День пам'яті та примирення. 80 років тому для Європи завершилася найкривавіша війна в історії людства
8 травня виповнюється 80 років відтоді, як було завершено Другу світову війну у Європі - після капітуляції нацистської Німеччини, розгромленої військами союзників.
Друга світова, бойові дії у якій остаточно завершилися лише у вересні 1945-го, стала найбільш смертоносним конфліктом в історії людства. У ній загинули щонайменше 75 млн людей, більшість із них - цивільні. Близько 6 млн євреїв було методично знищено в процесі Голокосту, організованого нацистським режимом Адольфа Гітлера. У війні так чи інакше брали участь майже всі країни світу, а її завершення заклало основи для системи міжнародних відносин у XX-XXI століттях. Цю систему фактично зруйнувало повномасштабне вторгнення росії в Україну, та ще більше послабило президентство Дональда Трампа.
NV нагадує про деякі з найважливіших сторінок Другої світової війни у 20 знакових фотографіях.
Німецькі військові у Варшаві, яка палає на задньому плані, вересень 1939
Друга світова війна почалася з того, що 1 вересня 1939 року Німеччина вторглася до Польщі, інсценувавши перед цим кілька інцидентів на кордоні “під фальшивим прапором”, щоб отримати привід для нападу. А 17 вересня 1939-го на польську територію вторглася і Червона армія СРСР - під приводом «захисту життів і майна» українського і білоруського населення Польщі. Насправді ж у серпні 1939-го німецькі та радянські керівники уклали сумнозвісний пакт Молотова-Ріббентропа. Він передбачав поділ сфер впливу між СРСР і нацистською Німеччиною у Східній Європі. Сторони також зобов’язалися утримуватися від нападу одна на одну та не підтримувати треті країни у війні проти Німеччини або СРСР.
Фото: National Archives and Records Administration, College Park
NV нагадує про деякі з найважливіших сторінок Другої світової війни у 20 знакових фотографіях.
Німецькі військові у Варшаві, яка палає на задньому плані, вересень 1939
Друга світова війна почалася з того, що 1 вересня 1939 року Німеччина вторглася до Польщі, інсценувавши перед цим кілька інцидентів на кордоні “під фальшивим прапором”, щоб отримати привід для нападу. А 17 вересня 1939-го на польську територію вторглася і Червона армія СРСР - під приводом «захисту життів і майна» українського і білоруського населення Польщі. Насправді ж у серпні 1939-го німецькі та радянські керівники уклали сумнозвісний пакт Молотова-Ріббентропа. Він передбачав поділ сфер впливу між СРСР і нацистською Німеччиною у Східній Європі. Сторони також зобов’язалися утримуватися від нападу одна на одну та не підтримувати треті країни у війні проти Німеччини або СРСР.
Фото: National Archives and Records Administration, College Park
Наслідки бомбардування нідерландського міста Роттердам, 14 травня 1940
Внаслідок авіанальоту Люфтваффе на Роттердам 14 травня 1940 року було зруйновано весь історичний центр міста. Загинули щонайменше 1,1 тис. людей, ще 85 000 залишилися без даху над головою. Це бомбардування було частиною кількаденного німецького вторгнення до Нідерландів, які намагалися зберігати нейтралітет у Другій світовій війні. Метою авіаудару був примус країни до швидкої капітуляції, її захоплення та подальше просування німецьких військ у країни Західної Європи включно з Францією. Нідерланди було повністю окуповано вже 17 травня, а звільнено - лише в 1945 році.
Фото: Rijksdienst voor het Cultureel Erfgoed
Адольф Гітлер у захопленому Парижі наступного дня після капітуляції Франції, 23 червня 1940
Німеччина розпочала наступ на Францію 10 травня 1940-го через “нейтральні” до цього моменту Бельгію, Нідерланди та Люксембург, щоб обійти укріплення лінії Мажино на франко-німецькому кордоні. 10 червня до Франції вторглася також Італія. Париж було взято 14 червня без бою. Французький уряд виїхав з міста, а вже 22 червня 1940-го уклав із нацистською Німеччиною Комп'єнське перемир'я. Очолюваний Філіппом Петеном уряд погодився на фактичну капітуляцію Франції: припинення опору, окупацію німецькими та італійськими військами двох третин країни включно з Парижем, роззброєння й майже повну демобілізацію армії тощо. У північній та центральній частинах Франції було встановлено окупаційний режим, а Ельзас і Лотарингію Німеччина анексувала. Колабораційний “уряд Віші” на чолі з Петеном контролював лише частину країни. З визволенням Франції у 1944 році Комп'єнське перемир'я втратило силу.
