Малим підприємцям стає дедалі важче виживати в умовах постійного закручування гайок.
Після скасування
податкових
пільг для малого бізнесу у серпні 2023 року український уряд
регулярно анонсує новації для вітчизняних підприємців. Лише за останні кілька
днів світ ФОПів сколихнувся двічі: спочатку таксистам пригрозили штрафами за
відсутність реєстратора розрахункових операцій (РРО) і невидачу касових чеків,
а потім взагалі оголосили про перехід на європейську систему оподаткування.
Поки посадовці впроваджують нові стратегії боротьби з ухиленням від сплати
податків, ФОПи називають реформи репресивними і вбивчими для малого
бізнесу.
"Телеграф" з'ясовував, які аргументи "за" і
"проти" має кожна зі сторін.
Європейський підхід в українських реаліях
Днями голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної
політики Данило Гетманцев заявив про намір
оподатковувати
фізичних осіб-підприємців за польською системою. За словами
посадовця, єдиний податок в Україні перетворився з інструмента підтримки малого
бізнесу на систему ухилення від оподаткування великого і середнього бізнесу.
"Зараз Міністерство фінансів
України спільно з Міжнародним валютним фондом розглядають модель оподаткування,
яка була б цивілізованою, простою, прозорою, зрозумілою і давала можливість
підтримувати малий бізнес, а не закривати очі на те, як бавляться з податками
великі підприємства", — сказав Гетманцев.
Зараз ФОПи третьої групи щоквартально сплачують 3% або 5% від доходу (єдиний
податок) та 1430 грн (22% від мінімальної зарплати щомісяця) у вигляді єдиного
соціального внеску. Із зарплати найманих працівників щомісяця стягується 18%
податку на дохід фізосіб, 1,5% доходу на військовий збір, також роботодавець
має сплачувати до бюджету ЄСВ у розмірі 22% від нарахованої зарплати.
Так звана "польська" модель оподаткування передбачає різні ставки
податку для різних видів діяльності: від 3% для торгівлі, до 20% для сфери
послуг, тоді як в Україні діє однакова ставка 5% для всіх дозволених видів
діяльності. Також нова система дозволить збільшити ліміт за операціями. В
Європі він становить 2 млн євро, проти 7,8 млн грн (198,7 тис. євро) в Україні.
Майже
одночасно із заявою Гетманцева у Державній податковій службі наголосили, що вже
з 1 жовтня водії, які надають послуги перевезення пасажирів та приймають до
оплати готівку та/або електронні платіжні засоби, повинні видавати чеки. В
іншому разі до порушників можуть застосовувати штрафні (фінансові) санкції.
Згідно з пп. 1, 2 ст. 3 закону "Про застосування РРО у сфері торгівлі,
громадського харчування та послуг", правила є обов'язковими для таксистів,
які:
· не є платниками податків першої групи;
· проводять розрахунки в салоні авто в
готівковій формі або приймають в рахунок оплати за послуги перевезень платіжні
карти;
· не входять до переліку підприємців,
звільнених від РРО, затвердженого постановою Кабміну від 23 серпня 2020 року
№1336.
Підприємці у стані безвиході
Рішення про впровадження подібних реформ під час війни підприємці називають
"широкомасштабним наступом на мікробізнес". За словами голови руху
підприємців "SaveФОП" Сергія Доротича, репресивне
закручування гайок, що триває з 2015 року, крок за кроком знищує спрощену
систему оподаткування, яка є основою для мікропідприємства в Україні.
Бізнесмен пояснює: на загальній системі мікробізнес в українських реаліях
працювати не зможе, адже для цього потрібно мати бухгалтера, а це вже не
мікробізнес - з кишенькових грошей стартувати не вдасться, потрібен капітал.
"Якщо
річ у ліквідації схеми з подрібнення бізнесу, коли замість офіційного
оформлення найманих працівників для кожного співробітника відкривається ФОП, з
цим треба боротися в інший спосіб. Нехай пропишуть чіткі критерії, за якими
повинен створюватись суб'єкт господарювання, яким чином підприємець не має
права оптимізувати свої витрати, створять механізм доведення пов'язаності осіб
в таких фірмах тощо. Якщо ж чинний закон дозволяє працювати таким чином, чому
підприємці повинні страждати від цього? Боротися з подрібненням бізнесу шляхом
знищення можливостей для мікро підприємців - безглуздя", - каже Сергій Доротич в
коментарі "Телеграфу".
