Її постать стоїть у першому ряду засновників Інституту кібернетики поруч із Віктором Глушковим.
Саме розробка Катерини Ющенко, «адресна мова програмування» випередила мову Фортран на 2 роки, Кобол на 3 й Алгол на 5. А її внесок в галузь настільки великий, що портрет цієї жінки висить у музеї Алана Тюрінга – батька сучасної інформатики. Видатна українська
вчена-математик, фахівчиня з програмного забезпечення комп'ютерів, член-кореспондентка НАН України, перша у СРСР докторка фізико-математичних наук, якій цей ступінь присуджено за роботи із програмування, доньки "ворога народу" (1919-2001).
Тих, хто її знав, життєвий шлях Катерини Юшенко захоплював.
Народилася вона у Чигирин на Черкащині. Пізніше згадувала:
"Я народилася в колишнiй столицi запорiзьких козакiв у родинi вчителя iсторiї i географiї, вихiдця з Пiдмосков'я".
Катерина змалечку цікавилася математикою, проте пройшла тернистий шлях, щоб пов’язати своє життя з цією наукою. Її батьки стали жертвами сталінських репресій,
тому майбутня науковиця змогла здобути освіту лише в Середньоазійському університеті в Узбекистані.
У 1937 р. Логвина Рвачова як українського нацiоналiста заарештували, хоча українською вiн говорив з акцентом, що вiдразу видавало його росiйське походження. Студентку Катерину Ющенко, навіть не зважаючи на успіхи в навчанні, відрахували, як дочку ворога народу, з фізико-математичного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка. Вона опинилась у надзвичайно скрутному матеріальному та моральному становищі: впродовж багатьох років це тавро невідступно переслідувало її.
У 1942 р. вона закінчила Середньоазійський університет. Працювала в Львівському Інституті математики, з 1950 р. в в київському Інституту математики, пізніше у Інституті кібернетики.
«Можливість завершити нарешті свою освіту окрилила мене і допомогла пережити лихо, що прийшло. Але я завжди пам’ятала своїх батьків і таку далеку Україну», – згадувала потім Катерина.
Катерина Ющенко запропонувала одну з перших у світовій практиці мов програмування – Адресну мову – перше фундаментальне досягнення київської школи теорії програмування.
Свої перші дослідження вона присвятила теорії ймовірностей і математичній статистиці. Однак визначальним етапом у діяльності науковиці стала розробка адресної мови програмування, у якій вказувалися не числа, а адреси комірок пам’яті. За своє життя вчена стала авторкою 200 наукових праць, частина з яких вийшла двома-трьома виданнями й навіть перекладалася за кордоном.
Сорок років життя вона віддала Інституту кібернетики.
Разом зi своїми учнями Катерина Ющенко пiдняла теоретичне програмування на таку висоту, що наукова школа Катерини Логвинiвни Ющенко-Рвачової стала помiтною у свiті.
Похована на київській Мишоловці.
Підготувала Рина ТЕНІНА