Вузькозлатка ясенева смарагдова (Ясеневая изумрудная узкотелая златка)
Ясенева смарагдова вузькозлатка (Agrilus planipennis Fairmaire) – небезпечний шкідник ясена, горіху та деяких інших листяних порід дерев. На відміну від більшості інших стовбурових шкідників златка здатна нападати на абсолютно здорові дерева. Значної шкоди завдають як личинки, так і імаго (жуки). Жуки живляться листям дерев, личинки завдають шкоди стовбурам. Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Пошкоджені шкідником дерева зазвичай усихають протягом двох-трьох років.
Згідно Регламенту комісії (ЄС) 2020/1292 від 15 вересня 2020 року щодо заходів по запобіганню ввезення до Союзу ясеневої смарагдової вузькозлатки та відповідно до внесених змін до Додатку ХІ Регламенту імплементації (ЄС) 2019/2072 запроваджено деякі невідкладні заходи, пов'язані з експортом до ЄС певних видів рослин та продуктів рослинного походження. Шкідник ясеневої смарагдової вузькозлатки був виявлений на територіях Луганської, Донецької, Харківської областях.
Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області повідомляє, що встановлення вільної зони на території України здійснюється відповідно до Міжнародного стандарту з фітосанітарних заходів №4. Перелік областей та районів, що є складовою частиною вільної зони від ясеневої смарагдової вузькозлатки, та умови здійснення експорту до ЄС розміщені на сайті Держпродспоживслужби в розділі «Фітосанітарні вимоги країн» за посиланням.
Ці заходи стосуються садивного матеріалу, деревини, ізольованої кори наступних культур: Fraxinus L., Juglans ailantifolia Carr., Juglans mandshurica Maxim., Ulmus davidiana Planch. та Pterocarya rhoifolia Siebold & Zucc.
Поширення
Зоною природного поширення ясеневої смарагдової вузькотілої златки є листяні та змішані ліси Корейського півострова, північно-східного і центрального Китаю, Японії, Тайваню, крайнього сходу Монголії, а також Далекого Сходу Росії (Приморський край).
Ясенева смарагдова вузькотіла златка (ЯСВЗ) є агресивним стовбуровим шкідником, який спроможний заселяти дерева (ясень, горіх та деякі інші породи листяних порід дерев) без видимих ознак ослаблення, що прискорює їхній відпад. За високої щільності поселень загибель дерева може наставати на другий рік. Великі дерева златка здатна заселяти поступово протягом декількох років, викликаючи їхнє поступове ослаблення.
Зовнішній вигляд
Довжина тіла дорослих жуків варіює від 7,5 до 15,0 мм, довжина дорослої личинки – 26-32 мм. Жук смарагдово-зелений із золотистим, бронзовувато або фіолетовим блиском. Літ жуків може тривати з середини травня до серпня. Жуки живляться листям у кронах дерев; в сонячну теплу погоду вони активні з 6 до 20 години, в пошуках кормової рослини можуть перелітати на відстань до 1 км. У погану погоду і вночі жуки можуть ховатися в листі і тріщинах кори.
Розвиток
Самці живуть близько 2 тижнів, самки – до 3 тижнів. Самки відкладають яйця поодинці (всього до 70-90 шт.) на поверхню і в тріщини кори стовбурів і нижньої частини головних гілок. Період яйцекладки триває з початку червня до кінця липня. Через 7-10 днів виходять личинки, вони забурюються в кору і досягають лубу, яким харчуються протягом літа.
Личинкові ходи дуже вигнуті, забиті буровою мукою, розширюються із зростанням личинки. Личинка останнього (IV) віку зимує в лялечковій камері, розташованій в заболоні або корі. Окуклювання відбувається в кінці квітня – травні, іноді пізніше. Молоді жуки протягом 1-2 тижнів прогризають вихідний канал.
Шкідливість
Льотний отвір типовий для видів роду Agrilus D-подібної форми, шириною 3-4 мм. На ранніх стадіях (1-й рік) заселення златкою встановити досить важко для цього використовуються феромонні пастки. Заселені дерева зазвичай мають розріджену крону, листя передчасно жовтіє і опадає, уздовж стовбура і головних гілок розвиваються вторинні пагони. На 3-й рік зараження багато гілок відмирає, стовбур тріскається, стають помітні численні льотні отвори. Для виявлення ходів необхідно видаляти кору з живих дерев.
Шкідливість златки загрозливо велика. Традиційні хімічні методи боротьби не дають необхідного результату і не дозволяють зупинити подальше поширення ЯСВЗ. Єдиним способом знищення златки на даний момент залишається вирубка і знищення уражених дерев.
А.А.Ченуша, державний фітосанітарний інспектор
Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!
Поділитися новиною
Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели":
