміні, а у вільний час проводила курси тактичної медицини для воїнів&quot;.<br></em><strong><img src=&quot;https://static.espreso.tv/uploads/photobank/287000_288000/287995_Iryna_1_new_960x380_0.jpg&quot;></strong></div> <div><em><strong>Думали, що будемо в кільці: бої за Золоте&nbsp;<br></strong></em>У червні 2021 року воїни 24 бригади заїхали у містечко Золоте на Луганщині. Це була одна з найдовших ротацій для бригади. Ірина пригадує, що тоді ротацію обіцяли спочатку у кінці листопада, потім у грудні, а потім і у січні її не було. Далі всі починали розуміти, щось не те. І чим ближче було до повномасштабного вторгнення, тим більше ситуація напружувалася.&nbsp;За тиждень до 24 лютого вже росіяни почали інтенсивніші обстріли. І що не було характерно - вони обстрілювали тили. <br><em>&quot;Я пам'ятаю тоді були перші виходи і приходи САУ (самохідна артилерійська установка, - ред.), вони через нас всі перелітали, бо &nbsp;летіли в тил,</em> - згадує той час військова. <em>- А 24 лютого 2022 року я ходила в наряд на зв'язок з шостої до дев'ятої ранку. Коли я повернулася з чергування на наш пункт, всі були дуже стурбовані. У мене були пропущені від мами, хлопця. Фактично ми не відчували початку. Новини дізнавалися із маленького телевізора, який був у нас на позиціях&quot;.<br></em>Перші бої в районі Золотого були, коли трапився прорив на п'яту роту. Це були позиції лівіше Золотого. Лише тоді місто було цікаве росіянам. Але українські військові підірвали міст, тож окупанти не мали жодного шансу пройти на Золоте. Тому почали штурмувати Попасну, яка була праворуч. Там стояв мотопіхотний батальйон 24-ки. Вони й відчули перші сили противника та глобальні наступи. <br><em>&quot;Ми в Золотому спочатку жили в хаті, а потім переїхали у підвал. Ввечері виходили та в стороні Попасної, о 9 вечора, коли вже темно, було таке світле небо, ніби полудень. Там все горіло у цей час. І було страшно. Бо в перші дні був прорив на Станицю Луганську та Кримське з одного боку, а Попасну з іншого боку штурмували. &nbsp;Тоді ми розуміли, що можемо бути в кільці&quot;,</em> - пригадує Ірина.&nbsp;</div> <div>Військова була двічі у Золотому. Перший раз перебувала до квітня. А на початку липня знову був цей напрямок. Влітку військова працювала в групі медичної евакуації. Позиції, які утримувала бригада, були поблизу Лисичанського нафтопереробного заводу. Завдання було прикривати фланги, коли бригада виходитиме із Золотого. <br><img src=&quot;https://static.espreso.tv/uploads/photobank/288000_289000/288002_Iryna_2_new_960x380_0.jpg&quot;><br><em>&quot;У перші дні, коли бригада виходила, за нашими пішли війська противника. Зайшли між двох батальйонів з лівого флангу. Тоді були перші поранені,</em> -&nbsp;розповідає Ірина<em>. - Був один дуже важкий командир роти, його евакуювали. Він отримав поранений в живіт. Я майже переконана, що там була внутрішня кровотеча. По факту зверху нічого не було, тільки дірочка маленька біля живота. Його до нас привезли, все під'єднали й везли на точку передачі. Пізніше прийшов командир кулеметного взводу до мене. А в нього рука в &quot;м'ясі&quot;, хоч і з турнікетом. Я тоді надала допомогу, зафіксували все, приєднали, обезболила його і поїхала за командиром роти, якого вивозили. Там вже й побачила, що його не врятували. Тоді ще в Часів Яр возили й в Бахмут у лікарню. Вони ще нормально працювали. Потім ще були поранені з руками та ногами. Втім, коли це відбувається, наскільки час швидко летить, що не помічаєш нічого. Це як конвеєр. Завдання зробити так, щоб військовий був живий. Було таких пекельних два дні, а далі трохи стишилося&quot;.<br></em><strong><img src=&quot;https://static.espreso.tv/uploads/photobank/288000_289000/288003_Iryna_3_new_960x380_0.jpg&quot;></strong><br>&nbsp;В основному вся допомога на рівні медичного пункту батальйону відбувалася в дорозі. Медики отримували військового на точці передачі поранених, по дорозі його підключали, перевіряли всі перев'язки, наліпки і потім передавали лікарям. Військова пояснює, порятунок військового має багато ланок. Бойовий медик працює на позиціях, веде вогонь, стріляє, підтримує свою роту вогневими різними засобами, але, коли є поранений, надає першу домедичну допомогу. Він організовує свій пункт збору поранених і потім відправляє їх на наступну ланку евакуації. Ірина вже працювала на наступному етапі - евакуації. Везли безпосередньо на стабілізаційний пункт медичної частини або на точку передачі. <br><em>&quot;Пам'ятаю випадок,</em> - продовжує Ірина. -<em> Вночі, десь одинадцята година була. На евакуації була я, ще одна дівчинка медик і водій. Нам передають, що треба людину забрати на евакуацію. Були обстріли. Ми мали їхати по трасі, де на виїзді є посадки в яких були наші точки евакуації. Нам потрібно було їхати в кінець. І водій каже, там щось так стріляють, військовий не важкий, то можемо їхати полем. Тож ми їдемо і потрапили у якийсь тупік. Ми заблукали і заледве не заїхали на позиції окупантів. Бо це якраз була траса Бахмут-Лисичанськ, яка обстрілювалася і частинка траси вже була не наша. У результаті ми забрали пораненого і почали шукати ту дорогу. Я пам'ятаю того хлопця було звати Олег, його підключили, цілу дорогу з ним говорили, він нам розповідав звідки він, як його звати, скільки в нього було дівчат, чи він мав серйозні стосунки. Потім ми співали з ним. Поки ми його довезли до стабілізаційного пункту, прокапали всю крапельницю. І він вийшов з машини, наче все нормально. Просто став і пішов до тих медиків. Ми всю роботу стабілізації виконали за цілу дорогу. І це було тільки через те, що ми його дуже довго везли, бо не могли знайти нормальної дороги&quot;.</em></div> <div><em><strong>Один з напружених днів – було перше січня. Противник зайшов до нас в траншею і вони почали перекидатися гранатами<br></strong></em>Далі були бої на Бахмутському напрямку. Стояла бригада в стороні Опитного. Противник був з лівого боку і попереду. У перші дні точка евакуації була дуже близько до окупантів. Ближче, аніж міномет стояв. Були пункти 1,5 кілометри до точки, а були 300-400 метрів до лінії фронту. <br><em>&quot;У Бахмуті бували такі моменти, що ми тільки на точці евакуації могли завантажувати пораненого, виїхати з дороги за переїзд в Бахмуті, стати між будинками й там ще раз оглядати й надавати додаткову допомогу. Бо інколи не було можливості цього зробити раніше через обстріли. Крім того, дуже важко було знайти поранених, адже деякі медики рот вже були поранені та нам на пряму військові з рот передавали поранених на евакуацію. Тому що медика в них не було. Бувало таке, що відправляли людей на евакуацію без зв'язку. Ми приїжджали туди, шукали по посадках поранених і кричали через вікно, де є триста. І, якщо чули голос, під'їжджали й забирали. Один з таких напружених днів – було перше січня. З обіду почалося дуже багато роботи. Тоді противник зайшов до нас в траншею і наші війська з окупантами просто перекидалися гранатами. Настільки був близький контакт. Тоді багато було поранених. Ми вдень забирали поранених, а ввечері загиблих&quot;.