Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es

Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es http://izmail.es/ Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ru © Издательский дом «Курьер» Підказка для волонтерів: як звітувати про гуманітарну допомогу http://izmail.es/article/62788/ Волонтерам та громадським організаціям пояснили, як подавати звітувати про надану чи отриману гуманітарну допомогу. <div><div>Про це повідомляє Мінсоцполітики в <a href="https://t.me/MinSocUA/4277" target="_blank" rel="noopener">Telegram.</a></div></div><div></div><div><div>Урядовці зазначають, що звітність - це обов’язкова умова для всіх громадських організацій, які привезли гуманітарну допомогу. Вона гарантує прозорість процесів та захищає волонтерів в правовому полі.</div><div><em><strong>Як правильно звітувати?</strong></em></div><div>Після того, як волонтери привезли чи отримали допомогу, потрібно зробити інвентаризацію. Потім потрібно зайти в <a href="https://human-aid.ioc.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener">автоматизовану систему</a> гуманітарної допомоги та подати звіт за принципом: "роздав кг - лишилося на складі кг".</div><div>Обов'язково потрібно звертати увагу на терміни:</div><ul><li>для бюджетних установ терміни подачі звіту - 15 днів;</li><li>для закладів, уповноважених МОЗ - 60 днів;</li><li>для решти організацій - до 90 днів.</li></ul><div><em>"Звітуй щомісяця до 15-го числа наростаючим підсумком та слідкуй за чітким і прозорим обліком гуманітарної допомоги",</em> - кажуть у Мінсоцполітики.</div><div>Також зазначається, що єдина автоматизована система обліку гуманітарної допомоги знаходиться в стані розробки. Зміни запрацюють з 1 грудня. Тому організації запрошують протестувати її. Для цього потрібно надіслати звернення на електронну пошту: <a href="http://t.a.pasenko@mlsp.gov.ua/" target="_blank" rel="noopener"><em><strong>t.a.pasenko@mlsp.gov.ua</strong></em></a>.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62788/ 2023-09-23 23:49:25 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Мистецтво війни XXI століття. Як Україна ламає шаблони та змінює правила на полі бою http://izmail.es/article/62789/ Українська армія у спробі вистояти перед переважаючим ворогом показує нестандартний підхід у веденні бойових дій. <div>Чим Сили оборони України дивують світ – нижче у матеріалі РБК-Україна.</div><div><em>Під час підготовки матеріалу використовувалися джерела: особисті розмови з військовими експертами, згаданими в статті, заяви Генерального штабу та Міноборони, Defense Express.</em></div><div>Війну росії проти України буквально з її перших днів ретельно вивчають військові теоретики та практики у різних країнах світу. Найкривавіший конфлікт у Європі за останні 70 років дає уявлення про те, як можуть виглядати бойові дії в 21 столітті. По суті, нові уроки з військового мистецтва зараз пишуться на українському Півдні та Сході.</div><div></div><div>Західна доктрина після Другої світової війни роками робила ставку на швидкі спеціальні операції. Навіть широкомасштабне вторгнення 24 лютого фактично планувалось за лекалами НАТО з російським "колоритом". Проте війна в Україні змушує світ переглядати те, що вважалось аксіомами національної безпеки та ведення військових операцій.</div><div><em><strong>В повітрі</strong></em></div><div>Ще з часів Другої світової війни однією з ключових умов для успішності бойових дій вважається панування в повітрі. Для цього необхідно вивести з ладу авіацію противника та подавити його протиповітряну оборону. росія у цьому сенсі не придумала нічого нового, коли розпочала свою "спеціальну воєнну операцію" з ракетних ударів по українських аеродромах, пунктах розташування радіолокаційних підрозділів та комплексів ППО. В нашому арсеналі на той момент були лише радянські ЗРК, ПЗРК, ЗРГК та винищувачі, бомбардувальники і штурмовики в досить обмеженій кількості. Проте вже тоді було вибудовано щось схоже на ешелоновану систему протиповітряної оборони, де різні системи – далекого, середнього та ближнього радіусу – діяли в координації. Цього москва не врахувала, як і того, що незадовго до першої атаки наше командування встигло розсередити літаки та засоби ППО. Достеменно масштаб втрат від ударів, завданих ворогом у першу добу, невідомий. Однак, попри натиск ворожої авіації, ракет, а згодом – і дронів, українська протиповітряна оборона змогла не просто зберегти боєздатність, а й посилитись та продовжити відбивати повітряні атаки. В історії сучасних війн та конфліктів ми не знайдемо такого масштабного навантаження на систему протиповітряної оборони, з якою зіштовхується українська ППО вже впродовж дев'ятнадцяти місяців.</div><div><em>"З огляду на наявні у нас модифікації МіГ-29, Су-27 з їхнім авіаційним озброєнням та нашою системою ППО, що була на 24 лютого, ми в теорії взагалі не мали би витримати повітряний удар росіян. Але щось пішло не так на нашу користь. До речі, хибно вважати, що передача нам F-16 з відповідною номенклатурою озброєння призведе до перелому чи переваги в повітрі. Фактично, це дасть нашій авіації ті ж можливості, які є у росіян зараз"</em>, – каже експерт інформаційно-консалтингової агенції Defense Express Іван Киричевський.<br>Завдяки західним комплексам ППО Patriot наша армія стала першою в світі, що почала збивати гіперзвукові ракети "Кинжал". російсько-українська війна загалом є першою, під час якої застосовується гіперзвукова зброя як така. Хоча вважається, що реальна швидкість "Кинжалів" не дотягує до гіперзвукової.</div><div>У москви ці ракети з'явились у 2017 році, Китай має свою гіперзвукову зброю, але все ще нарощує арсенал, а США – лише продовжує розробки, зауважив Киричевський.</div><div><em>"Не було таких конфліктів, де б уже використовувалася гіперзвукова зброя. І на жаль, ми стали першими, на кому це обкатали. Хоча тут вийшла цікава історія. Вважалося, що Patriot не може збивати настільки швидкісні цілі. Для них потрібно щось потужніше, наприклад, американський THAAD. Можливо, наші зенітники не знали, що такої опції у Patriot немає, тому й запустили його і зрештою успішно позбивали "Кинжали". Інакше це не пояснити, адже це було відкриттям навіть для самих виробників",</em> – пояснив співрозмовник.</div><div>Були й інші приклади винахідливості наших військових, коли з комплексу Javelin, призначеного для враження танків, їм вперше в історії вдалось збити повітряну ціль. Йдеться про російський гелікоптер "Ка-52", який був знищений на початку липня на Бердянському напрямку. До цього українські бійці вже збивали російські вертольоти з інших ПТРК – "Стугни" та "Корсара".</div><div>У перші місяці росіяни завдавали удари не лише далекобійними ракетами, а й авіаційною зброєю. Та з огляду на те, що противник так і не спромігся подавити нашу ППО, російські літаки та вертольоти приблизно з квітня минулого року діють лише у прифронтовій зоні, на малій висоті і більше не залітають вглиб України. Хоча нашим військовим все одно вдається їх діставати – чи то на окупованій території, чи то безпосередньо на території "рф".</div><div><em>"Україна, фактично не діючи фізично на території "рф", знищує її транспортну та стратегічну авіацію, ракетоносці, бомбардувальники: Іл-76, Ту-22М3, Ту-95МС. До того ж цей вплив здійснюється на глибину території ворога не ракетами, а зовсім іншими засобами", – </em>додав військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.</div><div>Ще один приклад "креативності" української армії – це встановлення на Су-24 пілонів від списаних ударних літаків Tornado для того, щоби наші радянські бомбардувальники могли стріляти західними далекобійними ракетами Storm Shadow / SCALP-EG.</div><div><em><strong>На морі і на суші</strong></em></div><div>Україна воює з ворогом, який має не лише значну перевагу в авіапарку, але й у флоті. Однак це не завадило нашій армії звести нанівець можливість ворогом проводити десантні операції у Чорному морі – близько половини його десантних кораблів з чорноморського флоту вже пошкоджено або знищено. Нещодавно українські військові вперше в історії вразили підводний човен крилатою ракетою. Мова про "Ростов-на-Дону", який був пошкоджений в окупованому Севастополі. А минулого року був ще один новий прецедент в військово-морській справі, коли після влучання українських "Нептунів" пішов на дно флагман чорноморського флоту "рф" ракетний крейсер "Москва". Після таких втрат його лише з натяжкою можна назвати "флотом" – скоріше, флотилією. Останнім часом чорноморському флоту росіян сильно дошкуляють морські дрони-камікадзе – ще одна наша унікальна розробка. Україна – не перша в світі, хто намагався розробляти подібні дрони, але перша, хто зміг це довести до фінішу і почати застосовувати на практиці.<br><em>"Щось подібне використовував Іран. Але це був банальний катер, нашпигований вибухівкою, з екіпажем. Його спрямовували на корабель противника, а перед ударом пілот вистрибував і вирушав до берега",</em> – розповів Коваленко.<br>За словами Киричевського, зараз у світі налічується близько 130 типів морських дронів різного призначення. Це класичні надводні катери, невеликі роботи, які використовують на тральниках для прибирання морських мін, безпілотні підводні човни.<br><em>"Але виходить, що ми у цьому сенсі попереду всього світу, тому що ми справді перші зробили робочий зразок морського дрона-камікадзе – невеликого надводного об'єкта, який має достатньо потужний заряд і може гарантовано щось знищити. Фактично ми перші, хто використовує їх в реальних бойових умовах і напрацьовує свій власний досвід його застосування на практиці",</em> – пояснив експерт.<br>Загалом під час війни українська армія, як і російська, змогли масштабували напрацьований раніше досвід з використання безпілотників. Причому якщо в перший рік війни близько 70% БПЛА поставлялись з-за кордону, а 30% – власного виробництва, то вже в 2023 році ми маємо майже дзеркальний показник. Досі найбільш інтенсивне застосування дронів спостерігалось з боку азербайджанських військ під час Другої карабаської війни, каже Коваленко.<br>Крім повітряних та морських, в України є ще й наземні дрони вітчизняного виробництва, які, наприклад, здійснюють мінування території, уточнив експерт.<br><em>"Можна сказати, що Україна почала застосовувати дроноцентричність – коли дрони є головним засобом тактичної розвідки. Це дозволяє командирам тактичного рівня в реальному часі володіти обстановкою, ефективно виконувати завдання і знищувати ворога. Коли ти повністю володієш обстановкою, де знаходиться ворог, де його цілі, який характер місцевості – це зовсім інший рівень бойових дій, ніж це було навіть 10 років тому", –</em> пояснив у розмові з РБК-Україна директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.<br>Врешті-решт, сам по собі факт, що країна, значно менша за людським, економічним та військовим потенціалом, вистояла перед навалою умовної "другої армії світу" – це теж певною мірою унікальність України. В сучасній історії такі прецеденти дуже нечисленні. Один із прикладів – Зимова війна у 1939-1940 роках, коли Радянський союз напав на Фінляндію. Проте бойові дії в Україні вже теж перевершили її масштаб. Ба більше, в умовах кількісної переваги в ворога Силам оборони України вдається не лише тримати оборону, а й проводити наступальні операції та крок за кроком повертати окуповані території.<br><em>"Зараз у росіян в Приазов'ї понад 100 тисяч особового складу (ГВ "Восток"). І це втричі більше, ніж ті підрозділи Сил оборони України, які беруть участь у проведенні наступальних дій. До того ж у росіян гіпертрофовані лінії оборони. Наприклад, перша лінія має надзвичайно велику кількість мінно-фугасних загороджень. Але ми її прорвали в досить стандартні терміни. Це унікальний випадок – ми наступаємо в рази меншими силами, в максимально екстремальній зоні і ми наступаємо успішно"</em>, – звернув увагу Коваленко.</div><div>***<br>Коли всі західні аналітики, експерти і посадовці давали нам апокаліптичні прогнози перед широкомасштабним вторгненням – вони насправді виходили з об'єктивних умов, каже Киричевський. росіяни зосередили поряд з нашими кордонами сили, яких і за кількістю, і за якістю цілком достатньо для проведення операція за "натівським" стандартом.<br><em>"До того ж теорія ведення бойових дій за стандартами НАТО передбачає, що потрібно провести удари по аеродромах, по органах воєнно-політичного управління, по військовій інфраструктурі, і тоді все в країні розпадається. А ми за рахунок і стійкості наших військових, і самоорганізації суспільства змогли уникнути цього розпаду і вистояти як держава", </em>– уточнив експерт.<br>У війні росії проти України вже пройдено чимало таких граничних ситуацій, які досі ніхто у світі не моделював. І виходить, що Сили оборони долають їх успішніше, ніж це можна було собі уявити.<br><em>"Це навіть не про те, що хтось ламає усталені правила. Це про те, що зараз на полі бою в Україні пишуться нові шаблони того, як взагалі може відбуватися війна в XXI </em><p style="display:inline !important"><em style="font-style:italic">столітті"</em><em>, –</em> додав Киричевський.</p></div><div>Які уроки може винести для себе світ? У вас може бути сильний флот, потужна авіація та сучасні танки. Але без ешелонованої наземної системи ППО ворог зможе без надлюдських зусиль ракетними ударами погасити вашу енергосистему.</div><div>Можна скільки завгодно дискутувати, що артилерія в бойових діях відійшла на другий план. Проте реальність показує, що вона все ще залишається незамінною як у наступі, так і в обороні. Перевага в кінцевому рахунку буде в того, в кого є точність і швидкість ураження цілей.</div><div>Безпілотники мають бути відносно дешевими як "розхідний матеріал" і присутніми в усіх родах військ – на суші, на морі та в повітрі.</div><div>Кількість має значення. Ми можемо довго просити про передачу нам Patriot чи F-16, але вони матимуть вплив на хід війни, тільки якщо їх буде в достатній кількості.</div><div>Проте один із головних уроків полягає в тому, що епоха коротких та блискавичних операцій не витіснила в минуле великі війни на кшталт Першої чи Другої світової. І у ній неможливо перемогти без нестандартного мислення та шаленої волі до боротьби.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62789/ 2023-09-23 21:20:22 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Українські ІТ-вулики допоможуть вченим рятувати бджіл http://izmail.es/article/62787/ Українські бджолярі вкотре вразили весь світ. На початку вересня пасічники України брали участь у світовому конгресі Apimondia Chile 2023 та виставці «АпіЕКСПО», яка проходила у Чилі. <div>Неабияк здивувала пасічників всього світу унікальна розробка української компанії AmoHive, яка презентувала на конгресі не тільки інноваційні SMART-вулики, а й власний новітній проект IT-бджільництва,  пише SEEDS.<a href="https://www.seeds.org.ua/"></a> </div><div>В Україні перша IT-пасіка компанії AmoHive, що складається виключно зі SMART-вуликів, з’явилась тільки з цього літа. Розташована вона неподалік від Білої Церкви, на Базі «Балтаси». SMART-вулики AmoHive, які збирають інформацію про бджіл та надсилають її до спільної бази даних, визнали найкращим інноваційним та технологічним рішенням на конкурсі European Bee Award у 2022 році.</div><div>З моменту старту ІТ-пасіки, авторами був започаткований порівняльний експеримент розповсюджених в Україні рас бджіл та створено місце, де українські науковці можуть проводити дослідження, а навчальні заклади – спеціалізовані курси та проводити навчання.<img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika-1024x681.jpg" width="1024" height="681" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika-1024x681.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika-300x200.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika-768x511.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/2_it_pasika.jpg 1430w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px"><br><em style="font-size:small">Як виглядає ІТ-пасіка зараз. Київська обл. База «Балтаси»</em></div><div>Цього року на світовому конгресі Apimondia Chile 2023 компанія AmoHive пішла далі і запрезентувала крім SMART-вуликів, ще і власні Дані, які були отримані з ІТ-пасіки в Україні, а також багатолітні дані спостережень з окремих SMART-вуликів AmoHive інших локалізацій в інших країнах. Це унікальні дані про розвиток бджолиних родин і власне вони викликали чималий інтерес на світовому конгресі бджолярів у Чилі, насамперед у науковців – як інструмент для досліджень та навчання.</div><div>Візуалізація погодинних, цілодобових та кількалітніх даних життєдіяльності бджолиних родин була запрезентована уперше в історії існування Конгресу Apimondia.<br><em>«Нічого незвичного у цьому немає, – каже співавтор проекту Ігор Курдін. – З однієї сторони це наслідок того, що ІТ-технології впроваджуються практично всюди, – дійшла черга і до бджільництва, і що цікаво – під час обробки та аналізу даних з SMART-вуликів навіть дійшла черга до поєднання методів та теорій, що взяті з інших раніш невластивих для бджільництва областей, таких як математика, статистика, інформатика та комп’ютерні науки. Цей напрямок має назву Data Science.</em></div><div>Після презентації нами на широкий загал візуалізації кількалітніх даних спостережень за життєдіяльністю бджіл у вигляді графіків, гістограм, графіків щільності розподілу, візуалізації патернів поведінки бджіл під час роїння, «осіннього грабунку» чи т.м. «зліту бджіл» чи «колапсу бджолиних сімей» (Colony collapse disorder (CCD)) можна сміло говорити про появу нового напрямку – Data Science у бджільництві».</div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_1-300x230.png" width="300" height="230" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_1-300x230.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_1.png 564w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px">                 <img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_2-300x226.png" width="300" height="226" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_2-300x226.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_2-86x64.png 86w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/3_2.png 573w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px"></div><div><em style="font-size:small">Розподіл температури всередині вулика та ззовні вулика. Періоди: Літо та Зима.</em></div><hr><div> </div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_1-300x231.png" width="300" height="231" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_1-300x231.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_1.png 562w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px">                    <img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_2-300x231.png" width="300" height="231" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_2-300x231.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/4_2.png 562w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px"></div><div><em style="font-size:small">Розподіл температури та вологи всередині вулика і температури та вологи ззовні вулика. Періоди: Літо та Зима.</em></div><div>Data Science у бджільництві абсолютно новий напрямок. Навіть журі Конгресу Апімондія 2023 не було відповідно приготоване – не вистачило компетентних експертів.</div><div>На думку Ігоря Курдіна, співзасновника ІТ-пасіки, журі складно рецензувати наші вулики: <em>«Україна суттєво, дійсно суттєво випереджає у розвитку сучасного ІТ-бджільництва всі інші країни світу. Наприклад, у якості експерименту у своїх SMART-вуликах ми додатково вмонтували RFID мітки, використання яких відкриває дорогу до ще нових можливостей.</em></div><div><em><span style="text-decoration:underline">RFID мітки </span>– це автономні і дешеві мікрочіпи, які вже давно увійшли у широке використання у якості, наприклад, електронних пластикових карток для перепусток чи та ж сама банкова картка. У пам’ять цих RFID міток можна записати небагато але ключової інформації, наприклад про заміну бджолиної матки (раса, вік, дата), про дату лікування бджіл (ліки, дата, кількість) і т.д.<br>Фактично, це веде до ідентифікації вулика на весь період його існування за допомогою смартфону бджоляра, до створення Журналу Бджоляра та історії вулика. І це тільки впровадження RFID міток! А у поєднанні з SMART-вуликом – навіть до ідентифікації місця збирання меду та створення на довгі роки історії цього меду, якщо він з року в рік збирається у одному місці! У цьому допоможе поєднання Бази.</em></div><div><em>Даних процесу збирання меду, яку генерують сенсори автономного SMART-вулика разом з даними GPS локалізації, яка теж є у SMART-вулику. Таких технологій у світі ще не існує, але можливість практичного її створення – ми продемонстрували на Апімондії 2023. Ми охоче ділимось нашими ідеями та ноу-хау у тому і на сторінках українських спеціалізованих видань, але українською мовою звичайно. Хто знає українську – той може використати наші ідеї, досвід та знання, а хто не знає – то нехай її вчить!</em></div><div><em>За нашу фотографію, з відкриття ІТ-пасіки в Україні ми отримали 2 місце. І це дуже приємно. Це заохочує українських студентів і бджолярів. Ми називали її так: </em><em>«Майбутнє вже тут. В Україні!»</em></div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/5-%D1%81%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82-1024x683.jpg" width="1024" height="683" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/5-смарт-1024x683.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/5-смарт-300x200.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/5-смарт-768x512.jpg 768w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px"><br><em>Такої, як у нас ІТ-пасіки немає ніде в світі. Згодом, з часом накоплення дослідних даних з ІТ-пасіки буде можливість створити методику використання ІТ-пасіки та створити навчальний посібник для бджолярів, що включав би знання з ІТ та ведення бджільництва у легких та теплих поліпропіленових вуликах. </em></div><div><em>Я не зустрічав такого посібника і це теж, можливо, стало б однією з новинок від України для світової спільноти бджолярів на наступному Конгресі Апімондія 2025», </em>– переконаний Ігор Курдін. </div><div>Українські бджолярі не перестають дивувати світову спільноту, розповіла співавторка проєкту Amohive Олександра Курдіна. І не тільки невичерпним потенціалом, а й передовими дослідженнями, які не припиняються навіть під час війни.</div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/6.jpg" width="565" height="1050" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/6.jpg 565w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/6-161x300.jpg 161w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/6-551x1024.jpg 551w" sizes="(max-width: 565px) 100vw, 565px"></div><div><em>«Всі знають, що Україна сильна. Багато людей нас підтримували на конгресі бджолярів, казали: ви молодці, ви приїхали. Але було видно, що деякі чекають, що цей ринок через війну зміниться, і Україна втратить свої лідерські позиції.</em></div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_1-300x149.png" width="300" height="149" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_1-300x149.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_1.png 639w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px">                   <img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_2-300x148.png" width="300" height="148" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_2-300x148.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_2-768x379.png 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/7_2.png 790w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px"></div><div><em>Зміна ваги вулика: літній та зимовий період. На прикладі видно насичення стільників, відкачка меду та динаміку зимового зменшення кормових запасів.</em><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/8.png" width="790" height="390" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/8.png 790w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/8-300x148.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/8-768x379.png 768w" sizes="(max-width: 790px) 100vw, 790px"><br><em style="font-size:small">Зміни вологи всередині вулика протягом зимового періоду</em></div><div><em>Наближення вологи всередині вулика до 100% є критичним. Якщо своєчасно не будуть прийняті міри, наприклад додати «канді» – бджолина родина може не дожити до весни.</em></div><div><em>Багатьох здивувало те, що українці, незважаючи на війну в країні, мають ще сили робити щось творче. А коли почули, що ми до того ж будемо проводити унікальні дослідження, – всі були реально здивовані. Здивовані тим, що маючи і так великий бджільницький потенціал, ми не тільки його продовжуємо, а й розпочинаємо щось нове.</em></div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_1-300x148.jpg" width="325" height="160" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_1-300x148.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_1-768x380.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_1.jpg 788w" sizes="(max-width: 325px) 100vw, 325px">     <img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_2-300x148.jpg" width="325" height="160" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_2-300x148.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_2-768x379.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/9_2.jpg 790w" sizes="(max-width: 325px) 100vw, 325px"></div><div><em> Гістограма температур всередині та назовні вулика. Чим стабільніше тримає внутрішню температуру бджолина родина тим вона сильніша. Зміни у стабільності температури свідчать про зміни сили родини, зміни кількості розплоду і т.д.</em></div><div><em>Інформація про те, що українським ноу-хау, користується Канадський університет багатьох приємно вразила. А чому би ні? Маємо тепер епоху Інтернету та онлайн зустрічей. Люди працюють на відстані з різних держав»</em>, – наголошує Олександра Курдіна.</div><div>Влітку канадський університет з Монктону на <a href="https://phys.org/news/2023-07-omega-oil-counteracts-toxic-effects.html?fbclid=IwAR1IrPn0Do_RWXMFNT0FVbtsmH7j1A7KJMIZdxfeCH1p6Oiupe">SEB Centenary Conference</a> – конференції у Едінбургу оприлюднив доповідь щодо проєкту, пов’язаного з добавкою омега-3, розповіла Олександра Курдіна. За її словами проєкт має надзвичайні результати, які допоможуть врятувати від знищення чимало бджіл у всьому світі.</div><div>Але найголовніше те, що у дослідженнях канадські вчені використовують дані отримані завдяки українським вуликам!</div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/10_moncton-1024x592.jpg" width="1024" height="592" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/10_moncton-1024x592.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/10_moncton-300x173.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/10_moncton-768x444.jpg 768w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px"></div><div><em style="font-size:small">Одна з сторінок Презентації дослідників з <a href="https://www.umoncton.ca/">університету м. Монктон, Канада</a></em></div><div><em>«В Чилі ми окремо презентували частину інформації з цього дослідження. Воно стосується боротьби з пестицидами, але не у напрямку їх зупинки, хоча цей напрямок, звичайно, правильний. Автори вирішили підвищувати імунітет самих бджіл з використанням добавки омега-3.</em></div><div><em>Як показують дані досліджень, якщо організм бджіл буде підсилений кислотами омега-3, шанси на виживання бджіл в умовах жорсткої канадської зими значно збільшуються.</em></div><div><em>В експерименті вчені додавали екстракт <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B5">горобейника польового (Buglossoides arvensis)</a>, який багатий на омега-3 жирні кислоти, в чистий та забруднений пестицидами нектар. Цими нектарами харчувалися бджоли. Результат показав, що ця харчова добавка рослинного походження значно покращила роботу мітохондрій у клітинах бджіл, які вживали забруднений імідаклопридом нектар.<br></em><em>Імідаклоприд – це інсектицидна речовина, яка діє на нервову систему комах. Він застосовується для боротьби з шкідливими комахами, такими як тлі, кліщі, хрущі та інші. Ця речовина належить до групи неонікотиноїдів, які мають високу ефективність та низьку токсичність для людини та деяких видів диких тварин. Але для бджіл імідаклоприд є токсичним. З січня 2023 <a href="https://www.facebook.com/100085554498827/posts/pfbid02gCBsiSri8apipkrb4s3JhYDCEoeU7Kh1Fediq5s2QnFaAwnpNpAqSBDnCxTGNSZZl/">імідаклоприд є забороненим в ЕС</a>.</em></div><div><em>Результати цих досліджень досить вражаючі. З часом вони отримають певну комерційну цінність, або в питаннях медицини та ліків, або ж найпростіше – в кормах для бджіл.</em></div><div><em>До речі, добавку омега-3 для цього дослідження виготовляють з рослини, що росте бодай чи не на кожному городі та зазвичай його просто знищують, як бур’ян. В народі цю рослину називають горобине насіння, горобине просо, куряча сліпота тощо. Ось фото, як виглядають квітки цієї рослини”, </em>– розповіла Олександра Курдіна.</div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/11-300x241.png" width="300" height="241" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/11-300x241.png 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/11.png 405w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px"></div><div>Українці не пасуть задніх і вже планують розробку нового, не менш вражаючого проєкту, пов’язаного з бджолами.</div><div><em>«За кілька років ми плануємо завершити ще один цікавий проєкт. Це створення математичної моделі поведінки бджолиної родини.</em></div><div><em>Її можна буде запрограмувати на сервері, і тоді дослідження вчених в світі можуть значно прискоритись.</em></div><div><em>Для прикладу, реальна аеродинамічна труба, де випробовують літаки вже не так часто використовується як раніше. А чому? Дуже просто – програмне забезпечення моделює будь-яку поведінку літального апарату, за будь-якої погоди та вітру.<br></em><em>Так само і бджолину родину теоретично можна змоделювати, її розвиток, ріст, поведінку. Але за умови, якщо вдасться назбирати багато релятивних даних, які можна порівнювати між собою, розумно їх опрацювати, проаналізувати взаємозалежності хоча б ключових параметрів і створити діючу математичну модель. Це досить амбітна та важка задача», – розповідає Ігор Курдін.</em></div><div>За його словами, це дозволить вченим всього світу проводити дослідження набагато швидше, а результати будуть максимально реалістичними.</div><div><em>«Кожен зможе скористатись цим програмним забезпеченням і змоделювати те, як буде поводитись бджолина родина, скажімо, на певній підкормці в навесні чи взимку чи восени. Або змоделювати те, як буде розвиватись родина в конкретних кліматичних умовах в залежності від погоди, раси бджіл, кормової бази, методів управління пасікою і т.д.</em></div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/12-300x300.jpg" width="334" height="334" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/12-300x300.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/12-150x150.jpg 150w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/12.jpg 464w" sizes="(max-width: 334px) 100vw, 334px"></div><div><em>Це не тільки значно прискорить наукові дослідження бджіл у всьому світі, це дозволить студентам навчатися, як на віртуальних тренажерах», </em>– вважає Ігор Курдін.</div><div>На його думку, саме студенти – це ті майбутні фахівці, які працюватимуть з ІТ-пасікою, SMART-вуликами та релятивними даними і розвиватимуть цей напрямок далі. В першу чергу – така можливість буде у студентів українських навчальних закладів.</div><div><em>«Після відкриття першої української ІТ-пасіки ми підписали умову про співпрацю зі Східноукраїнським національним університетом імені Володимира Даля.</em></div><div><em>Зараз ми підписуємо умову про співпрацю з ДНЗ «Гадяцьке аграрне училище», яке готує професійних бджолярів. Ми плануємо поділитись з учбовим закладом своєю технологією і я надіюсь, що після отримання досвіду та даних, разом з викладачами ми зможемо створити новий навчальний матеріал для майбутніх бджолярів. Це могло б бути щось на кшталт учбового посібника, який би включав знання не лише про бджільництво, а й про ІТ технології, електроніку, великі дані та вміле використання всього цього разом.<br></em><em>Фактично ми все це робимо для нашої молоді, яка буде мати не тільки бджільництво, а й IT. Солідне IT. Це величезний потенціал – маючи таку мережу і розуміючи, що в Україні найбільше в світі бджолярів.<br></em><em>Ми підійшли комплексно до досліджень. Всі дані у нас, на серверах – це є одна з головних цілей проекту – унікальні дослідницькі дані. Ми не тільки порівнюємо дані, отримані з першої ІТ-пасіки під Києвом, а й дані з польських, німецьких та канадських локалізацій.</em></div><div><em>Крім цього зараз ми домовляємось про спільне створення інноваційного хаба з бджільництва на базі відкритої влітку на Київщині ІТ-пасіки. Де будуть представлені ноу-хау українських бджолярів. А таких є чимало», </em>– переконана Олександра Курдіна.</div><div>Прекрасним прикладом є унікальний винахід нашого земляка-бджоляра, який було представлено цьогоріч на виставці у Чилі. Винахідник Юрій Гуслій (Інноваційний кооператив «ПАВІК») отримав бронзову медаль у конкурсі «Інновації в отриманні продуктів бджільництва» за промислову технологію виробництва перги.</div><div>Саму технологію створила група науковців Національного університету біоресурсів і природокористування України, а кооператив розробив обладнання для практичної реалізації технології.</div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/13-300x300.jpg" width="300" height="300" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/13-300x300.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/13-150x150.jpg 150w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/13.jpg 478w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px"></div><div>За словами Юрія Гуслія, перга є одним із найперспективніших продуктів бджільництва. Це пилок рослин, який збирають медоносні бджоли, змочують у нектарі, поміщають у комірки стільників, утрамбовують і заповнюють медом.</div><div><em>«Багато людей, які піклуються про своє здоров’я, купують і регулярно споживають цей цінний продукт бджільництва, а наше обладнання допомагає значно збільшити його виробництво та покращити якість. Обладнання ПАВІК для промислового виробництва бджолиного хліба купують бджолярі всього світу.</em></div><div><em>Цей технологічний прорив є результатом нашої багаторічної спільної роботи з провідними українськими вченими. Обладнання порівняно невелике, його можна відправити поштою. Нам приємно, що вона отримала належну увагу пасічників під час 48-го Міжнародного конгресу «Апімондія» та «АпіЕкспо», в яких ми брали участь разом з іншими пасічниками та виробниками»</em>, - зазначив Юрій Гуслій.</div><div><em>“На Конгресі ми всі були об’єднані Спілкою пасічників України в одну команду, а презентована нами різноманітність це безумовно підтвердження  унікальності нашої країни та сили у світовому бджільництві. Складно було найти схожий стенд.<br>Коли такі люди «з головами» збираються, згуртовуються, одразу виникає бажання створити бджолярський хаб, куди б не тільки студенти з України приїздили на курси, працювали і вчилися. Це повинно неабияк цікавити і бджолярів з інших країн.</em></div><div><em>Зрештою, смарт-технології все одно прийдуть. Рано чи пізно, але прийдуть. Питання – з нами чи без нас. Звісно, краще, коли вони з нами»,</em> – переконаний Ігор Курдін.</div><div><em>“Ми щиро дякуємо <a href="https://era-ukraine.org.ua/">Проєкту USAID «Економічна підтримка України»</a> за організацію виїзду, а також нашим колегам, що приймали з нами участь у Конгресі Апімондія 2023.</em></div><div><em>Перед участю, ми зважували всі за та проти участі у Апімондії 2023. Але ми пересвідчились, що ворог прикладає і буде прикладати максимальні зусилля щоб Україна не звучала на міжнародному рівні, щоб не приймала участі в заходах міжнародного рівня, щоб створити враження що України не існує.</em></div><div><em>Ні, ми з цим не згідні. Власне Україна повинна звучати у Світі – солідно та гордо, у тому і в науці, і в ІТ і навіть у бджільництві!”</em>, – кажуть представники компанії <a href="https://www.facebook.com/amohive">AmoHive</a>.</div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-300x300.jpg" width="300" height="300" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-300x300.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-150x150.jpg 150w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-768x768.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14-1024x1024.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/14.jpg 1080w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px">                   <img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-300x300.jpg" width="300" height="300" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-300x300.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-150x150.jpg 150w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-768x768.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15-1024x1024.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/15.jpg 1080w" sizes="(max-width: 300px) 100vw, 300px"></div><div><img src="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16-300x229.jpg" width="641" height="489" srcset="https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16-300x229.jpg 300w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16-768x587.jpg 768w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16-1024x782.jpg 1024w, https://www.seeds.org.ua/wp-content/uploads/2023/09/16.jpg 1080w" sizes="(max-width: 641px) 100vw, 641px"><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62787/ 2023-09-23 19:47:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні з’явився Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії http://izmail.es/article/62786/ Уряд України ухвалив утворення державної наукової установи «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії». Водночас державні підприємства «Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії» та «Одеський центр Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії» ліквідовуються, пише SEEDS.<br><div>Згідно з документом, нова організація підпорядковуватиметься Держрибагентству. Про це йдеться на офіційному <a href="https://minagro.gov.ua/news/uryad-stvoriv-institut-ribnogo-gospodarstva-ekologiyi-morya-ta-okeanografiyi-zamist-dvoh-likvidovanih-pidpriyemstv?v=65082aa3b9ae9">сайті Міністерства</a> аграрної політики та продовольства України.</div><div>Організації ліквідовані відповідно до Порядку утворення, реорганізації та ліквідації державних наукових установ, згідно з постановою Кабміну від 11 жовтня 2016 року №710 «Про ефективне використання державних коштів».</div><div><em>Протягом місяця Держрибагентство має затвердити положення про Інститут рибного господарства, екології моря та океанографії, а також вжити заходів до закріплення за новою установою права оперативного управління майном ліквідованих підприємств.</em></div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Екологія http://izmail.es/article/62786/ 2023-09-23 17:32:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es МОН – за заборону невакцинованим дітям відвідувати школу http://izmail.es/article/62785/ У багатьох школярів наразі відсутня довідка про вакцинацію від кору. Для того, щоб отримати дозвіл на відвідування закладів освіти, їм потрібно зробити щеплення. <div>МОН підтримує рішення не допускати до очного навчання дітей, в яких немає щеплення від кору. Саме так міністерство відреагувало на ситуацію у Рівненській та Чернігівській областях.</div><div>Обласні санітари на основі статті 15 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" видали розпорядження, що невакциновані діти не можуть відвідувати дитячі заклади.</div><aside><em><span style="text-decoration:underline">Важливо! Без щеплення школу можуть відвідувати лише ті діти, які мають протипоказання до вакцинації.</span></em></aside><div>МОН та Міністерство охорони здоров'я проводять кампанію з вакцинації від кору для тих, хто ще не встиг отримати щеплення через різні причини. Загалом планують вакцинувати 260 тисяч дітей.</div><div>Наразі вакцинацію пройшли вже понад 100 тисяч школярів. Кампанія охопила Чернігівську, Вінницьку, Одеську, Івано-Франківську та Сумську області.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Діти, молодь, освіта http://izmail.es/article/62785/ 2023-09-23 16:27:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Життя – нічого не варте, момент – ти закатований і вбитий". Історія поліцейського, який пережив окупацію Бучі http://izmail.es/article/62784/ Максим Кожушко – майор поліції в Бучі. Його посада – поліцейський офіцер громади. З початком повномасштабної війни він перебував у самому серці бойових дій і пережив окупацію. <div>У поліції Київщини <a href="https://www.facebook.com/pol.kyivregion/posts/pfbid0BqHvw5g75Xq8epLaYmLXDABqkXfFLvv5fFgc8dUmgdwb1m4kuU5fW6EBStcWcf7pl?__cft__%5b0%5d=AZUnxhVmtSqIqEyHtLZkmrTu8_15U7W09TyNAS_-h7cvXsWAjbNfKv7SNh42OG2igXegqbllMnAgZwlRVUmr_rIxnwm6uAuada0xlwXS71F0JBiH1Mlaoy4LgkwhbVILUxfHIecWRV4tPwA4XbmxaYt0H_JGvGK-DpTCZT9zQYRc3SeIVGIrIgxtTu-8odBnlPU&__tn__=%2CO%2CP-R" target="_blank">розповіли</a> про його досвід.</div><div>Максим після закінчення академії працював оперативником чотири роки. Ще стільки ж присвятив патрульній поліції міста Києва. Сьогодні завдяки реформі працює офіцером громади.</div><div></div><div><em>"Це схоже на патрульну поліцію – щось на кшталт шерифа в Америці. В першу чергу, робота з людьми, завоювання довіри населення, надання якісних послуг, реагування на заяви. Також проводиться робота і в сфері безпеки дорожнього руху – на цьому великий акцент",</em> – пояснює майор. </div><table cellpadding="0" cellspacing="0"><tbody><tr><td><img height="500" src="https://life.pravda.com.ua/images/doc/7/4/7454407-screenshot-3--3-.jpg" width="733"></td></tr><tr><td><em style="font-size:small"> Фото: Поліція Київської області</em></td></tr></tbody></table><div>Каже, що 24 лютого зустрів у 1-му відділку поліції м. Буча. Згадує, що з вечора була тривога. Уже з 21-ї години всіх зібрали по ній. Але все одно до 4-ї години ранку майже не підозрювали нічого.</div><div>Максим пам’ятає, що інформація про вторгнення РФ до них доходила, але він особисто в це не охоче вірив. Водночас додає, що передчуття було не дуже добрим.</div><div><em>"І о 4-й ранку, коли почули всі ці вибухи, які сплутали з феєрверками, то зрозуміли, що все почалося",</em> – підкреслює поліцейський.</div><div>Говорить, що у перші дні з колегами ніс службу в райвідділку, де і спали: на столах або підлозі. Іноді виїжджали на збиття гелікоптерів та охороняли адмінбудівлі.</div><div>Додому повертатися Максим не міг. Уже 25 числа в Гостомель потрапити не можна було.</div><div><em>"Мій будинок був окупованим. Буча була вже на межі, ночував у райвідділку. На щастя, тоді не повертався додому. Хто намагався зробити це, всіх розстрілювали на межі Бучі й Гостомеля",</em> – каже він.  </div><div>Уже до повної окупації Бучі, йому довелося жити в лікарні. Зрозуміли, що росіяни окупували місто, коли помітили, що знято прапор України. У лікарні жили у підвалі. Крім того, до будівлі перенесли чимало їжі. Поки могли, туди доставляли поранених – потім росіяни почали розстрілювати "швидкі".</div><div>Максим каже, що місце було не найбезпечнішим, але постійним. Лікарнею росіяни прикривали свою артилерію. До того ж, в окупації було небезпечно, тому форму поліцейську тимчасово сховали.</div><div><em>"Довелося виходити з тверезого розуму – як без великого геройства допомогти всім – і людям, і ЗСУ. Поховали в приміщенні зброю, посвідчення. Через деякий час завітали росіяни, але вони не зрозуміли хто ми. Ми роздавали гуманітарку",</em> – говорить майор.    </div><div>Поліцейський припускає, що окупанти приїжджали до своїх, яких теж лікували. Потім завітали ще раз, шукали їх, але нічого не знайшли. Після другого разу вже вирішили скористатися евакуаційним коридором.</div><div>Місцевим українські поліцейські допомагали й надалі – фільтрували по документах, приймали поранених. Коли треба було, виносили померлих. Передавали інформацію й ЗСУ та допомагали Україні. Адже іншого виходу не було.</div><div><em>"Окупація – це як операційний стіл. Ти не знаєш, чи ти прокинешся, чи ні. Твоє життя – нічого не варте, немає прав, у один момент можеш вбитий, закатований. Просто через те, що ти опинився не в тому місці, не в той час. Багато людей так і розстріляли. Десь їхала машина, десь російський снайпер або просто росіянин з’їхав зглузду та стріляв у всіх",</em> – говорить Кожушко.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62784/ 2023-09-23 15:03:48 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Виплата відпускних: розраховувати заробіток будуть за новими правилами http://izmail.es/article/62783/ В Україні відкоригували порядок обчислення середньої заробітної плати для виплати відпускних. Тепер розрахунок відбуватиметься по-новому. <div>Про те, що саме змінилось, повідомляє <a href="https://ips.ligazakon.net/document/me230080?utm_source=buh.ligazakon.net&utm_medium=news&utm_content=cons12&_gl=1*3gzhij*_ga*MjUyNzcwMjU4LjE2OTU0NTgwNDI.*_ga_DTFQWX6QG5*MTY5NTQ1ODA0OS4xLjEuMTY5NTQ1ODA1Ny4wLjAuMA..&_ga=2.264836490.427787721.1695458042-252770258.1695458042#_gl=1*1mgqbux*_gcl_au*OTg2MDU5ODYyLjE2OTU0NTgwNDI." target="_blank">Міністерство економіки</a>.<br>У відомстві пояснили, як відбуватиметься застосування змін, затверджених урядовою постановою №957, на практиці. Ними підкоректували чинні норми "Порядку обчислення середньої заробітної плати" №100.</div><div>У Мінекономіки зазначають, що відповідні норми постанови у вересні поточного року набули чинності. Там прописано, як визначати розрахунковий період під час обчислення середньої заробітної плати для надання матеріальної допомоги громадянам.</div><div>Згідно з оновленими правилами, розмір середнього заробітку для надання грошової допомоги встановлюватимуть на основі виплат за останні 12 місяців роботи, що передують місяцю надання допомоги.</div><div><em>"Коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для надання матеріальної (грошової) допомоги, при обчисленні середнього заробітку для її надання розрахунковим періодом будуть 12 календарних місяців, які передують місяцю надання зазначеної допомоги",</em> - пояснюють фахівці.</div><div>При цьому у порядку №100 не передбачається, що розрахункові місяці повинні бути відпрацьовані повністю.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <div><br></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62783/ 2023-09-23 14:19:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Військовий облік: кого чекають у центрах комплектування з 1 жовтня http://izmail.es/article/62779/ Із 1 жовтня набувають чинності зміни до Закону щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Жінок-медиків чекають у центрах комплектування фронтові перспективи. <div>Про це йдеться на офіційному сайті Верховної Ради України. <br>У Міноборони наголошують: це для того, аби зрозуміти медичні резерви країни.</div><div>Щоранку завідувачка пульмонологічного відділення Олена Голуб робить обхід своїх пацієнтів, пише "Суспільне". Вона серед перших на Черкащині організувала фронт боротьби у розпал коронавірусу. Працює там, де може принести більше користі, розповіла: <em>"Як надавали допомогу медичну, так і будемо надавати. А де – це вже, як скажуть. Де ми будемо потрібніші в той момент часу".</em></div><div>Новині про військовий облік жінок-медиків лікарка не здивувалася: <em>"Ознайомилися, що є такий закон, переговорили між собою на п’ятихвилинці і на цьому все. Тому що всі у нас у закладі, от у мене у відділенні – всі стоять і в лікарні також є обов’язкові реєстри".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" height="14" alt="Медпрацівниць поставлять на військовий облік" title="Медпрацівниць поставлять на військовий облік" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/eab8f5436f1b83f3.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>У цьому реєстрі вже понад два десятиліття є старша медична сестра Олександра Демченко: <em>"Не було такого, що я не в реєстрі, що буду десь тікати за кордон. Всі ми стоїмо".</em></div><div>Додала: як тільки почалося повномасштабне вторгнення, сумнівів йти чи не йти на підсилення війська не було.</div><div><em>"Я військовозобов’язана, я в перших числах повномасштабного вторгнення як доброволець, пішла у відділ кадрів і попитала, чи треба десь моя допомога у Збройних силах".</em></div><div>Влаштуватися на роботу в лікарню не ставши на облік, незалежно від того, чи чоловік це, чи жінка – не можна, розповіла медикиня: <em>"От хто з новеньких прийшов на роботу, першу чергу я запитую, відділ кадрів запитує – що військовий облік? Поїхали за місцем проживання, стали й стоїмо".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" height="14" alt="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" title="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/acc64aa8b1a36eb2.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Директор Обласної лікарні Віталій Шило розповів, що усі працівники лікарні перебувають на військовому обліку: <em>"Це робиться для того, щоб розуміти, який медичний потенціал медичних кадрів у нас є на сьогодні".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/11738355b072b450.jpg" height="14" alt="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" title="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/11738355b072b450.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/11738355b072b450.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/11738355b072b450.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/11738355b072b450.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/11738355b072b450.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/11738355b072b450.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/11738355b072b450.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/11738355b072b450.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/11738355b072b450.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/11738355b072b450.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/11738355b072b450.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/11738355b072b450.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/11738355b072b450.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/11738355b072b450.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Речниця територіального центру комплектування в області Аліна Кривошея пояснила: взяття на військовий облік не дорівнює мобілізації. І стосується як жінок, так і чоловіків. Бо законодавство не розрізняє військовозобов'язаних за статтю: <em>"Жінки, які є військовозобов'язані, можуть бути призвані на військову службу у воєнний час. Жінки проходять військову службу на рівних засадах, як і чоловіки".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/95023449a089b7c6.jpg" height="14" alt="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" title="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/95023449a089b7c6.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/95023449a089b7c6.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Зміни до закону передбачають, що з 1 жовтня жінки-медики мають поновити свої дані у Територіальних центрах комплектування.</div><div><em>"Обов’язково треба. Хто перебуває на військовому обліку, чи то чоловіки, чи то жінки – мають систематично оновлювати дані. Можливо, змінилося місце проживання, місце роботи, змінився сімейний статус, збільшилася кількість дітей".</em></div><div>На все про все мають місяць. І це стосується конкретного переліку спеціальностей, додала речниця військкомату.</div><div><em>"Це з категорії – лікарі, медсестри, фармацевти, акушери-гінекологи і стоматологи віком від 18 до 60 років. Із собою паспорт або ІД-карта, ідентифікаційний код, документи про вашу закінчену освіту, також документи про шлюб, народження дітей".</em></div><div>Медики-матері отримують право на відсторонення, якщо виховують дітей самостійно, мають 3 і більше неповнолітніх або виховують дитину з інвалідністю. А також якщо їхній чоловік служить в ЗСУ. Не виняток і медикині при надії, додала Аліна Кривошея.</div><div><em>"Вагітні жінки, якщо ви не перебуваєте на обліку, то все одно потрібно з’явитися в територіальний центр комплектування та подати свої документи. Але жінки, поки вони вагітні, незалежно від терміну, стають непридатними до військової служби".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" height="14" alt="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" title="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/44acf07d82c56afa.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Також, згідно з новим порядком військового обліку, жінки з іншими спеціальностями, спорідненими з військовою, також можуть стати на облік, розповіла речниця. Втім, за власним бажанням.</div><div><em>"Необхідно звернутися до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування. Хто зараз працює за спеціальністю медичною, то за місцем роботи. Або, наприклад, хто там студенти-випускники – там, де здобували цю спеціальність".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" height="14" alt="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" title="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/06d0cd8be7758297.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Попри готовність стати на оборону держави, медики все ж чекають на більш детальні роз’яснення змін до закону від Міноборони, розповів головний лікар обласної лікарні Віталій Шило. Проте, військовий облік вважають необхідним.</div><div><em>"Триває війна, на сьогодні є такі вимоги закону і ми повинні їх виконувати. Так, я розумію, що до медичних працівників, мабуть, більш підвищена та увага, і вимоги. Так воно і повинно бути. Кожен виконує свою роботу".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" height="14" alt="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" title="Військовий облік медпрацівниць у Черкасах" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/3aa41cc894f20577.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Суспільне Черкаси</em></div></div></div><div>Завідувачка пульмонологічного відділення Олена Голуб виступила за створення чітких реєстрів серед медичних працівників, коли у країні триває війна.</div><div><em>"Лікарі, медичні сестри, фармацевти, закінчуючи медвиш, автоматично стають на військовий облік після закінчення закладу. І, взагалі, вважаю, що коли в країні йде війна, повинні бути чіткі реєстри лікарів, медиків, які можуть надалі, відповідно своєму фахові, надавати медичну допомогу".</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62779/ 2023-09-23 12:51:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Не відрізати – будемо боротися!" Лікарі врятували ноги бійцю, який отримав тяжкі поранення http://izmail.es/article/62782/ Медики врятували ноги 38-річному військовому Андрію Іванюку, який був тяжко поранений на Запоріжжі. <div>Боєць планує повернутися на фронт, <a href="https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid0S76zHbeUbnwGh6zzCJj4ksqKcXSrxdvnfLhjf4SUVY5EAqdiobjhCmhTNrJXd2owl?__cft__[0]=AZX4XKPnjBt32-sGYnzEb9AREpVKeLG2oKIbKVC-LHNT17Nli2_kXIznjiybn5-UshI2njdnNQq7T7sUuFEDLy0qTs54Ln2NvyjG_Bfl2jLpfli8OiTmcPgquSjmPf-lczdn1rSDZAehj-QfXTkKK9qx&__tn__=%2CO%2CP-R" target="_blank">повідомляє</a> Міністерство охорони здоров’я.</div><div>Андрій Іванюк з Івано-Франківщини ледве не лишився ніг після того, як минулої осені у Гуляйполі міна прилетіла до нього в окоп.</div><div></div><div><em>"Нас було двоє. Я вижив, а командир залишився там",</em> – розповідає чоловік.</div><table cellpadding="0" cellspacing="0"><tbody><tr><td><img height="566" src="https://life.pravda.com.ua/images/doc/6/4/64efa6d--------------.jpg" width="755"></td></tr><tr><td> <em style="font-size:small">Андрій і його дружина</em></td></tr></tbody></table><div>Близько трьох днів військовий лікувався у Запоріжжі, але місцеві лікарі були не готові братися за такий складний випадок. Ліва стопа чоловіка була пробита осколком наскрізь, у нього також був відкритий перелом правої гомілки та розбите ліве коліно.</div><table cellpadding="0" cellspacing="0"><tbody><tr><td><img height="1132" src="https://life.pravda.com.ua/images/doc/7/9/792a98f-----------------.jpg" width="755"></td></tr><tr><td><em style="font-size:small"> Ліва стопа пробита осколком наскрізь, відкритий перелом правої гомілки та розбите ліве коліно</em></td></tr></tbody></table><div>Врятувати ноги чоловіку допоміг молодий лікар у Черкасах, де поранений пролежав наступні півтора місяця.</div><div><em>"Рік оперує всього-на-всього, молодий чоловік, і він врятував! Зробив дві операції, повторну через день. Тривали вони по шість годин, перша – навіть більше. Після цього прийняли рішення: не відрізати – будемо боротися! Дев’ять операцій по чистці було тільки. По дві на тиждень", </em><em>–</em> розповідає військовий про лікування.</div><div>Андрій переніс довге та болісне лікування. Поряд з ним постійно була його дружина Тетяна.</div><table cellpadding="0" cellspacing="0"><tbody><tr><td><img height="503" src="https://life.pravda.com.ua/images/doc/9/7/974902c------------------.jpg" width="755"></td></tr><tr><td style="font-size:small"><em> Права нога захисника ще до кінця не загоїлася, кістка має зростися</em></td></tr></tbody></table><div>Чоловік лікується вже понад 9 місяців. Права нога захисника ще до кінця не загоїлася, кістка має зростися, тому на повноцінну реабілітацію ще потрібен час.</div><div>Однак, вже зараз Андрій говорить про повернення у стрій: <em>"Стану на ноги, Бог поможе, закінчу курси офіцерські – і назад в армію".</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/62782/ 2023-09-23 11:23:20 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Голова ГУР Кирило Буданов розповів, як ЗСУ звільнятимуть Бахмут http://izmail.es/article/62780/ Українські військові проводять наступальну операцію навколо Бахмута, щоб не дати росіянам перекинути додаткові резерви на південь. ЗСУ не будуть заходити в місто, а переріжуть шляхи забезпечення та виснажать армію РФ і тільки після цього зайдуть у Бахмут. <div>Про це повідомив керівник ГУР Кирило Буданов в інтерв'ю TheDrive.</div><div><em>"Наступальна операція на півдні триватиме, як і триває, доки у нас є ресурси. Паралельно з цим, звичайно, йдуть операції з деокупації Бахмута. Нещодавно ми повернули Кліщіївку, яка виглядає так, ніби це дуже маленький клаптик землі, але це важливо, тому що вона знаходиться на пагорбі, звідки відкривається вид на решту місцевості", -</em> повідомив Кирило Буданов.</div><div>Кирило Буданов розповів, що українські військові перекриють всі шляхи постачання припасів та людей у Бахмут.</div><div><em>"Ця операція дуже схожа на російську, якою вони брали Бахмут. З тією лише різницею, що вони все-таки вели ті лобові атаки на місто, які призвели до дуже великих втрат у живій силі", </em>- повідомив очільник ГУР.</div><div>Буданов зазначив, що Сили оборони України не будуть намагатись в лобових атаках вибити росіян з Бахмута, а продовжать операцію з оточення та виснаження окупантів. Вже після цього, Україні військові зайдуть у місто.</div><div>Також Кирило Буданов додав, що наступальна операція на Бахмутському напрямку необхідно, щоб зв'язати російські сили та не дати їм перекинути додаткові резерви на південь.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62780/ 2023-09-23 10:15:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Зима не сповільнить контрнаступ України – Тарнавський http://izmail.es/article/62781/ Командувач оперативно-стратегічного угруповання військ "Таврія" Олександр Тарнавський вважає, що зима не сповільнить контрнаступ України, а найбільший прорив Києва ще попереду. <div>Про це Олександр Тарнавський розповів в інтерв'ю CNN<a href="https://edition.cnn.com/europe/live-news/russia-ukraine-war-news-09-22-23/h_45db1c2ebcdbcc78e281a3fa205379a7" target="_blank"></a>.</div><div>Сильні дощі восени можуть зробити землю мокрою та ускладнити пересування важкої техніки, як-от танків, але Тарнавський каже, що українські сили рухаються невеликими групами, переважно пішки. </div><div>Генерал також висловив переконання, що великий прорив України ще попереду і що для успіху контрнаступу українським військам потрібно принаймні дійти до міста Токмак: <em>"Погода може бути серйозною перешкодою під час просування, але враховуючи те, як ми рухаємося вперед, здебільшого без транспортних засобів, я не думаю, що [погода] сильно вплине на контрнаступ. Я думаю, що це станеться після Токмака, - (сказав Тарнавський про прорив). Зараз вони покладаються на глибину своєї лінії оборони там. [Існує] комбінація невеликих шкідливих груп оборони противника, які наразі розташовані дуже точно та компетентно. Але дії наших бійців змушують їх повільно відступати, коли вони стикаються з нашими штурмовими загонами".</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62781/ 2023-09-23 09:00:41 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Я не готувала його до війни": історія загиблого 22-річного бійця тероборони з Одеси http://izmail.es/article/62778/ Мати загиблого бійця одеської бригади тероборони Олексія Задорожного Олеся понад місяць тому поховала свого єдиного сина. Хлопець загинув на Херсонщині під час виконання бойового завдання. На війну він пішов у 21 рік добровольцем. Брав участь у боях за звільнення Херсона, Снігурівки та інших населених пунктах півдня країни. <div>Про історію захисника – у матеріалі "Суспільного".</div><div>Мати загиблого бійця Олеся Суховерова розповіла, що її син пішов на фронт добровольцем, адже не міг сидіти та ховатися: <em>"Я не готувала його до війни, я готувала його до життя самостійного. І як я могла вже потім сказати, що я тебе неправильно виховала? Ні. Він би не зміг, це був би не він, якби сидів біля мене, ховався і не йшов".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" height="17" alt="" Я="" не="" готувала="" його="" до="" війни":="" історія="" загиблого="" 22-річного="" бійця="" тероборони="" з="" Одеси"="" title="" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/e3901cf7f6774186.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Олеся Суховерова, мати загиблого військового Олексія Задорожного. Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>У дитинстві Олексій був дуже самостійним, каже Олеся. Хлопець займався різними видами спорту та мав певні досягнення: <em>"Перша його доросла фраза була "Я сам". Перше його досягнення було у дитячому садку — він віджався 50 разів,. Це був його перший рекорд, він отримав перше місце. Далі він навчався у школі, там ходив на карате, друге місце у нього є по карате. Він займався роликами, потім дуже йому сподобався велосипед ВМХ".