RSS

Мертві землі: війна випалює українські ґрунти та нищить лісові зони півдня

Мертві землі: війна випалює українські ґрунти та нищить лісові зони півдня

Щодня російські війська застосовують велику кількість зброї у війні з Україною. За даними СNN, тільки на початку цієї весни росіяни вистрілювали 10 тис. снарядів на день, у той час коли Україна лише 2 тис. Інтенсивні обстріли із застосуванням різних типів снарядів та ракет, мінування територій спричиняють велику шкоду українським землям та її мешканцям. Внаслідок вибухів та розливу ракетного палива відбувається токсичне забруднення ґрунтів, річок, гине все живе навколо, зникають унікальні заповідні зони не тільки на лінії фронту, а й у глибокому тилу. Війна загрожує не лише навколишньому середовищу України, а вже спричинила низку проблем для довкілля в Європі та в перспективі може призвести до ще більших наслідків.

Видання УСІ поспілкувалося з екологами та науковцями про те, як бойові дії впливають на українські ґрунти, що загрожує врожаю на забруднених територіях та наскільки тривалими можуть бути наслідки для природного середовища південного регіону.
Забруднення токсичним ракетним паливом
Велика кількість вибухових речовин, що містяться у боєприпасах та безпілотниках, які інтенсивно застосовуються під час війни приводить до забруднення ґрунтів. Так, ракетні снаряди містять значну кількість твердого палива. За словами еколога, голови ГО «Зелений лист» Владислава Балінського, серед цих речовин, що вимагають значної енергії для свого використання, є окиснювачі, які підтримують велику температуру горіння у безкисневому середовищі. Якщо ракетне паливо не повністю згорає або розливається, це призводить до серйозного забруднення, оскільки їх окиснювачі та вуглеводнева частина мають значну токсичну дію на навколишнє середовище.
"На початку повномасштабного вторгнення використовувались балістичні та крилаті ракети, політ яких розрахований на декілька тисяч кілометрів, і більша частина цього палива згорала за містом влучання цієї ракети. Зараз вже, наскільки я знаю, росіяне заправляють ракету паливом на ту відстань, на якій знаходиться ціль", – зазначив Балінський.
Вибухові речовини, які входять до будь-яких боєприпасів, розділяються на два типи: основні та ініціюючі (первинні). Останні вважаються найбільш небезпечними за хімічним з’єднанням, адже містять важкі метали, такі як азид свинцю або гримучу ртуть, цинк, кадмій та низку інших вкрай токсичних сполук. Вони накопичуються у ґрунті та можуть негативно впливати на подальшу родючість земель й здоров’я людей. Процеси їх розкладання, каже еколог, займають тривалий час від десятків до сотен років.
"Вибухові речовини – це десятки сполук, які містять нітроз’єднання, які також володіють токсичними властивостями та властивостями впливу на організм людини і тварин. Тобто при масовому використанні вибухових речовин ми отримуємо забруднення ґрунтів стійкими хлорорганічними сполуками та солями важких металів і звісно в атмосферу виділяється ціла низка небезпечних сполук – чадний газ, вуглекислий газ, закис азоту, діоксид азоту, формальдегід, пари кислот", – зауважив біолог.
У довкілля потрапляє 100% хімічної частини снаряда, зазначає науковиця Інституту мікробіології і вірусології імені Заболотного НАН України, докторка біологічних наук Людмила Білявська. Щось залишається у повітрі, щось — одразу потрапляє до ґрунту, а щось вимивається водою і йде до наземних та підземних вод. Через міграцію важких металів із ґрунту в підземні води забруднюється природне середовище за межами воєнної зони. Вже зараз, на південних ділянках фронту, зокрема на Херсонщині, вміст важких металів у ґрунтах у декілька разів перевищує норму, а на деяких територіях Донеччини, де бойові дії тривають з 2014 року, завищений більш ніж у 25 разів. На сході країни фахівці фіксують у сотні разів перевищені гранично допустимі концентрації свиню, наявні також стронцій та титан, які нехарактерні для ґрунтів у значних кількостях.