Ліворуч на фото від Гітлера - його особистий архітектор Альберт Шпеєр, який у 1942-1945 роках був міністром озброєнь і військової промисловості нацистської Німеччини. Праворуч – скульптор Арно Брекер.
Фото: U.S. National Archives/via REUTERS
Дюнкерк: відрізані німецькою армією війська союзників очікують на евакуацію на узбережжі Франції, травень-червень 1940
Фото: U.S. National Archives/via REUTERS
Дюнкерк: відрізані німецькою армією війська союзників очікують на евакуацію на узбережжі Франції, травень-червень 1940
Захопивши частину Франції, 21 травня 1940 року німецькі війська досягли Ла-Маншу, відрізавши поблизу узбережжя сотні тисяч французьких, британських, бельгійських військових. Щоб евакуювати їх з французького порту Дюнкерк, Британія залучила понад 800 суден - не лише військових кораблів, але й торговельних морських човнів, рибальських та прогулянкових суден, яхт і рятувальних човнів. Під час операції Динамо вдалося вивезти у Британію 338 тис. солдатів і офіцерів союзних сил. Близько 15 тисяч французів потрапили в німецький полон, прикриваючи останній етап евакуації, ще 40 тисяч - після захоплення Дюнкерка нацистами 4 червня. Уся військова техніка британських експедиційних сил дісталася німецькій армії.
Фото: Imperial War Museums
Мешканці Лондона на зруйнованих вулицях міста після одного з німецьких авіанальотів 1940-41 років
Німецька кампанія бомбардувань Лондона та інших британських міст, відома як Бліц (Blitz), тривала вісім місяців, з вересня 1940 року до травня 1941-го. Під час “битви за Британію” - боїв за домінування в повітрі - Німеччина спробувала втягнути повітряні сили Сполученого королівства у війну на знищення і розпочала інтенсивні бомбардування міст Великої Британії. Починаючи з 7 вересня 1940-го, Лондон пережив 57 днів безперервних повітряних атак. Крім столиці, німці бомбардували портові міста Бристоль, Кардіфф, Портсмут, Плімут, Саутгемптон, Сандерленд, Белфаст, Глазго, а також промислові центри, серед яких Бірмінгем, Ковентрі, Манчестер, Шеффілд. Унаслідок бомбардувань Люфтваффе у Британії загинуло понад 40 тис. людей, майже половина з них - у Лондоні, де було зруйновано або пошкоджено понад 1 млн будинків.
Фото: Imperial War Museums
Перші дні операції Барбаросса: вторгнення Німеччини в СРСР, літо 1941
Пакт Молотова-Ріббентропа не завадив нацистській Німеччині вторгнутися в СРСР 22 червня 1941 року. Гітлерівські війська сподівалися на швидкий бліцкриг, однак втягнулися у довгу і криваву повномасштабну війну з Червоною армією. Бої німецько-радянської війни, що тривали до 8 травня 1945 року, є одними з наймасштабніших і найжорстокіших у воєнній історії XX століття. Україна стала однією з головних жертв на цьому фронті, адже війна прокотилася її територією двічі: майже всю Україну було окуповано вже до кінця 1941 року (окрім Севастополя, битва за який тривала до липня 1942-го), а звільнено лише 28 жовтня 1944-го. Українські фронти були серед вирішальних сил, які пізніше звільнили і частину Європи.
Фото: Deutsches Bundesarchiv/German Federal Archive
Німецький військовослужбовець в окупованому Києві, вересень 1941
Німці бомбили Київ вже в перший день вторгнення в СРСР. Пізніше місто було суттєво зруйновано внаслідок боїв та підриву будівель, замінованих радянськими диверсантами. Бабин Яр у Києві, де було розстріляно близько 100 тисяч людей, став одним із символів Голокосту і жорстокості німецького окупаційного режиму. Німецька окупація Києва під час Другої світової війни тривала понад два роки. Українську столицю нацисти захопили 19 вересня 1941-го, а звільнено її було 6 листопада 1943 року, після надзвичайно кривавої битви за Дніпро і форсованого наступу до річниці Жовтневої революції.
Фото: Wikimedia/ Bundesarchiv
Атака на Перл-Гарбор: напівзатонулий лінкор USS Arizona горить після японського авіанальоту, 7 грудня 1941
7 грудня 1941 року атака японської авіації на американську військово-морську та повітряну бази поблизу бухти Перл-Гарбор на острові Оаху (Гавайські острови) заскочила США зненацька і поклала початок війні в Тихому океані між Японією та США. Зазнавши приголомшливих втрат під час цього нальоту, США фактично вступили у Другу світову війну на боці союзників наступного дня після атаки, оголосивши війну Японії.
