Шляхтянка з Луцька опікувалась розвитком духовності та освіти на українських землях.
15 жовтня 1615 року шляхтянка з Луцька Галшка Гулевичівна склала та підписала дарчу (фундуш) і внесла її при поважних свідках до київських ґродських (магістратських) книг, за чим вона набрала юридичної ваги. У дарчій відписала свою садибу із землями в Києві для заснування нового монастиря, шпиталю і школи для дітей шляхти та міщан.
Про це йдеться на
сайті Українського інституту національної пам'яті.
У дарчій ішлося: «Я, Галшка Гулевичівна, дружина його милості пана Стефана Лозки, бувши здорова тілом і розумом, явно і добровільно усвідомлюю цим листом, що я, живучи постійно в давній святій православній вірі Східної Церкви, з любові й приязні до братів моїх - народу руського з давнього часу умислила Церкві Божій добро учинити… Правовірним і благочестивим християнам народу руського в повітах воєводств Київського, Волинського і Брацлавського, станам духовним і світським сіятельним княжатам, вельможним панам шляхті і всякого іншого звання і стану людям руським. Даю, дарую і записую і відказую, фундую добра мої власнії, дідичні права і вольності шляхетські маючи власний мій двір з землею, зі всім до того двору і землі правами, пожитками, різними належностями, нічого собі самій, ані нащадкам моїм не зоставляючи».
Цим було покладено початок Київській братській школі.

Староакадемічний корпус Києво-Могилянської академії. Саме ця будівля зображена на 500 гривневій купюрі

Макет староакадемічного корпусу Києво-Могилянської колегії у ХVІІ ст.
Згадані в грамоті маєтності отримувало Київське Богоявленське братство, яке об'єднало православну шляхту, духівництво, ремісників та купців міста. А в будинку, який йому дарувала Галшка Гулевичівна, було відкрито братську школу. Тут відбувалися її заняття. Тодішні учні вивчали там церковнослов’янську, «словеноруську», грецьку, латинську й польську мови, а також арифметику, геометрію, астрономію, музику, історію, поетику, філософію та богослов’я.
Після будівництва нових корпусів коштом Петра Могили у 1630-х у будинку Гулевичівни розташовувалася поварня та відбувалися засідання академічної корпорації. А 1632-го митрополит Могила об'єднав школи Києво-Печерської лаври з Київською братською у вищий навчальний заклад - Києво-Могилянську колегію. 1701 року, за гетьманування Івана Мазепи, вона отримала статус академії.

Гравюра-панегірик І. Щирського 1698 р. Піднесена ректору Києво-Могилянської академії Прокопію Колачинському (1701).
Зображено студентів Києво-Могилянської академії на тлі головного корпусу, троє святих та Афіна Паллада - покровителька науки.
Почалася ж історія Києво-Могилянської академії саме 400 років тому – 15 жовтня 1615-го – з дарчої грамоти Галшки Гулевичівна. Її будинок, що вона відписувала братству під школу, зберігся донині – на вул. Григорія Сковороди, 8 на київському Подолі. 2002-го його ґрунтовно відреставрували.

Галшка Гулевичівна. Картина художника Віталія Кравченка, 1997 рік. Полотно, темпера.
Підготувала Рина ТЕНІНА