RSS
Історія     

В Україні знайшли раніше невідому козацьку Січ

В Україні знайшли раніше невідому козацьку Січ

В Україні на основі пошуково-дослідницької роботи представлено невідоме козацьке укріплення колишніх Вольностей Запорозьких.

Зокрема, про відкриття нової козацької Січі проінформував Євгеній Молдованов на своїй сторінці у Facebook.
Відкритий об’єкт визначається як невідома Січ, яка існувала у період після Кам’янської Січі, та перед заснуванням Підпільненської (Нової), на острові Яськовському (Юськовському) у добу козаччини, що розташовувалась у пониззі Дніпра.
Фахівець акцентував увагу на тому, що в історіографії існує усталена періодизація існування Січей: Томаківська (70-80 роки XVI ст.); Базавлуцька (1593- 1638 роки); Микитинська (1639-1652); Чортомлицька (1652-1709); Кам’янська (1709-1711), Олешківська (1711-1728); Кам’янська (1730- 1734); Підпільненська Січ (1734-1775). Однак пошуково-дослідницька робота дозволила виявити новий об’єкт козацького осідлища.В Україні знайшли раніше невідому козацьку Січ
Стосовно цього об’єкту є згадки декількох архівних документів, що датовані 1733 роком: це лист запорозьких козаків до київського генерал-губернатора – графа фон Вейсбаха, представлення російського резидента Неплюєва з Константинополя до Петербургу, а також звернення кримського хана та турецького султана до російської імператриці Анни Іоанівни. В цих документах йдеться про те, що запорожці залишивши кримські володіння самовільно пішли на «острів Базавлук і там осіли своїм кошем». Цей кіш був заснований не на острові серед ріки Базавлук, а на гілці Підпільної, на 3-4 версти (3,2 – 4,26 км) нижче гирла Чортомлика. Слід зазначити, що цей острів-плавня у росписі 1697 року мав назву «Юсковский» – той що лежить навпроти ріки Юськівки або Яськовки.
Для підтвердження вищевикладеного звернемося до картографічних джерел, які датуються 1730-ми роками.
На копії карти «частина України…» 1736 року зображено місце розташування Січі на острові, що омивається річками Підпільна (Подполна) та Яськовка (Асковка).
Наступним джерелом є карта Джона Сенкса – «A New Map of the Seat of War between ye Moscovite and the Turk on the Donn ye Nieper ye Niester & in Crim Tartary &c., Copied from an Original Engraved at Petersburg in 1737 said to be Done from General Munich’s memoirs». На ній є зображення острову, що омивається Підпільною (R. Patpolno) та Яськовкою (R. Afipra), в західній частині якого розташовувалася Saporoger Setsh.В Україні знайшли раніше невідому козацьку СічВ Україні знайшли раніше невідому козацьку СічВ Україні знайшли раніше невідому козацьку СічВ Україні знайшли раніше невідому козацьку Січ
Схожа карта є й у Антуана дю Шаффа під назвою «Тюркські Татарські провінції, розташовані між Танаїсом та Борисфеном…», 1737 року. На ній також зображено острів, що омивається вищезгаданими ріками – R. Patpolna, а також R. Asipra, в західній частині якого розташовувалася Saporoger Setsh.
І нарешті приведемо четверту мапу, що була видана не раніше 1740 року – «Karta över Sydryssland / Ukraina från 1700-talets mitt». На ній зображено місця розташування Січі (Kochovie ou Secz) на тому ж самому острові.
Слід зазначити що це не всі приведені картографічні джерела по даному об’єкту.В Україні знайшли раніше невідому козацьку СічВ Україні знайшли раніше невідому козацьку СічВ Україні знайшли раніше невідому козацьку Січ
Вже 27 липня 1745 року публікується план нової Підпільненської Січі, за авторства інженера підполковника Данила де Боскета. Графічний документ говорить про те, що на початку 1740-х рр. «Яськовську» Січ було перенесено за 1,8 км на південний захід, через невдало обране місце, – острів-плавня з плином часу став непридатним для розташування козацького укріплення.
“Отже, підводячи підсумок з вищевикладеного можемо сказати, що до періодизації існування Січей додається період 1733-1740 рр. існування Яськовської (Юськовської) Січі на острові між ріками Підпільною та Яськовкою. Даний острів має розміри 2,31 × 1,15 км із загальною площею – 2,54 кв. км. Для розгляду питання щодо конкретизації часових рамок існування Січі, необхідні ретельніші пошуки нових джерел, а також археологічні дослідження у більш сприятливий час”, – зазначив фахівець.
Проведена пошуково-дослідницька робота дозволить доповнити знання про добу козаччини, а також продовжити дослідження у цьому руслі.
Підготувала Рина ТЕНІНА

08.08.2024    

Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!


Поділитися новиною

Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели": Телеграм-канал Фейсбук группа


*Залишити коментарі можуть зареєстровані користувачі Facebook.

-->
Угору