</em></div> <div>Тоді військові позицію відбили, противник туди так і не зайшов. Були втрати, але не було жодних результатів проривів ворога.<strong><img src=&quot;https://static.espreso.tv/uploads/photobank/288000_289000/288004_Iryna_z_hlopcem_new_960x380_0.jpg&quot;></strong></div> <div>Нині дівчина продовжує бути у війську. На війні вона втратила коханого, тож продовжує його справу. Ще й отримує офіцерське звання. Але не планує наперед, а прагне зробити свій внесок у перемогу України.&nbsp;<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> </section> Війна в Україні http://izmail.es/article/60978/ 2023-05-21 20:23:28 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60973/ Кілійський рис – один з харчових брендів аграрної Одещини. <div>Майже 30% від загального обсягу виробництва цієї культури в Україні вирощує саме Одеська область, пише SEEDS.<br>Цієї весни, як і в 2022 році, рисом засівають трохи більше двох тисяч гектарів полів. Хоча в довоєнні роки цей показник був вдвічі більшим – під вирощування «білого золота» відводилося близько 4,5 тис. гектарів полів, розповів голова Кілійської громади В’ячеслав Чернявський.<br><em>«Якщо б фермери знали заздалегідь, що весною випаде така кількість опадів, то вони взимку внесли більше добрив. Бо ж позаминулого року рисоводи це зробили, а потім через посуху «спалило» листя рослин», – </em>зазначає В’ячеслав Вікторович.</div><div><em></em>Наразі рисові господарства «посилювали» поля іншими видами добрив, зважаючи на підвищену вологість ґрунту, а взимку для цього застосовують переважно селітру.<br>Незважаючи на те, що є певні негаразди в посівній кампанії та вирощуванні «білого золота», рисоводи цього року очікують вдвічі більший врожай, ніж минулої осені.</div><div><em>«Показники врожайності цього року будуть значно кращими. Якщо минулоріч на Кілійщині фермери збирали в середньому по одній-дві тонни рису з одного гектара, то восени прогнозується чотири – п’ять тонн «білого золота» з одного гектара»,</em> – висловив сподівання очільник громади.<br>У Кілійському міжрайонному управлінні водного господарства, в свою чергу, поінформували, що цьогоріч будуть задіяні під вирощування всього 20% рисових систем від наявних (заплановано 2052 га).<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br></strong> <br></div><div><br></div> Регіон http://izmail.es/article/60973/ 2023-05-21 19:28:16 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60972/ Держава почала повертати українцям фінансові борги, які мали були виплачені раніше. Йдеться про заборгованість з виплати пільг, які з тієї чи іншої причини не були виплачені отримувачам. Зараз їм почали повертати ці гроші. Громадяни зможуть забрати невиплачені кошти до вересня поточного року. <div>Про це йдеться у повідомленні Пенсійного фонду України.</div><div>Українцям почали повертати гроші за невиплачені пільги, які вони не отримали торік. Йдеться про ті суми коштів, які були призначені для виплати пільг, однак не були виплачені пільговикам.<br><em>&quot;Ідеться про кошти, що обліковувалися на рахунку для виплати пільг за обліковими записами пільговиків станом на 1 червня 2022 року, за якими не було звернень пільговиків щодо їх виплати, облік яких припинено 20 грудня 2022 року і які було повернуто АТ Ощадбанк на рахунок Мінсоцполітики&quot;, </em>- пишуть у повідомленні ПФУ.</div><div>Держава вирішила виплатити пільговикам те, що заборгувала. Виплата боргів триватиме до вересня 2023. Отже всі пільговики, що не змогли з тієї чи іншої причини отримати гроші, які їм мали бути виплачені за пільгами, тепер можуть забрати заборговане.</div><div><em><strong>Для того, щоб отримати борги за пільгами, слід підготувати такі документи:</strong></em></div><ul><li><em>назву документа, що дає право на пільги, його серію та номер (за наявності), ким видано документ і дату його видачі (з пред’явленням оригіналу зазначеного документа або електронного посвідчення ветерана);</em></li><li><em>реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які не мають присвоєного номера з релігійних міркувань);</em></li><li><em>серію та номер паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу;</em></li><li><em>номер рахунка (за стандартом IBAN) та найменування банку, в якому відкрито рахунок для зарахування суми невиплаченої пільги.</em></li></ul><div>Крім того, громадяни мають знати, що навіть у разі смерті пільговика, невиплачений борг може отримати хтось із членів його сім'ї. &nbsp;Він має звернутись із заявою до ПФУ та відповідними документами, що посвідчують його особу, а також право на пільгу.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/60972/ 2023-05-21 17:50:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60981/ Авдіївка – місто-рана на тілі України. Ворог заподіяв нам її ще у 2014 році, і з того часу – постійно колупає, тисне на нас, намагаючись заподіяти ще більше болю. Сьогодні міста фактично не існує. Тут більше немає цивільних. Лише військові, які утримують те, що залишилось. Авдіївка розташована за 13 кілометрів на північ від Донецька. Місцеві говорять, що Донецьк з Авдіївкою – як Ірпінь з Києвом. До вторгнення росії тут мешкало більше 30 тисяч жителів. Війна позбавила дому їх усіх, розкидавши по Україні і світу – кого куди. Одна з тих, хто втратив тут свій дім – Євгенія Колесніченко: двічі переселенка, мама трьох дітей, вдова загиблого військового, парамедикиня-госпітальєрка. <em>Свою історію вона розповіла спеціально для&nbsp;УП.</em> <table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;> <tbody> <tr> <td><img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/7/3/73b81ae-kolesnichenko-1.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;631&quot;></td> </tr> <tr> <td><div><em><strong>На згадку про красиве місто </strong></em></div> <div><em>&quot;Авдіївка до війни була </em><em>дуже </em><em>красивою, дуже зеленою – парк, бульвар Шевченка, дитячі майданчики, </em>– пригадує Євгенія життя в місті, якого більше немає<em>. – Там завжди була велика культурна складова</em><em> життя</em><em>, постійно проходили фестивалі, концерти. Постійно на площі були якісь видовища і події. Це все влаштовував коксохімічний</em><em> завод</em><em>, при якому був </em><em>великий палац культури</em><em>&quot;.</em></div> <div>Життя невеликого міста повністю крутилося навколо цього заводу. Велика частина людей або працювала на ньому, або обслуговувала працівників. Як і в багатьох донбаських містечках, які виросли навколо підприємств, весь ритм життя Авдіївки залежав від того, як працюють зміни заводу – починаючи від графіку руху громадського транспорту.</div> <div>У 2014 році, після вторгнення росії на Донбас, Євгенія стала переселенкою – разом з коханим і трьома маленькими дітками вони перебралися до Києва.</div> <img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/8/4/8489a0e-kolesnichenko-2.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;526&quot;></td> </tr> </tbody> </table><em><strong>Госпітальєри. &quot;Тільки не вмирай&quot;</strong></em> <div>Минуло 8 років. Її чоловік Євген – загинув на війні. Діти – живуть і навчаються у Польщі. А вона сама – служить в добровольчому медичному батальйоні Госпітальєри.