Фото: U.S. Navy/via Reuters
Німецькі бомбардувальники Junkers 87 (Юнкерс 87) під час авіанальоту на Східному фронті, 22 грудня 1943
Двомісні одномоторні бомбардувальники Ju 87, також відомі як Штука, стали страшним символом руйнівних авіанальотів Люфтваффе у перші роки Другої світової війни. Авіаудари з таких літаків допомогли військам Гітлера швидко завоювати Норвегію, Нідерланди, Бельгію, Францію у 1940 році. Згодом нацистська Німеччина використовувала їх у Балканській кампанії, на Африканському та Середземноморському театрах бойових дій, а також на перших етапах війни на Східному фронті - проти СРСР. Пізніше ці застарілі бомбардувальники стали мішенню для винищувачів союзників, однак брали участь у війні аж до 1945 року. У 1930-40-х роках Німеччина побудувала близько 6000 Ju 87 усіх версій.
Фото: BundesarchivРадянські військові у зруйнованому Сталінграді наприкінці битви за місто, 2 лютого 1943
Поразка військ нацистської Німеччини у битві за Сталінград, що тривала з серпня 1942-го до початку лютого 1943 року, вважається одним із поворотних моментів у війні. Це була перша подібна велика поразка Вермахту, адже капітуляція Німеччини в Північній Африці відбулася через кілька місяців після цього. Однак навіть після Сталінградської битви Друга світова війна тривала в Європі ще понад 27 місяців. Водночас битва за Сталінград, з її запеклими міськими боями і руйнівними авіанальотами, стала найкривавішою у Другій світовій та, ймовірно, у військовій історії загалом. З обох боків у ній загинуло понад 1 млн людей. Втрати німецьких, румунських та італійських військ у Сталінградській битві становили близько 1 млн осіб (убитими, пораненими або полоненими), Червоної армії - близько 1,3 млн осіб (з них половина - загиблі або зниклі безвісти).
Фото: Georgi Zelma / Wikimedia
Знищення Варшавського гетто у Польщі: єврейські родини під дулами німецьких військових, квітень-травень 1943
Варшавське гетто, створене нацистами на початку 1941 року, було найбільшим “проміжним” осередком для євреїв Польщі і Німеччини на шляху до концтаборів і таборів знищення, серед яких Майданек, Треблінка, Аушвіц. На піку загальна чисельність населення Варшавського гетто перевищувала 400 тисяч осіб. У квітні-травні 1943 року у Варшавському гетто, де на той момент залишилося кількадесят тисяч людей, відбулося збройне повстання, яке придушили військові СС. Після цього гетто остаточно ліквідували до 16 травня: зрівняли з землею та спалили. Загалом у ці тижні тут було вбито 13 000 євреїв, приблизно половина згоріли живцем. Близько 15 000 євреїв, які вижили, відправили в табір смерті Треблінка. Це було найбільше єврейське повстання під час Другої світової війни.
Фото: United States Holocaust Museum
"У пащу смерті": найвідоміше фото операції в Нормандії, момент висадки американців у секторі Омаха-Біч на узбережжі Франції, 6 червня 1944
Раптова висадка військ антигітлерівської коаліції у французькій Нормандії, відома як D-Day, вважається наймасштабнішою десантною операцією у світовій історії. Лише за добу на узбережжі Франції з моря та з повітря висадилися 156 тис. військових - британців, американців і канадців. Захоплення декількох плацдармів у Франції 6 червня 1944-го зрештою дало змогу розгорнути наступ союзників у Європі, потіснити німецькі війська на західному фронті та відкрити шлях на територію нацистської Німеччини.
Фото: Robert F. Sargent / US National Archives / Handout via Reuters
Американські морпіхи встановлюють прапор США на горі Сурібаті під час битви за Іводзіму, 23 лютого 1945
П'ятитижнева битва за японський острів Іводзіма (Іото) у лютому-березні 1945 року стала одним з найзапекліших і найкривавіших боїв у Тихоокеанському театрі воєнних дій. Бій між військами Японської імперії та США за острів, де було розташовано два аеродроми, завершився перемогою американських сил. Це була перша військова операція військ США на островах Японського архіпелагу, однак американці зазнали в ній більших втрат, аніж японці. Фото Джо Розенталя стало одним із найсимволічніших в історії США і Другої світової.
Фото: Joe Rosenthal / Public domain / Wikimedia
В’язні концтабору Бухенвальд у Німеччині після його звільнення американськими солдатами, 16 квітня 1945
Бухенвальд у німецькій Тюрингії був одним із найбільших і найперших нацистських концентраційних таборів. Заснований гітлерівцями ще влітку 1937 року, він працював вісім років аж до звільнення військами США в 1945-му. За цей час у Бухенвальді відбували ув'язнення близько 250 тис. осіб різних національностей, з них понад 55 тис. загинули або були вбиті.