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" height="17" alt="" Я="" не="" готувала="" його="" до="" війни":="" історія="" загиблого="" 22-річного="" бійця="" тероборони="" з="" Одеси"="" title="" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/f5eab8c03cb601c3.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Олексій Задорожний на своєму велосипеді ВМХ. Фото з особистого архіву Олесі Суховерової</em></div></div></div><div>Після початку повномасштабного вторгнення Олексій добровольцем вступив до територіальної оборони та охороняв вулиці Одеси, але згодом вирішив змінити бригаду: <em>"Одразу у лютому він пішов до військкомату, нам до цього приходили пропозиції піти служити, але там сказали, що у нього немає досвіду і його не взяли. Він пішов у першу тероборону, добровільно. Це були набрані бійці охороняти вулиці Одеси. Але він походив і сказав "Нас нічому там не навчають, нас нікуди не відправляють, мені така оборона не підходить, тому я буду шукати інші варіанти". І він знайшов 126 тероборону міста Одеси".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" height="33" alt="" Я="" не="" готувала="" його="" до="" війни":="" історія="" загиблого="" 22-річного="" бійця="" тероборони="" з="" Одеси"="" title="" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/8d47a2de6fc69d1a.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Загиблий Олексій Задорожний. Фото з особистого архіву Олесі Суховерової</em></div></div></div><div>У липні 2022 року бійця перевели на передову до міста Херсон, де він перебував до моменту загибелі, розповіла Олеся Суховерова: <em>"Обіцяли їм ротацію через чотири місяці, але я сина побачила аж у листопаді, коли він отримав перше поранення. Це була контузія. Після звільнення правого берега вони закріплялися там, робили бліндажі та артилерія прилетіла зверху. Так вийшло, що попало саме в окопи, де вони знаходилися, він був крайній, отримав поранення. У мене, як у матері, вже з’явився страх, тому що у дитини є вже поранення і я хотіла, щоб його хоча б додатково на якусь реабілітацію відправили. Буквально через тиждень він вже повернувся в стрій, він вже знаходився там".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" height="17" alt="" Я="" не="" готувала="" його="" до="" війни":="" історія="" загиблого="" 22-річного="" бійця="" тероборони="" з="" Одеси"="" title="" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/9c5685bb8119f0aa.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Загиблий Олексій Задорожний. Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>8 серпня о шостій годині ранку Олексій писав своїй дівчині, що все добре, щоб вона не панікувала. Потім хлопець перестав виходити на зв’язок: <em>"Пряме попадання гармати зверху, з їхнього човна вижив тільки один хлопець. Ти розумієш, що ти його ніколи не побачиш, але гордість за те, що тобі вдалося виростити такого сина, що він своїми вчинками доводив і ставав у приклад кожному, як треба жити. Якби він був би живий – він міг би багато чого зробити", </em>- каже Олеся.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" height="17" alt="" Я="" не="" готувала="" його="" до="" війни":="" історія="" загиблого="" 22-річного="" бійця="" тероборони="" з="" Одеси"="" title="" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/e367ddda4ffdda9a.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Пам'ятна грамота загиблого Олесія Задорожного. Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>У Херсоні Олексій врятував кішку. Вона пів року перебувала з ним та проходила разом бойові завдання. Військовий привіз улюбленицю до матері та в пам'ять про сина жінка лишила собі одного з її кошенят: <em>"Вона завагітніла, він приймав пологи й привіз мені її з шістьма кошенятами, добрі люди забрали, одного красунчика я залишила собі в пам’ять про сина. Спочатку не могли придумати йому ім’я, тому він був у нас "Херсонський ЗСУшник", а тепер йому надали ім’я Томас. Це було побажання сина, він казав, що як немає брата чи сестри, щоб завели собаку йому. Це зараз для мене така віддушина, тому що я живу сама, чоловік служить, а сина немає тепер вже. І от з ними ми проводимо більшість часу".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9700462719a4977f.jpg" height="17" alt="" Я="" не="" готувала="" його="" до="" війни":="" історія="" загиблого="" 22-річного="" бійця="" тероборони="" з="" Одеси"="" title="" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/9700462719a4977f.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/9700462719a4977f.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Собака загиблого Олексія. Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>У свої 22 роки хлопець вже мав декілька військових відзнак, тому що пройшов не один бій, каже мати загиблого Олексія: <em>"Перша медаль – це "жертва крові". Коли він отримав контузію, йому видали медаль. Є пам’ятний знак від бригади за те, що вони брали участь в боях за Херсон, у звільненні Херсона. Є пам’ятний знак за бої у Снігурівці. Ну і дали медаль ветерана війни".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" height="17" alt="" Я="" не="" готувала="" його="" до="" війни":="" історія="" загиблого="" 22-річного="" бійця="" тероборони="" з="" Одеси"="" title="" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/d521766f5ffb6832.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Нагороди загиблого Олексія Задорожного. Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Олеся згадує, її син гарно співав та грав на гітарі. На день народження його дівчина подарувала Олексієві хорошу гітару, яку мати загиблого також зберігає: <em>"Він дуже хотів хорошу гітару. Дівчина йому подарувала на день народження. В пам'ять про сина вона також тут знаходиться. Для мене - це пам'ятний такий момент".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" height="17" alt="" Я="" не="" готувала="" його="" до="" війни":="" історія="" загиблого="" 22-річного="" бійця="" тероборони="" з="" Одеси"="" title="" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/323b55f35ca28c37.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Гітара, яку Олексію подарувала дівчина. Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>На момент загибелі військового йому вже виповнилось 22 роки. Родина чекала його відпустки, мати сподівалась побачити онуків: <em>"Коли загинув, йому вже виповнилось 22 роки й ми дуже чекали 23 роки, тому що це Новий рік. Ми хотіли, щоб його відпустили, і можливо він все ж таки вирішив би одружитись. Я йому завжди казала "Сину, мама хоче онуків", а він казав "Мамо, я завжди встигну" але не встиг",</em> - додала Олеся Суховерова.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/62778/ 2023-09-23 08:37:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Податкові перевірки з 1 жовтня не відновлюються - Данило Гетманцев http://izmail.es/article/62776/ В Європейській бізнес асоціації розповіли про результати устрічі з Данилом Гетманцевим, головою Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, на якій обговорили поточні питання податкової політики. <div>Данило Гетманцев запевнив, що цього року не очікуються зміни до податкового законодавства «під ялинку».</div><div>В контексті перевірок він наголосив, що їх повернення з жовтня не відбудеться. Водночас, країна буде намагатись повернутись до попередньої моделі - часткових перевірок. <br>В планах запровадження ризикорієнтованого підходу.</div><div>Щодо підвищення податків він наголосив, що карколомних пропозицій щодо підвищення податків він в перспективі не бачить. Водночас має зрости акцизний податок.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62776/ 2023-09-22 23:46:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es “Асистент сім’ї”: що відомо про нову соцпослугу http://izmail.es/article/62777/ Мінсоцполітики вдосконалює послугу соціального супроводу сімей у складних життєвих обставинах. <div>Впродовж травня-жовтня 2023 року Мінсоцполітики пілотує Державний стандарт соціальної послуги супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Це – одна з найзатребуваніших соціальних послуг. Новий стандарт дозволить актуалізувати її та зробити акцент на розвитку  батьківських компетенцій. Результат пілоту презентували сьогодні за участі Міністерки соцполітики Оксани Жолнович. На заході також вручили сертифікати та подяки  соціальним працівникам, які беруть участь у пілоті, інформує <a href="https://www.msp.gov.ua/news/23077.html" type="URL" target="_blank" rel="noopener">Міністерство соціальної політики України</a>.</div><div>Загалом в апробації беруть участь 224 фахівці, які надають послугу відповідно до нових підходів. <br><em>“Хочу подякувати тим соціальним працівникам, які не бояться йти в експеримент, яків мають сміливість не боятися змін, навчатися новому і трансформувати себе у професії. Це ті якості, які мають бути визначальними у новій соціальній політиці, яку ми будуємо”, – </em>зазначила міністерка соцполітики Оксана Жолнович.</div><div>В апробації взяли участь 109 надавачів соцпослуг  з 22 областей України та Києва. З них 4 ‒ недержавні надавачі. Уже 264 сімʼї отримали соціальну послугу соціального супроводу за новим проєктом стандарту. Це сім’ї з дітьми, в яких батьки неналежно виконують свої обов’язки, або в яких є ризик соціального сирітства.</div><div>Серед ключових новацій у проєкті стандарту є визначення ролі ,,асистента сім’ї”, який має відвідувати сім’ю та навчати батьківським компетенціям. А також – запроваджено інструменти оцінювання індивідуальних потреб сім’ї та визначено критерії якості соціального супроводу.</div><div>За результатами апробації проєкт державного стандарту буде доопрацьовано для подальшого затвердження. Проєкт стандарту базується на кращих міжнародних практиках. <em><span style="text-decoration:underline">Зокрема, таких:</span></em></div><ul><li>соціальний працівник із підтримки сім’ї (Сполучені Штати Америки), </li><li>послуга ,,Асистент сімʼї” (Республіка Польща), </li><li>послуга з розвитку та підтримки соціальних навичок (Литовська Республіка)</li></ul><div>Проєкт Державного стандарту соціальної послуги соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, розроблено Мінсоцполітики у співпраці з проєктом „Супровід урядових реформ в Україні” (проект SURGe), що виконується Alinea International Ltd. за підтримки Уряду Канади.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62777/ 2023-09-22 21:24:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Яблука Симиренка. Як чекісти вбивали українських вчених-садівників та намагалась знищити навіть пам’ять про них http://izmail.es/article/62775/ У ніч з 17 на 18 вересня 1938 р. був розстріляний 47-річний професор Володимир Симиренко - український помолог і селекціонер плодових культур, один із перших агроекологів та розробників дослідницької справи методології сучасного садівництва. <div>Володимир Левкович Симиренко народився 29 грудня 1891 р та успадкував усе краще в родині. </div><div>Його батько Левко Платонович Симиренко, з дитинства був закоханий у батьківський сад, мріяв стати біологом. Закінчив гімназію Одеси, де уславився любов’ю до природничих наук, віртуозною грою на роялі та прекрасним голосом. 1873 року став студентом Київського університету, пише "Великий Київ".</div><div><img src="https://argumentua.com/i/302018_2.jpg" alt="Левко Симиренко з дітьми" width="600" height="416"></div><div><em style="font-size:small">Левко Симиренко з дітьми</em></div><div>Пильна увага поліції до народовольця змусила Симиренка перевестися на навчання до Одеси, а там після обшуку, реквізиції власної бібліотеки й листування уже під конвоєм складав випускник іспити. Далі висилка у маєток батьків, знову – трус і Лук’янівська тюрма Києва. А звідти 1879 року українця чекав шлях на білі ведмеді.</div><div>Уже в дорозі Симиренка догнала звістка про надання йому ступеня кандидата природничих наук. На чужині, у Красноярську, козакові пахли яблука. На замовлення золотопідприємця Кузнєцова Левко Симиренко розвів оранжереї, де плекав виноград, ананаси, троянди, орхідеї й камелії. Вперше в Сибіру український учений почав вирощувати покривні карликові сади. Симиренком було закладено у Красноярську парк, що і сьогодні є прикрасою та гордістю міста.</div><div>Прийшла вістка, що страчено зятя Семена Яхненка – Андрія Желябова, що обидва городищенські заводи були продані на злам (вони знаходилися на орендованій землі). Вартові закону не залишали вченого в спокої. Його звинуватили у приналежності до групи “Червоний хрест” і на рік запроторили до камери-одиночки, там Левко захворів на тиф і мало не переставився.<br>Згодом його на два роки вислали до Іркутської губернії, де він зустрів свою долю: польська революціонерка Арнольда Грушевська стала дружиною Симиренка. Молоді переїхали на висилку до Курська і, нарешті, у рідний Мліїв під гласний нагляд поліції.</div><div>Тут Левко Платонович заклав найкращий не тільки в Росії, а й у Європі маточний колекційний сад і школу садівників. Сюди приїздив Чехов, і скупенький Антон Павлович отримав чималу колекцію троянд для своєї дачі в Ялті. Імениті сановники, члени царської родини зверталися до Левка Симиренка за порадами.</div><div>Мліївський сад нараховував:</div><ul><li><p>900 сортів яблунь,</p></li><li><p>839 – груш,</p></li><li><p>350 – вишень та черешень,</p></li><li><p>165 – аґрусу,</p></li><li><p>84 – слив,</p></li><li><p>54 – горіхів,</p></li><li><p>36 – жорделів /абрикосів-дичок,</p></li><li><p>115 – броскви /персиків </p></li><li><p>і 937 – троянд.</p></li></ul><div>Тут Левко разом із братом вивів сорти яблунь Ренет Симиренка, присвячений пам’яті батька; Пепін Рібстон, Ренет Баумана.</div><div><img src="https://argumentua.com/i/Renet-Symyrenko-600x382.jpg" alt="Ренет Симиренка" width="600" height="382"></div><div><em style="font-size:small">Ренет Симиренка</em></div><div>Найпершими помічниками Симиренка були його дружина, обидва сини, дочка. Коли вченому дозволили виїздити за межі маєтку, він вивчав сади Криму, Кавказу, що дало матеріал для книги “Кримське промислове плодівництво”.</div><div>Досліджуючи помологію, науку про сорти плодових і ягідних культур, Симиренко видав унікальний тритомний підручник «Помологія», заснував новий виробничий напрямок цієї науки. 1894 року Французьке помологічне товариство вручило Левку Платоновичу найвищу нагороду – Велику Золоту медаль, а наступного року обрало своїм почесним членом.</div><div>1916 року Московська академія звернулася до вченого із пропозицією очолити там кафедру, але Симиренко відмовився працювати на чужині.</div><div>А далі – у рамках зачистки України від її еліти у 1919 р. у Києві за загадкових обставин загинули молодші брати Левка Платоновича – Микола й Олекса. І як тут не згадати долю Миколи Леонтовича!? У Різдвяну ніч 1920 року, коли вчений писав останні сторінки своєї книги, куля бандита смертельно поранила 65-річного Левка Симиренка в його власній хаті.</div><div>Після пострілу вбивці увірвалися через вікно до кімнати, зняли з умираючого вченого куртку, перевернули усе догори дном, імітуючи крадіжку. У селі були відомі імена злочинців, але ніхто їх не переслідував і дожили вони до глибоких літ.<br>Одразу ж більшовицька влада націоналізувала хутір, сади, школу. Було знищено архів генія садівництва, його ділова документація, бібліотека. 28-річний Володимир Левкович заступив батька. Він навчався в Києві у гімназії на вул. Коцюбинського, 12; випускник сільськогосподарського факультету Київської політехніки – очолив Мліївську дослідну станцію.</div><div>Згодом став професором Уманського сільгоспінституту, 1930-го року – організатором і директором Українського науково-дослідного інституту південних плодових і ягідних культур – першого в Союзі.</div><div>Володимир Симиренко мав конфлікт із Мічуріним, тому один із московських мічурінців доніс на українця. У цей час сім’я жила в Китаєвому. Напередодні Різдва влада влаштувала ніч трусу, знищила унікальну наукову бібліотеку, родинний архів.</div><div>Володимир Симиренко 1933 року він був арештований за участь у «антирадянській шкідницькій організації» і провів одинадцять місяців у камері смертників.</div><div>Листопад 1933 — кінець грудня 1937 — перебував у Херсонській виправно-трудовій колонії. 1938 — заарештований утретє.</div><div>Постановою генерального прокурора НКВД СРСР від 2 вересня 1938 року 47-річний професор засуджений до страти через розстріл. Присуд виконано в ніч з 17 на 18 вересня 1938. Місцем поховання В. Симиренка вважається урочище «Солянка» в міській зоні Курська.</div><div>Радянська влада ненавиділа Симиренків. На Платоновому хуторі у 1858 р. родина побудувала Свято-Троїцький храм. Біля храму – родинне кладовище. Поховання зрівняли з землею; з храму зробили будинок культури; сцена постала на місці поховань родини.</div><div>Біля огорожі могила Левка Симиренка, навпроти неї поставили туалет.</div><div>Циркуляри влади заборонили пропагувати симиренківську школу садівництва; праці Симиренків вилучалися з видавництв і бібліотек; ренет Симиренка повеліли іменувати “Зеленка Вуда”; цвинтар і родинна церква у Млієві, поховання на Аскольдовій могилі були сплюндровані.</div><div>Та яблуко від яблуні недалеко котиться… Дружина Володимира Симиренка, Марія Демидівна, забрала сина й дочку, ховалася по селах, потім пішки добралися до Західної Європи, перебували у таборах інтернованих.</div><div>Доводилося жебракувати. У Бельгії та Франції їх врятувало прізвище. Діти одержали в Європі престижну високу освіту.</div><div>Доля закинула Олексу Володимировича до Канади, він став доктором наук, професором Невадського, Міннесотського та Пенсильванського університетів, автором багатьох праць із політології.</div><div>Його сестра Тетяна Симиренко – Торп народилася 1926 року на уславленому Платоновому хуторі під Черкасами, саме вона пронесла через усі роки вузлик із листуванням батька. Поліглот, працювала радником-експертом із питань економіки у Міністерстві зовнішньоекономічних зв’язків. Не раз була у складі урядових делегацій.</div><div>Із далекої Канади приїздила в Україну Тетяна Симиренко, повертаючи славні імена рідних.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Історія http://izmail.es/article/62775/ 2023-09-22 19:17:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es МОУ допустило до експлуатації військовими модуль "ШаБля" http://izmail.es/article/62774/ До експлуатації допущено відразу три зразки модулів "ШаБля". <div>Міноборони допустило до експлуатації перший дистанційно-керований бойовий модуль "ШаБля".<br>Допущено до експлуатації відразу три зразки модулів "ШаБля".<br>Бойовий модуль застосовують для ведення розвідки з метою виявлення цілей на полі бою та ураження живої сили противника, боротьби з легкоброньованою технікою і вогневими позиціями ворога.<br>Завдяки командній роботі розробників та Акселератора Міноборони вдалось пришвидшити подолання перешкод на шляху допуску "ШаБлі" до експлуатації.<br><em>"...Ми раді, що українську "ШаБлю" високо оцінюють не тільки наші воїни та в Міноборони, але й такі великі друзі України, як екс-прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон", </em>- прокоментував лідер команди розробників.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62774/ 2023-09-22 17:55:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Місце сили: чим особлива лікарня Святої Параскеви у Львові http://izmail.es/article/62773/ З серпня 2023 року приватна лікарня Святої Параскеви у Львові надає комплексну допомогу пацієнтам. <em>Тут облаштовані хірургічний та терапевтичний стаціонар, сучасне радіологічне та поліклінічне відділення, операційний блок та реанімація, лабораторія та низка комфортних зон для відвідувачів, пише 24 Канал.<br></em><div>Кожен поверх відрізняється продуманістю та інноваційністю, адже проєкт реалізовували фахівці із багаторічним досвідом у сфері надання медичних послуг. Простір лікарні є своєрідним місцем сили, стіни якого здатні зцілити пацієнта та розвіяти застарілі уявлення про медзаклади, зазначає 24 Канал.<br>На вході гостей зустрічає термінал самообслуговування, приміщення світлі та просторі, а палати обладнані усіма зручностями, щоб кожен почувався, наче в готелі. Такий підхід, на думку адміністрації закладу, здатний пришвидшити одужання. Чим ще вражає інноваційний медзаклад, розповідаємо далі.</div><div><em><strong>Усе – для зручності пацієнта: якою є структура медзакладу</strong></em></div><div>Медичний центр Святої Параскеви – це мережа медичних закладів нового покоління, яка надає клініко-діагностичні послуги за принципом "одні двері". До структури входять:</div><ul><li>Медичний центр Святої Параскеви на вулиці Софії Яблонської, 7 (Заводська, 7);</li><li>мережа філій "Параскева поруч" у Львові та Києві;</li><li>лікарня Святої Параскеви на вулиці Смаль-Стоцького.</li></ul><div>Якщо перші два медзаклади давно завоювали довіру пацієнтів, то про нововідкриту лікарню слід розповісти детальніше. Насамперед варто зазначити, що тут облаштовані унікальні відділення, зокрема:</div><ul><li>лапароскопічної хірургії,</li><li>мамології,</li><li>експертної ендоскопії.</li></ul><div>Також в складі лікарні є радіологічне відділення, поліклініка та лабораторія.</div><div><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526731.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526729.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526725.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526723.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526721.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526719.jpg?v=1695134455000"></div><div>Велика кількість відділень продумана з особливою уважністю. Завдяки різноманітним послугам медзаклад продовжить реалізовувати свою місію – забезпечувати замкнений цикл лікування.</div><div>Усі відділення проєктувалися, як окремі зони. При цьому команда архітекторів та дизайнерів опиралася на досвід лікарів та зробила все можливе, щоб відтворити шлях пацієнта, який проходить лікування в стінах медзакладу. Таким чином, навіть при першому візиті, все сприймається максимально інтуїтивно. А додаткові вказівники лише підсилюють ефект турботливого супроводу поверхами, яких, до речі, тут чотири.</div><div><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526733.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526735.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526737.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526739.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526794.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526796.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526824.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526826.jpg?v=1695134455000"></div><div>Більшість діагностичних центрів, поліклініка та відділення мамографії розташовані на першому поверсі. Відвідуючи їх, пацієнту не потрібно витрачати багато часу на пошук необхідних кабінетів. Розвинена інфраструктура забезпечує швидке проходження МРТ, КТ, УЗД (для дорослих та дітей).</div><div>Центр експертної ендоскопії, а також лабораторія розташовані на другому поверсі. Таким чином всі види діагностики та ендоскопічного лікування проводяться в одному місці та можуть бути виконані за один візит.</div><div>Третій та четвертий поверх – для відновлення. Тут облаштовано денний та цілодобовий стаціонар. Кожна палата спроєктована з урахуванням потреб пацієнтів та оснащена системою виклику медичного персоналу "сестра-пацієнт".</div><div>Ще одна інновація – стійка реєстрації, за якою немає адміністраторів рецепції. Щоб обрати необхідну послугу чи записатися на прийом, можна скористатися терміналом самообслуговування. Поруч чергуватимуть особисті помічники, які надаватимуть усю необхідну інформацію.</div><div>Сучасне обладнання, інфекційна безпека та доказовий підхід</div><div>Кожне відділення лікарні Святої Параскеви оснащене сучасним медобладнанням, що збільшує точність діагностики та пришвидшує процес реабілітації. До прикладу, тут наявне експертне обладнання від відомих виробників (FUJIFILM ELUXEO 7000, KARL STORZ Endoskope, TRUMPF, General Electric, BOWA, Ethicon та інші). А під час оперативних втручань лікарі використовують системи обігріву пацієнта та допоміжні технології для максимальної безпеки (систему флуорисцентної візуалізації за технологією ICG, яка в рази підвищує точність виконання малоінвазивних хірургічних операцій).</div><div><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526703.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526699.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526770.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526780.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526786.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526745.jpg?v=1695134455000"></div><div>Крім цього, медзаклад забезпечує інфекційну безпеку, максимальну чистоту та стерильність повітря. Так, у зоні оперативного втручання встановлена система Opragon. Також в приміщеннях передбачені герметичні розсувні двері та антибактеріальні покриття. Параметри мікроклімату в чистих кімнатах підтримуються по декількох показниках: кількості і розміру на 1 метр кубічний частинок пилу, аерозолів, мікроорганізмів, тиску, вологості та температури. В залежності від забруднення цієї площі, приміщення діляться на класи чистоти. Таким чином вдається мінімізувати ризик ускладнень після хірургічних втручань і нейтралізувати бактерії.</div><div><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526753.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526751.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526749.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526764.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526766.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526768.jpg?v=1695134455000"></div><div>Що важливо – лікарня опирається не тільки на новітні розробки, але й на висококваліфікований персонал. В медзакладі працюють фахівці своєї справи, які пройшли навчання і стажування у провідних закладах України та світу. Усі вони практикують доказовий підхід до лікування, тож кожен пацієнт може бути впевнений в кожному кроці супроводу: від діагностики до відновлення.</div><div><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526800.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526802.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526804.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526806.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526808.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526810.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526814.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526816.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526818.jpg?v=1695134455000"><img image="https://24tv.ua/resources/photos/news/202309/2395408_16526820.jpg?v=1695134455000"></div><div>Дізнатися більше про лікарню Медичного центру Святої Параскеви можна <a href="https://medcenter.lviv.ua/" rel="nofollow noopener sponsored"><em><strong>за посиланням</strong></em></a>.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">Довідка:</span></em></div>Медичний центр Святої Параскеви відкрито 15 грудня 2010 року. Згодом, для зручності пацієнтів, медзаклад розширився. Так було засновано мережу філій "Параскева поруч", що діє у Львові та Києві. За цей час медзаклад допоміг 324 069 пацієнтам, надав 434 845 діагностичних та 769 404 лабораторних послуг. Загалом було проведено понад 2 355 306 консультацій.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Здоров'я http://izmail.es/article/62773/ 2023-09-22 16:41:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Історична промова Чарльза ІІІ у Сенаті Франції: згадав про Україну і закликав до нової Антанти http://izmail.es/article/62770/ Король Чарльз у Франції заявив про рішучість Парижа і Лондона досягти перемоги України. <div>У четвер, 21 вересня, король Великої Британії Чарльз ІІІ вперше виступив перед Сенатом Франції.</div><div>Про це повідомяє <a href="https://www.reuters.com/world/europe/king-charles-calls-new-franco-british-entente-sustainability-2023-09-21/" rel="follow" target="_blank">Reuters.</a></div><div><div></div></div><div><em>"Разом наш потенціал безмежний", </em>- сказав Чарльз бездоганною французькою мовою, виголошуючи першу промову британського монарха перед представниками обох палат французького парламенту.</div><div><em>"Ось чому ми повинні плекати й піклуватися про нашу Антанту (дослівно він сказав Entente cordiale, від фр. - "сердечна згода") для майбутніх поколінь, щоб вона стала Антантою для сталого розвитку, щоб ефективніше вирішувати глобальні проблеми клімату та різноманітності"</em>, - сказав британський монарх.<img src="https://img.tsn.ua/cached/540/tsn-671b840e81dae5015bc4c6345e63d1d0/thumbs/608xX/91/ec/3a189fd1b71450b76a3aae56458aec91.jpeg" width="608" height="405" alt="© Associated Press" status="loaded"><br><em style="font-size:small">Фото: Associated Press</em></div><div><em><strong>Що сказав Чарльз про Україну</strong></em></div><div><em>"Сполучене Королівство буде одним із найближчих союзників і найкращих друзів Франції. Наша рішучість і наш альянс важливіші, ніж будь-коли. Разом ми непохитні у своїй рішучості, щоб Україна перемогла і щоб наша заповітна свобода перемогла",</em> - сказав Чарльз.</div><div>За його словами, через "невиправдану агресію" Росії під час вторгнення в Україну 18 місяців тому Лондон і Париж знову зіткнулися з війною на континенті.</div><div><em><strong>Що таке Антанта</strong></em></div><div>"Антанта"  (фр. Entente cordiale - сердечна згода) - військово-політичний блок з Великої Британії, Франції і Російської імперії, створений в 1904-1907 роках.</div><div>Антанта поклала край багатовіковому військовому суперництву між Францією та Британією, після чого дві європейські держави воювали на одному боці під час Першої світової.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62770/ 2023-09-22 15:19:26 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Капітуляція Нагірного Карабаху. Чому це важливо для України http://izmail.es/article/62771/ Остання Карабаська війна тривала трохи більше доби та призвела до капітуляції невизнаної республіки, що проіснувала 32 роки і була джерелом постійної напруги в регіоні. Ні офіційна москва, ні російські миротворці не змогли або не схотіли завадити просуванню Азербайджану, який, як виглядає, зрештою повертає собі свої території. Україні події на далекому Кавказі також можуть піти на користь. <div dir="ltr"><div></div></div><div>19 вересня Азербайджан оголосив про початок "антитерористичних заходів локального характеру" в Нагірному Карабаху з метою "відновлення конституційного ладу".<br> Услід за блискавичною воєнною операцією Азербайджан висунув ультиматум – розформування органів влади, повне роззброєння армії Карабаху та виведення військ Вірменії (вона стверджує, що її військових у Карабаху немає).</div> <div>Вже наступного дня керівництво невизнаної республіки фактично капітулювало.</div> <div>Попереду непрості перемовини, але виглядає, що 32-річна історія анклаву добігає кінця.</div> <div>Те, що Азербайджан спробує поставити крапку в цьому питанні, експерти вважали очікуваним. Під час воєнних дій у 2020 році йому це майже вдалося, але справа закінчилася перемовинами, в яких роль посередника відіграла росія.</div> <div>Вона ж направила в Карабах миротворчий контингент, який налічував близько двох тисяч військових "рф".</div> <div>Але ні російське військо, ні дипломати не стали втручатися в останні події і не змогли їм завадити. Цим вони викликали обурення у Вірменії, яка досі вважала росію своїм головним союзником в питанні Карабаху.</div> <div><strong><em>кремль вже не той?</em></strong></div> <div>Багато західних видань доходять висновку, що росія, ослаблена війною в Україні, вже не є беззаперечним авторитетом на Південному Кавказі. Її можливості щодо стабілізації ситуації невеликі, і кремль не горить бажанням вплутуватися в новий конфлікт.</div> <div>Джеймс Кілнер з Daily Telegraph зазначає, що ситуація сильно змінилася з 2020 року, коли під час останнього загострення президент росії владімір путін зміг втрутитися та вимагати миру після п’яти тижнів війни.</div> <div><em>"На короткий час росія владіміра путіна отримала можливість поводитися як супердержава, якою вона колись була. На жаль, для союзника москви – Вірменії, і на щастя для історичного суперника Вірменії - Азербайджану, ця епоха знову закінчилася", </em>- погоджується Марк Маккінон з Globe and Mail.</div> <div>Він вважає, що "коротке друге життя росії" як великої держави закінчилося "катастрофічним рішенням путіна" почати повномасштабне вторгнення в Україну.</div> <div><em>"Війна виявилася величезною дурістю, внаслідок якої російська армія, яка іноді вважалася другою за силою у світі після американської, була зім'ята поєднанням української рішучості та західних технологій", -</em> пише оглядач.</div> <div>Слабкість москви стала запрошенням до дій, вважають західні оглядачі.</div> <div><em>"москва, відволікшись на вторгнення в Україну, не змогла утримати напруженість під контролем, тоді як Азербайджан, набравшись сміливості, зміцнив свої позиції", -</em> зауважує New York Times.</div> <div>Водночас DailyTelegraph припускає, що за зволіканням росії може стояти не лише слабкість, але й розрахунок.</div> <div>По-перше, москва може сподіватися, що це трохи відволіче Захід від України, по-друге, вона може розглядати це як помсту Вірменії, влада якої останнім часом демонструвала прозахідний курс та не підтримала вторгнення "рф" до України.</div> <div>Вірменія розлютила росію, відмовившись провести навчання на своїй території очолюваному москвою блоку Організації Договору про колективну безпеку та ще й провела навчання з американцями. Крім того, Вірменія надала гуманітарну допомогу Україні, що, зрозуміло, не оцінили у кремлі.</div> <div>Ймовірно, там розраховують, що події в Карабаху стануть ударом по позиціях прем’єр-міністра Вірменії Ніколи Пашиняна, який не став чинити опір Азербайджану. На вулицях Єревану вже проходять мітинги проти бездіяльності вірменської влади.</div> <div>Їдкі зауваження в російському МЗС та у російських державних ЗМІ підтверджують це припущення.</div> <div>Зокрема, коментуючи вимогу Вірменії щодо втручання російських миротворців, офіційний представник МЗС росії Марія Захарова заявила: <em>"А як щодо визнання Єреваном Нагірного Карабаху частиною Азербайджану?".</em></div> <div>Міноборони "рф"натомість не приховувало, що не збирається втручатися в конфлікт. Мовляв, робота миротворців – надавати допомогу мирному населенню, а відкривати вогонь у відповідь вони можуть лише, якщо стрілятимуть по них.</div> <div>Позиція "рф" не змінилася навіть після того, як 20 вересня стало відомо, що розстріляли автомобіль з російськими миротворцями. Усі, хто був у машині, загинули, включаючи заступника командувача миротворчим контингентом в Карабаху Івана Ковгана.</div> <div>Згодом стало відомо, що стріляли азербайджанські війська. Президент країни Ільхам Алієв вибачився за інцидент перед путіним.</div> <div><em><strong>Що це змінить для України</strong><strong></strong></em></div> <div>Загалом події в Нагірному Карабаху – занадто далеко для того, щоб впливати на ситуацію на українських фронтах безпосередньо, погоджуються опитані ВВС Україна експерти. Але стратегічно це може вплинути на весь пострадянський простір.</div> <div>Те, як Азербайджан вирішив карабаське питання, - прецедент для інших трьох заморожених конфліктів – в Грузії, Молдові та Україні, вважає азербайджанський військовий експерт Агіль Рустамзаде.</div> <div><em>"Ми показали приклад, як можна малою кров’ю деокупувати свої території і почати шлях політичного врегулювання через мирні переговори",</em> - пояснює він.</div> <div>Ситуація в Нагірному Карабаху завдає серйозного удару по авторитету росії, погоджується Олексій Мельник, керівник програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова.</div> <div><em>"Вчора, протягом однієї доби, авторитет росії впав у Вірменії до найнижчого рівня",</em> - каже він.</div> <div>Сподіваючись завдати удару по позиціях вірменської влади, кремль справді сам став об’єктом критики та обурення у Вірменії. У останні дні біля російського посольства в Єревані проходили масові акції протесту, протестувальники вважають бездіяльність росії зрадою.</div> <div>Логічно припускати, що дуже уважно спостерігають за ситуацією з невизнаних Придністров’я, Південної Осетії та Абхазії, вважає експерт.</div> <div><em>"Це такий дуже потужний сигнал для тих режимів, для населення на цих територіях, які росія успішно створювала після розпаду Радянського Союзу. А це все опосередковано може мати вплив на російсько-український конфлікт", -</em> підсумовує Мельник.</div> <div>Агіль Рустамзаде погоджується, що вплив росії на Південному Кавказі та в Центральній Азії стрімко падає, особливо на тлі того, як всі свої сили росія сконцентрувала на війні в Україні.</div> <div>Якщо Азербайджан здобув потужного союзника – Туреччину, то та ж Вірменія також все частіше шукає підтримки за межами росії.</div> <div>Особливо західні видання відзначають співпрацю Єревана з Францією та США.</div> <div>Нині ж мета Азербайджану у найближчі місяці завершити переговори щодо мирного врегулювання ситуації та позбутися російських миротворців в Карабаху, прогнозує Рустамзаде.</div> <div>Але легко здавати позиції росія не збирається, вважає аналітик Українського інституту майбутнього Ілія Куса.</div> <div><em>"Для росії головне, щоб карабаська проблема була вирішена таким чином, щоб в регіоні лишилися їхні війська або доступ до логістики – це дороги і транспортна інфраструктура. Бо це ті дороги, які потрібні, щоб обходити західні санкції і виконувати її плани з паралельного імпорту", -</em> вважає він.</div> <div>Якщо російських миротворців все ж виведуть з Карабаху, є ризик, що цих військових перекинуть на фронт в Україну, але критичного значення для підсилення росії це не матиме, вважає Олексій Мельник.</div> <div><em>"Дві тисячі – це десь бригада. Зрозуміло, що одна бригада не відіграє ролі",</em> - вважає експерт.</div> <div>Він також нагадує, що в росії у 2023 році ухвалили закон, за яким до участі в миротворчих місіях допускають також солдатів строкової служби.</div> <div><em>"Тобто це цілком можуть бути не ті дві тисячі, які можна зняти і в повному складі відправити в Бахмут чи Запорізьку область",</em> - пояснює він.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <p style="" margin-bottom:0cm;margin-bottom:.0001pt;line-height:normal""=""> </p> <div dir="ltr"><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62771/ 2023-09-22 13:21:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Здоровий глузд у політиці http://izmail.es/article/62772/ Авторська публікація Віталія Портникова для <div>Отже.</div><div>Я не є прихильником польських правих, вважаю результати їхнього правління катастрофічними для Польщі, а останні рішення щодо України - чистим популізмом. Але це не змінює моїх теплих почуттів до Польщі і поляків. І це не заважало і не заважатиме мені підтримувати Качинського, Дуду чи Моравецького, коли вони ухвалюють державницькі рішення у справжніх інтересах Польщі і допомагають Україні.</div><div>Я був в жасі від "брексіту" й політичних авантюристів, які завели Велику Британію в оману. Мені здається несправедливим, що фіаско зазнав тільки Борис Джонсон і я із нетерпінням чекаю остаточного краху всіх політиків, які поставили на "брексіт". Це не змінило мого захоплення Великою Британією. І я щиро вітав позицію Джонсона і британського уряду по підтримці України й протистоянню росії.</div><div>Я в нестямі від того, у що перетворився Нетаньяху і який уряд він сформував. Але це не може змінити моїх синівських почуттів до єврейської держави. І я завжди буду підтримувати всі зусилля її уряду по забезпеченню безпеки й самого існування Ізраїлю. А ставлення ізраїльских урядовців до війни росії з Україною я й надалі критикуватиму.</div><div>Я не голосував за Володимира Зеленського та його дивовижну партію й попереджав українців про наслідки цього вибору. Але це не робить мене меншим патріотом України і не заважає підтримувати керівництво країни, коли воно захищає національні інтереси й називає речі своїми іменами.</div><div>Я так робив завжди й робитиму завжди. Це називається здоровий глузд.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62772/ 2023-09-22 12:26:08 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Мою маму вбили. Мене викрали". Що українські діти розповіли у Гаазі http://izmail.es/article/62769/ "Прилетіло у сусідній будинок. Маму поранило у голову. Мене – у ногу. Наступного дня вона померла. Сусідка закопала її у нашому дворі. А за мною прийшли росіяни". <div dir="ltr"><div>Коли Іллі було дев'ять років, на його очах в оточеному росіянами Маріуполі навесні 2022 року, загинула мама. Хлопчика забрали у лікарню до Донецька.</div></div><div dir="ltr"><div>Зараз Іллі одинадцять. Він сидить навпроти міністерки закордонних справ Нідерландів у Гаазі і розповідає свою історію – що він пережив у Маріуполі, як лікувався, а йому не давали спілкуватися з бабусею і обіцяли знайти нову родину у росії.<br><img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/65d4/live/b4096b30-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="діти в Гаазі " loading="lazy" width="1274" height="717" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><em style="font-size:small">Українські діти приїхали у Нідерланди говорити про викрадення. ФОТО: </em><span lang="en-GB" style="font-size:small"><em>ОФІС ОМБУДСМАНА УКРАЇНИ</em></span></div></div><div dir="ltr"><div>За даними української влади, від початку повномасштабного вторгнення росіяни викрали і вивезли з України десятки тисяч дітей. Точну кількість встановити неможливо через те, що частина країни досі окупована. Згідно з порталом <a href="https://childrenofwar.gov.ua/" label="Діти війни, зовнішнє">Діти війни</a>, вдалося ідентифікувати імена, обставини викрадення близько 20 тисяч українських дітей. Це діти, яких депортували до росії.</div></div><div dir="ltr"><div>владімір путін називає "роздутою" історію з викраденням дітей. "Ми пояснюємо, що просто ніякого викрадення не було, була спроба та конкретні дії, спрямовані на порятунок дітей з зони бойових дій”, - <a href="https://tass.ru/politika/18403871" label="говорив він у липні, зовнішнє">говорив він у липні</a>.</div></div><div dir="ltr"><div>За даними української влади, з цих майже 20 тисяч вивезених повернути вдалося лише 400.</div></div><div dir="ltr"><div>Ілля – один з них.</div></div><div dir="ltr"><div>У Гаазі стартувала інформаційна кампанія BringKidsBackUA, яка має привернути увагу до викрадення дітей. Шестеро дітей з Маріуполя і Харківської області, яких забрали російські військові, а пізніше вдалося повернути до України, приїхали у Нідерланди.</div></div><div dir="ltr"><div>Їм від 11 до 17 років. У кожного своя страшна історія. У Гаазі у них велика програма – інтерв’ю іноземним ЗМІ, зйомки у токшоу, спілкування з політиками, виступи на пресконференції.</div></div><div dir="ltr"><div><em><strong>"Я тут, щоб повернули й інших дітей"<br></strong></em><img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/2ba1/live/ac94b260-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="діти " loading="lazy" width="1280" height="720" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><em><span style="font-size:small">На фото - Іван, Вероніка, Кіра, Ілля, Максим, Саша та очільниця МЗС Нідерландів Ганке Брюїнс Слот. <br>ФОТО: </span><span lang="en-GB" style="font-size:small">ОФІС ОМБУДСМАНА УКРАЇНИ<br></span></em><em>"Коли ви чуєте ці цифри - 20 тисяч викрадених дітей…Ці цифри - це діти. Це живі люди, ось їхні історії. Ви зараз зможете їх побачити", </em>- говорить на пресконференції у Гаазі Маріам Ламберт, співзасновниця нідерландської благодійної організації Orphans Feeding Foundation.</div></div><div dir="ltr"><div>Понад рік Маріам допомагала евакуйовувати родини з дітьми з прифронтових територій. Вона їздила за людьми до Соледара, Бахмута, Куп’янська та Херсона. Останні кілька місяців її організація займається проблемою викрадення дітей. Вони разом з посольством України, омбудсменами привезли у Гаагу дітей, яких викрали.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"росія насильно вивозить українських дітей. Наша мета – донести світу слова цих дітей, знайти людей, організації, які можуть допомогти повернути дітей додому. Ми хочемо, щоб люди уявили себе на місці батьків, на місці цих родин, чиїх дітей вивезли. Що б ви відчули, якби таке сталося з вашими дітьми?", </em>- говорить Маріам Ламберт.</div></div><div dir="ltr"><div>Вона запрошує до зали шістьох дітей, а журналістів просить бути обережними з питаннями, щоб не травмувати їх ще більше.<img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/7a74/live/a7f38bf0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="діти у Гаазі " loading="lazy" width="1701" height="957" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><em style="font-size:small">Сашко розповів, як його розлучили з мамою у Маріуполі. ФОТО: </em><span lang="en-GB" style="font-size:small"><em>ORPHANS-FEEDING-FOUNDATION.ORG<br></em></span>Журналісти запитують у дітей, чи розуміють, навіщо вони тут. 12-річний Саша у вишиванці, хвилюючись, відповідає: <em>"Ми тут, щоб розповісти, що в Україні війна, а не те, що ми це все вигадали".</em></div></div><div dir="ltr"><div>Сашко того дня кілька разів розкаже свою історію журналістами й політикам. Як навесні 2022-го його розлучили з мамою у Маріуполі. Як під час обстрілу його поранили в око.</div></div><div dir="ltr"><div>Намагаючись залишити оточений Маріуполь, Сашко з мамою опинилися у фільтраційному таборі. Маму забрали на допит. За Сашком у табір приїхали люди, які представилися службою у справах дітей Новоазовська. Хлопчику пообіцяли, що він побачить маму трохи пізніше.</div></div><div dir="ltr"><div>Але вони не бачилися вже півтора року.</div></div><div dir="ltr"><div>З Маріуполя Сашка відправили до лікарні у Донецьк. Там він випросив у хлопчика у палаті телефон й подзвонив бабусі. Літня жінка подолала багато перешкод, щоб вивезти онука з Донецька.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Коли повернувся в Україну, я почав цінувати їжу і воду, бо нас в Маріуполі було мало їжі. Ні хліба не було, нічого. Але найбільше я цінував тишу",</em> - згадує війну Сашко.</div></div><div dir="ltr"><div>Після пресконференція і серії інтерв’ю у графіку дітей поїздка до інтерактивного музею дитячої книги на зустріч з очільницею МЗС Нідерландів Ганке Брюінс Слот.</div></div><div dir="ltr"><div>У кімнаті, заповненій книгами, вони п’ють компот, чекаючи на міністерку, грають у телефонах. Коли ж їх відпустять гуляти? Бабуся просить Іллю не класти лікті на стіл і поводитись чемно. Атмосфера враз змінюється, коли починається зустріч. Міністерка потиснула руку кожному і попросила розповісти про себе. Одна за одною лунають страшні історії про обстріли, викрадення і смерть рідних.</div></div><div dir="ltr"><div>Ілля згадує, як йому у Донецьку обіцяли знайти нову родину у росії, але його бабуся змогла його знайти і забрати.</div></div><div dir="ltr"><div>12-річний Сашко розповів історію про розлуку з мамою. Наприкінці розповіді він, ніби просячи про допомогу міністерки, каже: <em>"Я намагаюся знайти мою маму, її звати Козлова Сніжана Михайлівна".</em><br><img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/8124/live/a3c65d00-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="діти у Гаазі " loading="lazy" width="1363" height="766" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><span style="font-size:small"><em>Ганке Брюінс Слот і діти у Гаазі - Вероніка та Іван. ФОТО: </em></span><span lang="en-GB" style="font-size:small"><em>ORPHANS-FEEDING-FOUNDATION.ORG<br></em></span>Послухавши хлопців, 14-річна Вероніка з Харківщини, коли дійшла до неї черга, каже очільниці МЗС, що їй немає чого розповісти: "Нічого такого поганого, як в інших у мене не було. Ну, була під окупацією, спала у підвалі. Страшно було, коли поруч літав вертоліт і стріляв".</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Те, що ти пережила, шокує. Такого голландські діти не переживають. Ти – мужня. Ти - смілива і маєш право про це розказати. Таке не має відбуватися з дітьми",</em> - відповіла їй на це міністерка.</div></div><div dir="ltr"><div>І Вероніка розповідає. Коли почалося вторгнення, вона опинилась в окупації з тіткою. Згодом Вероніку вивезли до росії і помістили в інтернат у Липецьку. 11 місяців мама дівчинки, Ніна Власова, яка є військовою ЗСУ, намагалася повернути дитину, але її з "рф" не відпускали.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Мене водили на допити, бо моя мама – військова. Допитували, хоча, поруч не було мого законного представника", -</em> каже дівчина.</div></div><div dir="ltr"><div>Вона розповідає керівниці МЗС, що пережила в інтернаті: <em>"Діти там називали мене "Бандерою", глузували. Звинувачували у тому, що через мене їхніх батьків мобілізували. Казали, що я тупа, бо я - українка",</em> - розповіла Вероніка.</div></div><div dir="ltr"><div>Лише у травні 2023 року вона змогла виїхати з росії. Зараз Вероніка живе з мамою у Києві.</div></div><div dir="ltr"><div>Український омбудсмен Дмитро Лубінець, який також був на зустрічі у Гаазі, каже, що врятувати Вероніку вдалося завдяки саме міжнародному тиску. Україна підготувала спеціальне засідання Радбезу ООН, де виступила матір Вероніки.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Протягом багатьох місяців намагалися повернути Вероніку, але все було даремно. Дитину не хотіли віддавати, бо її матір – військова. Наступного дня після того, як її матір виступила в ООН, надійшов сигнал, що без жодних умов росіяни готові віддати дитину. Бабуся поїхала за Веронікою і забрала її з росії".</em></div></div><div dir="ltr"><div>Вже після всіх зустрічей у розмові з BBC Україна Вероніка каже, що трохи втомилась розповідати свою історію: "Я не пожаліла, що поїхала. Сподіваюсь, що ми допоможемо багатьом дітям".</div></div><div dir="ltr"><div>російські чиновники послідовно заперечують перешкоджання виїзду дітей з росії, заявляючи, що всі, хто хоче, можуть спокійно їхати.<img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/bbed/live/9d413450-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="діти у Гаазі " loading="lazy" width="1497" height="842" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><em style="font-size:small">ФОТО: ORPHANS-FEEDING-FOUNDATION.ORG<br></em><em><strong>"Це не по-людськи". Як відреагували у Нідерландах</strong></em></div></div><div dir="ltr"><div>Міністерка була шокована почутим, розповіли ВВС Україна у МЗС Нідерландів. І під час зустрічі відчувалось, як боляче їй це слухати. Ганке Брюінс Слот подякувала кожному за сміливість приїхати і розповідати про себе.</div></div><div dir="ltr"><div>Ефект від зустрічі був сильним. Адже про проблему говорили не дорослі, не політики, а про своє викрадення, про смерть мами розповідав 11-річний хлопчик, дивлячись в очі.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Сподіваюсь, що завдяки вашим історіям ми зможемо допомогти іншим дітям в Україні, ми зможемо зробити так, щоб такого більше ніколи не відбувалось"</em>, - сказала голландська чиновниця.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Це не по-людськи, те, що росіяни зробили з ними. Ці діти – надзвичайно сильні, бо розповідають це"</em>, - заявила вона журналістам.</div></div><div dir="ltr"><div>Очільниця МЗС пообіцяла, що Нідерланди допомагатимуть у розслідуванні викрадень, підтримуватимуть розголос на міжнародному рівні і будуть добиватися санкцій для росіян, причетних до цього.</div></div><div dir="ltr"><div>Також Нідерланди передадуть Україні набори для тестування ДНК, щоб допомогти ідентифікувати вивезених дітей.<img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/d91b/live/96a43de0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="діти в Гаазі " loading="lazy" width="1024" height="576" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><em style="font-size:small">Українська делегація у парламенті в Гаазі. ФОТО: </em><span lang="en-GB" style="font-size:small"><em>ОФІС ОМБУДСМАНА УКРАЇНИ<br></em></span>Історії дітей також почули в парламенті Нідерландів. Українська делегація зустрілася з комітетом з іноземних справ.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"росія депортує сотні тисяч дітей з України. Це жахливі злочини безпрецедентного масштабу",</em> - прокоментував зустріч депутат від партії VVD Рубен Брекельманс. Політик закликав продовжувати тиснути на росію санкціями у відповідь на ці воєнні злочини, про що написав у соцмережі <a href="https://twitter.com/rubenbrekelmans/status/1702351665016258738" label="Х, зовнішнє">Х</a>.</div></div><div dir="ltr"><div>Утім серед реакцій на цей пост політика в Х були такі, де назвали вивезення дітей не викраденням, а <a href="https://twitter.com/RonNTweets" label="порятунком, зовнішнє">порятунком</a>. Що в цілому повторює наративи росії про те, що дітей з України вивозять саме з цією метою.</div></div><div dir="ltr"><div>Також користувачі Х під постом нідерландського політика писали, що санкції – це постріл у ногу, адже вони спричиняють шкоду власній економіці, закликали зупинити війну і почати мирні переговори.</div></div><div dir="ltr"><div>Тур BringKidsBackUA в Гаазі викликав стриману реакцію голландських ЗМІ. Лише кілька медіа у країні розповіли про цю подію. Серед них - ліберальна щоденна газета NRC Handelsblad, яка взяла інтерв’ю в омбудсмена Дмитра Лубінця.</div></div><div dir="ltr"><div>На запитання видання <a href="https://www.nrc.nl/nieuws/2023/09/15/rusland-zet-hele-gezinnen-gevangen-a4174547" label="NRC Handelsblad, зовнішнє">NRC Handelsblad</a>, чим BringKidsBackUA відрізняється від російської пропаганди, яка показує дітей, вивезених з зони бойових дій, Лубінець відповів, що різниця в тому, що в українському турі "їх ніхто не змушує, ніхто їм не пояснює, що говорити" і що "це діти, які добровільно висловлюють думку".</div></div><div dir="ltr"><div>Троє українських дітей побували в ефірі популярного у Нідерландах ток-шоу Op1, аудиторія якого становить понад пів мільйона глядачів. Там Вероніка розповіла, як вона придумувала шляхи втечі з росії.</div></div><div dir="ltr"><div>Ведучий процитував дітям путіна, який говорив, що росіяни рятують їх.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Якщо порятунок – це залишати дітей без їхніх рідних, то так вони у цьому досягли успіху", </em>- іронічно відповіла Вероніка.</div></div><div dir="ltr"><div>Ведучий запитав дітей: <em>"Як ви вважаєте, чи колись путін постане перед судом?"</em></div></div><div dir="ltr"><div><em>"Так", - </em>відповіли вони.<br><img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/dc43/live/92c2e500-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="діти у Гаазі " loading="lazy" width="1831" height="1030" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><em style="font-size:small">Діти з України - гості популярного у Нідерландах токшоу Op1. "Я хотіла додому, а мене не відпускали", - розповіла журналістам Вероніка.<br></em><span style="font-size:small"><em>ФОТО: </em></span><span lang="en-GB" style="font-size:small"><em>СКРІН ТОКШОУ ТОК-ШОУ OP1<br></em></span><img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/f44b/live/8de2e0d0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="діти в Гаазі " loading="lazy" width="960" height="540" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><em style="font-size:small">З Нідерландів почалась кампанія BringKidsBackUA, спрямована на повернення викрадених росією дітей. <br>На фото - Дмитро Лубінець, Маріам Ламберт, Дар'я Герасимчук, Олександр Карасевич. ФОТО: </em><span lang="en-GB" style="font-size:small"><em>ОФІС ОМБУДСМАНА УКРАЇНИ</em></span></div></div><div dir="ltr"><div><em>"Попри підтримку України у багатьох країнах, ми бачимо, що у деяких урядах, у деяких парламентах є люди, які досі не вірять, що росіяни викрадають дітей. Вони хочуть знайти якісь аргументи, якось пояснити дії росії",</em> - говорить Дар’я Герасимчук, уповноважена президента з прав дитини.</div></div><div dir="ltr"><div>За її словами, почавши з Нідерландів, Україна сподівається мотивувати інші країни посилювати санкції та політичний тиск на росію.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Маємо постійно вимагати повернути дітей. Питання викрадення має бути у новинній адженді світу весь час. Просто засуджень дій росії недостатньо. Потрібні дії. Міжнародні організації мають діяти рішуче", -</em> каже Герасимчук.</div></div><div dir="ltr"><div>Вона нагадує, що 400 повернутих дітей – це надзвичайно мало у порівняні з кількістю вивезених.</div></div><div dir="ltr"><div>На зустрічі з міністеркою МЗС Герасимчук говорить, що четверо дітей, які сидять перед нею, втратили батьків, але мали інших родичів в Україні, які їх чекали. "У них було до кого повертатися. Але їх не випускали", - каже чиновниця.</div></div><div dir="ltr"><div>Маріам Ламберт з Orphans Feeding Foundation розповідає, що це тільки початок адвокаційної кампанії. Далі будуть виступи дітей в інших містах.</div></div><div dir="ltr"><div><em><strong>Що з розслідуванням?<br></strong></em><img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/800/cpsprodpb/af53/live/899817c0-57b4-11ee-9d10-f1a6dc137632.jpg 800w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="суд " loading="lazy" width="3500" height="1969" style="border:0px #000000;width:700px;height:393px;vertical-align:baseline"><br><em style="font-size:small;font-weight:normal">Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розслідує справу про викрадення українських дітей.  ФОТО: </em><span lang="en-GB" style="font-size:small"><em class="<img src=" http:="" izmail.es="" images="" elrte="" pixel.gif"="" title="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg" rel="media9492495010081592" width="750" height="881">" style="font-weight:normal">REUTERS</em></span></div></div><div dir="ltr"><div>У березні 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального суду видала ордери на арешт двох осіб – владіміра путіна та уповноваженої при президенті росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Ордери видали саме через депортацію дітей з окупованих територій України до "рф".</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Це лише початок. Ордери на арешт мають отримати значно більше людей. Всі ті, хто організовує вивезення, всі, хто приймає цих дітей у своїх родинах. Світ ще не бачив настільки масштабних злочинів викрадення дітей", </em>- вважає Герасимчук.</div></div><div dir="ltr"><div>Український омбудсмен Дмитро Лубінець говорить про потребу тиску на росію через суд, бо тільки це може примусити її повернути дітей.</div></div><div dir="ltr"><div>За його словами, після того, як у березні МКС видав ордери на арешт путіна і львової-бєлової, процес зрушився, росіяни почали віддавати більше дітей.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Якщо ви хочете повернути дітей, давайте наступні ордери, бо російських чиновників, причетних до викрадення дітей, набагато більше, ніж двоє",</em> - заявив Лубінець у Гаазі.</div></div><div dir="ltr"><div>Він каже, що росіяни просто ловлять дітей на окупованих територіях, перевозять їх до росії, викидаючи українські документи.</div></div><div dir="ltr"><div>Як розповіли ВВС Україна у Міжнародному кримінальному суді, який базується у Гаазі, розслідування у справі триває. Деталі слідства тримають у таємниці.</div></div><div dir="ltr"><div>Нещодавно у Києві відкрили офіс МКС – найбільше представництво суду за межами Гааги. У Генпрокуратурі України кажуть, що так співпраця українських та міжнародних прокурорів буде більш ефективною.</div></div><div dir="ltr"><div>За словами Дар’ї Герасимчук, за алгоритмом після повернення дітей з росії, після медичної та психологічної допомоги з ними працюють слідчі.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Дітей у спеціальних зелених кімнатах допитують прокурори, вся інформація передається до ГПУ. Далі ці справи Україна передає до МКС",</em> - каже уповноважена.</div></div><div dir="ltr"><div>Як розповіли джерела ВВС Україна у Гаазі, українська делегація зустрілась з представниками МКС 15 вересня. <br><em>"До суду передали нові докази у справі про викрадення дітей, докази воєнних злочинів росіян"</em>, - розповіло джерело.</div></div><div dir="ltr"><div><em>"Найголовніший підсумок цієї поїздки це те, що всі підтверджують готовність допомагати повертати дітей. Іноді не знають як, але готові",</em> - говорить Лубінець ВВС Україна.</div></div><div dir="ltr"><div>Після всіх виступів та інтерв’ю діти поїхали в парк мініатюр у Гаазі - їсти морозиво, робити селфі й гратися.</div></div><div dir="ltr"><div>Українська делегація і Маріам Ламберт з Orphans Feeding Foundation поїхали до Нью-Йорка говорити про викрадених дітей в ООН.<img src="https://ichef.bbci.co.uk/news/640/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg" srcset="https://ichef.bbci.co.uk/news/240/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 240w, https://ichef.bbci.co.uk/news/320/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 320w, https://ichef.bbci.co.uk/news/480/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 480w, https://ichef.bbci.co.uk/news/624/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 624w, https://ichef.bbci.co.uk/news/750/cpsprodpb/d48b/live/f726c5d0-5916-11ee-83bb-5f9bffc8f569.jpg 750w" sizes="(min-width: 1008px) 760px, 100vw" alt="літак " loading="lazy" width="750" height="881" style="border:0px #000000;width:700px;height:823px;vertical-align:baseline"><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62769/ 2023-09-22 12:16:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Одеській області з 25 вересня скасовуються обмеження на рух вантажівок вдень http://izmail.es/article/62768/ На Одещині з 25 вересня скасовують обмеження на рух вантажівок дорогами області вдень. <div>Про це <a href="https://t.me/odeskaODA/2668" target="_blank">повідомив </a>голова Одеської ОВА Олег Кіпер.</div><div>Також в ОВА звертають увагу на те, що перепустки на рух регіоном у комендантську годину, видані до 25 вересня, продовжують діяти. Крім того, Одеська ОВА продовжуватиме видавати такі перепустки.</div><div>Нагадаємо, обмеження на рух вантажівок дорогами регіону ввели 10 липня. Тоді <a href="https://suspilne.media/566131-na-odesini-dla-vantazivok-vveli-dodatkovi-obmezenna-ruhu-dorogami-regionu/" target="_blank">заборонили </a>пересуватися великогабаритним авто з 10:00 до 18:00. Таке рішення прийняли для збереження дороги в спекотний час.