Три міфи про дитяче харчування, у які досі вірять батьки: вони шкодять здоров'ю
Харчування дітей - одна з найболючіших тем для батьків. Деякі уявлення про дитяче харчування давно застаріли, але й досі поширюються серед батьків.
Варто знати, які міфи не базують на наукових фактах.
Про це повідомляє ІП "Кур'єр" із посиланням на РБК-Україна та Instagram-сторінку дієтологині Ольги Дорош.
"Не з’їв суп - лишився голодний"
За словами експерта, суп - не чарівна страва. Якщо дитина не любить суп, це не катастрофа. Баланс у харчуванні можна забезпечити і без нього.
Діти мають право мати свої улюблені страви. Тому повноцінно вирости можна і без щоденного борщу.
Важливе не що саме дитина їсть (суп чи каша), а загальний нутрієнтний баланс. Форма подачі їжі не впливає на здоровий розвиток, якщо в раціоні є джерела білків, жирів, вуглеводів, клітковини й мікронутрієнтів.
Замість супу можна дати:
- овочеве рагу
- тушковані або запечені овочі
- овочеве пюре (наприклад, з моркви, броколі, цвітної капусти)
Це забезпечує клітковину, вітаміни і мінерали.
Якщо ви хвилюєтеся, що без супу дитина отримуватиме мало рідини - пропонуйте більше води, компоту, узвару, чаїв без цукру.
"Молоко - must have до 7 років і більше"
Молоко - не єдине і не обов’язкове джерело кальцію. Якщо дитина не любить або не переносить молоко - це не страшно. Тому важливо збалансувати харчування, яке багате на кальцій (зелень, риба, мигдаль, броколі тощо).
Немає потреби змушувати дитину пити молоко, якщо є багато альтернатив.
Названо перелік продуктів, які є чудовим джерелом кальцію:
- броколі - особливо у вареному вигляді (краще засвоюється)
- капуста кейл (листова) - має високий вміст добре засвоюваного кальцію
- мигдаль - 250 мг кальцію на 100 г
- біла квасоля - багата на кальцій і клітковину
- апельсиновий сік - збагачений кальцієм (перевіряти склад)
Вчити дитину ігнорувати свої відчуття голоду і ситості - прямий шлях до розладів харчової поведінки в майбутньому. Їжа - не про "мусиш", а про турботу й слухання тіла.
"Батьки вирішують що і коли дитина їсть, а дитина - скільки. Примус доїдати - один із тригерів розладів харчової поведінки у підлітковому віці", - йдеться у повідомленні.
До того ж, якщо доїдання пов’язується з примусом чи погрозами ("не вийдеш з-за столу, поки не доїси"), у дитини формується негативна асоціація з їжею. Це може призвести до харчових розладів, відрази до певних продуктів чи до самої культури харчування.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!
Поділитися новиною
Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели":
