RSS

Морські альтернативи: як країни ЄС можуть допомогти з експортом українського зерна?

Морські альтернативи: як країни ЄС можуть допомогти з експортом українського зерна?

Останніми місяцями Одеська область регулярно потерпає від атак "рф". Ціллю ворога є українські порти та зернова інфраструктура Зерна, знищеного російськими атаками, могло б вистачити, щоб нагодувати більше 10 мільйонів людей за рік. Принаймні, таку заяву зробив міністр оборони США Ллойд Остін на відкритті П’ятнадцятого засідання Контактної групи з питань оборони України, яка відбулась у вересні. росія намагається спровокувати гуманітарну продовольчу кризу, щоб ставити свої умови світовій спільноті.

Блокада Чорного моря теж є складником зовнішньої «політики» "рф", спрямованої на створення на дефіциту зерна в країнах, які його найбільше потребують. Українські моряки з ризиком для себе експортують агропродукцію за кордон, однак через небезпеку обстрілів та заміновану акваторію їх можливості значно обмежені. Тут нашій державі готові прийти на допомогу країни Європейського Союзу. Вони прагнуть допомогти подоланні продовольчої кризи, яку намагається створити росія. І хоча деякі проекти перебувають на стадії ідей, це прагнення може підсилити економіку всіх партнерів.
Маршрутом до Литви
Альтернативою Чорному морю може стати Балтійське, за тисячу кілометрів від чорноморських портів України. Днями в Міністерстві закордонних справ Литви повідомили, що країна відкрила транзитний коридор для українського зерна. Воно буде йти до портів країн Балтії, звідки відправлятиметься далі за кордон.  Новий маршрут допоможе зменишити черги на українських прикордонних пунктах, що дозволить переправити максимально велику кількість збіжжя до інших держав, зокрема африканських. Саме вони відчувають найбільший дефіцит зернової продукції й сильно залежать від продовольчого експорту.
Створення транзитного маршруту стало результатом спільних домовленостей. Протягом довгого часу велась спільна робота між урядами України, Польщі та Литви щодо поставок зерна. Так литовському порту «Клайпеда»   були організовані контрольні пункти, щоб перевіряти аграрні вантажі за ветеринарними, санітарними та фітосанітарними показниками. Раніше такі перевірки проходили на польсько-українському кордоні. Організація контрольного пункту допоможе пришвидшити транзит польською територією, що призведе до зростання експорту української агропродукції за кордон. Хоча в Європейській комісії і зазначають, що прокладання такого «зернового коридору» досить складно організувати, як фінансово, так і логістично.
Зазначимо, що розмови про те, щоб об’єднати країни Чорноморського та Балтійського регіонів велись задовго до повномасштабного вторгнення. Зокрема, в 2019 році активно обговорювався Проект міжнародного водного шляху Е40 який мав іти від українського Херсону до польского Гданська через річки Дніпровсько-Бузький канал, Мухавець, Буг та Вісла. Наразі реалізація цих планів неможлива не тільки через нестачу фінансування, але й небезпеку для судноплавства. Поки бойові дії не припиняться, альтернативою може бути тільки сухопутний маршрут, який пролягає країнами Європейського Союзу.
А як щодо Греції?
Варіантом нового водного «зернового» маршруту може стати Егейське море. Однією з європейських країн, яка висловила бажання організувати транзитний шлях для української агропродукції , стала Греція. Міністр закордонних справ  Георгіос Герапетрітіс запропонував Раді Європейського Союзу прокласти маршрут до Салоніків та Александруполісу - портів на півночі країни. Таким чином, Греція готова допомогти з вирішенням проблеми доставки зерна за кордон. Така пропозиція вже неодноразово доносилась до партнерів з Євросоюзу, проте поки цей проект перебуває на стадії обговорень.
Транзитний шлях має охопити Румунію і Болгарію, які відділяють Україну від Греції, кінцевою точкою маршруту стануть Салоніки та Александруполіс. Ці два порти мають спроможності приймати великі вантажні судна, які транспортують зерно. Однією з серйозних проблем стати застаріле дорожнє полотно, якими важко буде доставити продукції. Однак, можливо, це буде приводом реконструювати цю систему й отримати на це кошти. Адже забезпечення країн світу продовольством - глобальна задача, яка в обставинах, що склались, може вимагати додаткового фінансування. Для нормальної роботи грецького морського «зернового коридору» без додаткових реконструктивних робіт не обійтися.
Зокрема, як і в Литві, тут є проблема з модернізацією залізничних шляхів, які потребують часу для коштів. З іншого боку, для Греції це можливість не тільки зробити свій внесок у подоланні продовольчої кризи, але й вирішити свої внутрішні проблеми. Якщо маршрут виявиться перспективним, держава може претендувати на створення нових робочих місць й фінансування від міжнародних організацій. Тому країна зацікавлена в тому, щоб організувати зерновий коридор з України та створити умови в своїх портах для транзиту великогабаритних аграрних вантажів, які йтимуть Егейським морем до інших країн.
Хорватія теж не проти
Шлях через Литву та Грецію не єдина альтернатива, українське зерно також може бути вивезене за кордон через Адріатику. Це питання обговорювалось у липні 2023, коли з робочим візитом до України прибув Міністр закордонних справ Хорватії Гордан Грлич-Радман. У Хорватії є можливості експортувати зерно та велике бажання допомогти Україні. Адже ця країна сама відносно нещодавно пережила велику війну і тут чудово пам’ятають, її руйнівні наслідки та складнощі життя під час воєнного стану. Незважаючи на вступ до ЄС та активний розвиток, тут досі вистачає труднощів.
В Хорватії живе багато людей, які стали сучасниками розвалу Югославії та подальшої затяжної війни. Країна оговталась, однак продовжує шукати шляхи розвитку і судноплавство – одна з тих галузей яка може принести до економіки держави значні надходження коштів. Вихід до моря одна з тих переваг, які має Хорватія і яку треба використовувати. Хорватію та Україну історично пов’язують теплі стосунки: наша держава свого часу першою визнала незалежність Хорватії, тому підтримка України серед місцевого політикуму стала справою принципу.
Зараз вирішується питання, як можна ефективно використати хорватські порти на Дунаї та в Адріатичному морі, щоб вивозити українське зерно. Ведеться робота над прокладанням маршрутів, щоб транспортування викликало якомога менших труднощів. До повномасштабного вторгнення цей варіант ніхто не розглядав, адже українські порти ефективно працювали. Складно прогнозувати, скільки часу піде від задуму та власне реалізації проекту. Однак чим більше альтернативних шляхів для експорту зерна буде створено – тим менше буде маніпуляцій з боку тих, хто прагне створити продовольчу кризу для реалізації своїх військових інтересів.
Підготувала Рина ТЕНІНА

11.10.2023    

Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!


Поділитися новиною

Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели": Телеграм-канал Фейсбук группа


*Залишити коментарі можуть зареєстровані користувачі Facebook.

-->
Угору