</div> <div>Пішла допомагати воїнам на передовій після загибелі чоловіка. Від дітей, каже, не приховує:</div> <div><em>&quot;П</em><em>ишуть</em><em> мені, ми періодично виходимо на зв’язок. Звісно, вони переживають, що я на війні. </em><em>Дуже </em><em>важко отримувати на День народження чи на якесь свято смс від них – &quot;тільки ти не вмирай&quot;. Це важко і для них, і для мене. Якби я зараз сиділа десь в безпечній Польщі, то психологічно не витримала б. Тут я знаю, що перехопила справу чоловіка і намагаюся наближати перемогу. Так, не в окопі, </em><em>але </em><em>за силами. Для дітей це не дуже нормальна ситуація, але краще так, ніж мама, умовно, зійде з розуму&quot;.</em></div> <div>Госпітальєри для жінки це і спосіб психологічно пережити смерть чоловіка.</div> <div>Госпітальєри – це добровольчий медичний батальйон. Утримується повністю за рахунок волонтерських донатів. Він не належить до ЗСУ, але служить по всій лінії фронту, допомагає з евакуацією на різних етапах.</div> <div><em>&quot;Заповнила форму – і потрапила в батальйон</em>, – розповідає жінка. –<em> Пройшла обовʼязковий вишкіл. Це тиждень на закритій території, </em><em>де нам </em><em>не просто розказали, як кровотечу прикрити. Це симуляції реальних бойових умов: від надання медичної допомоги до того, як евакуювати, як витягати з машини, щоб ми адекватно могли в будь-яких умовах допомогти&quot;.</em></div> <div>Кожна евакуація на війні, за словами Євгенії, особлива по-своєму. Все залежить від умов. Будь-яке легке поранення може створити складну евакуацію. Наприклад, вночі на окремих ділянках дороги не можна їхати з фарами. Потрібно цілковито довіритися водію. В салоні не видно нічогісіньки, а навколо їздить важка техніка. Небезпека не тільки обстрілів, а й від ДТП, умовно, з танком.&nbsp;</div> <div>У батальйоні близько 500 людей. Екіпаж кожної рятувальної бригади – це водій і два парамедика. Вони не отримують зарплат. Авто, формою, амуніцією, їжею та ліками забезпечують донати. Загалом це – історія про цінності.</div> <div><em>&quot;На відміну від армії, у нас вільні ротації. Я сама можу планувати, коли я хочу виїхати і на який термін. Хто як влаштований – можна брати відпустку на роботі чи за свій рахунок і їхати в Батальйон. В мене онлайн-робота, я вожу з собою ноутбук. Це дає можливість і працювати, і на добровільній основі рятувати людей. Я в Госпітальєрах з грудня, двічі брала ротацію по 2 тижні. Тобто 5 місяців на лінії фронту&quot;, </em>– розказує парамедикиня.&nbsp;</div> <div>Її завдання на виїзді – стабілізувати і відвезти до найближчого шпиталю. Стабілізація відбувається за алгоритмом MARCH. Це покроковий протокол дій, розроблений для військових парамедиків – зупинка і контроль кровотеч, перевірка і відновлення дихання, якщо треба, підтримка температури тіла, перевірка травм голови. Коли травми легкі, переломи – накладають шини. Лікуванням – не займаються. Головне – живим доставити пораненого до лікарів.</div> <div><em>&quot;Буває, когось рятуєш, хлопці одужу</em><em>ють</em><em>, а потім записують відео, як з дрону підбивають танк. Думаєш тоді: &quot;о, клас, </em><em>я теж трошки доклалася&quot;</em>,&nbsp;– каже парамедикиня.</div> <div>Точної статистики немає, але дівчат в Госпітальєрах дуже багато.</div> <div><em>&quot;Мені пощастило з моїм екіпажем та батальйоном ЗСУ, з яким ми працюємо – немає сексизму, жартиків. Хлопці всі з повагою ставляться, </em>– каже Женя. –<em> Але я не граюся в дівчинку-квіточку, яку треба десь кружити. Ми всі в однакових умовах. Тобто я маю робити те ж, що і хлопці:</em><em> де треба</em><em>, тягати ноші, </em><em>де треба</em><em>, повзти. І тому ми цілком на рівних. Хоча, на жаль, це не скрізь так. Я знаю багато історій, коли жінкам психологічно важко з чоловіками на війні&quot;.</em></div> <div>Вона навчилася не звертати уваги на обстріли, прикрутила інстинкт самозбереження &quot;в мінус&quot;. Інакше працювати тут неможливо. Важливо бути психологічно готовим до обстрілів 24/7, постійної напруги. Вчитися &quot;відпускати ситуацію&quot;.</div> <img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/9/b/9b2c794-kolesnichenko-3.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;605&quot;> <table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><div><em><strong>Війна забрала чоловіка</strong></em></div> <div>Її родина займалася волонтерством ще з 2014 року: чоловік постійно возив допомогу військовим, підтримували медиків.</div> <div>Повномасштабний напад росії не став для них сюрпризом. Євген Колесніченко ще на початку лютого 2022 року пішов до військкомату і оформив усі папери. На момент 24 лютого у нього був припис: в разі чого зʼявитися у військкоматі упродовж 2 годин. Тому прокинувшись після дзвінка друзів, чоловік допоміг дружині зібрати дітей, пробігся районом – перевірити, де відкриті бомбосховища – і пішов.&nbsp;</div> <div><em>&quot;Наш район – це старі двоповерхові будинки, тому сховище було у метро. Ми періодично ходили туди, </em><em>верталися</em><em>, не розуміли, що відбувається, </em>– пригадує жінка перший день великої війни. –<em> </em><em>Ходили</em><em>-ходили, троє дітей, собака, купа речей. І ми вирішили, що ніч ми проводимо вдома, не було ні фізичних, ні моральних сил.</em><em>&nbsp;А </em><em>25-го виїхали до друзів в Київську область в сторону Обухова, посиділи там кілька тижнів, і вже 8 березня – пішки перетнули кордон з Польщею. Знайшли тимчасовий прихисток в Жешуві&quot;.</em></div> <div>Пізніше їм допомогли знайти постійне житло в Щецині – місті неподалік кордону з Німеччиною. Там мама з трьома дітьми оселилися разом з подругою, в якої теж двоє малих. 9 місяців прожили так разом – поки не загинув Женін чоловік.</div> <div>Євген Колесніченко родом з Донецька. В цивільному житті – майстер спорту з гандболу, триразовий чемпіон України у складі донецького &quot;Шахтаря&quot;, гравець збірної України з гандболу.</div> <div>Хотів долучатися до звільнення Донбасу ще в 2014 році, але їхнім двійнятам щойно виповнився рік. Залишити дружину без роботи з трьома маленькими дітьми в незнайомому місті – не наважився. Тож у 2022-му в родині навіть розмов не було – один мав піти воювати, інший – залишатися з дітьми.</div> <div>Служив у 58 бригаді, був снайпером у штурмовій роті. Загинув під час виконання бойового завдання 11 листопада 2022 року. Тоді вбили їхнього командира і Євген взяв командування на себе. Завдання виконали і група вже поверталася, коли бійці побачили розтяжку. Чоловік спробував її зняти, але розтяжка була з пасткою – і він підірвався.</div> <div><em>&quot;Я дізналася пізно ввечері. Коли побачила дзвінок, то відразу зрозуміла, що щось сталося, бо дзвонив не чоловік особисто, а його побратими. Я вийшла на вулицю і зайти додому не змогла – приховати від дітей було неможливо. Вони дізналися правду і почали збиратися терміново на поховання до Києва&quot;, </em>– розповіла Євгенія&nbsp;</div> <div>В останню путь Євгена провели в Михайлівському Золотоверхому. Його прах поховано на Лук‘янівському кладовищі на Алеї Героїв.