Після того, як Київська Русь зникла на мапі, майже всі українські землі відійшли до Великого князівства Литовського. Тоді князь Ольгерд Гедимінович зміг визволити їх від монголо-татар 1362 року і приєднати до своїх володінь.
Нагадаємо, що Литовське князівство стало спільною державою сучасних литовців, білорусів і українців – найбільшою країною тогочасної Європи. Згодом 1514 року з'явився новий ворог – московське царство, яке щойно перейшло від Золотої Орди до власної держави, і вже хотіло панувати на українських землях. Сьогоднішній випуск історичних матеріалів буде про битву під Оршею – коли союзне україно-польско-литовське військо розгромило армію російського царя.
Битва під Оршею
Битва під Оршею відбулася на території сучасної білорусі. Раніше ця
частина входила до Київської Русі і згодом до Великого князівства
Литовського. 8 вересня 1514 року 15-тисячне військо під командуванням
князя Костянтина Івановича Острозького, на той час Гетьмана Великого
князівства Литовського, Руського, Жемайтійського і Королівства
Польського розгромило московське військо на чолі з воєводою Іваном
Челядніним.
Перемога під Оршею прославила князя Костянтина Острозького на всю
Європу. У київському літописі написано: "Того ж року бій був Костянтина
Івановича Острозького з москвою під Оршею, за Дніпром на Кропивні річці.
І побив князь москву".
Передумови битви
На початку XVI століття московська держава почала зазіхати на землі
білорусі й України. Тоді наша країна називалася Велике Князівство
Литовське. На захист країни було зібрано військо, до складу якого
входили литовці, білоруси, українці, серби, кримські татари, поляки,
угорці та німці. Очолив армію волинський князь, великий гетьман Литви
Костянтин Острозький.
Влітку 1514 року московська армія після місячної облоги захопила
Смоленськ і наприкінці серпня вийшла на лівий берег Дніпра неподалік
Орші. Тим часом вдалося зібрати польсько-литовське військо, метою якого
було відновити втрачені землі і фортеці Смоленщини, захоплені москвою.

Середньовічні лицарі, вершники, воїни
. Depositphotos
Хід подій
У ніч проти 8 вересня 1514 року військо Великого князівства
Литовського навело через Дніпро навпроти Орші наплавні мости на діжках і
переправилося на лівий берег.
Зі світанком Іван Челяднін атакував Костянтина Острозького,
намагаючись відрізати його від плавучих мостів, однак союзники зуміли
відбити напад. Уже опівдні руські та литовські вершники вдали, що
відступають і завели московську кінноту під залп своїх гармат. Її потім
атакував резервний загін із засідки у прибережному лісі.
Під натиском війська Острозького московська кіннота відступила на
багнистий берег річки Кропивни між Оршею та Дубровною і там майже вся
була знищена. Атака польських гусарів довершила розгром московської
армії, хоча погоня за її окремими частинами, що тікали до Смоленська,
тривала аж до ночі.

Битва під Оршею. відкриті джерела
Наслідки та значення битви
"Цвіт армії" московського царя був знищений. Князь Острозький став
відомим усій Європі. Про битву під Оршею розповідалося у чотирьох
брошурах, які були видані латинською та німецькою мовами.
Переможця Острозького зустрічали у Варшаві та Вільнюсі, і на честь
перемоги під Оршею він побудував у Вільні Свято-Троїцьку та
Свято-Миколаївську церкви.
В Україні на честь 500-річчя битви Нацбанк представив ювілейну монету 14 жовтня 2014 року.