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/62768/ 2023-09-22 11:53:03 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es російські злочини: в ОРДЛО майже зникло місцеве населення http://izmail.es/article/62767/ Авторська публікація Олени Степової для OBOZREVATEL. <div><span style="font-weight:normal"></span></div><div>Якби світ хоч на секунду зупинив би свій погляд на цій війні, подивився на неї не тільки з точки зору бізнесу чи політики, він би скам’янів, як що б у нього було хоч трошки емпатії. Я ось часто дивлюся засідання ООН, ті, що є у інформаційному просторі, читаю пресу інших країн, ловлю хоч якийсь натяк на те, що світ розуміє що на справді відбувається в Україні, наслідки, загрози… ліпше б не дивилася.</div><div>Світ бачить війну, виключно, як політику. На задній план відійшло дуже багато. Настільки багато, що весь процес протидії окупанту та агресору складається лише з поставок зброї, трошки засудження, трошки санкцій, трошки обмеження. Звісно, це важливо, ми вдячні за цю підтримку, але, чи дивлячись на нас світ зробив висновки, чи побачив світ, що саме робить росія з нами, чи думає світ, що зробить росія з ними, бо ж вони наступні. Так, наступні, бо ця країна, вірніше, та критична маса суспільства, що мешкає у цій країні, ніколи не зупиниться. Ніколи не зможе жити мирно. Ніколи не зможе бути цивілізаційною країною, де цінують та поважають життя.</div><div>Кожна новина та кожне засідання на тему війни треба починати словами: росія вбиває! росія буде вбивати! Хто чи що наступний на її вбивчому шляху?!</div><div>Я ось дивлюся новини сьогодення та думаю про те, що ми понад 30 років доводили світові своє право на існування, а ще більше, своє право на національну ідентифікацію, а ще ми розповідали про злочини, які 100 років зчиняли більшовики, а ще доводили, що Голодомор, це злочин, геноцид та стерті з землі цілі родини українців, рід яких просто знищено, висушено, закопано у землю.</div><div>Який це день війни? Що там кажуть експерти? Мені більше до вподоби вислів, що це такий-то день десятирічної війни, яка йде сто років нашого тисячоліття.</div><div>Мені страшно дивитися на Маріуполь. Цю перлину Азову. Це сильне й водночас ніжне місто металургів, підприємців й моряків. Там поховано цілі родини. Цілі родини зникли й пішли у вічність, бо же вбиті усі: діти, батьки, бабусі, дідусі, онуки.</div><div>Скільки родоводів припинило своє існування у 33-му, 37-му? Скільки зараз? Скільки призвищ зникне? Скільки генеалогічних дерев спиляно руками окупантів та колаборантів? Скільки сіл осіли порохом на землю, бо винищені, спалені? Скільки ще їх буде знищено?</div><div>Я б на засіданнях ООН показувала як рубають українське життя, під корінь, родинами. Як винищують. Бо ось це "відновимо" дратує. Дратує будь яка бравада, щодо Перемоги. Бо тою гіркотою, яка осідає кожен день втратами та розумінням того, що втрачено, якось не підслащує очікування після переможного відновлення.</div><div>Я розумію, що можна якось відновити місто. Але дивлюся на Бахмут. Відновити чи побудувати з нуля? Мар’їнку? А ті села, що затоплені? А ті, що спалені вщент? Чи можна відновити підприємства? Наскільки це рентабельно? Чи може їх побудувати з нуля за сучасними технологіями? Чи на їх місті просто побудувати нові?</div><div>Це питання економіки. Світ любить таке. Бізнес, вкладення, інвестиції. Але як бути з загиблими, померлими, закатованими, зґвалтованими? Як?</div><div>Як бути з отими могилками, де хрести від дитини до бабусі? Як бути з тим містом, яке насправді кладовище, де мертві лежать без відспівування, без поховання, а їх могили це дороги, будинки, парк чи ліс? Як бути з отими новобудовами, що росія зводить на місці загибелі людей у Маріуполі, щоб знищити свої злочини? Як жити людям у квартирах, у будинках, фундамент яких, це кістки?</div><div>Знаєте, ось я живу у селі, то школа, сільрада, клуб побудовані у радянські часи. Працюють досі. Гарні ж будівлі, чом не працювати. Побудовані вони на траншеях-могилах, куди у 33-му кидали померлих від голоду селян-українців. Так й сплять вони там, не відспівані, закатовані, не відімщені. У село завезли багато людей, то за радянські часи кількість мешканців тільки зростала. Вони виходили заміж, народжували дітей, діти зростали, виходили заміж, народжували дітей… Скільки таких сел по Україні? Як подивишся у паспорти тих, хто зітхає по радянським часам, а там "народжений в Омську, Томську, Архангельську". Звісно ж, у 90-ті усі отримали громадянство України за місцем постійного проживання.</div><div>А ми досі доводимо світові, що Голодомор, це була спеціальна військова операція по знищенню України та нашої нації. Скільки родоводів знищено було тоді?</div><div>Нас рубають, як гаї. У біології є таке визначення "інвазійна рослина". Це, коли людина навмисне або випадково переносить тварин або рослини туди, де їх ніколи не було. Такі види називають "інтродукованими". Деякі інтродуковані види починають безконтрольно та швидко поширюватися, бо їм подобається нове місце життя, тоді їх називають "інвазійними". Вони захоплюють території й витісняють з неї місцеві види.</div><div>Усе наше життя, це боротьба, щоб вижити там, куди заселили інтродуковані види людей, яким сподобалися умови життя й вони швидко почали пускати коріння й заселяти ці території. Коли ми почнемо говорити за те, що не відновити нікому й ніколи, про знищені покоління українців?</div><div>Я ось спостерігаю за ОРДЛО. Як швидко зникає там місцеве населення, й як швидко на його місце заселяють бурятів, тувинців, росіян з Красноярського краю, Іркутської області, з Осетії, Дагестану, Чечні. Як швидко ці люди починають казати про себе "местное население"? Як швидко вони починають казати "это наш дом по праву, мы будем его защищать"?</div><div>Інтродуковані види починають свою інвазійну діяльність.</div><div>Ні, звісно ж можна сказати, про мешканців ОРДЛО "самі винні", й це з одного боку буде правдою, бо ж на 2014-й рік критична більшість людей підтримували путіна в частині захоплення Донбасу й знищення України. Та й зараз підтримують. Втішають себе "Москва не сразу строилась". Й зникають родинами, вмирають, їх діти народжуються з вадами розвитку чи стають наркоманами. Донбас спустошила війна. Звісно ж там люди цього не розуміють. Може колись. Не зараз.</div><div>Можна сказати, що ось же, на Донбасі й жили звезені у радянські часи росіяни, які у 90-ті отримали громадянство за місцем проживання. Можна сказати зараз усе, щоб виправдати цим окупанта, мовляв, це ж не злочин проти українців. Я не граю в ці ігри. Для мене там в ОРДЛО, як й на новоокупованих територіях загарбник знищує громадян України. Зрадників й заручників. Жертв окупації й жертв колаборації. Самих окупантів й самих колаборантів. Росія вбиває – це просто й зрозуміло. Й ми маємо це зупинити й пояснити світові.</div><div>Бо ж росіяни, які мліють за сталіним та обожнюють путіна "своей землей" називають усе, де вони знаходяться. Ось й Карабах був "русская земля", й Чечня, й Грузія, й Туреччина. "Где русские, там россия" – чули це? А світ, чи чув це світ?</div><div>Мені зараз байдуже на політичні вподобання, зраду та інші речі тих, хто мав паспорт громадянина України, проживав на території України й кого знищила росія. Я фіксую злочини окупантів. Злочини проти громадян своєї країни.</div><div>Це має бути уроком для нашої країни, наших громадян, а ще уроком для світу: росія вбиває! Це має вивчити кожна людина у світі, кожна дитина має знати, що у світі є той, хто хоче її знищити, де б вона не жила, у Сирії, Албанії, Індії, Німеччині, Польщі, Африці. Бо комусь росія не дасть зерна й загубить голодом. Комусь дасть зброю й підштовхне до війни. Когось окупує, бо просто приїде пожити, а потім вижене з хат. Когось отруїть. Десь розповсюдить вірус.</div><div>Це має вивчити Світ, або зникне. Бо війна, це насправді не про бізнес, хоча й про нього, як війна без грошей. Війна це про зникнення цілих міст, вулиць, сел й містечок. Війна це про знищення й зникнення цілих родоводів, родин від малого до старого. Війна це знищення природи, ресурсів, тварин та птахів. Ах, ви не емпат, що ж, повернемося до людей.</div><div>В ОРДЛО майже не залишилося місцевого населення, громадян України, які мешкали тут на 2014-й рік. Якась частина населення (я вважаю, що це десь до 30% від тої кількості, що мешкала на 2014-й рік) покинула цей край. Ну, хоч живі. Хтось виїхав на росію, хтось в Україну, хтось розтягнувся по світу. Але вигнання людей з їх домів, це злочин росії. Най не насильно, але створення умов, це її рук справа. Десь до 45% населення від тої кількості, що була на 2014-й рік, загинуло. Це й поранення, й загибель від зброї, й від хвороб, бо медицина тут ніяка, й від зґвалтувань та інших злочинів. Викрадені та продані люди в рабство, це теж загинувши, бо там довго не живуть. Десь 25% від тої кількості населення, що жила на Донбасі на 2014-й рік, залишилася живою та знаходиться в окупації. Це показали результати "виборів" та данні по отриманню російських документів.</div><div>Чому ми не кажемо про ці злочини?</div><div>Я дивилася статистику по новоокупованим територіям, там майже такі цифри, а це ще страшніше, бо ж населення ОРДЛО мало 9 років, щоб виїхати та врятувати себе, а ново окуповані території – ні. А це означає, що зменшення населення на ново окупованих територіях відбулося виключно через фізичне знищення.</div><div>З Маріуполя та Мелітополя люди повідомляють про те, що у містах дуже багато росіян, які займають житло, купляють його та заявляють про те, що це їх земля. Те ж саме відбувається в ОРДЛО, я часто пишу про це, що там вже просто бурятська народна республіка.</div><div>На роботу влаштуватися місцевим важко, бо ж, як призивного віку, забирають на фронт, перевагу при працевлаштуванні віддають мешканцям росії, які приїхали жити в ОРДЛО чи на ново окуповані території.</div><div>Все більше й більше фіксації документів мешкаючи в ОРДЛО росіян, які приїхали сюди з Іркутської, Челябінської областей, Тиви, Красноярського краю. Є й цікавинки, якось напишу окремо, це мігранти в ОРДЛО, увага, з Криму. Бо в Криму "бавовна" й дорого жити, й міст крихкий, а у Іркутську ще холодніше, тому "біженці" з Криму біжать в ОРДЛО. Дуже цікаво за цим спостерігати. От зараз в ОРДЛО ті, хто хоче продати свою квартиру, просто потирають руки в очікуванні біженців з Карабаху, бо тут дуже багато вірменів, як й у Ростовській області.</div><div>На час звільнення в ОРДЛО складеться ситуація, що тут буде дуже мало місцевого населення, яке просто витіснять інвазійні види. Чимось нагадує одну казку, да? Так, я про лису, у якої була льодяна хатинка, а у зайця гарна відбудована хата. Пустив зайчик лиску до хати, бо жалко було, бо ж весна й льодова хатинка розтанула, й вигнала лиска зайчика, хоча, я думаю, що правду в казці трошки приховали. З’їла лиска довірливого зайку, бо саме так поводиться інтродуктований вид, який починає інвазію вподобаної території.</div> <div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div></div><div><div></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62767/ 2023-09-22 10:29:42 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es НСЗУ: до програми “Доступні ліки” включені препарати з доведеною ефективністю http://izmail.es/article/62766/ 4,24 млн пацієнтів отримують “Доступні ліки” безоплатно або з доплатою. Понад 14 тисяч аптек мають договір із НСЗУ. Повну або часткову вартість ліків, які входять в програму, аптекам з договором напряму відшкодовує НСЗУ. З 2019 року НСЗУ виплатила аптекам за відпущені лікарські засоби понад 7 млрд 529 млн 271 тис. грн. Ці цифри говорять про ефективність програми. Щодо програми “Доступні ліки” деякі міфи поширюють або пацієнти, або лікарі. <br>Наприклад, це стосується того, що до програми включені ліки або з недоведеною ефективністю. Також існує міф, наче всі без виключення препарати програми реімбурсації є безоплатними, або навпаки - взагалі немає безоплатних ліків. <br>Ще один міф - “Доступні ліки” не можна отримати в селі, тільки в місті. <br>Або - “Доступні ліки” може призначити виключно сімейний лікар, з яким у пацієнта укладена декларація. Наголошується, що вся ця інформація не відповідає дійсності. Тепер офіційно. До програми реімбурсацію включені МНН, рекомендовані ВООЗ. <br>Наприклад, метформін, гліклазид, бісопролол, будесонід… <br>Перелік можна продовжувати довго.  Загалом нині програма включає 515 торгові назви лікарських засобів за такими  напрямами:  <br><em>- 232 – для лікування серцево-судинних захворювань (в т.ч. для профілактики інсультів та інфарктів); <br>- 53  – для лікування цукрового діабету 2 типу; <br>- 4  – для лікування нецукрового діабету; <br>- 23 (+9 комбінації) – для лікування хронічних хвороб нижніх дихальних шляхів; <br>- 65 – для лікування розладів психіки та поведінки, епілепсії; <br>- 7 – для лікування хвороби Паркінсона; <br>- 21 – для лікування осіб у посттрансплантаційному періоді; <br>- 72 – препарати інсуліну; <br>- 6 – для знеболення паліативних хворих; <br>- 23 – тест-смужки для визначення рівня глюкози в крові. </em><br>Перелік ліків, які входять у програму, можна знайти у <a href="https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1495282-23#Text"><em><strong>документі “Перелік лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 10 серпня 2023 року”</strong></em></a>.  <br>НСЗУ акцентує, що у цьому ж файлі можна побачити розмір доплати за упаковування - стовпець 16. <br>А назву діючої речовини (міжнародну непатентовану назву) та торговельну назву лікарського засобу можна побачити у стовпцях №2 та №3 відповідно. <br>Адже не всі препарати, які входять до програми “Доступні ліки” є повністю безоплатними. За деякі потрібно здійснити доплату.  <br>Пацієнти можуть отримати “Доступні ліки” в будь-якому населеному пункті, де є аптека чи аптечний пункт, які беруть участь у програмі реімбурсації. Такі аптеки мають на дверях наліпку “Тут є “Доступні ліки” або “+Інсулін” та розташовані в містах та селах. <br>Знайти найближчу аптеку - в селі або в місті - можна на електронній мапі НСЗУ В меню зліва обирається населений пункт, а у фільтрі “Програма еРецепту” - потрібний напрямок програми реімбурсації. <br>Дашборд покаже аптеки, які відповідають вашому запиту, з адресами та телефоном. А ще знайти аптеку можна через чат-бот «Спитай Гриця» або зателефонувавши до контакт-центру НСЗУ за номером 16-77. <br>Загалом понад 14000 аптек уклали договір з НСЗУ та беруть участь у програмі реімбурсації. З них майже 2500 розташовані у селах та селищах міського типу.  <br>Щоб почати отримувати “Доступні ліки”, необхідно звернутися до відповідного лікаря: <br><em>- у разі серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу, бронхіальної астми – до сімейного лікаря, терапевта або педіатра; </em><br><em>- для лікування розладів психіки та поведінки - до психіатра; </em><br><em>- лікування епілепсії - до психіатра або невролога; </em><br><em>- для лікування нецукрового діабету або отримання препаратів інсуліну - до ендокринолога; </em><br><em>- при хворобі Паркінсона - до невролога; </em><br><em>- для отримання опіоїдних анальгетиків - до сімейного лікаря або лікуючого лікаря. </em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Здоров'я http://izmail.es/article/62766/ 2023-09-22 09:30:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Бронетехніка ЗСУ прорвала головну лінію оборони ворога південніше Роботиного, - ISW http://izmail.es/article/62765/ Українські танки та інша бронетехніка діє вже на південь від останньої лінії головного російського оборонного рубежу, який нині проривають ЗСУ у Запорізькій області. <div><div>Про це  йдеться у звіт<a href="https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-september-21-2023" target="_blank" rel="noopener"></a>і ISW.</div></div><div></div><div><div>На геолокованих кадрах, опублікованих 21 вересня, видно, що українська бронетехніка просунулась на південь від російських протитанкових ровів і так званих "зубів дракона", які є частиною трирівневої оборони, і вступила в обмежений бій безпосередньо на захід від Вербового (18 км на південний схід від Орєхова).</div><div>Це перший зафіксований випадок використання бронетехніки українськими силами поза трирівневою лінією оборони "рф". Присутність української бронетехніки за останньою лінією нинішнього російського оборонного рубежу вказує на те, що українці забезпечили прорив перших двох ліній цього ешелону достатньою мірою, щоб пропустити техніку через пролом.</div><div>Українські сили, ймовірно, придушили російську артилерію та інші протитанкові системи у цьому районі настільки, щоб просунути свою техніку вперед. Здатність ЗСУ доставляти бронетехніку до найпотужнішої російської лінії оборони, а також використовувати цю техніку поблизу підготовлених російських оборонних позицій є важливою ознакою прогресу в українському контрнаступі.</div><div>Додаткові кадри з прив'язкою, опубліковані 20 та 21 вересня, показують, що українські війська також просувалися на захід та південний захід від Вербового.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62765/ 2023-09-22 08:45:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es путін мав довгий список країн на знищення, а нині змушений принижуватися − Зеленський http://izmail.es/article/62764/ російський диктатор владімір путін мав довгий список країн Європи, які планував знищити, але, зустрівши потужний опір України, наразі змушений принижуватися і шукати підтримки у Північної Кореї та Ірану, заявив Президент Володимир Зеленський. <div>Про це він повідомив у <a href="https://t.me/V_Zelenskiy_official/7929" target="_blank">Telegram</a>.</div><div><em>"путінський список країн на знищення був довгим. Ще зовсім недавно. Якби Україна впала, половина Європи була би під загрозою потрапляння у сферу впливу москви. Але американські інвестиції в українську безпеку та глобальний захист свободи працюють. На сто відсотків. До останнього цента. Нині путін має інший список цілей. Замість того, щоб диктувати умови Америці, Європі та всьому вільному світу, путін змушений принижуватися, особисто розважаючи делегацію із Пхеньяна та намагаючись знайти прихильність Тегерана. Це демонструє його очевидну слабкість".</em></div><div>Він наголосив, що українські воїни б’ються так само, як колись закликав президент США Авраам Лінкольн генерала Гранта.</div><div><em>"Слова президента Лінкольна  ("Тримайся бульдожою хваткою, гризи й души, скільки можеш" – слова з телеграми Лінкольна до Гранта під час громадської війни − ред.) відображають саме те, як воюють українці. Кожного дня цієї війни українські солдати тримаються бульдожою хваткою. Вони гризуть і душать російських окупантів, наскільки це можливо. Ніколи раніше російська диктатура не зустрічала такого сильного опору. І ніколи більше росії не вдасться знищити жодну іншу націю".</em></div><div>Зеленський наголосив, що Україна платить найвищу ціну за захист свободи й глобальної безпеки, у той час як росія щодня й щоночі продовжує свій терор ракетами та іранськими безпілотниками.</div><div>Але оскільки єдність світу "залишається сильною", то Україна знає, що "ми не впадемо".</div><div><em>"Ми впевнені, що іншим народам не доведеться відправляти свої армії на цю битву. Україна здатна завершити цю війну перемогою, яка стане нашою спільною перемогою. Сьогодні не імперія зла, а лише відсутність єдності здатна поставити свободу на коліна", </em>− заявив Зеленський, додавши, що всі українці вдячні американському народу.</div><div><em>"Коли я говорив із президентом Байденом рано-вранці 24 лютого 2022 року, світ не вірив в Україну. Але я запевнив його, що ми не здамося. І він підтвердив, що Америка буде з нами стільки, скільки потрібно. Конгрес США це підтвердив. Україна завжди буде вдячна за це",</em> − підсумував Зеленський.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62764/ 2023-09-22 08:26:05 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Вирощував квіти, малював та зводив будинки: історія життя загиблого військового з Одещини http://izmail.es/article/62762/ Командир роти у 28 окремій механізованій бригаді ім. Лицарів зимового походу Борис Айзенберг 24 лютого 2022 року пішов добровольцем на фронт. До повномасштабної війни він був архітектором, ландшафтним дизайнером та художником. <div><em>Про те, чим жив, що цінив і як воював Борис Айзенберг, дізнавався кореспондент "Суспільного".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/731ac4fa8a81589c.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Борис Айзенберг, командир роти у 28 окремій механізованій бригаді ім. Лицарів зимового походу. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><em>"Борис - самородок і великий талант, він, перш за все, художник. Його предмети, які використовувались для малювання, ще з 90-х років. Вручну, самостійно зроблені", -</em> розповів батько загиблого Борис Айзенберг.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/6ec284b3822d1482.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Борис Айзенберг, батько загиблого військового Бориса Айзенберга. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>На вході до розсадника декоративних рослин, яким Борис Айзенберг займався 19 років, розташоване невеличке приміщення, в якому нині пам’ятні речі загиблого 13 липня військового. Серед них, зокрема, і картини.</div><div><em>"Це – його роботи, які написані в різні часи й одна із самих останніх була написана в Бахмуті. Це кінець червня, місце, де вони робили фортифікаційні споруди", -</em> поділився батько військового.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/6c25efce57b9c86d.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Картини загиблого військового Бориса Айзенберга. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/9ce85f5f0ca6f483.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Художнє приладдя загиблого військового Бориса Айзенберга. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>На території, якою займалась родина Айзенбергів, сотні видів декоративних рослин. Одне з перших дерев, яке висадив Борис - їстівний каштан, розповів батько військового: <em>"Майже одноліток нашого розсаднику ось цей унікальний каштан, дуже цікавий, дуже красивий, дерево одне з найкрасивіших на нашій території – каштан кавказький. ... Це дерево висадили у червні 18 років тому, десь Борис з його дружиною Наталею купили його на ринку, привезли сюди й висадили. Воно просто бомбезно гарне".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/f3d6823ca9aca79e.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Каштан, який посадив Борис Айзенберг. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>За словами Бориса, серед рослин, які тримали в теплиці, знаковою стала "Вероніка" – її вже під час війни Борис Айзенберг випадково побачив на Донеччині. <br><em>"Два роки тому, в 2021 році, він облаштував велику клумбу в нас вдома, куди звозив рослини, яких немає в нас – там 12 сортів гортензії. Там з’явилось чотири сорти ось цієї рослини. Її називають "Вероніка". Тут є різні сорти, але коли він вже перейшов під Курдюмівку, там він почав присилати фото і виявилось, що на Донбасі в природних умовах росла ця "Вероніка", </em>- розповів Борис Айзенберг.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/51fe684c33c767c0.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Рослина "Вероніка", яку вирощував Борис Айзенберг. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/3b27646bcb32f632.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Батько загиблого військового Бориса Айзенберга показує розсадник. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Окрім ландшафтного дизайну та живопису, військовий Борис Айзенберг займався архітектурою, розповів його батько: <em>"Боря все життя, весь час був у польоті творчості й мрій. І от три роки тому він свою мрію, вочевидь давній задум на території розсадника, він вирішив реалізувати. Він почав будувати гостьовий будиночок під назвою "будинок моєї мрії". ... Як він збудований – як в італійському стилі, старої Італії, зовнішня частина виконана з черепашнику, який добувався в Одесі, різних форматів і розмірів черепашник, з включенням черепиці, цегли".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/3368722257b8874c.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/3368722257b8874c.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/3368722257b8874c.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Будинок, який звів Борис Айзенберг. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/888cf22985a01d60.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/888cf22985a01d60.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/888cf22985a01d60.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Нагороди Бориса Айзенберга. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Тепер його родина та друзі добиваються визнання Бориса Айзенберга Героєм України посмертно.</div><div><em>"Бувши командиром роти, він відвів роту, але був важкопоранений боєць, він не пустив нікого під обстріл танків, витягнув цього бійця, наклав турнікет на ногу. ... Наш Борис при цьому отримав смертельне поранення, від багато чисельних осколкових поранень загинув на місці. За ініціативою волонтерів, його побратимів <a href="https://petition.president.gov.ua/petition/203798" target="_blank">зареєстровано петицію</a> про присвоєння звання Героя України посмертно".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" height="17" alt="Історія життя загиблого військового з Одещини" title="Історія життя загиблого військового з Одещини" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/cb3990ab339451a9.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Борис Айзенберг, командир роти у 28 окремій механізованій бригаді ім. Лицарів зимового походу. Фото: Суспільне Одеса</em></div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div><br><div></div> Регіон http://izmail.es/article/62762/ 2023-09-21 23:45:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Jerry Heil: "Люди зараз хочуть чути в музиці чесність" http://izmail.es/article/62761/ В середині жовтня Jerry Heil вирушить у тур Україною, обіцяючи завітати не лише до обласних центрів, а й менших міст. <div><span style="font-weight:normal"><em>Про нові пісні, підготовку до туру та лейбл Nova Musiс - Jerry Heil розповіла в інтерв'ю Ксенії Івась на Радіо "Промінь<a href="https://suspilne.media/tag/radio-promin/" target="_blank"></a>". Текстову версію для "Суспільне Культура<a href="https://suspilne.media/culture/" target="_blank"></a>" зробила Анастасія Герасимова.</em></span></div><div><em><strong>- Розкажи, будь ласка, про реліз BRACIA. Як і коли ти познайомилася з польським артистом?</strong></em></div><div>- Ми познайомилися на спеціальній сесії, яка була призначена для українських і польських артистів. Ми планували кілька спільних робіт, але на одну з цих зустрічей не зміг приїхати артист, з яким була попередня домовленість. Тоді менеджер написав PRZYŁU і попросив виручити. А той настільки закоханий у творчість, що три години їхав з Варшави до Ґданська, точно не знаючи, до кого він вирушив і навіщо. Потім ми сіли – і за пів дня написали пісню. Мелодія, слова, ідея заспівати про братерство України та Польщі – це все належить PRZYŁU. Я просто стояла з відкритим ротом і розуміла, що це ідеальна співпраця. Також нещодавно вийшов кліп на цю пісню. Так, ми зняли його разом із PRZYŁU, причому пісня вже була рік як написана. Але її сенси, те, про що ми співаємо, будуть актуальними завжди.</div><div><div><em><strong>- Що вам потрібно було передати самим відео?</strong></em></div></div><div>- Це дуже просте відео насправді. Ми просто виконуємо разом пісню, але в цьому відео я як українка і він як поляк стоїмо пліч-о-пліч, спина до спини.</div><div><em><strong>- Пісня BRACIA є міжнародним релізом - як її зустріли ваші шанувальники в Україні та у Польщі, що вони пишуть в коментарях?</strong></em></div><div>- Та супертепло зустріли, дякують. І я дякую навзаєм за те, що люди слухають цю композицію. BRACIA – пісня, про яку я не люблю багато розповідати, вкладати якісь свої сенси. Я хочу, щоб людина сама слухала і через себе її фільтрувала.</div><div><em><strong>- Тема братерства свого часу скомпрометована радянською, російською пропагандою, коли створювався образ старшого брата…</strong></em></div><div>- Це так, але у пісні BRACIA абсолютно інший контекст. По-перше, приспів зійшов з вуст самого PRZYŁU, по-друге, коли ми говоримо про братерство, не йдеться про те, що хтось є старшим братом, мається на увазі рівність. Перед Богом усі ми – діти. І людина до людини дійсно мала б відчувати братські почуття. Те, що байстрюк зі сходу виявився якимсь просто породженням пекла, це вже інше питання. Але ми зовсім на іншому етапі розвитку і розуміємо, що між Україною та Польщею є рівне братерство чи товариськість — називайте це, як хочете. Важливо, що у нашій пісні пролунала вдячність полякам за допомогу з моїх вуст – українки, а PRZYŁU озвучив слова підтримки від імені поляків. Я хотіла, щоб саме так і було.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" height="17" alt="Jerry Heil: " Люди="" зараз="" хочуть="" чути="" в="" музиці="" чесність"="" (інтерв'ю)"="" title="Jerry Heil: " data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" data-2880-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2880x0.1/c9d213d183397bd8.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Фото: Лілія Лилик/Радіо Промінь</em></div></div></div><div><em><strong>- росіяни окупували українську культуру, в цій пастці наша країна перебуває досі…</strong></em></div><div>- Так, багатьом артистам до повномасштабного вторгнення здавалося, що великий шоубізнес там - у росії. А тепер ми розуміємо, що великий шоубізнес можна будувати й тут. Але не варто цуратися розвитку, слід поширювати українську музику в Європі, США для того, щоб ми були представлені на міжнародній арені не тільки в межах політики, а й у культурній сфері теж.</div><div><em><strong>- Як ти ставишся до того, що навіть під час війни багато людей продовжують використовувати російську мову?</strong></em></div><div>- Мені це дуже болить. Нещодавно приїхав мій друг, ми гуляли Києвом, були на Пейзажній алеї - такого концентрату російської мови я давно не чула в столиці. Я адепт лагідної українізації, але ж скільки можна?! Втім, хочу сказати, що це тільки було почуто на Пейзажці, бо на вулиці Рейдерській, де зараз збирається найпрогресивніша молодь, було любо послухати.</div><div><em><strong>- Яно, ти за українське борешся не тільки в Україні та Європі, а ще й в американському музичному виші Берклі. Ти помітила, що його засновника вказали як російського музиканта, хоча родом він з Харкова?</strong></em></div><div>- До речі, ми перевірили на сайті, там вже виправили інформацію. Цікаво, чи передрукують книжку, в чому я дуже сумніваюсь. Якщо зміни внесуть і туди, це буде величезна перемога. Бо коли до Центральної бібліотеки головного корпусу Берклі приходять нові студенти, вони відкривають книжку про заснування вишу, де на перших сторінках пишеться, що музичний коледж був спочатку названий на честь Йосипа Шиллінгера - російського композитора. Це нікуди не годиться! Дивіться, Йосип Шиллінгер був євреєм, який народився в Україні. Він дійсно викладав у Петербурзі, але потім втік із росії й більше жодних зв'язків не мав із цією країною. То чому в Берклі пишуть, що це російський композитор?</div><div><em><strong>- Розкажи, будь ласка, про свій лейбл Nova Music. Яку мету ви перед собою ставите і які проєкти зараз в роботі?</strong></em></div><div>- Nova, якщо розшифровувати значення самого слова, то це "зірка", "народжена зірка". І це також латинське слово, яке означає "початок". Для мене це можливість дати всі необхідні інструменти для розвитку молодим музикантам, які створюють чесну музику, пишуть слова від душі, які не мислять категоріями "як би так зробити, щоб воно вистрелило", а вони пишуть – і пісні вистрелюють, бо люди зараз хочуть чути в музиці чесність. Пройшовши уже якийсь шлях, я обросла цими інструментами, певною кількістю професіоналів, якими можу поділитися. Тож, зустрівши Віталію (Грицак, відому під творчим ім'ям Vitaliia - ред.), я зрозуміла, що здатна щось цій людині запропонувати, щось дати. Наразі у нас вийшов вже перший реліз - пісня "Такі дорослі". Далі буде ще про маму… Для мене Віталія - це людина величезного розміру серця, яка одночасно і мультиінструменталістка, і мультизадачниця, яка може і своє видавництво робити, і паралельно писати глибоку за сенсом лірику. Коротше, хочу, щоб ви просто самі почули її та зрозуміли, про що наш лейбл.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Культура, спорт http://izmail.es/article/62761/ 2023-09-21 21:13:48 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Президент Литви: росія готується до ще масштабніших військових дій, а не до миру http://izmail.es/article/62760/ Президент Литви Гітанас Науседа на сесії Генеральної асамблеї ООН висловив занепокоєння тим, що росія офіційно оголосила про вихід із Договору про звичайні збройні сили в Європі, це, вважає він, означає, що росія готується до ще масштабніших військових дій, а не до миру, пише  "Європейська правда" з посиланням на <a href="https://www.lrt.lt/" rel="noopener noreferrer" target="_blank">LRT</a>.<div>Науседа також назвав війну "рф" проти України проблемою всього світу, яка зачіпає глобальну продовольчу та ядерну безпеку.</div><div>За його словами, міжнародне співтовариство має чинити сильніший тиск на росію, щоб вона припинила свої навмисні напади на українське цивільне населення та цивільну інфраструктуру.</div><div><em>"Безпрецедентна екологічна катастрофа, спричинена руйнуванням Каховської дамби, не повинна повторитися в нових, ще більш небезпечних формах"</em>, – додав президент Литви.</div><div>Він закликав зупинити агресивну війну "рф" негайним, повним і беззастережним виведенням військ і техніки з території України в міжнародно визнаних кордонах 1991 року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62760/ 2023-09-21 19:07:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Ізмаїлі відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад http://izmail.es/article/62763/ Під головуванням заступника керівника Офісу Президента України Олексія Кулеби на території Ізмаїльського району відбувся Конгрес місцевих та регіональних влад. Основним модератором заходу виступив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. Також у заході взяли участь голови ОТГ Одещини, начальники РВА, урядовці, голова обласної ради та очільники департаментів ОВА та представники силових відомств. <div><div dir="auto">Мета цього заходу - обговорення та формування спільної візії щодо шляхів вирішення нагальних проблем представниками місцевих і регіональних влад, повідомив очільник Ізмаїльської РВА Родіон Абашев.<br><img alt="На зображенні може бути: 2 людини та текст" src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/381268551_700134542147932_8664480008574030155_n.jpg?_nc_cat=107&ccb=1-7&_nc_sid=5614bc&_nc_ohc=RAFXtqJbTL8AX9muKYi&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfDlnHt8aZvVd0apkS6kldYOaGrmSiRRzJHn0XoA2FyZVw&oe=6511F466" style="width:700px;height:1044px;vertical-align:baseline"> <br></div></div><div><div dir="auto">В рамках засідання учасники визначили головні потреби та пріоритетні питання, які потребують вирішення. Йшлося про збільшення пропускної спроможності автомобільної дороги М-15</div><div dir="auto">«Одеса-Рені», збільшення проектних потужностей зрошувальних земель в Одеській області, необхідність запуску та відновлення виробничих процесів АТ «Одеський припортовий завод».</div></div><div><div dir="auto">Також значну увагу було приділено питанням забезпечення якісною питною водою населених пунктів Ізмаїльського та Болградського районів, незадовільного стану системи водовідведення в м. Білгород-Дністровський та м. Кілія, необхідності будівництва біологічної очистки господарсько-побутових стічних вод у селі Шабо. </div></div><div><div dir="auto">Актуальним залишається й питання забезпечення населення сучасним медичним обслуговуванням. Під час засідання були розглянуті питання завершення будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини в 3-х територіальних громадах Роздільнянського району, реконструкції лікарень та амбулаторій в Ізмаїльському районі і «Роздільнянської БПЛ» з реабілітаційним відділенням, створення на базі КНП «Кодимська лікарня» спеціалізованого центру постійного догляду за особами, які його потребують (особи з важкими пораненнями, ампутаціями, інвалідністю, громадяни похилого віку) тощо.</div></div><div><div dir="auto"><em>«Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України вже став ефективною платформою для відкритого діалогу у пошуку рішень важливих для країни питань. Напрацювання ініціатив та механізмів для їх вирішення. Провели плідну кількагодинну роботу. За результатами засідання сформовано перелік завдань, які необхідно реалізувати на Одещині»,</em> - заявив за підсумками зустрічі заступник голови Офісу Президента України Олексій Кулеба.</div></div><div><div dir="auto">Підсумовуючи результати засідання, начальник обласної військової адміністрації Олег Кіпер ще раз наголосив на важливості постійного діалогу між усіма гілками влади.</div><div dir="auto"><em>«Тільки злагоджені дії влади, бізнесу і громадянського суспільства стануть запорукою зростання економічного потенціалу області, яке дозволить, в тому числі, відбудувати пошкоджену внаслідок ворожих атак інфраструктуру області і дасть поштовх для комплексного розвитку нашого регіону», - </em>заявив голова Одеської ОВА Олег Кіпер.</div></div><div><div dir="auto">Нагадаємо, Конгрес утворено 25 лютого 2021 року. В основі його роботи – завдання Президента України із налагодження тісної взаємодії центральних органів державної влади з органами місцевого самоврядування для напрацювання узгоджених рішень з метою підвищення якості життя людей в усіх регіонах держави.<br><img visualcompletion="media-vc-image" alt="На зображенні може бути: 11 людей" src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/380793979_700134568814596_3615542991881029472_n.jpg?_nc_cat=108&ccb=1-7&_nc_sid=5614bc&_nc_ohc=nDpprGf3wd4AX8kOkcz&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfCUG8ZCpVWHacDeHgkVtLLKE65L5Mu-OVkr_jHiLD9bFQ&oe=65124396" style="width:700px;height:466px;vertical-align:baseline"><br><br><img visualcompletion="media-vc-image" alt="На зображенні може бути: 2 людини та текст" src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/381337010_700134585481261_3869421666996520600_n.jpg?_nc_cat=106&ccb=1-7&_nc_sid=5614bc&_nc_ohc=G-I3TOSVOVUAX8G4Ob7&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfCMVFoQ4xKo8kMW1-9RicZfvjCN8I779o9DMq_2VIqDMA&oe=65123671" style="width:700px;height:466px;vertical-align:baseline"> <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div></div> Міські новини http://izmail.es/article/62763/ 2023-09-21 18:08:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Розширена відповідальність виробника щодо упаковки та відходів з неї: досвід Європи та що планує Україна http://izmail.es/article/62759/ Прийняття законопроєкту – це лише перший крок. <div>Урядовий законопроєкт “Про упаковку та відходи упаковки” вже зареєстрований у Верховній Раді за №10066. Саме він запустить процес створення системи розширеної відповідальності виробника в Україні. А отже сприятиме зменшенню кількості використаного пакування, яке опиняється на смітниках, та збільшить обсяги його переробки. Про це йдеться у пресрелізі Міндовкілля. </div><div>Першими розширену відповідальність виробника ще на початку 1990-х років запровадили Німеччина, Швеція та Франція. Згодом ця система була впроваджена на рівні країн ЄС - як ефективний інструмент боротьби з відходами упаковки. Наразі цей формат використовує більшість країн світу, його впроваджують в Азії та Африці. Загалом у 150 країнах світу діє близько 400 організацій розширеної відповідальності виробника.</div><div>При цьому в світі не існує двох однакових систем РВВ. Кожна країна виробляє власну модель, виходячи із потреб та особливостей. Спільним для всіх є лише поступове підвищення цільових показників збирання  упаковки. Так, наприклад в Японії лише упродовж 1997-2000 років  збір і переробка відходів тари та упаковки зросли на 27%. У деяких країнах ЄС вже до 2016 року ці показники досягали 80%. Хоча ще в далеких 1990-х вони складали лише від 20 до 30%.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">Всі системи РВВ у Європі умовно можна поділити на дві групи:</span></em></div><ul><li>робота в країні однієї неприбуткової організації колективної РВВ. Саме з такого підходу починала більшість європейських країн. Наразі ця модель збереглася у Фінляндії, Ірландії, Бельгії, Нідерландах, Іспанії, Італії, Чехії.</li><li>створення в країні декількох організацій РВВ. Наприклад, так працює система  у Німеччині та Австрії.</li></ul><div>Саме схожу модель із Австрією і прагне запровадити Україна. Однак варто враховувати, що за час становлення системи РВВ більшість країн змінювали її модель мінімум 2-3 рази. Так, ми можемо не створити ідеальний підхід одразу. Однак, маємо вже зараз запустити ці процеси.</div><div>Прийняття законопроєкту  – це лише перший крок, який не дасть миттєвих результатів. Поява повноцінної системи РВВ – це розбудова інфраструктури, великі фінансові інвестиції, тому процес буде поступовим. За даними експертів та з врахуванням міжнародного досвіду, для становлення системи РВВ Україні знадобиться близько 7 років.</div><div>Ми вже втратили час та відстали від наших європейських колег щонайменше на 20 років, тож більше зволікати із впровадженням змін не можна.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Екологія http://izmail.es/article/62759/ 2023-09-21 17:47:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Міносвіти реорганізує мережу коледжів і підрозділів вишів http://izmail.es/article/62758/ Міносвіти пропонує реорганізувати або закрити територіально відокремлені підрозділи вишів, які працюють у сфері вищої та фахової передвищої освіти, з одно-дворічним перехідним періодом. <div>Про це йдеться у <a href="https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-do-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-zakonu-ukrayini-pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakoniv-ukrayini-shodo-stvorennya-peredumov-dlya-modernizaciyi-merezhi-zakladiv-vishoyi-osviti">законопроєкті</a>, який розробило МОН. Міносвіти вважає, що таке рішення дозволить трансформувати найрозвиненіші територіально відокремлені структурні підрозділи і коледжі в самостійні заклади освіти, приєднати їх до місцевих вишів або припинити.</div><div>У МОН вважають, що вищезгадані структурні підрозділи ЗВО є найсуперечливішою частиною системи вищої освіти.</div><div>У міністерстві при цьому пояснили: ці підрозділи створили, аби учням та студентам було зручно вчитися ближче додому.</div><div><em>"Сучасний розвиток інформаційних технологій та досвід організації дистанційного навчання в 2020-2023 роках довели доступність освітніх послуг закладів вищої освіти в будь-якій точці України та світу. Коледжі в системі вищої освіти не отримали значного поширення порівняно з закладами фахової передвищої освіти", </em>– пояснили у МОН.</div><div>І додали, що більшість територіально відокремлених структурних підрозділів і коледжів є невеликими та дублюють спеціальності місцевих ЗВО. При цьому мають обмежені кадрові і матеріально-технічні ресурси для забезпечення високої якості вищої освіти.</div><aside dir="ltr">Ухвалення відповідного закону сприятиме створенню передумов для ухвалення рішень про суттєве укрупнення закладів вищої освіти.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></aside> Діти, молодь, освіта http://izmail.es/article/62758/ 2023-09-21 16:10:18 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Кабмін повернув державну субвенцію на НУШ: на що виділяють кошти http://izmail.es/article/62757/ Український уряд відновив державну субвенцію на Нову українську школу. Її сума становить 473,3 мільйона гривень. <div>Кошти вдалося виручили завдяки залишку освітньої субвенції. Їх скерують, зокрема, на підтримку реформи НУШ.</div><div>Через повномасштабну війну частину видатків на освіту скерували на потреби армії. Тож фінансування впровадження реформи НУШ зупинили. Однак ще з вересня 2021 року 145 шкіл розпочали пілотувати нові освітні методики у базовій школі відповідно до Концепції НУШ. Щоби забезпечити безперервність навчання за новими освітніми програмами, продовжити пілотування та підготовку педагогічних працівників, уряд відновив фінансування.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">Кошти держсубвенції підуть на:</span></em></div><ul><li>закупівлю засобів навчання для 5-6 класів НУШ (256,4 мільйона гривень);</li><li>закупівлю засобів навчання, мультимедійного обладнання, комп'ютерного обладнання, меблів для навчальних кабінетів для пілотних класів (113,2 млн гривень);</li><li>придбання навчальної та навчально-методичної літератури для пілотних класів (43,7 млн гривень);</li><li>підвищення кваліфікації керівників, заступників керівників шкіл, в яких триває навчання за стандартом НУШ, та підготовку тренерів-педагогів (60 млн гривень).</li></ul><p><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p> Діти, молодь, освіта http://izmail.es/article/62757/ 2023-09-21 15:21:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Протезування військових: інтерв'ю з провідним хірургом, який відновлює кінцівки новітнім методом http://izmail.es/article/62756/ У столичному Центрі складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки цього тижня вперше прооперували за методом остеоінтегративного протезування п’ять захисників України, котрі втратили верхні кінцівки. <div>Легендарний хірург-ортопед Рікард Бранемарк є винахідником остеоінтегративного методу протезування кінцівок (протез вживлюється в кістку, яка залишилася після ампутації). Його тато Пер-Інгвар Бранемарк у 1952 році зробив революційне відкриття – винайшов зубні імплантати, котрі сьогодні широко використовуються в стоматології.<br>Цього разу професор Бранемарк приїхав до Києва на запрошення українського хірурга-ортопеда Олександра Галузинського не тільки щоб особисто безоплатно провести оперативні втручання, а ще й з метою допомогти нашим медикам опанувати дану методику протезування. 24 Каналу вдалося поспілкуватися з провідним шведським хірургом Рікардом Бранемарком.</div><div><em>“На жаль, я все життя працюю з людьми з ампутаціями і просто ненавиджу всі війни світу, а особливу ту – дуже жорстоку та нещадну до людського здоров’я, котра вже 19 місяців триває в Україні”, -</em> зазначив Рікард Бранемарк.</div><div>Саме бойові дії та замінювання території відповідно до статистики найчастіше призводять до ампутацій. Ті знання та винаходи, які здобув я, та заснована мною компанія сьогодні є дуже корисними для України. Тому мені, як лікарю, хочеться допомогати там, де я сьогодні найбільш потрібен, а моя робота має максимальну користь.<br><em>“Дуже страшно. Перед від’їздом я навіть написав про всяк випадок заповіт, але впорався з почуттям страху та приїхав в Київ, щоб зробити все, що в моїх силах. Зазначу, що за кордоном є багато моїх колег медиків, котрі також могли б допомогти, але вони побоюються перетинати кордон воюючої країни. Моя мрія повернути поранених українських воїнів, що мають ампутації, до повноцінного життя завдяки остеоінтеграції та протезуванню. Відновити для них можливість рухатись та виконувати всі функції верхніми та нижніми кінцівками, що притаманні здоровій людині”, -</em> наголосив  Рікард Бранемарк</div><div>Кожному пацієнту з ампутацією хірурги Рікард Бранемарк та Олександр Галузинский поставили у залишок кістки перехідник, до якого буде приєднуватися зовнішній протез кінцівки. <br>Про досвід роботи зі шведським хірургом та винахідником інноваційної методики 24 Канал поговорив з медичним директором Центру складного ендопротезування, остеоінтеграції та біоніки, хірургом ортопедом-травматологом Олександром Галузинським.</div><div><em><strong>Переваги остеопротезування</strong></em></div><div>У остеоінтеграції є кілька переваг, і найбільша полягає в тому, що цей вид протезування дозволяє повернути пацієнтові чутливість. Поясню. Завдяки тому, що імплант вживлюється безпосередньо в кістку, людина може відчувати і розрізняти поверхні. Наприклад, вийти в сад, пройтись по траві і відчути її м’якість. До того ж лише остеоінтеграція дозволяє бійцям, які втратили дві нижні кінцівки, жити комфортно. Ходити, їздити на велосипеді, підійматися в гори… Використовувати звичайні протези їм складно, а іноді навіть боляче.</div><div><em><strong>Складність операцій пов'язаних з військовими травмами</strong></em></div><div>На жаль, це дійсно так. Практично всі бойові травми суттєво інфіковані, адже до рани потрапляє земля, різноманітні уламки… Крім того, пораненому бійцю потрібна своєчасна медична допомога, а надати її швидко не завжди можливо. Саме тому нам ідеально підходить двоетапна технологія Рікарда Бранемарка. Ми ставимо імплантат і чекаємо три-чотири місяці. Коли приходить час ставити перехідник, ми на сто відсотків впевнені у тому, що рана загоїлась.</div><div><em><strong>Знеболювальні в аптечці військових</strong></em></div><div>Так. Це дуже гостра тема. Наприклад, в аптечках українських бійців є опіоїдний анальгетик під назвою Налбуфін. Проблема полягає не лише в тому, що він шкодить здоров’ю та робить пацієнта залежним. Сам процес лікування стає ускладненим через неадекватне ставлення пацієнта до свого стану здоров'я. Пацієнт не хоче контактувати з медперсоналом, ігнорує рекомендації лікарів. Подібні психофізіологічні проблеми викликані залежністю від препарату.<br><em>“Чесно кажучи, я взагалі б відмовився від використання Налбуфіну. Є більш безпечні знеболювальні, які не завдають такої шкоди здоров'ю та не ускладнюють процес лікування. До того ж коли пораненому бійцю вводять Налбуфін і потім привозять до операційної, після цього препарату пацієнта не бере жодне знеболювальне”,</em> - наголосив Олександр Галузинський</div><div><em><strong>Який період для бійця, що втратив кінцівку, є найскладнішим</strong></em></div><div>Після травмування з ампутацією кінцівки кожен воїн переживає потужний психологічний стрес. Йому потрібно сформувати нове сприйняття свого тіла. А це досить непросто. Існує ще й така проблема, як фантомний біль, або біль у відсутній кінцівці. Інколи він досить інтенсивний і може тривати місяцями. Фантомний біль проявляється по-різному.</div><div>Людина може відчувати відсутню кінцівку, може відчувати біль у відсутній руці або нозі, іноді виникає біль в області кукси. Наразі розробляються нові методи лікування фантомного болю, проте стовідсоткової гарантії, що біль не виникатиме, вони не дають.<br><em>“Навчитися жити з протезом – це теж важка фізична праця. Потрібно тренувати тіло, вчити м'язи та мозок жити у новому режимі. Але психологічно людині стає легше. Мені здається, коли людина провела велику кількість часу в інвалідному візочку, а потім встала й пішла, навіть на протезах – це велика фізична та психологічна перемога”, </em>- каже Олександр Галузинський</div><div>У більшості пацієнтів настрій бойовий. Всі хлопці тримаються стійко. Ми пишаємось тим, як вони переносять страждання та негаразди пов'язані з хворобою. Потрібно сказати, що їхній стан також залежить від того, як довго вони хворіють. У багатьох ми бачимо на обличчі не лише перенесені жахи війни, а й втому від лікарні та болючих маніпуляцій. Але всі розуміють, що потрібно пройти цей довгий шлях, щоб знову отримати можливість жити повноцінним життям.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/62756/ 2023-09-21 13:50:02 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Українцям змінили правила абонплати за газ: з 1 жовтня споживачі платитимуть менше http://izmail.es/article/62752/ В Україні змінили правила формування оплати за розподіл (транспортування) газу, яку називають абонплатою. Очікується, що завдяки новому принципу розрахунків деякі споживачі платитимуть за послугу менше. <div>Можливість заощадити з'явиться в українців, які через відключення газу минулого року мало його використовували. <br>Відповідне рішення ухвалила Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Виявилося, що правила змінили на засіданні 12 вересня, але публічно про це оголосили напередодні.</div><div>Нові правила будуть застосовуватись з 1 жовтня. Змінюється підхід до розрахунку мінімального розміру річної замовленої потужності для побутових споживачів, яким частково чи повністю припинили газопостачання. У розрахунку тепер враховуватимуть лише газове обладнання, яке функціонує і не було опломбоване.</div><div>Наголошено, що зміни сприяють зниженню фінансового навантаження на споживачів, у яких споживання за попередній газовий рік було мінімальним.</div><div>У НКРЕКУ надали розрахунки, щоб наочно показати економію.</div><div><img src="https://today.ua/wp-content/uploads/2023/09/piepkep.jpg" alt="Українцям змінили правила абонплати за газ: споживачі платитимуть менше" title="Українцям змінили правила абонплати за газ: споживачі платитимуть менше"></div><div>Як приклад взяли умовну родину із Чернівецької області, яка мінімально використала газ у минулому періоді. Це споживачі з опломбованим обладнанням – водонагрівачем та газовим котлом. Економія становитиме 45,6 грн на місяць та 547,25 грн на рік. Розрахунки провели, виходячи з тарифу 1,99 грн (без ПДВ).</div><div>Нагадаємо, плату за розподіл газу спрямовують на утримання та ремонт газових трубопроводів. Вартість послуги залежить від довжини трубопроводів та обсягу газу, який ними качають.</div><div>Тарифи на доставку газу у різних населених пунктах України дуже відрізняються. На початку 2023 року тариф Вінницької області сягав 2,95 грн, а для киян – 38 копійок за кубометр.</div><div>Протягом року побутовим споживачам щомісяця нараховується однакова вартість доставки газу, незалежно від обсягів споживання. Кількість використаного палива враховується під час розрахунку тарифу вже наступного року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62752/ 2023-09-21 12:34:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Йде вже новий етап": генерал Маломуж пояснив активізацію ворогом ракетних атак України http://izmail.es/article/62751/ Микола Маломуж, генерал армії України, ексголова Служби зовнішньої розвідки України, зазначив, що у "рф" накопичують ракетний потенціал для комплексних ударів, щоб відповісти за нашу активність на території Криму та "рф", а також тестують нас перед осіннім періодом <div>Про це він розповів в етері "Еспресо".</div><div><em>"У першу чергу росіяни зорієнтувалися, що ми змінили тактику завдання стратегічних ударів і по Криму, і по території росії, і по москві. Ми, задіюючи як безпілотники, так і відповідні ракети, нищимо конкретну інфраструктуру, кораблі Чорноморського флоту "рф", пускові установки, аеродроми й навіть стратегічні літаки. Це перший фактор, який спонукає противника активізувати атаки"</em>, - пояснив генерал.</div><div>Микола Маломуж зауважив щодо другого фактору – намагання ворога завдати якомога більше нам шкоди. Це й аеродроми, якщо говорити про Хмельницьку область. Наприклад, Львівщина – інфраструктурні проєкти. Одещина – портове господарство та зернові термінали. А також уражаючи житлові комплекси, ворог має на меті – подавити дух українського народу.</div><div><em>"Це вже йде новий етап. У "рф" накопичили та удосконалили, наприклад, ракети Х-101, Х-555, зрозуміло, що були й "іскандери", і "калібри". Ще за нашими даними росіяни накопичують "кинджали", десь 120 ракет на місяць. Відповідно, коли є потенціал, противник завдає комплексні удари, але тепер вже з новою стратегією. Наприклад, на сьогодні атака йде на конкретні міста або об'єкти стратегічного рівня, а потім відбувається різка переорієнтація на територію нашої держави. Вони орієнтуються, що ми свої системи ППО десь дезорієнтуємо і будемо направляти ракетні системи на траєкторії ракет, які вони нам показали. А в останні секунди ракети змінять свої напрямки й вони завдадуть удари по конкретних об'єктах або містах. Таку тактику ми вже знаємо. Ці ворожі ракетні атаки – відповідь на нашу активність на територіях Криму та "рф"</em>, - підкреслив ексголова Служби зовнішньої розвідки України.</div><div>Маломуж додав, що з іншого боку це і тестування перед осіннім періодом, промацування наших об'єктів інфраструктури, енергетики, нафтобаз та інших систем, які забезпечують життя, діяльність громадян України та ЗСУ.</div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62751/ 2023-09-21 11:48:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Румунія розробить з Україною систему ліцензування імпорту та експорту зерна http://izmail.es/article/62750/ Україна та Румунія спільно розроблятимуть план контролю над експортом зерна, який допоможе захистити румунських фермерів. Така робота триватиме найближчих 30 днів. <div><div>Про це повідомив міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу, пише Reuters.</div></div><div></div><div><div>Така заява румунського міністра пролунала після того, як українська сторона запропонувала Європейській комісії, а також Румунії, Польщі, Болгарії, Словаччині та Угорщині план експортного контролю для пшениці, кукурудзи, соняшника та ріпаку для захисту місцевих ринків.</div><div>Бухарест у вівторок схвалив запровадження експортних ліцензій на низку сільськогосподарських продуктів для експорту до п'яти східних країн ЄС.</div><div><em>"Експортні ліцензії для українських компаній набудуть чинності через 30 днів. За цей час Румунія також створить чітку процедуру ліцензування імпорту для румунських фермерів та переробників", </em>- сказав він.</div><div>Також Барбу висловив упевненість, що цей механізм, запропонований Європейською комісією та "прийнятий на озброєння Україною та узгоджений нами на користь фермерів, буде повністю функціонувати".</div><div>За його словами, Румунія видаватиме ліцензії на імпорт лише вітчизняним фермерам та переробникам харчових продуктів, яким необхідно поповнювати запаси, а не посередникам. Чиновник додав, що перевірки безпеки харчових продуктів будуть проводитись при всьому імпорті.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62750/ 2023-09-21 10:25:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Про рої дронів, боротьбу з "Ланцетами" та експорт БПЛА - інтерв`ю з радником міністра стратегпрому http://izmail.es/article/62754/ В Україні виробництво безпілотних літальних апаратів (БПЛА) суттєво зростає. Так, у порівнянні з 2022 роком усередині країни стали виробляти у 100 разів більше дронів. Такі дані минулого тижня озвучував віцепрем'єр Михайло Федоров. За його словами, до кінця ж поточного року у планах України збільшити це виробництво ще у 120-140 разів. Разом з тим залишається ще чимало нюансів: від бюрократії та постачання комплектуючих до застосування БПЛА проти окупантів. <div>Чому приватні виробники безпілотників не хочуть співпрацювати з державою, чи є перспективи швидкого нарощування виробництва БПЛА в Україні, скільки років потрібно на створення власного Mavic 3. <br><em>На ці та інші теми сайт "Телеграф" розмовляв із радником міністра стратегпрому Ярославом Олійником ("Локі").</em></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>З волонтерів - на державну службу</strong></span></em></div><div><em><strong>- Зараз мало хто хоче йти на державну службу. Що спонукало вас прийти працювати в міністерство? Чому ви для себе обрали саме цей напрям?</strong></em></div><div>- Перед роботою у Мінстратегпромі я працював у фонді "Повернись живим" за напрямком БПЛА, щоб там впроваджувати свої знання й допомагати операторам дронів у навчанні. Систематизувати дані, розвивати навички тощо. Потім я знову повернувся на фронт, працював там і звідти йшов у міністерство, щоб розвивати державний напрям БПЛА, поділитися знаннями, вміннями і застосувати свій досвід вже на глобальному державному рівні та змінювати цей сегмент.</div><div><em><strong>- Що вам пообіцяли в плані функціоналу?</strong></em></div><div>- В напрямі БПЛА мені дали абсолютно "зелене" світло. Відповідаю за розвиток саме виробництва БПЛА на рівні Мінстратегпрому.</div><div><em><strong>- Які ви бачите для себе три основні кроки на цій посаді? І загалом для державного напрямку розвитку БПЛА…</strong></em></div><div>- У нас є критичні потреби, для вирішення яких я сюди прийшов. Далі почалися інші напрями і розвиток інших проєктів. Якщо казати загалом, наше завдання - зробити такі борти, щоб вони були ефективні в силах та засобах оборони, а в майбутньому - експортоорієнтовані. Зараз наші вироби працюють на нашу війну і нашу перемогу.</div><div><em><strong>- Якщо ми говоримо про волонтерство, приватний і державний сектори - як це все об'єднати під однією парасолькою, щоб все працювало в одному напрямі?</strong></em></div><div>- Об'єднати дуже важко. Зрозуміло, що у держави є бюрократія, з якою не хочуть співпрацювати приватники. У приватного сектору є свої моменти, коли вже держава не хоче з ним перетинатися. Але з деякими приватними виробниками ми вже співпрацюємо. Вони у нас щось замовляють або ми у них щось беремо (якісь комплектуючі чи програмне забезпечення для БПЛА). Співпраця зав'язується. Так само - і по боєприпасах - потроху починається співробітництво.<picture><a href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/c/1f/d145562cab83128a37d79e04356551fc.jpg"><img src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/c/1f/03351c9a-d145562cab83128a37d79e04356551fc.jpg?v=5027_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/c/1f/f0ea8071-d145562cab83128a37d79e04356551fc.jpg?v=5027_1 2x" width="700" height="466" alt="Ярослав Олійник: " Розкрутити="" державний="" маховик="" виробництва="" БПЛА="" дуже="" складно".="" Фото="" -="" Мінстратегпром"="" status="loaded"></a><br></picture><em style="font-size:small">Ярослав Олійник: "Розкрутити державний маховик виробництва БПЛА дуже складно". Фото - Мінстратегпром</em></div><div><em><strong>- Чи є тут перспектива для швидкого зростання?</strong></em></div><div>- Розкрутити державний маховик виробництва дуже складно. Цей процес триває певний час. Але потім воно летить значно простіше. Приватники у цьому плані гнучкіші для виготовлення нових продуктів. Вони швидші, аніж держпідприємства. Тому нам потрібно кілька місяців, щоб розкрутити щось, а далі воно піде легше і йтиме зростання.</div><div><em><strong>- Яка, на вашу думку, окрім бюрократії, основна проблема галузі в цілому і в державній її частині зокрема ?