Обурює ФОПів і несправедливість у підході оподаткування для малого і
великого бізнесу. За словами голови руху "SaveФОП", поки
компанії-гіганти безкарно "оптимізують" витрати за сірими і чорними
схемами, мікропідприємці ледь не щодня стикаються з перевірками, утисками і
завищеними вимогами доведення прозорості своєї роботи.
Наслідки реформ, спрямованих буцімто на виведення великого бізнесу з тіні,
насправді торкаються саме маленьких фірм, ускладнюючи їхнє і без того важке
існування в умовах війни.
"Бізнес політика Романа Насірова (ексголови
Державної фіскальної служби та ексголови Асоціації учасників ринків капіталу.
- ред.) має загальне сукупне податкове навантаження менш як 1% від
обсягу, тоді як я, підприємець третьої групи, сплачую 5% від обороту. Середня
ставка, по якій податкова реагує і вважає, що є підстави для перевірок, це коли
податкове навантаження загальної системи менш як 3%. Тобто,
ФОП-мікропідприємець має податкове навантаження більше, аніж великий бізнес,
який оптимізується за рахунок офшорних і інших схем. Це нонсенс. Для чого уряд
бореться з третьою групою, яка платить 5%? Для чого чіпати першу групу, яка взагалі
є самозайнятою і запитань до неї бути не може? Єдине, що можна притягнути за
вуха - це друга група з фіксованим податком, який фактично можна замінити
патентом. В інших випадках - це вбивство малого бізнесу", - каже бізнесмен.
Відчай підприємців сягнув таких масштабів, що колишні
борці з системою Януковича мріють про повернення Податкового кодексу зразка
2010 року, який тепер здається цілком ліберальним.
Недосконалість сьогоднішніх правил ведення бізнесу в Україні підтверджується
й нашим місцем у рейтингу економічних свобод, де Україну випереджає навіть
росія та білорусь, зазначає Сергій Доротич. За таких умов вітчизняні підприємці
не бачать майбутнього для свого бізнесу на Батьківщині і дедалі частіше
наважуються на перевезення його за кордон.
"Малий бізнес зараз у безвихідному
становищі: працювати за існуючими правилами дедалі складніше, а не працювати
зовсім не можна, адже нам потрібно утримувати сім'ї. У цивілізованих країнах
малий бізнес - це ринковий стимул для створення робочих місць і підвищення
заробітної плати у великому бізнесі. В Європі, якщо ти займаєш себе сам, та ще
й створюєш робочі місця, тебе носять на руках, а не душать репресіями.
Українки, які з початку війни виїхали за
кордон і відкрили бізнес в Польщі, Румунії, країнах Балтії, перебувають у шоці
від того, як це, виявляється, може бути просто. З впевненістю можу сказати, що
дуже багатьох підприємців від вивезення бізнесу за кордон зупиняє виключно
фізична неможливість виїхати з України. Щойно кордони відкриють, вони
поїдуть", - каже Сергій Доротич.
Не можна душити бізнес під час війни
Рішення уряду про скасування спрощеної системи оподаткування було
правильним кроком, вважає заслужений економіст України Олексій
Плотніков. Уряд змушений рахуватися з вимогами Міжнародного валютного
фонду, а подібні зміни в МВФ сприймаються дуже позитивно, адже міжнародні
інституції мають своє бачення щодо необхідності реформування системи малого
бізнесу в Україні.
Водночас, не всі зміни, що гарно виглядають на папері, можуть бути
успішно реалізовані на практиці, каже експерт.
"Нема нічого поганого в тому, що у таксистів
будуть касові апарати чи вони будуть виписувати квитанції, як це робиться в
Західній Європі. Втім, я поки не бачу можливостей для масового придбання цих
апаратів, починаючи з фінансових можливостей підприємців, закінчуючи
можливостями з обладнання РРО необхідним програмним забезпеченням і контролем
за видачею квитанцій", - пояснює економіст в коментарі
"Телеграфу".
Що ж стосується системи оподаткування для ФОПів, запитань до неї дійсно
багато. І хоча займатися її реформуванням необхідно, робити це під час війни,
коли бізнес опинився на межі виживання, - не найкраща ідея, каже Олексій
Плотніков.
"Схема створення ФОП замість оформлення найманого
працівника, - це не ухилення від оподаткування, а його мінімізація. Така
оптимізація сплати податків можлива в межах діючих законів, тому нічого
кримінального у цьому нема. Якщо це когось дратує, нехай вносять поправки до
законодавства, нехай чітко прописують, що цього робити не можна. Нема нічого
дивного у тому, що бізнес шукає лазівки для виживання", - зазначає експерт.
Підготувала Рина ТЕНІНА