“Мариніст імперії” чи український імпресіоніст?”: як москва привласнює творчість Михайла Ткаченка
З Легіоном пошани від Франції, але з ярликом “російський класик” - чому світова і російська довідкова база перекручує походження художника.
Центр протидії дезінформації спільно з Youtube‑каналом “Культуртригер” оприлюднили інфографіку, де розбирають черговий приклад російського "культурного піратства": українського живописця‑мариніста Михайла Ткаченка в "рф" системно називають “останнім мариністом російської імперії”. москва в підручниках і на аукціонах просуває його полотна як спадщину "русского искусства", ігноруючи народження художника у Харкові, навчання в київській і паризькій традиції та переважно українську тематику його робіт.
Про це повідомляє ІП "Кур'єр" із посиланням на ЦПД.
Про це повідомляє ІП "Кур'єр" із посиланням на ЦПД.
Михайло Ткаченко народився 1860 р. в Харкові, вихованець рисувальної школи Дмитра Безперчого, згодом - Петербурзької Академії мистецтв.
У 1888‑1892 роках стажувався у паризькій Académie Cormon, де перейняв імпресіоністичну манеру та почав виставляти українські сюжети у Салоні.
1900 р. відзначений Орденом Почесного Легіону на Всесвітній виставці в Парижі.
З 1902‑го обіймав посаду головного художника Морського відомства російської імперії, створював батальні полотна - звідси сучасна російська пропагандистська теза про "останнього мариніста імперії".
Попри придворні замовлення, постійно повертався до українських пейзажів: “Донець”, "Сутінки над Чорним морем", “Весна” – полотна зберігаються у музеях Харкова й Львова, а також у Луврі та Льєжі.
На міжнародних аукціонах і в російських каталогах Ткаченка досі подають як “Mikhail Tkachenko, русский художник”. У біографіях замінюють “Харківська губернія (Україна)” на "российская империя". Формулювання “останній мариніст імперії” додає колекційну вартість, адже російський арт‑ринок шукає “дореволюційні бренди”.
Замовчується участь художника в українських виставках, листування з Опанасом Сластіоном, відгуки газети La Liberté про “ukrainien Tkatchenko”.
Отже, росія “нарощує” власний мистецький канон коштом українців, просуваючи міф про “єдиний культурний простір”. Картини українського автора продають під чужим брендом, отримуючи мільйонні прибутки та формуючи викривлений дискурс у музеях світу.
Фейки про Ткаченка – черговий цвях у труну російського культурного рейдерства, – зазначають у Центрі протидії дезінформації.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Підготувала Рина ТЕНІНА
Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!
Поділитися новиною
Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели":