</strong></em></div><div>- Серед складнощів можна назвати умови праці. Порівняно з приватними виробниками державні підприємства програвали. Важко запросити молодь на підприємство. Тому що у нас працівники здебільшого вже доволі зрілого віку, і якщо вони підуть, то ми взагалі залишимось без спеціалістів. Зараз ці умови починають покращувати, щоб затягнути до себе молодь.</div><div><em><strong>- Яким чином відбувається таке залучення та яка фінансова складова питання?</strong></em></div><div>- Той факт, що ми почали виробляти і продавати продукцію, дає можливість підприємству піднімати зарплату своїм працівникам. Плюс - цікаві проєкти. БПЛА зараз є таким собі "гарячим пирогом", який всі хочуть, і молоді цікаво займатися прикольними проєктами. У нас є програми - амбітні і захопливі. Бюрократія - на варті стратегії</div><div><em><strong>- Поясніть, як саме працюють бюрократичні механізми? Умовно Мінстратегпром на підприємстві виробив продукцію, далі її закуповує Міноборони, а потім йде розподіл…</strong></em></div><div>- До приходу в міністерство я не знав, що перед виробленням продукції потрібно провести дослідницьку роботу чи науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи. Тобто потрібно виконати ще дуже багато паперової роботи, отримати кодифікацію, допуск до експлуатації і т.ін. У чому швидкість приватників - вони можуть зробити якийсь виріб і напряму́ продати військовим.</div><div><em><strong>- За готівку?</strong></em></div><div>- Хоч за готівку. Ті ж самі FPV-дрони багато хто продає таким чином.</div><div><em><strong>- Як можна відрегулювати механізм, щоб військові могли адекватно передати свої побажання, щоб це було скорельовано і правильно?</strong></em></div><div>- Військові мають сформувати чітке технічне завдання та вимоги до виробів, які їм потрібні. Згідно з цим, виробники (державні й приватні) мають зробити виріб відповідно до вказаних вимог. Після цього Міноборони має укласти контракт на закупівлю. Ми рухаємось в рамках цієї стратегії.<picture><a href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/f/db/7b2e0a6f8791edbd11173e43b404edbf.jpg"><img src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/f/db/3b38644d-7b2e0a6f8791edbd11173e43b404edbf.jpg?v=5118_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/f/db/e9399549-7b2e0a6f8791edbd11173e43b404edbf.jpg?v=5118_1 2x" width="700" height="467" alt="" Локі":="" "На="" трьох="" виробництвах="" в="" Україні="" запустили="" fpv-дрони""="" status="loaded"></a><br></picture><em style="font-size:small">"Локі": "На трьох виробництвах в Україні запустили FPV-дрони"</em></div><div>Наприклад, у нас є запит на FPV, а далі виробники беруть це технічне завдання, виробляючи ці дрони. Щоб це все систематизувати, а не гасити пожежу, потрібно для всіх типів БПЛА зробити список ТЗ і умов, за яких це буде контрактуватися. Однак ми ж розуміємо, що нині зробити це вкрай важко. Зараз вже внесено окремі зміни (постанови Кабміну про спрощене оподаткування для комплектуючих і про спрощення допуску до експлуатації). Як державний виробник ми маємо пройти всі базові кроки: зробити технічні умови, створити кодифікацію і буквально через два тижні після цього виріб отримає допуск до експлуатації. Чому так довго це відбувається? Тому що ми проходимо всі ці процедури і потім офіційно контрактуємо та офіційно постачаємо.</div><div><em><strong>- Чому Україна не може зробити свої "мавіки" та чи потрібні вони нам на власних потужностях?</strong></em></div><div>- Коли з’явився Mavic 3? Через сім чи вісім років після виходу першої моделі. В компанії DJI працює понад тисячу людей в напрямі RnD - це ті, хто займається розробками. Там вкладено сотні мільйонів доларів. Якщо ми навіть зараз почнемо робити свій Mavic 3, який буде схожий на дрон DJI, для цього нам потрібно буде сім років. А через сім років DJI випустить вже Mavic 10, а ми зі своїм виробом залишимось позаду. Для нас це вимагатиме дуже багато грошей, фахівців і разом з тим ми завжди будемо наздоганяти. Подивіться, будь ласка, на компанію Autel. Це також великий виробник БПЛА, який випускає нову модель, а через місяць-два з'являється новинка від DJI. І новий дрон Autel - вже позаду. Тому виробник буде програвати цю конкуренцію. А витрачати сотні мільйонів під час війни недоцільно. У нас є багато інших незакритих потреб. Моя особиста думка: я би не йшов зараз в таку історію.</div><aside><div></div></aside><div><em><strong>- Які перспективні напрями з виробництва БПЛА ми можемо для себе взяти?</strong></em></div><div>- Є приватники, які зробили більш-менш схожий дрон на Matrice 300. Якщо казати про розвідувальні борти, дуже гарні вироби є у наших приватників. Тобто, я б розвивав ці напрями, а не створював би "зоопарк" техніки в армії, де є 35 БПЛА. Бо тоді може виникнути ситуація, коли у тебе в підрозділі екіпаж вміє працювати на одному типі дрона, а його борт, наприклад, збили. Тоді оператор місяцями чекає, коли йому надішлють новий комплекс. Я би зробив впорядковану систему - два-три типи й усе. У нас, як у державного виробника, буде один розвідувальний БПЛА, а далі підемо у велику історію.</div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Які дрони в топі</strong></span></em></div><div><em><strong>- "Велика історія" це умовно 1000+ км чи від 500 км?</strong></em></div><div>- Скажу так: другий-третій клас БПЛА. Приватники такого майже не виробляють. Але у цьому компоненті ми сильніші. У світі також. От я повернувся з Польщі і чесно можу сказати, що наш виріб на голову вищий за іноземні вироби. Я більше вірю в те, що державне виробництво дронів другого та третього класу буде в топі.<picture><a href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/1/96/4fe7f53f2fa1e4510b4722f8993a4961.jpg"><img src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/1/96/29bf8509-4fe7f53f2fa1e4510b4722f8993a4961.jpg?v=5219_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/1/96/70baf8c6-4fe7f53f2fa1e4510b4722f8993a4961.jpg?v=5219_1 2x" width="700" height="933" alt="" З="" військової="" точки="" зору="" нам="" потрібно="" переходити="" на="" локалізацію="" виробництва="" комплектуючих""="" status="loaded"></a><br></picture><em style="font-size:small">"З військової точки зору нам потрібно переходити на локалізацію виробництва комплектуючих"</em></div><div><em><strong>- Як розширити масштабування FPV-дронів та можливості для локалізації виробництва всередині України? Зараз багато приватників вкладаються в це, тому що таке виробництво недороге. Потрібно у такій ситуації державі займати свої виробничі потужності FPV-шками чи, наприклад, просто надати можливості приватним підприємствам?</strong></em></div><div>- Як я казав на I-форумі, ми на трьох виробництвах у себе запустили FPV. У ЗСУ є великий запит, і поки цей запит існує, державне й приватне виробництва його закриватимуть.</div><div><em><strong>- Тобто потім приватники повинні будуть вийти на свої виробничі потужності?</strong></em></div><div>- З точки зору потреб армії, FPV – ситуативна річ, яка з'явилась внаслідок недостатньої кількості у нас засобів ураження, був дефіцит баражуючих боєприпасів, дронів-камікадзе тощо. Потрібно було якось вражати техніку окупантів 2022 року. Якщо ми компенсуємо нестачу снарядів, камікадзе та баражуючих боєприпасів, FPV підуть з цього ринку. Іншими словами, вони вже виконають свою місію.</div><div><em><strong>- На вашу думку, зараз законодавча база для масштабування виробництва і нових виробів є ідеальною чи потребує якихось змін? Якщо так, то яких саме?</strong></em></div><div>- Єдине побажання, яке я чув від виробників, це зняти оподатковування з композитних матеріалів - клею та смол. У всьому іншому у нас вже все є, всі кроки зроблені. Ми розуміємо, що під кожного виробника не зробиш індивідуальні "пільги". У приватників завжди є свій інтерес. На даний час законодавчі умови адекватні. Для порівняння: якщо раніше, щоб отримати допуск до експлуатації, потрібно було витратити пару років (і тоді у нас було п'ять виробників БПЛА), то після спрощення умов допуску маємо на ринку близько 130 виробників.</div><div><em><strong>- Питання по "Укроборонпрому". Багато хто вважає це підприємство клоакою корупції і "прокладкою", яка з'їдає передусім бюджетні кошти. Чи потрібен "Укроборонпром" як об'єднавчий фактор у сфері ВПК і якою має бути роль концерну?</strong></em></div><div>- По-перше, це вже не концерн. Реформування "Укроборонпрому" триває прямо зараз, нині це акціонерне товариство. По-друге, однозначно потрібен. Його головна функція - управління всіма оборонними підприємствами і окремими напрямами. Тобто, визначаються задачі і йде робота. Це - менеджмент. Прибрати, а що далі? І для чого це робити?</div><div><em><strong>- Наскільки у процентному відношенні ми залежимо від імпортних поставок комплектуючих для дронів і чи є перспективи, щоб змінити цю ситуацію?</strong></em></div><div>- Думаю, десь на 90-95% ми залежимо від імпорту. З військової точки зору нам потрібно переходити на локалізацію виробництва комплектуючих. Не чекати, коли Китай повністю заборонить експортувати комплектуючі, а вже на цей час щось мати в Україні. Та не тільки з Китаю ми привозимо комплектуючі. Це також і Європа, і Америка, і Тайвань. Один знайомий запитав, що йому треба робити (він хотів випускати БПЛА), і ми йому порадили створювати канал управління. Він його зробив і постачає багатьом приватникам. Він його створив для FPV і літака, це вже власний український зроблений канал управління. Це перша така класна розробка.</div><div>Рій дронів як проблема</div><div><em><strong>- Якщо говорити не про софт, а про зміну тактики управління боєм, то наскільки ми зараз можемо концептуально управляти не одним дроном, а скажімо, роєм (чи роями)?</strong></em></div><div>- Це складна історія. Для цього треба ще навчити штучний інтелект під такі задачі. Таке станеться точно не зараз, рій у нас буде навіть не через рік. В світі реалізація цього задуму також відбувається повільно. Всі остерігаються цього процесу, адже є небезпечні моменти. У більшій частині проєкт рою дронів роблять під камікадзе. Одна з проблем в наших реаліях — ми не зможемо розділити техніку на полі бою. Тому що ми використовуємо таку ж саму техніку, як і противник. Звісно, західні зразки техніки ми можемо відділити і промаркувати, що це "friendly", але якщо мова йде про танки Т-72 чи Т-80 (або БМП-1, БМП-2), то є проблема. Система не розрізнить, де своє, а де чуже. Тому і постає питання, щоб ми не наробили самі собі проблем.<br><picture><a href="https://telegraf.com.ua/static/storage/originals/9/58/f2a04af663a90fae76162dc41b7a0589.jpg"><img src="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/428-*/9/58/7350371f-f2a04af663a90fae76162dc41b7a0589.jpg?v=5295_1" srcset="https://telegraf.com.ua/static/storage/thumbs/856-*/9/58/f416e478-f2a04af663a90fae76162dc41b7a0589.jpg?v=5295_1 2x" width="700" height="467" alt="" Будемо="" продавати="" українські="" дрони="" в="" багато="" країн="" світу""="" status="loaded"></a><br></picture><em style="font-size:small">"Будемо продавати українські дрони в багато країн світу"</em></div><div>До того ж, ще треба персонал підготувати, саму армію підігнати під це все. До речі, щодо навчання. У нас є курси підготовки та створення бойової частини дрона. Постановою уряду спростили вимоги для виробників бойових частин, і зараз Мінстратегпром з двома університетами запускає навчальні курси для військових. Саме для того, щоб зменшити всі ці ризики, коли військовослужбовці щось самі складають, власноруч роблять бойові частини тощо. Бо є, на жаль, випадки травмування бійців.</div><div><em><strong>- Якщо ми кажемо про росію, то як боротися з їхніми "Ланцетами"?</strong></em></div><div>- По суті, це ж не російський виріб, а ізраїльський. Ми його не використовуємо, бо виробник - Ізраїль. Ми не можемо просто взяти і скопіювати цей дрон, як це роблять росіяни. Ми демократична держава. Як боротися з "Ланцетом", на 100% точно не знаю. Тут можуть спрацювати протикумулятивні засоби.</div><div><em><strong>- Хлопці з передової на Донбасі розповідають, що окупанти застосовують "Ланцет" у зв’язці з іншими БПЛА. Тобто навіть якщо відбувається придушення "Ланцета" засобом РЕБ, все одно дрон-камікадзе долітає до цілі.</strong></em></div><div>- Так, це правда. Коли ми працювали на своєму напрямку, по нас працювали російські безпілотники ZALA. Як тільки вони підходили до нашого району, ми їх придушували. За три місяці тоді на тому напрямку було нуль застосувань "Ланцетів". Таким чином боролися.</div><div><em><strong>- Чи є зараз рецепт для боротьби з баражуючими дронами "рф"?</strong></em></div><div>- Реально починати з придушення РЕБ і застосовувати якісь вогневі комплекси, що можуть збивати такі БПЛА. Але це можуть бути також дуже дорогі комплекси. Одну з таких американських розробок, вартістю 7-8 млн доларів, я бачив на виставці в Польщі. Але є ризик, що його знищать вогнем 120 мм міномета або навіть ствольною артилерією: по-перше, він досить габаритний, по-друге, має невеликий радіус дії, через що мусить стояти досить близько до лінії фронту. Поки такого 100-відсоткового засобу нема.</div><div><em><strong>- Що можете сказати про долю державного виробництва БПЛА після війни?</strong></em></div><div>- Ми зробимо дрони, які будемо продавати в багато країн світу і на цьому будемо заробляти, поповнюючи державний бюджет.</div><div><em><strong>- Ви кажете про дрони великої дальності?</strong></em></div><div>- В будь-яких проєктах, пов'язаних з дронами, у нас є експортоорієнтована ціль.</div><div><em><strong>- Перший експорт може стати реальним після війни?</strong></em></div><div>- Так, авжеж. Спочатку Сили оборони мають отримати цю техніку, перемогти у війні. А вже після цього буде експорт. Та вже зараз наш продукт має бути експортоорієнтованим.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62754/ 2023-09-21 10:08:25 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Одеська обласна дитяча клінічна лікарня отримала нове обладнання для маленьких пацієнтів http://izmail.es/article/62748/ Це дозволить медикам проводити безконтактну офтальмотонометрію. <div><p>Про це повідомили у медичному закладі.<br>Кабінет охорони зору дітей обласної лікарні для дітей відтепер оснащений діоптриметром, кераторефрактометром і безконтактним тонометром.<br><em>"Це дозволить нашим офтальмологам проводити безконтактну офтальмотонометрію, не страшачи маленьких пацієнтів. Всі ці нові пристрої є сучасним високоякісним офтальмологічним обладнанням, яке відповідає європейським стандартам якості"</em>, – розповідають в обласній лікарні.<br>Маленьких пацієнтів запрошують на консультацію. <br><strong><em>Довідки за телефоном: (</em><em>048) </em><em>705-53-15, (050) </em><em>765-81-60.</em><br>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div><div><div><br></div></div> Регіон http://izmail.es/article/62748/ 2023-09-21 09:51:29 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Запроваджується система пенсійних балів: українцям підвищать виплати за новими правилами http://izmail.es/article/62753/ В Україні у 2024 році індексацію пенсій проведуть за новими правилами. Запроваджується система балів, які враховуватимуться при підвищенні виплат. <div>Про зміни повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Він вважає, що нововведення дозволить прибрати диспропорцію та зрівняти пенсії нових пенсіонерів із виплатами тих, хто вийшов на заслужений відпочинок багато років тому.<br>Очікується, що після трансформації середня пенсія українців зросте до 6000 грн.<br><em>"Запроваджується система балів, коли пенсія стає справедливою", </em>– зазначив глава уряду.</div><div>Справа в тому, що зараз громадяни, які давно на пенсії, отримують від держави менші виплати, ніж ті, хто став пенсіонером нещодавно. У формулу розрахунку суми пенсії закладено показники середньої заробітної плати, яка у різні періоди значно відрізняється.</div><div>Наприклад, у випадку, коли дві особи однакову кількість років відпрацювали на одній посаді, але вийшли на пенсію у різні роки, вони отримають різні виплати. Той, хто став пенсіонером у 2001 році, отримає від держави лише 3,6-3,7 тис. грн, а той, хто після 2022 року – вже 5,5-6 тис. грн.</div><div>Шмигаль назвав різницю у виплатах величезною, і таку несправедливість треба усунути.<br><em>"Вводимо бали, і у людей – насамперед вчителів, лікарів, у кого були стабільні середні заробітні плати, – у них зарплати зрівняються, і у людей, які раніше виходили на пенсію, пенсії підтягнуться до сучасного рівня",</em> – наголосив прем'єр-міністр.</div><div>За словами голови Кабміну, такий підхід у розрахунку пенсій діятиме й у майбутньому. Розмір пенсій за одних і тих самих умов стане однаковим для всіх.</div><div><em><strong>Жінки в Україні отримують нижчі пенсії, ніж чоловіки</strong></em></div><div>Розмір середньої пенсії українських жінок - 3926 грн. За даними ООН, їх виплати в середньому на 30% нижчі, ніж у чоловіків. При цьому жінки становлять дві третини пенсіонерів в Україні. Причина в тому, що українки у працездатному віці зазвичай зайняті в менш оплачуваних галузях, ніж чоловіки.</div><div>Нагадаємо, що мінімальна пенсія в Україні складає 2093 грн. У мирний час індексація виплат проводилася двічі на рік – 1 липня та 1 грудня.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62753/ 2023-09-21 09:10:11 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Українські атаки підірвали військову перевагу росії у Чорному морі, – The Wall Street Journal http://izmail.es/article/62755/ Україна значною мірою підірвала військову перевагу росії у Чорному морі. Для атак на ворожі кораблі наші захисники використовували безпілотники та ракети вітчизняного виробництва. <div>Зокрема, це дозволило відновити роботу одеських портів. Туди вже почали заходити комерційні судна, пише 24 Канал.<br>У The Wall Street Journal зауважили, що на початку повномасштабного вторгнення російський чорноморський флот мав чисельну перевагу над Військово-морськими силами України. Однак зараз ворожі кораблі не наважуються увійти до північно-західної частини Чорного моря, адже їх стримують українські берегові ракети та численні міни.</div><div>Внаслідок серії українських ударів російський флот зазнав серйозних втрат. Для ворожих суден більше немає безпечних районів у Чорному морі.</div><div><em>"Щоб забезпечити нашу безпеку зараз і в майбутньому, ми повинні починати оборону нашого берега на березі противника. Це підхід, який ми поступово намагаємось впроваджувати", –</em> розповів командувач ВМС України віцеадмірал Олексій Неїжпапа.</div><div>Журналісти стверджують, що росія перебуває в "унікально вразливому становищі" у Чорному морі. кремль не може замінити втрачені кораблі суднами з інших флотів, адже Туреччина, яка контролює протоки між Чорним та Середземним морями, у лютому 2022 року, тобто на самому початку вторгнення, заборонила прохід військових кораблів.</div><div>Окрім порту в Одесі, Україна продовжує торгівлю через морські порти в дельті Дунаю на кордоні з Румунією. <br>Йдеться про Ізмаїл, Рені та Кілію. Ці порти продовжують працювати майже на повну потужність, навіть попри часті ворожі атаки "шахедами". Однак відновлення роботи одеських портів є пріоритетом для нашої держави – тепер без необхідності дотримуватись умов ворога.</div><div>За словами директора Інституту морських досліджень росії при Військово-морському коледжі США Майкла Петерсена, росіяни "більше не володіють ініціативою в Чорному морі". На думку журналістів The Wall Street Journal, вихід росії із "зернової угоди", яка обмежувала свободу дій українських військових, є "новою фазою війни" за Чорне море.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62755/ 2023-09-21 08:40:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Темпи боїв біля Роботиного знизились, ЗСУ проводять операції на островах у дельті Дніпра - ISW http://izmail.es/article/62749/ Інститут вивчення війни, спираючись на дані з відкритих джерел, повідомляє, що темпи боїв біля Роботиного і Вербового знизились. Також ЗСУ проводять висадки десанту на лівий берег Дніпра в Херсонській області. <div><em>"Українські сили продовжили наступальні операції на заході Запорізької області 20 вересня, але не досягли жодних заявлених або підтверджених успіхів. російські джерела стверджують, що українські сили провели невдалі атаки в районі Роботиного (12 км на південь від Оріхова) і Вербового (18 км на південний схід від Оріхова), а також у напрямку Новопрокопівки (16 км на південь від Оріхова) і Копані (12 км на південний захід від Оріхова). Північноосетинські добровольчі батальйони "Штурм Осетії" та "Аланія", які діють на заході Запорізької області, стверджували, що інтенсивність боїв знизилася до ранку 20 вересня поблизу Роботиного та Вербового. російські джерела стверджували, що українські сили просувалися низинами, оскільки російські війська контролювали висоти в цій місцевості"</em>, - йдеться у звіті.</div><div>Українські війська продовжили наступальні дії під Бахмутом та на заході Запорізької області 20 вересня.</div><div>Зокрема, ЗСУ завдали значних втрат російській живій силі і техніці на Мелітопольському напрямку.</div><div>Український Генштаб також повідомив, що українські війська продовжують наступальні дії на Бахмутському напрямку і консолідуються на нових захищених рубежах.</div><div>російські війська проводили наступальні операції вздовж лінії Куп'янськ-Сватове 20 вересня, але не досягли просування.</div><div>російська добровольча розвідувально-штурмова бригада "Іспаньола", що діє на Бахмутському напрямку, повідомила, що українські сили завдали удару по штабу бригади поблизу Світлодарська (20 км на південний схід від Бахмута).</div><div>Окупанти заявили, що в результаті удару було зруйновано штаб, втрачено кілька одиниць техніки та є жертви.</div><div>Міністерство оборони росії заявило, що окупанти відбили українську атаку в напрямку Приютного (16 км на південний захід від Великої Новосілки) і зупинили групу ЗСУ поблизу Новодонецького (12 км на південний схід від Великої Новосілки).</div><div>Також повідомляється, що російські та українські війська продовжують діяти на островах у дельті Дніпра в Херсонській області. Міністерство оборони росії заявило, що російські війська знищили чотири диверсійно-розвідувальні групи українського спецназу поблизу селища Козацьке (на північний захід від Нової Каховки) та островів "Альошкінський" і "Переяславський", ймовірно, маючи на увазі острови у дельті річки Дніпро.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62749/ 2023-09-21 08:19:42 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Різницю між трудовим та цивільно-правовим договорами пояснили в Держпраці http://izmail.es/article/62743/ Вибір типу договору, за яким фактично відбуваються трудові відносини, залежить від характеру та систематичності виконання окремих видів робіт. <div>Яких відносин очікувати від трудового та цивільно-правового договорів, розповіли в Держпраці.<br><div><div><div><em><strong>Що таке трудовий договір?</strong></em></div></div></div><div><div></div></div> <div><div><div>Трудовий договір – це угода між найманим працівником і роботодавцем. Останнім може бути компанія, ФОП і навіть фізична особа, яка наймає водія або няню.</div><div>За трудовим договором працівник зобов’язується виконувати роботу, зазначену в договорі, а роботодавець – виплачувати за це заробітну плату й забезпечувати гідні й безпечні умови праці, передбачені законодавством про працю. Фахівцеві мають надати робоче місце, обладнання, засоби індивідуального захисту тощо.</div><div>Трудовий договір регулює процес виконання роботи за певною спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а також вимагає дотримання правил внутрішнього трудового</div></div></div><div><div><div>розпорядку.</div><div>З одного боку, найманий працівник залежить від роботодавця. Якщо ви хочете взяти відпустку, залишитися вдома за сімейними обставинами, піти до лікаря протягом робочого дня – маєте отримати дозвіл керівника.</div><div>З іншого – працівник має низку соціальних і трудових гарантій:</div><div>- регулярна оплата праці – щонайменше двічі на місяць;</div><div>- нормований робочий час;</div><div>- лікарняні;</div></div></div> <div><div><div>- оплачувані вихідні й відпустки;</div><div>- захист від незаконного звільнення тощо.</div><div><em><strong>Що таке цивільно-правовий договір?</strong></em></div><div>За цивільно-правовим договором (угодою) немає роботодавців і працівників. Є виконавець, який зобов’язується зробити певну роботу або надати послугу, і замовник, який приймає роботу й оплачує її.</div><div>Такі взаємовідносини можуть укладатися між будь-якими юридичними або фізичними особами і регулюються Цивільним кодексом. На них не поширюється дія трудового законодавства.</div></div></div><div><div><div>Предметом договору є кінцевий результат, а не процес його досягнення. Обидві сторони – незалежні й рівноправні. Замовник не має піклуватися про умови праці, надавати робоче місце й обладнання, оплачувати лікарняні. Виконавець самостійно організовує роботу і відповідає за її вчасне виконання.</div><div>Розмір винагороди й термін оплати визначаються угодою сторін, а не законодавством.</div><div>Зазвичай цивільно-правовий договір укладається для виконання разових, а не систематичних робіт.</div></div></div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div><br></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62743/ 2023-09-20 23:45:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ІДГУ зарахує на навчання студентів із Білорусі, які постраждали від режиму лукашенка http://izmail.es/article/62747/ Навчання проходитиме в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті. На даний момент для студентів із білоруським громадянством у виші передбачено п'ять місць. Вільні місця на навчання білоруським студентам надали після того, як Ізмаїльський державний гуманітарний університет та фонд «Вільна Білорусь» підписали меморандум про співпрацю. Документ був закріплений 15 вересня у Міжнародний день демократії. <div>Навчатися в українському вищому навчальному закладі зможуть студенти з Білоруси, які були відраховані з навчальних закладів з політичних мотивів або змушені були залишити країну через політичні переслідування.</div> <div>Повідомляється, що навчання буде проходити на безоплатній основі. На сьогодні для студентів із білоруським громадянством у виші  передбачено п’ять місць.</div> <div>До освітнього процесу іноземні учні зможуть доєднатися  вже у листопаді цього року.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Міські новини http://izmail.es/article/62747/ 2023-09-20 21:49:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Нові правила для їзди на електросамокатах: що зміниться http://izmail.es/article/62746/ Члени комітету Верховної Ради з питань транспорту дійшли згоди щодо низки правил та обмежень, які стосуються користування персональним електричним транспортом, включаючи електросамокати. <div> <div>Вони розглянули законопроєкти №3023 та №5479. Нововведення стануть частиною правил дорожнього руху.  <br></div> </div><div>Як зазначив народний депутат Олександр Горенюк, наступним кроком стане голосування в комітеті. Поки там дійшли згоди про наступне:</div> <ul><li>Використання шоломів не буде обов'язковим, оскільки ця вимога існує лише в окремих країнах. Обмеження швидкості - 25 кілометрів за годину.</li><li>В темний період доби обовʼязково використовувати світловідбивні елементи.</li><li>На тротуарах має забезпечуватись пріоритет пішоходам.</li><li>Забороняється тримати у руці телефони під час їзди.</li><li>Легкі персональні електричні транспортні засоби (ЛПЕТЗ) визнаються учасниками дорожнього руху.</li><li>Рухатись можна по краю проїзної частини дороги, вулиці чи узбіччя, а також по велосипедній смузі, що розташована в межах проїзної частини.</li><li>Забороняється перевозити пасажирів, окрім випадків, коли їх перевезення прямо передбачено конструктивним рішенням виробника.</li><li>Забороняється керування у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.</li><li>Термінологія гармонізується під вже чинне визначення ЛПЕТЗ.</li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong><br></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62746/ 2023-09-20 21:42:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Колишній фермер з Буковини три дні самотужки утримував позиції від ворога на Бахмутському напрямку http://izmail.es/article/62745/ Леонід Тимко самотужки утримував позицію та корегував вогонь артилерії. Військовослужбовець 92 об 107 обр ТрО ЗСУ Леонід Тимко з позивним «Мойсей» (ред. На фото з трофейною зброєю) батько трьох дітей, до війни був фермером, а нині командир відділення. Про це розповіли у службі зв’язків з громадськістю 107 обр ТрО ЗСУ.  <br><div><a href="https://promin.cv.ua/uploads/posts/2023-09/1695200361_376227485_712782824228306_3840946983215668911_n.jpeg" rel="highslide"><img src="https://promin.cv.ua/uploads/posts/2023-09/medium/1695200361_376227485_712782824228306_3840946983215668911_n.jpeg" alt="Колишній фермер з Буковини три дні самотужки утримував позиції від ворога на Бахмутському напрямку" title="Колишній фермер з Буковини три дні самотужки утримував позиції від ворога на Бахмутському напрямку"></a></div><div>Перебуваючи на Бахмутському напрямку, відділенню "Мойсея" було визначено завдання зайняти та утримати позицію відбиту у московитів штурмовими підрозділами ЗСУ.</div><div>Розуміючи те, як важливо є утримати визначену ділянку, боєць прибувши на позицію та залишившись один, - майже три доби самотужки утримував її та корегував вогонь артилерії.</div>Завдяки його діям та корегуванню було знищено два БТРи та нанесено безповоротних втрат серед особового складу ворога.<br><div>Зі спогадів "Мойсея": <em>«Прибувши на позиції ми помітили, що до нас наближається група у кількості до 20 чоловік, підійшовши поближче вони ввічливо привіталися: «Здравствуйте, мы из кафешки», а я їм у відповідь: «Доброго - ми з Чернівців», після чого зав’язався стрілецький бій в якому було знищено до 10 військовослужбовців "рф". </em></div><div><em>Протягом дня рашисти не одноразово намагалися штурмувати наші позиції, але всі їхні спроби були марними. Після чого, вони почали нас щільно крити артилерійським вогнем. Вогонь був настільки потужним, що мене в окопі від вибухової хвилі підкидало як вареник у мисці. Майже всіх побратимів було поранено та евакуйовано. Заміна через щільність вогню дійти не мала змоги тому я, зваживши обставини, прийняв рішення залишитися, корегувати вогонь нашої артилерії та утримувати позицію самостійно допоки не підійде заміна та підкріплення.»</em></div><div>Зі спогадів командира роти: <em>«Коли він залишився один, ми дуже переживали щоб його не втратити, особливо в першу ніч, коли з 02.00 год ночі він не виходив на зв’язок, та о 10.00 год. ранку дякувати Богу ми накінець-то почули по рації - "Ну що, ви де, коли будете???"  </em><em>Ми дві доби поспіль намагалися прорватися під щільним вогнем артилерії та танків ворога щоб можна було його підсилити, замінити та нажаль спроби не давали позитивного результату, і на третю добу нам все ж таки це вдалося.»</em></div>На запитання, що давало йому сили там перебувати, Леонід відповів: <em>«Розуміння навіщо я тут, молитва та м’ятні цукерки. Нашим хлопцям не легко дається відбивати кожен клаптик нашої землі, тому я не міг дозволити щоб окупанти захопили нашу позицію, а також я знав що мої побратими будуть докладати максимум зусиль щоб прорватися до мене та допомогти мені. Ми ж тут як сім’я, а в сім’ї як Ви знаєте один одному допомагають, один одного підтримують, один одного захищають».</em><br>Завдяки мужності, розумінню, вірі, відданості таких людей як наш герой Україна була, є, та буде. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://izmail.es/article/62745/ 2023-09-20 21:28:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Водіїв із сіл та райцентрів почали серйозно штрафувати: суми досить значні http://izmail.es/article/62741/ Через подорожчання вартості бензину та дизельного палива багато українців обирають для пересування більш економічний транспорт, який допомагає скоротити витрати на паливо. Особливо така тенденція властива у селах та райцентрах. Але таке рішення може дорого коштувати. <div>Молодь і люди похилого віку пересідають з автомобілів на мопеди, забуваючи про правові наслідки, пов’язані з керуванням таким транспортним засобом без необхідних водійських прав. А вони, на жаль, обмежуються не лише штрафами, а й можливою конфіскацією мопеда.</div><div>Юристи нагадали про нещодавній інцидент з водієм мопеда. Він був оштрафований на значну суму в 40 800 гривень і отримав п’ятирічну заборону на керування транспортним засобом. Вони зазначили, що реєстрація мопеда обов’язкова, незалежно від того, призначений цей транспортний засіб для їзди місцевими дорогами, або національними автомагістралями.</div><div>Наявність посвідчення водія категорії “А1” є основною передумовою для законного управління мопедом.</div><div>Особам, які мають посвідчення водія категорії B, C або A, заборонено керувати мопедом.</div><div>Порушники цієї вимоги закону можуть зіткнутися із серйозними наслідками, включаючи значні штрафи та втрату прав на управління мопедом.</div><div>Так, згідно із статтею 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, управління мопедом без необхідної категорії “А1” може призвести до штрафу у розмірі 3400 гривень.</div><div>Повторне порушення за рік може призвести до ще більш суворих покарань, включаючи штраф від 40 800 грн з позбавленням права керування строком від 5 до 7 років.</div><div>Наслідки управління мопедом без відповідної категорії прав є очевидними.</div><div>Всім водіям мопедів слід ознайомитися з вимогами законодавства та ретельно їх дотримуватись, щоб уникнути суворих покарань.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br><br></strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62741/ 2023-09-20 19:47:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як військовослужбовцю пройти лікування за кордоном http://izmail.es/article/62744/ МОЗ за сприяння офіційних структур Єврокомісії транспортує захисника/захисницю до закордонної клініки. <p>Захиснику відтепер не потрібно отримувати висновок консиліуму військово-медичної установи для медевакуації.<br><em><strong>Покроковий алгоритм:</strong></em></p><ul><li>Медзаклад, в якому захисник/захисниця України перебуває на лікуванні (реабілітації), ініціює та визначає необхідність направлення на лікування за кордон і готує необхідний пакет документів.</li><li>Медзаклад також готує необхідний пакет документів.</li><li>Далі висновок про необхідність евакуації разом із пакетом документів медзаклад надсилає до державного органу зі складу сектору безпеки й оборони, в якому військовий/військова проходить службу.</li><li>Державний орган, своєю чергою, надсилає на розгляд МОЗ в електронній формі лист-направлення з копіями документів.</li><li>МОЗ подає запит до країн ЄС щодо готовності безоплатно надати захиснику України необхідну медичну та реабілітаційну допомогу і листом інформує відповідні органи в Україні про погоджений з іноземною стороною перелік захисників України, яких можуть прийняти на лікування за кордоном.</li><li>МОЗ за сприяння офіційних структур Єврокомісії транспортує захисника/захисницю до закордонної клініки.</li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/62744/ 2023-09-20 18:10:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Можливості для ветеранів на місцях: історія створення сімейного бізнесу та соціальної підтримки ветеранів http://izmail.es/article/62742/ Ветерани та ветеранки, захисники та захисниці з фронту повертаються додому: у свої міста, села, громади. Число ветеранів, членів їхніх родин та сімей полеглих захисників після перемоги може сягати 4,5-5 мільйонів осіб. А, отже, ветеранські сім’ї житимуть чи не на кожній вулиці. <div>Тож виникають цілком логічні питання. Як ветеранів зустрінуть на місцях? Хто допоможе їм? Як вони зможуть заробляти кошти та адаптуватись до умов цивільного життя?  Яким шляхом підуть вони далі? <br><em>Про це</em><em> дружина ветерана Валентина Ружицька розповіла журналістам <em>Українського ветеранського фонд</em><em>у</em></em><em>.</em><img decoding="async" width="960" height="837" srcset="https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka.jpg 960w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-300x262.jpg 300w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-768x670.jpg 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-400x349.jpg 400w" sizes="(max-width: 960px) 100vw, 960px" webp="https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka.jpg.webp 960w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-300x262.jpg.webp 300w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-768x670.jpg.webp 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/valentyna-rujycka-400x349.jpg.webp 400w" status="loaded"><br><em style="font-size:small">Валентина Ружицька</em></div><div><em>Історія подружжя Ружицьких у цьому сенсі є показовою. Пані Валентина працює у сільській раді, займається громадською діяльністю та всіляко допомагає створювати належні умови для ветеранів та членів їхніх родин у Студенянській громаді. Пан Микола </em>-<em> ветеран, який разом із сином створили сімейне фермерське господарство та розвивають власний бізнес. </em><em>Про шляхи розвитку ветеранської справи та про те, як у громадах вже сьогодні працюють для тих, хто демобілізується завтра - читайте далі.</em></div><div><em><strong>«З його діагнозом на фронт вже не йдуть, але він пішов. Розумів, що може бути корисним»</strong></em></div><div>Чоловік Валентини Ружицької Микола Ружицький - учасник бойових дій. На момент, коли почалася повномасштабна війна в Україні, він вже кілька років підряд працював закордоном у Польщі.</div><div>Чоловік має певні проблеми зі здоров’ям. З його діагнозом на фронт вже не йдуть, але, повернувшись в Україну, він пішов. Розумів, що може бути корисним.</div><div>Перші місяці були для нього вкрай важкими. Фізичні навантаження, напруження лише посилювали його стан. У чоловіка майже не працює ліва рука, проте доводилось разом із хлопцями справлятись, окопи копати, облаштовувати їх. Його стан був настільки складним, що навіть під час обстрілів, коли хлопці могли тікати в окопи, ховатись, займати позиції, він просто сідав і молився, аби в нього не попало, бо не міг фізично рухатись.<img decoding="async" width="640" height="853" srcset="https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-768x1024.jpg 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-225x300.jpg 225w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-400x533.jpg 400w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi.jpg 900w" sizes="(max-width: 640px) 100vw, 640px" webp="https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-768x1024.jpg.webp 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-225x300.jpg.webp 225w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi-400x533.jpg.webp 400w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/mykola-rujyckyi.jpg.webp 900w" status="loaded"><br><em style="font-size:small">Микола Ружицький</em></div><div>Спочатку, як і більшість військових, пан Микола не розповідав, що працював саме на нулі. Усе для того, аби дружина не хвилювалась. Коли пішов з нуля, надсилав фотографії, які там стіни, які двері від осколків розбиті.</div><div><em><strong>Повернення з фронту: лікування працею та розвиток власного бізнесу </strong></em></div><div>Пан Микола із сином зареєстрували сімейне фермерське господарство «Зерновий двір» ще у червні 2022 року, а в липні пішов до лав ЗСУ.  У той час його син займався бізнесом сам.</div><div>У господарстві оформлено 8 гектарів землі паїв та земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Син не має досвіду і самотужки за допомогою порад, підказок впорався із господарством. Тож, коли у квітні  чоловік Валентини був демобілізований, повернувся додому та почав займатись господарством.</div><div>Спочатку прибутку практично не було. Через жарке, посушливе літо,  урожаї збирали низькі. 2022-й рік взагалі видався збитковим. Піднялися ціни на зерно, насіння, добрива, на паливно-мастильні матеріали.</div><div>Але родина не зупинялась. Розуміли, що на кожній земельній ділянці потрібно ефективно вирощувати культуру. Тому в цьому році сіяли і пшеницю, і ячмінь, і кукурудзу, і соняшник, і картоплі трошки посадили, і цибулі. Для того, щоб, якщо одна культура не дасть гарного врожаю, то, можливо, за рахунок іншої, щоб хоча б не вийти зі збитками.</div><div>Фермери розуміли, що  бізнесу потрібен ковток свіжого повітря. Аби плідно працювати на землі - треба мати власну техніку та обладнання.</div><div>Той, у якого є техніка та необхідне обладнання, всі сільськогосподарські роботи проводить в оптимальні строки. Натомість родина Ружицьких змушена була пропускати усі терміни, бо наймала техніку пізніше. Один день різниці між посівами міг вплинути на подальший врожай. Тому, почали шукати можливості, аби мати все необхідне у господарстві.</div><div>Щоб не продавати з осені зерно за низькими цінами, вони запланували побудувати приміщення для розведення свиней і разом зробити приміщення для зберігання зерна. Із втіленням ідеї у життя допоміг Український ветеранський фонд. Проєкт переміг у конкурсі #Варто РобиТи Своє.</div><div><img decoding="async" width="640" height="480" srcset="https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-1024x768.jpg 1024w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-300x225.jpg 300w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-768x576.jpg 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-400x300.jpg 400w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870.jpg 1200w" sizes="(max-width: 640px) 100vw, 640px" webp="https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-1024x768.jpg.webp 1024w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-300x225.jpg.webp 300w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-768x576.jpg.webp 768w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870-400x300.jpg.webp 400w, https://social.com.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_7870.jpg.webp 1200w" status="loaded"><br><em style="font-size:small">Сімейний ветеранський бізнес: «Ми хочемо ефективності та розвитку»</em></div><div>Фермери дійшли простих та дієвих висновків: якщо бізнес працює ефективно, якщо є результат, тоді є бажання працювати. Ефективність дозволяє рухатись вперед. На їх думку, коли працювати, аби задовольнити виключно свої потреби і не мати розвитку,  не мати надлишку продукції для реалізації чи не мати прибутку для того, щоб, купити запчастини до техніки чи відкласти кошти для розвитку іншого напрямку бізнесу - господарство не матиме успіху.</div><div><em>«Проте без державної підтримки</em> <em>створити сімейне фермерське господарство та розвивати його фактично не вдалось би»,</em> - вважає Валентина Ружицька.</div><div><em><strong>Робота на місцях: як допомагати ветеранам та розвивати громаду</strong></em></div><div>У сільській раді жінка працює вже шість років. Раніше була заступницею сільського голови попереднього скликання. Зараз обіймає посаду начальника відділу організаційно-правового та кадрового забезпечення. Паралельно займається громадською діяльністю. Пише проєкти.</div><div><em>«Не скажу, що вмію на сто відсотків, але стараюся. Є вже кілька проєктних заявок, які визнані переможцями і вже діють на  території громади.</em><em> Я розуміла, що кожен проєкт - це можливість залучити кошти в розвиток. Тут як і в бізнесі, потрібен поштовх, потрібна можливість»,</em> - розповідає Валентина.</div><div><em><strong>Соціальна підтримка ветеранів у Студенянській громаді</strong></em></div><div>Проєкти, які реалізовувалися, були за державні кошти і міжнародні гранти. В цьому році вже четвертий проєкт став переможцем конкурсної програми від Українського ветеранського фонду. Він націлений на надання соціальних та психологічних послуг ветеранам, учасникам бойових дій АТО, ООС, членам родин ветеранів, родинам загиблих.  Допомога саме ветеранам — це пріоритетна робота, це те, що на часі. Ветерани й родини, які втратили на війні своїх рідних, часто не можуть оговтатися від горя, не знають, куди піти, куди телефонувати, як вирішити те чи інше питання, якісь проблеми. Спеціалісти громади допомагають, направляють та супроводжують.</div><div>У рамках проєкту наразі вдалось придбати частину меблів, комп’ютерне обладнання, електрообігрівачі  для ветеранського громадського  Центру «Пульс». Зараз у пошуках організації-підрядника, яка буде виготовляти пам’ятник загиблих і померлих захисників. Їх є, на жаль, 17. Проте основна діяльність Центру - надання соціальних послуг родинам.</div><div><em>«Ми маємо велике бажання, аби спеціаліст, який працює з ветеранами, постійно працював. Адже це тільки початок, війна не закінчилася, кількість ветеранів збільшується. Також ми працюємо над питанням неформальної освіти, навчанням писати гранти та відкривати власну справу, показуємо ветеранам, що можливості є.</em></div><div><em>Тема адаптації ветеранів до цивільного життя не просто важлива, вона близька мені. Я розумію це, бо знаю по чоловіку своєму як це. Праця та зайнятість дійсно допомагають. Зрозуміло, що ще потрібна психологічна адаптація, як і усім.  Але у нас немає психологів взагалі, таких які розуміються, як працювати з тими, хто повернувся з війни. Та й не кожна людина може визнати, що йому потрібна така допомога. Якби були такі заходи, неформальні, які можна було б поєднати із психологічними тренінгами, то, можливо, це було б ефективніше»,</em> - розповідає Валентина Ружицька.</div><div><em><strong>Як розвивати громаду та допомагати ветеранам?</strong></em></div><div>Студенянська громада є прикордонною територією. Межує із невизнаним Придністров’ям, протяжність кордону складає 60 кілометрів. Чимало коштів громада спрямовує на обороноздатність. Тому недостатньо коштів виділяється саме на розвиток, на вирішення соціальних питань. Та попри це тут намагаються дбати про  ветеранів, їхніх дітей, членів родин загиблих.  Наприклад, в селі Гонорівка планують облаштувати міні дитячий майданчик, провести дитяче свято за участю дітей ВПО, дітей ветеранів, дітей, чиї батьки загинули на війні.</div><div>Жінка переконана, що і після Перемоги у громаді будуть працювати над тим, аби покращувати інфраструктуру, якість публічних  послуг, опікуватися людьми, які того потребують. Для цього і надалі шукатимуть можливості і резерви, аби захисники і захисниці  відчували себе захищеними.</div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62742/ 2023-09-20 17:30:38 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Відключення світла в Україні: у ДТЕК назвали умову для "нормальної" зими http://izmail.es/article/62737/ Якщо прибрати фактор обстрілів України, то енергетична система пройде зиму в нормальному режимі. В іншому випадку ППО буде збивати дрони і ракети по максимуму, щоб зберегти відновлену за останні півроку інфраструктуру. <div><div>Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на <a href="https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=850443353319319" target="_blank" rel="noopener">заяву</a> виконавчого директора ДТЕК Дмитра Сахарука</div></div><div></div><div><div><em>"Якщо зараз вивести за дужки ракетні чи дронові обстріли, то в принципі ми маємо пройти зиму нормально. Без таких глобальних викликів, які були минулої зими. Але якщо ввести сюди обстріли, то тут виникають питання. Тому що не ясно яким чином все це буде відбуватися", </em>- зазначив він.</div><div>На його думку, в цьому аспекті головне - це протиповітряна оборона (ППО) і можливість збивати дрони, ракети, які летять на станції.</div><div><em>"Тому що, на жаль, станції, трансформаторні підстанції вони не призначені до того, щоб витримати удари ракет та дронів. Тому тут, скажімо так, на стороні ППО завдання збивати по максимуму все, що буде летіти на наші енергетичні об'єкти. Тому що можна банально не зберегти все те, що ми зробили як енергетики протягом останніх 6 місяців", </em>- констатував Сахарук.</div><div>Днем раніше голова "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що "російський терор вже не стане несподіванкою і до нього готуються всі - і енергетики, і Сили оборони, і споживачі".<br><div><div>Нагадаємо, росія активно застосовувала масовані атаки на українську енергетику минулого року. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про формування багаторівневого захисту для <a href="https://www.rbc.ua/rus/news/ukrayina-gotuetsya-viklikiv-opalyuvalnogo-1691496588.html">енергетичних об’єктів</a>. <br><em>"Зима буде складною, але ми маємо вистояти", </em>- сказав він.</div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div></div> <br></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62737/ 2023-09-20 15:23:35 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Дуже хотілося жити". Як український розвідник опинився за бортом і 14 годин плив у відкритому морі http://izmail.es/article/62736/ Жага до життя. Історія спецпризначенця ГУР, який випав із човна і 14 годин плив у відкритому морі. <div><em>"Він вже легенда не лише нашого підрозділу, але й усіх спецпризначенців",  - </em>так у своєму інтерв'ю УП командир спецпідрозділу Головного управління розвідки Міноборони "Артан", майор Віктор Торкотюк описував свого бійця на позивний "Конан". В цьому ж матеріалі він коротко розповідав про причину, через яку "Конан" став легендою. </div><div>Під час виконання операції в Чорному морі спецпризначенець опинився за бортом. 14 годин він пробув один у відкритому морі, під носом у ворога, без розуміння, куди рухатись і коли буде допомога. </div><div>УП знайшла "Конана", щоб дізнатися про цей випадок із перших вуст. І почула неймовірну історію про готовність до самопожертви, міць військового братерства та передусім про силу людського духу.</div><div><em>Це історія, що вчить не здаватися за жодних обставин. </em><em>Тож що відбулося в серпні цього року в водах Чорного моря – </em>розповідає сам "Конан".</div><div><em></em></div><div><em><strong>Людина, яка любить життя</strong></em></div><div>Я простий хлопець, який виріс у селі. Я військовослужбовець, який любить свою роботу. І, як виявилося, я людина, що дуже любить життя.</div><div>До того, як потрапити в батальйон ГУР "Артан", я постійно мав справу зі зброєю: працював у поліції, особистій охороні, був у русі опору, а тепер на службі. Хоча за професією я фітнес-тренер. Коли почалося повномасштабне вторгнення, 26 лютого я вже вступив до лав ЗСУ. Сам прийшов.</div><div>У середині серпня ми проводили спецоперацію в акваторії Чорного моря. </div><div>Була приблизно 08:30 вечора, коли наш човен почала обстрілювати російська СУшка (<em>бомбардувальник Су-24 – УП</em>). Ці літаки постійно кружляли над морем, патрулювали зранку до вечора.</div><div>Ми почали маневрувати. І під час одного з маневрів наш боєць застосував ПЗРК "Стінгер" і <a href="https://www.pravda.com.ua/news/2023/08/23/7416767/">пошкодив той літак</a>. Він відійшов від нас та попрямував до найближчого аеродрому.</div><div>Заходила ніч, ми дійшли до цілі та взялися до роботи.</div><div>Коли поверталися назад, вже була 5-та ранку. Десь за 30 кілометрів від місця першого бою надійшла команда "Повітря!". Знову ворожий літак вийшов на нас і почав обстрілювати з автоматичної гармати набоями 30-го калібру. </div><div>Зазвичай СУшка випускала кілька черг, розверталася і йшла на нове коло, аж доки не вистрілювала весь боєкомплект. А потім з'являлася нова. Також знаю, що пілот робив запит до командування, щоб ударити по нас керованою ракетою. Але йому, дякувати Богу, не дозволили. Інакше б з вами зараз ніхто не розмовляв.</div><div>Ми стріляли у відповідь. Але свої боєприпаси до ПЗРК наші хлопці використали ще ввечері, коли вдалося підбити ворожу СУшку.</div><div>Нам пощастило, що в нас був дуже хороший шкіпер, який не розгубився і почав виводити нас із зони обстрілу. </div><div>І в одному з маневрів, коли наш човен уходив від вогню ворога, я опинився за бортом.</div> <div>Я важу 120 кілограмів без екіпірування, з екіпіруванням було би десь ще плюс 30. Але за 20 хвилин до того, як я мав випасти, мені чомусь стало неспокійно. І я стягнув все: каску, бронежилет, РПС, відклав зброю. На мені був водолазний термокостюм і я надягнув рятувальний жилет. Якось на серце лягло, що треба це зробити.</div><div>І через 20 хвилин я – у воді.</div><div>До берега в той момент було порядка 130 кілометрів.</div><div><em><strong>"Весь час я плив проти течії"</strong></em></div><div>Якою була моя перша емоція? Звісно, це паніка. До берега дуже далеко, а під тобою велика глибина.</div><div>Мої побратими хотіли забрати мене. Але ворожий літак продовжував нас обстрілювати. І тоді я почав їм махати та кричати, щоб вони уходили від мене. Тому що я прекрасно розумів, що екіпаж човна, а це 13 людей – більш дорогоцінний, ніж я один. А з жилетом я міг деякий час протриматися на воді.</div><div>Пізніше я дізнався, що нашого човна таки пошкодили. І, зокрема, тому було вирішено відступити: човен пробито, а це загрожує життю хлопців.</div><div>Я не знав, що буде далі, але в мене був єдиний орієнтир – одна з газовидобувних вишок, яка постійно горить. Її дуже хорошо було видно і в день, і вночі. Вже потім побратими сказали мені, що від місця мого падіння до вишки було десь 20 кілометрів.</div><div>Я зрозумів, що мені треба зібратися з думками і налаштуватися на те, що за мною через годину точно ніхто не підійде, тому що літаки продовжували літати над нами. Для них я був дуже маленькою ціллю, а от підплисти до мене човну вони не давали.</div><div>І я поплив до вишки, що горіла.</div><div>Хвиль не було, а от течія була дуже сильною. Вона постійно зносила мене то назад, то вліво, то вправо. Виходить, весь цей час я плив проти течії. Я не зупинявся ні на хвилину, тому що в цьому разі вона відносила б мене далі і далі від мого орієнтира.</div><div>Мені приходилося постійно бути в русі.</div><div>Я плив.</div><div><picture><source srcset="//img.pravda.com/images/doc/d/2/d2bdf55-375770124-822053812741769-1842914351192327421-n.avif" type="image/avif"><img alt="Конан: Нас воює більше мільйона. І в кожного є своя історія, цікава та небезпечна" src="https://img.pravda.com/images/doc/d/2/d2bdf55-375770124-822053812741769-1842914351192327421-n.jpg"></picture><div style="font-size:small"><em>"Конан": Нас воює більше мільйона. І в кожного є своя історія, цікава та небезпечна. </em><em>ФОТО НАДАНЕ "КОНАНОМ"</em></div></div><div><em><strong>"Постійна була боротьба в думках: здатися чи не здатися?"</strong></em></div><div>Плавати я навчився в шість років у ставку в селі, куди потайки від батьків пішов разом із друзями. Пам'ятаю, як почав тоді тонути. Допомогти не було кому, тож почав сам потихеньку-помаленьку гребти до берега.</div><div>Я за знаком зодіаку – риби, тож вода – це моя стихія. І нинішня моя історія це довела. Проте плавання ніколи не було моєю сильною стороною: відпливаючи метрів на сто від берега, я вже відчував втому, з'являлася задишка. Адже при вазі 120 кілограмів не так легко плавати, бігати. М'язи постійно хочуть кисню.</div><div>Раніше, коли просто плавав у морі чи на річці й не відчував під собою дна, з'являлася невпевненість. Але зараз піді мною були сотні метрів води, та я старався не брати цього в голову.</div><div>Збираєшся з силами – і ще один ривок. Бо жити дуже хочеться, розумієте?</div><div>Думки були різні, чесно. Думав, може, мене ніхто не шукає, бо нікого не бачив на орієнтирі. А можливо, шукають, та не можуть знайти. Постійна була боротьба в думках: здатися чи не здатися?</div><div>Але здоровий глузд говорив, що треба плисти далі. Я все ж таки сподівався, що мої хлопці мене шукають, і знав, що мій командир Віктор Вікторович (<a href="https://www.pravda.com.ua/articles/2023/08/30/7417610/"><em>Торкотюк</em></a><em> – УП</em>) зробить все для того, щоб мене витягнути. І я не помилявся, це справді людина з великої букви.</div> <div>Ще ривок, кажеш ти собі. І думаєш про життя, про родину. Було дуже важко морально думати, що моєму синові за місяць виповниться рік, а ти не знаєш, чи виживеш, чи побачиш ще його.</div><div>Годинника в мене не було, орієнтуватися я міг хіба за сонцем. В якийсь момент почалися галюцинації: спека, зневоднення, стомленість. Я подумав, що попереду лодка. І тільки з часом зрозумів, що це та сама вишка. І десь в районі 4-5-ої години дня я до неї доплив.</div><div>Я не міг підпливти до неї впритик, бо дуже сильний жар. Вона горить газом, і язик полум'я там дуже сильний. Навіть коли ти від неї за 100 метрів, таке відчуття, що над тобою літає ворожий літак – настільки голосно. Через таку температуру я боявся, щоб жилет не поплавився.</div><div>Течія стала ще сильніше, і мене почало відносити назад. Так було декілька разів. Мене відносило десь на метрів 400, і я знов плив до вишки.</div><div>Здається: що там – 400 метрів?! Але коли ти вже проплавав більше десяти годин і відчуваєш, що сили тебе покидають…</div><div>Коли мене відкинуло в четвертий раз, я вибився із сил. Було дуже сильне зневоднення, тому що я дуже багато напився солоної води. Постійна жара. Дуже хотілося спати.</div><div>І я розвернувся на спину і заснув.</div><div><em><strong>"Я буду жити!"</strong></em></div><div>Коли я прокинувся, течія відкинула мене від вишки, і довелося ще раз до неї плисти.</div><div>Почав спускати жилет – звісно, стільки годин на сонці!</div><div>До того ж я розумію, що скоро ніч, а значить, навряд чи пошукова група зможе мене знайти.</div><div>В якийсь момент відчув щось таке на нозі, з пазурами. Обертаюся – а на мені чайка сидить, і ще кілька наді мною кружляють. До речі, з "Байрактару", який підняли на мої пошуки, теж побачили тепловий слід від птахів. Так і передавали, що є об'єкт, який пливе в сторону Одеси, і "катає на собі" сім чайок.</div><div>І в якийсь момент я помітив корабель. </div> <div>Це могла бути моя пошукова група. Але була і думка, що це може бути корабель ворога, який під прикриттям авіації вийшов у відкрите море і шукає нас. </div><div>Потім пролетів ворожий літак і декілька разів обстріляв корабель, який йшов у мій бік. Значить, наші. Але судно розвернулося і пішло в іншому напрямку.</div><div>Коли я помітив, що корабель від мене відходить, це додало мені сили. Я знав, що може є хтось поряд, що мене шукають, і я поплив далі.</div><div>Я плив, плив і побачив хвилі води, що наближалися. Я подумав, що це ворог. Що це російський десант до мене пливе. </div><div>Це була маленька лодка. І коли я побачив на човні прапор України, моїй радості не було меж. Це хлопці, мої хлопці, мої побратими, які через "Байрактар" натрапили на мій слід!</div><div>Все, мене знайшли, я буду жити!</div><div><picture><source srcset="//img.pravda.com/images/doc/4/c/4cca41a-373352336-624487506459445-4025228192093913010-n.avif" type="image/avif"><img alt="Конан: " src="https://img.pravda.com/images/doc/4/c/4cca41a-373352336-624487506459445-4025228192093913010-n.jpg"></picture><div style="font-size:small"><em>"Конан": У підрозділі ми щоранку робимо зарядку, бігаємо від трьох до пʼяти кілометрів. </em><em>ФОТО НАДАНЕ "КОНАНОМ"</em></div></div><div>Думаю, що я проплив десь 20-25 кілометрів. Самому цікаво, скільки точно.</div><div>Мене підняли на човен. Звісно, я кинувся їх усіх обіймати. Наш лікар, бойовий медик, каже: <em>"Все має бути за правилами. Немає часу обійматися, треба скидати жилет, скидати гідрокостюм"</em>. Далі – термоковдра і крапельниці. Моя температура була 35,5, плюс сильне зневоднення.</div><div>Впевненість у своїх побратимах відчувається завжди: від початку до завершення будь-якої операції, бо це як один організм, одна команда. </div><div>Наш командир батальйону не тільки відправив пошукову групу у відкрите море, але ще й "Байрактар" підняв і рятувальний корабель задіяв. Тож цього разу це була командна робота: і нашого підрозділу, і ВМС, і <a href="https://www.pravda.com.ua/news/2023/07/2/7409522/">групи Тимура</a>.</div><div><em><strong>На землі</strong></em></div><div>Я був у човні, але операція ще не завершилася. Потрібно було успішно відступити на безпечну територію.</div><div>Ми попливли в сторону другої вишки, ближче до суходолу. Коли зайшли за неї, в небі знову з'явився ворожий літак. Ми причаїлися. Він випустив керовану ракету по Зміїному. Коли небо стало чистим, ми рушили далі.</div><div>Близько опівночі я нарешті ступив на землю. Зійшов із човна самотужки, на своїх двох.</div><div>Після крапельниць сили повернулися. Я почувався добре, міг самостійно ходити, говорити, ясно мислити. Все вже було добре. Температура піднялася до нормальної: 36,2, а потім, уже коли лежав у швидкій, до 36,6.</div> <div>За порадою лікаря воду пив маленькими дозами і маленькими ковтками. Апетиту не було навіть на наступний день – хотілося лише яблук і солодкої води.</div><div>Я коли плив, дивився на ту вишку, і так хотів фруктів і пепсі! Зараз я вже випив, напевне, літрів із двадцять тієї пепсі.</div><div>Перше, що зробив, відчувши під ногами тверду землю, написав повідомлення дружині, бо довго не виходив на зв'язок. Написав, що усе добре, живий-здоровий, повернувся із завдання.</div><div>Але про те, що сталося, досі їй не розповів. Я заходив здалеку, запитував: <em>"Чула про таку історію? Як думаєш, як же він плив, що в нього в той час у голові було?"</em>. Дружина відповідає: <em>"Мабуть, він дуже сильно жити хотів". </em></div><div>А я їй: <em>"Так, він дуже хотів жити".</em> </div><div><picture><source srcset="//img.pravda.com/images/doc/4/9/495bc08-373406207-844031673927739-6177488264706593274-n.avif" type="image/avif"><img alt="Конан: Війна - це суцільне жахіття. Приліт снарядів, стрілянина, постріли з танків - і все це поруч із тобою." src="https://img.pravda.com/images/doc/4/9/495bc08-373406207-844031673927739-6177488264706593274-n.jpg"></picture><div style="font-size:small"><em>"Конан": Війна – це суцільне жахіття: приліт снарядів, стрілянина, постріли з танків – і все це поруч із тобою</em></div><div style="font-size:small"><em>ФОТО НАДАНЕ "КОНАНОМ"</em></div></div><div><em><strong>Справжній "Конан"</strong></em></div><div>Я вже казав, скільки важу. Я ніколи не був маленьким хлопчиком. І так повелося, коли треба було щось важке зробити, казали: <em>"Давай, Конан!"</em>. Так цей позивний і закріпився. Але тепер хлопці говорять: <em>"Ти і є справжній Конан, а не той, що у фільмі</em> (<em>"Конан-варвар" – фільм 1982 року з Арнольдом Шварценеггером – УП</em>)". Але я не варвар, тому що не жорстокий.</div><div>Я постійно у спорті. Навіть зараз, коли є можливість позайматися в залі чи побігати, завжди нею користуюся. Фізична форма і вміння правильно себе налаштувати психологічно дуже мені допомогли.</div><div>Взагалі в "Артані" більшість бійців – спортсмени. Є серед них чемпіони України і навіть чемпіони світу з різних видів єдиноборств.