</div> <div><em><strong>Психотерапевт – рятує</strong></em></div> <div><em>&quot;Маю пораду для жінок – </em><em>не боятися звернутися за допомогою,</em> – ділиться гірким досвідом вдова. –<em> </em><em>Ти не можеш адекватно думати</em><em>. П</em><em>рощання</em><em>, поховання, всі ці паперові справи – лягають на дружину чи мати. А ми не можемо фізично витягнути. Мені особисто дуже допомогли друзі. Військкомат повністю взяв на себе організацію похорон. Але важливо знати: психотерапевт – рятує&quot;.</em></div> <div>Вона відразу звернулася до психотерапевта, який спеціалізується на втратах. Діти почали займатися з дитячим психологом:</div> <div><em>&quot;І це допомогло швидше пройти всі стадії горювання. Тобто зрозуміти всі свої емоції, перестати звинувачувати себе і багато такого, що треба пропрацювати з фахівцем. Зараз багато фондів, які надають безкоштовну психологічну допомогу. Мені б хотілося, щоб були державні програми в цьому напрямку. Але це має бути якісно, адже тема дуже тонка. Зазвичай державні програми – </em><em>це психотерапевти-початківці. Зараз багато й таких, хто просто закінчив незрозумілі курси і вже називається психологом. І може наробити людям великої шкоди&quot;.</em></div> <div><em><strong>Далеко від мами</strong></em></div> <div>Дітки нині – далеко від мами. Донечці Ані зараз 13 років, двійнятам Андрію і Матвію – по 10.</div> <div>У Польщі вони пішли до школи. Так співпало, що школа, яка їх прийняла, виявилася зі спортивним ухилом та ще й з гандбольною спеціалізацією.</div> <div><em>&quot;Чоловіка це дуже тішило. Він постійно їм дзвонив, вони балакали про спорт, про те, хто на якій позиції грає. Євген давав їм поради, </em>– говорить мама. –<em> Коли він загинув, зі мною звʼязався Андрій Мельник, </em><em>спортсмен та президент </em><em>Федерації гандболу України, який колись грав з моїм чоловіком, обіцяв знайти для дітей гарного тренера в Україні. Поки ж виступають за польську школу, їздили на змагання серед воєводств&quot;. </em></div> <div>Донька вже рік паралельно навчається в українській приватній онлайн-школі. Тому що, каже Євгенія, державна не забезпечила адекватних умов для дітей, які вчаться за кордоном. Мова про 5-11 класи, де багато предметів і вчителів. А ось хлопці зараз в 4 класі і продовжують вчитися онлайн у своїй рідній школі: вчителька добре спланувала програму для тих, хто паралельно вчиться в іноземних школах.</div> <div>Влітку, коли у польських школах закінчиться навчальний рік, родина планує повертатися до життя в Україні:</div> <div><em>&quot;Дітям дуже хочеться повернутися. Вони і не встигли проститися з батьком. Ніколи не були на кладовищі. Їм хочеться до мене, </em><em>хоч трошки</em><em>, хоча я планую продовжити службу. Бачитись з ними я буду, </em><em>але не дуже часто</em><em>. Мені допомагатимуть друзі, бо в мене немає родичів ні в Києві, ні десь в Україні&quot;.</em></div> <div>Батьки Євгенії живі, але… виїхали жити до росії.</div> <div><em>&quot;</em><em>Я </em><em>цього не приховую,</em> – каже вона. –<em> Це їхній</em><em> шлях</em><em>. Я не можу відповідати за інших дорослих людей. З дітьми вони намагаються підтримувати зв’язок, але діти не дуже хочуть спілкуватися: вони вже досить дорослі, розуміють, від чого загинув батько, розуміють де я, </em><em>де вони</em><em>. Ми ніколи від них нічого не приховували: вони розуміли, чому ми переїхали в Київ. В них є вже своя позиція&quot;.&nbsp;</em></div> <img src=&quot;https://life.pravda.com.ua/images/doc/b/0/b02bae3-kolesnichenko-4.jpg&quot; width=&quot;755&quot; height=&quot;570&quot;></td> </tr><tr><td><div><strong><em>&quot;Для нас з чоловіком &quot;після перемоги&quot; – не настало&quot;</em></strong></div> <div>До великої війни Женя мала невеличку інтернет-крамничку: разом з подругою&nbsp; розробляли і створювали схеми для вишивки хрестиком. Працювали дизайнерками, продавали набори, комплектуючи їх нитками, тканиною і всім необхідним. Зараз крамничка працює силами подруги – тієї, що живе з Женіними дітьми у Польщі.</div> <div>Коли повернуться діти, сімʼя намагатиметься жити своїм життям. Але що буде далі, Євгенія не загадує:</div> <div><em>&quot;Я для себе забула фразу &quot;після перемоги&quot;. У нас з чоловіком б</em><em>уло </em><em>дуже багато планів &quot;після перемоги&quot;: ми відкладали </em><em>все на</em><em> &quot;після&quot;, але саме для нас двох це &quot;після&quot; – </em><em>не настало</em><em>. Перемога обовʼ</em><em>язково буде</em><em>, але коли і як – нам невідомо&quot;. <br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><em><br></em></div></td></tr></tbody></table><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><br></td></tr><tr><td><br></td> </tr> </tbody> </table><br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><br></td> </tr> <tr> <td>&nbsp;</td> </tr> </tbody> </table><br><table cellspacing=&quot;0&quot; cellpadding=&quot;0&quot;><tbody><tr><td><br></td> </tr> <tr> <td><br></td> </tr> </tbody> </table> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/60981/ 2023-05-21 16:38:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60980/ Спочатку окупантів чекатиме напівохоплення або можливо повне охоплення. А це вже наступна операція щодо їх знищення. <div>євгеній пригожин розуміє, що в Бахмуті він перебуває у пастці. Саме з цим пов’язана його заява про те, що 25 травня &quot;вагнерівці&quot; вийдуть із Бахмута та передадуть позиції регулярній армії рф. Однак, ніхто &quot;Вагнер&quot; з Бахмута не відпустить, насамперед йому не дадуть піти Збройні сили України. Про це заявив генерал армії України, керівник Служби зовнішньої розвідки України (2005-2010 рр.) Микола Маломуж у прямому телеефірі, передає Depo.ua.</div> <div><em>&quot;Йому не дадуть піти наші збройні сили. Це основна позиція, чому &quot;вагнерівці&quot; не підуть. Ми не розшифровуємо багатьох моментів, але дуже потужно відпрацьовуються моделі перекриття всіх каналів відступу, охоплення з кількох напрямків та регіонів. Це - напівохоплення або можливо повне охоплення. А це вже наступна операція щодо їх знищення&quot;,</em> - заявив колишній керівник Служби зовнішньої розвідки України.</div> <div>Розуміючи це, пригожин, за словами колишнього розвідника, вимагає ротації, проте й для регулярної російської армії Бахмут - пастка.</div> <div><em>&quot;Тим більше ми отримали останніми місяцями та тижнями дуже потужне озброєння та ракети, які знищуватимуть усе живе, особливо агресивно - місця, де ці частини розміщуватимуться: і &quot;вагнерівців&quot;, і повітряно-десантні війська, які підтягнулися буквально днями. А це останні сили резерву професійної армії росії… А самі &quot;вагнерівці&quot;, я думаю, не підуть, бо й росіяни не можуть ефективно там працювати, і ми вже маємо ті операції, які їх триматимуть там дуже потужно і знищуватимуть у перспективі або їхнього прориву, або наших наступальних операцій&quot;,</em> - сказав Микола Маломуж.