Партії - наші рульові
В політичній системі цивілізованих країн політичні партії відіграють центральну роль в якості конституційно-правового інституту. Вони діють згідно конституцій, законів про партії, формуючи і відображаючи політичну волю народу на всіх рівнях.
До цього відноситься вплив на громадську думку, розвиток політичної активності громадян, висування кандидатів на виборах в представницькі та законодавчі органи, формування політичних цілей і програм, а також встановлення живого зв'язку між народом та державними органами. їх внутрішня організація повинна сприяти демократичним принципам. Вони повинні надавати політичну звітність про джерело фінансування та витрачання своїх коштів, а також майна.
Так, в параграфі 1 закону ФРН про партії вказано декілька важливих завдань партії, в тому числі: а) впливати на формування політичної волі народу у всіх областях громадського життя країни та на формування громадської думки; б) здійснювати політичну освіту людей та сприяти активній участі громадян в політичному житті країни; в) готовити обдарованих та енергійних громадян до взяття на себе державної відповідальності; г) впливати на політичний розвиток країни в цілому, її земель та комун, проявляти турботу про укріплення зв'язку між народом і державними органами.
В цьому ж законі ФРН про партії вказані основні функції партій в політичній системі суспільства. Це 1) встановлення цілі розвитку суспільства; 2) відображення та узагальнення громадських інтересів; 3) мобілізація громадян на досягнення поставленої цілі розвитку суспільства; 4) залучення найбільш активних в громадському смислі громадян до діяльності партії; 5) формування урядових структур та інших органів влади.
Так, наприклад, в програмі соціал-демократичної партії ФРН вказані її найважливіші цілі: 1) сильна економіка, доходи в якій чесно розподіляються і принцип якої - забезпечення благополуччя всіх; 2) сильна і соціальна держава, в якій її людям забезпечується найбільш можлива безпека; 3) гуманне суспільство, яке гарантує свободу, справедливість і солідарність.
В програмі блоку ХДС/ХСС записано: 1) робота для всіх, економічне зростання і безпека; 2) напруження всіх сил, щоб перебороти рекордне безробіття, рекордний розмір державного боргу і рекордну бідність.
Передвиборча платформа партії представляє собою конкретні пропозиції в області економіки, трудової зайнятості, соціального забезпечення населення, його безпеки, податкової політики країни, її зовнішньополітичної і економічної діяльності і т.п. на конкретний період часу. Щорічно, в цілому по всіх партіях і окремо по територіальним підрозділам складається фінансовий звіт, в якому вказано розрахунок надходжень та витрат, баланс майна і пояснювальну записку. В пояснювальній записці має бути довідка про походження та використання фінансових коштів партії і її організацій та їх майна. Будь-яким громадянином країни можуть бути витребувані статут політичної партії, її програма та прізвища членів керівництва партії.
Таким чином громадське суспільство контролює діяльність політичних партій та їх представників в державних структурах. Воно реагує на порушення, які допускають чиновники.. Протягом останніх років під впливом громадської думки у зв'язку з допущеними порушеннями змушені були піти у відставку президент країни та два міністри - оборони та освіти. Думаю, що при таких стандартах правової держави та оцінці діяльності чиновників в Україні часто прийшлось би відправляти у відставку якщо не все керівництво країни, то його більшість. За результатами останніх парламентських виборів в Німечинні соціал-демократична партія одержала біля 22% голосів виборців країни. Керівники правління партії вважали такий результат виборів незадовільний для партії, і що вони не мають морального права після цього очолювати партію. У зв'язку з чим все керівництво партії пішло у відставку, не очікуючи офіційного оголошення результатів виборів. Таким же чином поступає керівництво політичних партій в Данії, Швеції, Норвегії та інших цивілізованих країнах, які програють вибори. В цих країнах високий рівень життя. Це свідчить про те, що вказані керівники, на відміну від керівників багатьох політичних партій в Україні, на перше місце ставлять інтереси партії і суспільства, а не свої особисті. Давайте згадаємо, скільки разів Симоненко П.М., Вітренко Н.М., Мороз О.О., Ющенко В.А. та інші лідери партій прий
мали участь у виборах президента України, парламентських виборах і програвали їх, однак після цього чомусь не йдуть у відставку, а держаться за свої посади.