</div><div>Я сам майстер спорту з панкратіону (<em>це бойове мистецтво, яке походить зі Стародавньої Греції, суміш боротьби і кулачного бою – УП</em>) і паверліфтингу (<em>силове триборство – присідання зі штангою, жим лежачи, тяга станова – УП</em>). Вигравав чемпіонати. Також я займався богатирським багатоборством (або силовим екстримом, як його ще називають) – і тут посідав призові місця в змаганнях.</div> <div>Я дякую Богу, що надав мені сил! Я віруюча людина. Для мене важлива молитва і сила молитви. Розумієте, я плив 14 годин, і в мене не було крепатури. Тобто судороги мене не мучили, мені було легко плисти. Просто стомленість була з часом.</div><div>А на другий день, коли я в лікарні прокинувся, я не відчував болі ні в м'язах, ні у зв'язках, ні в чому.</div><div>Я щасливий, що тепер можу розповісти вам все це. Про себе, про побратимів, про батальйон, про командира. Я їм всім дуже вдячний.</div><div>І тепер наскільки зможу, настільки буду старатися донести свою історію іншим людям.</div><div>З якою метою? Щоб вони не здавалися.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62736/ 2023-09-20 13:53:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Гроші для школи: як батькам перевірити закупівлі коштом бюджету http://izmail.es/article/62735/ Стартував новий навчальний рік. Наприкінці серпня міністр освіти Оксен Лісовий говорив, що більшість дітей мають розпочати його офлайн – звісно, за наявності обладнаного укриття. У багатьох повернення до школи чи дитсадка наживо не обходиться без прохань здати гроші. "Треба дуже оперативно зібрати по 700 гривень на ремонт класу, бо в серпні "прийомка" школи", "3000 гривень на укриття" – реальні історії від батьків із соцмереж. Але ремонтувати та загалом забезпечувати школи й дитсадки мають із місцевого бюджету. Як перевірити, що вже придбали в освітній заклад? Що ще будуть купувати? А на що взагалі школа просила виділити кошти? <div></div><div><em>УП розповідає, як у цьому розібратися.</em></div><div></div><div><em><strong>По закупівлі – на Prozorro</strong></em></div><div><em><span style="text-decoration:underline">На Prozorro можна подивитися:</span></em></div><ul><li level="1">що замовили у вашу школу чи дитсадок. Наприклад, які меблі мають привезти, що повинен зробити підрядник під час ремонту укриття, на яких умовах будуть організовувати харчування;</li><li level="1">скільки це коштуватиме;</li><li level="1">хто з бізнесу отримав контракт.</li></ul><div>Приміром, цього літа посадовцям місцевої влади у Дніпрі <a href="https://dnipr.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec&id=336013&fp=91" target="_blank">вручили підозру</a> у справі щодо махінацій на закупівлях меблів. У школи привезли парти, які не відповідали вимогам – але товар прийняли і оплатили. Збитки оцінюють у приблизно 3 млн грн. Коли батьки знають, що саме мають привезти, або як повинні зробити ремонт, вони можуть швидко виявити невідповідність – і забити на сполох.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">Для пошуку потрібних закупівель можна використати:</span></em></div><ul><li level="1">ЄДРПОУ місцевого управління освіти</li><li level="1">ЄДРПОУ школи, якщо вона проводить закупівлі самостійно</li><li level="1">назву та адресу школи</li></ul><div>Найпростіший варіант – відфільтрувати замовлення за кодом ЄДРПОУ на <a href="https://prozorro.gov.ua/" target="_blank">Prozorro.</a> Можна ще поставити фільтр на рік або посортувати за датою публікації, щоб бачити лише найновіші закупівлі. </div><table cellpadding="0" cellspacing="0"><tbody><tr><td><a href="https://lifeimg.pravda.com/images/doc/5/f/5fc8af1-prozorro-1-original.jpg" rel="prettyPhoto[mixed]" title=" " target="_blank"><img height="532" src="https://life.pravda.com.ua/images/doc/5/f/5fc8af1-prozorro-1.jpg" width="755"></a></td></tr><tr><td style="font-size:small"><em>На зображенні – фрагмент сторінки пошуку закупівель на Prozorro. Щоб подивитися замовлення саме Подільського районного управління освіти в Києві, ми внесли його код ЄДРПОУ у фільтр Замовник</em></td></tr></tbody></table><div>Ще один спосіб – відібрати закупівлі в <a href="https://bi.prozorro.org/hub/stream/aaec8d41-5201-43ab-809f-3063750dfafd" target="_blank">аналітичному модулі BI Prozorro.</a> Він виглядає трохи складніше, але тут більше різних фільтрів, можна вивантажити дані в одну таблицю, переглядати діаграми та інформацію про постачальників тощо. Там радимо обрати <a href="https://bi.prozorro.org/sense/app/fba3f2f2-cf55-40a0-a79f-b74f5ce947c2" target="_blank">"12. Етап закупівель (2022-2023)"</a>, а далі <a href="https://bi.prozorro.org/sense/app/fba3f2f2-cf55-40a0-a79f-b74f5ce947c2/sheet/c852ccc8-1477-4f40-b698-53ea7a57ce1c/state/analysis" target="_blank">"Тендери/Лоти".</a> </div><table cellpadding="0" cellspacing="0"><tbody><tr><td><a href="https://lifeimg.pravda.com/images/doc/e/3/e3de5ff-prozorro-2-original.jpg" rel="prettyPhoto[mixed]" title=" " target="_blank"><img height="265" src="https://life.pravda.com.ua/images/doc/e/3/e3de5ff-prozorro-2.jpg" width="755"></a></td></tr><tr><td> </td></tr></tbody></table><br><table cellpadding="0" cellspacing="0"><tbody><tr><td><a href="https://lifeimg.pravda.com/images/doc/f/0/f032baa-prozorro-3-original.jpg" rel="prettyPhoto[mixed]" title=" " target="_blank"><img height="459" src="https://life.pravda.com.ua/images/doc/f/0/f032baa-prozorro-3.jpg" width="755"></a></td></tr><tr><td style="font-size:small"> Як зайти на лист "Тендери/Лоти" у додатку "12. Етап закупівель (2022-2023)" аналітичного модуля</td></tr></tbody></table><div>Праворуч на екрані ви побачите найпопулярніші фільтри – розгорніть список, щоб побачити їх усі. Знизу можна обмежити тендери за часом. Усі фільтри, які ви оберете, з’являться на панелі згори. Праворуч згори ви також знайдете декілька базових інструкцій, які допоможуть вам розібратися з цим інструментом. Щоб зберегти собі таблицю, клікніть по ній правою кнопкою миші та виберіть "Завантажити як".</div><table cellpadding="0" cellspacing="0" style="font-size:small"><tbody><tr><td><a href="https://lifeimg.pravda.com/images/doc/3/1/3151485-prozorro-4-original.jpg" rel="prettyPhoto[mixed]" title=" " target="_blank"><img height="355" src="https://life.pravda.com.ua/images/doc/3/1/3151485-prozorro-4.jpg" width="755"></a></td></tr><tr><td> <em>На зображенні – лист "Тендери/Лоти". Тут встановлені фільтри на 2023 рік та замовника (у модулі цей фільтр називається Організатор)</em></td></tr></tbody></table><div>Крім цього, для пошуку можна використати назву або адресу школи – спробуйте вказати їх у фільтрі за назвою лота. Ці дані допоможуть звузити вибірку закупівель управління освіти, а також знайти ті договори, які уклали інші установи. Приміром, <a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-22-011326-a" target="_blank">встановлення тривожної кнопки у дитсадку</a> в селі Проліски на Київщині купувало Управління гуманітарного розвитку та охорони здоров'я громади. А <a href="https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-21-011584-a" target="_blank">укриття дитсадка</a> в селі Красне Перше придбав виконавчий комітет Обухівської міськради.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">На що варто звернути увагу в тендерах:</span></em></div><ul style="font-size:medium"><li level="1">характеристики товарів та умови послуг і робіт. Приміром, які страви має готувати підрядник, який виграв замовлення на харчування дітей. Зверніть увагу, що чим менш детально прописані вимоги до замовлених товарів, послуг чи робіт, тим вища ймовірність отримати щось неякісне. Разом з тим, занадто детальний опис може свідчити про те, що критерії підлаштували під конкретного постачальника;</li><li level="1">ціни. Водночас тут варто бути обережними, коли ви порівнюєте їх із цінами в інтернеті – у вартість договору може бути закладена доставка, відтермінування оплати абощо;</li><li level="1">термін виконання договору. Коли підрядник має доробити ремонт або привезти нові книжки?</li></ul><div>Подивитися, чи вже оплатили замовлення, можна на <a href="https://spending.gov.ua/new/" target="_blank">порталі Spending</a>. Там також треба встановити фільтр – відібрати потрібні платежі за допомогою коду ЄДРПОУ того, хто витрачає бюджетні кошти на заклад освіти.</div><div><em><strong>Ще більше інформації – за запитом</strong></em></div><div>Можливо, закупівлі приладдя чи ремонту ще немає на Prozorro – але її мають провести у майбутньому. Щоб дізнатися, які витрати заплановані на наступні місяці року, варто написати запит на публічну інформацію. Його потрібно спрямувати школі або управлінню освіти – залежно від того, хто укладатиме договір. Запит можна сформувати на порталі <a href="https://dostup.pravda.com.ua/body/list/all">"Доступ до правди"</a> або за допомогою <a href="https://docs.google.com/document/d/1gTGYIQou1DWKH7_vaAcC_hieoc1kWfPJRwDYjGZ1tnM/edit" target="_blank">шаблонів.</a> </div><div>Також інколи у відповідь на запитання, чому на певні потреби школи треба скидатися, батьки чують, що "з бюджету грошей не дають" або "у міста/села немає коштів". Місцевий бюджет справді не може покрити всі запити одразу. Але якщо потреба дійсно нагальна, вона має вищу пріоритетність. І тут варто дізнатися, чи школа або дитсадок взагалі просили виділити на неї кошти. </div><div>Освітні заклади перед кожним новим бюджетним роком формують бюджетні запити: там вони розписують, скільки грошей їм необхідно та навіщо. Буває, що керівники шкіл та дитсадків вказують у таких запитах не всі потреби закладу: покладаються на допомогу батьків, не вірять, що гроші можуть виділити, або просто не знають, як спланувати витрати правильно. Але без чесних і коректних бюджетних запитів управління освіти може просто не дізнатися про потреби. І відповідно, не виділить на них бюджетні кошти.</div><div>Інформацію про запити закладу освіти також можна дізнатися через <a href="https://docs.google.com/document/d/1gTGYIQou1DWKH7_vaAcC_hieoc1kWfPJRwDYjGZ1tnM/edit" target="_blank">запит на публічну інформацію.</a></div><div><em><strong>Як краще здавати гроші</strong></em></div><div>Ви можете зробити фінансовий внесок на підтримку школи для дитсадка – якщо захочете. Але це має бути повністю добровільно. Не через вимогу батьківського комітету, не добровільно-примусово, а саме з вашого власного бажання. </div><div>Один із захищених способів це зробити – перерахувати кошти на казначейський рахунок освітнього закладу, місцевого управління або департаменту освіти. Ви можете вказати конкретне призначення платежу: наприклад, на ремонт спортзалу школи №2. Ці гроші також витрачатимуть через Prozorro.</div><div>Як ще можна допомогти школі і посприяти виділенню коштів на шкільні потреби, ми розписали у спеціальному <a href="https://ti-ukraine.org/news/yak-pereviryty-zakupivli-shkoly-ti-ukrayina-prezentuye-posibnyk-dlya-batkiv/" target="_blank">посібнику для батьків</a>.</div><div>А якщо у вас виникнуть підозри, що в закупівлях є корупція, чи питання щодо того, як їх краще моніторити – звертайтеся до <a href="https://www.facebook.com/dozorro.org" target="_blank">DOZORRO.</a></div><div><em>Публікацію підготовлено за підтримки USAID / UK aid проєкту "Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах / TAPAS"</em></div><div><em>Матеріал написано у співавторстві з комунікаційною менеджеркою проєкту DOZORRO TI Ukraine Катериною Русіною. </em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <div style="font-size:small"></div> Проблема, погляд, резонанс http://izmail.es/article/62735/ 2023-09-20 12:45:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Ексдиректорку департаменту охорони здоров’я Одеської ОВА призначили радницею міністра http://izmail.es/article/62733/ Колишню директорку департаменту охорони здоровʼя Одеської ОВА Наталію Одарій-Захарʼєву призначили радницею міністра охорони здоров’я України на громадських засадах. <div><div><div>Про це 19 вересня <a href="https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid035Mc4Y3kTaoWhHCRDc3rMjJ7S6xyWbn7SNuF8UJoMQyfgavupd7FFTGSSzLhCF9Hhl&id=100095400094439" target="_blank">повідомили</a> на сторінці ДЗ "Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України", очільницею якого наразі є Одарій-Захарʼєва.</div></div></div><div><div>Відповідний наказ міністр Віктор Ляшко підписав 12 вересня. Як радниця міністра Наталія Одарій-Захар'єва займатиметься, серед іншого, питаннями сфери охорони здоров'я в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях, розповіла у коментарі Суспільному прессекретарка посадовиці Вікторія Синько.</div><div><em>"Зараз на порядку денному у МОЗ питання реабілітації як військовослужбовців, так і цивільних громадян. Також питання ментального здоров'я, якими займається перша леді України Олена Зеленська. Наприклад, наш центр реабілітації, зокрема, працює у рамках програми "Ти як?" Тому й цими питаннями, зокрема, буде перейматися Наталія Вікторівна", -</em> зазначила Вікторія Синько.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" height="32" alt="Колишню директорку одеського облздоров'я призначили радницею міністра охорони здоров'я" title="Колишню директорку одеського облздоров'я призначили радницею міністра охорони здоров'я" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/ba5703169f9a6920.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Наказ міністра МОЗ України щодо призначення Наталії Одарій-Захар'євої. </em><em>Фото: ДЗ "Український медичний Центр реабілітації матері та дитини МОЗ України"</em></div></div></div><div>Нагадаємо, 12 липня 2023 року Наталія Одарій-Захарʼєва <a href="https://suspilne.media/526935-v-odeskij-ova-podala-na-zvilnenna-ocilnica-departamentu-ohoroni-zdorova/" target="_blank">подала</a> заяву на звільнення з посади директора одеського обласного департаменту охорони здоров'я за власним бажанням. Вона очолювала структуру три з половиною роки.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62733/ 2023-09-20 11:10:06 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Один з найпотужніших плавкранів на Дунаї розпочав роботи з днопоглиблення http://izmail.es/article/62739/ Плавкран СПК-1/35 пройшов випробування та отримав документи Регістру судноплавства. <div><div>Українське Дунайське пароплавство повідомило, що один з найпотужніших плавкранів на Дунаї розпочав роботу.<br>Плавкран СПК-1/35 пройшов <a href="https://cfts.org.ua/news/2023/08/18/udp_gotue_do_viprobuvannya_odin_z_naypotuzhnishikh_plavkraniv_na_duna_foto_76168">випробування</a>, отримав документи Регістру судноплавства.</div><div><em>"Кран вже допомагає у проведенні днопоглиблення. Сьогодні така техніка дуже затребувана на Дунаї",</em> - йдеться в повідомленні.</div><div>СПК-1/35 має довжину майже 40 метрів, водотоннажність 1224 тонн та вантажопідйомність 35 тонн.  </div><div>Плавкран може використовуватися для робіт із модернізації заводського сліпу, або для зняття кришок барж без використання портальних кранів. Але основна його задача - перевалка зернових.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div><div><br></div><br></div><footer><div></div></footer> Міські новини http://izmail.es/article/62739/ 2023-09-20 10:37:40 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Агровиробник з Одещини збільшує насадження італійських фундуків http://izmail.es/article/62740/ Фундук італійських сортів набору Ferrero, яку у 2017 році заклала українська компанія Filbertдає близько 600 кг/га. Наступного року господарство планує вийти на товарну врожайність цих насаджень. <div>Про це в інтерв’ю журналу «Садівництво по-українськи» розповів засновник компанії Filbert Максим Шейко.</div><div><em>«З кожним роком урожай все більше, оскільки до 2021 року ми по наростаючій закладали все нові площі»</em>, – додав підприємець.</div><div>Компанія Filbert має найбільший у країні сад фундуку площею 820 га. У 2015 році вони заклали Галле, Косфорд, Каталонський та Барселонський, які, як згодом з’ясувалося, не дуже підходять клієнтам у кондитерській промисловості. Їх довелося викорчувати у 2021 році, доки вони не стали зовсім великими.</div><div><em>«Коли ринок фундука був зовсім сирий, інформації ніякої ні в кого не було, всі ж робили тільки перші кроки, і ніхто не ставив собі питання, що буде в кінці,</em> – пояснив власник одеської компанії. –<em> Перекупники просто завозили з Європи все поспіль і переконували покупців, що з їхнім товаром все буде добре».</em></div><div>Правильні сорти Filbert отримав тільки після тісного знайомства з компанією Ferrero, яка запросила українців у свої сади і на виробництво.</div><div><em>«Ми розповіли про свою проблему, –</em> згадав Шейко. – <em>Вони нас направили до своїх грузинських, італійських та румунських розплідників, де ми купили потрібні нам саджанці, а ще й побували на переробному заводі Ferrero».</em><br><em style="text-decoration-line:underline">Довідка:</em><br><em>Компанія FILBERT існує з 2017р., сади та виробничі потужності знаходяться у с. Полієво, Біляївського р-ну Одещини. Вирощування фундуку відбувається на площі 820 га.<br>На даний момент сади висаджені основними промисловими сортами Tonda Di Giffoni, Romano, Tonda Gentile delle Langhe, Mortarella, Nocchione. Ці сорти відмінно адаптуються під м'який клімат, добре плодоносять, чудово піддаються розколу і високому відсотку бланшування. <br></em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/62740/ 2023-09-20 10:00:51 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Зеленський відповів, чи можливий великий прорив у контрнаступі цього року http://izmail.es/article/62738/ Контрнаступ України триває, але чи буде великий прорив цього року - поки невідомо. ЗСУ досягнуть більших успіхів на фронті. <div><div>Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на президента України Володимира Зеленського в інтерв'ю <a href="https://edition.cnn.com/2023/09/19/politics/zelensky-ukraine-russia-congress-trump-cnntv/index.html" rel="noopener noopener" target="_blank">CNN.</a></div></div><div></div><div><div>Зеленський позитивно оцінив контрнаступ українських військових, який триває. Він також підтвердив, що наступ йде повільніше, ніж очікувалося.</div><div>На запитання про те, чи можливий цього року великий прорив, Зеленський відповів: "Думаю насправді ніхто не знає".</div><div>Проте, на думку глави держави, цього року нашим військовим все ж вдасться досягти успіху на окремих ділянках.</div><div><em>"Але я думаю, що ми матимемо більше успіху", - </em>сказав він, нагадуючи про досягнення України на сході.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62738/ 2023-09-20 09:36:58 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "рф" одержима реваншем - як нацисти після поразки в Першій світовій". Мараєв - про колективну відповідальність росіян http://izmail.es/article/62734/ Владлен Мараєв - кандидат історичних наук, співавтор та ведучий YouTube-каналу "Історія без міфів". <div><em style="font-weight:normal">"Суспільне" поспілкувалося з ним про тризуб на монументі Батьківщини-матері замість серпа і молота, парадокси декомунізації та дерусифікації, уроки Будапештського меморандуму та передумови для розпаду росії - "Ремовська Інтерв’ю".</em></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Про перехід на українську мову</strong></span></em></div><div><em><strong>- Ми бачилися рік тому. Тоді одним з основних наративів в розмові було те, що через повномасштабне вторгнення "рф" зріс інтерес українців до всього українського. Чи ця тенденція зберігається?</strong></em></div><div>- Так, значною мірою. Я б сказав, за цей час пропозиція значно зросла. Нині вже до 10 тисяч українськомовних каналів на YouTube, на будь-яку тематику. Цікавість існує і збільшується кількість авторів контенту.</div><div><em><strong>- “Кожен із нас зобов'язаний робити все, щоб відірвати себе від російської імперії” - це цитата з одного з ваших інтерв'ю. На якому етапі українці в цьому процесі?</strong></em></div><div>- Будь-яке узагальнення завжди є некоректним. В цілому, українці набагато просунулися, але все ще недостатньо. Бо по тому, що спостерігаю, бачу, продовжує лунати дуже багато російської мови. Багато споживання російськомовного продукту серед дітей і юнацтва - музика, якісь розважальні канали. Багато з них спілкуються російською.</div><div><em><strong>- Здавалося б, є війна. Для багатьох цього було достатньо, щоб перейти на українську, або припинити споживати російський контент. Чого бракує іншим?</strong></em></div><div>- Мені складно сказати, чого конкретно кожному бракує. Є люди, які принципово залишаються на позиціях російськомовності. Притому що вони, до речі, можуть бути патріотами України. І їх багато. Для мене це незрозумілий парадокс. В моєму колі спілкування багато російськомовних перейшли на українську. Для когось 2014 рік став тригером. Для когось - 2022-й. Трохи дивно виглядає позиція бути російськомовним, споживати російську культуру й одночасно - бути патріотом України. Це постімперська дихотомія - теж, в принципі, феномен нашої доби.</div><div><em><strong>- Тобто російська мова -  це одна з ниток, які зв'язують українця саме з поняттям "російська імперія"?</strong></em></div><div>- Зокрема. Мова - це те, як ви думаєте, про що ви думаєте, як формулюєте ідеї, як спілкуєтеся. Культурне коло, яке вас оточує, дуже залежить від мови.</div><div><em><strong>- Люди, які продовжують слухати російських виконавців, що підтримують путіна - що з ними не так?</strong></em></div><div>- Частина просто не розбирається, яка там у них позиція. Їм байдуже. Частина хоче жити так, як раніше. Це реакція на те, що відбувається. Бо, як багато хто каже, у кожного свої способи нормалізації "кукухи". Для деяких - це спробувати зімітувати довоєнне життя. Для мене продовжувати слухати все це сміття - незрозуміла позиція. Але ми ж не можемо людей насилувати - ми ж не росія. Ми - вільна демократична країна. І це найголовніше, що треба зберегти в Україні - відчуття свободи. Тому що, знаєте, гарно кажуть: можна виграти війну, а потім програти мир. Якщо ми перетворимось на другу "рф", нащо така перемога.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" height="17" alt="Історик та відеоблогер Владлен Мараєв" title="Історик та відеоблогер Владлен Мараєв" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/fe2e9525b430fa36.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Фото: Олександр Магула/Суспільне</em></div></div></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Про дерусифікацію і декомунізацію</strong></span></em></div><div><em><strong>- Щодо дерусифікації й заодно і декомунізації. В серпні на щиті Батьківщини-матері <a href="https://suspilne.media/544889-u-kievi-pidnali-trizub-na-monument-batkivsina-mati/">серп і молот замінили на тризуб</a>. З одного боку, був консенсус в суспільстві, що це треба зробити. З іншого, чи не дивно, що замінили на тризуб?</strong></em></div><div>- У мене двояке ставлення. З одного боку, що на нього не чіпляй, повністю переформатувати не вийде. Бо це - один із найголовніших совецьких імперських маркерів. Батьківщина-мати символізувала так званий совецький народ, переможець у так званій Великій вітчизняній війні - все відповідно до ідеологем того часу. Єдиний позитив - воно надзвичайно тригерно для ворога. Ми ж бачили, яку істерику це викликало на болотах. Це нищення їхньої імперської ідентичності, маркерів, які вони розставляли в кожній колонізованій країні: тут наша влада, територія, ідеологія. Крім того, цей монумент повернутий обличчям на схід. За певних трактувань він може вважатися символом опору. Символом України, що бореться, що ніколи не допустить агресора до берегів Дніпра. Але водночас нікуди не діти того, що він совецький, пропагандистський монумент.</div><div><em><strong>- Тривають розмови, що її треба перейменувати на Україну-матір.</strong></em></div><div>- Ну, знаєте, як ви його не перейменуйте, а воно залишиться таким самим. А совецькі зірки на гарді меча? А те, що всередині, в музеї, купа совецьких панно, символіки. А скульптурні зображення внизу - солдати, партизани й так далі. Але з іншого боку - про символізм я вже сказав, але це ще ж і один із прикладів жанру монументальних скульптур, як та ж статуя Ісуса в Ріо-де-Жанейро. Це має значення в контексті архітектури. Тому просто знести - це теж, мабуть, не зовсім правильно.</div><div><em><strong>- Чи варто в Україні йти й далі цим шляхом переосмислення радянських пам'ятників - перетворювати їх на українські?</strong></em></div><div>- Варто йти шляхом відмови від імперської культурної спадщини та символіки. Звичайно, звертаючи увагу на культурну цінність пам'яток, якщо вона існує.</div><div>Давно було необхідно створити музеї, парки совецької культури, імперської - якої завгодно. Щоб на цьому і заробляти можна було, і щоб зберігати для дослідників. На жаль, поки цього практично не робиться. Проводиться активно і деросіянізація, і декомунізація. Але все ще недостатньо. В Києві залишається безліч маркерів совецької епохи. Хоча значно менше, ніж раніше. Але знаєте, що мене дійсно шокувало? В Києві є пам'ятник російській білогвардійщині. Вихованцям кадетських корпусів, які воювали у так званій громадянській війні на росії. Зокрема, на півдні України проти більшовиків. Але воювали за російських білогвардійців - тих, які не визнавали України. Це в колишньому парку Островського, зараз він Миколи Зерова. Що найдивовижніше, це знаходиться практично навпроти Національного університету оборони. Поруч із Солом'янським кладовищем. Невеличкий монумент, на ньому написано: "В честь суворовцев, кадетов. За веру и отечество". Ну добре, хоч "За царя" не написано. Це поставили в кінці "нульових", коли було багато такого. Спільні українсько-російські проєкти, в Україну активно заходили російські гроші. Чомусь це нікого не бентежить.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" height="17" alt="Тризуб на щиті монумента " Батьківщини-мати"="" у="" Києві"="" title="Тризуб на щиті монумента " data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/e557d352d5ed4c58.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">У Києві зранку 6 серпня альпіністи закріпили тризуб на щит монумента "Батьківщини-мати". Фото: Олександр Магула/Суспільне</em></div></div></div><div><em><strong>- Тут - вже тризуб, а тут - ще радянські зірки, тут - парк вже Миколи Зерова, а в ньому - російський пам'ятник. Як правильно пройти шлях декомунізації, щоб ми не зупинилися десь посередині? Щоб не було таких парадоксальних співіснувань в рамках одного об'єкта? Від кого тут має йти ініціатива?</strong></em></div><div>- Якщо це буде нав'язуватись тільки владою і не мати підтримки в суспільстві, це не буде ефективно. Українці вкрай волелюбні люди, і якщо їм щось силоміць почнуть нав'язувати, вони цього не сприймуть. Якщо це буде йти знизу і не буде отримувати підтримки у влади, така влада буде замінена, скоріш за все, в революційний спосіб. Бо українці не будуть терпіти владу, яка не відповідає їхнім інтересам. Тому це має бути обопільний процес.</div><div><em><strong>- Війна не має бути завадою для цих процесів?</strong></em></div><div>- Зараз найкращий час для цього. Тому і бісяться всі оті противники, кричать, мовляв, українські необільшовики прийшли до влади, все руйнують, зносять, перейменовують. Дійсно, зараз - найкращий час. І так, безумовно, має робитися. Тому що максимальне вичищення від імперських маркерів - запорука незалежної України.</div><div>Але вичищення має бути продуманим. Не просто тупе руйнування, а десь переосмислення, десь збереження як музейних експонатів. А десь, звичайно, демонтаж, або заміна на свої маркери. Маємо чітко промаркувати територію: тут - Україна, і більше нікого тут ніколи не буде. Але час хоч і сприятливий, можна сказати: давайте краще витрачати кошти, енергію на підтримку фронту. В цьому є рація. Проте, а коли це буде "на часі"? 32 роки нам казали, що "не на часі". То у вас всі бідні були, то ще якісь проблеми - і все "не на часі". Ну так, вибачте, якщо не на часі розбудовувати державу, ви зрештою її втратите. Продасте за якісь економічні "плюшки". Власне, "рф" так завжди й намагалась робити - купити Україну в обмін на дешевий газ.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" height="17" alt="Історик та відеоблогер Владлен Мараєв" title="Історик та відеоблогер Владлен Мараєв" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/b6b1ebd80eb54772.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Фото: Олександр Магула/Суспільне</em></div></div></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Про страх Заходу перед "рф"</strong></span></em></div><div><em><strong>- Чому Заходу так складно, попри вже півтора року повномасштабної війни, позбутися ілюзії щодо росії?</strong></em></div><div>- Бо на них не летять ракети. І Захід діє прагматично. Або, точніше, вважає, що так діє. А прагматизм в тому, щоб не допустити війни з "рф". Тому вони й далі не будуть рвати з Росією всіх контактів. Їхні еліти навіть бояться заміни путіна. Бо раптом прийдуть політики, які будуть вважатись навіть гіршими, ніж путін, з якими, в принципі, не можна буде ні про що говорити. Це вони так вважають. У наших союзників досі немає чіткої концепції, що має статись з Росією. Що треба з нею зробити? Подивіться, у Другій світовій ця концепція була вже в 1941 році. Атлантична хартія - в серпні 1941-го Рузвельт і Черчилль її підписали. Потім до неї приєднався Совєцький Союз та багато інших країн. Тоді Штати ще не воювали, були нейтральною країною. Але вони вже підписали декларацію, була поставлена мета, що нацизм має бути знищений. Зараз такого і близько немає.</div><div><em><strong>- Тут не можна не проводити паралелі з тим, що було в 1991-му році, коли США побоювалися розпаду Радянського Союзу і казали Україні, що незалежність не на часі. Але ж Радянський Союз розпався. Не можна сказати, що сталася катастрофа. Чому Захід не враховує цей досвід?</strong></em></div><div>- Він враховує, але в 1991-му не було великої війни. Тоді для них було головною загрозою що ядерна зброя розповзеться по кількох незалежних державах, зокрема й по Україні. Бо ці ракети були спрямовані в першу чергу на Штати. Тому Україну і примушували відмовитись від ядерної зброї. А зараз всі бояться зіткнення з "рф", бо це - ядерна війна. Ніхто не уявляє, за яким сценарієм може піти такий конфлікт, які будуть жертви, і взагалі яким буде світ.</div><div><em><strong>- Чи може статися щось таке, що змінить погляд Заходу на росію?</strong></em></div><div>- Звичайно. росія - вкрай специфічна країна, там ніколи нічого передбачити не можна. Хто міг передбачити на початку 2023-го, що буде <a href="https://suspilne.media/515911-prigozin-poasniv-pricini-zakolotu-proti-vladi-rf/">виступ пригожина</a>, а через два місяці його <a href="https://suspilne.media/557387-kerivnik-pvk-vagner-prigozin-i-jogo-soratnik-utkin-buli-na-bortu-litaka-akij-rozbivsa-v-rosii/">зіб'ють в літаку</a>? Влада путіна, яка здається непохитною, в будь-який момент може накритися. Історія "рф" показує, що їхніх царів зносили швидко і легко. Апоплексичний удар табакеркою в скроню - і все, до побачення. Але що буде далі, ніхто не знає. Яка влада прийде на це місце? Які ідеї вона буде сповідувати? На жаль, здається, що, як писав Дмитро Донцов, якою б не була росія - комуністична, капіталістична, "демократична" (саме так, в лапках), тоталітарна, авторитарна, монархічна, республіканська, - стосовно України вона все одно буде непримиренна.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" height="17" alt="Історик та відеоблогер Владлен Мараєв" title="Історик та відеоблогер Владлен Мараєв" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/dbbc39eea88b91a5.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Фото: Олександр Магула/Суспільне</em></div></div></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Про колективну відповідальність</strong></span></em></div><div><em><strong>- В продовження цього, я хотіла б торкнутися теми колективної відповідальності. Часто апелюють до досвіду німців після Другої світової. Чому колективна відповідальність німців стала можлива? І чи можемо очікувати, що вона відбудеться і поміж росіян?</strong></em></div><div>- На жаль, умови для цього значно складніші, ніж тоді. Німеччина була розгромлена, окупована переможцями, ліквідована як держава. І от тоді настала колективна відповідальність. В німецьких селах, містах розвішували плакати, де містились фотографії злочинів нацистів і було написано: ви за це відповідальні, кожен із вас. Байдуже, чи ви були серед тих, хто убивав, чи сиділи вдома. Але не протидіючи цьому, ви були поплічниками й теж за це відповідаєте. Мирних німців, які не брали участь в нічому такому, ганяли розгрібати масові поховання в концтаборах. Вони на все це дивилися, бо багато хто не вірив, що таке дійсно було. А їх примусили це робити, примусили дивитися документальні кінострічки про злочини нацизму. Це було перевиховання. Все це можливо, тільки якщо з Росією зроблять так само. Є ще один варіант - структурні зміни всередині росії. Умовно кажучи, у них приходять до влади політики, які засуджують попередників, готові їх видати для міжнародного трибуналу, виплатити репарації. Але чи російське суспільство змириться з такими політиками? А по-друге, сумнівно, що це зачепить глибини цього суспільства. Бо воно глибоко і тяжко хворе, майже докорінно вражене бацилою неонацизму.</div><div><em><strong>- Навіть не імперіалізму?</strong></em></div><div>- Імперіалізму і неонацизму. Вони вражені бацилою відчуття власної вищості над іншими. У них з покоління в покоління це передається. Які можуть бути нормальні відносини з такими людьми? Якщо в Німеччині нацизм був при владі 12 років, в росії імперський підхід до управління - від пізнього Середньовіччя. Там держава з самого початку будувалася на засадах імперіалізму і жорстокості, запозиченої у східних народів, таких як Золота Орда. Це безжальне ставлення до будь-якої опозиції, намагання фізично винищувати опонентів. І диктатура, поклоніння правителю, монарху, вождю - жорстка вертикаль влади. От такі принципи. І посилений мілітаризм постійно.</div><div><em><strong>- Коли українці намагаються пояснити іноземцям, що не так із "хорошими" росіянами, можна почути: "У них такий режим, що вони можуть зробити?" Ти кажеш: "Є приклад України - кілька революцій, які відбулися, бо українці були не згодні з тим, що відбувається всередині країни". І тоді чуєш: "Это другое". Чи дійсно це інше?</strong></em></div><div>- Якоюсь мірою інше. Але, дійсно, вони втратили багато шансів на позитивні зміни. Вони могли в 1990-х робити державу більш відкритою, демократичною, реальною федерацією, а не, по суті, унітарною імперією, на яку вони її перетворили. А зараз вже, мабуть, пізно, бо режим настільки жорстко все контролює, що важко організувати масовий рух, який не придушать в зародку. Це хіба, якщо відбудеться обвальне падіння економічної й військової ситуації, яке змусить людей, як то кажуть, голосувати шлунком. Але це може перетворитись на знаменитий російський бунт - "бессмысленный и беспощадный". Тоді всім буде непереливки - і верхам, і низам, і сусідам, до речі, теж.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" height="17" alt="Прокремлівський активіст тримає прапор із зображенням Путіна у Москві" title="Прокремлівський активіст тримає прапор із зображенням Путіна у Москві" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/99494d1f6b4b6f99.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Прокремлівський активіст тримає прапор із зображенням президента росії владіміра путіна та гаслом "За Батьківщину, за суверенітет, за путіна" біля кремля у москві, 25 червня 2023 року. Напередодні російські силовики посилили захист столиці "рф" через так званий "бунт найманців Вагнера", які озброєні рухались у москву з Ростова-на-Дону. </em><em>Фото: AP Photo/Dmitri Lovetsky</em></div></div></div><div><em><strong>- Щодо переосмислення минулого. Ще з 2014-го було багато дискусій про те, чому Німеччина так поводиться на фоні війни. Говорилося зокрема, що німці відчувають відповідальність перед росіянами за Другу світову. Хоча, очевидно, українці можуть апелювати до відповідальності німців не менше. Чи варто це робити? Бо є ж такі, хто каже: "Ви перед нами також відповідальні, а зараз не даєте нам ракети "Таурус".</strong></em></div><div>- Так казати, я не певен, що варто. Але аналогії проводити можна. Показувати, якою була нацистська окупація в Україні, якою є російська. Як себе поводили айнзацгрупи СС, і як себе поводять росіяни, що вони робили в Бучі, Ірпені, Ізюмі, Маріуполі, скільки є місць масового знищення людей. Чим це відрізняється? Коли зараз кажуть, що не знаходять ознак геноциду - ну, вибачте, як то кажуть, ви сліпі? Більшість геноцидів не проводилися офіційно. Зазвичай таких рішень не буває, але політика проводиться. І закривати на це очі - блюзнірство.</div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Про Україну та Польщу</strong></span></em></div><div><em><strong>- Україна і Польща. Є відчуття, що складні питання української й польської історії на паузі. Але в якийсь момент країни повернуться до їхнього обговорення. Що буде запорукою того, щоб цей діалог був результативним для обох сторін?</strong></em></div><div>- Наявність росії, наприклад. Як це не сумно звучить. Польща підтримує Україну, бо для неї "рф" - так само загроза. Для Польщі й білорусь загроза. Спільна загроза — це фактор зближення, чинник, що сприяє компромісам. Якщо його прибирати, в українців і поляків є безліч питань одне до одного, які стосуються минулого.</div><div><em><strong>- Але з іншого боку, зараз, коли виникають суперечливі питання між Україною та Польщею - візьмімо навіть історію з <a href="https://suspilne.media/570803-polsa-ne-vidnovluvatime-import-ukrainskogo-zerna-moraveckij/">українським зерном</a> та позицією польських фермерів, історичні питання виринають. Що тут можна зробити?</strong></em></div><div>- Нічого. Такі питання будуть завжди. З угорцями у нас будуть такі питання - у нас попереду ще велике з'ясування стосунків з ними. Це я вам точно кажу. Угорщина зробить все, аби забезпечити інтереси угорської меншини в Україні. Особливо на Закарпатті. Буде по максимуму робити все, щоб ставити різноманітні умови на шляху до нашої євроінтеграції. В перспективі й з Румунією може таке бути. В Чернівецькій області є невеличкі райони, де переважають етнічні румуни. У всіх сусідніх країнах завжди є суперечливі питання. І завжди суть полягає в політичній волі. Наскільки вона є у керівництва - і там, і там - іти назустріч. Діяти не ультиматумами, а домовлятися. Для цього і створюються спільні комісії істориків, проводяться конференції. Аж до того, що навіть інколи вдається - хоча це рідкість - більш-менш узгодити позицію в підручниках.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" height="17" alt="Вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії президентами України та Польщі" title="Вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії президентами України та Польщі" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/8cbe4b3217c53eb1.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Президенти України та Польщі, Володимир Зеленський і Анджей Дуда, зустрілися 9 липня 2023 року на Волині, де вшанували пам'ять жертв Волинської трагедії. <br>Митрополити різних конфесій відправили спільну службу у костелі святих Петра й Павла у Луцьку. Волинська трагедія досі одна з найбільш суперечливих тем <br>в українсько-польських відносинах. </em><em>Фото: Офіс президента України</em></div></div></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Про музеї</strong></span></em></div><div><em><strong>- Ми з вами згадували про Батьківщину-матір. Є також питання на рахунок меморіального комплексу, в якому знаходиться монумент - музею України у Другій світовій війні. Ймовірно, його перейменують на Національний музей війни за незалежність. Чи доречно це робити?</strong></em></div><div>- Я не розумію, навіщо. Для війни, яка зараз відбувається, потрібен окремий музей. І не один. Уже створювалися музеї АТО, але цього мало. Безумовно, Друга світова заслуговує окремого музею. Це варто двох музейних комплексів загальнонаціонального рівня. Тому що у Другій світовій ще безліч недосліджених тем, не пропрацьованих в суспільстві. Тут роботи на багато поколінь. Та й музей цей - він хороший, там класні спеціалісти працюють. Він не радянський, не совецький, - там напрацьовано багато нових матеріалів, зібрано великі фонди, багато нових надходжень. Це дуже цінний музей.</div><div><em><strong>- Інша історія - дофінансування музею Голодомору. Нібито була згода на рівні Верховної Ради виділити півмільярда гривень на його добудову, але президент ветував законопроєкт. Знов-таки питання: на часі чи ні?</strong></em></div><div>- Зараз основні зусилля мають бути на підтримку Сил оборони. Але це не означає, що треба ігнорувати інше. Музей Голодомору - необхідна річ, бо це - геноцид проти українців. Зверніть увагу, наскільки активніше після 2022-го інші держави почали визнавати цю подію геноцидом. До того, здається, близько 20 країн визнали. Зараз значно більше стало.</div><div><em><strong>- Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Було багато скандалів довкола цього проєкту. Вони стосувалися і, вже колишнього, художнього керівника - російського режисера <a href="https://suspilne.media/565471-illa-hrzanovskij-pisov-z-posadi-kerivnika-memorialnogo-centru-babin-ar/">Іллі Хржановського</a>, і російського походження грошей на проєкт, І самого формату вшанування пам'яті жертв Голокосту. Коли мова йде про такі складні та важливі для української й світової історії події, чи варто Україні дозволяти приватну ініціативу?</strong></em></div><div>- Приватну - можна. Приватні кошти завжди діють ефективніше, ніж державні. Але треба дивитися, що саме на них хочуть робити. Особливо якщо йдеться про щось дуже тригерне для суспільства. У випадку Бабиного Яру це має бути меморіальний комплекс, в якому буде відзначено, що це - трагедія різних народів. Так, це трагедія насамперед єврейського народу, бо більшість загиблих там є євреями за походженням. Але там і українці гинули, і представники інших націй. Всі вони мають бути належним чином вшановані. І має бути показано, хто є злочинцем, як це відбувалося, хто віддавав накази, хто був виконавцем, хто - рятівником, хто - праведником миру.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" height="17" alt="Військовий з сім'єю запалює свічки біля пам’ятника жертвам Голодомору у Києві, 26 листопада 2022" title="Військовий з сім'єю запалює свічки біля пам’ятника жертвам Голодомору у Києві, 26 листопада 2022" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/59bc8b86efeee7ef.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Український військовослужбовець із сім'єю запалює свічки біля пам’ятника жертвам Голодомору у Києві, 26 листопада 2022 року. </em><em>Фото: AP Photo/Andrew Kravchenko</em></div></div></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Про Будапештський меморандум і НАТО</strong></span></em></div><div><em><strong>- Які уроки треба винести з підписання Україною Будапештського меморандуму?</strong></em></div><div>- Захищати державний інтерес і не сподіватись, що зв'язки між політиками в довгостроковій перспективі забезпечать інтереси держави. Завтра прийде інший політик, він буде вважати все інакше. Зміниться покоління і в вищому політичному керівництві будуть інші підходи. Тому треба сподіватися на себе і прописувати гарантії. Мають бути прописані механізми покарання за порушення домовленостей. На початку 1990-х, коли при владі в Україні були совецькі еліти, у нас сподівалися, що на особистому рівні з російськими політиками можна домовлятись. Бо ми ж з однієї, як то кажуть, пісочниці, з однієї "кормушки" вийшли. А вийшло так, що все змінилося. І при владі в росії зараз, можна казати, неонацисти, націоналісти, імперці, але насамперед - реваншисти, які втовкмачили собі в голову, що розпад Совєцького Союзу - це не позитивна подія в історії. Вони одержимі реваншем. Так само як нацисти були одержимі реваншем після поразки в Першій світовій війні. Як угорці - теж після поразки в Першій світовій і Тріанонського договору, за яким вони втратили велику частину території.</div><div><em><strong>- Улітку один з представників НАТО заявив, що Україна може приєднатися до Альянсу в обмін на відмову від частини територій. В НАТО потім <a href="https://suspilne.media/552285-ce-bula-pomilka-u-nato-pereprosili-za-zaavu-pro-vstup-ukraini-do-alansu-u-razi-teritorialnih-postupok-rosii/">перепрошували</a> за цю заяву. Чи взагалі можливий такий розвиток ситуації?</strong></em></div><div>- Вкрай сумнівно. Добровільно віддати території, підписавши документ на офіційному рівні - це визнання поразки у війні й злам системи міжнародної безпеки, Гельсінського світу після 1975 року, який передбачав, що змінювати насильницьким шляхом міждержавні кордони в Європі неможливо. Саме тому СРСР розпався по кордонах республік. Те, що відбувалося потім, у випадку Грузії й так далі, - це прояви російського імперіалізму, коли вони підживлювали місцеві сепаратизми, намагаючись урвати собі якусь вигоду. Молдова на офіційному рівні не відмовилась від Придністров'я. Грузія не відмовилась ні від Абхазії, ні від Південної Осетії. Друга причина, чому малореально - росія буде намагатись будь-що цього не допустити. Бо і для "рф" це не буде перемогою. Вони будуть розуміти, що втрачають решту України. Знову ж таки, я, на жаль, скептично ставлюсь до того, що поки існує така росія, нас приймуть в НАТО. Через побоювання військового зіткнення з "рф" і ядерної війни в Альянсі буде завжди сильна опозиція до таких рішень.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" height="17" alt="Історик та відеоблогер Владлен Мараєв" title="Історик та відеоблогер Владлен Мараєв" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x1.5/2c576831fcc8ac51.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div><em style="font-size:small">Фото: Олександр Магула/Суспільне</em></div></div></div><div><em><strong>- На основі історії, які фактори мають скластися, щоб росія розпалася?</strong></em></div><div>- Необхідні відчутні військові поразки. Затяжна Перша світова. Вона була значно масштабніша для росії, ніж нинішня війна - з залученням мільйонів людей, виснаженням економіки, але також розпад "рф" тоді стався і через тяжкі поразки. Наприклад, 1915 рік - великий відступ російської армії, коли вони втратили Польщу, частину Білорусі, України, Балтії. Це початок розпаду. Все це призводить до того, що суспільство дедалі більше невдоволене війною, уже немає патріотичної істерії, хочуть внутрішні зміни.</div><div>Друге - це погіршення економічної ситуації. Все-таки більшість росіян, що б там не казали, до санкцій підлаштовуються. І вони здебільшого є глядачами війни. Так само вони спостерігали за чеченськими війнами, за війною в Сирії: десь там воюють, можна вболівати за наших. Коли війна безпосередньо зачіпає кожного, коли гинуть майже у кожного близькі, люди починають думати. Третя причина - розвиток місцевих еліт. Україна має працювати з регіональними елітами, інтереси яких - бути незалежними від москви. Не платити податки, не виконувати накази, а бути царьками на своїй території. Їх треба піднімати, розвивати, посилювати, вбивати клин між ними та кремлем. Тоді з'являються якісь шанси. Тобто має скластися комплекс факторів. І процеси всередині росії, і євроатлантичні інтеграційні процеси України. Складно це уявити.</div><div>Це складно уявити, але все можливо. "рф" - як і будь-яка імперія, рано чи пізно розпадеться. Щоправда, ми не знаємо, коли це станеться.</div><div><em><strong>- Але так виглядає, що розпад "рф" може і не означати кінець імперії.</strong></em></div><div>- Бо може зберегтися ядро, об'єднане ідеєю російського імперіалізму. У 1917-му російська імперія дійсно розвалилась. Але більшовики взяли під контроль Центральну Росію - від Петрограда до москви й далі. І ніхто не зміг їх звідти вибити. Ні Денікін, ні Колчак, ні Юденич. Тримаючи в руках цю територію, комунікації, а москва - це насамперед центр комунікації, вони змогли відбудувати імперію. Тому в будь-якому разі Україна має стати державою, на яку небезпечно нападати.</div><div><div><div><div><div><a href="https://suspilne.media/568339-na-fronti-mene-pitaut-comu-mi-tak-a-insi-ni-kostenko-pro-mobilizaciu-kontrnastup-ta-zmini-v-minoboroni/"></a></div></div></div></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62734/ 2023-09-20 08:24:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В Україні посилять покарання за незаконний перетин кордону: кому дадуть більший термін http://izmail.es/article/62732/ До парламенту подано законопроєкт, який передбачає посилення покарання за порушення під час перетину державного кордону під час воєнного стану. Рада розгляне документ найближчим часом. <div><div>Подробиці законопроєкту повідомив адвокат Роман Сімутін <a href="https://www.youtube.com/watch?v=t8ML_6IRgvs" target="_blank" rel="noreferrer noopener">повідомив</a> на своєму YouTube-каналі.</div></div><div><div>Ініціатори <a href="https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39394" target="_blank" rel="noreferrer noopener">законопроєкту №7268</a> пропонують підвищити штрафи та запровадити суворіше покарання за правопорушення, пов’язані з незаконним перетином кордону під час війни. На думку депутатів, це повинно зупинити чоловіків, які намагаються втекти з країни. Кримінальний кодекс України пропонується доповнити статтею 332-3 - “Незаконний перетин державного кордону України під час дії воєнного стану”.<br></div><div><div><div>Штрафувати пропонують на суму “від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”, тобто до 170 тис. гривень. Також порушникам загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.</div></div></div><div>Ті самі дії, вчинені військовослужбовцями або державними посадовцями потягнуть за собою ув’язнення на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.</div><div>Правопорушення, вчинені повторно, або групою осіб, або посадовцем із використанням службового становища, каратимуться позбавленням волі від 8 до 12 років.</div><div>За словами правозахисника, у ЄС кримінальної відповідальності за подібні порушення немає, на відміну від законодавства України, що передбачає покарання за подібні порушення.</div><div>Нагадаємо, що виїзд чоловіків за кордон під час воєнного стану регулюється Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. А ст. 23 вказаного закону містить перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62732/ 2023-09-19 23:46:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Український композитор напише виставу для Метрополітен-опера: про що вона буде http://izmail.es/article/62731/ Метрополітен-опера замовила в українського композитора Максима Коломійця оперу про викрадення та депортацію росіянами українських дітей. <div>Про це <a href="https://www.nytimes.com/2023/09/11/arts/music/met-opera-ukrainian-opera.html?fbclid=IwAR1Ko-LW0Mp6xulMV1kzPCB-EaFOLRsAtE_Jj9tquUyW9-NsN-uK6puz32M" rel="nofollow noopener">повідомляє</a> The New York Times.</div><div><div>Лібрето до твору напише американський драматург Джордж Брант. Нова опера Коломійця розповість історію матері, яка вирушає в довгу й небезпечну подорож, щоб врятувати свою доньку, яку утримують у таборі в Криму.</div><div>Зазначається, що персонажі опери будуть вигаданими. Однак сюжет буде заснований на реальних розповідях українських матерів, які вирушали на окуповану росією територію України, щоб повернути своїх дітей, захоплених росіянами.</div><div>Генеральний менеджер Метрополітен-опери Пітер Ґелб сказав, що цією постановкою колектив театру хоче "культурно підтримати Україну в її боротьбі за свободу".</div><div><em>"Я не можу придумати кращого способу зробити це, ніж поставити оперу, що фактично документує ту частину війни, яка підкреслює героїзм українського народу перед жахливими обставинами", - </em>наголошує Ґелб.</div><div>Він також розповів, що Метрополітен-опера обрала Коломійця "через його досвід роботи в опері, а також глибоке розуміння українських музичних традицій".</div><div><div title="Фото: Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти"><img title="Фото: Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти" src="https://www.liga.net/images/general/2023/09/19/20230919112634-9906.jpeg" alt="Фото: Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти" width="691" height="296"></div></div><div>Композитор опери Максим Коломієць вважає відповідальністю створити виставу, яка покаже гідність його країни. <br><em>"Мета не лише в тому, щоб привернути увагу до України, але й щоб висвітлити схожі ситуації в усьому світі - коли матері зазнають страждань, намагаючись захистити своїх дітей. Я хочу, щоб люди співчували цьому болю та запобігали йому, як тільки можна", - </em>каже Коломієць.</div><div>Він також зазначив, що його музика буде "ніжною, наївною, емоційною і драматичною". Він додав, що "намагатиметься уявити собі мирну та квітучу Україну". <br><em>"Ця історія матиме щасливий кінець. І для нас дуже важливо мати щасливий кінець прямо зараз".</em></div><div>Опера українського композитора має вийти на сцені Метрополітен-опери у 2027 або у 2028 році.<br><em><span style="text-decoration:underline">Метрополітен-опера</span></em> - <em>провідний оперний театр у США, один із центрів світової музичної культури. Його відкрили у Нью-Йорку 1883 року. </em><br><em>В театрі виступали українські співаки Бела Руденко, Анатолій Солов'яненко, Інна Бурська, Андрій Добрянський, Іванна Мигаль, Людмила Монастирська. Художником театру був Владислав Клех.</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Культура, спорт http://izmail.es/article/62731/ 2023-09-19 21:25:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ЗСУ просуваються неухильно та послідовно. Міллі заперечив заяви про "провал" контрнаступу http://izmail.es/article/62730/ Українські військові вже подолали кілька ліній оборони російських окупантів. Вони досягають часткового успіху та неухильно просуваються вперед. <div><div>Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на голову Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марка Міллі в інтерв'ю<a href="https://edition.cnn.com/videos/world/2023/09/17/exp-gps-0917-general-milley-on-ukraine.cnn" target="_blank" rel="noopener"> CNN</a>.</div></div><div></div><div><div><em>"Знаю, є деякі коментарі, що "наступ провалився". Він не провалився. Він досяг принаймні часткового успіху",</em> - сказав він.</div><div>Міллі зазначив, що українські захисники вже пройшли кілька ліній оборони окупантів. За його словами, вони ще мають час до того, як погодні умови погіршаться.</div><div>На думку генерала, українські військові ведуть контрнаступ досить послідовно. Він зазначив, що наступ України хоч і повільніший, ніж очікувалося, але наші воїни просуваються неухильно.</div><div><em>"Є стійкий прогрес. Як я й говорив місяці тому, це буде довго, важко і криваво через природу цього конкретного бою, типу оборони, яку збудували росіяни, та можливостей українців",</em> - додав він.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62730/ 2023-09-19 19:48:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як стягнути аліменти з особи, яка перебуває за кордоном http://izmail.es/article/62729/ У разі якщо особа (боржник) перебуває або отримує доходи за кордоном, зацікавлена особа (стягувач) має право звернутися до компетентних органів цієї держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України про стягнення аліментів. <div>Про це <a href="https://court.gov.ua/press/news/1461902/" target="_blank" rel="noopener">повідомили</a> у Міністерстві юстиції.</div><div>Україна є стороною низки багатосторонніх міжнародних договорів, що регулюють питання стягнення аліментів за кордоном:</div><ul><li>Конвенції про стягнення аліментів за кордоном 1956 року,</li><li>Конвенції про визнання і виконання рішень стосовно зобов’язань про утримання 1973 року,</li><li>Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року.</li></ul><div>Україна також є стороною багатьох двосторонніх міжнародних договорів про правову допомогу у цивільних справах, положення яких передбачають взаємне визнання і виконання судових рішень у цивільних справах, і на підставі яких можливо вирішити питання про визнання та виконання рішень судів на території іноземних держав.</div><div><a href="https://minjust.gov.ua/m/4906" target="_blank" rel="noopener">Перелік</a> міжнародних договорів з питань міжнародно-правового співробітництва у цивільних та кримінальних справах розміщено на офіційному сайті Міністерства юстиції України. Перевірити чинність договорів у відносинах з певною державою можна за <a href="https://is.gd/Y1NTVO" target="_blank" rel="noopener">посиланням</a>.</div><div>До 29 грудня 2023 року для України діє Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року у редакції Протоколу до неї, що регулює питання стягнення аліментів і визнання судових рішень у цивільних справах (у тому числі щодо аліментів) у відносинах з державами СНД (за винятком росії і білорусії, у відносинах з якими дію цієї Конвенції зупинено).</div><div><em><span style="text-decoration:underline">Для належного виконання положень зазначених міжнародних договорів затверджені:</span></em></div><ul><li>Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 №1092/5/54;</li><li>Інструкція про виконання в Україні Конвенції про стягнення аліментів за кордоном, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 29.12.2006 № 121/5;</li><li>Інструкція про виконання в Україні Конвенції про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.09.2017 №2904/5.</li></ul><div>З метою звернення з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентного органу запитуваної держави заінтересована особа звертається до суду України, який ухвалив рішення, для отримання документів, передбачених міжнародним договором України.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">У більшості випадків це:</span></em></div><ul><li>засвідчена належним чином копія судового рішення;довідка про те, що рішення набрало законної сили, якщо це не випливає безпосередньо з тексту рішення;</li><li>довідка стосовно виконання частини рішення або невиконання рішення на території України;</li><li>якщо відповідач не брав участі в судовому засіданні — довідка про те, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового розгляду, та копії документів справи, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час та місце судового розгляду справи.</li></ul><div>Документи, що надає суд України, засвідчуються підписом судді і скріплюються гербовою печаткою суду України.</div><div>До клопотання та документів, що до нього додаються, надається їх переклад на мову запитуваної держави або на мову, визначену міжнародним договором України.</div><div>У разі, якщо згідно з міжнародним договором України клопотання подається заінтересованою особою до суду України, який ухвалив рішення, такий суд надсилає клопотання та додані до нього документи до Мін’юсту через міжрегіональне управління або його відповідний структурний підрозділ для направлення до компетентного органу іноземної держави.</div><div>Клопотання про визнання і виконання рішення може бути подане безпосередньо до компетентного суду іноземної держави.</div><div>Рішення суду України підлягає виконанню на території іноземної держави після визнання та надання компетентним органом цієї держави дозволу на його виконання. Виконується рішення на території іноземної державі відповідно до законодавства цієї держави.</div><div><em>За відсутності судового рішення про стягнення аліментів</em></div><div>Згідно з частиною четвертою статті 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» однією з підстав визначення підсудності справ судам України є факт проживання позивача у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства в Україні.</div><div>Згідно зі статтею 77 цього Закону підсудність судам України є виключною, якщо у справі, яка стосується правовідносин між дітьми та батьками, обидві сторони мають місце проживання в Україні.</div><div>Статтею 28 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.</div><div>За наявності відповідних підстав для визначення підсудності справи судам України заявник має право звернутися до суду України із позовною заявою і після винесення судом України такого рішення можливо звертатися до компетентних органів іноземної держави з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України.</div><div>У інших випадках вбачається доцільним звертатися до держави, суди (органи) якої компетентні розглядати справу про стягнення аліментів.</div><div><em><strong>Щодо осіб, які перебувають на території росії</strong></em></div><div>Між Україною та росією відсутні чинні міжнародні договори, які б регулювали питання співробітництва компетентних органів щодо взаємного визнання та виконання судових рішень у цивільних справах.</div><div>За відсутності міжнародного договору питання щодо виконання рішення суду України на території іноземної держави на основі принципу взаємності може бути порушено, якщо це передбачено законодавством іноземної держави.</div><div>Зацікавлена особа може звернутись з клопотанням про визнання та виконання рішення суду України до компетентних органів іноземної держави безпосередньо або за посередництвом адвоката (участь адвоката може бути передбачена як обов’язкова законодавством іноземної держави в окремих категоріях справ).</div><div>При розгляді компетентними органами будь-якої держави питання про визнання і виконання іноземного судового рішення, до увагу береться компетенція суду, що постановив рішення, підтвердження про участь боржника у розгляді справи або його належне повідомлення про розгляд справи і про вручення боржнику копії рішення.<br>Справа про визнання і виконання іноземного судового рішення розглядається, якщо на території відповідної держави проживає боржник або знаходиться належне йому майно.</div><div>Перелік документів, що надаються разом з клопотанням про визнання і виконання, а також вимоги щодо їх засвідчення, за відсутності міжнародного договору визначаються законодавством тієї держави, де вимагається виконання.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62729/ 2023-09-19 17:37:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Куди звертатись військовим, якщо неправильно нарахували пенсію http://izmail.es/article/62728/ Пенсійне забезпечення звільнених зі служби військових регулюється законом «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». <div>У разі сумнівів щодо правильності розрахунку пенсії, можна звернутися не тільки до місцевого відділення Пенсійного фонду, а й до обласного Пенсійного фонду, а також до Пенсійного фонду України (м. Київ, вулиця Бастіонна, 9).</div><div>Крім того, військові пенсії призначаються органами ПФУ на підставі даних про грошове забезпечення, що надаються військкоматами.