Микола Фурдига: "Сорти, створені в нашому Інституті, не просто картопля – це продовольча безпека"

Детальніше про сьогодення та особливості роботи колективу розповідає директор Інституту Микола Фурдига.
Про це читайте у публікації "Агробізнес сьогодні", пише ІП "Кур'єр".

Фурдига Микола Миколайович народився 1980 року в смт. Бродецьке Козятинського району Вінницької області. Закінчив Верхівнянську філію Житомирського агротехнічного коледжу (відділення «Захист рослин»), агрономічний факультет Білоцерківського державного аграрного університету за спеціальністю «Агрономія», отримавши диплом з відзнакою та здобувши кваліфікацію вченого агронома. Працював у САТ «БРОДЕЦЬКЕ» смт. Бродецьке Козятинського району Вінницької області агрономом із захисту рослин. 
Впродовж 2004-2006 рр. – аспірант Інституту картоплярства УААН, у якому працює з 2006 року: молодший науковий співробітника, заступник директора з наукової роботи з питань селекції і насінництва, завідувач лабораторії селекції, а з 2015 р. одночасно і заступник директора з наукової роботи з питань селекції і насінництва. У 2021 році обраний директором Інституту картоплярства.
Кандидат сільськогосподарських наук. Захистив дисертацію на тему «Селекційно-генетичний потенціал складних міжвидових гібридів картоплі».
З 2015 року виконує дослідження за темою докторської дисертації «Селекційно-генетичний потенціал роду Solanum. L”.
Свою наукову діяльність присвятив питанням з розроблення та вдосконалення методів селекції; вивчення різних схем залучення в селекційну роботу вихідного матеріалу багатовидового походження, обґрунтування методів селекції на стійкість до біотичних і абіотичних факторів з метою створення сортів картоплі нового покоління різних груп стиглості і господарського призначення для різних ґрунтово-кліматичних зон України, високою урожайністю і якістю, стійкістю до основних шкідників і хвороб та адаптованих до умов навколишнього середовища, з урахуванням зміни клімату. Досліджує теоретичні основи створення вихідного матеріалу на основі виділення джерел з ефективним генетичним контролем окремих або поєднаних ознак та залучення їх у селекційну роботу, причини міжвидової несумісності картоплі та розробляє і удосконалює способи та методи її подолання. В результаті селекційної роботи на означеному напрямі створено більше 20 сортів картоплі різних груп стиглості та господарського призначення, які передано до Державного сортовипробування та занесено до Державного Реєстру сортів рослин України.

– Інститут картоплярства НААН – унікальний центр науки, що працює з культурою, яка в світі на 4-му місці за значенням серед інших продовольчих культур та яку людство вирощує понад 7 тисяч років.

Це провідна установа, яка проводить наукові дослідження з питань картоплярства і здійснює науковий супровід галузі за такими напрямами як біо- та ДНК-технології, селекція, насінництво, оздоровлення та прискорене розмноження оздоровленого садивного матеріалу, діагностика латентних форм ураження фітопатогенами, технології та захисту рослин, законодавча робота та розробка програм розвитку галузі картоплярства.

У своїй діяльності Інститут активно застосовує сучасні біотехнологічні методи: мікроклональне розмноження, ПЛР-аналіз для діагностики вірусів, біотехнологічне оздоровлення методом культури апікальних меристем з подальшим отриманням мікро- та мінібульб. Все це – гарантія якості насіннєвого матеріалу.

Також досліджуємо генетичну ідентичність, тобто, проводимо паспортизацію сортів вітчизняної селекції, виявляємо наявність ГМО, оскільки картопля має бути безпечною як для споживача, так і довкілля.

Селекціонери інституту постійно працюють над створенням нових сортів з підвищеною урожайністю, смаковими якостями, стійкістю до хвороб, створивши понад 160 сортів картоплі. Це наш вклад у продовольчу безпеку України.

– Сьогодні на ринку України представлено понад 240 сортів картоплі, з яких близько третини вітчизняної селекції, 75 сортів, або майже 80 відсотків, створено в Інституті картоплярства НААН.

