Безгрошів’я може стати "ахіллесовою п’ятою" України

Оборона України від вторгнення Росії поступово зміцнюється, оскільки  армія зростає та надходить більше західної зброї. Проблема Сергія Марченка - як за це все заплатити. Про це йдеться в аналітичній публікації The Wall Street Journal.
Український міністр фінансів бореться з великим розривом між вартістю війни та низькими податковими надходженнями в економіці, яка постраждала від вторгнення. Західні прихильники України - особливо Європейський Союз - надсилають обіцяну фінансову допомогу дуже повільно.
Національний банк України має компенсувати різницю, друкуючи гроші, щоб уряд міг виплачувати зарплату солдатам і купувати зброю та боєприпаси. Це послаблює національну валюту, гривню, підштовхує інфляцію та викликає побоювання, що крихкі фінанси можуть підірвати здатність України підтримувати військові зусилля.
«Кожен день і ніч - це постійний головний біль», - сказав Сергій Марченко, 41-річний економіст і ветеран уряду, якого Президент України Володимир Зеленський призначив міністром фінансів.
До війни Україна була однією з найбідніших країн Європи за рівнем доходу на душу населення. Кілька економічних криз відкинули її назад, тоді як інші країни Східної Європи приєдналися до ЄС і значно виросли. Серед причин війни - прагнення України переорієнтувати свою економіку на захід і опір росії.
Економічні показники України впали після російського вторгнення в лютому, причому місячний валовий внутрішній продукт в березні впав майже вдвічі через закриття підприємств і масовий виїзд громадян з країни.
російська стратегія підкорення України передбачає удушення її економіки. російські ракети зруйнували заводи, нафтопереробні підприємства та іншу економічну інфраструктуру. російський флот заблокував Чорне море, перекривши український експорт. Угода за посередництва Туреччини щодо дозволу на поставки зерна запропонувала лише часткове полегшення.
Оскільки захисники України уповільнюють просування російських військ, економіка демонструє ознаки стабілізації на низькому рівні. Уряд очікує, що ВВП цього року буде приблизно на 30% нижчим, ніж торік. Але економіка залежить від успіху військових зусиль, так само як підтримка війни залежить від зміцнення фінансової ситуації у Києві.
Безгрошів’я може стати ахіллесовою п’ятою України. До війни державний бюджет був збалансованим. Зараз податкові надходження покривають лише близько 40% державних витрат. Військові витрати складають понад 60% бюджету. Марченко максимально скоротив несуттєві витрати.
Уряд потребує близько 5 мільярдів доларів на місяць для покриття невійськових витрат. Західні уряди пообіцяли підтримати бюджет грантами та позиками, що дозволить Києву використовувати більше власних ресурсів для війни.
Але загальні обіцянки західних урядів у розмірі близько 30 мільярдів доларів на цей рік не відповідають потребам Києва. І виплати відстають від обіцянок.
Марченко витрачає багато часу, закликаючи західні уряди діяти швидше.
«Підтримка, яку ми отримуємо зараз, дає нам можливість виграти цю війну і зробити це швидше, ніж пізніше. Без цих грошей війна триватиме довше і завдасть більшої шкоди економіці», - сказав він.
Українські офіційні особи кажуть, що США та Великобританія виконують свої обіцянки щодо фінансування, але вони розчаровані тим, що обіцяна підтримка ЄС застрягла у внутрішніх суперечках між Німеччиною та виконавчою владою блоку, Європейською Комісією.
Наразі надійшов лише 1 млрд євро з 9 млрд євро, що еквівалентно 9,3 млрд доларів, обіцяних Брюсселем. Німеччина, яка надіслала Україні окремий двосторонній грант у розмірі 1 мільярд євро в червні, заперечила проти плану Комісії пропонувати кредити з низькими відсотками, забезпечені гарантіями держав-членів ЄС. Дискусія про те, гранти чи кредити, як розподілити тягар, тривала все літо. Комісія каже, що працює над новою пропозицією.
«Україна не має часу на довгі дебати у ЄС. Якби ми діяли повільно, росіяни були б уже на польському кордоні. Вони не відчувають війни. Це проблема. Єдине, що вони відчувають в ЄС - це високі ціни», - заявив Ростислав Шурма, економічний радник Зеленського.
Щоб покрити дефіцит, уряд пропонує своїм громадянам військові облігації, але заощадження населення обмежені. Багато українців живуть за рахунок своїх заощаджень, зокрема мільйони біженців.
Більшу частину прогалини покриває друк грошей Національним банком.
«Для нас це було дуже болюче рішення», - сказав Сергій Ніколайчук, заступник голови Національного банку України.
Національний банк зміцнив свою політичну незалежність у 2015 році в рамках реформ, яких вимагає Міжнародний валютний фонд після останньої економічної та фінансової кризи в Україні, спровокованої анексією Криму та окупацією Донбасу у 2014 році. З тих пір Національний банк дотримується ортодоксальної антиінфляційної політики. Але коли Росія почала своє повномасштабне вторгнення в лютому, банку довелося вибирати між ортодоксальним принципом або порятунком уряду від банкрутства.
«У нас не було вибору. Інакше буде колапс державних фінансів», - пояснює Ніколайчук.
Нацбанк друкує гроші та купує державні облігації залежно від того, скільки західної фінансової допомоги надходить щомісяця. Велике друкування грошей у червні спричинило тиск на обмінний курс гривні, що змусило НБУ девальвувати гривню щодо долара в липні. Вартість гривні впала приблизно на 30% з початку війни, підштовхнувши інфляцію через вартість імпорту. Інфляція перевищує 20% і надалі зростає.
«Якби західні уряди виділяли близько 3 мільярдів доларів на місяць, Національний банк міг би підтримувати друк грошей на прийнятному рівні», - вважає Ніколайчук.
Національний банк тисне на уряд, щоб підвищити податки та скоротити витрати й допомогти захистити фінансову стабільність. Марченко не бачить для цього великих можливостей.
«Іноді ми маємо іншу точку зору аніж в Нацбанку. Ми повинні турбуватися про перемогу у війні. Краще ризикнути високою інфляцією, ніж не платити зарплату солдатам», - сказав Марченко.
Уряд веде переговори з МВФ про нову кредитну програму, яка допомогла б надати планам України довіри та спонукала б західні уряди збільшити свою фінансову підтримку. Без програми МВФ дивитися у 2023 рік буде дуже складно.
Труднощі, з якими стикаються співробітники МВФ, полягають у тому, як передбачити фінансові потреби України, коли багато залежить від того, наскільки успішною буде її армія проти росіян.
«Це питання достовірності даних і прогнозів. Нелегко будувати програму, якщо країна воює», - резюмує Марченко.
Підготувала Рина ТЕНІНА