</div><div>У випадку сумнівів щодо розміру пенсії питання можуть бути не так до Пенсійного фонду, як до органу, який видав довідку про розмір грошового забезпечення та надбавки до зарплати військовослужбовця.</div><div>В Україні всі учасники бойових дій мають право на надбавки до пенсійних виплат. Але загальна процедура нарахування суми не відрізняється від процедури для інших громадян. На суму пенсії, яку отримуватимуть учасники бойових дій , впливають два фактори: трудовий стаж і розмір заробітної плати, яку отримували впродовж роботи.</div><div>Крім того, військовослужбовці у разі отримання інвалідності можуть оформити пенсійні виплати. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який вона встановлюється, визначаються органом медико-соціальної експертизи.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62728/ 2023-09-19 16:51:32 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Хороші школи не лише в столиці: чим вигідна освітня реформа для громад? http://izmail.es/article/62727/ Освітня реформа дозволить зробити якісні освітні послуги доступними для дітей з малих населених пунктів. <div>Невеликим територіальним громадам через обмеженість ресурсів особливо важливо берегти кожну гривню. Таким чином, має відбутися перехід від фінансування кількості до фінансування якості. Учні з сільських шкіл відстають за рівнем навчання від міських на понад 2,5 роки – такими були результати міжнародного <a href="http://osvita.ua/school/68146/">дослідження</a> освіти PISA 2018 року. Воно виявило глибоку нерівність у доступі до кращої освіти залежно від місця проживання.  Щоб розвʼязати цю проблему, в Україні втілюють освітню реформу. Вона має забезпечити рівний доступ усіх дітей до якісного навчання.  </div><div><em>Журналісти Центру спільних дій розбиралися, як освітні нововведення змінять ситуацію в невеликих громадах на краще.</em></div><div><em><strong><span style="text-decoration:underline">Отримати найкраще за мінімальні кошти: місія можлива</span></strong></em></div><div>Для сільських шкіл не рідкість, коли в одному класі за партами сидять кілька дітей різного віку. Утримання такого закладу освіти для громади все ще вимагає чимало грошей, а користі приносить не так багато.</div><div>Як зазначає <em><strong>Людмила Попова, заступниця начальника відділу освіти Шумської міськради на Тернопільщині</strong></em>, з повномасштабним вторгненням росії питання оптимізації шкіл постало ще гостріше, адже багато жінок із дітьми виїхали за кордон. За її словами, утримувати школи, де в класі навчається дві-три дитини, нераціонально і для держави, і для громади. </div><div>З упровадженням реформи утримувати заклади освіти має місцева рада. Хоча зарплату вчителям усе ще виплачує держава, місцеве самоврядування повинне підтримувати приміщення школи, сплачувати комунальні рахунки, платити допоміжному персоналу тощо. Малі громади, які мають менше надходжень у бюджет, особливо не можуть собі дозволити витрачати гроші на освіту неефективно. </div><div><em><strong>Аналітикиня Cedos Ірина Когут</strong></em> визначає оптимальну освітню мережу як баланс між наявними ресурсами та вимогами для якісного й зручного навчання дітей. Влада на місцях повинна створити мережу закладів, яка з одного боку дозволить кожній дитині здобути освіту біля дому, а з іншого – передбачатиме розумне витрачання коштів.</div><div><img src="http://osvita.ua/doc/images/news/900/90052/1_1.png">   </div><div><em>«Припустимо, в громади є багато грошей, і вона може в кожному селі відкрити по невеличкій школі. Якщо туди будуть їздити за гроші громади хороші вчителі, і в кожній школі створять чудове освітнє середовище, то громада має на це право. </em> </div><div><em>Але частіше буває, що, по-перше, ресурси обмежені, по-друге, кваліфікованих вчителів не вистачає – це підштовхує оптимізувати ресурси. Тобто зробити менше шкіл і зібрати в них найкращих вчителів»</em>, – пояснює Ірина Когут.   </div><div><em><strong><span style="text-decoration:underline">Успішні діти – успішна громада. Чому владі вигідно навчати дітей якісно?</span></strong></em></div><div>Якісна освіта разом із іншими публічними послугами, як-то: медицина, соціальний захист, культура тощо, може мотивувати людей залишитись у громаді або навіть переїхати туди, каже аналітикиня Ірина Когут. </div><div>Якісне шкільне навчання робить дітей більш конкурентоспроможними. Тобто вони матимуть кращі шанси вступити до хорошого університету. Цьому, зокрема, сприяє впровадження профільності в старшій школі. </div><div>Нововведення не тільки готує до навчання у вишах, а й дозволяє заглибитися в пізнання окремого предмета, цікавого для учнів. Випускники, які вивчатимуть конкретні предмети поглиблено, краще підготуються до фінального іспиту з них. Навіть якщо спершу батькам не подобається освітня реформа, згодом вони побачать користь, яку від неї отримують діти. </div><div>Деякі покращення вже встигла відчути на собі Шумська громада. Раніше в Шумському ліцеї навчалося 100 дітей, а в Шумському навчально-виховному комплексі (НВК) – 300. Утримувати обидва навчальні заклади було нераціонально, адже, до прикладу, НВК був розрахований аж на 720 дітей. Заклади вирішили обʼєднати. <em><strong>Заступниця начальника відділу освіти Людмила Попова</strong></em> каже, що зараз діти можуть за менші кошти отримати кращу підготовку.</div><div><em>«Ми об'єднали дві потужні матеріально-технічні бази закладів освіти, а відтак створили умови для вивчення профільних предметів та використання інформаційних технологій. Зокрема, нам вдалося організувати доволі гарні лабораторії, кабінети фізики, хімії, біології, інформатики – таким чином покращилося викладання точних наук»</em>, – розповідає Людмила Попова.   </div><div>Зі злиттям ліцею й НВК збільшилася перш за все ефективність освітньої мережі. В одній будівлі обʼєднали не тільки техніку й матеріали, а також професійних педагогів. Людмила Петрівна наголошує, що працевлаштуватися допомогли всім вчителям.  </div><div><img src="http://osvita.ua/doc/images/news/900/90052/2_1.jpg"></div><div>Навіть згуртування учнів в одній школі принесло результати. Спільне навчання мотивує дітей, допомагає їм показувати кращі результати із національного мультипредметного тесту. Престижність ліцею вдалося збільшити й на всеукраїнському рівні: цьогоріч учениця Шумського ліцею посіла третє місце на міжнародній олімпіаді з географії, де представляла всю Тернопільську область.   </div><div>Людмила Попова зазначає: <em>«Це перше таке досягнення в історії нашої громади, нашого району. І це також результат обʼєднання двох закладів освіти».</em></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>Хто найбільше виграє від реформи?   </strong></span></em></div><div>Оскільки державні освітні стандарти розробляє Міністерство освіти і науки, діти здебільшого вивчають однакові предмети незалежно від того, в якій місцевості розташована їхня школа. Але реформа зробить якісні освітні послуги доступними для дітей з малих населених пунктів, віддалених від обласних центрів. Вони зможуть навчатися в класах з усім необхідним обладнанням, здобувати освіту в професійних вчителів вузького профілю.  </div><div>Невеликим громадам через обмеженість ресурсів особливо важливо берегти кожну гривню. Оптимізація видатків – це перехід від фінансування кількості на фінансування якості. Бо ті самі гроші можна витратити на утримання десяти неукомплектованих шкіл, а можна профінансувати дві та краще їх облаштувати, забезпечити технікою, найняти найпрофесійніших вчителів.  </div><div>Освітня реформа є реакцією на зміни, вона має виправити недоліки попередньої системи. І якщо її адекватно реалізувати, то від неї виграють усі учні, незалежно від того, у якій місцевості вони живуть. <br><em><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></em></div> Діти, молодь, освіта http://izmail.es/article/62727/ 2023-09-19 15:44:09 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Мінфін та МВФ розробляють для України перехід на польську модель оподаткування малого бізнесу http://izmail.es/article/62726/ Україна розглядає можливість запровадження польської моделі оподаткування фізичних осіб-підприємців. <div>Про це <a href="https://novyny.live/eksklyuziv/shcho-tochno-ne-varto-robiti-pid-chas-viini-tak-tse-buti-i-krasivim-i-rozumnim-interviu-z-getmantsevim-118320.html" target="_blank">розповів</a> голова комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Данило Гетманцев в інтерв'ю Новини.Live.</div><div><em>"Часто ми чуємо від бізнесу та експертів пропозиції запровадити оподаткування, як в Європі. Вивчивши приклади декількох країн ми взяли за зразок польську модель, яка є для нас найбільш близькою. Зараз розглядаємо можливість її імплементації в Україні"</em>, - зазначив Гетманцев.</div><div>Він уточнив, що над цим питанням працюють в Мінфіні.</div><div><em>"Зараз Міністерство фінансів України спільно з Міжнародним валютним фондом розглядають модель оподаткування, яка була б цивілізованою, простою, прозорою, зрозумілою і давала можливість підтримувати малий бізнес, а не закривати очі на те, як бавляться з податками великі підприємства",</em> - сказав Гетманцев.</div><div>За його словами, польська модель оподаткування ФОПів, по-перше, передбачає більший ліміт за операціями - 2 млн євро, тоді як в Україні ліміт становить 7,8 млн гривень.</div><div>Крім того, різні види діяльності обкладаються різними ставками податку. Наприклад, торгівля обкладається податком 3%. Низьким податком обкладається виробництво. А податки на послуги становлять від 12% до 20%.</div><div><em>"Ми в першу чергу говоримо про справедливість оподаткування. Наша задача - відмежувати малий бізнес від середнього і великого. Це зараз основна проблема єдиного податку і системи оподаткування малого бізнесу", -</em> зазначив Гетманцев.</div><div><em>"У жодному випадку не можна робити так, щоб великий і надвеликий бізнес штучно через схеми перетворювався на "малий", -</em> додав він.</div><div>Проблема, за словами Гетманцева, полягає в тому, що система єдиного податку перетворився в Україні з інструмента підтримки малого бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу.</div><div><em>"Для прикладу рекомендую відвідати ринок "Столичний". Асортимент шикарний. Величезні павільйони. Компьютери, через які продаються товари, надсучасні і, певно, дуже дорогі. А скільки з них видають чек? Жоден! Бо це, найімовірніше, контрабандний товар. Це великий і середній бізнес. Це не малий бізнес", -</em> пояснив голова податкового комітету.</div><div><em>"У цьому й полягає проблема оподаткування єдиним податком — неможливість розмежувати великий і середній бізнес від малого, коли великий бізнес мімікрує під малий"</em>, - наголосив він.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">Довідка:</span></em></div><div><em></em></div><em>Польська модель оподаткування ФОПів</em><em> передбачає ліміт за операціями у 2 млн євро (в Україні він становить 7,8 млн гривень). Крім того, торгівля оподатковується податком 3%, низьким податком оподатковується виробництво, а податки на послуги становлять від 12% до 20%.</em> <div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62726/ 2023-09-19 14:51:56 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Аналітики ISW вказали на можливі напрямки прориву оборони армії "рф" http://izmail.es/article/62725/ На думку аналітиків з Інституту вивчення війни, контрнаступ українських військових у Запорізькій області міг серйозно виснажити критично важливі елементи оборони злочинної армії "рф" і підвищити шанси на прорив оборони. Про це йдеться у звіті аналітиків ISW.<br>За словами експертів, підрозділи 22-ї та 45-ї окремих бригад спецпризначення попри все були кинуті на відбиття контрнаступу ЗСУ в районі села Роботине і, скоріш за все, зазнали важких втрат.  Ці підрозділи більше не згадують в російських репортажах та відеоматеріалах про ситуацію на околицях Роботиного. <br>Аналітики припускають, що здатність цих бригад здійснювати атаки, ймовірно, значно погіршилась.  <br>Автори зведення наголошують на тому, що командування "рф" вимушено покладає такі завдання на "відносно елітні частини та з’єднання Повітряно-десантних військ". <br>"рф" діють на Бахмутському напрямку в районі сіл Андріївка та Кліщіївка, зазначено у звіті. <br>Втрата боєздатності найкращими частинами "рф", які вирішують поточні завдання оборони від наступу ЗСУ, створює для України можливість використати ситуацію для прориву оборони росії у західній частині Запорізької області, вважають експерти. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://izmail.es/article/62725/ 2023-09-19 13:26:19 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Росатом" перетворив окуповану ЗАЕС на катівню, одного співробітника вбили – Truth Hounds http://izmail.es/article/62724/ російська державна корпорація з атомної енергії «Росатом», яка контролює Запорізьку АЕС з березня 2022 року, та її агенти були повністю поінформовані та навіть залучені до переслідування працівників станції. <div><div>Правоохоронні органи та незалежні дослідники, включаючи міжнародних журналістів, зібрали численні свідчення про катування та нелюдське поводження, скоєні російськими окупаційними силами з відома "Росатому" під час окупації Запорізької АЕС та міста-супутника станції Енергодара. Про це йдеться <a href="https://truth-hounds.org/cases/yak-rosatom-peretvoryv-najbilshu-v-yevropi-atomnu-elektrostancziyu-na-kativnyu-i-yak-svit-mozhe-cze-zupynyty-doslidzhennya-truth-hounds/" target="_blank">у звіті </a>української неурядової організації Truth Hounds, яка займається документуванням і розслідуванням міжнародних злочинів, скоєних під час російської війни проти України.<br>Про це мовиться в <a href="https://truth-hounds.org/cases/yak-rosatom-peretvoryv-najbilshu-v-yevropi-atomnu-elektrostancziyu-na-kativnyu-i-yak-svit-mozhe-cze-zupynyty-doslidzhennya-truth-hounds/" target="_blank">дослідженні</a> «Ядерна в’язниця: як «Росатом» перетворив найбільшу в Європі атомну електростанцію на катівню і як світ може це зупинити» – його 19 вересня <a href="https://www.youtube.com/watch?v=SnPbQ7hehrw" target="_blank">презентує</a> українська організація Truth Hounds, яка обʼєднує документаторів та розслідувачів міжнародних злочинів.</div><div><em>«Свідки розповіли Truth Hounds про цілу мережу місць незаконного утримання на ЗАЕС та в місті Енергодарі, де цивільних піддають катуванню та нелюдському поводженню, зокрема застосовують побиття, катування електричним струмом, удушення, імітацію страт, погрози зґвалтуванням тощо. росіяни утримують десятки людей у переповнених маленьких камерах, призначених для двох-чотирьох осіб. Увʼязненим дозволяють їсти їжу, яку їм приносять родичі, але тих, хто не мають рідних, змушують випрошувати їжу та воду в інших затриманих. За даними української влади, з березня 2022 року в Енергодарі близько тисячі людей були затримані та піддані катуванню. Щонайменше в одному підтвердженому випадку співробітника станції Андрія Гончарука, який працював водолазом, закатували до смерті», –</em> йдеться в пресрелізі Truth Hounds.</div><div></div><div>Дослідники твердять, що агенти корпорації «Росатом» на станції самі бували присутні на катуваннях чи допитах співробітників станції.</div><div><em>«Свідки, яких опитали Truth Hounds, повідомляють, що співробітники «Росатому» зазвичай не брали безпосередньої участі в актах тортур, але без їхнього відома це «було б неможливим». Крім цього, від перших днів переходу станції під контроль «Росатому» його працівники разом з офіцерами ФСБ "рф" почали масово проводити «бесіди зі співробітниками ЗАЕС». Це була скоординована спроба залякати працівників атомного об'єкта та примусити їх підписувати нові трудові контракти з «Росатомом»,</em> – вказують розслідувачі.</div><div><span style="box-sizing:border-box;margin:0px;padding:0px;border:0px;outline:0px;vertical-align:baseline;background:0px 0px"><div>Звіт описує численні докази катувань і нелюдського поводження, скоєних російськими окупаційними силами на ЗАЕС та в Енергодарі за сприяння російської держкорпорації "Ростатом".</div><div><em class="<img src=" http:="" izmail.es="" images="" elrte="" pixel.gif"="" title="" rel="media11152237270825305" width="150" height="100">" style="text-decoration:underline">Звіт ґрунтується на прямих та непрямих доказах, які охоплюють:</em></div><div><ul><li level="1">свідчення очевидців;</li><li level="1">фотографічні та документальні докази;</li><li level="1">цифрові докази;</li><li level="1">вторинні джерела, такі як звіти правозахисних організацій, новини та засоби масової інформації.</li></ul></div><div><em class="undefined" style="text-decoration:underline">Очевидці надали Truth Hounds чіткі, недвозначні описи катувань та інших злочинів, серед яких:</em></div><ul><li>напади з обтяжуючими обставинами та жорстоке побиття,</li><li>удушення,</li><li>катування електричним струмом,</li><li>примушування жертв копати собі могили,</li><li>імітація страти,</li><li>погрози зґвалтування жертв та їхніх родичів,</li><li>утримання затриманих у переповнених камерах без їжі, води та свіжого повітря.</li></ul><div>За свідченнями мера Енергодара Дмитра Орлова, з березня 2022 року приблизно тисяча осіб були затримані та піддані катуванням або жорстокому поводженню в мережі катівень в Енергодарі.</div><div>Підтверджено, що щонайменше одна людина, співробітник ЗАЕС, на ім'я Андрій Гончарук, який працював водолазом на станції, був закатований до смерті.</div><div>На ЗАЕС співробітників викрадають просто з робочих місць, їх відвозять на допити або катують співробітники ФСБ, часто за участі та з відома співробітників або агентів "Росатому".</div><div>Свідки, опитані Truth Hounds, повідомляють, що хоча співробітники "Росатому" зазвичай не беруть безпосередньої участі в актах катувань, вони повністю обізнані про практику катувань, і що "без їхнього відома" катування "були б неможливими".</div><div><em>"Цей звіт привертає увагу до жахливих подій на ЗАЕС, аналізує докази в контексті застосовних правових норм", -</em> наголошують у Truth Hounds.<br><em class="undefined" style="text-decoration:underline">Дослідники зібрали факти, які доводять, що:</em></div><ul><li>Контроль "Росатому" над ЗАЕС порушує міжнародні договірні зобов’язання.</li><li>"Росатом" сприяв і підбурював до скоєння воєнних злочинів і злочинів проти людяності, порушуючи міжнародне гуманітарне, кримінальне право та право прав людини.</li><li>"Росатом" порушив свої обов’язки щодо дотримання прав людини, викладені в Керівних принципах Організації Об’єднаних Націй (ООН) з питань підприємницької діяльності в аспекті прав людини, Керівних принципах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) для багатонаціональних підприємств та Глобальному договорі ООН.</li></ul><div>При цьому, зазначається, що "Росатом" фінансується російською федерацією. Без співпраці з "Росатомом" російська федерація не могла б експлуатувати ЗАЕС.</div><div>Також наголошується, що під час підготовки звіту Truth Hounds виявили докази інших серйозних порушень міжнародного права, які будуть ретельно розслідувані та висвітлені в наступних звітах.</div><div>Звіт є частиною глобальної кампанії, яку очолюють українські та міжнародні юристи, активісти, дипломати та політики, що домагаються справедливості та притягнення до відповідальності за дії російських збройних сил, державних та підконтрольних державі агентів за злочини агресії, геноциду, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин екоциду, скоєні з початку протиправної агресії росії проти України у 2014 році.</div></span></div></div><div>У Truth Hounds нагадують, що операції та контракти «Росатому» далі активні в 54 країнах. <br><em>«Далі вести бізнес з ядерним гігантом, який відіграє ключову роль у незаконному привласненні найбільшої атомної електростанції в Європі та є спільником у скоєнні міжнародних злочинів, є неприпустимим», –</em> вважають дослідники.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> <div><br></div> <div><br></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62724/ 2023-09-19 12:17:49 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині безкоштовно вакцинують тварин від сказу http://izmail.es/article/62723/ На Одещині триває кампанія з проведення заходів профілактики сказу тварин. Щеплення проводять лікарі 27 державних лікарень ветеринарної медицини. <br>У Держпродспоживслужбі зауважили, що існують непоодинокі випадки, коли господарі тварин відмовляються від щеплення своїх домашніх улюбленців. Навіть у ситуації, коли сама процедура щеплення і вакцина – безкоштовні, а мобільні групи ветеринарів виїжджають на місце, звільнюючи господарів від необхідності везти тварин до дільничної лікарні ветеринарної медицини. За цей період таких відмов було 124. <br>У той же час, інколи ініціаторами колективних щеплень тварин виступають голови сільрад, житлових дачних кооперативів, активні городяни, які допомагають з організацією проведення щеплень на місцях, а також зоозахисники і волонтери, особливо, коли мова йде про вакцинацію безпритульних тварин. <br>Зазначається, що на сьогоднішній день вакцина для профілактики сказу є в наявності в кожній області України, вона є в достатній кількості й на Одещині. <br>Вакцина проти сказу безкоштовна, для здійснення щеплення необхідно лише звернутися до лікарень ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br></strong> Регіон http://izmail.es/article/62723/ 2023-09-19 11:37:28 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es В SHABO представили "крижане" вино http://izmail.es/article/62722/ Виноробне підприємство SHABO презентувало Icedwine, створене за рідкісною в Україні технологією. <div>Про це повідомили в пресслужбі виноробні SHABO.</div><div><em>"Для тих, хто полюбляє ексклюзивні та цікаві пропозиції, особливо, коли мова йде про вино, десертні вина SHABO Ice wine вдало для цього підходять. Адже ексклюзивна колекція натуральних солодких вин під назвою «крижане вино» створена за вкрай рідкісною в Україні технологією – Icedwine. Вино має натуральну солодкість та є результатом делікатного заморожування ягід винограду.</em></div><div><em>Цікаво, що для виготовлення всього лише однієї пляшки «крижаного вина» на 0,375 літра використовується більше ніж 15 кілограмів винограду. А за сезон виробляють всього до 3000 пляшок.</em></div><div><em>Дійсно ексклюзив. Тепер ви знаєте чим здивувати ваших гостей, або що обрати на подарунок, який приємно здивує", - </em>йдеться у повідомленні.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/62722/ 2023-09-19 10:46:52 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Безоплатні аналізи за Програмою медичних гарантій: як зробити, – пояснює МОЗ http://izmail.es/article/62721/ Понад 36,6 млн електронних направлень на лабораторну діагностику виписали лікарі для пацієнтів за Програмою медичних гарантій у 2023 році. З них понад 26 млн виконані, тобто пацієнти пройшли дослідження. <div>Про це розповіли у пресцентрі МОЗ.</div><div>Попри це досі існує міф, що здати аналізи можна лише платно. Відповідно до Програми медичних гарантій всі аналізи є безоплатними для пацієнтів, але виключно, якщо лікар видав електронне направлення. І хоча окремого пакету в Програмі медичних гарантій під назвою «Аналізи» немає, майже кожним з пакетів передбачено певний перелік лабораторних обстежень - відповідно до специфіки надання медичної допомоги.</div><div>Наприклад, у центрі надання первинної медичної допомоги можна зробити аналізи, що входять до переліку безоплатних медичних послуг за пакетом «Первинна медична допомога» - загальний аналіз крові з лейкоцитарною формулою; загальний аналіз сечі; рівень глюкози у крові; загальний рівень холестерину та інші.</div><div>Жінка при надії може зробити усі призначені гінекологом аналізи безоплатно в жіночій консультації, яка має договір за пакетом «Ведення вагітності в амбулаторних умовах».</div><div>Пакет «Профілактика, діагностика, спостереження, лікування та реабілітація в амбулаторних умовах» також покриває проведення аналізів, які необхідні для отримання якісної діагностики та лікування. Специфічні аналізи передбачені у пакетах з лікування онкологічних захворювань, лікування туберкульозу тощо.</div><div>Всі аналізи є безоплатними, якщо пацієнт перебуває в стаціонарі, планово чи екстрено. Направлення на аналізи у такому випадку не потрібно. Всі необхідні обстеження входять у безоплатний пакет послуг у стаціонарі.</div><div>Важливо пам’ятати, що електронне направлення на аналізи виписує лікуючий лікар - або лікар первинної ланки, або вузький спеціаліст, і тільки якщо це потрібно для встановлення діагнозу чи призначення лікування. Пацієнт не може вимагати направлення на аналізи за власним бажанням. Звернення пацієнтів без направлення може бути платним. Оплата має здійснюватися у вигляді офіційних платежів за тарифами, які затверджені органом місцевого самоврядування, що є власником закладу охорони здоров’я.</div><div>Також зверніть увагу, направлення на аналізи виписує той лікар, який призначає ці обстеження. Тобто якщо лікуючий лікар під час консультації призначає пацієнтові певні обстеження, то він має створити на них відповідне електронне направлення, а  не відправляти пацієнта за направленням до сімейного лікаря.</div><div><em><strong>Пакетами «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» та «Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня» передбачене проведення таких аналізів:</strong></em></div><ul><li>розгорнутий клінічний аналіз крові;</li><li>біохімічний аналіз крові;</li><li>коагуляційний гемостаз;</li><li>глюкоза в цільній крові або сироватці крові;</li><li>С-реактивний білок;</li><li>дослідження спинномозкової рідини;</li><li>тестування на сифіліс, гепатити, ВІЛ, SARS-CoV-2;</li><li>загальний аналіз сечі;</li><li>бактеріологічні і гістологічні дослідження;</li><li>цитологічні і патоморфологічні  дослідження;</li><li>інші лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів.</li></ul><div>Детальний перелік можна переглянути на <em><strong><a href="https://s7497428.sendpul.se/sl/MzA4MDE0NzE=/b4938f42e0c2a01bc96afbc0a888fa9130f7ds4" target="_blank" rel="noopener noreferrer nofollow" saferedirecturl="https://www.google.com/url?q=https://s7497428.sendpul.se/sl/MzA4MDE0NzE%3D/b4938f42e0c2a01bc96afbc0a888fa9130f7ds4&source=gmail&ust=1695114110156000&usg=AOvVaw1eZUQk7J45H04Jqy09RRvf">сайті</a> </strong></em>Національної служби здоров’я: зайдіть в розділ «Контрактування/Контрактування 2023/Вимоги 2023» та оберіть потрібний пакет послуг. У файлі  відкриється перелік послуг, які покриваються Програмою медгарантій.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/62721/ 2023-09-19 10:00:45 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es "Моє серце повністю з Україною": військовий з Великої Британії продав будинок, щоб допомогти ЗСУ http://izmail.es/article/62717/ Військовий парамедик з Великої Британії Натан Ковал продав власний будинок, щоб допомогти ЗСУ. Зараз він приїхав до Тернополя. Чоловік служив у спеціальному підрозділі миротворчих сил НАТО в Афганістані, Сирії та Іраку. По завершенні контракту приїхав в Україну та допомагає військовим спорядженням, комплектуючі для зброї, медикаментами. <div><div><div>Натан Ковал до Тернополя він приїхав, щоб налагодити зв’язки з місцевими волонтерами та допомагати українським військовим, пише "Суспільне".</div></div></div><div><div><em>"Я приїхав сюди, бо для мене неприйнятно, що будь-яка країна захоплює територію іншої країни, особливо, якщо це сусід. Я знаю історію України, мені відомо, що росіяни сотні років робили з українцями. Я думав, що вони зупиняться, але вони цього не зробили. Для мене очевидно, що Росія буде продовжувати нападати на українців і знищувати українську культуру. Для мене це огидно, тому я тут".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" height="14" alt="військовий" title="військовий" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/6d61f79be9e6707d.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Натан Ковал. </em><em>Фото: Суспільне Тернопіль</em></div></div></div><div>Натан Ковал служив у спеціальному військовому підрозділі Британської армії, у складі миротворчих сил НАТО воював у Сирії, Іраку та Афганістані.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" height="14" alt="миротворці" title="миротворці" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/61c57cf7e341109f.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Військовий підрозділ Британської армії. </em><em>Фото: Натан Ковал</em></div></div></div><div>По завершенні контракту продав власний будинок у Лондоні та поїхав в Україну.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" height="14" alt="Військовий" title="Військовий" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/d4aa02a8222c42e7.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Військовий парамедик з Великої Британії Натан Ковал. </em><em>Фото: Суспільне Тернопіль</em></div></div></div><div><em>"Я працював на Британію і я завжди був патріотом Великої Британії, бо це моя Батьківщина. І я досі патріот Великої Британії, але кожна війна, в якій я брав участь під час британських чи американських місій, особливо в Афганістані, не мала сенсу, на мою думку. Я втратив там своїх друзів, це було складно, ми багато про що шкодуємо. І раптово війна просто закінчилася, всі поїхали, у цьому не було ніякого сенсу. А під час цієї війни я відчуваю, що Бог створив мене саме для цього. Бог дав мені весь той досвід в Афганістані, Сомалі для того, щоб зараз я міг бути корисним для української перемоги. Я запитав дозволу в британської влади приїхати сюди, і перша відповідь мого колишнього роботодавця була - категоричним ні. Але я сказав, що мій контракт закінчився, що я можу поїхати в Україну або без них, або з їхньою підтримкою - це їхнє рішення. І вони обрали допомогти мені".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" height="14" alt="Натан Ковал" title="Натан Ковал" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/3c021809998fe7e3.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Військовий Натан Ковал. </em><em>Фото: Натан Ковал</em></div></div></div><div>Чоловік має татуювання тризуба. Він розповідає, його набив у Лондоні після своєї першої поїздки в Україну в червні цього року. Тоді привіз допомогу військовим, які воюють на Донеччині.</div><div><em>"Річ у тому, що я люблю Україну. Я щирий патріот і моє серце повністю з Україною. Моя сім’я походить з міста Ковель в Україні. Мої прадід та прабабуся походять звідти".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/00135938e8436090.jpg" height="14" alt="Натан Ковал" title="Натан Ковал" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/00135938e8436090.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/00135938e8436090.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/00135938e8436090.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/00135938e8436090.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/00135938e8436090.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/00135938e8436090.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/00135938e8436090.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/00135938e8436090.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/00135938e8436090.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/00135938e8436090.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/00135938e8436090.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/00135938e8436090.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/00135938e8436090.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/00135938e8436090.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Натал Ковал показує татуювання. </em><em>Фото: Суспільне Тернопіль</em></div></div></div><div>Військовий каже, що хоче захищати Україну на передовій. Та поки проходить реабілітацію після поранень, які отримав під час служби в Афганістані. Чоловік зайнявся волонтерством та разом зі своїми друзями у Великої Британії організовує допомогу для України.</div><div><em>"Намагаємося зараз налагодити постачання дронів, а також комплектуючих до зброї. Мене вражає розвиток військових в Україні, розвиток науки і те, як зараз почали використовуватися дрони. На цю мить ми намагаємося усіма можливими способами допомогти Україні і один з них те, що ми вчора отримали надзвичайно великий пакет для прямого фінансування виробництва дронів в Україні".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/705e596affcf2743.jpg" height="14" alt="волонтери" title="волонтери" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/705e596affcf2743.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/705e596affcf2743.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Військовий з волонтером. </em><em>Фото: Суспільне Тернопіль</em></div></div></div><div>Тернопільський волонтер Андрій Подольський розповідає, разом з Натаном їздять на передову та постачають військовим спорядження, комплектуючі для зброї, медикаменти, які він привозить з Великої Британії.</div><div><em>"Це є тепловізор, який підключається до автомобіля, виводиться екран в середину. Хлопці мають змогу не виходити з автомобіля і дивитися, куди вони їдуть. 5 кілометрів тепловізор цей бачить. Це дуже прекрасна річ. Маємо ще теж тепловізор, але трошки менший, ручний. Є снайперські приціли, ще маємо коліматор"</em>, - говорить Андрій.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" height="14" alt="Волонтер" title="Волонтер" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/b4bbf0629eca9157.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Андрій Подольський. </em><em>Фото: Суспільне Тернопіль</em></div></div></div><div>Таку допомогу вже отримали військові, які воюють на Донеччині. Зараз готують допомогу для відправки військовим на Запорізький напрямок.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/92cd91919f574747.jpg" height="14" alt="Військовий Натан Ковал" title="Військовий Натан Ковал" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/92cd91919f574747.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/92cd91919f574747.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Натан Ковал. </em><em>Фото: Суспільне Тернопіль</em></div></div></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" height="14" alt="волонтер і військовий" title="волонтер і військовий" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/11b7d7fcef65c251.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Андрій і Натан. </em><em>Фото: Суспільне Тернопіль</em></div></div></div><br><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/019187fa448e02da.jpg" height="14" alt="волонтерство" title="волонтерство" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.78/019187fa448e02da.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.78/019187fa448e02da.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Допомога військовим. </em><em>Фото: Натан Ковал</em><br><strong style="font-size:medium">Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62717/ 2023-09-19 09:24:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Мешканці Одеської області прибрали сміття у національному парку http://izmail.es/article/62720/ Небайдужі та працівники Нацпарку «Тузловські лимани» очистили береги водойм. <div><div>Про це розповіли<em> </em>в керівництві парку.</div><div>Цими вихідними в України провели масштабну екоакцію до Дня прибирання та Міжнародного дня чистих берегів. До флешмобу приєдналися екосвідомі українці в різних куточках країни.<br><img src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/379264978_675376877961314_2986055577361447344_n.jpg?_nc_cat=105&ccb=1-7&_nc_sid=49d041&_nc_ohc=2m0h_8zQvD0AX_HYU2x&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfBfIfg25bUT8neyS6LKbYr4TBbQ3Ld46K1lh9LmGo708w&oe=650DEACD" alt="ÐÐ° Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ Ð±ÑÑÐ¸: 1 Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð°" style="border:0px #000000;width:527px;height:376px;vertical-align:baseline"> <br></div><div><em>"Цими вихідними екосвідомі українці прийшли на береги водойм – не з метою відпочинку, а щоб прибрати. Саме так небайдужі до стану довкілля люди відзначають День прибирання та Міжнародний день чистих берегів – 2023. До екологічної акції долучилися мешканці як на сході, так і на заході нашої держави, як на півночі, на півдні так і у центрі країни, долучились і ми - працівники національного природного парку "Тузлівські лимани".<br><img src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/379292932_675376884627980_4342901875967274602_n.jpg?_nc_cat=111&ccb=1-7&_nc_sid=49d041&_nc_ohc=rX2kO6jKIFQAX_791IZ&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfAGchxT8H3uHi3TiAfSVo0Lmsn-dgWBDw6YaO0QABILgg&oe=650DE983" alt="ÐÐ° Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ Ð±ÑÑÐ¸: 1 Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð°" style="border:0px #000000;width:527px;height:527px;vertical-align:baseline"> <br><br><img src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/380640185_675376854627983_6428271350545989311_n.jpg?_nc_cat=110&ccb=1-7&_nc_sid=49d041&_nc_ohc=Xg5hpp9fO0gAX9sTPTx&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfAK_IMneCukZBoK-lPPIxd1A4w58oeOwA_cCSZqKsvfyA&oe=650E786C" alt="ÐÐ° Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ Ð±ÑÑÐ¸: 1 Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð°" style="border:0px #000000;width:527px;height:527px;vertical-align:baseline"> <br><br><img src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/380603336_675376864627982_1648615007208971576_n.jpg?_nc_cat=104&ccb=1-7&_nc_sid=49d041&_nc_ohc=44ZIy3wdK4oAX_u3JVh&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfCffgl7hdOFeoUs9CeZOaS0LbvrUlHeo55UrvHtriBdzw&oe=650EACB8" alt="ÐÐ° Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ Ð±ÑÑÐ¸: ÑÐ°Ð¼Ð¿Ð°Ð½ÑÑÐºÐµ" style="border:0px #000000;width:527px;height:527px;vertical-align:baseline"> <br></em><div><div dir="auto"><em>Співробітники Парку не є комунальною службою, але ми слідкуємо за дотриманням чистоти на території Парку, виявленням порушників та складанням протоколів у тому числі. </em><em>Щороку ми беремо участь у екологічних акціях, згуртовуємось, долучаємо за заходу школярів. Цьогоріч ми відзначили День прибирання дещо в іншому форматі, кожен співробітник очистив від сміття окрему діляночку, закріплену за ним. Прибережно захисні смуги наших лиманів стали трохи чистішими. </em><em>Привели до ладу ми й інформаційно засмічені гаджети, очистивши їх від зайвого.<br><img src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/378572116_675376874627981_6165868334378445241_n.jpg?_nc_cat=111&ccb=1-7&_nc_sid=49d041&_nc_ohc=BlD1rnmTmusAX9rnUM_&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfDtisR4Cn2LdcR5AKS8eGlGhaHqemJEZCzjQ37PHbioaA&oe=650E4FF1" alt="ÐÐ° Ð·Ð¾Ð±ÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ Ð±ÑÑÐ¸: 1 Ð¾ÑÐ¾Ð±Ð° ÑÐ° Ð²ÐµÑÐ±Ð»ÑÐ´" style="border:0px #000000;width:527px;height:527px;vertical-align:baseline"> <br></em></div><div dir="auto"><em><br></em></div><div dir="auto"><em><img src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/380581323_675376861294649_5056954251064650364_n.jpg?_nc_cat=103&ccb=1-7&_nc_sid=49d041&_nc_ohc=q-oqfOSMemkAX-CO7pq&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfBHZvzHsyvxhB_B_f4prk4nvjOxnljxT7ef6BBdTlEpHw&oe=650E95C4" alt="ÐÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð¸ÑÑ ÑÐ²ÑÑÐ»Ð¸Ð½Ð¸." style="border:0px #000000;width:527px;height:527px;vertical-align:baseline"> <br></em></div><div dir="auto"><em><br></em></div><div dir="auto"><em><img src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/379257357_675376871294648_3895553867406119345_n.jpg?_nc_cat=109&ccb=1-7&_nc_sid=49d041&_nc_ohc=U1EgQxiEM0sAX8bAxPD&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfDfDrDSPfKlVdKaTTlykc_DWSLgp4n7SCUo4UnjWtrGTw&oe=650DD451" alt="ÐÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð¸ÑÑ ÑÐ²ÑÑÐ»Ð¸Ð½Ð¸." style="border:0px #000000;width:527px;height:527px;vertical-align:baseline"> <br></em></div><div dir="auto"><em><br></em></div><div dir="auto"><em><img src="https://scontent.fiev13-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/378567531_675376881294647_7738670751566926982_n.jpg?_nc_cat=102&ccb=1-7&_nc_sid=49d041&_nc_ohc=_jDS6wyPAuAAX-NufTe&_nc_ht=scontent.fiev13-1.fna&oh=00_AfAy0PtC6POkbTjgDJJi3WKtcx2cMtHu-6tvuqF0ZBx5-g&oe=650F347B" alt="ÐÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð¸ÑÑ ÑÐ²ÑÑÐ»Ð¸Ð½Ð¸." style="border:0px #000000;width:527px;height:527px;vertical-align:baseline"> <br></em></div><div dir="auto"><em>Приємно бачити активність навчальних закладів, ми маємо привчати дітей, що жити в чистому довкіллі - це норма!</em></div></div><div><div dir="auto"><em>Не чекайте екологічних дат, любіть Україну щодня, сумлінно виконуючи свою роботу та проявляючи турботу до навколишнього середовища</em><em>",-</em> розповіли в парку.</div></div></div><div>Цьогоріч прибирання провели в новому форматі – кожен учасник очистив окрему ділянку, закріплену за ними на берегах лиманів парку.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div><div></div> Екологія http://izmail.es/article/62720/ 2023-09-19 09:00:43 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Йдуть попереду піхоти: як сапери з одеської бригади працюють на Донеччині http://izmail.es/article/62719/ Сапери 28 окремої механізованої бригади ведуть бої на Донеччині, допомагаючи забезпечити прикриттям піхоту та бронетехніку. Вони створюють пастки для противника і відкривають шлях для побратимів. Серед них - військовий на позивний "Паламар". <div>Про специфіку роботи, загрози, мрії та бойовий шлях військового сапера дізнався кореспондент "Суспільного".</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" height="17" alt="Як одеські сапери працюють на Донеччині" title="Як одеські сапери працюють на Донеччині" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/ef6eed4ba5a34366.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Сапер "Паламар", який працює на Донеччині. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Сапери одного з підрозділів 28 окремої механізованої бригади ім. Лицарів зимового походу виходять на позиції зранку, під звуками обстрілів встановлюють міни й відходять. Працюють далі, ніж стоїть піхота – неподалік від російських військових. Серед саперів чоловік за позивним "Паламар". Починав зі служби за контрактом в часи АТО та ООС. Тепер – на Донеччині.</div><div><em>"Якщо ви звернете увагу, на початок всіх штурмів, що йде на початку? УР-77, установка розмінування, для того, щоб зайшла техніка. Потім десантура з БМП, перші десантуються сапери, які заходять перші в посадку. За ними вже йде піхота. ... Були випадки, коли хлопці залітали в нори, а в норах – ПМН, вони залітали коліном і їм відривало ноги по пояс", -</em> розповів сапер "Суспільному".</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" height="17" alt="Як одеські сапери працюють на Донеччині" title="Як одеські сапери працюють на Донеччині" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/d73369e3d9aee8a7.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Сапер "Паламар" показує спорядження. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Небезпека, на сьогодні, за словами "Паламаря", в тому, що росіяни створили систему ходів і побачити їх на місці значно складніше: <em>"Вони відстрілюються з сіл, позаймали більше вигідних позицій для війни. Якщо звучить слово "посадка", то їх там немає. Три штурпаки і це посадка. .... Тут вони більше копають нори, як сурикати, які тільки голови показують. Є така гра ще, де їх треба молотком бити. Погребки вискакують. Оце так само вони. Ти не знаєш, звідки вони вилізуть".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" height="17" alt="Як одеські сапери працюють на Донеччині" title="Як одеські сапери працюють на Донеччині" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/d3a559b7e4361553.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Сапер "Паламар", який працює на Донеччині. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Саперні задачі складні фізично, адже нерідко є потреба ходити під обстрілами з великою кількістю боєкомплекту, розповів сапер: <em>"Постійно маєш справу з вибухонебезпечними речовинами, тобі треба боятись, як прильоту міни, так і детонації власного БК, ти можеш від міни сховатися, впасти, але воно зачепить будь-який підривник і виходить, що тебе немає. Що жив – то даром, як то кажуть".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" height="17" alt="Як одеські сапери працюють на Донеччині" title="Як одеські сапери працюють на Донеччині" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/776f05051a5f69bd.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Міни, з якими доводиться працювати саперам на Донеччині. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div>Сам "Паламар" отримав поранення в спину під час боїв за Херсонщину. Живе із сердечником кулі у спині. А от триматися на фронті допомагає родина: <em>"Відпочиваємо як – кожен по-різному. Кожен робить те, що любить. Припустимо, для мене кращий відпочинок – це кальян. Я набираю дружину з доцею, в мене донці два рочки от було, набираю їх по відеозв’язку, сідаю собі в курнику, і це 30-40 хвилин релаксу, повного. Навіть, те що там бахкає – без різниці. Повний релакс, 40 хвилин в курнику".</em></div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/14412111ef801eb8.jpg" height="17" alt="Як одеські сапери працюють на Донеччині" title="Як одеські сапери працюють на Донеччині" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x1.5/14412111ef801eb8.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x1.5/14412111ef801eb8.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Сапер "Паламар", який працює на Донеччині. </em><em>Фото: Суспільне Одеса</em></div></div></div><div><em>"У мене є кохана родина, яку я другий рік, по факту, не бачу. Я от поїхав, а скоро моя дитина буде казати: "Дядя, а ти хто?" Я за два роки був двічі вдома. Що далі? Я хочу дати дитині майбутнє, тому я тут і сиджу, тому я тут і ризикую, бо кожну роботу треба виконувати. Напевне, це одна ціль".</em><br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62719/ 2023-09-19 08:39:53 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ISW: українські військові завдали великих втрат елітним підрозділам армії "рф" http://izmail.es/article/62718/ Нещодавні наступи ЗСУ на заході Запорізької області та на південь від Бахмута свідчать про те, що російські підрозділи в цих районах зазнали великих втрат. <div>Про це <a href="https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-september-18-2023" target="_blank">пише</a> Інститут вивчення війни у своєму звіті.</div><div>Експерти ідентифікували низку російських фронтових підрозділів, у тому числі 42-у мотострілецьку дивізію, які регулярно вели бої проти українських військ на попередніх етапах контрнаступу. Після нещодавнього наступу українців ці підрозділи, ймовірно, відступили.<br><em>"Відсутність останніх повідомлень і записів про участь цих елементів у бойових діях на заході Запорізької області свідчить про те, що втрати, зазнані під час перших етапів українського контрнаступу, зробили їх неефективними в веденні бою", - </em>зазначили в ISW.</div><div>Автори звіту вважають, що частини Чорноморського флоту росії, схоже, відступили за глибші лінії оборони після звільнення Україною Роботиного. Крім того, елітні російські підрозділи, призначені для контратаки наступаючих українських військ, "ймовірно, зазнали великих втрат у цих операціях".</div><div>російські частини на південь від Бахмута також зазнали великих втрат. У ISW заявили, що російська 72-га моторизована бригада, "ймовірно, стала небоєздатною".</div><div>У звіті ISW попереджається, що ще занадто рано точно говорити про рівень деградації російських підрозділів у західному Запоріжжі та на Бахмутському секторі, і що втрати можуть бути різними для різних підрозділів.</div><div>Однак ISW заявила, що "докази, які є наразі", вказують на значні втрати, включаючи втрату боєздатності елітних російських підрозділів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62718/ 2023-09-19 08:20:30 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Людям з вадами зору допомагає україномовний застосунок Lookout від Google http://izmail.es/article/62714/ Застосунок Lookout від Google, який допомагає людям з вадами зору озвучувати текст, став доступним українською. <div>Про це <a href="https://www.facebook.com/moz.ukr/posts/pfbid02JNTweQTYPVhbps3hzPec5ymkxmaTuqxoQFWYdREBj8vJ4LbCZa2bpikwX4nR91u2l" link="external" target="_blank" rel="nofollow noopener noreferrer">повідомляє</a> Міністерство охорони здоров’я України.</div><div><em>«Google випустила застосунок ще у 2018 році. Проте 6 вересня в офіційному блозі компанії з’явилося повідомлення про реліз українськомовної версії. Зараз українська локалізація дає користувачам застосувати один із трьох режимів: «Текст», «Документи» та «Вивчення об’єктів навколо», </em>– пояснюють у відомтсві.</div><ul><li><em><span style="text-decoration:underline">Режим тексту</span></em> (увімкнений в додатку за замовчуванням) найкраще підійде, коли користувачу потрібно озвучити невелику кількість тексту. У цьому режимі можна сортувати пошту або розпізнавати вказівники й вивіски.</li><li><em><span style="text-decoration:underline">Режим документа</span></em> дозволяє озвучувати цілі сторінки з надрукованим або рукописним текстом.</li><li><em><span style="text-decoration:underline">Режим дослідження</span></em> завдяки камері дозволяє ідентифікувати обʼєкти довкола, що може бути особливо корисним, якщо людина з вадами зору опинилася в незнайомому місці.</li></ul><div>Загалом застосунок Lookout доступний 24 мовами. Найповніший функціонал має англомовна версія – її користувачі, наприклад, можуть завдяки смартфону розпізнавати номінал банкнот, зчитувати штрих-коди пакування харчових продуктів або графічні зображення.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62714/ 2023-09-18 23:47:44 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Олена Риж: з рестораторки у стрільчиню http://izmail.es/article/62715/ Вона фарбує волосся в яскравий колір і веде блог. Її сторінка в соцмережі наповнена фото в стильному одязі з різноманітних заходів, а тепер вона носить піксель і відчуває його, як власну шкіру. Після успішного досвіду роботи на керівних посадах чітко виконує команди військового керівництва. Як воно - з ресторанного бізнесу у штурмовий підрозділ? Про це розповіла Олена Риж.<br><div><em>«Я служу в 47-й окремій механізованій бригаді, моя посада - стрілець-санітар. Я піхотинець, штурмовик. Я ідентифікую себе виключно з формою. Це те, що сьогодні є моєю шкірою. Тому зараз навіть у цивільному житті, навіть у цивільному одязі я -</em> <em>військова»</em>, -  так представляється Олена.</div><div>До вступу в ЗСУ вона була рестораторкою. У цій індустрії працювала понад 21 рік. Пройшла шлях від офіціантки до керівних посад у столичних ресторанах. Останні два роки до великої війни була успішним тренером із сервісу та комунікацій.</div><div><em>«24 лютого 2022 року я прокинулася о 4-й ранку. Не тому, що я щось відчувала чи почула, а тому що в мене на 11-ту годину був запланований вебінар. Я до нього гідно не підготувалася й мені потрібен був час. Лежачи в ліжку слухала музику, писала тексти та малювала презентації. О 6-й годині дізналася про те, що розпочалася війна, від сусідки по квартирі. Я зайшла в чати телеграму й понеслося…»,</em> -  згадує Олена.</div><div><em><strong>Волонтерство</strong></em></div><div>Того дня вона так і залишилася в ліжку. Читала інформацію й шукала, де б могла бути корисною. Вирішила, що нікуди не виїжджатиме. Так розпочалася її волонтерська діяльність. Спочатку це було адміністрування: шукала запити одних людей і пропозиції допомоги інших, а потім зв’язувала їх між собою. Згодом долучилася до команди «ДонорUA». На п’ятий день війни жінка допомогла знайомій сім’ї виїхати з Ірпеня, і її подальша діяльність зосередилася на цьому. У складі команди небайдужих добровольців вивозили людей, а тим, хто залишався, доставляли харчі, ліки, інші необхідні речі. Після деокупації їздили Чернігівщиною та Київщиною з гуманітарною допомогою. </div><div><em>«Після такої волонтерської діяльності я увійшла в дуже важкий стан. Мені потрібно було відновити себе. Бо на момент, коли це відбувалося, у мене не було часу думати та переживати. Я просто робила свою роботу. Потім її стало менше, і мене накрило дуже сильно. Я поїхала до батьків на якийсь час. У кінці червня приїхала в Київ енергетично наповненою й повернулася до своєї основної діяльності. З’явилися клієнти на заході країни. Влаштувалася на роботу у велику компанію, працювала директором з гостьового сервісу. Усе це мені було в задоволення. Це те, чим я жила останні роки. Але відчуття, що я не на своєму місці, завжди супроводжувало»,</em> <em>- </em>ділиться жінка.</div><div>Своє місце вона бачила у війську, а саме - у складі 47-ї бригади. Аби перевірити себе, вирішила пройти навчання військовій справі в приватній школі. І з першого заняття зрозуміла, що військова служба підходить.</div><div><em>«По-перше, я була одна з найкращих навіть серед хлопців. По-друге, мені було комфортно в статусі підлеглої в такому форматі. І я почала шукати можливості вступити в бригаду. Пройшла співбесіду, мене взяли майже одразу. І 14 грудня 2022 року я вже була на службі»,</em> <em>-</em> каже Олена.</div><div><em><strong>У зоні бойових дій</strong></em></div><div>Пів року навчання минули швидко. І на початку літа жінка потрапила на передову.</div><div><em>«У першу чергу я</em> <em>- стрілець, штурмовик. Ми штурмуємо території, які займає ворог. У цьому випадку працюємо на Запорізькому напрямку, це не секрет. Переважно це посадки, окопи, ліси. Додаток «санітар» передбачає, що я можу надати домедичну допомогу перша з присутніх. Але насправді всіх воїнів з нашої бригади навчають медицини однаково. Кожен боєць, який знаходиться поряд, може надати допомогу»</em>, - говорить військова.</div><div>Перші чотири місяці Олена була єдиною жінкою в бригаді на бойовій посаді. Пізніше в неї з’явилася посестра в іншому взводі. Адже переважно жінки займають штабні посади, працюють медикинями, рідше -  кулеметницями, також працюють на кухні.</div><div><em>«Саме на бойових посадах дівчат дуже мало. І моя особиста думка, що це помилка. Дівчата можуть показувати себе на рівні з хлопцями. І ЗСУ втрачає додаткових гідних бійців»,</em> - зауважує стрільчиня.</div><div>Вона характеризує себе як відкриту та емпатичну (здатну співпереживати) людину, яка любить спілкування. Перед вступом до ЗСУ пообіцяла собі, що буде залишатися такою, скільки зможе. Тож з перших днів була комунікабельною, зі всіма віталася, усім усміхалася, жартувала.</div><div><em>«На початку хлопці по-різному до мене ставилися. Хтось зверхньо, хтось з підозрою, хтось байдуже. Були моменти, коли мені пропонували перевестися. Не тому, що я їм заважала, а тому що вони тепло до мене ставилися й розуміли, що їм важко, а мені може бути ще важче. Але навіть у навчанні я ніколи не відставала, не скаржилася. Тому в мене повірили й не давали поблажок. Командири деякі в мені сумнівалися. Але протягом навчання і їхня думка змінювалася. Вони бачили, у яких моментах я слабша, а в яких маю силу. Дуже змінилося ставлення всіх до мене після прямого бою, коли й отримала поранення. У таких ситуаціях вкорінюється повага. Навіть люди, з якими я мало спілкувалася до виходу на бойові, підтримують зі мною зв’язок щодня, бажають одужання, кажуть дуже класні та приємні слова. Це для мене великий показник і найбільше визнання. Мене не цікавлять нагороди. Але мені приємно таке чути від побратимів»,</em> <em>- </em> зізнається Олена.</div><div><em><strong>Воєнний побут</strong></em></div><div>Побутові труднощі жінку не лякають. Вона знала, що вони будуть, була готова до цього. Каже, що спокійно ставиться до будь-якого оточення. Це стосується і людей, які поруч, і середовища, в якому доводиться жити. Вона виховувалася в селі, тому до побутових труднощів і погодних негараздів уміє пристосовуватися. </div><div><em>«У мене є свої мантри. Одна з них: «Мені добре там, де є я». Тобто в будь-якому просторі я знаходжу для себе позитив. Так, звичайно, у мене є бажання. Вони дуже прості: велике ліжко з білими простирадлами, комфортний душ або ванна, приймати яку я дуже люблю. А ще такі речі, як манікюр, фарбування волосся - стандартні дівчачі штуки, які роблять мене особливою. Отаких речей не вистачає. Був період, коли ми жили в посадках. Просто в копанках, наметах з клейонки. І поїхали в сусіднє село прийняти душ. Я пам’ятаю момент, коли помила нарешті голову. Йшла дорогою й прямо відчувала таке маленьке щастя вже від того, що в мене чисте волосся»</em>, -  ділиться жінка.</div><div><em><strong>Підтримка рідних</strong></em></div><div>Вона додає, що дуже допомагає підтримка рідних. Батьки, брат і сестра пишаються Оленою. Хоча зізнаються, що очікування дається їм дуже важко.</div><div><em>«Вони добре мене знають. Коли я вирішую щось для себе, вмовити мене на щось інше неможливо. Ми домовилися, що я їх не обманюю, усе розповідаю. Коли я виходжу на передову, коли я з’явлюся знову на зв’язку, що я поранена, яким життям живу</em> <em>- вони все про мене знають.</em> <em>Тому новину, що я йду на війну, для них було сприймати важко, але вони не бачили сенсу мене відмовляти. Бо це мій особистий вибір»</em>, - розповідає стрільчиня.</div><div>На той час, коли цей матеріал вийде друком, Олена Іваненко з позивним Риж, ймовірно, уже повернеться з відпустки до роботи. Бо такий шлях собі обрала. Каже, що й після перемоги служитиме в ЗСУ. Як мінімум, хоче помститися ворогу за загибель своїх побратимів.</div><div><em>«У мене вісім племінників, і я розумію, що я там також заради них, заради їхнього майбутнього також…»,</em> - підсумовує військова.</div> <strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Війна в Україні http://izmail.es/article/62715/ 2023-09-18 21:20:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як школярам на Одещині отримати ноутбук для навчання від держави? http://izmail.es/article/62712/ Минулого навчального року 1,5 млн дітей навчалися онлайн, а у багатьох містах освітній процес відбувався в змішаному форматі. За даними Міністерства освіти та науки України, 516 тисяч дітей із найвразливіших категорій та 82 тисячі вчителів потребують ноутбуки або планшети для доступу до навчання. <div><em>Хто і як може отримати ноутбук від держави на Одещині - далі у матеріалі "Суспільного".</em></div><div>Нині багато дітей залишаються не тільки без доступу до якісної освіти, але й без можливості дізнатися нову і цікаву інформацію або просто поспілкуватися з друзями. Девайси для дитини - це не лише про підʼєднання до уроків, зазначили в МОН. Аби забезпечити комфортне навчання українських школярів, Міносвіти співпрацює з різними партнерами та надає безкоштовні ноутбуки дітям та вчителям.</div><div>У міністерстві створили <a href="https://lookerstudio.google.com/u/0/reporting/d156064e-81a3-4df1-b0ca-ed8132731e5f/page/kxPID?utm_source=fb&utm_medium=post&utm_campaign=daily" target="_blank">дашборд</a>, що показує кількість девайсів, які передали до конкретних областей, населених пунктів або навчальних закладів. Одеській області передали вже 7370 ноутбуків у 835 закладів освіти.</div><div><div><div><img class="article-image__picture" src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" height="12" alt="Як отримати ноутбук для навчання від держави на Одещині?" title="Як отримати ноутбук для навчання від держави на Одещині?" data-400-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/400x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-432-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/432x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-460-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/460x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-480-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/480x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-530-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/530x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-600-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/600x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-680-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/680x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-690-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/690x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-720-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/720x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-794-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-900-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/900x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-952-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/952x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-1020-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1020x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-1040-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/1040x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" data-2160-src="https://cdn4.suspilne.media/images/resize/2160x0.1/0319b7f40d93b258.jpg" style="box-sizing: inherit; margin: 0px auto; padding: 0px; border: 0px; font-style: inherit; font-variant: inherit; font-weight: inherit; font-stretch: inherit; font-size: inherit; line-height: inherit; font-family: inherit; vertical-align: baseline; max-width: 100%; display: block; height: auto; width: 749px; max-height: calc(100vh - 2em); object-fit: contain;"></div><div style="font-size:small"><em>Скриншот дашборду розподілу ноутбуків в закладах освіти Одещини. </em><em>Джерело: МОН України</em></div></div></div><div><em><strong>Хто має право отримати ноутбук від держави?</strong></em></div><div>У кожної дитини має бути доступ до навчання, тому в пріоритеті допомога соціально незахищеним категоріям населення:</div><ul><li><em>малозабезпечені або багатодітні сім'ї,</em></li><li><em>внутрішньо переміщені діти,</em></li><li><em>діти з особливими освітніми потребами;</em></li><li><em>діти з інвалідністю;</em></li><li><em>діти, які позбавлені батьківського піклування.</em></li></ul><div><em><strong>Як отримати ноутбук для навчання?</strong></em></div><div>Батькам школяра потрібно скласти та принести до навчального закладу заяву про те, що дитина потребує ноутбук для навчання.</div><div><em>"Важливо тримати зв'язок саме зі своїм навчальним закладом, бо він вирішує, хто саме отримає комп'ютерну техніку після того, як вона потрапить до школи. Міносвіти не вирішує, хто саме отримає гаджет, і не може впливати на це рішення", -</em> пояснюють у Міністерстві освіти та науки.