Канцлер Німечинни Ангела Меркель заробляє за рік 290 тисяч євро і живе в стандартній квартирі на четвертому поверсі багатоквартирного будинку. Для відпочинку канцлера не передбачені ні палаци, ні яхти, ні дорогі вілли. Свою відпустку канцлер оплачує сама. Продукти домашнього вжитку, одяг, взуття вона купляє за свої кошти. Канцлер платить податки, проте звільнена від сплати страхових внесків в Пенсійний фонд. Американський журнал "Форбс" другий рік підряд називає канцлера Німечинни А.Меркель самою впливовою жінкою світу ("Факти і коментарі" №156 - 2012). В одній із найбагатших країн світу - США у президента є лише одна державна резиденція - у Кемп-Девіді. Керівникам нашої держави є з кого брати приклад і одночасно доказати народу про те, яка користь людям від їхньої діяльності.
До цього часу в Україні не визначено, яка мета нашого суспільства - що ми будуємо. Шаманські заклинання про побудову ринкової економіки розраховані на малограмотне населення, бо ця, ринкова економіка, не може бути метою суспільства, це лише інструмент для досягнення добробуту. Надія на батюшку царя в любому виді є пуста надія. Країна існує тільки за рахунок свого народу. І чим цей народ освіченіший, інформованіший і відповідальніший, тим ця країна краще живе. Є такий польський термін: "Взяти за морду". Потрібно взяти за морду людей, яким ми доручаємо керувати державою від нашого імені, щоб вони пам'ятали: для тих, хто занадто зайняті своїми пільгами, існує механізм відзиву. Тоді у нас буде авторитетний, дієздатний парламент. Вважаю, що минулі в 2012 р. парламентські вибори в Україні показали, що жодна політична партія не запропонувала конкретної програми мети і цілі будівництва нашого суспільства. Ще в 30-і роки минулого століття вичерпав себе дикий капіталізм під час депресії 1929 - 1933 років, коли падіння виробництва досягло 46%, а рівень безробіття перевищив 35%. Ця криза створила загрозу капіталістичному світу, і врятований він був завдяки економічній революції, яка була проведена під керівництвом тодішнього президента США Ф.Д. Рузвельта. В першу чергу потрібно було розрядити революційну обстановку - розлючені громадяни, доведені вільним ринком до безпросвітної бідності, викликали немалу загрозу. Президент почав з того, що на чотири дні закрив усі банки та оголосив війну інфляції, заборонив випуск грошей без підкріплення золотом, а потім було прийнято закон про соціальне забезпечення, згідно якому безробітні американці стали одержувати допомогу, а трудові колективи і профспілки одержали право легально відстоювати свої інтереси. Коли напруга пішла на спад, Рузвельт задумався про реформи. Якщо сваволя олігархів та біржових спекулянтів привела країну до кризи, то держава повинна була взяти курс, щоб свобода окремих особистостей не вийшла боком для всього народу. Коли Рузвельта критикували за замах на свята святих американського менталітету - свободу підприємництва, він з достоїнством відповідав, що його завдання не в тому, щоб насаджати в Америці соціалізм, а в тому, щоб зберегти банкірів та бізнесменів від самогубства. Недаремно Рузвельт став єдиним президентом в історії США, який відслужив чотири строки підряд. Якщо дикий капіталізм, куди нас в теперішній час тягнуть правителі, - це добре, то чому ж в жодній цивілізованій країні світу немає політичної партії, яка б називалась капіталістичною? Чому кожний раз в містах, де збираються лідери економічно розвинутих країн світу, активно проти капіталізму виступають антиглобалісти з різних країн?
Вважаю, що в Україні в теперішній час рекордне безробіття, рекордна бідність, рекордний розмір державного боргу, який зростає з кожним роком. Однак, ні діюча влада, ні політичні партії, на відміну від цивілізованих країн, крім загальних слів, не запропонували конкретний план вирішення цих проблем. Одним із головних напрямів пошуку виходу із кризового стану повинна бути програма діяльності уряду України. В основу програмного документу, як орієнтира курсу стабілізації громадсько-політичної та соціально-економічного життя держави, повинен бути покладений принцип розвитку вітчизняного виробника, наповнення внутрішнього ринку нашою, українською, конкурентоздатною продукцією. Пройшло більше трьох років, як при владі в Україні зна
ходиться Партія регіонів. Однак, в порушення вимог ст.85 Конституції України до цього часу парламентом не розглянута та не прийнята програма діяльності цього уряду. Про які реальні реформи може йти мова при відсутності програми діяльності уряду?