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60980/ 2023-05-21 16:29:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60979/ На судні в трюмі, завантаженому брухтом, опинився несподіваний пасажир - маленьке кошеня, яке дивом вижило під час навантаження величезної кількості важких сталевих конструкцій у порту, з тряскою та сплющуванням, та багатоденного шляху з Ізраїлю через Туреччину до українського Ізмаїла. <div>Вражаючу історію порятунку хвостатого мандрівника розповів моряк Вадим Мельник у <a href=&quot;https://www.facebook.com/groups/477146465767289/posts/2530062320475683/&quot; target=&quot;_blank&quot; rel=&quot;noopener&quot;>Facebook</a>-групі &quot;Волонтерська група допомоги тваринам м. Ізмаїл&quot;, <div>повідомляє РБК-Україна.<br>Ситуацію з кошеням він назвав фантастичною, і, дізнавшись про подробиці, з таким визначенням важко не погодитися.</div><span style=&quot;font-weight:normal&quot;></span></div><div> Так, у порту Хайфа судно вантажилося брухтом на Туреччину, а саме навантаження - це засипання в трюм тисяч тонн різного сталевого мотлоху від старих рейок, труб, шматків автомобілів. <div><em>&quot;За час навантаження кілька разів цей метал трамбують шляхом скидання в трюм багатотонної сталевої болванки - тромбування, щоб більше брухту влізло. Вона плющить метал, вивертає рейки та труби&quot;</em>, - описує процедуру пан Вадим.</div> <div>Після завантаження трюми закрили. Подорож до Туреччини тривала 8 діб. Коли при прибутті розпочали вивантаження брухту величезним ковшем, то в проміжках роботи люди почули з трюму нявкання.</div> <div><em>&quot;Тоді стали брати брухт акуратно в іншому місці, і так відкопали серед сотень тонн брухту крихітне кошеня. Яке плакало і було явно у шоковому стані, але фізично ціле, лише трохи було пошкоджено вухо&quot;,</em> - розповідає моряк.</div> <div>Маля охрестили Шекелем, його відгодували та відмили. Мурзатий виявився дуже веселим і грайливим, і швидко привчився до лотка з тирсою.</div> <div><em>&quot;Зараз судно йде на Ізмаїл. Кошеняті не місце на судні, тим більше він дуже погано переносить качку, він ригає і пищить, коли судно качає. Гуляючи палубою може випасти за борт&quot;,</em> - описав пан Вадим ситуацію з &quot;морською хворобою&quot; у котика.</div> <div>Так, хвостатого мореплавця просять забрати у добрі руки, оскільки звірятку не місце на судні.</div> <div>Також він опублікував фото кошеня з моменту порятунку та під час перебування на кораблі, і додав, що за час подорожі Шекель встиг підрости.<br><img src=&quot;https://www.rbc.ua/static/ckef2/img/348427543_1416684725772175_6039784129926194638_n.jpg&quot; alt=&quot;https://www.rbc.ua/static/ckef2/img/348427543_1416684725772175_6039784129926194638_n.jpg&quot; style=&quot;width:500px;height:1086px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;271&quot; height=&quot;588&quot;> <br><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Кошеня Шекель (фото: facebook.com / Vadim Melnik)</em></div> </div><em></em> <div><em>&quot;Цей малюк вижив при завантаженні (його якось закинули в трюм з брухтом), потім пережив тромбування, 8 діб у цілковитій темряві, без їжі та води похованим під сотнями тонн металу, і потім порятунок! Що дивно, у нього немає бліх. ніде підчепити .... Ось така багата історія у такого маленької істоти&quot;,</em> - пише моряк.</div> <div>Пан Вадим зазначив, що пухнастик &quot;мабуть, сильно благав свого котячого бога про порятунок, тому що вижити в трюмі при засипанні туди брухту з подальшим тромбуванням нереально&quot;. Так, тварина, імовірно, забилася всередину якоїсь потужної металоконструкції, де й врятувалося.<br><img src=&quot;https://www.rbc.ua/static/ckef2/img/347259850_229359889725952_4140790841877267337_n.jpg&quot; alt=&quot;https://www.rbc.ua/static/ckef2/img/347259850_229359889725952_4140790841877267337_n.jpg&quot; style=&quot;width:500px;height:373px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;785&quot; height=&quot;588&quot;><br><br><img src=&quot;https://www.rbc.ua/static/ckef2/img/347809584_818123796364286_6680648031570469876_n%20(1).jpg&quot; alt=&quot;https://www.rbc.ua/static/ckef2/img/347809584_818123796364286_6680648031570469876_n%20(1).jpg&quot; style=&quot;width:500px;height:666px;vertical-align:baseline&quot; width=&quot;441&quot; height=&quot;588&quot;><br><div style=&quot;font-size:small&quot;><em>Маленький хвостатий мореплавець без їжі та води понад тиждень перебував <br>у замкненому трюмі на судні під сотнями тонн металу <br>(фото: facebook.com / Vadim Melnik)</em></div><strong> Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> <div><br> </div> </div> Новини України та світу http://izmail.es/article/60979/ 2023-05-21 15:55:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60975/ Приблизно 2,8 мільйона людей у ​​всьому світі хворіють на розсіяний склероз (РС), аутоімунне захворювання, при якому імунна система пошкоджує головний і спинний мозок. <div>Симптоми включають втому, порушення зору, проблеми з рухливістю та рівновагою, а також когнітивну дисфункцію.&nbsp;Багато людей, у яких розвивається РС, відчувають симптоми, після яких настає період одужання, але з часом хвороба може прогресувати до постійної втрати працездатності.</div><div>Точні причини РС невідомі.&nbsp;Але протягом десятиліть вчені припускали зв’язок між РС і&nbsp;вірусом Епштейна-Барр&nbsp;(EBV).&nbsp;Це інфекція, яка, якщо заразитися в дитинстві, зазвичай не викликає симптомів.&nbsp;Однак інфекція в підлітковому віці може призвести до залозистої&nbsp;лихоманки&nbsp;, яку також називають «хворобою поцілунків» або інфекційним мононуклеозом («моно»).</div><div>Дослідження&nbsp;2022 року&nbsp;підтвердило, що люди з РС майже завжди інфікувалися EBV раніше (зазвичай зараження відбувається за&nbsp;кілька років&nbsp;до появи РС).</div><div>Але дослідники все ще обговорюють, як саме цей поширений&nbsp;вірус&nbsp;може викликати РС у певних людей.&nbsp;Нове дослідження&nbsp;пропонує деякі підказки.</div><div><em><strong>Трохи передісторії</strong></em></div><div>Коли ваш організм стикається з інфекцією, він генерує імунну відповідь, так що наступного разу, коли ви піддастеся зараженню, ви вже матимете певний захист від хвороби.</div><div>Зазвичай у здорових людей імунні клітини, які називаються Т-клітинами та В-клітинами, генеруються проти однієї мішені, наприклад однієї з частин вірусу чи бактерії, і їхня робота полягає в боротьбі з інфекцією.&nbsp;В-клітини&nbsp;виробляють антитіла&nbsp;, які зв’язуються з&nbsp;вірусами&nbsp;або бактеріями, які вторгаються, і знищують їх.</div><div>Аутоімунні захворювання&nbsp;, одним з яких є РС, виникають, коли імунна система організму помилково пошкоджує себе.&nbsp;Це може бути викликано явищем, яке називається&nbsp;молекулярною мімікрією, яке зазвичай відбувається, коли імунні клітини, спочатку створені для боротьби з інфекцією, замість цього атакують білки в тілі подібної форми.</div><div>Це викликає різноманітні симптоми та захворювання залежно від того, на яку частину тіла націлена імунна система.&nbsp;При РС, оскільки уражаються головний і спинний мозок, стан призводить до ряду неврологічних симптомів.