Парафія Покрови Пресвятої Богородиці отримала приміщення у колишньому Матроському клубі, котрий знаходиться на балансі 17 Прикордонного загону ім. О. Жуковського по вул. Комерційній.
Про це повідомляє видання RISU.
Будівля потребує капітального ремонту і достатньо довго не
використовувалася через занедбаний стан. За допомогою вірян, які б
хотіли, щоб в Ізмаїлі був створений осередок Православної Церкви
України, було проведено ремонт приміщення. Невелика
кількість ікон на білих стінах, свічники з лампадками – скромне
оздоблення кімнати. Згодом тут буде розміщено іконостас.
«Головне служити Богу і людям, – розповів військовий капелан
Ізмаїльського загону, ігумен Макарій (Дацюк). – Я вдячний меценатам, які
допомогли зробити ремонт у приміщенні. На День св. Миколая ми
будемо вручати їм Ордена Святителя Миколая і особисто від себе подарую
їм дві ікони. Ці хлопці дійсно трудяться на славу Божою».
Ігумен Макарій ініціював створення парафії ПЦУ в Ізмаїлі. У
прикордонному загоні він займається душпастирською опікою
військовослужбовців. Мета військового капелана – об’єднати православних
українців Ізмаїла, надати їм місце для молитви та підтримки, особливо
важливої в умовах війни.
«Парафія – це місце, де людина з’єднується с Богом, молиться во славу
Божу. У приміщенні, яке мені надало командування, будуть проходити
служби. Моя мета, щоб вони проводилися постійно. Люди, які створять
спільноту парафії, мають бути воцерковлені, віруючі. Щоб в них душа
горіла, як у мене», – пояснює о. Макарій.
Капелан раніше служив у 1-му прикордонному загоні міста Маріуполь. А
пів року тому його запросили на капеланську посаду в місто Ізмаїл.
“Мені було важливо знайти свою церкву. Були капелани, які намагалися
створити українську парафію, куди можна було прийти і побути з
однодумцями, які шукають того ж самого. Бо країні тяжко і на душі тяжко.
Але, на жаль це все було ненадовго. Капелани змінювалися. А парафії так
і не було. Я дуже рада, що є все ж таки місцина в Ізмаїлі, куди можна
прийти і помолитися. Так, людей ще мало. Їм потрібно доносити, що
українська церква в нас вже є. І дуже хочеться, щоб нас було більше. Бо
спільна молитва дуже сильна і треба молитися разом”, – зазначає місцева жителька Марина.
Підготувала Рина ТЕНІНА