Тонни знищеного брухту
Рух важкої військової техніки та її знищення, спричиняють потужні вібрації – внаслідок цього на уражених ділянках витісняється кисень, порушується водопроникність та температурний режим, який визначає вологозабезпеченість рослин. Нестача живлення гальмує їх ріст та розвиток. Крім того, велика кількість боєприпасів залишаються на земельних ділянках, не детонувавши. Через замінування або наявність у землях сільськогосподарського призначення вибухонебезпечних предметів, уламків ракет та безпілотників,  їх неможливо засіяти. Все це після війни необхідно буде зібрати та утилізувати.
Деградація ґрунтів та руйнування ландшафтів
Бойові дії призводить до фактичного знищення ландшафтів та їх задернованих трав’яних покривів. Внаслідок вибухів утворюються великі вирви, що в подальшому спричиняє ерозії ґрунту на ділянках. Якщо мова йде про великі площі, ці процеси можуть мати потенційно небезпечні наслідки у майбутньому. Горіння боєприпасів та потрапляння уламків у ґрунт суттєво змінюють його структуру – отруюючи такими речовинами як сірка та сполуки азоту. Саме сірку, яка в контакті з вологою повітря та опадами перетворюється на сірчану кислоту, вважають чи не найбільш небезпечною для ґрунтів. У цій кислоті згорають мільйони грунтоутворювальних організмів, які формують родючий шари ґрунту, порушується його важлива біологічна складова – біоценоз.
"Основи нашого ґрунту – це сіроземи, однією зі складових ґрунтів яких є вапнякова складова. Вона безпосередньо піддається впливу кислот, просто знищується. Сам ґрунт – це жива структура і він не може існувати без цілої низки ґрунтоутворювальних організмів, які підтримують його родючість. Тут ідеться як про рослини з кореневою системою, так і про бактерій, грибів, черв’яків, комах і ракоподібних, дрібних стародавніх комах, як-от колемболи та низку інших, а також про дрібних тварин, які також належать до ґрунтоутворювальних", – зазначив Владислав Балінський.
Ерозії ґрунтів на схилах та водних ділянках приводять до серйозного впливу на водозбірні басейни малих та великих річок. Адже вода вимиває оголені від пошкоджень ділянки ґрунту. Це, пояснює еколог, у гіршому випадку призводить до замулювання малих річок, зміни їх русел, забрудненню та фактичному їх знищенню. Впливає на ґрунти й вітрова ерозія, зазначає Владислав Балінський, коли сотні і тисячі тон часток пилу та продуктів горіння, саме окиснювання вибухових сполук підіймаються у повітря та у вигляді зависі потужно впливають на зміст атмосфери. Отруйні речовини потрапляють у ґрунт разом із опадами. Ці процеси суттєво впливають на кліматичні умови.
"Ми говоримо про тривалий період впливу – адже продовжується інтенсивний період бойових дій, як мінімум з 24 лютого 2022 року. Тобто – це системні процеси, які своєю чергою призводять до низки інших змін. Ця завись у залежності від дисперсності, розміру часток, може підніматися на різну висоту та змінює властивості атмосфери, тим самим призводячи до погодних змін. Після цього, залежно від напрямку вітру і т.д., вона переноситься на великі відстані і знову таки випадає у вигляді опадів на поверхню землі. При цьому вносячи певні зміни – змінюється альбедо-здатність поверхні відбивати сонячну радіацію. Біла поверхня здатна максимально відбивати, а чорна навпаки максимально поглинає", – пояснив Балінський.
Сьогодні процеси опустелювання у зв’язку з глобальними кліматичними змінами вже призвели до змін ландшафтів на півдні України. За словами Владислава Балінського, вплив війни значно прискорює ці процеси. Якщо раніше на півночі Одеської області можна було спостерігати байрачні ділянки лісу, то зараз їх площа значно зменшилася до невеликих зон лісостепу. Сьогодні більша частина української Бесарабії відноситься до напівпустелі. Це, звичайно, позначиться на сільському господарстві, адже дерева вкрай необхідні для захисту полів від процесів ерозії.
