Багато батьків думають, що для ретельного контролю за здоров’ям малюка варто вести щоденник спостережень - з нотатками про їжу, температуру, сон, випорожнення тощо.
Але чи це справді потрібно? І коли така звичка може стати не просто корисною, а буквально незамінною для точного діагнозу?
Лікарка-педіатриня Жанна Руднєва пояснила, в яких випадках щоденник здоров’я дитини стає важливим інструментом у руках батьків і медиків, а коли він зайвий, пише ІП "Кур'єр" із посиланням на РБК-Україна.
Чи потрібно вести щоденник для здорової дитини?
За словами лікарки, "здоровій дитині вести щоденник здоров’я немає потреби".
"Більшість таких щоденників заповнюються у довільній формі, і в нормі не є обов’язковими", - розповідає педіатриня.
Проте бувають ситуації, коли така система фіксації симптомів чи раціону суттєво допомагає лікарю поставити діагноз.
У яких випадках щоденник здоров’я справді допомагає:
- Підозра на харчову алергію (щоденник харчування допомагає визначити, які продукти могли викликати реакцію)
- Блювання, діарея, зневоднення (фіксація кількості рідини, їжі, температури, випорожнень допомагає розрахувати дефіцит води й об’єм регідратації)
- Недостатня вага (запис кількості вжитої їжі допомагає розрахувати потребу в догодовуванні)
- Температура (точні записи лихоманки допомагають підібрати дозування жарознижувальних препаратів)
- Фізичний розвиток (графіки зросту та ваги дозволяють оцінити розвиток дитини у динаміці, а стандартні таблиці легко знайти в Google).
Коли треба йти до вузького спеціаліста?
Педіатриня спостерігає за дитиною та визначає потребу в консультації інших фахівців. Самостійне звернення до вузького спеціаліста без показань не завжди ефективне.
"Згідно з діючими протоколами МОЗ, відповідальність за стан здоров’я дитини покладена саме на педіатра. Тому саме педіатр і визначає по нагляду за дитиною, до яких фахівців треба скерувати дитину - до невролога, гастроентеролога, отоларинголога тощо", - пояснює лікарка.
Підготувала Рина ТЕНІНА