З 16 липня мовою вебресурсів та інтерфейсів користувача має бути українська - мовний омбудсмен

Про це пише "Інтерфакс-Україна".
"Рівно за місяць, 16 липня 2022 року, набирають чинності частини 2 та 6 ст. 27 закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", які регламентують використання державної мови в мережі інтернет та мови інтерфейсів комп'ютерних програм, встановлених на товарах", - ідеться у повідомленні пресслужби мовного омбудсмена.
З 16 липня будь-який товар, на якому встановлено комп'ютерну програму - від автомобіля до пральної машини або електрокавоварки, має бути "локалізований" для реалізації в Україні. На товарі має бути україномовний інтерфейс незалежно від того, чи цей інтерфейс використовує електронний екран, чи має вигляд панелі управління зі звичайними кнопками.
Крім того, усі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, YouTube-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки), які використовуються як інтернет-представництва суб'єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, зокрема інформаційні інтернет-ресурси, повинні мати основну версію українською мовою, яка має завантажуватися для користувачів за замовчуванням.
Україномовна версія інтернет-представництва іноземного суб'єкта господарювання, що реалізує продукцію в Україні, може мати менший обсяг інформації, ніж основна версія, але достатній для того, щоб користувач з України міг повністю розуміти мету діяльності цього суб'єкта.
"Варто наголосити, що суб’єкти господарювання, які здійснюють обслуговування українських споживачів в мережі інтернет (інтернет-магазини, інтернет-каталоги тощо) вже з 16 січня 2021 року зобов’язані розміщувати на відповідних інтернет-ресурсах інформацію про товари та послуги державною мовою. Однак відтепер вони зобов’язані мати повноцінну версію українською мовою, яка має бути основною (містити максимальний обсяг інформації) та завантажуватися за замовчуванням", - наводить слова Кременя пресслужба.
За інформацією мовного омбудсмена, відсутність україномовної версії інформаційного інтернет-ресурсу після 16 липня може означати свідоме порушення його власником вимог закону про державну мову або факт відсутності державної реєстрації засобів масової інформації або власника як суб'єкта підприємницької діяльності.
"Це в свою чергу означатиме намір власника інтернет-ресурсу перебувати поза правовим полем України і викликатиме обґрунтовану недовіру до опублікованої на ресурсі інформації", - наголосив уповноважений.
Окрім того, з 16 липня уповноважений із захисту державної мови зможе накладати штраф на посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, керівників та працівників підприємств, установ та організацій усіх форм власності, інших фізичних осіб, які порушуватимуть мовний закон.
Розмір штрафу становить від 3 400 до 7 500 грн, якщо порушення вчинено вперше, а за повторне порушення накладатимуть штраф від 7 500 до 11 900 грн.
Підготувала Рина ТЕНІНА