Серед них – справжні лідери галузі, що пройшли випробування часом і довели свою ефективність: Тирас, Слов’янка, Повінь, Межирічка 11, Базалія, Авангард; сучасні сорти, які прийшли їм на зміну: Джавеліна, Княгиня, Мирослава, Радомисль, Роставиця, Світана, Фотинія стали справжнім "обличчям" українського картоплярства. Ці сорти демонструють високий рівень адаптації до ґрунтово-кліматичних умов, забезпечують високу та стабільну врожайність навіть у стресових умовах, проявляють комплексну стійкість до біотичних та абіотичних факторів і водночас відзначаються відмінними споживчими якостями та підвищеним вмістом сухих речовин, що критично важливо як для кінцевого споживача, так і переробних підприємств.

Тирас – пластичний ранньостиглий сорт з унікальною особливістю: при ранньому збиранні та лущенні шкірки він залишається стійким до тривалого зберігання і не темніє. Ця характеристика робить його особливо цінним для південних регіонів, де можливо отримати два урожаї за сезон. Сорт формує привабливі рожеві овальні бульби масою понад 120 г з білою м’якоттю, забезпечуючи урожайність 18,0-21,0 т/га на 60-й день та 35,0-45,0 т/га за повної вегетації. Товарність становить 96%, вміст крохмалю – 13,0-15,0%.

Межирічка 11 – багатобульбовий сорт з унікальною врожайністю: в одному кущі формується до 18 рожевих округлих бульб середнього розміру (90 г) з поверхневими вічками та білою м’якоттю. Цей сорт забезпечує швидкий темп росту з раннім бульбоутворенням, забезпечуючи урожайність понад 42,0 т/га при товарності 90%. Відмінні смакові якості (8,5 бала) і вміст крохмалю 13,6-14,8% роблять його особливо привабливим для споживачів.

Базалія – високоврожайний сорт нового покоління, що характеризується раннім накопиченням врожаю та високою товарністю (93%). Формує чудового вигляду вирівняні бульби середнього розміру (109 г), округлої форми з рожевою шкіркою та кремовою м’якоттю. Унікальною особливістю сорту є його висока стійкість до механічних пошкоджень та відмінна лежкість – він має довгий період спокою та передчасно не проростає. Потенційна урожайність понад 50,9 т/га при вмісті крохмалю 12,6-15,2%.

Авангард – сорт середньої групи стиглості з характерною жовтою округлою бульбою та сітчастою шкіркою. Потенційна урожайність понад 40,8 т/га при товарності 90%. Відзначається високою резистентністю проти парші звичайної та стійкістю проти нематод, здатен знижувати рівень зараження цистоутворюючою нематодою на 86,2%.

Джавеліна – новий сорт середньостиглої групи, що демонструє врожайність понад 42,5 т/га при кінцевому збиранні. Відзначається високою стійкістю проти альтернаріозу та добрими споживчими якостями (8,0 бала). Добре зберігається і відзначається адаптивністю до стресових умов – що важливо в умовах кліматичних змін.

Княгиня – середньостиглий сорт столового призначення з високою врожайністю (до 68 т/га). Бульби світло-рожеві, округлі, з жовтою м’якоттю, мають чудові споживчі якості (8 балів). Вміст крохмалю – 14,2-15,1%. Стійкий до раку, золотистої цистоутворюючої картопляної й стеблової нематод, фітофторозу. Відзначається посухостійкістю та високою пластичністю.

Мирослава – середньостиглий, високоврожайний сорт столового призначення, що забезпечує 50 – 60 т/га продукції. Відзначається рожевими овальними бульбами зі світло-жовтою м’якоттю та 17,2% вмістом крохмалю. Має відмінні споживчі якості (8,2 бала) та стійкий до раку картоплі, золотистої цистоутворюючої нематоди та альтернаріозу. Посухостійкий, придатний для двоврожайного вирощування на півдні України.

