* своєчасно прийти до консульства. Детальніше про те, навіщо потрібен облік, які документи необхідні і як знайти консульство дивіться в
інфографіці від Офісу президента України.
Без документів, звісно, під час війни можуть виявитися не лише діти, а й дорослі.
Повнолітнім громадянам України
в цьому випадку треба робити так само. Вони можуть звернутися до
консульства або посольства для:
* отримання тимчасового посвідчення, що підтверджує особу;
* виготовлення біометричного
закордонного паспорта (це досить тривала процедура, вона суттєво
дорожча, ніж в Україні, і вимагає, щоб ви вже оформили право на
перебування за кордоном, тож подумайте, чи вам це потрібно);
* продовження терміну дії простроченого закордонного паспорта.Оксана з Ірпеня, якій вдалося
врятуватися разом із дочкою, також поділилася своєю історією та своїми
побоюваннями: "Їхала, куди везли, 2,5 діб у дорозі. Перетинала кордон
евакуаційним потягом Львів-Перемишль. Пощастило, що я мав і
українську, і закордонний паспорт… Виїхала закордонним, бо чула, що
інакше доведеться оформляти біженство… А як тоді повертатися додому?
Хвилювання Оксани мають під собою ґрунт, хоч і не повністю - пояснимо далі.
Але спочатку зауважимо: повернутись додому можна в будь-якому випадку. Але іноді це може мати наслідки для вашого статусу ЄС.
На сьогодні існує три способи легального перебування українців на території країн ЄС: "статус туриста", статус тимчасового захисту та статус біженця (міжнародний захист).
Туриста взяли в лапки, тому що
в даному випадку взагалі не йдеться про набуття будь-якого статусу.
Українці, які в'їхали до ЄС за закордонним біометричним паспортом,
можуть бути там 90 днів протягом 180-денного періоду.
Біженці - це якщо спрощено, ті, хто не планує повертатися в Україну зовсім.
А тимчасовий захист дає вам
гнучкість та швидкість оформлення. Це особливий статус, який ЄС
розробив ще 2001 року, але вперше в історії його задіяли саме для
українців після російського вторгнення.
На практиці основною
відмінністю є те, що тимчасовий захист надається дуже швидко (залежить
від країни, як правило, йдеться про лічені дні або щонайбільше кілька
тижнів з моменту звернення).
А ось розгляд заяви на набуття
статусу біженця може тривати 6-9 місяців. У цей період у людини
вилучають паспорт громадянина України та забороняють виїжджати з країни
перебування. Більше того, навіть після того, як вам надали статус
біженця, поїздки в Україну залишаються під забороною – це може призвести
до позбавлення цього статусу. Також на період розгляду заяви про
притулок (тобто статус біженця), як правило, діє заборона на
працевлаштування.
Отже, статус біженця підійде тим, хто хоче "пустити коріння" за межами України і через деякий час отримати громадянство в ЄС.
Тим же, хто прагне повернення в
Україну, краще оформляти тимчасовий захист. Право на неї автоматично
анулюється після завершення війни, натомість вона дозволяє в'їхати до
України у будь-який час та повернутися за кордон.
На території ЄС правила в'їзду
та перебування іноземців відрізняються залежно від країни.
Законодавство деяких держав, включаючи Румунію та Словаччину, у разі
перетину кордону без дійсного закордонного паспорта дозволяє перебувати в
країні лише за умови подання заяви на статус біженця. Але і ця норма
зараз, в особливих умовах, не завжди дотримується. Країни ЄС
намагаються всіляко допомагати і йти назустріч українцям у їхньому
прагненні врятуватися та врятувати дітей, а з іншого боку – зацікавлені у
їхньому поверненні додому після закінчення війни.
Тому європейці докладають максимум зусиль для використання українцями саме права на тимчасовий захист, а не статус біженця.
Тож незалежно від того, з
якими документами ви перетнули кордон, будьте певні: шлях додому
відкритий. Як максимум вам доведеться отримати в посольстві посвідчення
на повернення в Україну.
Взаємодія профільних органів
влади, передбачених інтегрованим управлінням кордонами, дозволить
зробити перетин громадянами кордону на в'їзд максимально скоординованим.
Нехай дім діждеться кожного.