За останні роки розвіялись міфи, пов'язані з приватизацією. З'ясувалось, що зміна форми власності автоматично не привела до підвищення економічної ефективності підприємств, не викликала негайного підвищення продуктивності праці і не породила сама собою в масовому порядку ефективних приватних підприємців. Більш того, в силу різних обставин приватизація не змогла залучити достатню кількість інвестицій для того, щоб почати широкомасштабну модернізацію. Для прикладу візьмемо Ізмаїл, де раніше було багато підприємств - консервний завод, завод "Еталон", два судноремонтних заводи, два заводи залізобетонних виробів та багато інших. На цих підприємствах працювало багато людей, які одержували заробітну плату, сплачували податки, утримували свої сім'ї. Де тепер ці підприємства після приватизації та люди, які там працювали? Складається враження, що така ж участь чекає останні великі підприємства - Українське Дунайське пароплавство та Ізмаїльський торговий порт, і наше місто стане депресивним. Одна мудра людина порадила політикам : "Не реформуйте те, що працює". Реформи - це те, що робить життя хоч би набагато кращим щодня. Однак роки реформ в Україні приносять лиш протилежне.
За словами нині покійного колишнього народного депутата парламенту М. Павловського, витік тіньового капіталу із України за кордон втричі перевищує західні кредити, всі види допомоги, разом взяті. Наша діюча влада нагадує невірну дружину, яка вночі зраджує, а в день божиться, що більше не буде цього робити, але наступає ніч, і вона знову зраджує, а вдень бреше. Крадені гроші ніколи не приносять щастя, а без них олігархів зовсім не може бути - неможливо за такий короткий період заробити стільки чесним шляхом. Бізнес сьогодні ототожнюється з крадіжками. Одна справа, коли людина щось виробляє та вдало продає, однак наші мільярдери не виробничники. Як відомо, якість соціального життя визначається якістю законів. А це пред'являє особливі вимоги до самого закону. Він повинен сприяти соціальному прогресу і при цьому бути справедливьім, обгрунтованим, зрозумілим, чітким.
Сьогодні є всі підстави говорити, що законодавча діяльність Верховної Ради України не має чіткої і стабільної направленості на стимулювання прогресивного громадського розвитку. В данний період українські закони вкрай нестабільні. І головною причиною такого явища є не швидко та кардинально змінювані житєві реалії, а низька якість законотворчої роботи. Крадій став чиновником і прийшов у владу. І тільки тому, що психологія крадія не має мотивації до праці, ми одержали те законодавство, яке у нас є.
В одному із своїх інтерв'ю "Українській правді" від 24.07.2012 р. член верхньої палати британського парламенту, видатний юрист лорд Джон Маккласкі заявив: "Україна, я певен, має всі можливості майбутнього, уявіть, де вона розташована - в самому центрі Європи, з населенням 46 мільйонів, з потужніми сільськогосподарськими землями, аграрними можливостями. Україна має чудовий вихід до Чорного моря - а це туристичний потенціал. Але Україною управляють в поганий, убогий спосіб від моменту її виходу з Радянського Союзу. Одні ваші президенти були відверто корумповані та слабкі, інші - менш, але корупція - скрізь навколо вас. Ваші політичні партії створені переважно політиками або олігархами, які витрачають мільйони на існування партій або купівлю партійних газет. Це - не демократія. З чого починається демократія? З об'єднання людей, коли вони стають поряд один до іншого, плече в плече, і захищають свої права, вимагають справедливості по відношенню до жінок, яких образили, чи дітей, з якими не добре поводилися,чи солдатів, яким не виплатили компенсацію. І тоді поступово - я називаю це принципом знизу доверху - люди стають поряд, об'єднуються і змушують владу змінити систему. Саме так мають створюватися партії... Правда полягає в тому, що демократія, чесність, справедливість лежать у серцях чоловіків і жінок. І чим швидше люди зрозуміють, що вони можуть здійснювати владу, яка належить саме їм, - як зрозуміли в Єгипті чи Тунісі - тим швидше вони почнуть контролювати процес ..."
П. Черната, юрист
Увага! Використання публікацій ВД «Кур'єр» у спільнотах соцмереж та ЗМІ без зазначення автора и назви видання ЗАБОРОНЕНО!
Поділитися новиною
Слідкуйте за новинами у інформаційних пабліках "Курьера недели":
*Залишити коментарі можуть зареєстровані користувачі Facebook.
Юрчик 2013-07-16 23:32:05
Черната юрист. Он на другом языке и не может. Если люди поймут ЧТО он написал, его уважать перестанут.
Тудор 2013-07-09 21:34:03
И кто читал эту статью от А до Я? Черната, ты что не мог на русском написать?