Радомисль – справжній «спринтер» серед українських сортів, здатний сформувати товарний урожай 15,0-18,0 т/га вже на 60-й день після садіння, досягаючи при кінцевому збиранні 41,0 т/га. Цей великобульбовий сорт нового покоління (маса бульби від 110 г) відзначається унікальною здатністю формувати гарний товарний врожай до появи фітофторозу, що робить його незамінним для ранньої продукції. Сорт демонструє відмінний рівень посухостійкості та термотолерантності, а його рожеві округло-овальні бульби з неглибокими вічками та світло-жовтою м’якоттю мають чудові смакові якості (8,1 бала) при вмісті крохмалю 12,0-14,6%. Товарність досягає 95%.

Роставиця – сорт з унікальною червоною овальною бульбою та гладенькою поверхневою шкіркою. Відзначається високими смаковими якостями (до 9,0 бала) та стабільною урожайністю понад 38,0 т/га. Демонструє високу стійкість проти парші звичайної та ефективно знижує рівень зараження цистоутворюючою нематодою на 79%.

Світана – середньостиглий сорт столового використання, що формує крупні бульби масою 100-156 г. Унікальною особливістю є м’якоть ніжної консистенції з водянистою структурою і щільною текстурою (тип розварюваності А). Сорт демонструє стабільну врожайність понад 38,7 т/га при товарності 91% та відзначається стійкість до звичайного та чотирьох агресивних патотипів раку картоплі.

Фотинія – середньостиглий столовий сорт із високою врожайністю (50-70 т/га). Бульби червоні, видовжено-овальні, з білою м’якоттю, мають чудові споживчі якості (8,5 бала). Вміст крохмалю – 16,0 - 17,0%. Стійкий до раку картоплі, нематоди, бактеріальної гнилі та парші. Відзначається багатобульбовістю та привабливим зовнішнім виглядом.

Сучасна українська селекція – це відповідь на глобальні виклики. Сорти, створені в Інституті картоплярства НААН, поєднують врожайність, смак, стійкість до хвороб і кліматичних стресів. Це не просто картопля – це продовольча безпека і конкурентоспроможність українського АПК.

– Для кожного виду продуктів з картоплі потрібні сорти з певними показниками якості бульб, що нерозривно пов’язано з її кулінарними властивостями. Це комплексний показник, який включає такі поняття як борошнистість, консистенція м’якоті, забарвлення та смак. Органолептичні властивості оцінюються за 9-ти бальною шкалою: бульби, що отримали 9-8 балів відносяться до типу Д; 7-6 балів – тип С; 5-4 бали – тип В; 3-1 бал – тип А. Кожен кулінарно-споживчий тип визначає характер використання.

Так, картопля типу А використовується як салатна, тип В для смаження, тип С – для приготування більшості страв, тип Д – придатний для виготовлення пюре. Вміст сухих речовин у бульбах, що ідуть на переробку, забезпечує вихід готового продукту. Оптимальним вмістом для переробної галузі вважають 20- 24% сухих речовин. Картопля, яка надходить на переробку на чипси і картоплю фрі, повинна мати 20,0-24,0% сухої речовини, а вміст редукованих цукрів не повинен перевищувати 0,2% сирої маси. Бульби сортують за розміром (для чипсів – 40-60 мм округлої форми, для картоплі фрі – 60 мм і більше видовжено-овальної та видовженої форми). Кількість вічок – 7-8 штук, глибина залягання – не більше 1,6 мм. Для виробництва чипсів та картоплі фрі серед комплексу біохімічних показників першочергове значення мають вміст в бульбах редукованих цукрів та сухих речовин, вони визначають колір готового продукту в процесі обжарювання картоплі. Чим вищий їх вміст – тим темніший колір обсмажених скибочок. Далі надаємо найкраще кулінарне використання зазначених сортів картоплі:

– Необхідно віддати належне селекціонерам, які все своє життя присвятили створенню нових сортів картоплі та стали засновниками української наукової школи картоплярів-селекціонерів. З-поміж них:

Олександр Іванович Терещенко: одним з перших розгорнув селекцію картоплі на міжвидовій основі, за його активної участі створено 17 сортів картоплі, опублікував майже 70 наукових праць з селекції та фітопатології.

Андрій Антонович Осипчук: під його керівництвом та за безпосередньої участі створено понад 60 сортів картоплі. В доробку вченого більш як 200 наукових праць.

