Велика мрія дівчинки – стати хірургом. Оля навіть запитала свого лікаря Дмитра Грицака про вакансії у відділенні. Каже: "Хочу, щоб усі дітки були здоровими!", - йдеться у повідомленні.
- 3 роки взагалі дитина
нічого не їсть і майже 4 роки, могла їсти лише бульйон, молоко і воду,
то фактично 4 роки, - розповідає Тетяна Алієва, мама дівчинки.
Коли Ользі було 2 роки, вона випадково ковтнула мийний засіб:
- Ну ми тоді
викликали швидку, потрапили в районну лікарню. Нам сказали нічого
страшного, просто опік ротової порожнини. Через кілька днів нас виписали
додому ніби здоровими і в неї під час сну йшла піна з рота, я не
розуміла що відбувається і що це за симптоми. І коли звернулись знов до
лікарів - нам ставили то ацетон, то глисти. Ми втратили ще місяць часу, - згадує мати Олі.
Після цього щомісяця протягом року дитина проходила бужування:
- В нас вони були дуже
часто. Ми по 3-4 рази на місяць. В неї дуже сильно рубцювався, сильно
стягувався стравохід. Кілька днів вона могла пити воду, якийсь дуже
ріденький бульйончик або молоко і далі він знов стягувався до того, що
навіть не могла ковтнути нічого, - каже Тетяна.
- Після
опіку стравохід рубцюється і він звужується і з часом взагалі перестає
пропускати будь-яку рідину навіть і це лікується в першу чергу
бужуванням, тобто делітацією, розширенням стравоходу, але ускладненням
таких процедур часом є перфорація стравоходу, - пояснює Дмитро
Грицак, завідувач хірургічного відділення Лікарні Св. Миколая Першого
ТМО Львова.
Так сталося і в маленької Олі. Для того, щоб їжа могла потрапляти в
шлунок, їй встановили гастростому, тобто спеціальну трубку в живіт.
- І так ми з гастростомою вже 3 роки. І це весь цей час не могли ми
налагодити харчування з гастростомою. Дуже довго вона не сприймала, вона
боялась, я боялася. Це була така знаєте, щодень було сподівання, що
от-от нас візьмуть на операцію і то все закінчиться. Ну але це
розтягнулося на цілих три роки, - бідкається Тетяна Алієва.
- Вперше вона до нас потрапила місяць тому. В неї вже функціонувала
гастростома. Дитина доволі непогано виглядала, але соціально це
виглядало так, вона з хустинкою, вона постійно спльовувала слину в
хустинку, тобто дівчинка вже ходила в перший клас і навіть перебування в
школі було дуже утруднене, тому що всі діти звертали на це увагу, тому
що вона навіть слину не могла ковтнути, - каже Дмитро Грицак.
Тому для того, щоб відновити дитині можливість їсти медики дитячої
лікарні Першого медобєднання Львова вдалися до складної операції. За 5
годин вони сформували дитині новий штучний стравохід.
Методика операції полягає в тому, щоб замістити власний стравохід
трансплантом. Результат після оперативного втручання з'явився практично
одразу.
- Буквально на 3 день після операції, ще в реанімації вона ковтнула
слину і сама від того злякалася. В неї такі були розширені очі, вона
сказала: "мам, я ковтнула", а я сама не знала чи ще тому радіти, чи ще
не можна. Так що ну це суцільна радість і коли вже тут в палаті на 6
добу їй дали пити водичку, мені здається я зараз бачу цю хвилину це
неможливо передати, - Тетяна Алієва.
- Я дуже злякалась. Думала, що щось станеться, але я ковтнула і все
було нормально. Я кожного дня ковтала слинку, - каже 6-річна Оля.
Підготувала Рина ТЕНІНА