</div><div><em><strong>Неправильно спрямований імунітет</strong></em></div><div>Щоб більш детально зрозуміти, як цей процес відбувається у хворих на РС, вчені&nbsp;вивчили зразки крові понад&nbsp;700 людей з РС&nbsp;і такої ж кількості людей без захворювання (контрольна група).</div><div>Вчені&nbsp;виявили, що&nbsp;антитіла&nbsp;, які зв’язуються з білком EBV, який називається EBNA1, були підвищені у пацієнтів з РС.</div><div>Це не дивно – попередні дослідження показали, що антитіла проти EBNA1&nbsp;вищі&nbsp;у людей з РС.&nbsp;Але їхня роль у виникненні хвороби залишається чимось на зразок знака питання.</div><div>Дослідження виявило, що ці антитіла, створені у відповідь на EBNA1, замість того, щоб боротися з EBV-інфекцією, натомість можуть націлюватися на схожий на вигляд білок, який міститься в ділянках мозку, які запалюються при РС, під назвою альфа-кристаллін B або Cryab.</div><div>Cryab відіграє вирішальну роль у захисті від наслідків запалення, і тому, якщо антитіла помилково націлені на цей білок, це може певною мірою пояснити симптоми, які спостерігаються при РС.</div><div>Вчені&nbsp;виявили, що ці антитіла Cryab були присутні до 23 відсотків пацієнтів з РС і лише у 7 відсотків у контрольній групі, що свідчить про те, що цей процес може бути залученим до запуску або прогресування захворювання РС у чверті пацієнтів.</div><div>Ці знахідки є інтригуючими, але показують, що між людьми з цим захворюванням існують великі відмінності, і припускають, що може бути кілька дещо різних шляхів розвитку РС.</div><div>Попередні дослідження показали, що антитіла EBNA1 також можуть зв’язуватися з іншими білками в організмі, такими як&nbsp;аноктамін-2&nbsp;і&nbsp;GlialCAM&nbsp;, що також частіше зустрічається у людей з РС.</div><div><em><strong>А як щодо Т-клітин?</strong></em></div><div>Хоча вважається, що антитіла до EBV беруть участь у розсіяному склерозі, вони навряд чи зможуть повністю пояснити, чому у деяких людей розвивається захворювання.&nbsp;Дослідники вважають, що&nbsp;Т-клітини&nbsp;– солдати імунної системи, які працюють разом з антитілами – також можуть бути залучені.</div><div>Тому вчені&nbsp;також досліджували роль Т-клітин і виявили, що вони, ймовірно, можуть перехресно реагувати на EBNA1 і Cryab подібним чином.</div><div>Попри ці досягнення в розумінні того, як імунна відповідь на EBV може бути залучена до MS, вчені&nbsp;все ще не повністю розуміють, що відбувається на ранніх стадіях захворювання або що сприяє прогресуванню.</div><div>Зараз вчені&nbsp;розширюють дослідження, щоб зрозуміти, як Т-клітини борються з інфекцією EBV і як ці клітини можуть пошкодити центральну нервову систему.</div><div>Цілком імовірно, що також можуть існувати інші білки, які можуть стати мішенню імунної відповіді EBV при РС, і дослідження вивчає цю можливість.</div><div>Попри те, що доступна терапія є високоефективною для зниження&nbsp;частоти рецидивів&nbsp;, наразі не існує методів лікування, які б остаточно запобігли прогресуванню захворювання.</div><div>Сподіваємося, що краще розуміння хвороби прокладе шлях для розробки персоналізованих методів лікування з потенціалом лікування РС.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/60975/ 2023-05-21 15:29:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60969/ З перших місяців повномасштабного наступу армії рф, завдяки отриманим даним аеророзвідки про маршрути переміщення окупантів, яку проводив полтавський поліцейський, Сили оборони України ефективно ліквідовували їх замасковані сторожові пости та військову техніку. <span style=&quot;font-style:italic&quot;>Історією захисника поділилися у Національній поліції України.<br></span><div>Старший інспектор батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції Полтавщини Олександр Філоненко під час однієї з аеророзвідувальних операцій у Бахмуті у лютому 2023-го року отримав поранення, потрапивши під мінометний обстріл російських військ.</div><div>Одна з мін вибухнула поряд з приміщенням, де працював поліцейський. Нині Олександр проходить реабілітацію та вірить у беззаперечну перемогу України над агресором.</div><div>Майор поліції на початку ворожої навали разом з колегами допомагав вартувати безпеку на Полтавщині, виявляв прибічників ворога та диверсантів, здійснював супровід автобусів з літніми людьми, жінками та дітьми, евакуйованими зі східних регіонів України та Сумської області.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><img src=&quot;https://mvs.gov.ua/upload/1/5/2/6/1/8/mceu-38079944521684573019031.jpg&quot; width=&quot;1100&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:522px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>З травня 2022-го, у складі зведеного батальйону Національної поліції України «Захід», брав участь у звільненні окупованих територій Харківщини, а потім – Донеччини. Саме там, під час визволення населених пунктів, передані Олександром GPS-координати допомагали військовим ЗСУ знищувати бліндажі, окопи, сторожові пости й техніку ворога.</div><div><em>«Дрони надзвичайно виручали, коли окупанти йшли в наступ на позиції наших Збройних сил. Артилерія їх добряче накривала! Були знищені й танки, і піхота, і будівлі з командними пунктами. Про звичайні мінометні розрахунки я взагалі не говорю… Як скидами з дронів їх знищували, так і артилерійським вогнем», </em>– пригадує Олександр.</div><div>Правоохоронці заходили до деокупованих населених пунктів одразу після військових. Поліцейським належало перевірити кожний двір, будинок, підвал, лісосмугу та інші місця.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><img src=&quot;https://mvs.gov.ua/upload/1/5/2/6/1/9/mceu-4891007031684573056399.jpg&quot; width=&quot;1100&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:933px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Так, Олександру Філоненку довелося одним з-поміж перших поліцейських побачити звільнені околиці Харкова, селище Питомник, міста Ізюм, Вовчанськ, Куп’янськ, – а також безліч сіл Харківської області. У вересні минулого року його загін разом з військовими ЗСУ прорвався на Донеччину – він виконував завдання Сил оборони в Лимані та Бахмуті.</div><div>У пам’яті поліцейського назавжди закарбувалося побачене на деокупованих територіях:&nbsp;<em>«Дорога на Ізюм – мікроавтобуси та автомобілі, які окупанти забрали у людей, завалені награбованим посудом, побутовою технікою, одягом. Але вивезти їм це не вдалося, на дорозі так і лишилися… Як зайшли в місто…будинки зруйновані, комунікації знищені, масові поховання закатованих та розстріляних людей».</em></div><div>Поліцейські ділилися з місцевими жителями власними запасами та аптечками, допомагали зв’язатися з родичами.</div><div><em>«Коли ми їхали, брали мішок хліба і роздавали людям… Через тиждень з’явилися перші волонтери, які почали потрошку підвозити харчі та генератори, а також встановили Starlink. Через пів року утисків з боку загарбників у людей нарешті з’явився зв'язок», – </em>каже Олександр.</div><div style=&quot;font-style:italic&quot;><img src=&quot;https://mvs.gov.ua/upload/1/5/2/6/2/0/mceu-28368213141684573085828.jpg&quot; width=&quot;1100&quot; style=&quot;border:0px #000000;width:700px;height:1060px;vertical-align:baseline&quot;></div><div>Наразі офіцер, який тривалий час був «очима» військових та правоохоронців, проходить курс реабілітації після операції, але знає, що його справу продовжують професіонали.