Вагомий внесок у селекцію зробив Василь Іванович Сидорчук, який з 1981 року присвятив свою наукову діяльність створенню нових сортів.

На сьогодні продовжує селекційні традиції Наталія Василівна Писаренко, яка очолює лабораторію селекції Поліського дослідного відділення ІК НААН. Її авторству належить понад 20 сортів картоплі, серед яких: Радомисль, Фанатка, Взірець, Світана та інші.

Окремо слід відзначити завідувачку лабораторії генетичних ресурсів Валентину Василівну Гордієнко, яка працює над створенням вихідного селекційного матеріалу – джерел і донорів господарсько-цінних ознак для майбутніх сортів картоплі.

Словом, у нас справжній загін учених-професіоналів, для яких селекція картоплі стала справою всього життя.

– Вирощування та переробка нішевих культур є перспективним напрямом диверсифікації виробництва як для малих фермерів, так і для великих компаній, оскільки дає змогу виробляти сільськогосподарську продукцію для реалізації на високомаржинальних внутрішніх і зовнішніх ринках. В Україні сформувався, в основному, традиційний склад культур, але нині зростає інтерес і до нових видів з високим вмістом біологічно цінних компонентів. Однією з таких перспективних культур є батат (Ipomoea batatas), що має латиноамериканське походження.

У зоні Полісся України у цієї культури майже відсутні хвороби та незначна кількість шкідників, тому вона не потребує інтенсивної обробки отрутохімікатами, дає більш здорову рослинну продукцію. Це приваблива культура серед аграріїв завдяки високій продуктивності, універсальності використання, високій калорійності та хорошим смаковим якостям.

За нестачі тепла – можливе вирощування під плівкою. Одною з головних відмінностей батату є спосіб розмноження: живцюванням. З однієї материнської бульби можна отримати від 20 до 30 живців. Таким чином для однієї сотки потрібно 10-15 насіннєвих «бульб» батату.

Батат добре росте на достатньо зволоженому ґрунті, проте досить стійкий до посухи та підвищеної температури повітря, що є досить актуальним при зміні кліматичних умов, які ми спостерігаємо впродовж останніх років.

У вирощуванні батату, звичайно, є і свої складнощі. Живці батату дуже чутливі до низьких температур і не витримують навіть незначних заморозків. На відміну від картоплі, температура зберігання зібраного урожаю батату не повинна бути нижчою за 10^оС, оптимально – 14-16^оС.

Батат має широку палітру смаку та кольору. Враховуючи вподобання, споживач може підібрати собі сорти від нейтральних за смаком до солодких, з присмаком гарбуза або моркви. За кольором від білих до помаранчевих та фіолетових.

Коренеплоди батату багаті вітамінами та мінералами. Завдяки малому вмісту крохмалю, лікарі рекомендують цей овоч діабетикам. Високий вміст клітковини, знижує рівень холестерину в крові.

– Селекція картоплі не стоїть на місці – щороку ведуться роботи з удосконалення сортів, які відповідають сучасним вимогам аграріїв, переробних підприємств та споживачів. На сьогодні селекціонери працюють над створенням ранніх сортів, сортів придатних для переробки на картопле продукти та з високим вмістом крохмалю.

Ранні сорти дозволяють фермерам отримати врожай вже через 55-65 днів після сходів, що особливо важливо для тих, хто прагне першим вийти на ринок молодої картоплі.

В свою чергу індустрія переробки картоплі вимагає сортів із стабільними біохімічними показниками, низьким вмістом редукованих цукрів та гарною структурою м’якоті. Також слід враховувати і підвищені вимоги до розміру бульб та стійкості до механічних пошкоджень.

Виробництво крохмалю потребує сортів із високим вмістом сухих речовин (вміст крохмалю – від 20% і вище).

Селекційні роботи тривають, і кожен рік створюються нові перспективні сорти, які дозволяють аграріям та виробникам покращувати ефективність галузі картоплярства. Інститут і в перспективі залишатиметься провідним закладом, де сконцентрований особливо потужний потенціал провідної рослинницької галузі України.
Підготувала Рина ТЕНІНА