RSS

Реклама

Вийшов новий номер газети "Кур`єр тижня", тисни по малюнку:
Вийшов у світ зимовий номер журналу "Бессарабський вернісаж".


Рада змінила закон про школи: у класах може бути більше 30 учнів, а старт уроків - не 1 вересня

Рада змінила закон про школи: у класах може бути більше 30 учнів, а старт уроків - не 1 вересня

Парламент вніс важливі зміни до Закону України "Про повну загальну середню освіту" 19 червня.

LIGA.Life розібралася, що змінилося і чому це важливо.
Верховна Рада ухвалила закон № 7325, внесено тимчасові зміни до закону про загальну середню освіту. На час воєнного стану нардепи скасували обмеження на кількість учнів у класах і тривалість навчального року. Також під час війни трудовий договір із директором школи може бути продовжено без проведення конкурсу. Документ скерували на підпис Президенту.
Що це означає
1) На час дії воєнного стану зупиняється положення про те, що навчання у школах починається з 1 вересня, триває не менше 175 навчальних днів і завершується не пізніше 1 липня наступного року. 
Новий календарний навчальний рік може тривати різну кількість днів. 
Тривалість навчального року, дату його початку та/або закінчення визначатиме Кабмін, розповідає LIGA.Life нардепка Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа.
Гнучкість початку навчального року потрібна під час воєнного стану. Бо наразі не передбачити, що буде у серпні на різних територіях країни, зауважує LIGA.Life очільниця "Ре:Освіти", міністерка освіти і науки 2016-2019 років Лілія Гриневич. Але вирішивши, наприклад, починати навчання у серпні задля економії видатків на тепло, у місцевих громадах важливо провести інформаційно-роз’яснювальну роботу, повідомити батькам, з’ясувати, чи на місці діти, каже вона.
Норма про обов’язкові 175 днів, звертає увагу Гриневич, через бойові дії вже і так порушена частиною шкіл. Під час воєнного стану може бути менше навчальних днів, тому важливо передбачити додаткові години (принаймні дистанційно) для усунення прогалин у навчанні дітей. "Цього не вистачає, і про це слід подбати. Насправді у дітей великі прогалини у навчанні і через дистанційку впродовж двох років епідемії ковіду, і тепер - через воєнні дії", - підкреслює вона.
2) Зняли норму про те, що в державних або комунальних школах у початкових класах не може бути більше, ніж 24 дитини, а в середній та старшій школі - не більше 30 учнів. Крім очної (денної) та вечірньої форми навчання. Тобто класи збільшені лише для дистанційного навчання, уточнює Наталія Піпа.
Якщо школа працює на дистанційці, бере до класу 40 дітей, а потім вирішує вийти очно, то може ділити дітей на групи і займатися по черзі - 20 очно, 20 - слухає онлайн.
3) Директора школи можна перепризначати на посаду без конкурсу не більше, ніж на шість місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану. "Це виправдано, бо в умовах війни часто треба забезпечити виконання принаймні якихось рішень навчального процесу, а конкурс триває довго",  - каже Піпа.
Однак ключове слово тут "можна". Тобто ніхто не забороняє проводити конкурс, додає експерт Шведсько-Українського проєкту "Підтримка децентралізації в Україні" та колишній директор департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА Олег Фасоля. 
"Призначення на конкурсній основі - гарна ініціатива. На територіях, де тривають бойові дії, це неможливо, і там мають діяти норми закону. Але не треба всім відмовлятися від конкурсу", - переконаний він.
Можливо, наступний навчальний рік розпочнуть раніше, ніж 1 вересня, припускає експерт з питань освіти (до 2021 року - експерт Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні) Сергій Дятленко.
"Це добре в умовах воєнного стану, коли можуть бути різні опції для територій України в залежності від загроз. Та сама Запорізька область і Закарпатська суттєво відрізняються щодо умов і можливостей", - підкреслює він.
За словами депутатки Наталії Піпи, уряд може ухвалювати рішення не тільки щодо областей, а й щодо окремих територіальних громад, населених пунктів.
Засновники навчальних закладів - міськрада, ОТГ, ОДА - можуть подавати пропозиції Кабміну. "Наприклад, є звернення від населених пунктів, які хочуть почати навчальний рік 15 серпня - це питання теж може розглядатися Кабміном. Діти можуть вчитися очно, плюс, можна заощадити енергоресурси", - пояснює Піпа.