Фото: U.S. National Archives/via REUTERS
Зруйнований Рейхстаг в останні дні війни, травень 1945
Навесні 1945 року перспектива битви за Берлін як останнього бою Другої світової війни в Європі стала невідворотною. Цьому сприяла низка успіхів антигітлерівської коаліції, зокрема Вісло-Одерська операція СРСР зі звільнення Польщі (силами 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів) та Рурська операція союзників - знищення та масштабне оточення останнього великого угруповання німецьких військ на західному фронті. 16 квітня 1945-го Червона армія розпочала остаточний штурм Берліна. 30 квітня у своєму берлінському бункері неподалік від Рейхстагу звів рахунки із життям Адольф Гітлер. 2 травня Берлін було остаточно захоплено радянськими військами.
Фото: Bundesarchiv
Німецький генерал-полковник Альфред Йодль підписує Акт про капітуляцію Німеччини, 7 травня 1945
Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини - документ, що наблизив фінал Другої світової війни і поклав край воєнним діям у Європі - підписали 7 травня о 2:41 ночі за центральноєвропейським часом у французькому місті Реймс. Саме там була розташована штаб-квартира американського генерала Дуайта Ейзенхауера, Верховного головнокомандувача союзних експедиційних сил. Підпису самого Ейзенхауера під історичним документом немає. Він наполіг, щоб ця церемонія відбулася на рівні начальників штабів, оскільки з боку нацистської Німеччини фінальну частину переговорів про капітуляцію проводив генерал-полковник Альфред Йодль, начальник штабу оперативного керівництва Верховного командування вермахту (на фото підписує документ). На вимогу Йосипа Сталіна, 8 травня акт підписали ще раз - в іншому складі делегацій, у захопленому Червоною армією Берліні.
Фото: Bundesarchiv
Канадські артилеристи тримають у руках випуск газети Maple Leaf про перемогу над нацистами у Європі, Ауріх, Німеччина, 20 травня 1945
Після перемоги союзників керівництво нацистської Німеччини та Японської імперії судили за воєнні злочини. Східна частина Німеччини опинилася в зоні радянської окупації, а західна - під управлінням британської, французької та американської адміністрацій. Аналогічним чином - на чотири сектори - був розділений і Берлін, що зрештою призвело до розділення його Берлінським муром, який встановив СРСР, на “західну” і “радянську” зони.
Фото: Lieut. Donald I. Grant/via REUTERS
Грибоподібна хмара над японським містом Нагасакі після американського атомного бомбардування, 9 серпня 1945
6 і 9 серпня 1945 року США підірвали два ядерні боєприпаси над японськими містами Хіросіма та Нагасакі відповідно. Це стало першим і єдиним в історії людства бойовим застосуванням ядерної зброї.
6 і 9 серпня 1945 року США підірвали два ядерні боєприпаси над японськими містами Хіросіма та Нагасакі відповідно. Це стало першим і єдиним в історії людства бойовим застосуванням ядерної зброї.
Фото: REUTERS
Масштаб руйнувань поблизу епіцентру ядерного бомбардування Хіросіми, серпень 1945
США скинули ядерні бомби на японські міста Хіросіма та Нагасакі, щоб пришвидшити капітуляцію Японії у Другій світовій війні, однак це коштувало величезних людських жертв. Протягом двох-чотирьох місяців внаслідок атомних бомбардувань загинуло від 90 до 146 тисяч людей у Хіросімі і від 39 до 80 тисяч людей у Нагасакі. Близько половини жертв загинули в перший день. Решта вмирали поступово: від опіків, променевої хвороби і травм, погіршених хворобами.
Фото: U.S. Air Force/via REUTERS
Капітуляція Японії: останній день Другої світової війни, 2 вересня 1945
2 вересня 1945 року на борту американського лінкора Міссурі було офіційно підписано акт про капітуляцію Японії - це була подія, яка завершила Другу світову війну. Документ підписали, з одного боку, члени делегації Японської імперії на чолі з міністром закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу, а з іншого – представники союзних держав (США, Китайської Республіки, Великої Британії, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нідерландів та Нової Зеландії).
2 вересня 1945 року на борту американського лінкора Міссурі було офіційно підписано акт про капітуляцію Японії - це була подія, яка завершила Другу світову війну. Документ підписали, з одного боку, члени делегації Японської імперії на чолі з міністром закордонних справ Японії Мамору Сігеміцу, а з іншого – представники союзних держав (США, Китайської Республіки, Великої Британії, СРСР, Австралії, Канади, Франції, Нідерландів та Нової Зеландії).
Фото: U.S. Army Signal Corps/U.S. National Archives
Підготувала Рина ТЕНІНА
Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!
Поділитися новиною
Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели":
