RSS
Історія     

“Вєлікій язик” не такий вже й великий. Кілька аргументів, які не сподобаються окупантам

“Вєлікій язик” не такий вже й великий. Кілька аргументів, які не сподобаються окупантам

Як формувалася російська мова і як на це вплинула Золота Орда?

“російська мова виникла як діалект, коли монголо-татари намагалися говорити українською”, - написав депутат Сейму Латвії Александр Кірштейнс. І якщо уважно проаналізувати походження мови наших північних сусідів, це твердження отримає серйозне обгрунтування. Як формувалася російська мова та яку роль у цьому відіграла Золота Орда?
-У російських університетах до сьогодні пропагують концепцію “давньоруської мови”, яка начебто є спільним предком білоруської, російської та української мов. Але це не так, - розповідає виданню "Експрес" мовознавець Іван Ціхоцький. - Початок формування російського етносу й мови припадає на ХII-XV століття. Тоді з урахуванням східнослов’янських говірок і старослов’янської лексики почала формуватися російська мова. На її формування великою мірою вплинули угро-фіни і монголо-татари.  Загальновідомо, що власної етнічної території у росіян - мізер. Більша частина - це асимільовані й завойовані землі інших народів, зокрема, угро-фінів. Основний ареал проживання давніх угро-фінських народностей у сучасній росії - центральні та північні регіони країни. Нащадки цих етносів нині проживають у Карелії, Комі, Марій Ел, Мордовії, Удмуртії, Московській, Ленінградській, Рязанській, Муромській, Тверській областях. Історично угро-фіни були автохтонним населенням межиріччя Оки й Волги. Літописець Нестор згадує приблизно двадцять племен фінської мовної групи: чудь, ліви, весь, печора, ям, югра, пермь, меря, мурома, черемиси, мордва; та декілька етносів, яких зараз відносять до балтів: литовці (Литва), жмудини (Нерома), курші (Корсь), земгали (Зимігола). В інших давньоруських пам’ятках згадуються ще й самоїди, мещера, водь, карели (корела). Слов’яни всі місцеві племена називали “чуддю”, поширюючи на них назву одного з фінських племен чудь. Нині ці народи повністю розчинилися у російському етносі. 
- І власне вони вплинули на формування російської мови? 
- Так, бо, як відомо, нічого не зникає безслідно. Угро-фіни залишили по собі широкий спектр етнічних топонімів (назв місцевості, регіону, населеного пункту, об’єкта рельєфу. - Авт.), особливо консервативних топонімів і гідронімів (географічні назви водоймищ. - Авт). Елементи фіно-угорської культури в культурі російській простежуються передусім у матеріальній сфері: жіночі кокошник та сарафан, чоловіча сорочка-косоворотка; у кулінарії (пельмені), стилях народної архітектури (шатрові будівлі), - веде далі Іван Ціхоцький. - Лексичний вплив фінського субстрату на сучасну російську літературну мову можна відчути у сфері фонетики (традиційне російське акання і цокання). 
- А як на російський націогенез впливали монголо-татари? 
- У кінці 30-х - на початку 40-х років XIII століття Руські князівства та землі завоювали монголо-татари. Так вони увійшли до складу Золотої Орди - військово-адміністративного підрозділу Монгольської імперії, якому підпорядковувались землі від басейну річки Об та пониззя Сирдар’ї на сході до річки Дністер на заході. Центром Золотої Орди було Нижнє Поволжя, її столицею спочатку було місто Сарай-Бату (поблизу нинішньої Астрахані), з першої половини XIV століття - місто Сарай-Берке (поблизу нинішнього Волгограда). Ледь чи не вся територія Золотої Орди - нині у складі російської федерації. 
Монголо-татарську спадщину вбачаємо не лише в територіальних і політичних здобутках Московії, але й у мовній складовій російської культури. 
- Що саме маєте на увазі?
- російська мова має найвищу концентрацію тюркізмів у своєму складі порівняно з українською чи білоруською. Так, виданий у 1976 році Словник тюркізмів російської мови налічує більш як 2000 слів: деньги, башмак, халат, карман, балахон, болван, амбар, базар, караул, кирпич, ярлик тощо. 
російська мова має найвищу концентрацію тюркізмів у своєму складі порівняно з українською чи білоруською.
- Який вплив на формування російської мала мова Русі? 
- У IX-XI століттях старослов’янська була літературною мовою більшості слов’янських народів і вплинула на формування багатьох молодих тоді слов’янських мов. Академік Олександр Шахматов на початку минулого століття наголошував, що російська мова з’явилася внаслідок взаємодії старослов’янської мови зі східнослов’янською у Києві. Тобто, якщо називати речі своїми іменами, російська бере свій початок в українізованій слов’янській - книжній мові Х-XII століть. 
- російські пропагандисти нерідко українську мову називають діалектом російської. Чому ця теза абсурдна? 
- З лінгвістичної точки зору російська мова, яка хоч і належить до східнослов’янської групи мов, суттєво відрізняється від української та білоруської. Українська мова ближча до білоруської, словацької та польської мов. У слов’янських мовах виділяють 40 фонологічних ознак. Із російською мовою українська має лише вісім спільних ознак. З білоруською - 29, словацькою - 23, польською - 22.  Такі твердження росії - ніщо інше, як спроба все поставити з ніг на голову, це просування імперських наративів про “другосортність” української мови: нібито вона є варіантом (діалектом) російської мови, “зіпсованим” сильним впливом польської мови. Цей міф вперше поширив російський учений Михайло Погодін - він висунув теорію, що після татаро-монгольської навали все населення Київської Русі пішло на північний схід, а територію сучасної України заселили вихідці з польських земель. Але це не так: історики довели, що населення Русі не покидало своїх територій і туди не переселялися інші народи. 
Підготувала Рина ТЕНІНА

28.07.2023    

Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!


Поділитися новиною

Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели": Телеграм-канал Фейсбук группа


*Залишити коментарі можуть зареєстровані користувачі Facebook.

-->
Угору