"Ось ці кліматичні зміни до 2 градусів для Одеської області, особливо для Бессарабії – їх вистачило, щоб степ перетворився фактично у пустелю. Дуже мало опадів випадає. Дерева, які росли на кордоні цих лісних зон, існуючий лісний масив та біоценоз підтримували цю лісову структуру, можливість самовідтворюватися. Зараз цих лісів немає, якщо там висадити дерево, воно просто не виросте. Навіть для того, щоб це дерево виростити до якогось віку, підняти, щоб ця ділянка лісу могла сама себе підтримувати, треба 3-4 роки зрошення та догляду. В наших умовах це просто неможливо здійснити. Тому у багатьох місцях потрібно шукати нові концепції, як мінімум переглядати породи дерев. Можливо, спочатку необхідно буде вирощувати чагарникові рослини та коли буде сформований чагарниковий біоценоз, можливо тоді там можна буде акліматизувати засухостійкі рослини", – зауважив еколог.
Пожежі та залишки боєприпасів призводять до загибелі мешканців лісів
За даними Міндовкілля, майже 90% лісових пожеж в Україні з початку цього року виникли внаслідок російської збройної агресії. Є дані, які свідчать про те, що через війну у 2022 році Україна очолювала список європейських країн за площею лісових пожеж, каже Владислав Балінський, хоча такі країни, як Іспанія та Португалія, знаходяться у більш екстремальних кліматичних умовах. Внаслідок бойових дій втрачають оселища для існування різноманітні види рослин та тварин, страждають ліси. Найбільших уражень внаслідок російської агресії зазнали об’єкти природно-заповідного фонду Сходу країни та Причорномор’я: знищені національні парки, унікальні природні ділянки Херсонщини та Миколаївщини, Асканія-Нова, Кінбурнська коса, тощо. У зоні ризику опинилися й 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі — територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами еколога, ці зони відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Через постійні вибухи та шум тварини намагаються відходити від уражених ділянок на інші території. На жаль, багато з них під час зміни місця мешкання через мінування територій не мають можливості вижити.
"У цьому випадку мова йде про повне знищення ландшафту. Як мінімум по 30 видів тварин та рослин на території національних природних парків півдня були занесені до Червоної книги. Наприклад, на Кінбурнській косі залишилось десь 20% соснових гаїв та понад 80% вже вигоріло. Причиною загоряння були обстріли та вибухові речовини. На багатьох ділянках росли штучні насадження, які висаджувались людиною - колись, після 50-х років на цих територіях були великі проєкти заліснення, які були заходом боротьби зі штучною ерозією ґрунту. Зараз ці насадження вигоріли, фактор, що стримував ерозію припинився - це все значно буде впливати на склад та стан водозбірних басейнів річок, буде знижуватися обводненість. Це ті процеси, яки ми на жаль будемо спостерігати", – підкреслив голова ГО «Зелений лист».
Потрапляючи до ґрунтових вод, важкі метали отруюють джерела питної води. Зрештою від цього страждають великі хижі птахи, які є вершиною харчових ланцюгів. Наприклад, яструби, совині накопичують у собі ці отруйні сполуки. В першу черга мова йде про свинець.
"Водойми, поруч з якими активно ведеться полювання, вони дуже сильно бувають забруднені мисливським дробом. Тобто процеси отруєння птахів важкими металами, достатньо добре досліджені", – пояснив Балінський.
Тварини, які мешкають на отруйних ґрунтах, втрачають імунітет та здатність до розмноження, часто хворіють. Це призводить до значної скорочуваності їх чисельності. Рідкісні види взагалі вимирають, покидаючи цю територію назавжди.
Сільське господарство зазнає кардинальних змін