Фасоля вважає варіант початку навчання в серпні напрочуд реальним: "Війна змушує шукати шляхи, як забезпечити освітні послуги і разом з тим мінімально використати ресурси".
Експерт зауважує, що, можливо, потрібні ще більш радикальні рішення. Замість п’яти робочих днів, наприклад, вчитися шість. "Максимально використати період, коли не треба опалювати приміщення. А в зимовий період бути на канікулах", - пояснює він. 
Піпа нагадує, що коли в Мелітополі окупанти змушували навчатися за російською програмою, педпрацівники вирішили на свій страх та ризик завершити навчальний рік. Пішли шляхом, який де-факто є правильним. Скасування обмеження на початок, тривалість та закінчення навчального року зараз, зауважує депутатка, зумовлене питанням бойових дій. Щоб можна було швидко ухвалити рішення: "Можна видати наказ і закінчити навчальний рік чи зсунути його межі. Більше поле для маневрів".
Друга можливість Закону – можна збільшувати кількість дітей у класі, додаючи туди дітей-переселенців, виносити це на розгляд педради, підкреслює Піпа.
"Кожен педколектив вирішуватиме, як організувати навчальний процес. Діти, наприклад, мають вчитися очно через день, чи тільки початкова школа, а середня і старша мінятися, чи будуть позмінно", – пояснює вона.
Питання щодо наповненості класів – вимушений крок в умовах війни, необхідний для дітей, чиї школи зруйновані чи пошкоджені, для залучення педагогів, які виїхали з зони бойових дій, каже Піпа: "Звісно, буде нерозуміння на місцях. Бо таку кількість дітей вчити непросто. Але кращого рішення за цих умов немає".
Олег Фасоля називає це рішення виправданим для враховування кількості переселенців, адже в Україні міграційні процеси не прогнозовані і не передбачувані. Водночас зауважує, що можуть розпочатися маніпуляції з кількістю дітей на місцях: "До прикладу, було в класі 29 учнів. А станом на 5 вересня – плюс дві дитини з числа ВПО, вже 31 дитина. Тобто тоді нам дається право ділити клас на два. Але вже 6 вересня ця дитина їде".
При цьому експерт переконаний, що дистанційне навчання для багатьох дітей не забезпечує якісну освіту.
"Тому якщо хтось думає, що кількість дітей "по ту сторону" екрану не впливає на якість освітнього процесу - це не так. У вищій школі це можливо, але тримати увагу дітей у середній чи початковій школі, якщо їх багато, якщо немає зв’язку вчитель-учень - якісного процесу не буде", - вважає Фасоля.
Якість зворотного зв’язку з вчителем при дистанційному навчанні з багатьма учнями падатиме, переконана також Лілія Гриневич.
Якщо ж це змішане навчання, виникають питання з оплатою праці вчителів. "Наприклад, маємо 40-45 учнів, які не можуть водночас сісти в одній класній кімнаті, тоді школа  вирішує  поділити клас на дві групи для очного навчання. Тобто вчителю замість одного уроку треба проводити два. Спочатку з однією групою, потім з іншою. Питання, чи будуть оплачуватися кошти за навчання другої групи?" - зауважує вона.  
Адже у пояснювальній записці до закону написано "не потребує коштів з бюджету".  
"Тобто, судячи з усього, ніхто не збирається доплачувати за цей поділ. Дітей більше, однак кошти на кількість годин для вчителів залишаться ті самі, які були за меншої кількості дітей. А відповідальність - як за цих умов організувати навчальний процес - покладено на заклади освіти", - каже вона.
Зважаючи на це, якщо буде очне навчання, найімовірніше, школам доведеться ділити дітей на групи, але відразу передбачати, що діти ходитимуть на очні уроки по черзі, вважає Гриневич. На один урок одна група, друга - вдома, на інший урок - друга. "Що ускладнить організацію навчання та впливатиме на його якість", - підкреслює експертка. 
Законодавча норма про зняття обмежень щодо кількості учнів у класі, вважає Гриневич, була запропонована насамперед заради економії бюджетних коштів.
Бо дозволяє заощадити освітню субвенцію у регіонах, куди прибули діти-переселенці. "Коли дітей прибуло багато, треба відкривати нові класи. Втім, якщо збільшується кількість класів, збільшується й обсяг освітньої субвенції. З метою економії коштів, я так розумію, вирішили зняти обмеження, щоб у класі можна було навчати і 40, і 45 учнів", - пояснює експертка.
Підготувала Рина ТЕНІНА

22.06.2022    

Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!


Поділитися новиною

Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели": Телеграм-канал Фейсбук группа


*Залишити коментарі можуть зареєстровані користувачі Facebook.

-->
Угору