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60969/ 2023-05-21 13:30:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60974/ Підприємець Павло Гафінець, який народився та виріс в селі Делень Арцизької громади заходився відроджувати конярство, яке колись прославило Одещину на всю Європу, пише SEEDS. <div>Підприємець каже, що в 1827 році місто&nbsp;Арциз&nbsp;було однією з найбагатших німецьких колоній, де серед розвиненого землеробства активно займалися тваринництвом.&nbsp;Арцизький кінний ринок був відомий далеко за межами Бессарабії. Німці постачали ринку першосортних коней, займалися їх розведенням.<br><em>«Тільки уявіть! До Арцизу 160 років тому назад за найкращими породами коней приїжджали купці з Франції, Туреччини, Польщі. Бувало, що за день турецькі купці купували по 50-60 тварин. Такий ринок був добрим джерелом доходу! Усі адміністративні та розважальні витрати покривалися завдяки ринку. Жодних особливих зборів не існувало на ньому», – </em>розповів Павло Гафінець<a href=&quot;https://yug.today/u-misti-bolhradskoho-rayonu-vidrodzhuiut-koniarstvo-iake-kolys-slavylosia-na-vsiu-yevropu/?fbclid=IwAR2PfT5Gu0X1bwfYN7fkjNK7KAlIkYku06-URUa_tc_Q4nWBLbjukrJEU8k&quot;>.</a></div><div>Як колись бессарабські німці, Павло почав відроджувати свій кінний двір за аналогією ХІХ сторіччя на захаращеному сміттям пустирі за межами Арциза. Поруч ще влітку побудували критий загін для коней.</div><div>Фермер&nbsp;зізнається, що про нову локацію дуже швидко дізналися містяни. Особливо раділи новим улюбленцям на кінному дворі діти. Він&nbsp;називає свою ініціативу навіть не проєктом комерційного напрямку, а радше – соціальною ідеєю, яких зараз дуже мало. Каже, не знає, яке продовження вона отримає – чи то розведенням спортивних коней, чи то розвитком екотуризму.</div><div>За словами Павла, його кінній двір незабаром поповниться ще п’ятьма-шістьма скакунами. Підприємець має намір також облаштувати&nbsp;в своєму еко-куточку штучну водойму, придбати канарок та фазанів, кізочок та баранчиків.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br></strong><br></div> Регіон http://izmail.es/article/60974/ 2023-05-21 12:02:07 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60971/ На початку війни влада пішла на великі послаблення для бізнесу, давши підприємцям пільгові податки та звільнивши їх від штрафів. Втім, після війни обіцяли усе повернути. Проте кінця війні іще не видно, а всі довоєнні податки і штрафи повертаються вже з 1 липня. <div>Повернення до колишніх податкових зобов'язань та колишньої системи покарань за порушення закладено в законопроекті №8401, який вже найближчим часом буде розглянуто і, ймовірно, буде ухвалено Верховною Радою.</div><div><em><strong><span style=&quot;text-decoration:underline&quot;>Що повернуть бізнесу з 1 липня</span></strong></em></div><div><em><strong>Податки</strong></em></div><div>Пільги щодо сплати єдиного податку для підприємців 1,2 та 3 груп скасовуються. Таким чином, розмір податків буде таким:</div><ul><li><em>для ФОП першої групи: ЄСВ – 1474 грн, єдиний податок – 268,4 грн;</em></li><li><em>для ФОП другої групи: ЄСВ – 1474 грн, єдиний податок – 1,34 тис. грн;</em></li><li><em>для ФОП третьої групи: ЄСВ – 1474 грн, єдиний податок – 5% від доходу або 3% у тому випадку, якщо підприємець додатково сплачує ПДВ.</em></li></ul><div><strong><em>Використання РРО (касових апаратів)</em></strong></div><div>Підприємці мали обов'язково почати користуватися касовими апаратами ще з 1 січня 2022 року. Проте війна внесла корективи. Тому влада перенесла термін встановлення РРО до закінчення воєнного стану. Але війна в Україні затяглася, і кінця їй, на жаль, поки що не видно. Таким чином, вимоги щодо встановлення та використання РРО повертають уже з 1 липня. А заразом і повертають штрафи, передбачені за невиконання закону.</div><div><strong><em>Штрафи</em></strong></div><div>Штраф за товар, проданий без чека, становитиме від 100 до 150% вартості цього товару. А штрафи за незареєстрований бізнес можуть назавжди відбити бажання у дрібного підприємця займатися бізнесом. Розмір такого штрафу становитиме від 17 до 85 тисяч гривень.</div> <div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/60971/ 2023-05-21 11:53:35 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60970/ Збільшення потоку транспорту до прикордонних пунктів пропуску призвело до пошкодження міжнародної траси Одеса-Рені. Місцева влада взялася проводити ремонтні роботи. <div>Про це повідомили в Ізмаїльській РДА, передає nikcenter.org.</div><div>Останнім часом різко збільшилося навантаження на міжнародну трасу в&nbsp;Одеській області, оскільки чимало вантажного транспорту прямує до портів Дунаї й пунктів пропуску на кордоні.</div><div>В результаті на ділянках дороги почали з’являтися ями та вибоїни. Наразі ремонтні роботи проводять біля сіл Холмське, Кирнички та Старі Трояни.</div><div>Займається реконструкцією дорожнього полотна Служба відновлення та розвитку інфраструктури.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br></strong><br></div> Регіон http://izmail.es/article/60970/ 2023-05-21 10:42:03 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60968/ російські окупанти наростили присутність ракетоносіїв в Чорному морі та активізували роботу розвідувальних дронів, окупанти можуть вдатися до ракетної атаки через саміт G7. <div url=&quot;https://www.pravda.com.ua/news/2023/05/21/7403142/&quot;><p>Про це заявила&nbsp;начальниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк в ефірі національного телемарафону<br><em>&quot;Вчора надвечір (20 травня - ред.) ворог наростив присутність ракетоносіїв в Чорному морі. Стало 2 підводних човна, два ракетоносії – це 8 ракет типу &quot;Калібр&quot;.&nbsp;</em><em>Вони намагаються наразі тримати напруження. Ворог завжди під час значущих світових подій, як наразі саміт G7, намагається нарощувати напруження, а потім, цілком імовірне, застосування ракетної атаки, як реакція на тиск світової спільноти на країну-агресорку.&nbsp;</em><em>Ми звертаємо увагу всіх&nbsp;– бути дуже уважними до сигналів повітряної тривоги і стежити за активністю ворожої авіації&quot;.&nbsp;<br></em>За її словами, в ніч на 21 травня активізувалися ворожі дрони – і розвідувальні, і ударні.&nbsp;Вона зазначила, що за минулу добу в зоні відповідальності сил півдня знищили 5 дронів, з них 2 - розвідувальні. <br>Гуменюк наголосила, що ворог активно збирає інформацію, але ця практика стала типовою для росіян після заяв про підготовку України до контрнаступу.<br>Загарбники розвідують, де знаходяться українські системи ППО та інші об'єкти ворожих атак.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p><div><br></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60968/ 2023-05-21 09:53:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60967/ рф стала частіше залучати неозброєні розвідувальні безпілотні літальні апарати (БПЛА) під час своїх ракетних атак вглиб території України. <div>Про це, як пише ЄП, йдеться у розвідувальному&nbsp;<a href=&quot;https://twitter.com/DefenceHQ/status/1660161473455218688&quot; rel=&quot;noopener noreferrer&quot; target=&quot;_blank&quot;>огляді</a>&nbsp;Міноборони Британії у неділю.