Яблунівські криниці смерті: цвяхи в хребтах і катування вогнем
Цвяхи в хребтах і катування вогнем: яблунівські криниці смерті заповнені тілами жертв прадідів сучасних рашистів.
НКВСівці чинили звірства на українських землях. Схильність до садизму і нелюдських катувань у нинішніх рашистів, схоже, ще від їхніх попередників: поплічників Сталіна і Берії.
В яблунівських криницях смерті на Прикарпатті знайдені тіла жертв прадідів сучасних рашистів – НКВСівців, пише ТСН.
«Яблунівські криниці смерті» - 5 криниць в селищі Яблунів на Івано-Франківщині (Косівський район), в яких було віднайдено останки в'язнів з тюрми Яблунівського НКВС. Це були повстанці УПА, а також прості селяни з Яблунева і навколишніх сіл, які були запідозрені у співпраці з УПА. Перш, ніж вбити, їх морили голодом, піддавали тортурам, «розтрощували голови кольбами рушниць, забивали цвяхи в очі, в ніздрі, в хребет». Мертві тіла НКВСівці скидали в криниці.
Розкопки були ініційовані в серпні 1990 року представниками коломийського «Меморіалу». Як свідчення жорстоких тортур, було знайдено рештки тазових кісток, зв'язаних колючим дротом, поламані ребра, пробиті черепні кістки, вирвані зуби та відірвані пальці на руках і ногах.
Із тими, хто боролися за незалежну Україну, радянська влада розправлялася з особливою жорстокістю. Зокрема, в селі Яблунів на Прикарпатті замордованих, але ще живих людей НКВСівці кидали до криниць, а щоб приховати свої злочини - рівняли колодязі із землею. Місцеві десятиліттями боялися розповісти страшну правду, щоб не опинитися за ґратами.
Коли розкопки стали можливими, то лише в цьому селі знайшли останки 74 людей. Історики кажуть, що сучасні окупанти коять те саме, що і їхні діди в 40-50-тих роках минулого сторіччя.
За час розкопок було знайдено 74 жертви більшовизму. Серед них було опізано останки Дмитра Негрича, псевдо «Мороз» (1909-1945) - сотенного УПА, Дмитра Кунинича, псевдо «Калина» (1912-1950) - стрільця сотні Мороза, Михайла Симчича, псевдо «Карпо» (1908-1950), Михайла Урбановича, псевдо «Сивий» (1894-1949). В травні 1948 року сюди привезено полеглих у нерівному бою сотенного Білого (Юрій Долішняк, 1916-1948) та його побратимів.
Світлини, що дивом уцілили - усе, що залишилося у Любові Скільської від батьків, які боролися за незалежність України у лавах УПА: тато - стрілець, мама – зв'язкова. Обох убили НКВСівці, а хату зрівняли з землею. Люба та її двійко маленьких братів, аби не опинитися в Сибіру, роками ховалися поміж небайдужих людей, за їжу працювали і вже тоді знали, що радянська влада зробила з їхніми батьками.
"Маму кинули в криницю першу, бо звідси були 2 жінки, що там робили в КДБ - сусіди, то нам сказали", - розповідає жінка.
"Маму кинули в криницю першу, бо звідси були 2 жінки, що там робили в КДБ - сусіди, то нам сказали", - розповідає жінка.
Яблунівські криниці смерті повні тіл страчених повстанців - місцеві про них десятиліттями навіть пошепки боялися розповідати, аби не опинитися за ґратами. Радянська влада зробила усе, аби підчистити й людську пам'ять: криниці зрівняли з землею, а в будівлі, де знаходилася НКВСівська катівня, відкрили дитячий садочок. Підвал, де усі стіни були зрешечені кулями та залиті кров'ю, завалили мотлохом.
"Пропаганда над нами попрацювала так, що ми вважали, що Радянський Союз, радянська система – найдосконаліша", - переконує учасник розкопок, колишній вчитель історії Микола Васкул.
"Пропаганда над нами попрацювала так, що ми вважали, що Радянський Союз, радянська система – найдосконаліша", - переконує учасник розкопок, колишній вчитель історії Микола Васкул.
Страшна таємниця Яблуніва розкрилася 1990-го, ще був Радянський Союз, але до активістів товариства "Меморіал" дійшли перші обережні розповіді про криниці. Попри спротив прокуратури, КДБ та чиновників, вони почали розкопки.
Перші людські кістки лежали на глибині вже якогось метра, а поруч - купа вибухівки і ще цілий шар сплавлених куль та гільз. Аби приховати сліди своїх злочинів, кажуть пошуковці, НКВСівці поверх закатованих тіл залишали міни та гранати. Оскільки саперів влада їм не дала, пошуковцям розміновувати довелося самим. Так одна за одною розкопали 5 криниць та старий оборонний рів неподалік.
Пошуковці усвідомлювали, що зіткнуться зі слідами людської жорстокості, але те, що побачили, перевершило усі їхні очікування. Чотириметрові криниці були повнісінькі людських останків, нерви не витримували навіть у чоловіків.
"Два скелети - молодої дівчини і хлопця, які були поруч. І ніби на лівій руці дівчини був розміщений скелет цього хлопця. Вона ніби його обіймала", - розповідає Микола Васкул.
"Два скелети - молодої дівчини і хлопця, які були поруч. І ніби на лівій руці дівчини був розміщений скелет цього хлопця. Вона ніби його обіймала", - розповідає Микола Васкул.
Зв'язані по руках та ногах, з величезними каменями на шиї, аби не вибралися, душогуби кидали до криниць не лише вбитих у боях повстанців - більшість були ще живими. Доти їх усіх нещадно катували, а жінок ще й ґвалтували.
"В шийних хребцях одного з останків віднайшли цвях від кінської підкови. Так і забито було у хребці. В наступному в поясничній частині в хребці була забита така підкова з цвяхами", - говорить колишній голова Коломийського осередку "Меморіал", ініціатор розкопок Богдан Юращук.
"В шийних хребцях одного з останків віднайшли цвях від кінської підкови. Так і забито було у хребці. В наступному в поясничній частині в хребці була забита така підкова з цвяхами", - говорить колишній голова Коломийського осередку "Меморіал", ініціатор розкопок Богдан Юращук.
12 серпня 1990 року відбулося урочисте перепоховання жертв комуністичного терору в Яблунові.
Підготувала Рина ТЕНІНА
Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!
Поділитися новиною
Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели":
