Розпочалася ця історія в сиву давнину, коли в один момент скандинави й німці вирішили помандрувати на південь, в теплі краї. І ось десь через 200 років після життя Ісуса Христа група перших таких туристів рушила вниз по річках Європи.
Називали вони себе народ готів gutþiuda. Населення тоді на планеті було в рази менше, аніж зараз, вільних земель вистачало, а ці gutþiuda любили помандрувати. Так вони і рухалися: спочатку осіли в польських землях, потім дочимчикували до Полісся і Волині, а пізніше розслабилися на берегах Чорного моря.
Готи мандрують по Європі
І вони вже там навіть створили свою державу і почали потроху «гоп-стопити» Візантійську імперію, як зі сходу прийшли не менш круті й мобільні тусовки – племена гунів. Останні швидким марш-кидком промарширували від Монголії до Дону і навіть, за деякими переказами, встигли потоваришувати з українцями, які тоді себе називали антами.
Готи перед цим добряче так понищили місцевих, а тому коли на горизонті з’явилися ворожі гуни, то ситуація вирішилася дуже просто: кочові монголи найбільш агресивних готів помножили на нуль, а іншим рекомендували мандрувати далі.
Готи натяк зрозуміли і полізли у Візантію і на ладан дихаючий Рим. Спершу вони добряче так поколошматили, Вічне місто знищили, а на місці сучасних Іспанії та Італії створили свої держави. Там вони й прожили не одне століття, допоки їх не добили араби і не асимілювали франки.
Король готів Германаріх викликає гунів на бій
Як величезна тусовка – чи то народ, чи то союз племен – готи зникли давно. Але свій серйозний слід в Історії цивілізації вони залишили. Саме в честь готів, тобто варварів, які протиставлялися прекрасній римській культурі, назвали цілий період в історії світового мистецтва. Так-так, це – готика!
А ще саме аріанський єпископ Ульфіла одним з перших переклав Біблію на готську мову, яку він і створив. І це було понад 1600 років тому, коли з комп’ютерами і ксероксами були проблеми. До речі, і приклад цієї мови, і сам переклад збереглися до наших днів.
Оскільки робили це на замовлення короля, то Біблію переклали «по-багатому!»: на пергаменті, просоченому пурпурним (фіолетовим) кольором, і вишитому срібними нитками. Круто, погодьтесь?!
Срібну Біблію написали готською мовою понад 1600 років тому
Проте однією з найвідоміших пам’яток готів в Європі є наконечника списа, що знайшли біля Ковеля! І це не просто наконечник зброї. На спис, якому понад 1800 років, нанесені руни! І їх навіть можна розібрати.
Ось так виглядає наконечник списа з обох сторін
Залізний наконечник списа був інкрустований сріблом. Цим сріблом зображені символи на всіх чотирьох гранях зброї. Чітко можна прочитати слово ᛏᛁᛚᚨᚱᛁᛞᛊ (TILARDIS), яке пишеться справа наліво. Воно перекладається або як «вершник», або як «той, хто потрапив у ціль».
І, щоб добряче так добавити значущості, містичності й +100 допомоги духів, на наконечник нанесли різні символи: два пояски з трьох кілець, вісім старших рун, напівмісяць, зигзагоподібна фігура з заокругленими кінцями та свастика. Одним словом, не просто спис, а ціле зашифроване послання.
Тут більш чітко виділені символи на списі
Значення цих символів трактувалося по різному, але більшість науковців сходились в одному: його власник був серйозним вождем, або відомим воїном (і явно вірянином – он скільки символів наніс на зброю!). Не часто зустрінеш залізний наконечник з інкрустованими сріблом надписами.
Щоправда, на Волині це йому не допомогло, раз таки моднячий спис залишився тут! Знайшли цю збройно-культурну красу в 1858 році на околиці Великий Гронд (фанатам Володаря Кілець – привіт!) біля села Сошичне.
Ян Шишковський передав його своєму родичу Александру Шумовському, який займався збором усіляких старожитностей. Той таку красу оцінив, але в рунних надписах розбирався слабенько.
Тому за розшифровування тексту взявся один з найкрутіших спеціалістів того часу – датський професор Людвіг Віммер.
В кінці ХІХ століття спис з Ковеля став відомим в Європі
Останній довів, що на списі зображені знаки Одіна і Тора (свастика і трикветр). А солярні знаки типу «сонячного ока» – круг з точкою наносились для точності попадання списа в ціль. А дві фігури у вигляді з’єднаних ком – то привіт від сарматів з Дону і Закавказзя, з якими готи вже познайомились у ході бойового махачу.
Одним словом, весь той комплекс символів і рун мав забезпечити власнику списа повний успіх у військовій справі. Зрозуміло, що така неймовірна річ, як ковельський спис, не могла не привернути увагу усіляких фанатів рун, минулого, готів і містики.
Волинську знахідку фотографували, описували, виставляли в музей і копіювали. При чому різні фанатики та горе-спеціалісти по древній історії бачили там різні тексти: один бачив там напис тюркською мовою «Відбирай спокій», інший вичитав щось на кшталт «Воїн, клади гарно», третій взагалі переклав текст як «Темрява з Росії».
Популярні символи та знаки, які зустрічалися в різних куточках Європи, теж нанесені на спис
Але найбільше мене вразив четвертий такий «перекладач», який прочитав повний текст так: «Воїн всіх поляків, поклади цей спис гарно, і склади руки за потилицю, а не то воїн бога Яра з Росії тебе знову накаже». Як то говориться, політ фантазії тут неймовірний!
У 1939 році спис виставляли в музеї у Варшаві. Там його і запримітила одна з німецьких спецкоманд, яка займалася вилученням культурного надбання на окупованих територіях.
Спеціалісти з «Ahnenerbe» (це такий дослідницький інститут, який організував сам рейхсфюрер Генріх Гіммлер) сфотографували спис і перевірили його на оригінальність. Щоб не осоромитись перед керівництвом у разі чого.
Вони ж і підтвердили що це не просто зброя ІІ століття, а й справді – одна з найстаріших пам’яток у світі зі старшими рунами древніх готів.
Ковельський спис став популярним талісманом і оберегом серед прихильників рун і готів
Після цього доля списа стала зрозумілою. До кінця війни його вивезли в Німеччину, де його сховали в одному з таємних бункерів вищого керівництва Рейху. За словами професора Вольфганга Крауза в 1941 році Генріх Гіммлер і Адольф Гітлер вірили, що такі речі, як ковельський спис, допоможуть їм виграти війну. Не допоміг.
Залізний спис вождя готів з чудернацькими та гарними срібними надписами, що знайшли біля Ковеля ще в середині XIX століття, зник під час Другої світової війни. Де він знаходиться зараз, суспільному загалу не відомо.
Проте збереглися його фото і описи. І ми можемо помилуватися (і спробувати заново перекласти його символи) цією цікавинкою, яку залишили предки сучасних німців і скандинавів в болотах Полісся.
Сучасна мініатюрна копія списа
Підготувала Рина ТЕНІНА