</div><div>Зазначається, що часті ракетні удари далекого радіусу дії вглиб території України, ймовірно, в першу чергу спрямовані на послаблення української протиповітряної оборони.</div><div><em>&quot;Удосконалюючи попередні хвилі глибоких ударів, росія почала частіше залучати до операцій неозброєні розвідувальні безпілотні літальні апарати&quot;,&nbsp;</em>– йдеться в огляді.</div><div>До них відносяться БПЛА російського виробництва SuperCam, які відносно дешеві і мають достатню дальність польоту, щоб пролітати над цілями крилатих ракет.</div><div><em>&quot;росія, найімовірніше, застосувала цю тактику, намагаючись отримати більш своєчасну оцінку бойових втрат і покращити цикл наведення на ціль&quot;,</em>&nbsp;– зазначає британська розвідка.</div><div>За оцінками розвідувальної спільноти, повільний і неефективний процес цілевказування російських військових був основним недоліком їхніх дій в Україні. <br><em>&quot;Однак повільні розвідувальні БПЛА є дуже вразливими для української ППО&quot;</em>,&nbsp;– зазначається в огляді.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/60967/ 2023-05-21 09:36:16 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60960/ Українцям слід терміново перевірити свої документи на землю. Це стосується як власників земельних ділянок, так і орендарів та власників паїв. Це пов'язано з тим, що деякі операції із землею виявилися не внесеними до державного реєстру. <div>Про це розповів старший менеджер податково-юридичного департаменту &quot;Делойт&quot; в Україні Антон Бичков у коментарі до одного з українських ЗМІ.</div><div>Не всі операції, які було укладено із землею останнім часом, внесено до реєстрів. Втім, шукати в цьому злочинної складової не варто. Справа в тому, що у лютому 2022 року, з початком війни, в Україні були закриті державні реєстри. Земельні операції не здійснювалися, і дані до них не вносилися.</div><div>Нормальна робота реєстрів почала відновлюватись лише з травня 2022 року, та й то не все одразу. Спочатку стало можливим здійснювати тимчасову реєстрацію операцій із землею без запису цих операцій у громадські реєстри. Саме тоді й могла виникнути плутанина.</div><div>Зокрема, це стосується як оренди землі, так і угод із купівлі-продажу земельних ділянок та паїв. При цьому слід враховувати, що у жовтні минулого року було прийнято закон, згідно з яким усі договори оренди чи суборенди землі, термін дії яких минув під час війни, вважають автоматично продовженими.</div><div>Право на реєстрацію та здійснення угод із землею мають лише нотаріуси, які входять до списку Мін'юсту. При цьому перелік таких уповноважених осіб регулярно оновлюється.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/60960/ 2023-05-20 23:41:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60959/ Українкам надаватиметься декретна відпустка за новими правилами. Вони зможуть встановлювати її строки за власним бажанням. <div>Що саме зміниться, та як жінки зможуть на власний розсуд змінювати строки декретної відпустки, передбачено в законопроєкті №9271, який зареєстрований у Верховній Раді.</div><div>Зараз жінки мають право на 126 календарних днів декретної відпустки. Причому 70 днів із цього відрізку надається їм до пологів і 56 днів – після пологів. У тому випадку, якщо жінка народжує двійню або більше дітей, або якщо під час пологів у неї виникли ускладнення, декретну відпусту збільшують до 140 днів.<br><em><strong>Як надають декретну відпустку зараз?</strong></em></div><div>Зараз жінки мають право на 126 календарних днів декретної відпустки. Причому 70 днів із цього відрізку надається їм до пологів і 56 днів – після пологів. У тому випадку, якщо жінка народжує двійню або більше дітей, або якщо під час пологів у неї виникли ускладнення, декретну відпусту збільшують до 140 днів.</div><div>Крім того, жінки, що належать до 1-3 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право на 90 днів відпустки до пологів.</div><div><em><strong>Що пропонують у законопроєкті?</strong></em></div><div>Законопроєкт пропонує надати право жінкам самим планувати свою декретну відпустку. Тобто, той період, який дається їм законом до пологів, вони можуть переносити на період після пологів частково або повністю. Іншими словами, ті 70 чи 90 днів (або частину з них), які жінка може відпочивати і набиратися сил перед пологами, вона може перенести на післяпологовий період. Тоді вона матиме більше часу на декретну відпустку після народження дитини.</div><div><em>Не варто плутати декретну відпустку, яка надається жінці у зв'язку з вагітністю та пологами, із відпусткою по догляду за дитиною (її також &quot;у народі&quot; нерідко називають декретною, але це не одне й те саме). Відпустку по догляду за дитиною жінка може узяти після завершення декретної відпустки до досягнення дитиною трирічного віку.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/60959/ 2023-05-20 21:23:30 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/article/60966/ Через війну в Україні використовувати акваторії для цілей марикультури неможливо, однак перелік локацій вже підготовлено. На Одещині це Хаджибейський та Сухий лимани. <div>Про це повідомляє Ізмаїльська райдержадміністрація.</div> <div>17 травня в Ізмаїлі за участі Мінагрополітики, Держрибагентства, представників Інституту морської біології НАН України говорили про можливості розвитку марикультурного бізнесу у лиманах.</div> <div>Заступник міністра аграрної політики та продовольства <strong></strong>Віталій Головня наголосив, що одне з основних завдань держави – це створення передумов для розвитку марикультури. Наразі цей процес в Україні вже запущено постановою Уряду від 14.10.2022 № 1191.</div> <div><em>&quot;Це дворічний експериментальний проєкт щодо проведення аукціонів для оренди акваторій внутрішніх морських вод для цілей марикультури, створення прозорого, чіткого та зрозумілого механізму оренди</em>&quot;, – підкреслив заступник міністра агрополітики.</div> <div><div> <div> <img src=&quot;https://usionline.com/wp-content/uploads/2023/05/screenshot_3-3.jpg&quot; alt=&quot;На Одещині планують запустити проєкт з розведення морських делікатесів (фото) «фото»&quot; title=&quot;На Одещині планують запустити проєкт з розведення морських делікатесів (фото) usionline.com&quot; style=&quot;width:515px;height:286px;vertical-align:baseline&quot;> </div> </div> На Одещині потенціал для розвитку морської аквакультури мають Хаджибейський та Сухий лимани.</div> <div>До позитивних сторін Хаджибейського лиману відноситься, зокрема, його значна середня глибина – 5 м та висока продуктивність. Перспективними об’єктами вирощування у Хаджибейському лимані є прісноводна креветка японська та мохнорукий краб китайський. До речі, останній є елементом елітарної шанхайської кухні.</div> <div>Водночас перевагами Сухого лиману є його вільний водообмін із морем,