</div><div><em><strong>Хто є власником отриманого девайса?</strong></em></div><div>Юридичні власники ноутбуків - це освітні заклади. Департамент освіти та науки ОВА отримує ноутбуки після підписання актів прийняття-передання з партнерами та розподіляє гаджети серед територіальних громад. А вже представники останніх передають їх школам.</div><div><em><strong>Що робити, якщо ноутбук не вмикається?</strong></em></div><div>Якщо ноутбук не працює, батькам дитини необхідно звернутися до навчального закладу. Там мають забезпечити ремонт ноутбука самостійно. Якщо ж техніку неможливо відремонтувати або дитина її загубила, у школі складають спеціальний акт списання або втрати ноутбука.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/62712/ 2023-09-18 19:48:10 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Переливання буде не потрібне. Вчені знайшли спосіб прискорювати вироблення крові нашим організмом http://izmail.es/article/62716/ Вчені звернули увагу на непомітний ген, який виявився ключем до регулювання швидкості відновлення крові в нашому організмі і, можливо, дасть підказки до боротьби з деякими видами раку. <div>Кров має незаперечне значення для нашого виживання, по суті, будучи для всього нашого організму своєрідним паливом. Всі ми знаємо, що без достатньої кількості крові наше життя просто неможливе. Однак, незважаючи на всю її важливість, досі існують області, пов'язані з її виробленням, які до кінця не вивчені наукою. Нещодавно було проведено проривне дослідження, яке додало шматочок до цієї головоломки, виявивши заплутаний взаємозв'язок між білком SOX17 і геном Rasip1, пише IFLScience.</div><div>Для контексту, білки можна порівняти з механізмами наших клітин. Деякі білки відіграють роль у визначенні того, активний чи ні той чи інший ген - ділянка ДНК. Одним із таких білків, який давно інтригує вчених, є SOX17. Він відомий як фактор транскрипції - науковий термін, який означає, що він регулює активність генів.</div> <div>Ми знаємо, що клітини крові виникають із так званих гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК). І деякі дані свідчать про те, що SOX17 відіграє ключову роль у створенні цих клітин, що продукують кров, особливо на ранніх стадіях розвитку.</div><div>Для глибшого вивчення цієї ролі група дослідників проаналізувала скупчення клітин з метою виявлення відмінностей між тими, в яких присутній SOX17, і тими, в яких його немає. Для цього використовували метод, званий аналізом РНК-секвенування. Цей метод схожий на вивчення списку всіх активних робітників на двох фабриках з метою виявлення відмінностей у їхніх ролях або чисельності.</div><div>При такому глибокому зануренні в клітинне середовище увагу дослідників привернув один ген під назвою Rasip1. Відомо, що Rasip1 відіграє важливу роль у судинних клітинах - клітинах, що вистилають наші кровоносні судини.</div><div>Під час дослідження автори з'ясували, що білок SOX17 має взаємодіяти з певною частиною гена Rasip1, щоб увімкнути його. Це все одно що з'ясувати, що для того, щоб машина запрацювала, потрібно, щоб певна кнопка була натиснута певним пальцем, отримавши таким чином спосіб гарантовано її запускати. Коли дослідники змінили рівень Rasip1, це безпосередньо вплинуло на виробництво крові. Менша кількість Rasip1 означала меншу активність кровотворення, а більша його кількість - її збільшення.</div> <div>Старший науковий співробітник <a href="https://reins.tmd.ac.jp/html/100007289_en.html" target="_blank" rel="nofollow">Тецуя Тага</a> пояснює отримані результати просто: SOX17 підвищує експресію Rasip1, що сприяє розвитку важливих стовбурових клітин, які продукують кров. Але чому це взагалі має нас хвилювати? Розуміння цих складних процесів кровотворення має величезне значення. Формування крові - це не просто одноразове явище в період раннього розвитку, воно триває протягом усього життя. Це дослідження - це крок уперед у розумінні тонкощів кровотворення і, можливо, першопричин захворювань крові та навіть деяких видів раку.</div> <div>Хоча наука, що стоїть за цим відкриттям, може здатися складною, її внесок у розуміння процесів виробництва організмом крові неможливо применшувати. Розуміння цих основ нашої біології може прокласти шлях до більш досконалих і ефективних методів лікування серйозних захворювань у майбутньому.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> <br></div> Здоров'я http://izmail.es/article/62716/ 2023-09-18 18:10:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Обстріл Одещини – це "відповідь" росії на відновлення роботи зернового коридору – посолка США в Україні http://izmail.es/article/62711/ В той час як українське зерно годує світ, росія веде війну проти необхідної для цього цивільної інфраструктури. <div>Про це написала посолка США в Україні Бріджит Брінк у соцмережі X (Twitter).</div><div>Так представниця США відреагувала на російські обстріли Одеської області вночі та на світанку сьогодні, 17 вересня. Вона вважає, що цей обстріл був «відповіддю» на фактичне відновлення роботи експорту товарів з України.</div><div><em>"Була рада дізнатися вчора, що два цивільні кораблі зайшли в порт Чорного моря для завантаження майже 20 тисяч тонн зерна для країн Африки та Азії - перші кораблі, які прибули після цинічного виходу росії з Чорноморської зернової ініціативи. Відповідь росії? Обстріли Одеської області на світанку. В той час як українське зерно годує світ, росія веде війну проти необхідної для цього цивільної інфраструктури", -</em> йдеться у дописі Бріджит Брінк.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62711/ 2023-09-18 17:28:37 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У яких випадках період догляду за особою з інвалідністю зараховують до стажу для пенсії? http://izmail.es/article/62713/ На розмір пенсії впливає не лише зарплата, а й стаж, який буде накопичено за роки трудової діяльності. Більше того, якщо його недостатньо, то вийти на пенсію у 60 років не можна. <div>У Пенсійному фонді України <a href="https://www.pfu.gov.ua/2160194-chy-zarahovuyetsya-do-strahovogo-stazhu-druzhyny-period-doglyadu-za-cholovikom-yakyj-ye-%20poterpilym-vnaslidok-neshhasnogo-vypadku-na-vyrobnytstvi-i-grupy-invalidnosti/" target="_blank" rel="noopener external noreferrer" link="external">розповіли</a>, чи можуть зарахувати у страховий стаж дружини період догляду за чоловіком, який має І групу інвалідності.</div><div>Фахівці ПФУ пояснили, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» період догляду за особою з інвалідністю І групи (незалежно від причини інвалідності) зараховується до страхового стажу, якщо людина, яка забезпечує догляд:</div><ul><li>є працездатною (не досяг пенсійного віку і не є особою з інвалідністю);</li><li>не працювала у такий період;</li><li>отримувала в органах соціального захисту населення допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.</li></ul><div>Такий період враховується до страхового стажу за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, що формуються зі звітів органу соцзахисту населення.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br><br></strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62713/ 2023-09-18 16:00:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Захисникам України безкоштовно передаватимуть землі державної та комунальної власності http://izmail.es/article/62710/ У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №10027 про надання земельних ділянок захисникам України та членам їх сімей. <p>Ділянки планують виділяти із земель державної і комунальної власності. Пріоритет хочуть надати тим, хто з 2014 року встав на захист України, а також приймає участь в обороні держави під час повномасштабної війни. Згідно з законопроєктом землі мають передавати безкоштовно, пише SEEDS.<br><em>«Основною метою законупроєкту є сприяння реалізації учасниками бойових дій та сім’ями загиблих Захисників і Захисниць України гарантованого державою права на земельні ділянки», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.<br></em>Чинне законодавство передбачає, що під час воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняються.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p> Новини України та світу http://izmail.es/article/62710/ 2023-09-18 15:12:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Експорт через дунайські порти може зрости на 50%: в УДП закликають надати дозвіл на створення рейдової перевалки http://izmail.es/article/62709/ Загалом річники готові забезпечити додаткові 500 тис тонн. Українське Дунайське пароплавство закликає керівництво порту Констанца надати дозвіл на створення рейдової перевалки для українського зерна. <br>Про це повідомив Дмитро Москаленко. <br>Так, він зазначив, що цього і наступного року Україна має щомісяця експортувати понад 5 млн тонн агропродукції. Основне навантаження на дунайську логістику. <br>Інші напрямки є занадто витратними. Приблизно 1,2 млн тонн щомісяця вивозиться через канал Суліну. 1,3 млн тонн прямує через румунський порт Констанца. Таким чиноим, експорт через дунайські порти повинен зрости хоча б на 50%. <br><img src="https://odessa.comments.ua/img/publications/YNwV6kIgbrF-6FJc8dTCSYRME.jpg" style="border:0px #000000;width:700px;height:382px;vertical-align:baseline"> <br><em>“Якщо Констанца дозволить розвивати рейдову перевалку, річники готові збільшити обсяги ще на 500 тисяч тонн. Тому цього року УДП працює лише через перевалку прямим методом – борт-борт. Обертання нашого флоту (Рені/Ізмаїл/Кілія – Констанца) у середньому складає 22 доби”,</em> - зазначив Москаленко.  <br><img src="https://odessa.comments.ua/img/publications/_5ZbseW7cEykA-q-iYdSPU5jn.jpg" style="border:0px #000000;width:700px;height:409px;vertical-align:baseline"> <br>За умови згоди румунської сторони, УДП готове виступити ініціатором створення українського портового оператору у Констанці. Флот пароплавства дозволяє перевалювати борт-борт до 300 тис тонн зерна на місяць. <br>Порти Дунаю завантажують здебільше невеличкі морські судна – костери. Це 10 - 15 тисяч тонн. Експорт такими партіями розрахований на Туреччину, Грецію, Єгипет. Але традиційні українські ринки у південно-східній Азії. Великі судна - це лише Констанца. Кожна якірна стоянка може забезпечувати 15-20 тис. перевалки на добу. В компанії зазначили, що це реальна альтернатива портам Одеси.  <em>“Дуже вдячний за підтримку координатору Державного департаменту США із санкцій Джиму О'Браєну та іншим американським колегам, які включились у вирішення проблеми. Максимально активну позицію у перемовинах займає віце-прем’єр Олександр Кубраков та українське Мінвідновлення”, </em>- написав Москаленко.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Новини України та світу http://izmail.es/article/62709/ 2023-09-18 13:54:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es путін вестиме довгу війну в Україні, поєднавши її з репресіями у росії http://izmail.es/article/62708/ Авторська публікація Віктора Каспрука для "Еспресо". <div>Після майже півтора року війни росії в Україні ситуація для путіна складається таким чином, що його режим здатен існувати рівно стільки, скільки триватиме російсько-українська війна. Тому кремль готується вести тривалу, нещадну і кровопролитну війну в Україні доти, поки, як там вважають, з часом не розвіється військова підтримка українців Заходом.</div><div>Для цього диктатору потрібна повна покора російського суспільства. Тому в "рф" вже почалися, нібито на місцях, пропозиції – конфісковувати у населення комп’ютери й зробити Інтернет доступним лише для військових, силових структур та працівників сфери економіки. Можливо, що для інших замість Інтернету може бути запроваджений патріотичний "внутрішній Інтернет".</div><div>А для того, щоб фахівці з певних сфер, у разі гострої потреби, змогли вийти у світову інформаційну павутину, будуть видаватися спеціальні дозволи. І за дотриманням доступу до Інтернету для "обраних" буде пильно слідкувати ФСБ та військова розвідка. Користування таємно загальносвітовим Інтернетом буде вважатися злочинною антидержавною діяльністю, за яку винні відповідатимуть за всією суворістю законів "рф".</div><div>Потьомкінська росія путіна не здатна існувати без масованої телевізійної й медіапропаганди та тотальних репресій. Адже тільки дезінформацією та відвертою брехнею можливо прикрити клепто-корупційні "досягнення" російської економіки за 23 роки правління узурпатора. Неефективність і злочинна некомпетентність путінського режиму виливається для населення "рф" в життя, затемнене масовим алкоголізмом, деградацією та ранньою смертю. Що вже не може підсолодити ні святкування "героїчних перемог", ні фальшива ностальгія за колишньою "славою".</div><div>Зараз путін почав реалізовувати свою ідею фікс, котра полягає в тому, що він буде здатен знищити українську державність, різко збільшивши чисельність своєї терористичної армії. росія дійсно спроможна подвоїти чисельність своєї армії шляхом масової мобілізації та додаткових призовів. Однак така армія, хоча буде вдвічі більшою за чисельністю, не мала б подвійної боєздатності. Нові солдати гірше навчені, у них, як правило, нижчий моральний дух, і вони не будуть добре оснащені.</div><div>путін готовий кидати в бій нові сотні тисяч чергових мобілізованих, щоб продовжити й далі час свого кривавого президенства. Однак ЗСУ вже на шляху до знищення більшої частини російської армії, що є способом усунути базу влади збожеволілого деспота. Аби росіяни нарешті побачили свого лідера не у відблисках "кривих пропагандистських дзеркал", а яким він є насправді. Тобто – невдахою, що необдумано замахнувся на те, що він реалізувати ніколи не зможе.<br><em><span style="text-decoration:underline">Зараз для всієї злочинної кремлівської камарильї питанням номер один стає, як провести велику мобілізацію і при цьому не викликати масового спротиву проти неї населення на місцях. І враховуючи це завдання, яким мусить бути новий рівень репресій, щоб росіяни не почали чинити тотальний спротив проти мобілізації у віддалених глибинках та столичній москві.</span></em></div><div><strong><em>У путіна залишається ще багато можливостей відтягувати час падіння його злочинного режиму</em></strong></div><div>Тоталітарна влада путіна готується різко збільшити рівень тероризування свого населення, аби примусити його принизливо підкоритися всьому тому, що б вони не робили з ним далі. Бажання збільшити страх росіян перед чинною владою тільки посилює путінський комплекс месії, примножуючи впевненість у тому, що він зможе переформатувати міжнародний порядок під своє бачення. Не дивлячись на відсутність необхідних інструментів, щоб змінити теперішній світ під себе.</div><div>Диктатор впевнений, що капітуляція України є ключем до реалізації його глобальних планів, саме тому домовитись з ним ні про що неможливо. Оскільки знищення української державності він вважає головним завданням свого життя, що здатне утвердити його в історії як переможця.<br><em><span style="text-decoration:underline">Цей комплекс месії, помножений на комплекс неповноцінності, який путін намагається старанно приховувати, й утворюють ту гримучу суміш прагнень за будь-яку ціну перемогти там, де шансів у нього жодних немає. У цих умовах стрімкого збільшення геополітичних ризиків та страху через наростальну перспективу неминучої поразки, у "рф" різко збільшуватимуться внутрішні репресії, в спробі самозбереження нинішньої російської системи влади.</span></em></div><div>Теперішня "рф" є проблемою не лише для України. А ті на Заході, хто й досі думають, що росія здатна трансформуватися в сучасну, демократичну і неагресивну державу, глибоко помиляються. "рф" була і залишатиметься потенційною величезною загрозою для всього світу. Тому єдиний спосіб розв'язати російську проблему – роздробити "рф" на менші країни.</div><div>Адже у цьому штучному територіальному утворенні аж занадто багато часових поясів, занадто багато різних етнічних груп, занадто багато релігій, занадто багато культур, і тільки тоталітаризм здатен утримувати усе це від розпаду. російським царям було важко зберегти це разом. Радянський режим використовував залізну руку і масовий терор, щоб так званий СРСР не розпався. І  путін робить те ж саме, що робили царі та радянська влада, адже інших методів вони не знають.</div><div>У путіна залишається ще багато можливостей відтягувати час падіння свого злочинного режиму. І для успішного проведення запланованої масової мобілізації кремлівська влада може перекрити пересування населення спочатку між регіонами "рф", а потім між містами та меншими населеними пунктами.</div><div><strong><em>Відновлення в росії концентраційних таборів може стати реальністю</em></strong></div><div>путіністи часто застосовують дублювання методів тих своїх тоталітарних колег, яким вдається тримати свої народи у покорі. Яскравим прикладом подібної ефективності стає для москви Північна Корея. Тож візит міністра оборони росії сергія шойгу, крім всього іншого, мав на меті ознайомлення з досвідом репресій, які застосовують в КНДР для упокорення свого народу, котрі дають можливість вже третьому представнику династії Кімів залишатися у владі.<br><em><span style="text-decoration:underline">Першим кроком до цього може стати відновлення в росії функціонування концентраційних таборів. У цьому сенсі не буде нічого дивного, якщо путін раптом оголосить, що зважаючи на загрозливу міжнародну ситуацію, котра склалася навколо "рф" та величезну кількість ворогів народу в самій росії, її керівництво змушене вдатися до примусових методів ізоляції тих, хто своїми діями провокує знищення держави.</span></em></div><div>А після різкого погіршення економічної ситуації у "рф" і, відповідно, падіння стандартів соціальної підтримки населення, кремлю нескладно буде відродити масове написання доносів на сусідів, співробітників по роботі чи навіть родичів. Адже потрібні будуть різноманітні засоби для того, щоб швидко наповнити відновленні концентраційні табори їхніми новими мешканцями.</div><div>Новітні російські політв’язні, інодумці та соціально чужі елементи стануть основною турботою путінських "соколів" із силових структур, котрі робитимуть все для того, щоб за умов критичного погіршення рівня життя в "рф" зберегти свою відносно непогану харчову пайку.</div><div>Бо якщо рівень добробуту буде падати вниз в росії такими ж темпами, то дуже недалеким стане той час, коли продукти першої необхідності видаватимуться в росії виключно за талонами або продуктовими картками. Охопленій агонією владі путіна конче потрібна буде дармова робоча сила. Тому існує велика ймовірність того, що режим задля збереження свого існування запровадить новітню систему концтаборів. Табори для політичних в’язнів, яких буде менше, та трудові табори – мешканців тих і тих у масовому порядку використовуватимуть на примусових роботах.<br><em><span style="text-decoration:underline">російська економіка, що вже похитнулася, не зможе довго підтримувати путінську злочинну війну в Україні. Тому, крім відкритих репресій, й далі продовжуватиметься кримінальна практика, коли люди випадатимуть з вікон, їх вбиватимуть невідомі кілери, будуть отруювати полонієм, чи застосовуватимуть інші варварські методи, щоб змусити опозицію замовкнути.</span></em></div><div>Перед тим, як світ побачить остаточний кінець путінізму, в росії відбудуться такі неймовірно карколомні політичні процеси, про які сьогодні навіть важко подумати. Адже путін планує залишатися у владі незалежно від ціни чи методів, за допомогою яких цього можна досягнути. Він цілеспрямовано веде "рф" до катастрофи, але для нього збереження свого режиму є набагато важливішим, ніж історична доля росії.</div><div>Єдина надія для змін у росії – це її повне роззброєння. Також "рф" мусить назавжди позбавитися від ядерної зброї, яка становить величезну загрозу для світу ще з радянських часів. Щоб демілітаризувати та деімперіалізувати росію, її необхідно виключити з Ради Безпеки ООН, роззброїти та розпустити здоровенну російську армію. Чисельність армії після полишення путіним влади, разом з прикордонними військами, має бути не більше ніж 100 тисяч осіб.</div><div>Початком кінця путіна може стати новий військовий заколот. Коли офіцери середньої ланки виведуть танки на Красну площу та перекриють в’їзди до москви. І, на відміну від путчу проти Михайла Горбачова в серпні 1991 року, подібний хід подій буде радо сприйматися москвичами.</div><div>Якщо ж цього не станеться, то путінський режим, маючи у своєму розпорядженні великі ресурси, включно з жорстоким репресивним механізмом державної безпеки, здатен абсолютно байдуже пожертвувати мільйонами життів своїх злиденних громадян. Що створить дуже небезпечне майбутнє для населення росії.</div><div>Хоча після того, як путін програє в Україні, він може закрити "рф" від зовнішнього світу, як зробив режим у Північній Кореї. Диктатор, котрий страждає на манію величі, оточив себе підлабузниками, таким чином захищаючись від правди про те, що ж в реальності відбувається навколо росії.</div><div>Від самого початку розв’язання злочинної війни з Україною путін не може розраховувати на будь-які послаблення в Гаазі. путінізм закінчиться, коли помре тиран. І зовсім не виключено, що його найближче оточення вже думає над тим, як прискорити цей процес, щоб зняти з себе хоча б частину відповідальності за все скоєне кремлем.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62708/ 2023-09-18 12:41:34 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як військовому отримати грошову допомогу при пораненні на службі: пояснення ТЦК http://izmail.es/article/62707/ Військовослужбовці мають право на отримання грошової допомоги у разі поранення під час служби. Для цього вони мають звернутися до районного ТЦК та СП з низкою документів. <div><p>Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на <a href="https://t.me/militarymediacenter/3135" target="_blank" rel="noopener">заяву</a> представника ТЦК та СП Шевченківського району міста Києва Сергія Рунчева.<br>Згідно з постановою Кабміну, <em><strong>одноразова грошова допомога військовим призначається і виплачується у таких випадках:</strong></em></p></div><div><ul><li><em>у разі встановлення інвалідності внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) при виконання обов’язків військової служби</em></li><li><em>у разі встановлення інвалідності, яка настала внаслідок захворювання або нещасного випадку при проходженні військової служби</em></li></ul><p>У таких випадках <em><strong>розмір одноразової грошової допомоги в залежності від встановленої групи інвалідності, становить:</strong></em></p><ul><li><em>від 250 до 400-кратного прожиткового мінімуму - у разі виконання військового обов’язку</em></li><li><em>від 70 до 120-кратного прожиткового мінімуму при проходженні військової служби</em></li></ul><p>Окрім того, одноразова грошова допомога призначається та виплачується у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у випадках поранення (контузії, травми або каліцтва).<br><em><strong>В залежності від ступеня втрати часткової працездатності розмір виплат становить:</strong></em></p><ul><li><em>70-кратний прожитковий мінімум, якщо втрата працездатності настала в період військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення;</em></li><li><em>50-кратний прожитковий мінімум в період проходження строкової військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення</em></li></ul><div><em><span style="text-decoration:underline">Нагадаємо, що прожитковий мінімум - це встановлена законом сума для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Наразі вона складає 2 684 гривні.</span></em></div><div><em><strong>Як отримати допомогу</strong></em></div><div>Для призначення та виплати Міністерством оборони одноразової грошової допомоги, військовий має звернутися до районного ТЦК та СП за місцем свого проживання та надати такі документи:</div><ul><li><em>Заяву встановленого зразку;</em></li><li><em>Згоду на обробку персональних даних;</em></li><li><em>Документ, що посвідчує особу, тобто паспорт громадянина України, а для осіб без громадянства та іноземців - документ, що посвідчує їх особу;</em></li><li><em>Документ про присвоєння реєстраційного номера платника податків, крім осіб без громадянства або іноземців;</em></li><li><em>Витяг з наказу про виключення зі списків особового складу з військової частини;</em></li><li><em>Свідоцтво про хворобу або витяг з протоколу Центральної військово-лікарської комісії про причинний зв’язок;</em></li><li><em>Копія довідки Медико-соціальної експертної комісії;</em></li><li><em>Довідку про обставини травми, поранення (контузії).</em></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62707/ 2023-09-18 11:10:15 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Одеська ОДА роз’яснила деталі навчання учнів, які перебувають з батьками у закордонні http://izmail.es/article/62703/ Директор департаментом освіти і науки облдержадміністрації Олександр Лончак роз’яснив на своїх інформаційних ресурсах деталі навчання для учнів, які перебувають з батьками у закордонні через війну. Обласний чиновник зазначив з цього приводу, що багатьом учням доводиться здобувати освіту у країні перебування і одночасно в Україні. З цього приводу О. Лончак повідомив, що міністерство освіти визначило особливості організації освітнього процесу для таких дітей. <br><em>«Щоб уникнути подвійного навантаження, але зберегти дітям зв'язок з рідною країною, створено нову освітню програму, яка передбачає вивчення лише українознавчого компонента. Це кілька уроків на тиждень. Департаментом освіти і науки Одеської ОДА визначено та подано до Міністерства освіти і науки України п’ять закладів загальної середньої освіти – чотири в м. Одеса та один у м. Білгород-Дністровський. Якщо бажаєте, ви можете забрати дитину з тієї школи, де вона зараз рахується, написавши відповідну заяву і надіславши її електронною поштою, або передавши уповноваженою особою, та зарахувати її до дистанційної. На основі таких заяв будуть сформовані класи. Різницю у  часі педагоги враховуватимуть. Треба буде обов'язково надати довідку з того закладу країни перебування, де наразі вчиться ваша дитина», - </em>мовиться в інформації директора обласного департаменту. <br>Варто зазначити, що минулого тижня керівник галузі освіти Одещини провів важливі зустрічі з міжнародними партнерами, зокрема, з керівником офісу Міжнародного фонду допомоги дітям ЮНІСЕФ в Одесі Одрі Лекомте. <br>Йшлося про потреби учасників освітнього процесу на Одещині в гаджетах, облаштуванні укриттів у закладах освіти та безперебійної роботи в осінньо-зимовий період.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Регіон http://izmail.es/article/62703/ 2023-09-18 10:38:03 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Як виявити проблеми з ментальним здоров'ям у дитини: рекомендації батькам http://izmail.es/article/62706/ Проблему важливо виявити на ранній стадії. <div>Ментальне здоров'я дітей в умовах повномасштабного вторгнення, обстрілів і стресів може похитнутися навіть за дотримання всіх можливих запобіжних заходів.</div><div></div><div>У рамках проєкту першої леді України "Ти як" було опубліковано корисні поради для батьків, які хочуть більше дізнатися про ментальне здоров'я своїх дітей і попередити можливі проблеми.</div><div>Рекомендації склала педіатриня Юлія Крушельницька, тож їх бажано знати, адже фахівчиня точно знає, як допомогти дитині впоратися з навантаженням і переживаннями.</div><div>Іноді навіть дорослі не розуміють, що психічний стан дитини змінився в гірший бік, а діти здебільшого і зовсім цього не усвідомлюють.</div><div>Якщо ваша дитина зазнає труднощів зі сном, апетитом або демонструє нервозність, роздратування та інші негативні емоції, можливо, річ у ментальній складовій.</div><div count="7"><div quantity="5"><div>Насамперед бажано завести спеціальний щоденник і записувати в нього всі відчуття дитини протягом 14 днів. Далі фахівець рекомендувала навчити дітей дихальних практик.</div></div></div><div>Для цього нехай дитина покладе руку на живіт і зробить від 10 до 20 повільних глибоких вдихів і видихів.</div><div>Самостійно давати заспокійливі чи антидепресанти не варто, адже їх призначати може лише лікар.</div><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/62706/ 2023-09-18 09:45:42 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Зеленський про контрнаступ: Треба йти вперед і не давати путіну перепочинку http://izmail.es/article/62705/ Президент Володимир Зеленський у передачі "60 хвилин" Скотта Пеллі телекомпанії СBS прокоментував повільний прогрес під час контрнаступу, за його словами, зараз захисникам важливо просуватись вперед хоч на невеликі відстані і не давати перепочинку президенту країни-агресора. <div><div>Лінія фронту в Україні перетворилася на артилерійську дуель, де росіяни і українці випускають по 40 000 снарядів на день. Війна з використанням безпілотників також сповільнила прогрес українського <a href="https://suspilne.media/tag/kontrnastup/" target="_blank">контрнаступу</a>.</div><div>Про це Президент України <a href="https://suspilne.media/tag/zelensskij/" target="_blank">Володимир Зеленський</a> <a href="https://www.cbsnews.com/news/zelenskyy-putin-world-war-iii-ukraine-russia-60-minutes/" target="_blank">сказав</a> у інтерв'ю програмі "60 хвилин" Скотта Пеллі на американському телеканалі CBS.<br>Зеленський визнає, що прогрес у контрнаступі повільний, але, за його словами, війська продовжують рух вперед. Наразі лінія фронту перетворилася на артилерійську дуель, де росіяни і українці випускають по 40 000 снарядів на день. Війна з використанням безпілотників також сповільнила прогрес.<br>Коментуючи повільний прогрес у контрнаступі Зеленський сказав:<em> "Це ск</em><span style="font-style:italic">ладна ситуація. Я буду з вами абсолютно відвертим. У нас є ініціатива. Це плюс. Ми зупинили російський наступ і перейшли в контрнаступ. І незважаючи на це, він не дуже швидкий. Важливо, що ми щодня просуваємося вперед і звільняємо території".<br></span>За словами Президента, Україні потрібно звільнити свою територію якомога більше і просуватися вперед, навіть якщо йдеться про невеликі відстані.</div><em>"Ми повинні звільнити нашу територію якомога більше і рухатися вперед, навіть якщо це менше (півмилі) або (сто) метрів, ми повинні це зробити. Ми не повинні давати путіну перепочинку".<br></em><div>Він додав, що Україна використовує зброю партнерів лише на території України. При цьому Президент сказав, що Україна має повне моральне право атакувати місця, які "рф" використовує для запуску ракет.<br><em>“росія повинна знати, що де б вона не була, яке б місце вони не використовували для запуску ракет, щоб завдати удару по Україні, Україна має повне моральне право атакувати ці місця. Ми відповідаємо їм: "Ваше небо не так добре захищене, як ви думаєте", -</em> сказав Зеленський.</div></div><div>Також ведучий запитав Зеленського, чого путін добивається, вбиваючи цивільних.</div><div><em>"Зламати (нас). І обираючи цивільні цілі, путін хотів досягти саме цього - зламати (нас). Цій людині (путіну – ред.), яка пройшла свій шлях з такими кривавими діями, з усім, що вона говорила, не можна довіряти. Такій людині не можна довіряти, тому що вона вже давно не є людиною", -</em> зазначив Зеленський.<br>Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю також сказав, що у війні в Україні на карту поставлено світовий порядок.<br><em>"Якщо Україна впаде, що буде через десять років? Просто подумайте про це. Якщо (росіяни  ред) дійдуть до Польщі, що далі? Третя світова війна? Ми захищаємо цінності всього світу. І саме український народ платить за це найвищу ціну. Ми дійсно боремося за нашу свободу, ми вмираємо. Ми не вигадка, ми не книжка. Ми реально боремося з ядерною державою, яка загрожує знищити світ", </em>- сказав Зеленський Скотту Пеллі.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62705/ 2023-09-18 09:14:33 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es ЗСУ можуть встигнути розірвати сухопутний коридор "рф" з Кримом до настання зими – Буданов http://izmail.es/article/62704/ Начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирило Буданов заявив виданню The Economist, що Сили оборони можуть встигнути розірвати сухопутний коридор росії з окупованим Кримом до настання зими. Натомість росіяни у відчаї передчасно розгорнули резерви. <div>Про це йдеться у інтерв’ю Буданова виданню The Economist<a href="https://www.economist.com/europe/2023/09/17/an-interview-with-the-head-of-ukraines-defence-intelligence" target="_blank"></a>.</div><div>За словами Буданова, операція з розриву сухопутного сполучення між росією і окупованим Кримом може бути завершена до настання зими.</div><div>Повідомляється, що Україна, можливо, вже задіяла обмежену кількість своїх резервних військ, але росія зараз, здається, у відчаї, і задіяла недостатньо сильні резерви, які вона не планувала розгортати до кінця жовтня.</div><div><em>"Всупереч тому, що "рф" декларує, вона не має абсолютно ніякого стратегічного резерву"</em>, - підкреслив очільник ГУР.</div><div>Він уточнив, що 25-а російська загальновійськова армія, яку зараз передчасно розгорнули на східному фронті навколо Лиману і Куп'янська, має лише 80% особового складу і 55% техніки від необхідної кількості.</div><div>Крім того, Буданов вважає, що повільний темп просування проти окопаного і добре підготовленого ворога - це просто відображення реальності. Він не розуміє тих, хто пророкував швидкий крах російських ліній. <br><em>"Олівець сильний чи слабкий? Це залежить від того, як на нього дивитися". Контрнаступ триває. В України ще є час. До настання брудного сезону ще більше місяця. "І це факт",</em> - каже головний розвідник.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62704/ 2023-09-18 08:43:24 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Енергосистемі Одещині взимку загрожують блекаути: що відомо http://izmail.es/article/62702/ Одеська область перебуває в антирейтингу за прогнозами щодо ймовірних довготривалих блекаутів під час опалювального сезону. Також у зоні ризику є Харків, Миколаїв та Херсон. <div>Про це розповів в етері ''Суспільного'' директор Центру дослідження енергетики <a href="https://www.youtube.com/watch?v=A7MSVngBT8o&feature=youtu.be" target="_blank">Олександр Харченко.</a><br>За його словами, наразі в Одесі триває активна підготовка до опалювального сезону, встановлюється додаткова резервна генерація для критичної інфраструктури: опалення, водопостачання, енергопостачання.</div><div><em>"Не буде якихось багатогодинних відключень. Певен, що у разі обстрілів не буде відключень по 10-12 годин. Ми вже виробили у нашій енергосистемі алгоритми, знаємо як треба діяти для того, щоб зменшувати наслідки обстрілів"</em>, - сказав Харченко. </div><div>Окремо експерт з енергетики наголосив, що енергосистема України практично готова забезпечити опалювальний сезон з мінімальними відключеннями, проте не виключає повторних атак на інфраструктуру. </div><div><em>"Безумовно, можуть бути аварійні відключення регіонів, можуть відбуватись окремі відключення у містах чи областях. Але це не буде довготерміново і не матиме національного масштабу. Йтиметься про 4-6 годин на відновлення постачання"</em>, - заявив директор Центру дослідження енергетики.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/62702/ 2023-09-18 08:22:44 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Голова освітнього комітету ВРУ Сергій Бабак: ми хочемо підвищити зарплати вчителям і викладачам, але це важко пояснити західним партнерам http://izmail.es/article/62701/ Тема освіти ніколи не втрачає актуальності, а особливо на початку навчального року. Тим паче зараз, коли до традиційних тем якості освіти і зарплат вчителів і викладачів додалися проблеми воєнного часу – бомбосховища, офлайн-навчання, величезна кількість переселенців та біженців. <div>"Українські Новини" поговорили на ці теми з головою парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергієм Бабаком. Він розповів про забезпечення кадрів у школах та університетах, мобілізацію тих, хто отримує другу вищу освіту та повернення "Єпідртримки" (6,5 тис. гривень) освітянами. Також обговорили, яка кількість студентів і школярів знаходяться за кордоном та майбутню конкуренцію українських вишів з європейськими. Бабак розповів, чи варто очікувати підняття зарплат викладачам та вчителям та скільки університетів має залишитися в Україні після реорганізації. <br><em><strong>- Ваш колега по фракції Федір Веніславський виступив за те, щоб мобілізувати тих, хто отримує другу вищу освіту. Потім він зареєстрував відповідний законопроєкт. Як ставитесь до такої ініціативи? Чи бачите перспективи ухвалення?<br></strong></em>- Цей законопроєкт не стосується комітету освіти. Головним по даному законопроєкту є комітет з національної безпеки та оборони, а не наш. Я дуже поважаю пана Федора, він дуже розумна людина. Він просто бачить те, що бачить і Генштаб. Є статистика, я її навіть викладав у своєму telegram-каналі. Ми взяли вибірку "чоловіки 25 років і старше", якщо в середньому з 2019 по 2021 роки приблизно 40 тис. чоловіків обирали другу вищу освіту і шли на неї, то у 2022 році – показник складав 106 тис. чоловіків. У мене є підозра, що у 2023 році цифра буде дуже схожа. Це говорить про те, що приблизно 65 тис. чоловіків знайшли легальний спосіб отримати відстрочку від мобілізації. Це не питання освіти, комітет освіти не буде вносити подібні законопроєкти. Ми не можемо обмежити і не будемо обмежувати людей у праві здобути другу, третю вищу освіту, це їх право – хочуть здобувати, хай здобувають. Якби це був мирний час, то я був би щасливий, що люди обирають освіту дорослих і продовжують перенавчатися, але ми розуміємо, що вони роблять насправді. Тому це не наше питання, хай це рішення приймає Генштаб. Якщо Генштаб прийме рішення про те, щоб позбавити цих людей відстрочки від мобілізації, то вони будуть наполягати на прийнятті цього закону. Ми наполягати не будемо.<br><em><strong>- Як оцінюєте рішення про обов’язкове повернення бюджетниками, зокрема освітянами, допомоги в 6,5 тис. гривень?<br></strong></em>- Мінекономіки адмініструвало цю виплату. На неї, згідно з опублікованим порядком, могли претендувати всі, хто втратив свої доходи, окрім тих, хто отримує гроші з держбюджету, зокрема вчителі та викладачі. Їм було заборонено подаватися на цю допомогу. Вочевидь тоді був стрес у всіх. Не дочитали, щось не побачили. Люди могли бачити повідомлення про можливість отримання виплати в тих же telegram-каналах з назвою "всі мають право на 6 500 гривень". У нас, на жаль, не до вас претензія, вистачає журналістів, які всі заголовки роблять трішки іншими. Люди побачили начебто "всі можуть отримати 6 500 гривень" і хтось клікнув та подався на "єПідтримку", але, згідно з порядком, це було заборонено. До міністерства економіки як до адміністратора цієї допомоги будуть претензії. Прийде потім Рахункова палата або інші перевіряючі органи і подивляться перелік тих, хто мав отримати і побачать, що є ті, хто, згідно з порядком, не мали отримувати. Хтось буде за це відповідати, можливо, навіть кримінально. Тому Мінекономіки всіх головних розпорядників коштів, в чиїх сферах люди отримували підтримку не зовсім законно, не маючи особливо на це право, попросили з цими людьми попрацювати, щоб повернути ці гроші. Адже все одно держава буде так чи інакше ці гроші повертати.<br><em><strong>- Держава надавала цю послугу, ніяких блокувань не було. Були певні критерії, але…<br></strong></em>- Я вам скажу чесно – ніхто не перевіряв, якщо ви до цього ведете. Ніхто не верифікував. Уявіть, що у березні 2022 року візьмуть 2-3 тижні на верифікацію тих, хто подався. Люди просто не змогли б отримати ту допомогу, яка їм тоді потрібна була, якщо вони виїжджали з розбомбленого місця без нічого, з одним пакетиком і дитиною у руці. Вочевидь що тоді не було ні можливості верифікувати, ні людей, яких можна було б на це виділити. Сталося як сталося.<br><em><strong>- Все ж таки ви за те, щоб ті, хто отримали, мали повернути кошти?<br></strong></em>- Це не моя думка, це думка Міністерства економіки.<br><em><strong>- Міносвіти підготувало новий перелік спеціальностей, де скорочується значна частина самих спеціальностей. Деякі кафедри переживають за втрату актуальності сфери через об’єднання їх спеціальності з іншою.<br></strong></em>Ми можемо розпочати з вами тривалу дискусію на тему того, наскільки колись ці спеціальності дрібнилися, причому спеціально для того, щоб у когось була якась своя унікальна спеціалізація, але я не до того. Я вважаю, що Міністерству освіти треба було краще підготувати комунікацію і пояснити для чого вони це роблять. У цьому немає нічого поганого. Жодна спеціальність нікуди не зникне, просто вона укрупниться. Люди, які закінчують ту чи іншу спеціальність, будуть мати більше шансів працевлаштуватися. Якщо ти умовно отримуєш диплом з якоїсь дуже-дуже вузької спеціальності, тобі важче в суміжній спеціальності, хоча це одна сфера. Наприклад, дуже умовно, проектний менеджмент в авіації не сильно буде відрізнятися від проектного менеджменту на залізниці. Ти підеш у транспортну галузь, тобі скажуть, що ти спеціаліст з авіації і ти нам не дуже підходиш. А так ти будеш мати просто проектний менеджмент, який всюди проектний менеджмент. Ми це питання розглядали на засіданні комітету і не побачили серйозних застережень у тому, що робить Міносвіти. Ми просили їх після того як вони пройдуть громадські обговорення дати фінальну версію і ми ще раз поговоримо на засіданні комітету. Я їм порадив краще комунікувати. Якщо ви просто вивалюєте якусь зміну на громадське обговорення, не говорячи про те, навіщо і що вона хорошого зробить і про можливі ризики, то вочевидь люди почнуть з поганого і будуть дивитися усіма можливими способами, що там може бути негативного.<br><em><strong>- На кафедрах же дізнаються з тих же постів у Facebook з певним окрасом.<br></strong></em>- Воно повинно інакше відбуватися. Особливо зараз, коли суспільство напружене. Хочеш щось зробити, скажи суспільству для чого ти це робиш.<br><em><strong>- Чи є кадрові складності серед учителів і викладачів? Наскільки завантажені нинішні надавачі освіти?<br></strong></em>- У нас проходить поступово оптимізація мережі закладів освіти. Деякі університети об’єднуються час від часу. Не так багато як би хотілося. Школи оптимізуються, тому що громади змінюються по населенню. Сільське населення переїжджає у місто або більші села. Міграція присутня. Десь змінюється наповнення шкіл, мережа починає оптимізуватися. Це не говорить про те, що вони закриваються. Наприклад, у якомусь селі колись була одинадцятирічна школа, тому що там проживали декілька тисяч людей, а з часом їх стало проживати у три рази менше, тобто ця школа вже буде ненаповнена. Тому вона зменшується до дев’ятирічної, а в 10-11 класи доїжджають в іншу школу, яка стає більшою і якіснішою. Потім населення могло ще більше зменшитися, тоді школа стає початковою, а після четвертого класу всі починають довозити до опорної школи. Мережа оптимізується природньо, це природній процес. Якщо у 2021 році у нас було приблизно 440 тис. вчителів в Україні, то станом на вересень 2022 року – майже 403 тис. вчителів, зараз – 396 тис. вчителів. Кадрове забезпечення шкіл, згідно зі статистикою МОНу, складає 97%. Звісно, є декілька відсотків, котрі наявні за будь-якої системи, бо хтось іде з професії, а хтось не встигає дійти у професію, хтось шукає вчителя краще, десь є вакансія. Ці декілька відсотків завжди будуть незабезпечені. Приблизно 10,5 тис. вчителів знаходяться за кордоном станом на вересень поточного року.<br><em><strong>- Тобто проблем з кадровим забезпеченням немає?<br></strong></em>- В загальному, так.<br><em><strong>- Чи є проблеми у зв'язку з тим, що деякі університети та школи звільняють вчителів та викладачів, які залишилися за кордоном?<br></strong></em>- В університетів є автономія. Ми всю нашу каденцію намагалися давати більшу автономію нашим університетам, щоб вони були самостійні у своїй академічної діяльності. Університети обирають собі ректора, якого побажають, вони йому довіряють, вони дають йому право на п’ять років керувати університетом. Вони самі вирішують вченою радою, що робити з викладачами, кого звільняти, кого найняти, які кафедри об’єднувати. Це їхня автономія, ми в це не втручаємося. Прямої заборони з боку Міністерства освіти, наскільки мені відомо, немає. Це виключно рішення автономного закладу вищої освіти.<br><em><strong>- Стосовно автономності. Я помітив, що багато закладів освіти почали забороняти російські джерела. Було багато обговорення стосовно цього. Був ухвалений законопроєкт, але тільки за основу, про відповідну заборону. Його критикували за те, що він вводить заборону тієї ж таблиці Менделєєва чи рефлексу собаки Павлова.<br></strong></em>- Морально ми могли би бути згодні, насправді, але є нюанси по тих самих джерелах. Пропонували заборонити геть все, що мало російське коріння. Так само під забороною могло стати те, що українські автори друкували в Росії. Це все перебір. Ми домовилися, що політично готові як ідею підтримати за основу, але з доопрацюванням до другого читання. У мене була домовленість з авторами, якщо вони його не перероблять до адекватного стану, то ми його на друге читання не пустимо. Власне, він зараз знаходиться у тому самому стані.<br><em><strong>- Чи правда, що вас періодично просять очолити міністерство, а ви постійно відмовляєтесь? Якщо так, чому відмовляєтесь?<br></strong></em>- Так, колись було. Достатньо давно. Насправді, коли були предметні пропозиції очолити міністерство на той момент я відмовлявся і досі вважаю, що це було правильно. На мою думку, для того, щоб робити реформи треба прийняти законодавчий фундамент. Три роки тому (коли про призначення говорили) я казав, не готовий йти з парламенту, адже не зробив у ньому домашнє завдання. Нам потрібно справді прийняти кілька важливих фундаментальних законів, щоб потім можна було іти і імплементувати це в життя.<br><em><strong>- І ви досі себе вбачаєте більше законодавцем, аніж…<br></strong></em>- У мене не було цих розмов останнім часом, чесно кажучи. Під час війни я не хотів би їх вести. Зараз зовсім інші пріоритети і питання виживання системи і її втримання – це зовсім інша робота, це точно не про реформи.<br><em><strong>- Зараз очолює Міністерство освіти Оксен Лісовий. Чи є який питання до нього? Я пам’ятаю, що до Сергія Шкарлета у вас весь час не було питань. Ви завжди казали, що все окей і його звільнення не передбачається, а тут… Чи не відбудеться так само з Лісовим?<br></strong></em>- Не знаю. Я думаю, що прем’єр-міністр пропонує під ті задачі, які стоять перед урядом ту чи іншу кандидатуру. У нас з Оксеном чудові стосунки. Не бачу проблем, абсолютна синергія з комітетом – ми допомагаємо йому, він допомагає нам.<br><em><strong>- За вашою оцінкою, скільки студентів навчаються за кордоном?<br></strong></em>- Всі українські студенти, які знаходяться за кордоном, навчаються в Україні. Вони все одно продовжують навчатися дистанційно в українських університетах. Точної цифри немає. Ми можемо приблизно порахувати, взявши за орієнтир тих, хто складає ЗНО за кордоном, то це приблизно 10% від загальної кількості вступників. Тому відповідно 10-15% студентів, за нашими оцінками, знаходяться за кордоном. Це приблизно 130-150 тис. осіб.<br><em><strong>- Щодо школярів є така статистика?<br></strong></em>- Була цифра близько 500 тис. дітей, але це минулого навчального року. Станом на сьогодні хтось міг повернутися, хтось навпаки поїхати. Я не збирав таку інформацію.<br><em><strong>- Скільки шкіл навчається онлайн, а скільки офлайн?<br></strong></em>- З першого вересня розпочали роботу 12 975 шкіл, з них 6 593 – у звичайному форматі, 2 488 – у дистанційному та 3 894 – у змішаному.<br><em><strong>- Тих, хто перейшов в офлайн збільшилося?<br></strong></em>- Так, тому що ми будуємо більше укриттів. Ніхто не дозволить працювати у звичайному форматі школі, якщо вона не має укриття. Тільки з укриттям вона може перейти на очне навчання і все залежить від регіону, де вона знаходиться. Є безпекові фактори, які не дозволять у деяких регіонах в загальному вийти очно, на жаль. В деяких регіонах час підльоту балістики дві хвилини і там тривоги часто включаються тоді, коли вже приліт і, не дай боже, якщо він буде у школу. Ніхто не візьме на себе таку відповідальність. Навіть, якщо це повноцінне бомбосховище протиракетне і протирадіаційне, туди подекуди фізично неможливо встигнути спуститися.<br><em><strong>- Наскільки ті школи, що вийшли офлайн, забезпечені бомбосховищами?<br></strong></em>- Залежить від того, що ми рахуємо бомбосховищем. Ми розуміємо, що повноцінних протиракетних і протирадіаційних бомбосховищ у нас мізерна кількість. Тому дуже часто це найпростіші укриття, переобладнанні підвальні приміщення, які "Іскандер" не витримають, але можуть витримати дрон. Якщо ми говоримо про найпростіші укриття, то більше 80% шкіл ними забезпечені.<br><em><strong>- Чи немає проблем з організацією навчального процесу? Наскільки я знаю, є норма по кількості тих, хто перебуває у закладі освіти, а саме співставність з місткістю укриття. У деяких школах в ОТГ навчання відбувається у декілька змін для забезпечення такої потреби. <br></strong></em>- Так, це правда. Згідно з нормами безпеки, не можуть у школі знаходитися більше людей, ніж може в себе вмістити укриття. Якщо у школі навчається 600 учнів разом з викладачами, а укриття розраховано на 200 осіб, то одночасно більше ніж 200 учасників освітнього процесу там знаходитися не може. Тому і три зміни можуть бути. Інакше цього не буде. Можна в три зміни, можна умовними "мігалками" – одні очно, другі дистанційно і так по черзі.<br><em><strong>- Чи можливе повернення до формату ЗНО під час війни чи весь воєнний час буде Національний мультитест (НМТ)?<br></strong></em>- За моїми відчуттями внутрішніми, я думаю, що весь період війни у нас буде НМТ. Я вам більше скажу, ЗНО так чи інакше еволюціонувало би у щось подібне до НМТ. Паперовий формат, звісно, ефективний і вже апробований, але в Українському центрі оцінювання якості освіти у планах було десь до 2027 року починати плавний перехід у якусь електронну форму ЗНО. Це спрощення для дітей, це спрощує логістику і багато чого і навіть зменшує витрати державного бюджету, при цьому не втрачаючи у якості. Єдине питання, що у нас минулого року не було інакшого вибору фізично, тому ми зробили НМТ – це був пришвидшений перехід. Ми не були до нього сильно готові, але на щастя, пройшли. Зараз цей формат еволюціонує і НМТ стає більш якісним і за своєю якістю він вже наближається до ЗНО. Я думаю, що у тому чи іншому вигляді НМТ залишиться до кінця війни точно. У мене є підозра, що і після теж. Тестування еволюціонуватиме. Хоча я не виключаю, що повернемося до ЗНО у паперовому форматі.<br><em><strong>- Президент анонсував додаток "Мрію", я відразу згадав як ми обговорювали з вами дипломи у "Дії" на початку війни. Можете розповісти, які можливості дасть цей додаток, зокрема згадані дипломи у цифрі?<br></strong></em>- Коли ми обговорювали саму концепцію "Мрії", то взяли багато ідей, які ми колись обговорювали у 2019 році на початку каденції. Ми хочемо максимально цифровізувати багато процесів, полегшити життя вчителям, учням і батькам. Ми хочемо, щоб діти могли обирати власну освітню траєкторію, щоб всі дипломи в них були у "Мрії". Ми хочемо, щоб не тільки це були формалізовані дипломи зі школи, з профтеху, з вишу, а щоб були курси, які проходяться неформально або онлайн. От прийшла людина онлайн-курси по ІТ, то підвантажте її сертифікат у "Мрії". Нехай у тебе там буде твоє освітнє портфоліо. Якщо ми це все цифровізуємо, батьки зможуть бачити свою дитину від перших кроків у садочку і позашкіллі до її активностей, інтересів. Якщо у цю програму додати штучний інтелект, то вона буде сама підказувати, що краще, завдяки зрізу оцінок. ШІ підскаже, що для ваших інтересів підходить якась державна програма, є позашкілля у сусідньому місті, є талановиті викладачі у академії мистецтв, яка у вас на відставні витягнутої руки, а ви про неї не знаєте. Якщо ми оцифруємо усі ці речі, то нам не потрібні будуть щоденники, розклади занять та поурочні плани, що сильно спростить учителям роботу, бо не треба буде постійно заповнювати папірці і здавати в адміністрацію. Батьки і діти будуть бачити розклад у "Мрії", відвідування уроків. Це все в ідеалі. Те, до чого ми хочемо прийти. Все будемо робити step by step, почнемо з цифровізації документів про освіту і прив’язки електронних щоденників.<br><em><strong>- Як ви бачите реформу наукових ступенів у зв'язку зі скандалами із плагіатом та відмовами від ступенів?<br></strong></em>- Мені здається, що у дисертаціях ми вже достатньо зробили. Єдине питання – це академічна доброчесність. У даному випадку робоча група у нашому комітеті за декілька років напрацювала і зараз вийшла на фінальний результат великого законопроєкту "Про академічну доброчесність". Його аналогу ніде у світі немає, тому що у світі ніде немає такого академічного безкультур’я як у нас. Якщо у деяких країнах це є, то це поодинокі випадки. У нас це, на жаль, набуває статусу епідемії, якщо чесно. Багато питань врегульовано у законі "Про вищу освіту" з 2014 року, але разом з тим є спірні норми, які трактуються зовсім по-різному. Міністр освіти відмовився від наукового ступеня і я так зробив.<br><em><strong>- Не жалкували?<br></strong></em>- Чому? Ми хотіли показати приклад. Якщо є навіть технічні, навіть дрібні порушення… Ніхто ніколи не оскаржував наукову новизну моїх праць за стільки років, коли я був доктором наук. Більше 70 наукових праць ніхто ніколи не буде оскаржувати, бо вони останніми роками друкуються за кордоном і щось там ні у кого не виникає запитань. Але у нас є певні люди, які хочуть у цьому навести порядок, зокрема і ми. Ми з міністром проти того, щоб продавалися наукові ступені, писалися дисертації під замовлення, але хтось повинен зробити цей перший крок. Якщо є технічні порушення, то давайте від цього відмовимося. Мені папірець жодним чином не змінює моє життя, ні в плюс, ні у мінус. Я дуже вдячний за здобутий науковий досвід і він для мене дуже важливий, бо зробив мене тим, ким я став. Відмова просто від папірця життя не змінює взагалі. А для інших це має бути маркером, якщо ми це зробили з міністром, то ми це толерувати не будемо. Одна із задач – ухвалення закону "Про академічну доброчесність", який врешті решт врегулює ці всі питання.<br><em><strong>- Можете тезисно сказати, що буде передбачено?<br></strong></em>- Законопроєкт ще не зареєстрований. Він достатньо великий, я б не хотів зараз розкривати деталі. Я відписую ухвалені рішення Ради і звожу у заголовку закон до головного меседжа. Яке буде головне нововведення цього законопроєкту? Я не прошу все розкрити, а питаю саме про головну зміна, яка буде. Покарання за академічну недоброчесність буде незворотним. При цьому закон не має зворотної сили дії. Можуть бути нюанси.<br><em><strong>- Ви анонсували скорочення вузів через їхнє об'єднання, коли ми зможемо побачити перші кроки у цьому плані?<br></strong></em>- Процес вже йде. Минулого року об’єднали декілька університетів. У 2021 році теж було декілька об’єднань. Навіть 11 липня 2023 року була реорганізація двох університетів: "Українського державного хіміко-технологічного університету" та Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. Вони об’єдналися в один університет. Зараз це робити важкувато під час війни, тому що для багатьох це єдине місце роботи і джерело доходу, але Міністерство все одно працює над об’єднанням. Це не об’єднання заради об’єднання або механічного скорочення кількості університетів. Ми повинні розуміти, що наші університети в момент вступу в Європейський Союз з відкритими кордонами одразу отримають конкуренцію з усіма європейськими університетами. Відчуваю інтуїтивно, коли випускники українських шкіл будуть отримувати такі самі можливості вступу за кордоном, то вони туди будуть намагатись вступити. Єдиним буде питання мови. Щось мені підказує, що ті, хто буде знати іноземну мову будуть навчатися за кордоном. Тут є три питання, які будуть зупиняти людей: безумовний патріотизм, відсутність грошей на проживання і мова. Уявіть собі, що ми зараз відкриємо кордон, я далі не буду продовжувати…<br><em><strong>- Тобто об’єднання для кращої якості?<br></strong></em>- Об’єднання – це підвищення якості. Я знаю випадки, коли маленький нішевий університет з невеликою кількістю студентів може конкурувати з великими. До прикладу, Києво-Могилянська академія. Але, повірте мені, Європа пройшла шлях об’єднання. У мене на столі в кабінеті лежить книжка "Аналітична доповідь "Як за останні 10 років проходили об’єднання університетів у Європі". Ви будете здивовані. Вони давно ідуть до того, вони розуміють, що маленький університет не може конкурувати з великим університетом. Це справді важко, тому що це питання, який університет будуть обирати люди. Якщо, за інших рівних умов, в одному виші навчається 50 тис. студентів, а у іншому 5 тис. студентів, то врешті-решт великий університет обиратимуть частіше за малий, який у результаті закриється або приєднається до когось. Це неминуче, тільки питання часу.<br><em><strong>- Скільки тоді в Україні має бути університетів?<br></strong></em>- Це гіпотетичне питання, будь-яка цифра буде неправильною, але щось мені підказує, якщо ми скоротимо кількість університетів у два рази, то зробимо тільки краще.<br><em><strong>- За час війни відбулася інфляція, у деяких бюджетників зняли надбавки. Як стоїть питання із зарплатами викладачів та вчителів, наскільки мені відомо вони не виросли. Чи збираєтесь збільшувати фінансування цієї сфери?<br></strong></em>- Звісно потрібно. <br><em><strong>- Враховуючи те, що всі видатки ідуть на оборону. А соціальна сфера і сфера бюджетників – це гроші партнерів. <br></strong></em>- Будемо відверті, як би це прикро не звучало, але ми живемо за рахунок інших країн останні півтора року. Вони оплачують усю нашу соціальну сферу. Всю. Вони не оплачують нам Збройні сили, ми фінансуємо це самі. Всі наші податки, які ми збираємо, ідуть на потреби ЗСУ. Тут дискусій немає, всі розуміють, що це правильно. Чи хочемо ми підняти зарплати? Так. Як це пояснити нашим партнерам? Дуже важко. Наші партнери мають свою шкільну або університетську мережу, наприклад, Німеччина, яка вдвічі більша по населенню за Україну, яка є основним донором у ЄС, може нам сказати: "У вас населення вдвічі менше ніж у нас, а шкіл у два рази більше ніж у нас. Ваша система у чотири рази менш ефективна, аніж наша. Ви хочете, щоб ми давали вам більше грошей на її утримання?". Це риторичне питання, але це факт. Те саме буде стосуватися питання по університетам. Тому ми хочемо піднімати зарплати, але впираємося у ті ліміти допомоги, які дають нам наші партнери. Вони кажуть: "Ми готові допомагати і утримувати вашу соціальну сферу, але ж …".<br><em><strong>- Є дорікання щодо нинішньої влади стосовно передвиборчих обіцянок по зарплатам вчителів. Я розумію, що свої корективи внесла війна, але люди сприймають саме так.<br></strong></em>- Зарплати будуть підняті наступного року. Я бачив проєкт бюджету. Планується підвищення з початку (1 січня) на 10%, потім через півроку ще 12%. Це тарифна сітка, вона прив’язана до мінімалки. Збільшується мінімалка, збільшується оклад усіх у тарифній сітці.<br><em><strong>- Враховуючи те, що соціалку ми оплачуємо повністю за рахунок партнерів, чи вірно сказати, що до кінця війни суттєвого підвищення очікувати не варто?<br></strong></em>- Ми розглядаємо декілька різних моделей і намагаємося зробити все для того, щоб це було раніше перемоги. Чесно і відверто. Я не можу вам сказати деталі, бо ми домовилися, що поки це не будемо комунікувати, але у нас постійно проходять наради, брейншторми з віце-прем’єром Федоровим, міністром освіти Лісовим і з нами щодо зміни взагалі підходів до фінансування заробітних плат та їх формування. Ми дуже хочемо збільшити цю зарплату, зокрема для вчителів. Робимо все можливе. Якщо хтось вважає, що може зробити краще, то welcome.... Сідайте і робіть.<br><em><strong>- Скільки дітей не можуть навчатися через бойові дії?<br></strong></em>- Сказати, що зовсім не можуть отримувати, то таких немає. У найгіршому випадку вони отримують освіту дистанційно і це можна віднести до тієї категорії, які недоотримають сильно освіту. Таких мільйон, якщо ми говоримо про середню освіту. Мільйон дітей будуть навчатися дистанційно. Я вважаю, що це дуже погано. Ми розуміємо, що це 4 рік, адже до повномасштабного вторгення РФ був коронавірус. Це трагедія. Це діти, які пішли у перший клас і досі могли не бути фізично у школі. Ми постійно підіймаємо питання освітніх втрат, а саме як їх компенсувати. У нас були комітетські слухання з цього приводу і у нас є купа напрацювань. Є дистанційні платформи, які ми запустили, які профінансовані державою або донорами. Є Всеукраїнська школа онлайн, до неї вже долучили модулі самотестування для визначення матеріалу, по якому є просідання, державно-приватні ініціативи, напрацювання громадських освітніх організацій. Беріть і використовуйте.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62701/ 2023-09-17 23:51:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es НМТ замість ЗНО залишиться до кінця війни, – Бабак http://izmail.es/article/62700/ НМТ замість традиційного ЗНО проводитимуть щонайменше до кінця війни. <div>Національний мультипредметний тест замість традиційного ЗНО проводитимуть щонайменше до завершення війни.</div><div>Таку думку висловив голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак в інтерв’ю "Українським новинам"<a href="https://ukranews.com/ua/interview/3027-sergij-babak-my-hochemo-pidvyshhyty-zarplaty-vchytelyam-i-vykladacham-ale-tse-vazhko-poyasnyty"></a>.</div><div>За його словами, за два роки якість НМТ стала кращою і вже наближається до ЗНО.</div><div><em>«За моїми відчуттями внутрішніми, я думаю, що весь період війни у нас буде НМТ. Зараз цей формат еволюціонує, і НМТ стає більш якісним, і за своєю якістю він вже наближається до ЗНО», </em>– сказав Бабак.</div><div>Також він висловив припущення, що повернення до традиційного ЗНО не відбудеться і після закінчення війни.</div><div><em>«Я думаю, що у тому чи іншому вигляді НМТ залишиться до кінця війни точно. У мене є підозра, що і після теж. Тестування еволюціонуватиме», –</em> наголосив депутат.