RSS

“Ліричний” король тенорів: 170 років від дня народження Олександра Мишуги

“Ліричний” король тенорів: 170 років від дня народження Олександра Мишуги

170 років від дня народження Олександра Мишуги (псевд. – Філіппі-Мишуґа), укр. оперного співака (лірико-драматичний тенор), вокального педагога, мецената (19.06.1953 – 09.03.1922)

Олександр Пилипович Мишуга народився 7 (19) червня 1853 року в містечку Новий Витків Радехівського повіту на Львівщині в бідній родині, ще дитиною залишився сиротою. Вокальну освіту здобував у класі професора Валерія Висоцького у Львові та у професора Джованні в Мілані. Син шевця, що зазнав всієї гіркоти сирітської долі, злиднів і нужди, завдяки своєму таланту зумів піднятися до вершин світового музичного мистецтва.
13 вересня 1880 р. Олександр вперше співає на сцені Львівського міського театру як учасник постановки фрагментів опери С. Монюшка “Страшний двір” (“Зачарований замок”). Італійський дебют Мишуги відбувся 1883 року в місті Форлі в опері Флотова “Марта”, потім він співав на сценах Мілану та інших міст Італії.
Про успіх українського артиста довідались у Львові, і його запрошують на оперний сезон 1883/1884 року. На сцені театру Скарбка Мишуга виконує головні партії в “Фаусті” Ґуно, “Лючії ді Лямермур” та “Фаворитці” Ґ. Доніцетті, “Гальці” С. Монюшка. Публіка була захоплена молодим співаком: його вільним володінням голосу, майстерним фразуванням, чудовим веденням кантилени. Вистави за участю Олександра Мишуги завжди проходили при повному залі, про талановитого співака заговорила преса.
У 1884 році Мишуга їде на гастролі до Варшави. Після першого ж виступу на сцені Великого варшавського театру дирекція підписує з ним контракт. Розпочинається новий блискучий етап в його артистичній кар’єрі.
Слава про митця широко лине по Європі. Українському артистові аплодують Львів і Варшава, Відень і С.-Петербург, Рим і Берлін, Прага і Київ. Не лише публіка та критика називали його «королем тенорів», а й композитори визнавали його кращим виконавцем своїх творів.
4 жовтня 1900 року у Львові відбулася знаменна подія – вперше піднялась завіса нового оперного театру (тепер Львівський національний академічний театр опери та балету ім. С. Крушельницької). Олександра Мишугу запросили для участі у виставах першого оперного сезону. У день відкриття театру О. Мишуга бере участь у виставі “Янек” В. Желенського, де виконує головну партію, написану спеціально для нього.
Артистична кар’єра Олександра Філіппі-Мишуги тривала понад 30 років. Він виступав не тільки на оперній, але й концертній сцені. Значне місце в його концертному репертуарі займала українська музика. Славетний співак був палким шанувальником і популяризатором творчості корифея національної музичної культури Миколи Лисенка. Виступи Мишуги у Львові та інших містах Галичини завжди проходили з величезним тріумфом, а якщо в одному концерті співали Мишуга і Крушельницька, то він ставав справжнім святом високого музичного мистецтва.   Олександр Мишуга був чи не єдиним серед українських співаків того часу, хто мав свою педагогічну школу. З 1905 по 1910 рр. він працював у музичній школі М. Лисенка в Києві, потім у Варшавській консерваторії, в 1914-1919 – викладав вокал у Римі, а в останні роки відкрив школу співу у Стокгольмі. З його класу вийшли відомі українські та польські співаки – О. Парахоняк, М. Микиша, М. Тессейр-Донець, М. Гребінецька, Я. Королевич-Вайдова, С. Забелло-Мазуркевич.
Помер український співак на чужині, у Фрайбурзі, 9 березня 1922 року. Його останню волю – бути похованим на Батьківщині – виконали учні. 29 вересня того ж року кількатисячна жалобна процесія проводжала улюбленого артиста у його рідне село Новий Витків на вічний спочинок…
Олександр Мишуга залишив по собі світлу пам’ять не лише як великий митець, але й як патріот-громадянин. Перебуваючи на вершині слави, він ніколи не забував про своє походження, тяжке дитинство і юність, намагався всіляко допомагати своїм землякам, часто виступаючи в ролі “безіменного жертводавця”.
Ось як відгукувався про співака Олександр Кошиць: «Здібність знайти найвищу, кульмінаційну точку твору, не тільки музичну, але й психольоґічну, знати, де покласти шпиль над усією артистичною будовою – це великий дар чуття музичної архитектури, чуття форми і мистецької пропорції! Мишуга не тільки робив це в окремих ментах мистецького захоплення, ні, це була метода його мистецького творення, починаючи від великої опери і кінчаючи найдрібнішою річчю, яку він виконував».
У рідному селі діє кімната-музей видатного співака.
Підготувала Рина ТЕНІНА

20.06.2023    

Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!


Поділитися новиною

Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели": Телеграм-канал Фейсбук группа


*Залишити коментарі можуть зареєстровані користувачі Facebook.

-->
Угору