Отруєння ґрунтів та пошкоджені війною ландшафти – не тільки спричиняють знищення родючого шару земель, а й обмежують можливості фермерів ведення сільського господарства, чим негативно впливають на економіку країни. За останніми даними Міністерства захисту довкілля, 20% сільськогосподарських земель в Україні непридатні до використання, а це понад п‘ять мільйонів гектарів ділянок. Для швидшого розмінування Україна залучає міжнародні організації. Зокрема, представники Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у 2023 році виділили близько 50 мільйонів доларів на закупівлю механізованих засобів розмінування та підготовку операторів таких засобів. Колосальної шкоди ґрунтам півдня України завдала диверсія рашистів на Каховській гідроелектростанції. У ґрунт, підземні води та море потрапили великі обсяги токсичних та небезпечних для здоров’я людей речовин. Внаслідок терористичного акту під загрозою опинились цілі галузі сільського господарства півдня України. Постраждали землі, на яких традиційно вирощували зернові та олійні. За попередніми оцінками Мінагрополітики, тільки на правому березі Херсонщини було затоплено орієнтовно 10 тис. га сільськогосподарських земель, при цьому на окупованому лівому березі площа затоплених земель може бути в декілька разів більшою. Станом на 25 травня 2024 року площа засмічених, внаслідок війни земель в Україні складає понад 19, 2 млн кв. м та 840 тис. 781  кв.м  – це площа забруднених грунтів.  Загальна сума збитків оцінюється у понад 1,09 трлн. гривень.  Досить вагомий збиток і для економіки України.
Вживання забруднених продуктів  
Вчені з Інституту мікробіології і вірусології імені Заболотного НАН України вивчали зразки ґрунту у різних куточках країни, включаючи ті, де тривають бойові дії. Грунтознавці встановили, що токсичні речовини мігрують із ґрунту до рослин, а потім - до столу із продуктами харчування.
Навіть політ ракети над полем впливає на родючість, кажуть дослідники, адже забруднює ділянку токсичним ракетним паливом. Деякі поля, на яких вирощували органічну продукцію, стали непридатними. Залишки палива можуть осідати на культури, які зрощуються. У результаті у виготовленій продукції вже є токсичні речовини. До прикладу, якщо це зерно, то його вже не можна використовувати для харчування. Науковці встановили, що найбільше на себе можуть витягувати токсичних речовин конюшина, соняшник, пшениця, кукурудза. Водночас, шкідливі речовини, які потрапляють у ґрунт, іноді є менш токсичними, ніж продукти їхнього розкладання, яке може тривати певний час.
Науковиця Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України, кандидатка географічних наук Анастасія Сплодитель, розповіла про те, що була проведена низка досліджень, які довели негативний влив воєнно-техногенного забруднення для здоров’я населення. Встановлено, що концентрований вміст важких металів може порушувати діяльність нервової системи людей, вливати на розумовий розвиток, стан кісткової системи та кровотворення. Хімічні забруднення спонукають виникненню злоякісних утворень, атеросклерозу та порушення апарату спадковості.
Україна – перша країна у світі, яка розслідує воєнні злочини проти довкілля та екоцид. Наслідки війни реєструють та досліджують у Міністерстві захисту довкілля України, в Генеральній прокуратурі, екологи, вчені, медіа та громадські організації. Події, які відбуваються зараз, потребують також значної уваги з боку іноземних держав та європейських країн. Адже активні бойові дії нищать екосистеми регіону, залишають «токсичний шлейф» не тільки на українських територіях: забруднення повітря та ґрунтів, вливають на кліматичні процеси, які загрожують негативними змінами у всьому світі. Тому вже сьогодні надзвичайно важливо сумісно шукати шляхи вирішення цієї проблеми.
Матеріал створений в межах грантової угоди, що фінансується CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції
Підготувала Рина ТЕНІНА

01.06.2024    

Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!


Поділитися новиною

Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели": Телеграм-канал Фейсбук группа


*Залишити коментарі можуть зареєстровані користувачі Facebook.

-->
Угору