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Діти, молодь, освіта http://izmail.es/article/62700/ 2023-09-17 21:29:04 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Кабмін схвалив довгоочікуваний законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки" http://izmail.es/article/62699/ Це дозволить зменшити обсяги захоронення на полігонах та сприятиме переходу до циркулярної економіки. Кабінет Міністрів України у пʼятницю, 15 вересня, схвалив законопроєкт "Про упаковку та відходи упаковки", який регламентує поняття розширеної відповідальності виробника (РВВ). <br>Документ запроваджує норми щодо мінімальних цільових показників з ресайклінгу відходів упаковки, повідомляє представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram. <br>Зазначається, що законопроєкт визначає правові, економічні та організаційні засади у сфері управління упаковкою та відходами упаковки для зменшення їхнього негативного впливу на здоровʼя людей та довкілля. <br>Окрім того, документ передбачає створення системи збирання та ресайклінгу відходів упаковки, щоб зменшити обсяги їхнього захоронення на полігонах. Також це сприятиме переходу до циркулярної економіки. <br>Мельничук додав, що <em><span style="text-decoration:underline">законопроєкт також: </span></em><br><ul><li>визначає коло субʼєктів та їхні зобовʼязання у сфері управління упаковкою та відходами упаковки;  </li><li>окреслює вимоги до створення, діяльності організацій розширеної відповідальності виробників, їхні зобовʼязання та підстави і порядок припинення діяльності; </li><li>запроваджує норми щодо мінімальних цільових показників з рециклінгу відходів упаковки за видом пакувального матеріалу і категоріями упаковки (побутова/комерційна) з поступовим їхнім збільшенням у міру розвитку системи управління відходами упаковки тощо.<br></li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Екологія http://izmail.es/article/62699/ 2023-09-17 19:44:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Україна планує відкрити порти для всіх вантажів за допомогою глобального страхування http://izmail.es/article/62698/ Після атак українськими дронами російських кораблів флот "рф" вже не почувається у безпеці у Чорному морі. Водночас Україна готує механізм глобального страхування, який допоможе розблокувати порти для всіх видів вантажів. Про це повідомляють на сайті Електронної зернової біржі України.  <br>Першим кроком України до розблокування судноплавства у Чорному морі стали удари безпілотниками по військово-морським базам в Криму. Крім того, атаки російського танкеру та військового корабля на базі Новоросійськ створили загрозу російському комерційному судноплавству. <br>Після цього Україна відкрила гуманітарний коридор у Чорному морі, яким з портів Одеси вийшли кілька вантажних кораблів, зокрема контейнеровоз «Джозеф Шульц», які вже пройшли до безпечних вод країн НАТО - Румунії та Болгарії. Щоправда, зворотним шляхом поки не ризикнуло відправитися жодне судно, - повідомляє Financial Times. <br>Директор найбільшого українського металургійного підприємства Метінвест, чиї три кораблі пройшли гуманітарним коридором, заявив, що було б добре, якби до портів заходили кораблі під завантаження. Учасники українського експортного ринку вважають, що зернова угода більше вигідна рф, ніж Україні, оскільки дозволяє росіянам контролювати український експорт. Проте вихід рф з угоди змінив ситуацію. <br><em>«Чорноморським коридором має експортуватися не лише зерно, але й інші вантажі, оскільки на цьому базується економіка України»,</em> - вважає А. Ставніцер, співвласник і виконавчий директор терміналу ТІС в порту Південний. <br>Відкрити порти для всіх видів вантажів допоможе схема глобального страхування, розробку якої завершує влада України. Вона передбачає страхування щомісяця до 30 суден, які прямують до України. <br>А можливі збитки на суму до 30 млн $ покриватимуться державними коштами, накопиченими на депозитному рахунку. За даними учасників ринку, українські експортери вже бронюють перші балкерні судна для заходу до чорноморських портів.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong> Новини України та світу http://izmail.es/article/62698/ 2023-09-17 17:30:16 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Пенсії в Україні: Шмигаль анонсував інноваційний принцип індексації виплат із 2024 року http://izmail.es/article/62697/ З 2024-го року в українському соціальному відомстві запланували кілька стадій перерахунку пенсійних виплат, але початкове підвищення буде спричинене коригуванням сум офіційного прожиткового мінімуму і «мінімалки», а зовсім не індексацією. Про те, що плановий перерахунок розміру пенсійних виплат у 2024-му році обов’язково відбудеться, проте пройде за оновленими правилами, пише НБН, посилаючись на заяву, опубліковану в офіційному Telegram-каналі прем’єр-міністра України <a href="https://t.me/Denys_Smyhal/6056">Дениса Шмигаля.</a><br><div>За словами Шмигаля, уряд схвалив проєкт Держбюджету на наступний рік, у якому буде реалізовано комплексну реформу пенсійної системи, з паралельною індексацією виплат за абсолютно новим принципом.</div><div>Зокрема, проіндексують цілком всі пенсії, а також впровадять коефіцієнти та бали, які дадуть змогу громадянам із відносно ідентичними умовами виходу на заслужений відпочинок, незалежно від його часу, отримувати «однакову допомогу та однакову індексацію», що дасть змогу з 2024-го року підвищити середній розмір виплат до 6 000 гривень.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Суспільство, релігія http://izmail.es/article/62697/ 2023-09-17 15:28:44 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Безпечний врожай. Фермерам надаватимуть компенсацію за страховку http://izmail.es/article/62696/ Українські фермери зможуть отримати грошову компенсацію за страховку майбутнього врожаю. Нова програма запрацює вже наприкінці вересня. <div><div>Про це розповів голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, повідомляє РБК-Україна з посиланням на його <a href="https://sluga-narodu.com/fermeram-nadavatymut-kompensatsiiu-za-strakhovku-maybutnoho-vrozhaiu-oleksandr-haydu/" target="_blank" rel="noopener"><em><strong>заяву</strong></em></a>.</div></div><div></div><div><div><em>"Ми залучаємо інвесторів, іноземних партнерів, різні організації для того, щоб програми підтримки аграріїв, навіть під час війни, збільшувалися. Цей партнерський симбіоз зараз вкрай необхідний. Адже така консолідація навколо України, дозволяє, зокрема, і нашому агросектору й надалі функціонувати як злагоджений механізм", </em>- зазначив Гайду.</div><div>Голова Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики пояснив, що наразі на страховку аграрії витрачають власні кошти, однак проєкт USAID "Реформування фінансового сектору" надасть грантове фінансування для оплати страхування майбутнього врожаю.</div><div>Керівник проєкту Роберт Бонд відзначив, що сума гранту складає більш ніж мільйон доларів, а програмою страхування майбутнього врожаю, за попередніми оцінками зможуть скористатися 220 малих сільськогосподарських виробників.</div><div>Програма передбачає страхування посівів та майбутнього врожаю озимих пшениці та ріпаку на весь період вирощування, включно із перезимівлею.</div><div>А в перелік ризиків страхування майбутнього врожаю внесені стандартні страхові ризики. <br><em><span style="text-decoration:underline">Наприклад:</span></em></div><ul><li>град,</li><li>заморозки,</li><li>посуха,</li><li>вандалізм,</li><li>пожежа.</li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62696/ 2023-09-17 13:46:40 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Токмак може стати "стрижнем" другої лінії оборони росіян, - розвідка Британії http://izmail.es/article/62695/ Останніми днями російські терористи ймовірно посилили оборону навколо тимчасово окупованого Токмака на півдні України. <div><div>Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на <a href="https://twitter.com/DefenceHQ/status/1703290713465610715" target="_blank" rel="noopener">Twitter-акаунт</a> Міністерства оборони Британії.</div></div><div></div><div><div>Як зазначає розвідка Міністерства оборони Британії, росіяни розгортають довкола міста додаткові блокпости, "Їжакові" протитанкові укріплення, а також копають нові окопи в районі, який утримує 58-а загальновійськова армія.</div><div><em>"Токмак готується стати "стрижнем" другої головної лінії оборони росії. Покращення оборони міста, ймовірно, свідчить про зростаюче занепокоєння росії щодо тактичного проникнення українських військ через першу основну лінію оборони на півночі", </em>- пише розвідка.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62695/ 2023-09-17 12:50:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У центрі "Незламні" врятували від ампутації руку важкопораненого бійця http://izmail.es/article/62693/ Масивний дефект закрили клаптем найширшого м’яза спини на судинній ніжці. <div>За час повномасштабної війни спеціалісти Національного реабілітаційного центру «Незламні» опанували 25 нових видів операцій. Серед них і одну з найскладніших в реконструктивній хірургії – закриття дефекту ротаційним клаптем. Від початку війни хірурги провели вже 35 таких оперативних втручань.</div><div>35 пацієнтом, якому зробили складну реконструктивну операцію, став 40-річний львівʼянин Ігор Сидоряк. До війни він був був підприємцем, а в ЗСУ – зв’язківцем. Важке поранення отримав під час гранатометного обстрілу в районі Куп’янська, <a href="https://t.me/c/1752061532/2025" rel="nofollow" target="_blank">повідомили</a> у Центрі.</div><div><em>«Пацієнт надійшов з відкритим переломом плечової кістки та масивним дефектом м'яких тканин </em><em>– близько 23 см. Така обширна рана </em><em>– це пряма загроза ампутації. Однак, за останні півтора рок</em><em>у реконструктивні хірурги вже багато разів мали справу з такою травмою. Тому добре знали, що робити</em><em>», </em>– повідомила лікуюча лікарка Ігоря Анастасія Кулинич.</div><div>Лікарі зіставила ліву плечову кістку захисника та зафіксувала її пластиною. А тканинний дефект закрили ротаційним клаптем найширшого м'яза спини. Ця операція вважається одним із найскладніших реконструктивних оперативних втручань: дефект м'яких тканин закривають клаптем м’яза на судинній ніжці. Аби відновити кровопостачання, від хірургів вимагається ювелірна точність.</div><div>Ігоря оперували 9 годин. Втручання минуло успішно. Клапоть прижився, рана гоїться, а пацієнт почувається добре і поволі повертається до повноцінного життя.</div><div>Керівник напрямку хірургія Центру Гнат Герич каже, що велика війна змусила наших лікарів швидко вчитись і опановувати нові методики. І нині спеціалісти Центру вже мають неабиякий досвід лікування важких воєнних травм.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br><div><br></div><br></strong></div> Здоров'я http://izmail.es/article/62693/ 2023-09-17 12:10:14 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Українські артилеристи отримають вітчизняні системи вимірювання швидкості польоту снарядів http://izmail.es/article/62692/ Українська РЛС вимірювання швидкості польоту снарядів 112L4 надійде на озброєння артилерійських підрозділів ЗСУ. <div>Так, вітчизняні радіолокаційні станції виробництва холдингової компанії «Укрспецтехніка», підвищать точність ураження позицій противника.</div><div><div>У Міноборони зазначили, що до сьогоднішнього часу українські артилеристи користувались або застарілими радянськими АБС-1, або данськими системами Weibel.<img decoding="async" width="1024" height="621" src="https://uspih.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/polish_20230916_144417838-1024x621.jpg" alt="Українські артилеристи отримають вітчизняні системи вимірювання швидкості польоту снарядів" srcset="https://uspih.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/polish_20230916_144417838-1024x621.jpg 1024w, https://uspih.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/polish_20230916_144417838-300x182.jpg 300w, https://uspih.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/polish_20230916_144417838-768x466.jpg 768w, https://uspih.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/polish_20230916_144417838.jpg 1080w" sizes="(max-width: 1024px) 100vw, 1024px" style="border:0px #000000;width:650px;height:393px;vertical-align:baseline"></div><div>112L4, яка працює в міліметровому діапазоні (Ka-діапазоні) частот, призначена для вимірювання початкової швидкості балістичних об’єктів (снарядів та куль) різного калібру, повідомляє "Мілітарний портал".</div><div>РЛС вагою до 10 кг може бути розміщена двома способами – як на землі на тринозі, так і на самохідних артилерійських установках (САУ). Радар може бути інтегрований в системи артилерійського вогню.</div><div>У стаціонарному варіанті, за допомогою механічного опорно-поворотного пристрою РЛС може повертатися в азимутальній проєкції ± 180º, а по куту місця від 0º ÷ 70º.</div><div>З похідного положення в бойове прилад приводиться за 15 хвилин. Робоче місце оператора знаходиться в безпечному місці, на відстані 50 м від виробу.<img decoding="async" width="612" height="816" src="https://uspih.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_3699-4.jpg" alt="Українські артилеристи отримають вітчизняні системи вимірювання швидкості польоту снарядів" srcset="https://uspih.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_3699-4.jpg 612w, https://uspih.in.ua/wp-content/uploads/2023/09/img_3699-4-225x300.jpg 225w" sizes="(max-width: 612px) 100vw, 612px" style="border:0px #000000;width:650px;height:866px;vertical-align:baseline"><br>Представник компанії-розробника заявив, що ця РЛС підвищить точність роботи української артилерії, а відтак – зменшить витрати боєприпасів.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">Технічні характеристики:</span></em></div><ul><li>діапазон вимірюваних швидкостей: 50-2000 м/с</li><li>калібр балістичних об’єктів, що виявляються: від 4.5 мм</li></ul><p>У оборонному відомстві наголосили, що тепер українські гармаші матимуть у розпорядженні вітчизняний пристрій, який, за виключенням елементної бази, компонується комплектуючими українського походження.<br><em>“До того ж математичний апарат та програмне забезпечення є повністю українською розробкою”, – </em>додали в повідомленні Міноборони.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></p></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62692/ 2023-09-17 11:29:12 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині викрили злочинне угруповання, яке займалося вимаганням та викраденням підприємців http://izmail.es/article/62694/ СБУ повідомила про підозру лідеру злочинного угруповання, яке займалося вимаганням та викраденням підприємців. <section><div><div><div><article itemtype="http://schema.org/Article"><div itemprop="text"><div><div dir="auto">Кримінальник на прізвисько «Бабаш», який перебував в Одеському СІЗО за вбивство, безпосередньо координував діяльність активних учасників злочинного угруповання. <br>Про це повідомляє пресслужба управління Служби безпеки України в Одеській області.</div></div><div><div dir="auto">Так, наприкінці квітня 2023 року співробітники спецслужби отримали інформацію про причетність угруповання до викрадення і катування місцевого підприємця.</div></div><div><div dir="auto">Через погрози вбивством і завдання тяжких тілесних ушкоджень потерпілому зловмисники намагалися «вибити» з нього гроші.</div></div><div><div dir="auto">Оперативники СБУ провели в Одесі спецоперацію із блокування діяльності злочинного угруповання. Лідеру та трьом учасникам угруповання було повідомлено про підозру Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div></div></div></article></div></div></div></section> Кримінал, події http://izmail.es/article/62694/ 2023-09-17 11:21:31 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es У Львові вперше в Україні розпочали лікування пацієнтів з муковісцидозом інноваційними ліками http://izmail.es/article/62691/ Раніше така терапія була доступна хворим лише у спеціалізованих закордонних клініках. <div>У Центрі муковісцидозу Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру вперше в Україні розпочали лікування пацієнтів інноваційними ліками - модуляторами хлорного каналу. Раніше проривна терапія була доступна лише у спеціалізованих закордонних клініках, <a href="https://www.facebook.com/zusdmc/posts/pfbid0S3H4yPUTYxGzfeSqCk5rScSawjonGfBS5LZTQmajyxtVdE6jkrYi8xPEr5KTJxP7l" rel="nofollow" target="_blank">повідомили</a> у Центрі.</div><div><em><span style="text-decoration:underline">Муковісцидоз (МВ) </span></em>– <em>це рідкісний, прогресуючий, небезпечний для життя стан, який призводить до утворення густого слизу, що вражає легені, печінку, шлунково-кишковий тракт (ШКТ), пазухи носа, потові залози, підшлункову залозу та репродуктивну систему.</em></div><div>У Львові у Центрі муковісцидозу спостерігаються близько 200 пацієнтів з діагнозом муковісцидоз з усієї України, з них 60 - зі Львова та Львівської області. Ще 30 спостерігаються у дорослому Центрі.</div><div><em>«</em><em>Попри війну ми не зупиняємось у допомозі важкохворим людям. Наше завдання як референтного центру з питань орфанної медицини зробити новітні ефективні методи лікування рідкісних хвороб доступними в Україні. Тому спільно з однодумцями знаходимо способи пришвидшити застосування передових методик у нашій щоденній практиці</em><em>»</em><em>,</em> – твердить директор Центру Роман Кізима.</div><div>Терапія модуляторами, яку розпочинають у Центрі, досить дороговартісна, На рік на одного хворого потрібно близько 300 тис. Дол. Проте українські пацієнти отримуватимуть ліки безкоштовно. Комбінований лікарський препарат як доброчинну допомогу від виробника ліків передали Центру представники благодійного фонду Direct Relief.</div><div>Перший транш допомоги забезпечить піврічну потребу у препараті пацієнтів дитячого та дорослого Центрів муковісцидозу у Львові. Проект охопить дітей від 6 років і дорослих з МВ з певним типом мутації генів. Відома біотехнологічна компанія-виробник планує зробити цю програму допомоги пожиттєвою.</div><div><em>«</em><em>Старт масштабного про</em><em>е</em><em>кту є свідченням зусиль багатьох людей та організацій. Насамперед, небайдужих батьків із ВГО "Всеукраїнська асоціація допомоги хворим на муковісцидоз", завідувачки Регіонального центру неонатального скринінгу </em><em>Галини Макух</em><em> та медиків нашого Центру, які багато років задіяні у вирішенні проблеми муковісцидозу в Україні. Завдяки цьому зараз ми маємо унікальну можливість лікувати та суттєво покращувати якість життя людям з таким діагнозом</em><em>»</em><em>,</em> – повідомила керівниця Центру муковісцидозу Людмила Бобер.</div><div>За її словами, застосування модуляторів дозволить зменшити ризики бактеріальних ускладнень та кількість госпіталізацій, зупинити прогресування незворотніх змін у легенях.</div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА<br><div><br></div><br></strong> Здоров'я http://izmail.es/article/62691/ 2023-09-17 10:50:32 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es На Одещині планують прискорити перевірки авто, які перетинають транзитну зону в районі Паланки http://izmail.es/article/62687/ На Одещині планують зробити онлайн-реєстрацію для водіїв, які планують перетинати транзитну зону в районі Паланки. <div>Про це розповів начальник Одеської ОВА Олег Кіпер.</div><div>Таке рішення має пришвидшити процес та зменшити затори. За підрахунками, які озвучив очільник ОВА, час на перевірку автомобіля має скоротитися з трьох хвилин до п’ятнадцяти секунд. Це має зменшити черги на в’їзді у транзитну зону, а отже і зберегти час усіх водіїв.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Регіон http://izmail.es/article/62687/ 2023-09-17 10:35:07 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Два дні йшов з кулею прямо в серці: військовий дивом вижив у боях за Роботине http://izmail.es/article/62689/ Військовий з позивним "Туз" отримав кулю в шию під час боїв за Роботине, але вона дісталась серця. <div>Український військовий з позивним "Туз" два дні йшов до своїх побратимів після того, як отримав кулю. Виявилось, що за цей час куля опинилася прямо в його серці. Воїн ледь не загинув під час штурму Роботиного у Запорізькій області і всю дорогу думав лише про дочок, пише "Суспільне".</div><div>"Туз" пригадує, що разом з побратимами намагався зайти у червоний будинок, вікна якого були забиті дощечками. Однак раптово звідти ворог почав стріляти з кулемета.</div><div><em>"Ми почали назад відтягуватися у той час з іншого будинку, де хлопці наче зачистили, також почали накривати. Рятуватися з отриманими пораненнями довелося самостійно – сам наклав турнікет. Після рушив до побратимів, але з пораненнями шлях зайняв дві доби", - </em>згадує військовий.</div><div></div><div>Військовий отримав 4 кульових поранення, одне з них було у шию. Саме ця куля і дісталась серця.<br><em>"Ніхто не міг навіть уявити собі, що поранення шиї може призвести до такого розташування кулі. У правому передсерді. Складне місце. Воно знаходилося саме в порожнині серця", </em>– сказав військовий лікар Ярослав Тєлушко.<br><img alt="военный Туз" height="382" src="https://images.glavred.info/2023_09/1694895549-4750.jpg?r=221959" title="военный Туз" width="680" srcset="https://images.glavred.info/2023_09/thumb_files/400x0/1694895549-4750.jpg?r=221959 400w, https://images.glavred.info/2023_09/thumb_files/1200x0/1694895549-4750.jpg?r=221959 1200w, https://images.glavred.info/2023_09/thumb_files/800x0/1694895549-4750.jpg?r=221959 800w" sizes="100vw"><br><em style="font-size:small">Військовий "Туз" два дні йшов до побратимів з кулею у серці / фото: Суспільне</em></div><div>Весь цей час військовий навіть не підозрював, що він знаходиться на волосині від смерті. У нього боліло все, окрім серця.</div><div><em>"Я не відчував, що в мене куля в серці, чесно. Лікар також казав, що не схожий ти на людину з кулею в серці. Потім зробили операцію, дійсно витягли кулю. Нічого я не відчував, в мене все боліло, в принципі, але серце не боліло"</em>, – розповів захисник.</div><div>Окрім поранення шиї він ще отримав складний перелом кісток обох передпліч та поранення ноги.</div><div>Всю дорогу, поки "Туз" намагався дійти до побратимів, він думав лише про те, що обов'язково повинен побачити своїх донечок - 12-річну Катерину, 8-річну Альбіну та 7-річну Анну.<br><img alt="дочки военного " height="513" src="https://images.glavred.info/2023_09/1694895569-1303.jpg?r=106970" title="дочки военного " width="680" srcset="https://images.glavred.info/2023_09/thumb_files/400x0/1694895569-1303.jpg?r=106970 400w, https://images.glavred.info/2023_09/thumb_files/1200x0/1694895569-1303.jpg?r=106970 1200w, https://images.glavred.info/2023_09/thumb_files/800x0/1694895569-1303.jpg?r=106970 800w" sizes="100vw"><br><em style="font-size:small">Військовий "Туз" два дні йшов до побратимів з кулею у серці / фото: Суспільне</em></div><div>Нині він проходить лікування у Вінниці, а після реабілітації поїде додому до донечок. "Туз" зізнається, що вже замислюється про повернення до побратимів, якщо вистачить здоров'я.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62689/ 2023-09-17 09:48:39 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Трагедія "Укрпошти". Уся країна просить "повернути листоношу Галину!" http://izmail.es/article/62690/ «Їдять тортики», «б'ються зонтиками» і «не носять газет». Клієнти скаржаться директору «Укрпошти» – він відповідає. <div>Поки гендиректор «Укрпошти» Ігор Смілянський <a href="https://www.facebook.com/ukrposhtaceo/posts/pfbid0zcPoHuErehBKP7zPEknMduMbk7PZqxZTCz96NZ4zcKZkdmFQrtnMrTwaFJjPpau4l">звітує про різноманітні новації</a>, які запроваджує національний поштовий оператор, значна частина українських громадян б’є на сполох через зникнення звичних послуг або суттєве погіршення їхньої якості. Можливо, нові прогресивні зміни «Укрпошти» оцінить мешканець великих міст, але глибинка досі критично залежить від державної компанії та її традиційних сервісів. У багатьох селах «Укрпошта» лишається єдиним місточком до «великої землі», а листоноші є людьми, яким довіряють цінне – гроші (пенсії та сплату комірного). Ситуацію погіршила широкомасштабна війна, через яку мільйони людей виїхали за кордон, і обслуговувати тих, що залишились на великих територіях, поштарям стало просто збитково, пише видання "Главком".  </div><div>Катастрофічні проблеми – і з доставкою друкованої преси. Газети і журнали у мегаполісах потрохи перетворилися на архаїку, але у провінції вони досі залишаються важливим джерелом інформації. Клієнт також очікує від листонош пенсій і платіжок за комірне, в останні десятиліття оператор також давав споживачам можливість придбати у відділеннях необхідні побутові товари і навіть продукти харчування, через що його й критикували. Тепер же через згортання відділень і скорочення листонош людям доводиться самим діставатися пошти. Відділення часто розташовані за кілька кілометрів, а працюють по пару годин на добу, а той всього кілька днів на тиждень. Або ж взагалі закрилися і тепер їм на заміну вижджають пересувні відділення. У деяких після хвилі скорочень не залишилося нікого, окрім керівника. Доходить до того, що поштарі самі відмовляють людей передплачувати газети: мовляв, все одно носити їх ніхто не буде.</div><div>У розпорядженні «Главкома» опинився весь масив звернень клієнтів «Укрпошти» на гарячу лінію Національної спілки журналістів. Вона була відкрита для збору інформації щодо проблем з поштовою доставкою преси. Не особливо стримуючись у виразах, люди розповідають і про те, що думають про прогресивну реформу, яку затіяло керівництво державної пошти, і про нього персонально. Загалом таких скарг тільки на одну «гарячу лінію» за період з кінця липня до початку вересня надійшла майже тисяча. Стосуються вони переважно неналежної доставки газет, але не тільки…</div><div>Якщо пан Смілянський дійсно читає та слухає всі ці «фідбеки», його дратівливість, яка <a href="https://chas.news/news/ni-bl-tse-ya-zabuv-gendirektor-ukrposhti-potrapiv-u-komunikatsiinii-skandal-detali-istorii">іноді виплескується у соцмережах</a>, можна зрозуміти. Але з пісні слів не викинеш (хоча деякі з них редакція приховала з етичних міркувань).</div><div>«Главком» не публікує персональні дані скаржників, залишаючи лише інформацію про місце їхнього проживання. <br><em>Стилістику скарг збережено.</em></div><div><em><span style="text-decoration:underline"><strong>У кого що болить?</strong></span></em></div><div><em>с.Тудорковичі, Червоноградський район, Львівська область</em></div><div>У п’яти селах, які обслуговували дві листоноші, хочуть лишити одну людину і посадити її у відділенні, «за комп’ютер». <strong>Я вас дуже прошу, допоможіть повернути листоношу Галину! Сьогодні війна. Як так можна?!</strong> У селах багато пенсіонерів, самі вони не дістануться до відділення. Раніше листоноші брали товар у магазині, возили нам, пенсію приносили. Вони за власні кошти зробили у відділенні ремонт, купили техніку. Бо ж людям там працювати, створили собі затишні умови. А їх скоротили...</div><div><em>м.Тростянець, Сумська область</em></div><div>Я передплатив на рік газети «Тиждень» і «Новини Тростянеччини». Від четверга газет немає. Сьогодні понеділок. Прийшов на пошту, питаю – де мої газети? А вони на кучі! <strong>Начальниця сидить каву п’є з тортиком. Каже – нема кому носить. Так хай носить сама!</strong> Вони за доставку з нас беруть – хай носять!</div><div><em>с. Дихтинець, Вижницький район, Чернівецька область</em></div><div>Гірська місцевість, Карпати. Скоротили чотири листоноші, лишили одну. Радіус обслуговування – 12 км. Але ж місцевість гориста, одна листоноша не в змозі вчасно приносити ані листи, ані газети, ані пенсії. Листонош, які й так отримували по 2500 грн, змусили написати заяви «За згодою сторін». <strong>Людині прийшов лист їхати «на групу» (інвалідність), а листоноша вчасно не принесла повідомлення – людина пропустила свою чергу.</strong> В горах немає інтернету, єдиний зв’язок – контакт із листоношею. І того людей позбавили! Під час війни, коли усі що можемо робимо для перемоги. Це жах!</div><div><em>с. Забужжя, Червоноградський район, Львівська область</em></div><div>Моя сусідка зламала ногу. Вона виписує газету – їй не приносять. Інша сусідка каже – не виписуватиме на ІІ півріччя, бо не хоче і не може ходити на пошту. Я – одинока, виписую пресу (на рік виписала кросворди, щоб коротати час) і не знаю, коли я її отримаю. <strong>Той начальник «Укрпошти», б#@.., отримує мільйон, а нещасна листоноша і 4 тис. не отримує.</strong> І на пів ставки не можна знайти грошей, щоб лишити листонош? До чого доводять те село! Війна, копійки на воїнів збираємо, а вони вже не знають, що ще вигадати, щоб той народ задушити!</div><div><div><div></div></div></div><div><em>м. Нововолинськ, Волинська область</em></div><div>На весь під’їзд ми одні виписуємо. Нам цікава газета, бо там і програма (чоловік футбол любить), і поради, і про газ, світло роз’яснення, і кросворди... Та й ту не приносять, постійно дзвонимо, шукаємо... Листоноша нова каже: <strong>«Нам спершу пенсії треба рознести, а не ваші газети».</strong> Але ж ми ж платимо за доставку, А вона (листоноша) собі до сумочки вкине, носить її тиждень, потім приносить «як у собаки із зубів витягла». Вже просили номер телефона керівництва: кажуть, ми не маємо телефона, шукайте собі в Інтернеті.</div><div><em>с. Поліське, Ізяславський р-н, Хмельницька обл.</em></div><div>Минулого року виписував «Сільські вісті». Зараз на пошті кажуть, що вона не доходить до них, тому мені носять іншу газету. Але я не хочу цю, а хочу «Сільські вісті». Навіть ходжу забираю сам, бо по селу пошта не носить. <strong>Прошу повернути мені «Сільські вісті».</strong></div><div><em>с. Городниця, Коломийський район, <em>Івано-Франківська область</em> </em></div><div><strong>Хто придумав отаке з «Укрпоштою»?</strong> Яка його зарплата і як йому подзвонити? У нас в селі є своя поштарка, яка живе біля пошти, вона людям носила, усе було добре. Газети повиписували, їх нема кому приносити! Ми, пенсіонери, усі хворі! Нащо мені виписувати газети, коли їх нема?</div><div><em>с. Вікторівка, Обухівський район, Київська область</em></div><div>Коли були місцеві поштарі – проблем не було. Після реформи (об’єднання районів), пересувні поштові відділення – поштові оператори мінялись, як перчатки. <strong>Після того, як прийшла Світлана, ми народилися на світ!</strong> Вона продавала товар, ми на пошту йшли, як на свято. Вона дуже недовго попрацювала, її забрали на Богуслав. Ми зібрали 80 підписів Смілянському, щоб її повернули назад. Нам відповіли, що це «производственная необходимость», що усе у нас буде добре. Смілянський нам не допоміг.</div><div><em>с. Соколівка, Косівський район, Івано-Франківська область</em></div><div>Раніше листоноша носила газети по прізвищах, а тепер до магазину завезли газети – розібрали, хто яку хотів. Тут зібралося нас багато – старі, негодні в село йти по газети. Такого ніколи не було бардаку! За світло квитанцій немає, за той місяць не платили. Просимо – щось робіть для людей старих! Я не така ходяча – до церкви сусід везе, коли вільний. <strong>А газету ж прочитаєш, та помолишся за загиблих... Як нам тепер бути?</strong></div><div><em>с. Байрак, Роменський район, Сумська область</em></div><div>Приїжджає машина, <strong>газети привозять раз на два тижні,</strong> люди відмовляються від передплати! «Укрпошта – сама дебільна організація»!</div><div><em>с. Отроків, Новоушицький район, Хмельницька область</em></div><div>Був листоноша – усе приносив вчасно: і газети, і квитанції, і пенсії. Зараз пересувне відділення – треба йти за 1,5 км по газети, квитанції. Хтось прийшов – забрав мою газету, не передав. Той Смілянський – бандит, так йому і передайте! Він ворог українського народу! <strong>Має зарплату півтора мільйона, а листоноші за 2 тис. грн працюють і тих скорочує.</strong> Нащо мені ті газети на тиждень пізніше? За усі послуги поштові ретельно беруть, а послуг немає. Ніхто з людей не задоволений тими реформами. Ми хочемо знати, що у світі робиться, що в Україні, в області. А Смілянський – колаборант! Діти і внуки наші воюють, а ми не маємо газет, не отримуємо вчасно інформацію.</div><div><em>с. Ріпенці, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область</em></div><div>Платіжки за світло і газ – <strong>вимагають платити до 20-го, але ж я отримую квитанції 25-го.</strong> А потім нараховують борги! Відколи поштарки немає, возять централізовано. То ми тепер отримуємо газети «Край Кам’янецький» раз на місяць – коли пенсії привозять, то й газету привезли. Я отримав за 13 липня і тепер за 3 серпня! Нащо ж мені такі послуги треба? Ми ж в газетах читаємо про людей, по телевізору про наших земляків не покажуть...</div><div><em>м. Чорноморськ, Одеська область</em></div><div>При оплаті комунальних послуг двічі було таке, що не туди надіслали гроші. Аж допоки не поскаржився на Урядову гарячу лінію – кошти повернули. <strong>Тепер от написав скаргу на ім’я Смілянського, замовним листом надіслав – начебто десь застрягло. Досі шукають!</strong></div><div><em>с. Зеленьки, Обухівський район, Київська область</em></div><div>Велика проблема із квитанціями за світло і газ! Вони приходять на пошту і лежать там «мертвим грузом», а нам їх не приносять. Але якщо людина квитанцію не отримала – а телефони у нас кнопочні, інтернету немає, – то ми своєчасно не можемо розраховуватись! Раніше платили через відділення «Укрпошти», а <strong>через таке нерозумне скорочення відділень та листонош страждатиме і уся енергосистема країни.</strong> Оцей директор «Укрпошти» (нерозумний) зробив ще до війни пересувні поштові відділення, але вони себе не виправдовують – приїжджають, людей не знають, газети тюками кидають десь у магазині та й поїхали!</div><div><div><div></div></div></div><div><em>с. Трач, Коломийський район, Івано-Франківська область</em></div><div>Листонош скоротили, села дуже віддалені між собою. Лишили одну начальницю, а та не схотіла такий обсяг роботи тягти. Її зняли, тепер у нас взагалі нікого немає! Нас перевели у Коломию пенсію отримувати у Приватбанк, дала 300 грн, щоб мене повезли туди оформити. Як я маю получати ті гроші, бо я у тому не розумію? <strong>Половину ж провозиш тієї пенсії, аби хто звозив до Коломиї зняти.</strong></div><div><em>с. Стебні, Верховинський район, Івано-Франківська область</em></div><div>Місцеві жителі переважно люди похилого віку. <strong>Як піде хтось до церкви, то газети хтось винесе. Третій тиждень газет не бачимо!</strong></div><div><em>смт Закупне, Кам’янець-Подільський район, Хмельницька область</em></div><div>Є начальник поштового відділення і одна листоноша на усе село. Пенсії, листи, газети, квитанції, платежі – усе розносить. <strong>Але ж подивіться, у яких умовах наша пошта: стеля упала, пошта розкрита – увесь товар мочиться!</strong> Кажуть ремонтувати своїми коштами! До кого звернутись? Селищна рада не береться, кажуть, що то не їхнє.</div><div><em>с. Потоки, Жмеринський район, Вінницька область</em></div><div>Пересувна «Укрпошта» зупиняється за три хати від будинку жінки, проте газету принести їй не хочуть, вона ходить сама. У суботу бус не приїхав та взагалі періодично змінює час та день приїзду. <strong>Якщо встигнеш прийти на цей час, то отримаєш газету, якщо ні – то не отримаєш.</strong> Газет вони не залишають, аргументуючи тим, що їх можуть вкрасти. У місті газету можна купити в кіоску, а у селі де це зробити? Поверніть листонош!</div><div><em>с. Стара Гута, Хмельницький район, Хмельницька область</em></div><div>Газету привозять через тиждень після виходу газети. <strong>Працівники пересувного відділення поводяться агресивно, б'ються зонтиком.</strong> Субсидію моєї мами виплатили чужим людям. Немає доставки товарів навіть першої необхідності, хоч раніше привозили.</div><div><em>с. Довгоградковка, Одеський район, Одеська область</em></div><div>Пенсію та платіжки не носять. Через це ми не можемо платити вчасно за комунальні послуги. Треба приходити самому все брати на відділенні. <strong>Все скопом в одному ящику</strong>, я не зміг сьогодні знайти свої квитанції на пошті.</div><div><em>м. Хмельницький</em></div><div>Водій (фото, номер надіслала), який був на зміні 25 серпня у місті Хмельницький – хам! Завдяки йому враження про роботу «Укрпошти» жахливе. Якщо він приїхав по пошту, то значить всі розійшлися, чекають і слухають його крики про те, що йому не дали місця для паркування, бо це ж він приїхав. Не думаю, що оператор відділення має залишити клієнта і бігти до нього. <strong>Роздайся море – гі..о пливе.</strong></div><div><em>м. Вінниця</em></div><div><strong>Оператор відділення довів жінку-інваліда першої групи на візку до тиску.</strong> Жінка хотіла надіслати листа, але оператор не хотіла прийняти лист, бо жінка записала на початку не прізвище, а потім ініціали, а навпаки. Оператор відмовилася прийняти конверт, швирнула і сказала, що треба купити новий. А потім викликала слідчо-оперативну групу.</div><div><em>м. Остріг, Рівненська область</em></div><div>Люди хочуть читати газети, але їх відмовляють, бо не хочуть носити газети. Так в одному селі сказали виписувати газету, яка виходить раз на місяць, а не раз на тиждень, бо ніхто не буде носити газету кожного тижня. Так і сказали:<strong> «Нема кому носить, гроші на вітер викидаєте».</strong></div><div><em>с. Марківці, Хмельницька область</em></div><div><strong>Не дали пенсії. Сказали, що не вистачило грошей.</strong> Сказали, що дадуть наступного місяця за два. Але чи це так буде?</div><div><em>м. Харків</em></div><div>Я отримала пенсію на пошті, бо додому не приносять, немає людей у них. Отримала 4 тис. грн. З них 2 тис. грн відклала до сумки, а ще 2 тис. подала у касу за комунальні послуги. Касир на пошті взяла гроші, дала правильно решту. Потім вдома я кожний чек прикріпила до квитанції. Коли дійшла до квитанції за електрику, то побачила, що є різниця між оплатою та тим, що у квитанції. Я пішла назад на пошту. Вийшло так, що <strong>касир внесла за комуналку лише частину суми, а іншу частину привласнила собі.</strong> Вона почала мене ображати, називати недобрими словами.</div><div><div><div></div></div></div><div><em>м. Одеса</em></div><div>Почала з початком війни користуватися послугами «Укрпошти», відправляю свої закрутки з села Рудня-Городище до Одеси, де мешкаю. Минулого року не було проблем, а починаючи з 2023 року почали бити посилки. В останній посилці було 12 півлітрових баночок трускавкового варення та багато лікувальних трав. На посилці було з обох сторін наклеєно «Обережно, скло!». Але усе зіпсувалося – трави, які сушила собі на зиму, залило варенням. <strong>І не тільки моя посилка приходить побитою.</strong> Зверталася зі скаргами на «Укрпошту», а відповіді ніякої. Охорона не пустила навіть до секретаря, щоб залишити заяву. Прикро, що ми у своїй країні ніхто, просто бидло.</div><div><em>м. Марганець, Дніпропетровська область</em></div><div>Пенсіонер більше на городі, а Інтернет – це не для всіх. Хтось вивчить той Інтернет, а хтось – ні. Навіть якщо вимкнуть світло, то газету wзавжди можна почитати. <strong>Наші листоноші – і як психологи, і як соцпрацівники, своїх усіх знають. А що той Смілянський робить? Він знищує пошту!</strong> Люди просять щось змінити, але не просить його (Смілянського) треба, а виганяти у три шиї!</div><div><strong><em><span style="text-decoration:underline">«Укрпошта» – бізнес, який робить те, що вигідно»</span></em></strong></div><div>Причини такого стану справ перераховує депутатка Шаргородської міської ради Винницької області та член Національної спілки журналістів України Інна Фрадкіна, яка сама є передплатницею та дописувачкою місцевої газети «Шаргородщина».</div><div>«Це питання я вивчала декілька років тому, коли збирались позакривати поштові відділення і встановити банкомати (<em>для отримання соцвиплат – Ред</em>), – каже Фрадкіна, яка також додзвонилася на «гарячу лінію». – Тоді цього вдалося уникнути і не встановлювати банкомати. А от усі потуги повернути поштарів, як на мене, нічого не дадуть. Лише якщо держава сама буде це дофінансовувати. На сьогодні «Укрпошта» – це акціонерне товариство, яке робить лише те, що йому вигідно. Посилки, листи – то одне, а от пенсії і газети пошті їй вже невигідно розносити. Для того, щоб то робити, пошта підписує угоди і отримує за ті послуги додаткову плату. Але через те, що зменшилась кількість людей, які отримують пенсії чи газети (їх передплачують переважно старенькі люди) через поштарів, – різко зменшились й доходи «Укрпошти». Їм просто невигідно тримати у селі поштаря, бо людей стало менше, а відстань між селами не зменшилась. Пошта як акціонерне товариство не буде втрачати свої доходи, і, на жаль, я тут не бачу перспектив».</div><div><strong><em><span style="text-decoration:underline">Аргументи «Укрпошти»</span></em></strong></div><div>Сам пан Смілянський під час нещодавнього засідання Спільного представницького органу профспілок більшість претензій до «Укрпошти» відкинув, хоча й визнав: не всі працівники оператора тримають марку. Окрему увагу топменеджер приділив зміні тарифів на доставку та оформлення передплати періодичних видань. Смілянський зауважив, що у порівнянні з 2021 роком (саме тоді останній раз <a href="https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0846-21#Text">тарифи змінювалися</a> і діяли протягом 2022–2023 рр.) витрати на паливо у «Укрпошти» зросли в 2,5 раза, на сировину та основні матеріали – утричі, зарплати з того часу підвищились на 40%, а в 2024-му очікується підняття «мінімалки» ще на 20%. За словами Смілянського, з того часу навіть передплатна вартість, тобто ціна періодики, встановлювана видавцем зросла на 20-77%.</div><div>Тому підвищувати вартість своїх послуг змушена і «Укрпошта». Подається воно під соусом спрощення та уніфікації тарифів на друковані видання. Замість існуючих 128 тарифів, які залежать від кількості шпальт, ваги, аералу розповсюдження та купи інших показників, «Укрпошта» пропонує перейти на два: 5 гривень за один примірник – доставка по всій Україні, 4 гривні – по області незалежно від шпальтності, ваги та іншого. Таким чином нібито 27 тарифів буде збільшено, а цілих 101 – зменшено. Ймовірно, цей 101 тариф є найменш використовуваний. За твердженням Смілянського, зроблено це, аби стало невигідно розповсюджувати багатотиражки, що вміщуються на одному папері формату А5 та мають наклади у кілька сотень тисяч екземплярів. Завдяки ним і листоноші виконували план по передплаті, отримуючи відповідні премії, і сама «Укрпошта» малювала собі гарну статистику.</div><div>За підрахунками Національної спілки журналістів, плата за доставку насправді злетить у 2,1-3,25 раза. Проте вже очевидно, що від нових тарифів більш за все постраждають найбільш доступні малі районки, які часто й виходять на чотирьох-восьми шпальтах. Для прикладу, якщо раніше за доставку чотирьохшпальтової щотижневої газети треба було сплачувати 36 грн за пів року, то тепер доведеться 119 грн. Для видань більшого обсягу підвищення буде не таким відчутним. </div><div>А от тариф за прийом передплати очікує «покращення», яке не можуть не визнати навіть опоненти голови «Укрпошти». Якщо зараз треба платити за оформлення кожного окремого видання і залежно від терміну передплати, з нового року разовий тариф складатиме 15 грн незалежно від кількості видань та місяців, на які вони передплачуються.</div><div>Задля полегшення процесу передплати голова «Укрпошти» анонсував повну діджиталізацію всіх листонош. Кожного з них планується обладнати пристроєм, аби прийняти передплату можна було без зайвих папірців за кілька хвилин. Пілотний проєкт вже започаткований на Чернігівщині, куди для прийняття передплати поїхали перші 15 девайсів. При цьому Смілянський зауважує, що кількість періодичних видань об’єктивно буде скорочуватися. Вже зараз є області, де пошта поновила роботу, а обласні друковані ЗМІ, що припинили виходити під час окупації або активних бойових дій, – ні. При цьому, за словами гендиректора «Укрпошти», кількість листонош там не зменшилась, тож йому вигідно, щоб вони роздавали якомога більше примірників видань, аби виправдовувати свою зарплатню.</div><div>На закиди, що низку листонош було звільнено останнім часом з порушенням законодавства ніби «за згодою сторін», Смілянський порадив звертатися до профспілок і суду, зауваживши, що ті, хто звільнявся, отримували всі необхідні в таких випадках виплати.</div><div>«Переважній більшості листонош було запропоновано перейти на повну ставку, – називає причину невдоволень звільнених листонош Смілянський. – Як на мене, одна людина на повну ставку, краще, ніж три по 0,3. Тоді це не хобі і не робота на додатковий пенсійний стаж. Але від цього відмовилось більше 90% листонош. Зрозуміло, що у людей є субсидія і їм вигідніше лишатися на неповну ставку, але у нас не благодійна організація. Якщо не хочуть йти, будемо ще збільшувати зарплати, але, думаю, справа не в цьому. Тому що якщо ви порахуєте соціальний пакет, субсидії і неформальний дохід, звісно, вигідно працювати по дві години».</div><div>У пошуку листонош на повну зайнятість Смілянський навіть звернувся за допомогою до ОТГ та голів сільрад. У скаргах на пересувні пошти, які не доставляють пресу додому, глава «Укрпошти» пообіцяв розібратися і депреміювати винних. Але звернув увагу ще на одну проблему – у деяких населених пунктах просто відсутні поштові скриньки, де, згідно з законом, листоноша має залишати пресу. А шукати підписників по городах в обов’язки листонош та поштовий тариф не входить. Тому, мовляв, газети і залишаються купою лежати у сільраді. Загалом це лише сотні скарг, отриманих НСЖУ, у порівнянні з 7 млн доставлених поштою примірників газет та журналів. І Смілянський вважає це достойним результатом. Отож, «листоношу Галину» ніхто в село повертати не збирається.</div><div>А топ-менеджер «Укрпошти» може втішати себе лише <a href="https://glavcom.ua/economics/finances/smilyanskiy-u-yakogo-zarplata-2-mln-vistupit-pered-listonoshami-yaki-otrimuyut-po-2-tis-655904.html">мільйонною зарплатою</a> і тим, що справжніх реформаторів ніколи не цінували сучасники. <br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Проблема, погляд, резонанс http://izmail.es/article/62690/ 2023-09-17 08:47:50 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Папа Римський і звірства рашистів http://izmail.es/article/62688/ Про позицію Ватикану щодо повномасштабної російської агресії проти України. <div><div>Історія папства повна злетів і падінь. Періоди піднесення Святого Престолу, його могутності та сили чергувалися з періодами шокуючого занепаду впливу, ваги та морального авторитету. Є всі підстави стверджувати, що зараз ми переживаємо нову добу кризи папства. А папа Франциск уособлює собою настання цієї епохи, зазначає видання Zaxid.net.</div></div><div>російська повномасштабна агресія проти України спричинила серйозні геополітичні потрясіння. Відбувся поділ світу на тих, хто рішуче засуджує росію за розв’язану загарбницьку війну, і тих, хто ставиться до неї поблажливо та «з розумінням», намагається виправдати агресора.</div><div>Знайшлися й такі держави, які прямо чи опосередковано допомагають кремлю. Парадокс, але факт: у XXI столітті світ не може об’єднатися навколо ідеї засудження загарбницької імперіалістичної війни і притягнення агресора до відповідальності. Особливе місце на цій дивній і цинічній геополітичній шахівниці займає позиція Ватикану.</div><div>Від самого початку російського вторгнення позиція Святого Престолу була сповнена суперечностей та протиріч. Слова підтримки України і засудження агресивної війни тісно перепліталися зі звинуваченнями в бік НАТО, яке «своїм гавканням» спровокувало москву. Висловлювалися нарікання на те, що до українських біженців у Європі ставляться краще, ніж до мігрантів з Африки та Азії.</div><div>Нав’язливе бажання Франциска знайти «хороших росіян» і влаштовані Святим Престолом <a href="https://zaxid.net/vatikan_znovu_poyednav_ukrayinu_i_rosiyu_u_hresniy_dorozi_n1561326" rel="nofollow" target="_self">спільні хресні ходи</a> з українськими та російськими громадянами розмивали межу між жертвою та агресором. Миротворчі потуги Папи виглядали нещиро і ставили під сумнів його здатність сприймати реальність такою, як вона є.</div><div>Періодичні роздуми про «велику російську культуру, спадщину та історію» були схожі на спроби відбілити репутацію агресора в очах цивілізованого світу. Звернення до Бога на зразок «пролити світло на росіян» і до «братів – влади російської федерації» з проханням відновити зернову угоду сприймалися радше як звернення до темних сил та потурання злу.</div><div>Особливого резонансу наробив виступ Франциска перед учасниками Х Всеросійського дня католицької молоді в Санкт-Петербурзі 25 серпня.</div><div>Здається, що понтифік поставив за мету підняти бойовий дух агресора, який дещо підупав через півтора року великої війни проти України. Папа Римський вирішив апелювати до імперської історії москви, прославляючи звитяги і досягнення російського імперіалізму. Він закликав не забувати росіян, що «вони - нащадки великої росії».</div><div>Згадав Франциск і про Петра І та Катерину ІІ – засновників та творців Російської імперії. І звернувся до росіян з проханням «ніколи не відмовлятися від цієї спадщини великої матінки росії». Фактично, Папа Римський офіційно благословив російський імперіалізм, продемонструвавши дрімуче незнання історії і плюнувши в обличчя українській нації, яка стікає кров’ю, ведучи війну проти нинішніх нащадків Петра І та Катерини ІІ.</div><div>Заради справедливості потрібно сказати, що Ватикан не раз висловлював і слова підтримки українському народу та засуджував російську агресію. Навіть одного разу <a href="https://zaxid.net/papa_rimskiy_porivnyav_rosiysku_agresiyu_z_natsistskoyu_nimechchinoyu_n1554158" rel="nofollow" target="_self">порівнявши її з нацистською</a>. Були в промовах понтифіка і згадки про тих, «хто пожирає своїх сусідів». Та цього замало, щоб не бачити об’єктивної реальності: у Ватикану відсутнє цілісне бачення картини світу, розуміння істини, межі між добром та злом, жертвою та агресором.</div><div>Сучасний Ватикан бачить світ у лівацьких постмодерністських окулярах, де все відносне. Істини не існує. Поняття добра і зла розмиті. У цій системі світогляду також проглядається упереджене ставлення до західної цивілізації та її здобутків. Зневіра у цінностях та ідеях, які свого часу стали фундаментом європейської могутності.</div><div>Спроби відцуратися від класичної історичної спадщини. Звідси слова понтифіка про прояви расизму у ставленні до українців на тлі ставлення європейців до нелегальних мігрантів з Азії та Африки. У цій концепції світобачення росія також підсвідомо частково сприймається Ватиканом як жертва «поганого Заходу».<br>Свого часу римські папи були організаторами хрестових походів проти невірних. Військові операції хрестоносців на Близькому Сході давно не сприймаються як щось винятково справедливе, героїчне і доблесне. Та сучасний Ватикан чомусь демонструє своє захоплення зовнішніми силами, які колись загрожували християнській цивілізації і принесли жахливі руйнування та вбивства мільйонів людей. 2 вересня Папа Римський Франциск закликав до «Монгольського миру» на Землі.</div><div>Під час зустрічі з президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом в Улан-Баторі Франциск високо оцінив традиції цієї країни, що походять від часів Монгольської імперії. <br><em>«Те, що імперія змогла утримувати такі далекі та різноманітні землі упродовж століть, свідчить про дивовижну здатність ваших предків бачити видатні якості народів, які жили на цій величезній території, та ставити ці якості на службу спільному розвитку. Цю модель слід цінувати та впроваджувати в наші дні», </em>– сказав понтифік.<br>Важко сказати, що мав на увазі глава Святого Престолу під впровадженням «монгольської моделі». Монгольське військо під час своїх загарбницьких походів у XIII столітті завоювало сотні міст і сіл та вбило мільйони людей. За оцінками істориків, близько 11% населення світу було знищено під час або одразу після монгольського вторгнення. Сумарну кількість жертв монгольської навали оцінюють приблизно від 38 до 60 млн людей у Євразії.</div><div>Звірства, вчинені монголами, жахали тогочасних очевидців, звиклих до війн та жорстокості. Терор і масове знищення будь-кого, хто їм протистояв, були поширеною монгольською тактикою. Якщо супротивник відмовлявся підкоритися, монголи використовували стратегію тотальної війни. Успіх монгольської навали багато в чому залежав від здатності сіяти страх. Засновник Монгольської імперії Чингісхан практикував масові вбивства чоловіків і хлопчиків підкорених країн, незалежно від того, були вони воїнами чи цивільними особами.</div><div>Походи монголів у Північний Китай, Середню Азію, Східну Європу та на Близький Схід спричинили значні руйнування. Квітучі міста були спустошені. Цивілізації й налагоджені іригаційні системи занепали. Знищено велику кількість культурних цінностей, будівель та бібліотек. Завоювання монголів спричинили голод та відкинули підкорені народи в цивілізаційному розвитку на багато століть назад.<br>Окремо варто згадати про негативний вплив, який мала монгольська навала на землі сучасної України-Русі. У першій половині XIII століття на території України намітилася тенденція до поступового подолання феодальної роздробленості і формування єдиної централізованої держави. Провідна роль у цьому процесі належала Галицько-Волинському князівству. Напередодні походу хана Батия князь Данило Галицький приєднав до своїх володінь Київ.</div><div>Однак його державотворчим планам не судилося збутися. У грудні 1240 року столиця Русі була завойована і спустошена монгольськими загарбниками. На той час у Києві, за різними оцінками, мешкало від 30 до 50 тис. осіб. Та після різанини, вчиненої монголо-татарськими ордами, у столиці залишилось жити лише кілька тисяч. Відновити домонгольську кількість населення Київ зміг лише у XVIII столітті. Галицько-Волинська держава також зазнала відчутного удару. Можливо, саме це стало причиною втрати нею незалежності через 100 років.</div><div>Цікаво, що тогочасні папи не вважали Монгольську імперію взірцем для наслідування та прикладом співпраці підкорених народів і планували організувати проти монголів хрестовий похід. У рамках цих дипломатичних ініціатив Ватикан вів активні переговори з Данилом Галицьким. На жаль, інші європейські монархи не проявили належного бажання виступити проти монголо-татар. Кожен мав власні інтереси. Спроби ж Данила самостійно діяти проти численного ворога закінчилися невдало.</div><div>Здається, що сучасний Ватикан готовий виправдати або не помічати злочини за умови, якщо вони були скоєні не вихідцями з класичної Європи. У нав’язливому бажанні затаврувати колоніальну спадщину та білий расизм Святий Престол втратив моральні орієнтири, принципи та історичну правду. Не дивно, що криваві жорстокі імперії на зразок Монгольської чи Російської оголошуються достойними для наслідування моделями розвитку, вартими захоплення.<br><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Війна в Україні http://izmail.es/article/62688/ 2023-09-17 08:27:52 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Житлові субсидії на новий опалювальний сезон: що потрібно знати українцям http://izmail.es/article/62682/ У жовтні буде здійснено автоматичний перерахунок житлової субсидії на опалювальний період 2023-2024 років. <p>Про це <a href="https://portal.lviv.ua/news/2023/09/08/iak-narakhovuvatymut-zhytlovi-subsydii-tsoho-opaliuvalnoho-sezonu" target="_blank" rel="noopener external noreferrer" link="external">повідомили</a> у пресслужбі Пенсійного фонду України.</p><p><em><span style="text-decoration:underline">Перерахунок стосуватиметься:</span></em></p><ul><li>домогосподарств, яким призначено субсидію на неопалювальний період 2023 року;</li><li>домогосподарств, яким її було призначено у розмірі 0,00 грн на неопалювальний період.</li></ul><p><em><span style="text-decoration:underline">Розрахунок житлової субсидії на опалювальний сезон здійснюватимуть органи Пенсійного фонду України після отримання інформації:</span></em></p><ul><li>про доходи осіб із Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якого належить фізична особа – підприємець, який обрав спрощену систему оподаткування – від Державної податкової служби України;</li><li>про доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування – від Пенсійного фонду України;</li><li>про відсутність заборгованості за комунальні послуги – від організацій – постачальників житлово-комунальних послуг.</li></ul><p>Слід зазначити, що при розрахунку житлової субсидії з початку опалювального сезону 2023-2024 років враховуються доходи домогосподарства за І та ІІ квартали 2023 року, доходи у вигляді пенсії враховуються у розмірі серпневої пенсійної виплати.</p><p>Важливо зазначити, що деяким категоріям українців субсидія на опалювальний період 2023-2024 років може бути призначена лише за новим зверненням. <br><em><span style="text-decoration:underline">Це стосується таких категорій:</span></em></p><ul><li>тих, хто подав заяву на припинення субсидії та користувався пільгою на оплату житлово-комунальних послуг, а на опалювальний період бажають отримувати житлову субсидію;</li><li>тих, у кого відбулися зміни у складі зареєстрованих осіб, зміни соціального стану тощо.</li></ul><div><strong>Підготувала Рина ТЕНІНА</strong></div> Новини України та світу http://izmail.es/article/62682/ 2023-09-16 23:49:00 Статьи | Издательский дом «Курьер» www.izmail.es Дунайські порти України стали важливими транспортними хабами і мішенями для ракетних ударів росії http://izmail.es/article/62686/ Дунайські порти наразі є єдиним місцем, де величезний урожай зернових з України можна надійно завантажити на кораблі для експорту. Минуло сотні років відтоді, як світ приділяв велику увагу дунайському річковому порту Ізмаїл на краю лиману, який нині розділяє Румунію та Україну. Російська та Османська імперії обмінювалися тут ударами у XVIII столітті, а одна епічна битва 1790 року, після якої відбулась кривава різанина між мирними громадянами, була настільки центральною у концепції москви стосовно її військової могутності, що її прославили у першому неофіційному національному гімні країни. Згодом ця територія знову стала точкою конкуренції між впливовими державами, а також раєм для контрабандистів із великими болотами та слабко охоронюваними кордонами. Про це йдеться у спеціальному репортажі The Guardian<strong><a href="http://www.foreignukraines.com"></a></strong>. <div>Поки президент "рф" владімір путін не розпочав нову імперську війну і не спробував закрити Чорне море для українського судноплавства, іржаві доки радянських часів і замулені судноплавні канали в Ізмаїлі та сусідньому Рені миттєво набули глобального значення.</div> <div>Україна виробляє близько 10% світового виробництва пшениці, годуючи сотні мільйонів людей. Ці дунайські порти в історико-культурному плавильному котлі, відомому як Бессарабія, наразі є єдиним місцем, де величезний урожай зернових з України можна надійно завантажити на кораблі для експорту.</div> <div>Це відродило занепалу місцеву економіку, але також через понад 200 років після знаменитої облоги Ізмаїла, повернуло її в поле зору московських генералів, причому цього літа обидва порти неодноразово зазнавали ракетних ударів.</div> <div>До того часу війна на цьому сонному прикордонні відчувалась лише через потоки біженців. Дороги були заповнені тисячами вантажівок, що прямували до порту, а будинки та квартири — тисячами біженців із районів, розташованих ближче до лінії фронту.</div> <div>Усі вони вважали, що їхній відрізок річки ефективно захищає НАТО, оскільки він протікає через річку Дунай від Румунії, члена Альянсу. Ширина річки тут приблизно 500 метрів, міжнародний кордон проходить посередині, і кілька сотень метрів є невеликою похибкою для військового націлювання.</div> <div>Але бажання москви зруйнувати українську торгівлю зерном, вочевидь, відкинуло будь-які побоювання щодо ескалації ворожнечі з НАТО, і у липні 2023 року перші ракетні та безпілотні атаки росії вразили зернові склади у порту.</div> <div>Відтоді ракетні удари тільки посилилися, а нещодавно Румунія підтвердила, що виявила на своїй території уламки російських безпілотників.</div><strong></strong><em>«росія, можливо, навіть скористалася кордоном, відправивши безпілотники-камікадзе вгору по річці прямо в українському повітряному просторі. Вони летіли дуже-дуже близько, інколи лише за 200-300 метрів від кордону, що ускладнювало для України використання протиповітряної оборони. Ми розуміли, якщо влучимо у ці безпілотники, то наша зброя і, можливо, деякі знищені частини безпілотників можуть впасти на територію Румунії. Можливо, росіяни хотіли спровокувати країни НАТО, а можливо, вони просто зробили це без жодного аналізу чи підготовки. Влада була готова до нових ракетних ударів, але також сподівалася на кращий захист. Я попросив президента допомогти нам із протиповітряною обороною Ізмаїла»,</em><strong> – </strong>зазначив Олег Кіпер, голова Одеської ОВА.<strong></strong> <div>Можливо, Бессарабія має місце у колективній уяві України, зокрема відомий центральний ринок у Києві названо на честь цього регіону – але до минулого року вона була поза межами уваги з боку влади.</div><em>«Бессарабія завжди була на узбіччі уваги зі сторони України. Уряд і держава нічого не робили для розвитку української ідентичності тут, не інвестували. У нас навіть україномовного телебачення не було. Ми просили ретрансляційні вежі, але їм було байдуже», </em>– скаржиться Ігор Плехов, мер Рені.<strong></strong> <div>До дунайських портів можна дістатися однією дорогою, яка на певній ділянці повертає до Молдови, неофіційним «транзитним коридором», який існував ще до війни. Єдиний міст, який залишається на території України, розбомбила росія.</div> <div>Прикордонники на одноколійній дорозі підраховують пасажирів на автомобілях, які в’їжджають і виїжджають з цієї транзитної зони; чоловіки, які намагаються втекти від мобілізації, регулярно вистрибують тут з машин і зникають.</div> <div>Ще три години повільної їзди по односмуговій дорозі, повз болота й озера, до Рені чи Ізмаїла. У них небагато складів для зерна чи парків для вантажівок, тож машини тисячами вишиковуються вздовж маленьких сільських доріг, перетворюючи ландшафт очерету та соняшникових полів на промислову стоянку.</div> <div>Рені особливо сильно постраждав від розпаду Радянського Союзу. Хоча порт був більшим за Ізмаїл, залізниці до нього проходили через Молдову. Нові кордони перекрили перевезення, а річкова торгівля скоротилася.</div> <div>До 2022 року, Рені обробляв, можливо, 200 000 тонн вантажу, а портова влада заборгувала місту мільйони несплачених податків і зборів.</div><em>«Порт помирав. Мешканці, багато з яких – етнічні румуни чи болгари, часто мали міцніші зв’язки через ці кордони, ніж з іншими регіонами України. Інфраструктура була у поганому стані. Ізмаїл почувався трохи краще. Тоді російські війська перетнули кордон, зруйнувавшу чорноморську торгівлю. І тоді влада згадала: «Ой, у нас і порт Рені є, давайте скористаємося», </em>- посміхається Плехов.<strong></strong> <div>Українські зернотрейдери, великі компанії та менші підприємства взялися за ремонт портів і б